Шкода, заподіяна лісовому фонду України збройною агресією РФ: еколого-правовий аспект

Размещено на http://allbest.ru

Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України

Шкода, заподіяна лісовому фонду України збройною агресією РФ: еколого-правовий аспект

Дмитро Сергійович Ковтун, аспірант відділу проблем аграрного,

земельного, екологічного та космічного права

Вступ

Постановка проблеми. Роль і значення лісового фонду України неможливо переоцінити. Ліси є унікальними екосистемами, що виконують кліматорегулівні, середовищезахисні, ґрунтозахисні, водоохоронні, оздоровчі, рекреаційні, санітарно-гігієнічні та інші функції. Вони мають економічне значення як джерело для задоволення потреб людини і суспільства у лісових ресурсах (деревних, технічних, лікарських та ін.). Ліси є кормовою базою для тваринництва, ведення мисливського господарства, основою паперової, меблевої, фармацевтичної та інших видів промисловості.

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій вони зростають, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави¹. В Основних засадах (стратегії) державної екологічної політики України до 2030 року зазначено, що лісистість становить 15,9 відсотка території України. Оптимальним, за європейськими рекомендаціями, є показник лісистості 20 відсотків, для досягнення якого необхідно створити більше двох мільйонів гектарів нових лісів². екологічний україна природний шкода лісовий

Як бачимо, й до початку збройної агресії РФ проти України показник лісистості нашої країни не відповідав оптимальному показникові за європейськими рекомендаціями. Значна екологічна шкода, заподіяна Україні державою-агресоркою, значно погіршила та загострила екологічну ситуацію.

Розмір екологічної шкоди від повномасштабної агресії Росії становить 3 трлн грн, частина природних ресурсів втрачена назавжди. Пошкоджено близько 3 млн га лісу.

Це майже третина лісових територій України, 500 тис. га нині перебувають під окупацією або в зоні військових дій³.

Лише через підрив греблі Каховської ГЕС орієнтовно підтоплено 55 тис. га лісів, з яких 47 тис. га це окуповані території⁴. І, на жаль, негативний вплив на ліси триває. З кожним днем війни ситуація лише погіршується.

Після 24 лютого 2022 року українські ліси та ділянки, покриті лісами, зазнають постійних ракетних обстрілів, у результаті чого виникають пожежі, які знищують цілі екосистеми, на відновлення яких знадобиться не одне десятиліття. До втрат лісового фонду слід відносити і незаконну вирубку лісів, яка здійснюється російськими військовими та місцевим населенням на окупованих територіях. Втрати лісів викликає також будівництво фортифікаційних споруд, які знижують рівень ґрунтових вод, що з часом може призвести до масового всихання лісів поруч із такими фортифікаціями.

Отже, шкода, заподіяна лісовому фонду України у зв'язку зі збройною агресією РФ, становить доволі значну складову екологічної шкоди і має бути належним чином зафіксована, задокументована, обчислена та включена до складу репарацій, що держава-агресорка повинна сплатити Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науково-теоретичною основою дослідження є праці провідних вітчизняних вчених-юристів, а саме: В. Андрейцева, М. Ващишин, А. Гетьмана, В. Єрмоленка, Н. Кобецької, М. Краснової, Ю. Краснової, Н. Малишевої, В. Носіка, Є. Суєтнова та ін. Проте в сучасній вітчизняній юридичній науці відсутнє комплесне наукове дослідження правових засад відшкодування шкоди, заподіяної лісовому фонду України у зв'язку зі збройною агресією РФ.

Формулювання мети стаття. Метою статті є дослідження еколого-правового аспекту шкоди, заподіяної лісовому фонду України у зв'язку зі збройною агресією РФ, як важливої складової екологічної шкоди.

Викладення основного матеріалу

Шкода, заподіяна лісовому фонду України у зв'язку зі збройною агресією РФ, є важливою складовою та різновидом екологічної шкоди. У вітчизняному екологічному законодавстві до цього часу не сформульоване поняття «екологічна шкода». Розглянемо деякі підходи щодо поняття та правової природи екологічної шкоди в юридичній науці.

За енциклопедичним визначенням, екологічна шкода це шкода, завдана навколишньому природному середовищу та його природним ресурсам, має суто екологічні наслідки та негативно відбивається на здоров'ї людей та стані економіки⁵. У юридичній науці така шкода класифікується: а) за типами правовідносин на правомірну та протиправну; б) за підставами виникнення еколого-договірну та еколого-позадоговірну; в) за існуванням у часі минулу, теперішню та майбутню; г) за територіальним рівнем об'єктну (місцеву), регіональну, національну та транснаціональну; ґ) за обсягами заподіяних збитків економічну та суто екологічну; д) за характером посягання на відповідні екологічні блага майнову (матеріальну) та моральну⁶.

Екологічна шкода може проявлятися у таких формах, як: забруднення природного середовища; знищення, пошкодження, виснаження природного середовища та окремих його комплексів і об'єктів; порушення екологічних зв'язків; заподіяння шкоди здоров'ю громадян. Як зазначає М. Краснова, шкода визначається також як негативні вимірні зміни природного ресурсу або порушення пов'язаної з природними ресурсами послуги, що можуть відбутися безпосереднім або не безпосереднім чином⁷. Відповідно до концепції «безвартісних природних ресурсів», на слушну думку вченої, визначити фактичні обсяги шкоди, заподіяної природі, неможливо, оскільки не можна визначити вартість природних об'єктів, на створення яких суспільство не виробило ніяких затрат⁸. Незалежно від типу економічного розвитку в сучасних умовах очевидно, що екологічна шкода постійно зростає і жодна з існуючих методик її оцінки на практиці виявляється неповною, оскільки підривається фундамент існування самого життя на планеті. Тому будь-які підрахунки можливих екологічних збитків і втрат можуть бути умовно прийнятими з урахуванням певного ступеня ймовірності, а не істинності⁹.

Особливість екологічної шкоди полягає в тому, що в більшості випадків вона є непоправною або відносно відновлювальною, оскільки відтворення компонентів природи пов'язане з довготривалим періодом. В еколого-правовій науці виділяють такі способи відшкодування екологічної шкоди: поновлення майна в натурі (відтворення знищених природних ресурсів); відшкодування збитків, завданих природним компонентам (відновлення природних ресурсів); відшкодування збитків природокористувачу; компенсація витрат, спрямованих на оздоровлення навколишнього середовища і поліпшення його якості.

Шкода, заподіяна лісовому фонду України у зв'язку зі збройною агресією РФ, є різновидом екологічної шкоди і відповідає наведеним вище сутнісним характеристикам. Процедура визначення шкоди і збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ, починаючи з 19 лютого 2014 року, визначається Порядком визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 (далі Порядок)¹⁰. Одним із напрямів визначення шкоди та збитків Порядок визначає втрати лісового фонду напрям, що включає втрати і пошкодження лісів і лісових ділянок, та пов'язані з ними витрати. Основні показники, які оцінюються: втрати лісогосподарського виробництва, спричинені обмеженням прав землекористувачів; втрати лісокористувачів, заподіяні тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок¹¹]. Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до Методики визначення шкоди та збитків, заподіяних лісовому фонду внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженої наказом Міндовкілля від 5 жовтня 2022 року № 414 (далі Методика)¹². Ця Методика застосовується для визначення шкоди і збитків, заподіяних земельним ділянкам лісогосподарського призначення, захисним насадженням лінійного типу, лісовим розсадникам, лісовим культурам і мисливським угіддям внаслідок збройної агресії РФ, що включає втрати лісових насаджень та пов'язані з ними: втрати лісогосподарського виробництва, спричинені обмеженням прав землекористувачів; втрати пошкодженої, втраченої заготовленої лісопродукції; неотримані доходи лісокористувачів, заподіяні тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, від: непроведення рубок (вартість лісопродукції, рентна плата); неможливості здійснювати побічне користування (зокрема заготівлю березового соку, ягід, грибів); витрати на підготовку ґрунту під створення лісових культур; витрати на вирощування садивного матеріалу у лісових розсадниках, створення та догляд за лісовими культурами; втрати мисливського господарства, внаслідок знищення або пошкодження вольєрів, інших біотехнічних споруд, мисливських тварин¹³.

Отже, у зазначених підзаконних нормативно-правових актах відображено лише суто економічну, господарсько-ресурсну складову шкоди, заподіяної лісовому фонду України у зв'язку зі збройною агресією РФ. Однак відповідно до ч. 2 ст. 1 Лісового кодексу України ліси виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах¹⁴. Отже, господарські функції лісу не є першочерговими, пріоритетними та визначальними відповідно до концепції лісового законодавства. Зі знищенням, захопленням або пошкодженням рашистами значних площ лісового фонду України, ліси припинили надавати Українському народові екосистемні послуги (або стали надавати їх у меншому обсязі). Так, зокрема, через небезпеку, спричинену замінуванням лісів, громадяни України позбавлені можливості відпочивати у лісі, збирати гриби, ягоди, квіти, лікарські трави тощо. На замінованих територіях неможливими є екскурсії лісовими маршрутами, отже, ліси майже припинили надання оздоровчих, рекреаційних, виховних і пізнавальних послуг. Усі ці ціннісні аспекти лісових ресурсів зазначена Методика не враховує, фактично зводячи цю шкоду та збитки лісовому фонду переважно до економічної (природоресурсної) складової. Між тим, ліси здатні підтримувати гідрологічний режим річок, запобігати ерозії та забрудненню ґрунтів, боротися з суховіями, регулювати кислотний баланс в атмосфері, забезпечувати поглинання парникових газів і створювати необхідні умови життя на Землі. Це забезпечує можливість надання так званих екосистемних послуг і ненадання яких є важливою складовою шкоди, завданої лісовому фонду України у зв'язку зі збройною агресією РФ. Їх втрату або недоотримання Українським народом має неодмінно враховувати зазначена вище Методика.

Екосистемні послуги, у найбільш загальному розумінні, це всі корисні ресурси та вигоди, які людина може отримати від довкілля. Тобто природа надає нам послуги, деякі з яких є незамінними та безцінними. Значну ж частину таких послуг можна монетизувати, тобто оцінити у грошовому еквіваленті. Зробити це складно, але можливо і вкрай необхідно, оскільки екосистемні послуги, недоотримані Українським народом внаслідок збройної агресії РФ, мають стати обов'язковою складовою суми репарацій, що повинна сплатити Україні держава-агресорка.

Американські дослідники порахували, що один гектар лісу впродовж року в середньому надає людству екосистемних послуг на 6 млн доларів. А всі ліси планети разом на трильйони доларів щороку. Якщо справді так, то кожен киянин споживає «лісових послуг» на понад 7 тис. гривень щодня. Тобто, якщо вирубати всі київські ліси, киянам або міській владі довелося б заплатити за додаткове очищення води, повітря та роботу кондиціонерів все те, чим опікуються ліси. І навіть за квиток на автобус чи потяг, щоб людина могла хоча б на вихідні з'їздити туди, де ліс ще лишився¹⁵. Ліс виділяє кисень і поглинає вуглекислий газ. Це приклад екосистемних послуг. Але, окрім цього, ліси здатні надавати інші екосистемні послуги, яких доволі багато. Спробуємо їх класифікувати.

Найбільш поширеною класифікацією екосистемних послуг є їх розподіл за функціями на чотири різновиди:

1) забезпечувальні (provisioning services) послуги від продукції, яку надають екосистеми: продовольство, вода, деревина, волокно, паливо, генетичні ресурси, питна вода;

2) регулівні (regulating services) послуги регулівних екосистемних процесів: формування клімату, захист від повеней та інших стихійних лих, контроль захворювань, поглинання відходів людської життєдіяльності, очищення води і повітря, боротьба зі шкідниками;

3) культурні (cultural services) внесок екосистем у збагачення культурних, духовних та естетичних аспектів людського добробуту: емоції від спілкування з природою, відчуття місцевості, середовище для формування способу життя, звичаїв і традицій;

4) підтримувальні (supporting services) послуги, які забезпечують основні екосистемні процеси: формування ґрунту, первинна продуктивність, базові біогеохімічні процеси (кругообіг поживних речовин, фотосинтез), середовище перебування¹⁶.

У межах наведеної класифікації розглянемо екосистемні послуги, що надаються лісовим фондом України. До забезпечувальних екосистемних послуг лісів належить насамперед забезпечення людей деревиною та іншими продуктами лісового господарства, що походять від дерев (хмизом, хвоєю, живицею тощо).

Деревина це основний продукт лісу, товар, з якого виготовляють велику кількість виробів, що забезпечують життєдіяльність людини: житлові будинки, господарські споруди, меблі та інші столярні вироби, папір, музичні інструменти тощо. Деревина надійне джерело відновлюваної енергії. Вона утримує вуглець у зв'язаному стані, відтак, користуючись дерев'яними виробами, людина сповільнює темпи глобального потепління та зменшує свій негативний вплив на клімат, сприяючи вирішенню глобальної кліматичної проблеми. Ліс також задовольняє потреби людини у лісових ягодах та фруктах, грибах, лікарських рослинах, м'ясі диких тварин тощо.

Регулівні екосистемні послуги проявляються у комплексному впливі на довкілля та стабілізації багатьох показників. Так, ліс регулює циркуляцію води та повітря, рівень опадів, виділення кисню, температуру повітря, глобальний і мікроклімат, запобігає ерозії ґрунтів тощо. Завдяки цьому поліпшуються умови для сільськогосподарської діяльності та зберігається біорізноманіття. Ліси здатні підтримувати гідрологічний режим річок, боротися з суховіями, регулювати кислотний баланс в атмосфері, забезпечувати поглинання парникових газів і створювати необхідні умови життя на Землі.

Значну частину екосистемних послуг, що надаються лісовими екосистемами, становлять культурні вклад екосистем у збагачення культурних, духовних та естетичних аспектів людського добробуту: емоції від спілкування з природою, відчуття місцевості, середовище для формування способу життя, звичаїв і традицій тощо. Лісовий фонд створює сприятливе середовище для здоров'я і відпочинку людей. Відповідно до ч. 2 ст. 1 Лісового кодексу України ліси виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Отже, законодавець визнає пріоритет за регулівними та культурними екосистемними послугами. Адже не секрет, що ми відвідуємо ліси, насамперед не з метою збору грибів чи ягід, а з метою відпочинку, оздоровлення, отримання позитивних емоцій і вражень від спілкування з природою. Проте збір грибів, ягід чи інших продуктів лісу це лише складова нашого відпочинку, тобто культурної екосистемної послуги. Господарські функції лісу не є першочерговими, пріоритетними та визначальними відповідно до концепції лісового законодавства. Забезпечувальні екосистемні послуги, що надаються лісами, законодавець не робить пріоритетними.

До підтримувальних належать послуги, які забезпечують основні екосистемні процеси: формування ґрунту, первинну продуктивність, базові біогеохімічні процеси (кругообіг поживних речовин, фотосинтез), середовище перебування¹⁷. Лісові екосистеми надають такі послуги.

Недоотримані Українським народом у зв'язку зі збройною агресією РФ екосистемні послуги, що надаються лісовим фондом, мають бути відшкодовані державою-агресоркою. Проте, згідно із Методикою, оцінці фактично підлягають лише забезпечувальні екосистемні послуги, що зовсім не відповідає змісту та класифікації цих послуг та відповідно не охоплює усієї їхньої повноти. Окрім того, проаналізовані вище Постанова та Методика не враховують концепції екосистемних послуг, оскільки чинне національне екологічне законодавство не містить такого підходу. Однак для ефективного управління лісами Державною стратегією управління лісами України до 2035 року передбачено запровадження монетизації екосистемних послуг лісового господарства¹⁸.

Українська держава має докласти максимальних зусиль, щоб шкода, заподіяна лісовому фонду України у зв'язку зі збройною агресією РФ, була включена до складу репарацій, що сплачуватиме держава-агресорка Україні. Для реалізації цього надважливого завдання потрібно ефективно та систематично здійснювати роботу з виявлення екологічних злочинів, предметом яких є ліс. Ключовим питанням підготовки до подання позовів у міжнародні суди є належна фіксація, документування, верифікація всіх фактів екологічної шкоди, визначення їх причинного зв'язку з військовими діями армії РФ на території України, а також їх кваліфікована оцінка за методиками, які б визнавались у міжнародних судових та інших інстанціях¹⁹.

Висновки

Як бачимо, лісовий фонд України надає Українському народу різноманітні екосистемні послуги, які поділяються на чотири групи: забезпечувальні, регулівні, культурні, підтримувальні. Розробка методик оцінки послуг, що надаються лісовими екосистемами, сприятиме виявленню та інтеграції в господарську діяльність недооцінених раніше послуг, покращенню добробуту лісозалежних громад та входженню на міжнародні ринки екосистемних послуг.

Послуги екосистем, недоотримані Українським народом внаслідок збройної агресії РФ, мають стати обов'язковою складовою суми репарацій, що сплачуватиме Україні держава-агресорка. Нагальною необхідністю сьогодні є розробка та прийняття Закону України «Про екосистемні послуги» та комплексу підзаконних нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію його положень.

Підтримуємо пропозицію Є. Суєтнова щодо необхідності здійснення «екосистематизації» чинного екологічного законодавства, зокрема Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» й усіх поресурсових законів і кодексів, визначивши на законодавчому рівні екосистему об'єктом правової охорони та дослідивши крізь її призму всі природні об'єкти та ресурси з подальшим урахуванням у законодавстві їхніх екосистемних характеристик²⁰ [13, с. 139].

Отже, попри те, що війна триває, проблеми, про які йшлося вище, необхідно вирішувати вже зараз. Зокрема, необхідно фіксувати та обчислювати шкоду, заподіяну лісовому фонду України у зв'язку зі збройною агресією РФ, а також створити дієвий компенсаційний механізм у цій сфері, в основу якого має бути покладено «підхід екосистемних послуг», що дасть змогу значно збільшити суму репарацій, що сплачуватиме держава-агресорка Україні. Історія надає нам реальний шанс створити перший у світовій історії прецедент, коли заподіяна внаслідок збройної агресії екологічна шкода буде обчислена максимально повно, включена до складу репарацій і повною мірою сплачена державою-агресоркою. Вагому частину цієї суми становитиме шкода, заподіяна лісовому фонду України. І ми неодмінно відновимо українські ліси та все понівечене ворогом довкілля, але, на жаль, на це потрібні десятиліття, століття, а в деяких випадках (зокрема, якщо йдеться про відновлення ґрунтів, зокрема, як складової лісових екосистем) навіть тисячоліття.

Посилання

¹ Лісовий кодекс України в редакції Закону № 3404-IV від 08.02.2006. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 #Text (дата звернення: 17.10.2023).

² Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2030 року. Затверджено Законом України від 28.02.2019 № 2697-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text (дата звернення: 17.10.2023).

³ Екологічна шкода від військової агресії Росії складає 3 трильйони. URL: https://biz.censor.net/news/3403800/ekologich na_shkoda_vid_viyiskovoyi_agresiyi_rosiyi_skladaye_3_trylyiony_minpryrody (дата звернення: 17.10.2023).

⁴ Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 25 травня - 9 червня 2023 року. URL: https://mepr.gov.ua/dajdzhest-klyuchovyh-naslidkiv-rosijskoyi-agresiyi-dlya-ukrayinskogo-dovkillya-za-25-travnya-9-chervnya-2023- roku / (дата звернення: 17.10.2023).

⁵ Шемшученко Ю. С. Екологічна шкода. Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. Київ: Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1999; Т. 2. С. 325.

⁶ Краснова М. В. Проблеми компенсації шкоди за екологічним законодавством України: дис. ... докт. юрид. наук. 12.00.06 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2009. 440 с. С. 13.

⁷ Там само. С. 56.

⁸ Там само. С. 71.

⁹ Там само.

¹⁰ Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022%D0%BF/print (дата звернення: 17.10.2023).

¹¹ Там само.

¹² Методика визначення шкоди та збитків, заподіяних лісовому фонду внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Затверджено наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 5 жовтня 2022 року № 414. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1308-22#Text (дата звернення: 17.10.2023).

¹³ Там само.

¹⁴ Лісовий кодекс України...

¹⁵ Сімонов Д. Жаба в окропі. Чому людство не лякає екологічна катастрофа. URL: https://www.pravda.com.ua/articles/ 2023/10/8/7423033/ (дата звернення: 17.10.2023).

¹⁶ Оцінка послуг екосистем, забезпечуваних лісами України, та пропозиції щодо механізмів плати за послуги екосистем. С. 12. URL: https://d2ouvy59p0dg6k.cloudfront.net/downloads/evaluation_of_forest_ecosystem_services_and_proposals_on_pes_ mechanisms.pdf\ (дата звернення: 17.10.2023).

¹⁷ Там само.

¹⁸ Державна стратегія управління лісами України до 2035 року. Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1777. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1777-2021-%D1%80#Text (дата звернення: 17.10.2023).

¹⁹ Малишева Н. Р. Відшкодування шкоди за екологічні злочини рф в Україні: шукати прецеденти чи створювати їх? Еколого-правова безпека суверенної держави в умовах воєнного стану: матеріали наук.-практ. онлайн-конференції (Харків, 8 груд. 2022 р.) / за заг. ред. А. П. Гетьмана; МОН України, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, каф. екол. права, каф. права Європ. Союзу, Рада молодих вчених. Харків: Право, 2022. С. 120-125.

²⁰ Суєтнов Є. П. Відшкодування втрат екосистем них послуг в умовах збройної агресії російської федерації: проблеми законодавчого забезпечення. Актуальні проблеми земельного, аграрного та екологічного права в умовах сучасних викликів і загроз»: матеріали круглого столу, присвяченого 100-річчю від дня народження доктора юридичних наук, професора Ю. В. Вовка (12 травня 2023 року) / за заг. ред. А. П. Гетьмана. Харків: Право, 2023. С. 132-139. С. 139.

Резюме

Шкода, заподіяна лісовому фонду України збройною агресією РФ: еколого-правовий аспект

Ковтун Д.С.

У статті досліджено еколого-правовий аспект шкоди, заподіяної лісовому фонду України у зв'язку зі збройною агресією РФ. Автор наголошує на необхідності фіксувати, документувати та обчислювати шкоду, заподіяну лісовому фонду України у зв'язку зі збройною агресією РФ, а також створити дієвий компенсаційний механізм у цій сфері, в основу якого має бути покладено «підхід екосистемних послуг», що дасть змогу значно збільшити суму репарацій, яку сплачуватиме держава-агресорка Україні. Екосистемні послуги, що надає лісовий фонд Українському народу, поділяються на чотири групи: забезпечувальні, регулівні, культурні, підтримувальні. Нагальною необхідністю сьогодні є розробка та прийняття Закону України «Про екосистемні послуги» та комплексу підзаконних нормативно-правових актів, спрямованих на його реалізацію.

Ключові слова: лісовий фонд; ліс; екологічна шкода; шкода, заподіяна лісовому фонду України у зв'язку зі збройною агресією РФ; екосистемні послуги.

Summary

Damage caused to the forest fund of Ukraine by the armed aggression of the Russian Federation: ecological and legal aspect

Dmytro Kovtun.

The article examines the environmental and legal aspect of the damage caused to the forest fund of Ukraine due to the armed aggression of the Russian Federation. The author emphasises the need to record, document and calculate the damage caused to the forest fund of Ukraine in connection with the armed aggression of the Russian Federation, and to create an effective compensation mechanism in this area, which should be based on the «ecosystem services approach», which will significantly increase the amount of reparations to be paid by the aggressor State to Ukraine. Current bylaws and regulations reflect only the purely economic, economic and resource component of the damage caused to the forest fund of Ukraine in connection with the armed aggression of the Russian Federation. However, the economic functions of the forest are not the primary, priority and decisive ones in accordance with the concept of forestry legislation.

The ecosystem services provided by the forest fund to the Ukrainian people are divided into four groups: provisioning, regulating, cultural, and supporting. However, according to the current legislation, only provisioning ecosystem services are actually subject to assessment, which does not correspond to the content and classification of these services and, accordingly, does not cover their full scope. The urgent need today is to develop and adopt the Law of Ukraine «On Ecosystem Services» and a set of bylaws aimed at its implementation.

Key words: forest fund; forest; environmental damage; damage caused to the forest fund of Ukraine in connection with the armed aggression of the Russian Federation; ecosystem services.

Размещено на Allbest.ru