Природні й антропогенні загрози існуванню популяцій видів родини орхідних (Orchidaceae Juss.) у басейні Полтви (Львівська область)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Інститут екології Карпат Національної академії наук України

ПРИРОДНІ Й АНТРОПОГЕННІ ЗАГРОЗИ ІСНУВАННЮ ПОПУЛЯЦІЙ ВИДІВ РОДИНИ ОРХІДНИХ (ORCHIDACEAE JUSS.) У БАСЕЙНІ ПОЛТВИ (ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ)

Ю. Пилипів, В. Кияк

Львів

Анотація

загроза популяція орхідні полтва

Усі види родини орхідних занесено до Червоної книги України, проте ще мало наукових праць, присвячених загрозам для існування конкретних популяцій. У численних публікаціях про виявлені локалітети надано лише загальну інформацію, що є малоінформативним для ефективного вживання заходів щодо охорони конкретних популяцій. Адже популяціям того чи іншого виду можуть загрожувати різні небезпеки, залежно від локальних умов їх існування. Мета дослідження ізольованих популяцій родини орхідних (на території басейну Полтви) полягала в аналізі їх сучасного стану, виявленні загроз існуванню та встановленні шляхів усунення цих загроз. За результатами польових досліджень на території басейну Полтви виявлено 36 популяцій 13 видів орхідей. З них вісім популяцій перебувають на межі зникнення, а саме: Dactylorhiza majalis, Platanthera chlorantha, Gymnadenia conopsea, Orchis purpurea, Dactylorhiza incarnata, Listera ovata, Epipactis helleborine. На основі вивчення структур виявлених популяцій, а також аналізу умов їх існування, вдалось виокремити 15 різних типів загроз, які класифіковано у дві категорії: природного та антропогенного походження. Частка загроз антропогенного походження складає 60%, природного - 40%. При цьому встановлено, що загрози антропогенного походження мають в основному прямий вплив на угруповання, в той час, як загрози природного походження - опосередкований. Найпоширенішими серед усіх є загрози антропогенного походження: рекреація, витоптування, зривання пагонів на букети, викопування бульб на салеп. Серед усіх виявлених популяцій, 16 не потребують впровадження природоохоронних заходів, тоді як 20 необхідно захистити практичними заходами негайно. В той же час ситуація із вісьмома локалітетами (Platanthera bifolia, Cephalanthera damasonium, Dactylorhiza majalis, Neottia nidusavis, Orchis militaris і Cypripedium calceolus) може погіршитися вже у найближчі роки, в основному через загрози антропогенного походження.

Ключові слова: зозулинцеві, орхідні, популяції рослин, рідкісні види, загрози, антропогенний вплив

Annotation

NATURAL AND ANTHROPOGENIC THREATS TO THE EXISTENCE OF POPULATIONS OF SPECIES OF THE ORCHID FAMILY (ORCHIDACEAE JUSS.) IN THE POLTVA BASIN (L'VIV REGION)

All species of the orchid family are listed in the Red Book of Ukraine, but there are still few scientific papers covering the threats to the existence of particular populations. Numerous publications on the identified sites provide only general information, which is uninformative for the effective application of measures to protect particular populations. After all, populations of a certain species can be threatened by various dangers, depending on the local conditions of their existence. The purpose of the study of isolated populations of the orchid family (in the Poltva basin), was to analyse their current state, identify threats to their existence and establish ways to eliminate these threats. According to the results of field research in the Poltva basin, 36 populations of 13 species of orchids were identified. Of these, 8 populations are on the verge of extinction, including: Dactylorhiza majalis, Platanthera chlorantha, Gymnadenia conopsea, Orchis purpurea, Dactylorhiza incarnata, Listera ovata, Epipactis helleborine. Based on the study of the structures of the identified populations, as well as the analysis of the conditions of their existence, it was possible to identify 15 different types of threats, which are classified into two categories: natural and anthropogenic origin. The share of threats of anthropogenic origin is 60%, natural - 40%. Therewith, it was found that threats of anthropogenic origin have mainly a direct impact on the group, while threats of natural origin - an indirect one. The most common of all are threats of anthropogenic origin: recreation, trampling, plucking shoots into bouquets, digging tubers for salep. Of all the identified populations, 16 do not require conservation measures, while 20 need to be protected by practical measures immediately. At the same time, the situation with eight localities Platanthera bifolia, Cephalanthera damasonium, Dactylorhiza majalis, Neottia nidus-avis, Orchis militaris and Cypripedium calceolus may worsen in the coming years, mainly due to the anthropogenic threat.

Key words: Orchidaceae, orchids, plant populations, rare species, threats, anthropogenic impact

Аннотация

ЕСТЕСТВЕННЫЕ И АНТРОПОГЕННЫЕ УГРОЗЫ СУЩЕСТВОВАНИЮ ПОПУЛЯЦИЙ ВИДОВ СЕМЕЙСТВА ОРХИДНЫХ (ORCHIDACEAE JUSS.) В БАССЕЙНЕ ПОЛТВЫ (ЛЬВОВСКАЯ ОБЛАСТЬ)

Все виды семейства орхидных занесены в Красную книгу Украины, однако еще мало исследований, посвященных угрозам существованию конкретных популяций. В многочисленных публикациях о выявленных локалитетах представлена только общая информация, которой недостаточно для эффективных мер по охране конкретных популяций. Ведь популяциям того или иного вида могут угрожать различные опасности, в зависимости от локальных условий их существования. Цель исследования изолированных популяций семейства орхидных (на территории бассейна Полтвы) заключалась в анализе их современного состояния, выявлении угроз существованию и установлении путей устранения этих угроз. По результатам полевых исследований на территории бассейна Полтвы выявлено 36 популяций 13 видов орхидей. Из них 8 популяций находятся на грани исчезновения, а именно: Dactylorhiza majalis, Platanthera chlorantha, Gymnadenia conopsea, Orchis purpurea, Dactylorhiza incarnata, Listera ovata, Epipactis helleborine. На основании изучения структур выявленных популяций, а также анализа условий их существования, удалось выделить 15 различных типов угроз, которые были классифицированы в две категории: естественного и антропогенного происхождения. Доля угроз антропогенного происхождения составляет 60%, естественного - 40%. При этом установлено, что угрозы антропогенного происхождения оказывают в основном прямое влияние на группировку, в то время как угрозы природного происхождения - опосредованное. Наиболее распространенными среди всех есть угрозы антропогенного происхождения: рекреация, вытаптывание, срыв побегов на букеты, выкапывание клубней на салеп. Среди всех выявленных популяций 16 не требуют проведения природоохранных мероприятий, тогда как 20 необходимо защитить практическими мерами немедленно. В то же время ситуация с восьмью локалитетами (Platanthera bifolia, Cephalanthera damasonium, Dactylorhiza majalis, Neottia nidus-avis, Orchis militaris и Cypripedium calceolus) может ухудшиться уже в ближайшие годы, в основном из-за угроз антропогенного происхождения.

Ключевые слова: ятрышниковые, орхидные, популяции растений, редкие виды, угрозы, антропогенное воздействие

Виклад основного матеріалу

Зозулинцеві - це родина однодольних, багаторічних, наземних (у більшості) чи епіфітних (у тропічних районах) трав'янистих рослин, яка налічує, за останніми підрахунками, приблизно 30 тисяч видів (Іванніков, 2013). Високий природний рівень пристосовуваності різних видів орхідей до умов навколишнього середовища зумовив їх значну поширеність на Земній кулі. Саме тому орхідні виявлені фактично в усіх природних зонах, винятками є лише арктичні та пустельні зони, а також відкриті води. В Україні налічується від 66 до 70 видів зозулинцевих, які поширені нерівномірно (Загульський, 2001а). Найбільше видів зафіксовано у західних регіонах країни та в південній частині АР Крим. Трохи менше виявлено у північних районах Полісся та на сході, а найменше - у центрально-південній частині степової зони України.

Хоча усі види родини орхідних занесено до Червоної книги, в Україні ще мало досліджень, присвячених саме загрозам конкретним популяціям. У численних публікаціях про виявлені локалітети надано лише загальну інформацію про те, що вони перебувають під загрозою зникнення, або про загрози їх існуванню йдеться в контексті біорізноманіття великих територій, що є малоінформативним джерелом для ефективного вживання заходів щодо охорони конкретних популяцій (Волуца, Чорней, 2009; Царик та ін., 2016). Адже популяціям того чи іншого виду можуть загрожувати різні небезпеки, залежно від локальних умов їх існування. Подібну ситуацію спостерігаємо і у закордонних працях (Alvarez-Mora et al., 2016; Jalal, 2012; Kottawa-Arachchi, Gunasekara, 2020; Kumar et al., 2016; Milanovici, 2016).

Актуалізація даних про стан популяцій зозулинцевих є важливим завданням для дослідників, як з наукової точки зору, так і з метою захисту та збереження рідкісних видів. На території Львівської області існує 39 видів орхідей, з яких приблизно 25 трапляються в межах території басейну р. Полтва (Екологічний паспорт Львівської області, 2020). Така кількість представлених видів демонструє показовість обраної території дослідження в контексті його регіональності та дозволяє провести повноцінний аналіз загальнопоширених загроз популяціям орхідей у природі. На кожну популяцію ті чи інші природні та антропогенні фактори впливають по-різному. Відповідно, загрози, чи то від природних умов середовища, чи від антропогенної діяльності людини, в межах території кожної окремої досліджуваної популяції є різними, а їх усунення вимагає застосування інструментів різного рівня впливу. Усунення якомога більшої кількості загроз існуванню популяцій рослин, особливо рідкісних видів, є фундаментальною умовою їх ефективної охорони, захисту та збереження фіторізноманіття країни. Міжнародний союз охорони природи (МСОП) класифікував загрози видовому різноманіттю у 12 категорій (International Union for Conservation of Nature, 2012). Важливо зазначити, що усі загрози популяціям орхідних, які представлено у цій статті, загалом є похідними від загроз, описаних МСОП, або спричинені умовами навколишнього середовища.

Водночас, якщо одні чинники впливають на популяції тимчасово та нерегулярно (випасання худоби, витоптування людьми чи тваринами, польові та лісові пожежі тощо), то інші можуть мати довготривалий негативний вплив, який врешті-решт призводить до несприятливих умов для розвитку підросту, зменшення чисельності та повного зникнення популяцій і угруповання (зміни клімату, витіснення більш конкурентноздатними видами, знищення природних умов існування тощо) (Wraith, Pickering, 2019). Якщо для усунення більшості загроз антропогенного походження (рекреація, викопування бульб на салеп, зривання пагонів на букети, витоптування, засмічення локалітетів побутовим сміттям, переведення територій під сільське господарство, близькість до об'єктів інфраструктури, випасання, підпали тощо) достатньо обмежити чи заборонити людську діяльність на тій чи іншій території, то для усунення природних загроз зазвичай необхідно, так чи інакше, втручатися в екосистемні процеси (Gerz et al., 2019). Серед таких загроз: витіснення іншими видами, глобальні зміни клімату, паводки, польові та лісові пожежі, зменшення чисельності запилювачів квітів тощо. При цьому, якщо певні природні загрози неможливо усунути взагалі, тоді необхідно зберігати їх ex situ.

Нижче наведено декілька узагальнюючих характеристик зозулинцевих, які пояснюють, чому саме цю родину рослин обрано як об'єкт досліджень:

- орхідні - чутливі. Зозулинцеві можна використовувати як чутливі біологічні індикатори стану навколишнього середовища. Адже навіть за найменших порушень територій та змін умов їх росту, фіксується зменшення чисельності популяцій, кількості підросту, а також спостерігаються негативні зміни у віковій та віталітетній структурах (Загульський, 1993);

- орхідні - корисні. У країнах, де зозулинцеві не занесені до національних червоних книг та списків, багато видів орхідей використовують в медичних цілях. В Україні, хоч це і заборонено, бульби орхідей використовують для приготування салепу;

- орхідні - мало досліджені. В Україні замало описів популяції орхідних та небезпек, які їм загрожують. До того ж, це переважно застарілі дані. Наприклад, останні результати досліджень орхідних в басейні Полтви були опубліковані 20 років тому (Загульський, 2001б);

- орхідні - рідкісні. Усі види родини зозулинцевих занесено до Червоної книги України, саме тому усі вони мають пріоритет у наукових дослідженнях;

орхідні - декоративні. Мають естетичне значення у декоративному мистецтві, зокрема, для складання букетів, вирощування у ботанічних садах чи культивації у домашніх умовах.

Тому саме на прикладі популяцій орхідей можна продемонструвати, наскільки серйозним нині є антропогенний вплив на навколишнє середовище, наскільки імовірним є зникнення рідкісних видів та які небезпеки насправді їм загрожують (Rewicz et al., 2018). Мета дослідження ізольованих популяцій родини орхідних (на території басейну Полтви) полягала в аналізі їх сучасного стану, виявленні загроз існуванню та встановленні шляхів усунення цих загроз.

Методика

Басейн р. Полтва, розташований на території Львівського та Золочівського районів Львівської області, простягається із заходу на схід приблизно на 67 км, а із півночі на південь - на 34 км. Станом на 2021 р. в його межах виявлено та досліджено 36 популяцій 13-ти видів зозулинцевих, що є репрезентативними даними для аналізу та складання переліку найбільш помітних та актуальних загроз. Полтва - ліва притока Західного Бугу, є одним із ключових водотоків регіону, в басейні якого поширені як лісові фітоценози (букові, грабові, соснові, вільхові, дубові ліси), так і чагарникові й трав'яні угруповання на суходільних і заплавних луках, на болотах і торфовищах. Рельєф - від горбистого до вирівняного. Ґрунти різноманітні: сірі опідзолені, дерново-підзолисті, дернові, болотні, чорноземи опідзолені. Такі умови існування зумовлюють велике фіторізноманіття регіону.

Рівень небезпек, які загрожують тій чи іншій популяції, залежить насамперед від чисельності й площі популяції, а також ефективності розмноження, від її вікової, просторової та віталітетної структури в конкретний період часу та в динаміці. До того ж, поняття «загрози» у наявному контексті доволі мінливе. Загрози можуть бути актуальними для одного локалітету, але зовсім неактуальними для іншого, можуть мати сезонний вплив на угруповання в один період часу і не мати жодного в інший тощо. Саме тому загрози досліджуваним популяціям вивчали методом аналізу конкретних умов їх існування, прилеглих об'єктів та динаміки внутрішніх змін (Джонгман и др., 1999).

Дослідження проводилися протягом 20202021 рр. Усвідомлення цінності орхідних як природоохоронних об'єктів зумовило вибір методики дослідження. Задля досягнення поставленої мети були застосовані неушкоджуючі методи (Кияк, 2008). Під час досліджень використовували загальноприйняті методики популяційної екології (Царик та ін., 2004). Основними методами при проведенні досліджень були спостереження, пасивний експеримент та аналіз як умов існування популяцій, так і популяційної динаміки. В межах дослідження вивчали просторову, вікову і віталітетну структури виявлених популяцій, їх чисельність, щільність, площу, аналізували видисусіди, а також загрози кожному окремому фітоценозу загалом та досліджуваним популяціям орхідних зокрема. Вивчали сезонні ритми розвитку особин популяцій. Здійснювали порівняння онтогенезу особин на затінених та освітлених ділянках тощо.

Результати та обговорення

У процесі досліджень виявлено та проаналізовано 36 популяцій 13 видів зозулинцевих (таблиця). Загалом класифіковано 15 типів загроз, які тією чи іншою мірою становлять небезпеку існуючим популяціям. Виявлені загрози поділено на дві категорії - природного та антропогенного походження. Перша категорія складає приблизно 40% від усієї кількості, друга - 60%.

Популяції видів зозулинцевих та небезпеки, які їм загрожують [The Orchidaceae family's species populations and threats for their existence]

Далі наводиться аналіз стану 36 популяцій та рекомендації щодо усунення загроз їхньому існуванню.

1. Dactylorhiza majalis (Rchb.). Популяція перебуває у пригніченому стані, оскільки перебуває на території міського регіонального ландшафтного парку «Знесіння», де зазнає регулярного витоптування підросту і прегенеративних особин. Спонтанне загущення деревно-чагарникової рослинності призводить до втрати сприятливих біотопів для орхідних і водночас до зниження рекреаційної привабливості парку. Внаслідок цих причин з року в рік зменшується чисельність і площа популяції. Рекомендації: посилити відповідальність за нераціональну рекреаційну діяльність на території об'єкта природно-заповідного фонду (ПЗФ), або обмежити таку діяльність. Необхідним є прорідження деревно-чагарникових заростів.

2. Platanthera bifolia (L.). Локалітет розташований на околиці населеного пункту, що є причиною періодичного зривання особин місцевими мешканцями. Знищується популяція також і підпалами сухої трави, особливо, ранньої весни, коли лише починається вегетація, а також неконтрольованим розширенням територій сільськогосподарських земель. Рекомендації: законодавчо обмежити переведення територій під сільське господарство у цьому районі, посилити відповідальність та контроль за підпалами сухої трави.

3. Dactylorhiza majalis (Rchb.). Ця популяція зазнає шкоди як зриванням квітів на букети, так і періодичним викопуванням бульб на салеп. Можливі короткочасні паводки на р. Полтві, а також підпали сухостою місцевими мешканцями, особливо у весняні сезони. Рекомендації: посилити відповідальність за підпали сухої трави та за викопування бульб рідкісних видів на салеп, збільшити контроль за порушеннями природоохоронних законів.

4. Platanthera bifolia (L.). Знищення особин, шляхом виконуванням бульб, а також підпалами у весняні періоди. Окрім того, особини популяції поступово витісняються більш конкурентноздатними видами, зокрема, підростом сосни звичайної. Рекомендації: посилити відповідальність за підпали сухої трави, викопування бульб рідкісних видів на салеп, протягом кількох наступних років необхідно запровадити практику прорідження сосни.

5. Neottia nidus-avis (L.). Популяція перебуває в оптимальних умовах існування, за винятком випадкового витоптування особин рекреантами чи грибниками. Рекомендації: встановити обмеження рекреаційного навантаження в районі існування популяції.

6. Cephalanthera damasonium (Mill.). Місце оселища - лісова посадка біля залізниці. Вона сильно засмічується побутовим сміттям на всій території, що негативно впливає як на загальний екологічний стан цієї екосистеми, так і на популяцію зокрема. Окремі особини також поступово витісняються деревними видами. Незважаючи на те, що загальний стан популяції задовільний, за останні роки спостерігається зменшення її чисельності (в основному, через природне витіснення). Рекомендації: органи місцевого самоврядування повинні зайнятись очищенням лісової посадки та прилеглих територій від побутового сміття, також необхідний її санітарний догляд (вирубка старих та хворих дерев).

7. Dactylorhiza majalis (Rchb.). Локалітет популяції розташований достатньо далеко від населеного пункту (приблизно за 2,5 км), проте окремі особини знищуються місцевими жителями (витоптування, викопування бульб, зривання пагонів на букети). Межі популяції звужуються за рахунок заростання луки чагарниками і, як наслідок, затіненням територій. Рекомендації: вирубування чагарникової рослинності та періодичне викошування.

8. Platanthera bifolia (L.). Локалітет розташований на околиці села. Найбільш помітними загрозами є підпали сухої трави та переведення територій під сільськогосподарське використання. На досліджуваній території також відзначено сліди викопування бульб особин на салеп. Рекомендації: подальше розширення сільськогосподарських площ на території виявлення угруповання повинно бути заборонене, необхідно посилити відповідальність за підпали трави, викопування бульб рідкісних видів на салеп.

9. Platanthera bifolia (L.). Ця популяція розташована на 1,2 км в західному напрямку від попередньої. Загрози залишаються ідентичними. Межа сільськогосподарських земель фактично наблизилася до популяції. Потрібні негайні природоохоронні заходи. Рекомендації: має бути заборонене подальше розширення сільськогосподарських площ на території виявлення угруповання, необхідно посилити відповідальність за підпали трави, викопування бульб рідкісних видів на салеп.

10. Platanthera bifolia (L.). Популяцію виявлено на березі водойми в населеному пункті, що зумовлює такі загрози, як витоптування особин у процесі рибальства та відпочинку місцевих мешканців, зривання квітів на букети та викопування бульб на салеп. Угруповання знищується також тривалими літніми посухами, що, очевидно, є наслідком змін клімату. Рекомендації: посилити відповідальність за викопування бульб рідкісних видів на салеп.

11. Platanthera chlorantha (Rchb.). Розвиток унікального угруповання цього виду пригнічується, в першу чергу, через фізичне знищення людьми (зривання пагонів, викопування бульб). Локалітетом існування популяції є дубово-сосновий ліс, який місцями сильно засмічений побутовими відходами та потребує санітарного очищення. Рекомендації: посилити відповідальність за викопування бульб рідкісних видів на салеп, зобов'язати органи місцевого самоврядування провести санітарне очищення території.

12. Platanthera bifolia (L.). Стабільний розвиток популяції забезпечується її великою чисельністю та площею, і високим рівнем життєвості більшості особин. Загроза полягає у розвитку сільського господарства (переведення тамтешніх територій під вирощування культурних рослин). Рекомендації: заборонити або обмежити переведення площі угруповання під сільське господарство.

13. Dactylorhiza majalis (Rchb.). Загалом популяція перебуває в оптимальних умовах існування, оскільки антропогенний вплив на її стан мінімальний (локальне викопування бульб). Серед природних загроз - пожежі у весняно-літні періоди, та паводки, які раз на декілька років трапляються в тамтешніх місцях. Рекомендації: посилити відповідальність за викопування бульб рідкісних видів на салеп.

14. Gymnadenia conopsea (L.). Ситуація із загрозами аналогічна з попередньою популяцією, оскільки вони перебувають на одній і тій самій території. Проте структурні параметри цього локалітету (чисельність, площа, віталітетна, вікова структури) значно нижчі, ніж у попереднього. Тому ця популяція потребує практичних заходів із збереження. Рекомендації: посилити відповідальність за викопування бульб рідкісних видів на салеп, культивувати вид в штучних умовах, застосувати заходи з підсівання насіння.

15. Neottia nidus-avis (L.). Основними загрозами цієї популяції є близькість до об'єктів інфраструктури та витоптування. Оскільки угруповання локалізовано на малій площі, витоптування може стати основною причиною його зникнення вже найближчими роками. Рекомендації: загородити місце росту популяції, посилити адміністративну відповідальність за знищення рідкісних видів.

16. Orchis purpurea (Huds.). Незважаючи на те, що за останні роки досліджень спостерігається позитивна тенденція розвитку популяції (збільшення чисельності та площі локалітету), популяції все ще загрожують такі небезпеки як близькість до об'єктів інфраструктури, а також викопування бульб на салеп та зривання пагонів на букети. Популяція дотепер перебуває все ще на межі зникнення. Рекомендації: посилити адміністративну відповідальність за знищення рідкісних видів.

17. Cephalanthera damasonium (Mill.). Вид виявлено неподалік міського цвинтаря, що є потенційною загрозою (можливе розширення меж цвинтаря). Розташування угруповання на міській території створює несприятливі умови для його існування, оскільки рекреація, витоптування особин, засмічення локалітетів побутовим сміттям, зривання квітів на букети чи викопування бульб - все це є антропогенними факторами пригнічення його розвитку. Негативно також впливають на популяцію і зміни клімату, що порушує сезонні ритми розвитку рослин. Рекомендації: посилити адміністративну відповідальність за знищення рідкісних видів, обмежити рекреаційну діяльність на території росту популяції.

18. Neottia nidus-avis (L.). За останні роки досліджень зафіксовано збільшення чисельності популяції, зокрема, кількості підросту. Тобто спостерігається позитивна динаміка її розвитку. Проте загрозами угрупованню все ще можуть бути витоптування та інші чинники рекреації, оскільки через її локалітет пролягають пішохідні стежки. Рекомендації: загородити місце росту популяції, посилити адміністративну відповідальність за знищення рідкісних видів.

19. Cephalanthera damasonium (Mill.). Розташовуючись неподалік села, ця популяція піддається інтенсивному антропогенному впливу у весняно-літні періоди. Серед ключових загроз - зривання квітів на букети, витоптування тваринами та людьми, випасання свійських тварин. Подальше розширення меж популяції обмежується лісовим масивом із заходу, населеним пунктом - із півночі та сходу, орними землями - із півдня. Рекомендації: посилити адміністративну відповідальність за знищення рідкісних видів, заборонити або обмежити переведення меж локалітету угруповання під сільське господарство.

20. Platanthera bifolia (L.). Популяція активно розвивається, незважаючи на те, що розташована на невеликій площі. Основними загрозами існуванню є розширення територій сільськогосподарських угідь та збирання генеративних особин. Становище популяції потенційно може погіршитись в процесі природних сукцесій. Рекомендації: посилити адміністративну відповідальність за знищення рідкісних видів, заборонити або обмежити переведення меж локалітету угруповання під сільське господарство.

21. Dactylorhiza incarnata (L.). Щорічні паводки в періоди інтенсивного розвитку особин виду та регулярне знищення пагонів рослин людьми призвели до фактичного знищення популяції. Спостерігаючи за угрупованням два роки, встановили, що його чисельність не збільшується, підріст не з'являється, що свідчить про порушення чи повну зупинку репродуктивних процесів всередині популяції або про відсутність симбіотичних грибів для проростання насіння. Рекомендації: очевидно, вже надто пізно впроваджувати заходи щодо охорони популяції, оскільки територія її існування непридатна для цього. Необхідно сприяти відтворенню виду на сусідніх територіях шляхом штучного поширення насіння, а також впроваджувати природоохоронні заходи для захисту інших відомих популяцій цього виду.

22. Orchis militaris (L.). Встановлено негативну тенденцію розвитку популяції. Чисельність угруповання скоротилась приблизно на 4,3% за рік спостережень, щільність та кількість генеративних особин теж зменшились. Основними причинами негативної тенденції є зміни клімату, викопування бульб рослин на салеп, зривання квітів, польові пожежі. Рекомендації: посилити адміністративну відповідальність та контроль за знищенням рідкісних видів та підпалами сухої трави на полях.

23. Gymnadenia conopsea (L.). Популяція розвивається доволі швидкими темпами, чому сприяють відповідні природні умови. Негативними факторами є зміни клімату і, як наслідок, зменшення кількості комах-запилювачів квітів, проте, станом на 2020 рік, вони не відіграють ключової ролі в погіршенні умов існування популяції. Рекомендації: у веденні сільського господарства обмежити або повністю заборонити використання інсектицидів.

24. Cypripedium calceolus (L.). У басейні Полтви цей вид доволі рідкісний, адже протягом двох років пошуків виявлено лише один локалітет. На території існування популяції зафіксовано сліди викопування бульб особин, що суттєво обмежує її розвиток (зменшується річна кількість дозрілого та поширеного насіння). Окрім того, рослини витісняються із природних місць існування підростом сосни звичайної. Рекомендації: посилити адміністративну відповідальність та контроль за знищенням рідкісних видів, запровадити практику викорчовування та пересадження підросту сосни на інші території.

25. Orchis militaris (L.). Найбільшою загрозою є поширення серед особин хвороб, які уражають як листки, так і суцвіття. Здорові рослини часто знищуються людьми шляхом викопування бульб та зривання пагонів. Тим не менше, в популяції виявлено достатню кількість підросту для її відновлення, а вікова структура загалом нормальна повночленна. Рекомендації: застосувати пестициди для знищення хвороб і шкідників, посилити адміністративну відповідальність та контроль за знищенням рідкісних видів, пом'якшувати наслідки змін клімату.

26. Orchis militaris (L.). Близькість до населеного пункту зумовлює такі загрози, як викопування бульб, зривання та витоптування пагонів, випасання. Листки та суцвіття окремих особин уражені хворобами, що негативно впливає на насіннєву продуктивність та його життєздатність. Рекомендації: застосувати пестициди для знищення хвороб і шкідників, посилити адміністративну відповідальність та контроль за знищенням рідкісних видів.

27. Orchis militaris (L.). Щодо загроз антропогенного характеру, ситуація аналогічна до попередньої популяції. Через близькість локалітету до селища трапляються систематичні викопування бульб, зривання пагонів, витоптування свійськими тваринами. Зміни клімату мають опосередкований негативний вплив. Зокрема, на сезонні ритми розвитку особин. Рекомендації: пом'якшувати наслідки змін клімату, посилити адміністративну відповідальність та контроль за знищенням рідкісних видів.

28. Cephalanthera damasonium (Mill.). Оскільки чисельність популяції невелика, а переважну його більшість складають особини прегенеративних вікових станів, які розташовані вздовж стежки у лісовому масиві, найбільшою загрозою є витоптування. Окрім того, неподалік її локалітету розташоване місто. Таким чином, близькість до інфраструктури населеного пункту зумовлює такі антропогенні загрози як зривання пагонів на букети, викопування бульб тощо. Рекомендації: посилити адміністративну відповідальність та контроль за знищенням рідкісних видів, обмежити рекреаційну діяльність на території існування популяції.

29. Cephalanthera damasonium (Mill.). Цьому угрупованню в першу чергу загрожують небезпеки, створені рекреаційною діяльністю жителів найближчого міста Винники (витоптування, розпалення багать, влаштування пікніків, піші та велосипедні прогулянки тощо). Хоча перелічені загрози і не мають систематичного характеру порівняно з попередньою популяцією. Рекомендації: посилити адміністративну відповідальність та контроль за знищенням рідкісних видів, обмежити рекреаційну діяльність на території існування популяції.

30. Listera ovata (L.). У складі популяції є кілька генеративних особин високої життєвості. Проте цього недостатньо, аби у популяції успішно відбувалися процеси самовідтворення, про що свідчить мала кількість підросту та прегенеративних особин. Негативно впливають на угруповання найпоширеніші загрози антропогенного походження: витоптування, зривання квітів, викопування бульб. Рекомендації: посилити адміністративну відповідальність та контроль за знищенням рідкісних видів.

31. Neottia nidus-avis (L.). Угруповання перебуває в глибині Винниківського лісопарку. Віддаль від меж міст (Винники і Львів) та складний для ходьби ландшафт відіграють захисну роль в існуванні популяції, проте потенційними загрозами тут залишаються витоптування та рекреація. Загалом, популяція цілком самодостатня та не потребує жодних природоохоронних заходів (станом на 2020 рік). Рекомендації: розширювати мережу об'єктів ПЗФ в регіоні, провести санітарне очищення Винниківського лісопарку та очищення від побутового сміття на ділянках, що межують з містом.

32. Neottia nidus-avis (L.). Встановлено три основні загрози цьому угрупованню: витоптування, рекреація та близькість до об'єктів інфраструктури. Відпочинок людей, який часто супроводжується розпалюванням багать, прогулянками та розчищенням територій від опалого листя, є причиною фізичного знищення особин. А близькість до однієї із головних вулиць м. Львова (вул. Пасічна) спричинює забруднення, що зумовлює несприятливе середовище для нормального розвитку популяції. Рекомендації: відгородити територію лісопарку від вулиці, обмежити рекреаційну діяльність на території існування популяції.

33. Cephalanthera damasonium (Mill.). Локалітет популяції розташований на схилі г. Круглий горб у Брюховецькому лісі - в межах антропогенно зміненої ділянки. Хоча деякі особини і знищено в результаті влаштування пікніків та розпалювання багать, більша частина популяції перебуває в непорушених умовах середовища. Проте потенційне розширення меж рекреаційної діяльності та неконтрольоване зривання особин можуть мати незворотні негативні наслідки як для окремих локусів, так і для популяції в цілому. Рекомендації: посилити адміністративну відповідальність та контроль за знищенням рідкісних видів, обмежити відпочинок людей на всій займаній популяцією території.

34. Cephalanthera damasonium (Mill.). Перебуваючи у подібних умовах, популяція меншої життєвості, що зумовлене меншою чисельністю і нижчою щільністю особин. Рекреація спричиняє помірно негативний вплив, проте знищення генеративних особин тут відбувається інтенсивніше. Подальше вирубування дерев на площі розташування популяції призведе до погіршення її стану або навіть до повного зникнення. Рекомендації: посилити адміністративну відповідальність та контроль за знищенням рідкісних видів, обмежити вирубування дерев та рекреаційну діяльність в межах існування угруповання.

35. Epipactis helleborine (L.). Популяція цього виду частково розташована на території колишньої військової частини. Але, оскільки військова діяльність на більшій території частини припинена після її розформування, загроза витоптування втратила актуальність. Це позитивно вплинуло на саме угруповання, тому наразі воно не потребує додаткових природоохоронних заходів. Особини за межами військової частини можуть збиратися місцевим населенням. Рекомендації: посилити адміністративну відповідальність та контроль за знищенням рідкісних видів.

36. Epipactis helleborine (L.). У локалітеті наразі виявлено лише одну особину. Причини ймовірної деградації колишньої популяції (витоптування, рекреація, зривання та близькість до інфраструктури населеного пункту), а також можливості реінтродукції буде з'ясовано під час подальших досліджень. Рекомендації: необхідно провести додаткові наукові дослідження та виконати порівняльний аналіз даних.

***

За результатами польових досліджень на території басейну Полтви виявлено 36 популяцій 13 видів орхідей. З них вісім популяцій перебувають на межі зникнення, а саме: Dactylorhiza majalis, Platanthera chlorantha, Gymnadenia conopsea, Orchis purpurea,

Dactylorhiza incarnata, Listera ovata, Epipactis helleborine. На основі вивчення структур виявлених популяцій, а також аналізу умов їх існування, вдалось виокремити 15 різних типів загроз, які класифіковано у дві категорії: природного та антропогенного походження.

Частка загроз антропогенного походження складає 60%, природного - 40%. При цьому, встановлено, що загрози антропогенного походження мають переважно прямий вплив на угруповання, в той час як загрози природного походження - опосередкований. Найпоширенішими серед усіх є загрози антропогенного походження: рекреація, витоптування, зривання пагонів на букети, викопування бульб на салеп. У більшості ситуацій вони складають основну частку негативного впливу на популяції.

Серед усіх виявлених популяцій 16 не потребують впровадження природоохоронних заходів, тоді як 20 необхідно захистити практичними заходами негайно. У той же час ситуація із вісьмома локалітетами (4, 20 - Platanthera bifolia, 6, 33 - Cephalanthera damasonium, 7 - Dactylorhiza majalis, 15 - Neottia nidus-avis, 22 - Orchis militaris, 24 - Cypripedium calceolus) може погіршитися вже найближчими роками в основному через загрози антропогенного походження. Більшість рекомендаційних заходів для збереження популяцій, запропонованих у цій роботі - локальні (варто застосовувати на місцях існування конкретних популяцій), а такі заходи, як посилення адміністративної відповідальності та контролю за знищенням рідкісних видів, обмеження сільськогосподарської чи рекреаційної діяльності на певних територіях, боротьба з паводками, випалюванням сухої трави, зі зменшення чисельності запилювачів та заходи з уповільнення впливу змін клімату, - мають загальнодержавний характер.

Література

1. Волуца О.Д., Чорней І.І. 2009. Родина зозулинцеві у флорі Північної Бессарабії. Заповідна справа в Україні. 15 (2): 26-31.