Дослідження впливу антропогенного навантаження на рекреаційні ресурси Черкаської області
Основні види рекреаційних ресурсів для пізнавальної та культурно-розважальної рекреаційної діяльності є історико-культурні та природні пам’ятки, території їхньої концентрації становлять рекреаційні ареали пізнавальної та культурно-розважальної рекреації.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.10.2024 |
| Размер файла | 23,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дослідження впливу антропогенного навантаження на рекреаційні ресурси Черкаської області
Нагаєва С.П. - к.геогр.н.,
доцент кафедри екології та охорони довкілля,
Державний вищий навчальний заклад «Одеський державний екологічний університет»
Чайковський Д.В. - магістр І курсу природоохоронного факультету,
Державний вищий навчальний заклад «Одеський державний екологічний університет»
За своїм географічним розташуванням, природно-кліматичними особливостями Черкаська область займає провідне місце. Це осердя держави у географічному розумінні (біля міста Шполи знаходиться географічний центр України).
Черкаська область під дією антропогенних факторів зазнала змін рекреаційних комплексів регіонального та локального рівнів, внаслідок чого утворилися нові природно-техногенні системи з модифікованою структурою, тому тема роботи є актуальною.
Основними видами рекреаційних ресурсів для пізнавальної та культурно-розважальної рекреаційної діяльності є історико-культурні та природні пам'ятки, інші локалізовані об'єкти рекреації, а території їхньої найбільшої концентрації становлять рекреаційні ареали пізнавальної та культурно-розважальної рекреації.
Внаслідок нерівномірності промислового, сільськогосподарського і рекреаційного освоєння Черкаський регіон має неоднакове антропогенне навантаження по території.
Метою роботи є оцінка якості довкілля рекреаційних районів Черкаської області для зниження антропогенного навантаження на рекреаційно-туристичні об'єкти регіону дослідження.
Оцінка впливу стану довкілля на рекреаційні ресурси Черкаської області виконана згідно методики бальної оцінки запропонованою О. О. Бейдиком.
В роботі використані наступні показники антропогенного навантаження: об'єми викидів в атмосферу, наявність відходів, щільність населення на 1 км2, скид стічних вод. Оцінка проводилась за 2021 рік - останній перед війною, щоб у подальшому визначити вплив бойових дій на стан довкілля і відповідно на рекреаційні ресурси Черкаської області.
Встановлено: Канівський, Чигирино-Кам'янський рекреаційні райони відносяться до трохи забруднених з мінімальним антропогенним навантаженням на екосистеми. Потрібні заходи щодо впорядкування окремих напрямів господарської. Уманський, Кор- сунь-Шевченківський рекреаційні райони - слабко забруднені. Черкаський рекреаційний район - середньо забруднениий зі всіма видами антропогенного навантаження. Найбільше забруднення припадає на земельні та водні рекреаційні ресурси.
Для зниження антропогенного впливу на якість рекреаційних ресурсів Черкаської області необхідно систематичне проведення моніторингу стану довкілля, поліпшення методів очищення стічних вод, покращити ситуацію з використанням та утилізацією промислових і сільськогосподарських відходів. природно рекреаційний потенціал заповідний
Ключові слова: природно-рекреаційний потенціал, рекреаційні ресурси, природно-заповідний фонд, антропогенний вплив, екологічний показник.
Nahaieva S.P., Chaikovskyi D.V. Study ofthe influence of anthropogenic load on recreation resources of the Cherkasy region
In terms of its geographical location, natural and climatic features, the Cherkasy region occupies a leading place. This is the heart of the state in a geographical sense (the geographical center of Ukraine is located near the city of Shpola).
Under the influence of anthropogenic factors, the Cherkasy region underwent changes in recreational complexes at the regional and local levels, as a result of which new natural and man-made systems with a modified structure were formed, therefore the topic of the work is relevant.
The main types of recreational resources for cognitive and cultural and recreational recreational activities are historical, cultural and natural monuments, other localized recreational facilities, and the territories of their greatest concentration are recreational areas of cognitive and cultural and recreational recreation.
As a result of uneven industrial, agricultural and recreational development, the Cherkasy region has uneven anthropogenic load on the territory.
The purpose of the work is to assess the quality of the environment of the recreational areas of the Cherkasy region in order to reduce the anthropogenic load on the recreational and tourist facilities of the study region.
The assessment of the impact of the state of the environment on the recreational resources of the Cherkasy region was carried out according to the scoring method proposed by O. O. Beydyk.
The following indicators of anthropogenic load are used in the work: volumes of emissions into the atmosphere, presence of waste, population density per 1 km2, waste water discharge. The assessment was carried out for 2021 - the last year before the war, in order to further determine the impact of hostilities on the state of the environment and, accordingly, on the recreational resources of the Cherkasy region.
Established: Kanivsky, Chigyryno-Kamyansky recreational areas are slightly polluted with minimal anthropogenic load on ecosystems. Measures are needed to streamline individual areas of the economy. Umanskyi, Korsun-Shevchenkivskyi recreational areas are slightly polluted. Cherkasy recreation area is moderately polluted with all types of anthropogenic load. The greatest pollution occurs on land and water recreational resources.
To reduce the anthropogenic impact on the quality of recreational resources of the Cherkasy region, it is necessary to systematically monitor the state of the environment, improve methods of wastewater treatment, and improve the situation with the use and disposal of industrial and agricultural waste.
Key words: natural recreational potential, recreational resources, natural reserve fund, anthropogenic impact, ecological indicator.
Черкаська область під дією антропогенних факторів зазнала змін рекреаційних комплексів регіонального та локального рівнів, внаслідок чого утворилися нові природно-техногенні системи з модифікованою структурою.
Основними завданнями роботи є дослідження сучасного стану рекреаційних ресурсів Черкаської області, оцінка впливу антропогенного навантаження на їх якість в рекреаційних районах регіону за 2021 рік - останній перед війною, щоб у подальшому визначити вплив бойових дій на стан довкілля і відповідно на рекреаційні ресурси Черкаської області.
За своїм географічним розташуванням, природно-кліматичними особливостями Черкаська область займає провідне місце. Це осердя держави у географічному розумінні (біля міста Шполи знаходиться географічний центр України).
Черкащина багата на мінеральні води, унікальні за своїми лікувальними властивостями та енергетичними потужностями. Налічується понад 20 різних за хімічним складом і лікувальними властивостями джерел мінеральних вод.
Рекреаційні ареали територіально співпадають з поширенням рекреаційних угідь, тому доречно говорити про ті види рекреаційної діяльності, що використовують саме ці види ресурсів. До них відносяться профілактично-оздоровча, спортивно-оздоровча та рекреація на основі промислів.
Основними видами рекреаційних ресурсів для пізнавальної та культурно-розважальної рекреаційної діяльності є історико-культурні та природні пам'ятки, інші локалізовані об'єкти рекреації, а території їхньої найбільшої концентрації становлять рекреаційні ареали пізнавальної та культурно-розважальної рекреації.
В межах Черкаської області виділяють наступні рекреаційні райони [1]: Черкаський, Канівський, Корсунь-Шевченківський, Чигиринсько-Кам'янський, Уманський.
Рекреаційний потенціал Черкаського рекреаційного району, що формується на базі Черкаського, Золотоніського, Смілянського та Чорнобаївського адміністративних районів, складають ліси, Кременчуцьке водосховище, річки, пляжі, мінеральні води, торфові грязі, об'єкти історико-культурної спадщини та природно-заповідного фонду. На території цього рекреаційного району розвивається мисливство, рибальство, сільський (зелений) туризм.
Канівський рекреаційний район має багату історико-культурну спадщину (у тому числі два історико-культурні заповідники, один з яких має статус національного), різноманітні ландшафти, об'єкти природно-заповідного фонду (зокрема, Канівський природний заповідник), мінеральні води та унікальне різноманіття флори і фауни.
Чигиринсько-Кам'янський рекреаційний район відрізняється історико-культур- ною спадщиною часів розвитку козацтва в Україні, декабристського руху, селянських визвольних рухів (Коліївщина). Природний потенціал цього рекреаційного району - ліси, Кременчуцьке водосховище, річки, пляжі, природно-заповідні об'єкти, мінеральні води.
Корсунь-Шевченківський рекреаційний район формується у басейнах при- токів Дніпра Росі та Вільшанки, в межах Городищенського, Звенигородського, Корсунь-Шевченківського, Лисянського адміністративних районів. Його ресурсно-рекреаційний потенціал різноманітний: історико-культурні заповідники (існуючі - «Батьківщина Тараса Шевченка» та Корсунь-Шевченків- ський, запроектований - Мліївський), мальовничі ландшафти, великі лісові масиви та об'єкти природно-заповідного фонду, а також мінеральні джерела радонових вод.
Уманський рекреаційний район формується у південно-західній частині області, за межами Середньо-Дніпровського рекреаційного регіону, до якого належать всі попередні рекреаційні райони. Центром його є м. Умань, охоплює також території Маньківського, Тальнівського, Уманського, Христинівського адміністративних районів. Ресурсно-рекреаційний потенціал представлений дендропарком «Софіївка», історико-культурним заповідником «Трипільська культура», річками Гірський Тікич та іншими притоками Південного Бугу, лісовими масивами, об'єктами природно-заповідного фонду, мінеральними водами.
Згідно територіальної структури рекреаційної діяльності тільки три адміністративні райони області (Смілянський, Уманський і Черкаський) мають досить високий рівень розвитку рекреації, сім районів - середній рівень, а решта десять - низький. У шести районах складові рекреаційного потенціалу території (ресурси, послуги, інфраструктура) гармонізовані між собою та відповідають визначеному рівню розвитку рекреаційної сфери, до того ж у п'яти з них (Драбівський, Жашківський, Лисянський, Монастирищенський, Христинівський) - на низькому рівні, лише у Черкаському - на високому.
Станом на 31.12.2021 природно-заповідний фонд області нараховував 571 територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальною площею 76091,787 га (фактична площа становить 64890,8277 га), з них: 22 - загальнодержавного та 549 - місцевого значення. Показник заповідності становив 3,1 %.
До природно-заповідного фонду області входять об`єкти наступних категорій: Канівський природний заповідник (8657,2 га), частково національні природні парки "Білоозерський" (3356,22 га) та "Нижньосульський" (7871,0083 га), дендрологічний парк "Софіївка" (179,18 га), Черкаський зоологічний парк (4,37 га), регіональний ландшафтний парк "Трахтемирів" (5562,5 га), 244 заказників (43407,299 га), 203 пам`яткок природи (1891,2376 га), 66 парків-пам`яток садово-паркового мистецтва (1430,8021 га), 52 заповідні урочища (3731,97 га).
Внаслідок нерівномірності промислового, сільськогосподарського і рекреаційного освоєння Черкаський регіон має неоднакове антропогенне навантаження по території.
Для оцінки впливу стану довкілля на рекреаційні ресурси Черкаського регіону використано методику бального оцінювання О. О. Бейдиком [2]. їм запропоновано наступний таксономічний ряд екологічних районів:
1. Фонові райони чисті, без антропогенного навантаження. Треба заходи щодо підтримки сучасного стану довкілля - менше 4 балів.
2. Трохи забруднені райони з мінімальним антропогенним навантаженням на екосистеми. Потрібні заходи щодо впорядкування окремих напрямів господарської і рекреаційної діяльності - 5-7 балів.
3. Слабко забруднені райони з постійним сільськогосподарським і рекреаційним навантаженням, постійним забрудненням - 8-11 балів.
4. Середньо забруднені райони зі всіма видами антропогенного навантаження. Постійне забруднення викидами - 12-15 балів.
5. Сильно забруднені райони з великим антропогенним навантаженням і забрудненнями, що перевищують ГДК, ГДС. Передкризовий стан довкілля - 16-20 балів.
Навантаження кожного осередку складалося з наступних показників:
- щільність викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел по містах і районах Черкаської області (т на 1 км2);
- обсяг забруднюючих речовин, що скидаються в річки, т/рік:
- кількість відходів, т;
- щільність населення на 1 км2.
Для розрахунків використовувалися середні значення показників забруднення за 2021 рік [3]. Усі показники з метою порівняння переводилися в бали.
За даними Головного управління статистики у Черкаській області в 2021 році [3] викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря складали - 47,651 тис.т: від стаціонарних джерел становили - 67% та від пересувних джерел - 33%.
Найбільше забруднення атмосферного повітря спостерігалось у Черкаському районі - 32,727 тис.т. У Золотоніському - 6,278 тис.т, Уманьскому - 5,294 тис.т, Звенигородському - 3,352 тис.т. Бальна оцінка щільності викидів наведена в таблиці 1.
Таблиця 1
Оцінка стану забруднення атмосферного повітря
міст та районів Черкаської області
|
Оцінка, бали |
Щільність викидів, т на 1 км2 |
Рекреаційний район |
|
|
1 |
менше 2 |
Канівський, Чигирино-Камянський, Уманський |
|
|
2 |
2,1 - 5 |
Корсунь-Шевченківський, Черкаський |
|
|
3 |
5,1 - 15 |
- |
|
|
4 |
15,1 - 100 |
- |
|
|
5 |
більше 100 |
- |
Черкаська область багата на рекреаційні водні ресурси, по її території протікає 1110 річок, найбільша з них р. Дніпро (в межах області - 150 км), 7 середніх річок:
Рось, Тясмин, Гнилий Тікич, Гірський Тікич, Супій, Ятрань, Велика Вись, малі річки, струмки, ставки.
У 2021 році в поверхневі водні об'єкти області скинуто 81,6 млн м3 зворотних (стічних) вод, що на 6,4 млн м3 (8,5%) більше в порівнянні з 2020 роком (75,2 млн м3).
Одними з основних забруднювачів водних рекреаційних ресурсів області із обсягами скидів забруднюючих речовин більше 500 т на рік є КП КП "ВОДГЕО" м.Сміла (1905,58 т на рік) КП "Міський водоканал" м.Золотоноша (977,35 т на рік), Ватутінське КВП "Водоканал" (725,85 т на рік). В таблиці 2 наведена оцінка стану річкових вод Черкаської області.
Таблиця 2
Оцінка стану річкових вод Черкаської області
|
Оцінка, бали; стан річкових вод |
Обсяг забруднюючих речовин т/рік |
Назва річки |
|
|
1 бал - чисті |
0 - 10 |
Рось, Сріблянка, Боровиця |
|
|
2 бали - умовно чисті |
11 - 50 |
Уманка, Литвинка |
|
|
3 бали - слабо забруднені |
51 - 200 |
Ірклій, Удич |
|
|
4 бали - середньозабруднені |
201 - 500 |
Конелка, Вільшанка, Гнилий Тикич |
|
|
5 балів -сильно забруднені |
більше 500 |
Тясмін, Шполка, Суха Згарь |
Таким чином, сильно забрудненими є річки Черкаського району (5 балів). Річки Уманського району - умовно чисті. Канівського, Корсунь-Шевченківського, Чигирино-Кам'янського рекреаційних районів класифікуються, як чисті.
Значний негативний вплив на стан довкілля відіграють побутові та промислові відходи. За статистичними даними у 2021 р. обсяг утворення відходів І класу небезпеки склав 0,193 тис. т; ІІ класу небезпеки - 0,292 тис. т; ІІІ класу небезпеки - 0,762 тис. т; !V класу небезпеки - 1212,092 тис. т.
Основними утворювачами відходів у 2021 році були підприємства сільського господарства та пов'язаних з ним послуг, відходи яких становили 83,0% від загальних обсягів утворених відходів в області. Із загального обсягу утворених відходів найбільшу кількість склали тваринні екскременти та послід пташиний, що становить 992,292 тис. т (81,8%) (табл. 3).
Як результат, 69,2% відходів (від загального обсягу утворених) було утилізовано, 16,7% передано юридичним та фізичним особам для подальшого поводження з ними.
Одним з показників комплексного навантаження на довкілля є щільність населення, при її збільшені зростає рівень споживання природних рекреаційних ресурсів.
В результаті виконаної бальної оцінки встановлено:
1 бал - 15-30 осіб/км2 - Канівський рекреаційний район.
2 бали - 31-40 особи/км2 - Чигирино-Кам'янський, Уманський райони.
3 бали - 41-50 осіб/км2 -Корсунь-Шевченківський та Черкаський рекреаційні райони.
Таблиця 3
Оцінка стану довкілля за кількістю відходів
|
Оцінка, бали |
Кількість відходів, т |
Рекреаційний район |
|
|
1 |
до 1500 |
- |
|
|
2 |
1501 - 2000 |
Канівський |
|
|
3 |
2001 - 15000 |
Чигирино-Кам'янський, Уманський |
|
|
4 |
15001 - 100 000 |
Корсунь-Шевченківський |
|
|
5 |
більше 100 000 |
Черкаський |
Узагальння результатів виконаних досліджень щодо комплексної оцінки стану довкілля на рекреаційні ресурси Черкаської області показало:
- Канівський (6 балів), Чигирино-Кам'янський (7 балів) рекреаційні райони відносяться до трохи забруднених з мінімальним антропогенним навантаженням на екосистеми. Потрібні заходи щодо впорядкування окремих напрямів господарської.
- Уманський (8 балів), Корсунь-Шевченківський (11 балів) рекреаційні райони - слабко забруднені з постійним антропогенним навантаженням.
- Черкаський рекреаційний район (15 балів) - середньо забруднений зі всіма видами антропогенного навантаження. Найбільше забруднення припадає на земельні та водні рекреаційні ресурси.
Для зниження антропогенного впливу на якість рекреаційних ресурсів Черкаської області необхідно систематичне проведення моніторингу стану довкілля, поліпшення методів очищення стічних вод, покращити ситуацію з використанням та утилізацією промислових і сільськогосподарських відходів.
В подальшому, важливим є визначити вплив бойових дій на стан довкілля і відповідно на рекреаційні ресурси Черкаської області у порівнянні з довоєнним періодом.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Черкаська область. Схема районного планування (схема планування території). Пояснювальна записка. Том І. Планувальна організація території (сучасний стан та перспективи розвитку). Київ : Держ. наук.-дослідний ін-т проектування міст «Діпромісто», 2002. 201 с.
2. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування: монографія. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2001. 395 с.
3. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області у 2021 році. Державне управління екології та природних ресурсів в Черкаській області. Черкаси, 2022. 233 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сучасний стан ґрунтового покриву Коростенського району Житомирської області та види його використання. Типи антропогенного впливу, що діють на ґрунти району. Особливості впливу антропогенної діяльності на стан родючості ґрунтового покриву регіону.
статья [100,2 K], добавлен 05.10.2017Огляд природних умов території Сумської області. Оцінка екологічного стану різних компонентів навколишнього природного середовища, які зазнають антропогенного впливу. Дослідження ґрунту і рослинної сільськогосподарської продукції на вміст важких металів.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 15.03.2012Історія Павлоградського району, його кліматичні особливості, природні та рекреаційні ресурси. Архітектурно-планувальні, еколого-економічні показники і загальнопромислові об’єкти регіону. Потенціальний розвиток промисловості та оцінка її основного впливу.
реферат [30,7 K], добавлен 25.10.2014Стан природних ресурсів та екологічна ситуація в Закарпатської області. Раціональне використання земельних ресурсів. Джерела забруднення ґрунтів та проблема відходів. Стан лісових насаджень та місць рекреації у регіоні. Заповідні території регіону.
курсовая работа [98,6 K], добавлен 11.02.2016Природні ресурси — найважливіші компоненти навколишнього природного середовища, які використовують для задоволення матеріальних і культурних потреб людини. Поняття потреб. Класифікація природних ресурсів: сировина, енергія, вторинні енегретичні ресурси.
реферат [511,9 K], добавлен 13.11.2010Використання природних ресурсів як предметів виробництва, споживання та рекреації. Способи отримання електроенергії з океану та вітру. Роль антропогенної діяльності у забрудненні атмосфери. Визначення ефективності природоохоронних заходів підприємств.
контрольная работа [26,6 K], добавлен 29.03.2012Загальне оцінювання природних умов Харківської області. Основні об’єкти антропогенного забруднення. Загальне оцінювання екологічного стану. Земельні ресурси та ґрунти, стан поверхневих вод, зелених насаджень та підземної гідросфери Харківської області.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 14.03.2012Географічне положення, природні та рекреаційні ресурси Швейцарії. Стан навколишнього середовища та екологічна ситуація в країні. Природоохоронна та енергозберігаюча політика держави, законодавчо-правове забезпечення. Досвід збору та використання відходів.
реферат [24,0 K], добавлен 06.05.2015Фізико-географічна характеристика Запорізької області. Водні, земельні, біологічні, рекреаційні ресурси, аналіз і технологічні особливості їх видобутку та переробки; проблеми використання. Заходи щодо екологічної модернізації методів природокористування.
курсовая работа [77,2 K], добавлен 29.03.2011Дослідження екологічної ситуації Одеської області: аналіз стану навколишнього середовища, водних, лісових та земельних ресурсів, скидів стічних вод в системи каналізації населених пунктів. Оцінка ефективності впровадження природоохоронних заходів.
курсовая работа [459,8 K], добавлен 22.02.2015Загальні відомості про Черкаську область, її природу. Короткий огляд деяких міст області: Чигирин, Кам’янка, Канів, Корсунь-Шевченківський, Трахтемирів, Умань. Особливості національних, історико-культурних, історико-архітектурних заповідних територій.
реферат [28,5 K], добавлен 16.12.2011Суб’єктами права власності на природні ресурси виступає народ, державної власності на природні ресурси є держава, комунальної власності на природні ресурси є територіальні громади сіл та міст, а приватної власності на землю є громадяни та юридичні особи.
реферат [16,3 K], добавлен 18.01.2009Природні ресурси як основна категорія природокористування. Значення, види оцінки природних ресурсів. Джерела і екологічні наслідки забруднення атмосфери. Еколого-економічні проблеми використання водних, земельних ресурсів. Оптимизація природокористування.
реферат [61,0 K], добавлен 17.08.2009Поняття та класифікація природний ресурсів. Природні компоненти та сили природи, що використовуються як засоби виробництва та предмети споживання. Залучені в господарський обіг природні ресурси. Методика визначення рентної оцінки природний ресурсів.
реферат [60,9 K], добавлен 30.10.2012Аналіз екологічної ситуації Великобагачанського району Полтавської області. Господарська діяльність на території району, його природні ресурси, стан екологічного забруднення. Особливості аналізу демографічної ситуації території, стан здоров'я населення.
реферат [34,9 K], добавлен 26.12.2011Антропогенний вплив – вплив на природне навколишнє середовище господарської діяльності людини. Основні сполуки довкілля. Чинники забруднення води і атмосфери, міської території. Найбільш актуальні екологічні проблеми, що можуть впливати на здоров`я дітей.
презентация [504,4 K], добавлен 04.11.2013Основні джерела прісної води на території України. Основні причини забруднення поверхневих вод України. Системний аналіз сучасного екологічного стану басейнів річок та організація управління охороною і використанням та відтворенням водних ресурсів.
контрольная работа [23,8 K], добавлен 12.06.2011Сучасні регіональні відмінності в рівні забезпеченості лісовими ресурсами європейських країн. Їх вплив на формування галузей спеціалізації: зовнішні та внутрішні відмінності ресурсів і продукції. Шляхи вирішення антропогенного впливу на екологію довкілля.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 12.12.2012Характеристика Кіровоградської області, її природно-кліматичні умови, демографічна ситуація, економічно-соціальний розвиток. Розвиток галузей народного господарства, їх вплив на навколишнє середовище. Екологічна політика в Кіровоградській області.
курсовая работа [70,2 K], добавлен 16.11.2015Перелік основних джерел забруднення. Природно-заповідний фонд Сумщини. Підприємства хімічної промисловості як найбільші споживачі природних ресурсів в області. Аналіз показників техногенного навантаження на навколишнє середовище у Сумській області.
научная работа [20,8 K], добавлен 28.02.2010
