Типологічна структура рекреаційно-оздоровчих лісів Рівненської області

Размещено на http://allbest.ru

Типологічна структура рекреаційно-оздоровчих лісів Рівненської області

Олександр Бондар Олександр Бондар доцент кафедри екології та охорони здоров'я Західноукраїнський національний університет, Тернопіль, , Євген Мельник Євген Мельник старший науковий співробітник сектору екології лісу Український ордена «Знак пошани» науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького, Харків, , Людмила Головатюк Людмила Головатюк доцент кафедри біології, екології та методик їх навчання Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка, Кременець, Тернопільська обл.

Анотація

Дослідження рекреаційно-оздоровчих лісів Рівненської області виявило їхню значущість для екологічного балансу та соціального благополуччя. Ліси не лише сприяють збереженню біорізноманіття та захисту від ерозії ґрунту, але і є місцем відпочинку й оздоровлення для людей. Вони виконують функції санітарних бар'єрів, забезпечуючи чисте повітря і воду, а також служать природними «легенями» міст і сіл.

Чотири категорії рекреаційно-оздоровчих лісах, визначені у дослідженні, підкреслюють різноманітність їхніх функцій і значення. Ліси санітарних охоронних зон відіграють ключову роль у захисті населення від промислових викидів і шуму. Ліси населених пунктів, часто розташовані у межах або поблизу міських територій, є важливими для рекреації та відпочинку громадян. Ліси зелених зон із лісогосподарською та лісопарковою частинами надають можливості для організованого відпочинку та спортивних заходів, а також служать основою для екологічного виховання й освіти.

Різноманіття деревних видів у рекреаційно-оздоровчих лісах, зокрема сосни звичайної та дуба звичайного, сприяє створенню стійких екосистем, які можуть протистояти змінам клімату й іншим екологічним викликам. Наведено дані про типологічне різноманіття структури лісів, виявлено 35 типів лісу з розподілом за гігротопами. Найбільш поширеними типами є свіжий і вологий грабово-дубово-сосновий сугруд, що свідчить про унікальність ландшафтів Рівненської області та необхідність їх збереження.

Загальна інформація з дослідження може бути використана для розробки комплексних стратегій збереження природи, які включатимуть управління лісовими ресурсами, планування міського ландшафтного дизайну та розвиток рекреаційної інфраструктури. Це дозволить не лише підвищити якість життя населення, але й забезпечити стале використання природних ресурсів для майбутніх поколінь. Збереження та раціональне використання рекреаційно-оздоровчих лісів є ключовими для досягнення цілей сталого розвитку й адаптації до змін клімату.

Ключові слова: рекреаційні ліси, підкатегорії лісів, тип лісу, дуб звичайний, сосна звичайна.

Вступ

Рекреаційно-оздоровчі ліси є унікальними природними місцями, призначеними для відпочинку, оздоровлення й екологічного туризму. Вони важливі для екологічного балансу, забезпечуючи зелені легені для міських районів і слугуючи місцем існування для різноманітних видів рослин і тварин.

Такі ліси сприяють збереженню біорізноманіття і надають можливість людям насолоджуватися природою та відновлювати свої сили [1].

Рекреаційно-оздоровчі ліси мають особливе значення, оскільки вони допомагають зберегти природні ресурси та культурну спадщину. Вони є частиною національної ідентичності, відображаючи повагу до природи, притаманну українцям. Збереження та розвиток таких лісів потребує спільних зусиль уряду, громадськості й екологічних організацій [3; 7].

Т.С. Павловська, Ю.В. Білецький, Т.С. Вілюра [6] дослідили категоризацію лісів Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства (ВОУЛМГ), розподіливши їх на чотири категорії: 1) природоохоронного, наукового, історико-культурного значення; 2) рекреаційно-оздоровчі; 3) захисні; 4) експлуатаційні. Досліджено просторове розміщення рекреаційних пунктів у межах ВОУЛМГ, їх кількість, займану площу та перспективи функціонування, а також охарактеризовано їх місце у структурі лісового фонду досліджуваних підприємств ВОУЛМГ.

В.П. Ворон, С.В. Івашинюта, І.М. Коваль, М.А. Бондарук [3] вивчали ліси зеленої зони м. Рівне та їх еколого-захисні функції, зосереджуючись на їх стані та впливі антропогенних факторів. Запропоновано рекомендації з посилення еколого-захисних функцій лісів у зеленій зоні.

В.Ю. Чабанчук, М.М. Мельнійчук [8] досліджували роль лісових ландшафтів Рівненщини у сфері відпочинку та рекреації. Проаналізовано облаштовані місця збереження природних лісових ландшафтів і розглянуто різноманітні форми організації рекреації у лісах Рівненщини. С.І. Мусієнко, В.А. Лук'янець, М.Г. Румянцев, О.М. Тарнопільська, О.В. Кобець [5] вивчали рекреаційно-оздоровчі ліси Лівобережного Лісостепу, аналізуючи розподіл соснових лісостанів і їх характеристики.

О. Бондар, Н. Цицюра [9] досліджували рекреаційно-оздоровчі ліси у Кременецькому районі Тернопільської області. Виявлено різні типи лісів і їх характеристики за допомогою методики Алексєєва-Погребняка та програми MapInfo Professional 12.0.

У дослідженні F. Lingua, N.C. Coops, V.C. Griess [10] вивчали потенціал поєднання даних соціальних мереж із технологіями дистанційного зондування для оцінки рекреаційного потенціалу лісових територій. Застосування цього підходу може допомогти в управлінні лісовим господарством і розвитку туризму.

Дослідження показали важливе значення рекреаційно-оздоровчих лісів як місць для відпочинку та їх потенціал для екологічного туризму, проте також відзначено проблеми, що потребують уваги та вирішення щодо збереження цих цінних природних ресурсів. Отримані дані можуть служити основою для розробки стратегій їх збереження та розвитку рекреаційно-оздоровчих лісів із метою забезпечення їх тривалої стійкості та користі для суспільства.

Об'єкт дослідження: рекреаційні ліси Рівненської області.

Предмет дослідження: типологічна структура рекреаційно-оздоровчих лісів Рівненської області.

Матеріали та методика дослідження

Для дослідження типологічної структури рекреаційних лісів Рівненської області використано повидільні бази даних ВО «Укрдержліспроект» про насадження лісового фонду, які належать державним лісогосподарським підприємствам, підпорядкованим Держлісагентству України. природний екологічний рівненський ліс

Для аналізу лісового фонду рекреаційно-оздоровчих лісів Рівненської області [2] використовували електронні бази даних, перетворені з формату .vff у формат .mdb за допомогою програми NewUnPackOHOTA, розробленої в лабораторії нових інформаційних технологій УкрНДІЛГА; потім дані були експортовані для аналізу в Microsoft Excel 2021. Лісівничо-типологічний аналіз лісів Рівненської області [5] проведено згідно з основними методичними положеннями лісівничо-екологічної (української) школи лісової типології.

Результати дослідження

Загальна площа рекреаційно-оздоровчих лісів Рівненської області становить 57 319,7 га. Ці ліси поділяються на 4 підкатегорії (рис. 1): ліси 3 зони округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій 194,8 га (0,34%), ліси населених пунктів 8,1 га (0,01%), лісогосподарська частина лісів зелених зон 49 620,4 га (86,5%), лісопаркова частина лісів зелених зон 7 496,4 га (13,1%) Переважна більшість рекреаційно-оздоровчих лісів (86,5%) використовується для ведення лісового господарства, а також для рекреації. Значна їх частка (13,1%) призначена для рекреації та має більш високий рівень благоустрою.

Рис. 1. Розподіл площ рекреаційно-оздоровчих лісів Рівненської області за підкатегоріями

Невелика частка рекреаційно-оздоровчих лісів (0,34%) використовується для захисту курортів та інших оздоровчих закладів від несприятливих впливів довкілля. У рекреаційно-оздоровчих лісах Рівненської області спостерігається широкий спектр деревних видів, де виявлено 33 різні види дерев.

Серед них сосна звичайна є домінуючим видом, охоплюючи 54,1% від загальної площі вкритої лісовою рослинністю земель, тоді як дуб звичайний займає 20,5% площі. Інші види, такі як граб звичайний, вільха чорна та береза повисла, мають частку від 2,8% до 10% (рис. 2).

Ця інформація є важливою для аналізу біорізноманіття рекреаційно-оздоровчих лісів у Рівненській області. Вона може слугувати основою для розробки стратегій збереження природи, управління лісовими ресурсами й удосконалення міського ландшафтного дизайну. Знання про розподіл видів дозволяє ефективніше планувати заходи з охорони лісів, підтримувати екологічну рівновагу та сприяти сталому розвитку місцевих екосистем.

Рис. 2. Розподіл площ рекреаційно-оздоровчих лісів Рівненської області за видами дерев

Типологічне різноманіття структури рекреаційно-оздоровчих лісів Рівненської області є різноманітним. Зокрема, лісовпорядниками виділено 35 типів лісу. Так, у борах виділено 7 типів лісу, у суборах 8 типів лісу, у сугрудах 14 типів лісу, а в грудах 6 типів лісу. Розподіл за гігротопами такий: у сухих умовах визначено 2 типи лісу, у свіжих 5 типів лісу, у вологих 8 типів лісу, у сирих 12 типів лісу, у мокрих 8 типів лісу.

Найбільш поширеними типами лісу є свіжий і вологий грабово-дубово-сосновий сугруд, частки яких становлять 19,1% і 18,7% відповідно. Частка свіжого та вологого дубово-соснового субору (10,1% і 14,3% від загальної площі рекреаційно-оздоровчих лісів Рівненської області) та свіжої грабової діброви (10,4%) є незначною (рис. 3).

Частка сухого і свіжого соснового субору, сирого дубово-соснового субору, свіжої та сирої грабової діброви, сирого чорновільхового сугруду, сирого грабово-соснового сугруду та сирої грабової діброви, частка яких варіює від 1,2% до 7,1%.

Рис. 3. Розподіл площ рекреаційно-оздоровчих лісів Рівненської області за типами лісу

Така значна кількість типів лісу позитивно впливає на рекреаційне різноманіття, оскільки забезпечує широкий спектр екосистем для різних видів флори та фауни. Це також сприяє підтримці біологічного балансу та стійкості лісових екосистем, що є важливим для адаптації до змін клімату й інших екологічних викликів.

Різноманіття типів лісу також пропонує великий вибір для рекреаційних активностей, таких як пішохідний туризм, спостереження за птахами та тваринами, екологічне навчання, що збагачує досвід відвідувачів і сприяє екотуризму.

Перспективи подальших наукових досліджень. На основі отриманих результатів важливо провести подальші дослідження з метою більш глибокого розуміння екологічних, соціальних і економічних аспектів рекреаційно-оздоровчих лісів. Напрями подальших наукових досліджень:

1) Екологічні впливи: дослідження впливу рекреаційної діяльності на екосистему лісів, включаючи вивчення впливу туристичного потоку на біорізноманіття, водні ресурси, ґрунти та інші аспекти.

2) Соціальні впливи: оцінка соціальних цінностей і задоволення потреб різних груп населення використанням рекреаційно-оздоровчих лісів, включаючи вивчення впливу на ментальне здоров'я, фізичну активність і сприяння відновленню сил.

3) Управління ресурсами: розробка ефективних стратегій управління рекреаційно-оздоровчими лісами для забезпечення їх сталого використання, збереження природних ресурсів і забезпечення безпеки відвідувачів.

4) Розвиток інфраструктури: вивчення можливостей покращення інфраструктури у рекреаційних зонах, включаючи розвиток туристичних маршрутів, облаштування місць відпочинку та створення умов для доступу осіб з обмеженими можливо стями.

5) Місцевий розвиток: аналіз впливу рекреаційно-оздоровчих лісів на місцевий розвиток, включаючи економічні можливості, сприяння розвитку сільського туризму та інших форм підприємництва.

Подальші наукові дослідження допоможуть більш повно зрозуміти значення рекреаційнооздоровчих лісів для суспільства та природного середовища і розробити ефективні стратегії їх управління та збереження.

Висновки

Дослідження рекреаційно-оздоровчих лісів Рівненської області дозволило зробити кілька важливих висновків. Насамперед встановлено, що ці ліси є важливим ресурсом для забезпечення екологічного балансу та рекреаційних потреб населення. Більшість рекреаційно-оздоровчих лісів використовується для лісового господарства, але вони також мають значний потенціал для відпочинку й оздоровлення.

Рекреаційно-оздоровчі ліси Рівненської області відрізняються значним різноманіттям деревних видів, серед яких домінуючими є сосна звичайна та дуб звичайний. Це свідчить про значний потенціал для збереження біорізноманіття та створення сприятливих умов для розвитку різноманітних видів рослин і тварин.

Виявлення широкого спектру типів лісу в рекреаційних зонах із розподілом за гігротопами та трофотопами. Найпоширенішими типами лісу є свіжий і вологий грабово-дубово-сосновий сугруд, що вказує на різноманітні умови для росту і розвитку різних видів лісової рослинності.

Загалом результати дослідження надають важливу інформацію для розробки стратегій збереження природи, ефективного управління лісовими ресурсами та покращення міського ландшафтного дизайну в Рівненській області.

Література

1. Бондар І.Б., Бондар О.Б. Видове різноманіття лісів на території Рівненської області. Динаміка розвитку сучасної науки : матеріали міжнародної наукової конференції (Т. 2), 15 листопада, 2019 рік. Чернігів : МЦНД. С. 94-96.

2. Ведмідь М.М., Мєшкова В.Л., Жежкун А.М. Алгоритм для виявлення земель малоцінних молодняків у дібровах за матеріалами лісовпорядкування. Лісівництво і агролісомеліорація. 2006. Вип. 110. С. 54-59.

3. Ворон В.П., Івашинюта С.В., Коваль І.М., Бондарук М.А. Ліси зеленої зони м. Рівне та їх екологозахисні функції. Харків : Видавництво «Нове слово», 2008. 224 с.

4. Мусієнко С.І., Лук'янець В.А., Румянцев М.Г, Тарнопільська О.М., Кобець О.В. Стан і продуктивність сосняків рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережного Лісостепу. Науковий вісник НЛТУ України. № 34 (1). 2024, С. 20-26. https://doi.org/10.36930/40340103

5. Остапенко Б.Ф., Ткач В.П. Лісова типологія : навчальний посібник. Ч. 2. Харків : Право, 2002. 204 с.

6. Павловська Т.С., Білецький Ю.В., Вілюра Т.С. Рекреаційно-оздоровчі ліси Волинської області. Науковий огляд. № 4 (36),.2017. С. 1-10.

7. Про затвердження Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 р. № 733. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/733-2007-%D0%BF (дата звернення 20.01.2024).

8. Чабанчук В.Ю., Мельнійчук М.М. Використання поліських лісових ландшафтів Рівненщини у рекреації та туризмі. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Географія. 2015. № 2. С. 147-152.

9. Bondar O., Tsytsiura N. Recreational and health forests of Kremenets district, Ternopil region. Збалансоване природокористування. 2021. № 2. С. 80-87. DOI: 10.3373 0/2310-4678.2.2021.237994.

10. Lingua F., Coops N.C., Griess VC. Assessing forest recreational potential from social media data and remote sensing technologies data. Ecological Indicators, 149, 2023, 110165. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2023.110165.

Abstract

Typological structure of recreation and health-improving forests in the Rivne region

Oleksandr Bondar

Associate Professor of the Department of Ecology and Health Western Ukrainian National University, Ternopil, Ukraine,

Yevhen Melnyk

Senior Research Scientist, Forest Ecology Sector Ukrainian Order of the Badge of Honor Research Institute of Forestry and Agroforestry named after G.M. Vysotsky, Kharkiv, Ukraine,

Liudmyla Holovatiuk

Associate Professor of the Department of Biology, Ecology and Methods of Teaching Kremenets Taras Shevchenko Regional Humanitarian and Pedagogical Academy, Kremenets, Ternopil region, U

The study of the recreation and health-improving forests in Rivne region revealed their importance for ecological balance and social well-being. Forests not only contribute to the conservation of biodiversity and protection against erosion, but also serve as a place of recreation and health improvement for people. They act as sanitary barriers, providing clean air and water, and serve as the natural lungs of cities and villages.

The four categories of the recreation and health-improving forests identified in the study emphasize the diversity of their functions and importance. Forests of sanitary protection zones play a key role in protecting the population from industrial emissions and noise. The forests of settlements, often located within or near urban areas, are important for recreation and leisure. Forests in green areas with forestry and forest parks provide opportunities for organized recreation and sports activities, and serve as the basis for environmental education and awareness.

The diversity of tree species in the recreation and health-improving forests, in particular lodgepole pine and common oak, contributes to the creation of sustainable ecosystems that can withstand climate change and other environmental challenges. The article provides data on the typological diversity of forest structure, identifying 35 forest types with a distribution by hygro-topes. The most common types are fresh and wet hornbeam-oak-pine forest, which indicates the uniqueness of the landscapes of Rivne region and the need for their conservation.

The general information from the study can be used to develop comprehensive conservation strategies that include forest resource management, urban landscape design planning, and recreational infrastructure development. This will not only improve the quality of life of the population, but also ensure the sustainable use of natural resources for future generations. The conservation and rational use of the recreation and health-improving forests are key to achieving the goals of sustainable development and climate change adaptation.

Key words: recreational forests, subcategories of forests, forest type, common oak, common pine.

References

1. Bondar, I.B. & Bondar, O.B. (2019). Vydove riznomanittia lisiv na terytorii Rivnenskoi oblasti [Species diversity of forests in Rivne region]. Dynamika rozvytku suchasnoi nauky: materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii The dynamics of modern science: materials of the international scientific conference, Chernihiv: MTsND. (рр. 94-96) [in Ukrainian].

2. Vedmid, M.M., Mieshkova, V.L., & Zhezhkun, A.M. (2006). Alhorytm dlia vyiavlennia zemel malotsinnykh molodniakiv u dibrovakh za materialamy lisovporiadkuvannia [An algorithm for identifying low-value young growth areas in oak forests based on forest management materials]. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiia Forestry and agroforestry Kharkiv, 110, 54-59 [in Ukrainian].

3. Voron, V.P, Ivashyniuta, S.V., Koval, I.M. & Bondaruk, M.A. (2008). Lisy zelenoi zony m. Rivne ta yikh ekoloho-zakhysni funktsii [Forests of Rivne green zone and their ecological and protective functions]. Kharkiv, Nove slovo [in Ukrainian].

4. Musiienko, S.I., Lukianets, V.A., Rumiantsev, M.H., Tarnopilska, O.M. & Kobets O.V. (2024). Stan i produktyvnist sosniakiv rekreatsiino-ozdorovchykh lisiv Livoberezhnoho Lisostepu [Condition and productivity of pine forests of recreational and health forests of the Left-Bank Forest-Steppe]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy Scientific bulletin of UNFU, 34(1), 20-26. https://doi.org/10.36930/40340103 [in Ukrainian].

5. Ostapenko, B.F. & Tkach, V.P. (2002) Lisova typolohiia: navch. posib [Forest typology: a textbook], Kharkiv, Pravo [in Ukrainian].

6. Pavlovska, T.S., Biletskyi, Yu.V. & Viliura, T.S. (2017). Rekreatsiino-ozdorovchi lisy Volynskoi oblasti [Recreational and health-improving forests of Volyn region]. Zhurnal naukovyi ohliad Journal of scientific review, 4 (36), 1-10 [in Ukrainian].

7. Pro zatverdzhennia Poriadku podilu lisiv na katehorii ta vydilennia osoblyvo zakhysnykh lisovykh dilianok. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 16.05.2007 №733 [On Approval of the Procedure for Division of Forests into Categories and Allocation of Specially Protected Forest Areas. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of May 16, 2007, No. 733.]. Retrieved from http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/733-2007-%D0%BF [in Ukrainian].

8. Chabanchuk, VYu. & Melniichuk, M.M. (2015). Vykorystannia poliskykh lisovykh landshaftiv Rivnenshchyny u rekreatsii ta turyzmi [The use of Polissya forest landscapes of Rivne region in recreation and tourism]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Heohrafiia Scientific Notes of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Geography, 2, 147-152 [in Ukrainian].

9. Bondar, O. & Tsytsiura, N. (2021). Recreational and health forests of Kremenets district, Ternopil region. Zbalansovane pryrodokorystuvannia Sustainable use of natural resources, 2, 80-87. DOI: 10.33730/2310-4678.2.2021. 237994.

10. Lingua, F., Coops, N.C. & Griess, V.C. (2023). Assessing forest recreational potential from social media data and remote sensing technologies data. Ecological Indicators, 149, 110165. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2023.110165.

Размещено на Allbest.ru