Дослідження процесу цвітіння води в Кам'янському водосховищі з використанням методів ГІС І ДЗЗ
Проаналізовано причини надмірної евтрофікації, зокрема її природні й антропогенні чинники. Особливості методів ГІС і ДЗЗ для моніторингу та прогнозування явища цвітіння водойм. Визначено гідрохімічні й гідрографічні параметри Кам'янського водосховища.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.07.2024 |
| Размер файла | 869,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дослідження процесу цвітіння води в Кам'янському водосховищі з використанням методів ГІС І ДЗЗ
Віталій Глухота, асп.
Полтавський національний педагогічний університет
імені В.Г. Короленка, Полтава, Україна
Сергій Шевчук, д-р геогр. наук, проф.
Полтавський державний аграрний університет, Полтава, Україна
Досліджено стан вивчення явища евтрофікації та зазначено, що це є актуальною проблемою для більшості водойм нашої держави. Установлено, що активне водокористування, спорудження на водозборах об'єктів виробничої й соціальної інфраструктури та скидання великої кількості стічних вод у річки, озера й водосховища перевищує самоочисну здатність водних екосистем і призводить до їх ресурсної деградації. Зазначено, що виявом такої деградації водойми є явище цвітіння води, яке посилює процес евтрофікації, унаслідок чого порушуються або взагалі припиняються процеси саморегуляції, самоочищення, погіршується стан усієї системи, що може призвести до утворення токсичних водоростей, забруднення води й загрози зникнення мешканців водойм і здоров'ю людей. Здійснено аналіз поняття евтрофікація та зазначено, що це природний процес "харчування" водойми. Проаналізовано причини надмірної евтрофікації, зокрема її природні й антропогенні чинники. Охарактеризовано особливості методів ГІС і ДЗЗ для моніторингу, вивчення та прогнозування явища цвітіння водойм. Визначено гідрохімічні й гідрографічні параметри Кам'янського водосховища як найменшого серед каскаду дніпровських водосховищ, але із характерним виявом цвітіння води, що є загрозливим для цього водосховища. За допомогою даних супутників Landsat-8 і Sentinel-2 показано особливості цвітіння води в Кам'янському водосховищі за 2021 р. Установлено кореляційний взаємозв'язок між температурою води у водосховищі та її цвітінням. Виявлено, що саме прогрівання акваторії Кам'янського водосховища є причиною його надмірного цвітіння. За допомогою методів ГІС і ДЗЗ досліджено наслідки цвітіння води для Кам'янського водосховища, зокрема визначено площі заростань акваторії водосховища. Обґрунтовано основні геоекологічні підходи до розв'язання проблеми цвітіння води для Кам'янського водосховища.
Ключові слова: евтрофікація, цвітіння води, Кам'янське водосховище, Landsat-8, Sentinel-2, нормалізований диференційний вегетаційний індекс (NDVI), нормалізований індекс каламутності (ND7I), нормалізований відносний альгоіндекс (NDАI), ЕО Browser, QGIS.
INVESTIGATION OF WATER BLOOM IN KAMYANSKE RESERVOIR USING GIS AND REMOTE SENSING METHODS
The issue of studying the phenomenon of eutrophication and its emergence, which is an urgent problem for the provision of water in our country, has been investigated. It has been established that active water use, the construction of industrial and social infrastructure objects at water intakes, and the discharge of a large amount of wastewater into rivers, lakes, and reservoirs exceed the self-purification capacity of aquatic ecosystems and lead to their resource degradation. It is noted that a manifestation of such water body degradation is the phenomenon of water bloom, which intensifies the eutrophication process, disrupting or completely stopping self-regulation and self-purification processes, deteriorating the overall system, potentially leading to the formation of toxic algae, water pollution, and posing a threat to the inhabitants of water bodies and human health. An analysis of the concept of eutrophication has been conducted, noting that it is a natural process of "feeding" water bodies. The causes of excessive eutrophication have been analyzed, including its natural and anthropogenic factors. The features of GIS and RS methods for monitoring, studying, and forecasting the phenomenon of water bloom have been characterized. The hydrochemical and hydrographic parameters of the Kamianske Reservoir, the smallest in the Dnieper cascade of reservoirs but with a characteristic manifestation of water bloom, have been determined. Using Landsat-8 and Sentinel-2 satellite data, the peculiarities of water bloom in the Kamianske Reservoir for 2021 have been shown. A correlation has been established between the water temperature in the reservoir and its blooming, revealing that the warming of the Kamianske Reservoir's water is the cause of its excessive blooming. The consequences of water bloom for the Kamianske Reservoir have been investigated using GIS and RS methods, including the determination of the areas of water body overgrowth. The main geoecological approaches to solving the water bloom issue for the Kamianske Reservoir have been substantiated.
Keywords: eutrophication, water bloom, Kamyanske reservoir, Landsat-8, Sentinel-2, normalized difference vegetation index (NDVI), normalized difference turbidity index (NDTI), normalized relative algal index (NDAI), EO Browser, QGI
Вступ
цвітіння водосховище евтрофікація
Загроза надмірної евтрофікації водойм стала усвідомлюватися людством лише з другої половини ХХ ст. як наслідок масового використання фосфатовмісних мийних засобів і мінеральних добрив на розораних землях, які потім потрапляють у річки. За даними екологів, 1 г фосфатної сполуки викликає зростання від 5 до 10 кг синьо-зелених водоростей. Тисячі тонн цих водних організмів, які при розкладанні отруюють воду, заполонили українські річки, озера, водосховища (Кірман, 2014). Особливо актуальною проблема цвітіння води є для каскаду дніпровських водосховищ. Хоча цьому і присвячено велику кількість наукових праць, просторово-часові проблеми залишаються недостатньо дослідженими.
Одним із сучасних й ефективних методів вивчення, моніторингу та прогнозування цвітіння водних об'єктів є використання геоінформаційних систем і методів дистанційного зондування Землі. Відсутність наукових розвідок щодо цвітіння води в Кам'янському водосховищі з використанням ГІС і ДЗЗ за останні декілька років обумовлюють актуальність і важливість подібних досліджень.
Сучасні дослідження з евтрофікації водойм в Україні представлені роботами В. Кірмана (Кірман, 2014), М. Ласточкіної (Ласточкіна, 2014), які теоретично проаналізували процес евтрофування та причини утворення явища "цвітіння води", як перебіг надмірної евтрофікації. У дослідженнях В. Вишневського, І. Шевченко та С. Шевчука оха-рактеризовано евтрофікацію на водосховищах Дніпра (Шевчук, Вишневський, Шевченко, 2014). Н. Янко, В. Ста-нкевич та Н. Коваль подібні дослідження проводили на прикладі антропогенної евтрофікації Шацьких озер (Янко, Станкевич, Коваль 2014). О. Федоровським (Федоровський, 2013), С. Шевчуком (Шевчук, 2014), В. Вишневським (Вишневський, 2018), О. Томченко (Томченко, 2014) та іншими виконані дослідження з вивчення евтрофікації та "цвітіння" водойм з використанням засобів ГІС і ДЗЗ. Саме застосовування космічних знімків та їхнє дешифрування дозволяє об'єктивно оцінити й проаналізувати просторово-часові особливості виникнення та поширення цього процесу, спрогнозувати наслідки цвітіння водойми для навколишнього середовища тощо.
Мета дослідження - проаналізувати особливості цвітіння води в Кам'янському водосховищі з використанням методів ГІС і ДЗЗ.
Методологія розвідки базується на зборі й аналізі інформації про цвітіння води в Кам'янському водосховищі та наслідків цього процесу для екосистеми водойми.
У дослідженні використано дані Геологічної служби США (USGS) та супутникові знімки Landsat-8 і Sentinel-2 за 23 серпня 2021 р. Здійснено кореляційний аналіз між температурою води в Кам'янському водосховищі та її цвітінням. За допомогою скрипту Scene classification map показано наслідки надмірного цвітіння води в акваторії Кам'янського водосховища.
Результати
Цвітіння водойми - це комплексне геоекологічне явище, що супроводжується зміною забарвлення води внаслідок масового розмноження або спалаху фітопланктону. Це спостерігається у ВСІХ типах водойм, природних і штучних, морських та континентальних. Концентрації таких біогенних елементів у водоймі, як азот і фосфор, вуглець, кремній та деяких інших елементів, характеризують трофність або кормність водойми, але перевищення їхньої кількості призводить до "цвітіння" водного об'єкта. Уважається, що "цвітіння" розпочинається за вмісту у воді азоту кількістю від 0,2-0,3 мг/л, а фосфору - від 0,01-0,02 мг/л і більше. Уміст цих сполук у водоймах може збільшуватись унаслідок природних процесів - розклад органічних речовин, азотфіксація та перехід у воду біогенних елементів, захоронених у донних відкладеннях або антропогенних процесів - вимивання з полів, надходження стічних вод сільськогосподарських комплексів, комунально-побутових і промислових стічних вод, які містять значну кількість азоту й фосфору (Ласточкіна, 2014, с. 44).
Ефективним методом вивчення особливостей цвітіння води є дистанційне зондування Землі. Найкращу візуалі- зацію цвітіння можна отримати шляхом опрацювання даних супутника Landsat-8 та розрахунку індексу NDVI (Normalized Difference Vegetation Index) у середовищі EO Browser. Це дозволяє отримати умовне зображення, на якому показано різну концентрацію хлорофілу. Оскільки вміст хлорофілу у водному середовищі істотно менший, ніж у широколистяних лісах і на багатьох сільськогосподарських угіддях, для кращої візуалізації доцільно звузити діапазон індексу, який загалом перебуває в межах від -1 до +1. Зрештою, це дає змогу візуалізувати "цвітіння" води не лише на певну дату, а й час доби, оскільки на поширення плям "цвітіння" істотно впливає вітер.
Для комплексної оцінки стану водойми в період цвітіння необхідно також знати її температурні показники. Сучасні методи дистанційного зондування Землі дозволяють установлювати температуру земної та водної по-верхонь великої території з точністю до 0,1о С. Найпростішим шляхом отримання відомостей про температуру поверхневого шару води є знімки супутників серії Landsat, а саме зображень у тепловому інфрачервоному каналі (діапазон і0,40-12,50 мкм). Отримані знімки на певну дату опрацьовуються в програмному середовищі QGIS, що дозволяє одержати відповідний картографічний матеріал з детальністю температури до 0,1 °С (Виш- невський, Шевчук, 2018, с. 44).
Для вивчення наслідків цвітіння водойми, зокрема темпів її заростання, можна використати датовані знімки з ресурсу Google Earth. Але більш детальний процес заростання можна побачити, використовуючи дані супутника Sentinel-2 та один із його скриптів - Scene classification map. Цей скрипт розроблений для розрізнення хмарних пікселів, прозорих пікселів і пікселів води в даних Sentinel-2 і є результатом алгоритму класифікації сцен ESA. У підсумку надається 12 різних класифікацій, включаючи класи хмар, рослинності, ґрунту/пустелі, води та снігу. Результати не є класифікаційною картою ґрунтового покриву, але дозволяють порівняти дані з топографічними картами, використовуючи програмне середовище QGIS. Аби точність результатів дослідження була вищою, з великої кількості знімків бажано вибирати ті, що датовані якимось одним місяцем, коли умови розвитку рослинності є близькими. Найдоцільніше використовувати знімки, що зроблені у серпні, коли "цвітіння" є найбільшим, але обрані знімки не мають бути сильно захмарені (Вишневський, Шевчук, 2018, с. 47-49).
Для вивчення особливостей цвітіння води обрано Ка- м'янське водосховище - одне з шістьох великих водой-мищ у каскаді на Дніпрі. Розташоване частково у Кіровоградській, Полтавській і Дніпропетровській областях. Утворене в 1963-1964 рр. унаслідок спорудження Сере- дньодніпровської ГЕС.
Характерна особливість Кам'янського водосховища - його порівняно невеликі розміри, що значною мірою зу-мовлені особливостями рельєфу. Площа водосховища - 567 км2, об'єм води - близько 2,45 км3 Довжина - 114 км, ширина - не більше 8 км, максимальна глибина - 16 м. Довжина берегової лінії - 360 км. Правий берег високий (10-25 м), крутий, подекуди урвистий, розчленований ярами та балками. Русло Дніпра в цьому місці кам'янисте, зі скельними виступами Українського кристалічного щита. Лівий берег низький (2-5 м), пологий, до нього прилягають мілководні ділянки водосховища, які активно заростають очеретом і осокою (Вишневський, 2019, с. 20). Прозорість води коливається в межах 0,61,7 м, істотно знижуючись у період літнього "цвітіння". Мінералізація води перебуває в межах 187-425 мг/л. Підвищеною мінералізацією відрізняються райони впадання у водосховище річки Ворскла. За показниками вмісту біогенних елементів водоймище може бути віднесене до евтрофних (із сильною евтрофікацією) водойм. Уміст кисню коливається в межах 6,3-12,9 мг/л, ступінь насичення - 54 %. Дефіцит кисню спостерігається локально в місцях викиду стічних вод і у придонних шарах замулених заток осокою (Вишневський, 2019, с. 21).
Для вивчення явища цвітіння води в Кам'янському водосховищі використано знімки супутників Landsat-8 та Sentinel-2 за 2021 р. Аналізуючи дані із супутника Landsat-8 за 4-23 серпня 2021 р., візуально вдалося побачити стан цвітіння водосховища. Переважно площа цвітіння води більша в нижній течії водосховищ, а також біля правого берега. Застосовуючи комбінацію каналів (B05-B04/B05+B04) для супутника Landsat-8 та (B8-B4)/(B8+B4) для супутника Sentinel-2 в середовищі ЕО Вrowser, ми отримали NDVI (нормалізований дифере- нційний вегетаційний індекс), що є ефективним показником для кількісної оцінки зеленої біомаси. Діапазон значень індексу становить від -1 до 1. Від'ємні значення NDVI (значення, що наближаються до -1) означають наближення до води. Значення, близькі до нуля (від -0,1 до 0,1), означають розташування на оголених ділянках скель, піску або снігу. Низькі додатні значення характерні для чагарників і лук (приблизно від 0,2 до 0,4), тоді як високі значення типові для рослинності помірних і тропічних лісів.
Установлюючи зв'язок між температурою води у водосховищі й інтенсивністю її "цвітіння", проведено коре-ляційний аналіз залежності температури та цвітіння води Кам'янського водосховища. Для цього із сайту USGS Earth Explorer HACA (Геологічна служба США) було завантажено необроблені "сирі" дані Landsat-8 за 23 серпня 2021 р. Використавши програму QGIS і плагін RS&GIS, з комбінацією каналів В10 і В11, супутника Landsat-8, отримано карту температур води в Кам'ян- ському водосховищі та карту індексу вегетації (NDVI) за 23 серпня 2021 р. Установлюючи взаємозв'язок між температурою води та "цвітінням", у програмному середовищі QGIS виконано розрахунки для отримання альгоін- дексу й індексу каламутності. Нормалізований відносний альгоіндекс (NDAI) допомагає виявити наявність процесу заростання водойми водоростями. Формулою для альгоіндексу, за даними супутника Landsat-8, є комбінація каналів В2, В3, В4, В5: (((В3+(2*В5)-В2- В4))/((В3+(2*В5)+В2+В4)))*0,5.
Нормалізований індекс каламутності (ND7I) відображає каламутність води, яка переважно спричинена зва-женими наносами у поверхневих водах і характером життєдіяльності організмів, а неоднорідний розподіл концентрації зважених речовин є важливим екологічним параметром, який використовують у процесі визначення якості води. Формулою нормалізованого індексу каламутності (ND7I), за даними супутника Landsat-8, є комбінація каналів В3, В4: (В4-В3)/(В4+В3).
Таблиця 1
Кореляційний звіт за 23 серпня 2021 р. для Кам'янського водосховища
|
Х1 - В10 |
Х2 - В11 |
Х3 - NDVI |
Х4 - NDАI |
Х5- ND™ |
||
|
Х1 - В10 |
1 |
|||||
|
Х2- В11 |
0,956 |
1 |
||||
|
Х3 - NDVI |
0,612 |
0,589 |
1 |
|||
|
Х4 - NDАI |
0,501 |
0,491 |
0,901 |
1 |
||
|
Х5-NDT |
0,384 |
0,381 |
0,536 |
0,596 |
1 |
Згідно з коефіцієнтами кореляції, значний зв'язок відслідковується між температурою та індексом вегетації (NDVI), значний і помірний зв'язок існує між температурою й альгоіндексом (NDAI) та індексом каламутності (ND7I). Це означає, що надмірне прогрівання водойми є однією із причин виникнення цвітіння води.
Зауважимо, що індекс вегетації (NDVI), альгоіндекс (NDAl) та індекс каламутності (ND7I) мають дуже сильний, значний і помірний зв'язок, але їх не коректно порівнювати між собою, оскільки ці показники схожі між собою, тому порівнювати слід температуру та ці індекси
Одним із наслідків надмірного цвітіння водосховища є процес його поступового заростання. Для аналізу площ заростання Кам'янського водосховища в програмному середовищі QGIS було зіставлено топографічну карту й космічні знімки Sentinel-2 за 23 серпня 2021 р. з використанням скрипту Scene classification map. Аналіз отриманих даних показав, що станом на 23 серпня 2021 р. маємо значні площі заростань, зокрема в північній частині водосховища спостерігалися окремі ділянки площею до 11 км2, у південній частині окремі ділянки становили 0,9 та 2,3 км2.
Рис. 1. Топографіна карта й космічні знімки Sentinel-2 за 23 серпня 2021 р. з використанням скрипту Scene classification map
Геоекологічний аналіз засвідчив, що існує декілька підходів у боротьбі із цвітінням водойм. Перший спосіб - використання хімічних речовин (сульфату міді, озону), що доволі успішно реалізується у США. Інший - викори-стання природних речовин (глина, ячмінна солома), який практикується у США та державах Східної Азії. Цікавим методом боротьби із цвітінням є використання ультразвуку, який не дає ціанобактеріям рости й розвиватися до стадії "цвітіння". Таку технологію застосовують у державах ЄС. Також окремі країни Європи обмежили, а деякі й заборонили виробництво та використання фосфорних мийних засобів (Кірман, 2014, с. 55).
Дискусія і висновки
Процеси евтрофікації можуть призводити до появи явища цвітіння води. Це відбувається тоді, коли кількість таких біогенних речовин, як азот, фосфор, вуглець, кремній перевищує допустимі концентрації. Причиною цього є як природні фактори - опади, температура, швидкість течії, водна рослинність, так і антропогенні - використання мінеральних добрив на основі фосфору чи мийних засобів, скидання неочищених стоків у водойми тощо.
Застосування методів ГІС і ДЗЗ для вивчення цвітіння води дозволяє побачити концентрацію хлорофілу у водоймі, а завдяки спектральним даним та розрахунку індексу NDVI з комбінацією каналів В10 та В11 здійснити кореляційний аналіз залежності температури води у водосховищі та процесами цвітіння.
Аналіз просторово-часових особливостей цвітіння води в Кам'янському водосховищі за 23 серпня 2021 р. підтвердив масовий характер цього процесу й поширене найбільше в нижній течії та біля правих берегів. Кореляційний аналіз залежності між цвітінням води у водосховищі та його температурою за 23 серпня 2021 р. установив значний і помірний кореляційний зв'язок між температурою води й індексом вегетації (NDVI), альгоіндексом (NDAI) та індексом каламутності (ND^). Зіставлення топографічної карти та скрипту Scene classification map супутника Sentinel-2 у програмі QGIS показало значні ділянки заростання за 23 серпня 2021 р. і становлять від 0,9 до 17 км2.
Щодо Кам'янського водосховища, то серед основних заходів боротьби із цвітінням води слід виділити проведення інформаційних кампаній стосовно використання пральних і мийних засобів, проведення фіто- та біомелі- орації, механічне видалення водоростей, обмеження на забруднення водойм через очищення стічних вод тощо.
Список використаних джерел
Вишневський В. І. (2019). Просторово-часова мінливість "цвітіння" води у дніпровських водосховищах. Український журнал дистанційного зондування Землі. № 20. С. 18-27.
Вишневський В. І., Шевчук С. А. (2018). Використання даних дистанційного зондування Землі у дослідженнях водних об'єктів України. Інтерпрес ЛТД.
Вишневський В. І., Москвіна І. М. (2020). "Цвітіння" води в Кам'ян- ському водосховищі. Меліорація і водне господарство. Вип. 2. С. 16-22.
Зуб Л. М., Томільцева А. І., Томченко О. В. (2016). Оцінка стану водоохоронних територій із використанням методів дистанційного зондування Землі (на прикладі Дністровського комплексу ГЕС і ГАЕС). Гідроенергетика України. № 3-4. С. 51-56.
Кірман В. В. (2014). Цвітіння води та його причини. Засоби боротьби: наук. посіб. ОНЕУ.
Ласточкіна М. А. (2014). Особливості процесу евтрофування. ХНУ.
Томченко О. В. (2014). Використання космічної інформації дистанційного зондування Землі для моніторингу стану крупного водосховища Гідроакустичний журнал (Проблеми, методи та засоби досліджень Світового океану). НТЦ ПАС НАН України. № 11. С. 135-143.
Томченко О. В., Підгородецька Л. В., Федоровський О. Д. (2013). Комплексна оцінка екологічного стану водойм на основі космічної інформації дистанційного зондування Землі (на прикладі оз. Світязь та верхів'я Київського водосховища). Гідроакустичний журнал (Проблеми, методи та засоби досліджень Світового океану). № 10. С. 111-117.
Шевченко І. А. (2013). Визначення екологічного стану водосховищ України з використанням дистанційних методів моніторингу. Праці ЦГО. Вип. 9 (23). С. 52-55.
Шевчук С. А., Вишневський В. І., Шевченко І. А. (2014). Використання даних ДЗЗ для встановлення екологічного стану дніпровських водосховищ. Праці Центральної геофізичної обсерваторії. Центральна геофізична лабораторія. Вип. 10 (24). С. 72-78.
Янко Н. В., Станкевич В. В., Коваль Н. М. (2014). Антропогенна евтрофікація Шацьких озер. Довкілля та здоров'я. № 3. С. 51 -55.
References
Kirman V. (2014). Blooming water and its causes. Means of struggle: sciences. Manual. ONEU, 92 p. [in Ukranian]
Lastochkina M. (2014). Peculiarities of the process of eutrophication. HNU [in Ukranian]
Shevchenko I. (2013). Determining the ecological state of reservoirs of Ukraine using remote monitoring methods. Proceedings of the Central Geophysical Observatory. Vol. 9 (23). P. 52-55 [in Ukranian]
Shevchuk S., Vishnevsky V., Shevchenko I. (2014). The use of DZZ data to establish the ecological status of the Dnieper reservoirs. Proceedings of the Central Geophysical Observatory. Central Geophysical Observatory. Vol. 10 (24). P. 72-78. [in Ukranian]
Tomchenko O. (2014). Using space information of remote sensing of the Earth to monitor the state of a large reservoir Hydroacoustic journal (Problems, methods and means of research of the World Ocean). National Research Center of the National Academy of Sciences of Ukraine, Vol. 11. P. 135-143 [in Ukranian]
Tomchenko O., Pidgorodetska L., Fedorovskyi O. (2013). Comprehensive assessment of the ecological state of water bodies based on space information of remote sensing of the Earth (using the example of Lake Svityaz and the headwaters of the Kyiv Reservoir) Hydroacoustic journal (Problems, methods and means of research of the World Ocean). National Research Center of the National Academy of Sciences of Ukraine, Vol. 10. P. 111-117 [in Ukranian]
Vishnevsky V. (2019). Spatial-temporal variability of water "blooming" in Dnieper reservoirs. Ukrainian Journal of Earth Remote Sensing. Vol. 20. P. 18-27 [in Ukranian]
Vishnevsky V., Moskvina I. (2020). "Blooming" of water in the Kamian Reservoir. Reclamation and water management. Vol. 2. P. 16-22 [in Ukranian]
Vishnevsky V. I., Shevchuk S. A. (2018). Use of Earth remote sensing data in studies of water bodies of Ukraine. Interpress LTD [in Ukranian]
Yanko N.V., Stankevich V. V., Koval N.M. (2014). Anthropogenic eutrophication of Shatsky lakes. Environment and health. Vol. 3. P. 51-55 [in Ukranian]
Zub L. M., Tomiltseva A. I., Tomchenko O. V. (2016). Assessment of the state of water protection areas using methods of remote sensing of the Earth (on the example of the Dniester complex of hydroelectric power plants and hydroelectric power plants). Hydropower of Ukraine. Vol. 3-4. P. 51-56 [in Ukranian]
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Проблеми прісної води. Значення водних ресурсів. Джерела забруднення відкритих водойм. Методи дослідження води водойм. Нормування і аналіз якості води відкритих водойм. Визначення прозорості, каламутності, кількості завислих часток та провідності води.
реферат [55,6 K], добавлен 30.03.2011Гідроекологія. Гідробіоценози як біологічні системи гідросфери. Антропогенний вплив на водні екосистеми. Екологічний стан водойм України. Стан гідробіоценозу Кременчуцького водосховища. Моніторинг Кременчуцького водосховища в межах Черкаського регіону.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 16.01.2008Методи потрапляння нафтопродуктів у стічні води. Екологічна небезпека, що пов’язана з цими забрудненнями та їх еколого-економічна оцінка. Основи електрохімічного очищення води. Методика розрахунку тонкошарового о відстійника за протитечійною схемою.
курсовая работа [468,1 K], добавлен 24.04.2014Загальні поняття про водосховища України. Хімічний склад вод, проблеми після виникнення водосховищ. Їх екологічний стан на сьогодні та господарське значення. Закономірності формування і просторового розподілу гідрохімічних показників якості води.
курсовая работа [568,3 K], добавлен 29.11.2011Водні ресурси та їх використання. Фізичні властивості води. Забруднення природних вод важкими металами, органікою, нафтопродуктами, пестицидами, синтетичними поверхневоактивними речовинами. Теплове забруднення водойм. Особливості моделювання в екології.
курсовая работа [947,6 K], добавлен 20.10.2010Теоретико-методологічні основи вивчення несприятливих та небезпечних фізико-географічних процесів, методи їх моніторингу. Антропогенні зміни компонентів природи в межах урбанізованих територій. Характеристика природних умов території міста Чернівці.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 10.04.2014Екологічний моніторинг як засіб визначення екологічного стану навколишнього середовища. Розвиток системи екологічного моніторингу. Особливості регіонального екологічного моніторингу. Проблеми глобального екологічного моніторингу. Види моніторингу.
реферат [23,0 K], добавлен 17.06.2008Вода як найбільш поширена неорганічна сполука на Землі. Особливості розподілу на Землі прісної води, основні споживачі. Розгляд основних шляхів забруднення гідросфери: механічний, радіоактивний. Аналіз методів очищення води: хімічний, біологічний.
презентация [13,8 M], добавлен 26.12.2012Джерела викидів в атмосферу. Основна маса забруднень повітря. Хімічні реакції, які відбуваються в повітрі. Головні задачі при створенні методів комплексного радіаційного моніторингу. Стратегія і техніка пробовідбору, вимірювання питомої активності.
контрольная работа [53,0 K], добавлен 24.05.2015Теоретичні основи дослідження якості води в річках, якість води та фактори, що її формують. Хімічний склад річкових вод, джерела та шляхи надходження забруднюючих речовин, вплив забруднень на екосистему річки. Методика дослідження якості води в річці.
курсовая работа [147,7 K], добавлен 06.10.2012Коротка характеристика та задачі водного законодавства в Україні. Контроль держави за використанням і охороною води. Обов’язки учасників водогосподарського комплексу. Значення гідрологічних прогнозів для експлуатації водогосподарських об’єктів.
реферат [24,7 K], добавлен 19.12.2010Екологічний стан об'єктів навколишнього середовища на територіях, порушених діяльністю гірничої промисловості, з використанням біоіндикаційних та фізико-хімічних методів дослідження. Стан здоров'я населення, яке мешкає у гірничопромислових центрах.
автореферат [269,8 K], добавлен 03.04.2009Особливості глобальних проблем людства як таких, що загрожують існуванню світової цивілізації. Небезпечні явища природного характеру: геологічні, гідрогеологічні та гідрометеорологічні процеси. Техногенні фактори загроз: аварії, руйнування споруд, пожежі.
презентация [2,5 M], добавлен 09.12.2012Аналіз раціонального комплексу експрес-методів еколого-геологічного моніторингу забруднення довкілля нафтою і нафтопродуктами. Дослідження природи локальних температурних аномалій у приповерхневих шарах, пов’язаних із забрудненням ґрунтів нафтопродуктами.
автореферат [52,5 K], добавлен 22.11.2011Основні типи космічних апаратів для аерокосмічного моніторингу. Основні види даних дистанційного зондування Землі, що використовуються для моніторингу і прогнозування майбутнього стану довкілля. Зйомка поверхні Землі: технології збору та обробки даних.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 07.08.2013Агроекосистема її типи та екологічні чинники: світло, тепло, вода, склад та рух повітря, геохімія ґрунтів. Біогенні та антропогенні чинники. Еколого-господарська інфраструктура та її стабілізуюча роль. Поняття сільськогосподарської екологічної системи.
курсовая работа [64,5 K], добавлен 13.11.2010Поняття і особливості моніторингу. Система державного моніторингу довкілля у Чернігівській області. Організація ландшафтного моніторингу рекреаційних та заповідних територій. Концепція створення геоекологічного атласу; дешифрування аерокосмознімків.
курсовая работа [45,3 K], добавлен 25.09.2010Вплив токсикантів на біохімічні показники крові коропа. Географічна характеристика, геоморфологія, акваторіальний розподіл та клімат Запорізького водосховища. Дослідження показників ниркового та печінкового комплексів у риб Запорізького водосховища.
дипломная работа [419,7 K], добавлен 28.06.2013Екологічний моніторинг як засіб визначення екологічного стану навколишнього середовища. Особливості регіонального екологічного моніторингу агросфери. Система екологічного моніторингу м. Києва. Проблеми глобального екологічного моніторингу.
курсовая работа [330,1 K], добавлен 10.04.2007Забруднення ґрунту природними та антропогенними чинниками. Шляхи покращення екологічного стану землі. Загальна характеристика і природні умови Вінницької області. Організація моніторингу ґрунтового середовища та аналіз його екологічного стану у районі.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 04.09.2019
