Екологічні наслідки урбанізації в контексті загроз безпеці міським територіям

Размещено на http://www.allbest.ru/

Екологічні наслідки урбанізації в контексті загроз безпеці міським територіям

Іщенко Наталія Федорівна

доктор філософії за спеціальністю «Економіка», доцент, доцент кафедри аерокосмічної геодезії та землеустрою, Національний авіаційний університет, м. Київ,

Тихенко Ольга Володимирівна

кандидат сільськогосподарських наук, доцент, доцент кафедри земельного кадастру, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ

Величко Андрій Григорович

магістр землевпорядкування та кадастру, м. Київ

Анотація

У статті досліджено тенденції урбанізації в Україні та світі. Проаналізовано нерівномірний розподіл міського населення в різних регіонах України та причини цього явища. Сформовано основні виклики для швидкозростаючих міст з обмеженими фінансовими ресурсами. Розглянуто вітчизняні та світові приклади інтеграції міських територій в сільські. Урбанізація визначена як одна з найбільш трансформаційних тенденцій ХХІ століття.

У статті проаналізовано сучасний стан забруднення повітря в Україні, зокрема у місті Київ. Досліджено вплив основних забруднювальних речовин, таких як дрібнодисперсні тверді частки (Particulate matter (PM)), озон (O3), діоксид азоту (NO2) та діоксид сірки (SO2), на здоров'я населення. Встановлено, що найбільшу загрозу здоров'ю людини спричиняють саме PM, O3, NO2 та SO2 через їх синергетичний токсичний ефект. Це лише незначна частина екологічно небезпечних сполук - забруднювачів повітря, оскільки в Україні в цілому екологічна ситуація є критичною. Авторами обґрунтовано необхідність визнання сукупного впливу суміші багатьох забруднюючих речовин на здоров'я людини та безпеку її життєдіяльності.

Безперечно, вивчення наслідків урбанізації є актуальним й на світовому рівні. Так, автори дослідження сформували основні впливи урбанізації на воду, їжу, екосистему, здоров'я людини та інші аспекти з кількома яскравими прикладами, які ілюструють різнобічний вплив урбанізації на водні ресурси, що вимагає комплексного підходу до планування та управління міськими територіями.

Для зменшення екологічних наслідків урбанізації необхідно впроваджувати комплексні стратегії, серед яких важливим є зелене будівництво, яке передбачає використання екологічно чистих матеріалів, енергоефективних технологій зі збереженням природних ландшафтів. Розвиток сталого транспорту, включаючи громадський транспорт, вело- та пішохідну інфраструктуру, допоможе знизити рівень забруднення повітря та енергоспоживання. Раціональне використання водних ресурсів, впровадження систем збору дощової води та використання водозберігаючих технологій сприятиме збереженню гідрологічного балансу. Підвищення екологічної обізнаності населення через освітні програми також є важливим кроком у боротьбі з екологічними проблемами та ключем до подолання негативних наслідків урбанізації.

Ключові слова: сталий розвиток, екологічні наслідки урбанізації, урбанізація та безпека міських територій, екологічні загрози міських територій, урбанізація і природне середовище, міське землекористування, зелені зони, рекреаційне землекористування, зміни клімату

Abstract

Ishchenko Nataliia Fedorivna PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Aerospace Geodesy and Land Management, National Aviation University, Kyiv,

Tyhenko Olha Volodymyrivna Candidate of Agricultural Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Land Cadastre, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

Velychko Andrii Grigorovich master of land management and cadastre, Kyiv

ENVIRONMENTAL CONSEQUENCES OF URBANIZATION IN THE CONTEXT OF SECURITY THREATS TO URBAN AREAS

The article researches urbanization trends in Ukraine and the world. The uneven distribution of the urban population in different regions of Ukraine and the reasons for this phenomenon are analyzed. The main challenges for fast-growing cities with limited financial resources are identified. Domestic and world examples of integration of urban areas into rural areas are considered. Urbanization is defined as one of the most transformative trends of the twenty-first century.

The article analyzes the current state of air pollution in Ukraine, in particular in the city of Kyiv. The influence of the main pollutants, such as fine particulate matter (PM), ozone (O3), nitrogen dioxide (NO2) and sulfur dioxide (SO2), on public health is investigated. It has been established that PM, O3, NO2, and SO2 pose the greatest threat to human health due to their synergistic toxic effect. This is only a small part of environmentally hazardous compounds - air pollutants, since the overall environmental situation in Ukraine is critical. The authors substantiate the need to recognize the cumulative impact of a mixture of many pollutants on human health and safety.

Undoubtedly, the study of the effects of urbanization is relevant at the global level. Thus, the authors of the study have outlined the main impacts of urbanization on water, food, ecosystems, human health and other aspects with several vivid examples that illustrate the multifaceted impact of urbanization on water resources, which requires an integrated approach to planning and managing urban areas.

To reduce the environmental impacts of urbanization, it is necessary to implement comprehensive strategies, including green building, which involves the use of environmentally friendly materials and energy-efficient technologies while preserving natural landscapes. The development of sustainable transportation, including public transport, bicycle and pedestrian infrastructure, will help reduce air pollution and energy consumption. Rational use of water resources, introduction of rainwater harvesting systems and use of water-saving technologies will help to maintain the hydrological balance. Raising environmental awareness through educational programs is also an important step in combating environmental problems and a key to overcoming the negative effects of urbanization.

Keywords: sustainable development, ecological consequences of urbanization, urbanization and security of urban areas, ecological threats to urban areas, urbanization and the natural environment, urban land use, green zones, recreational land use, climate change.

Постановка проблеми

екологічний урбанізація безпека територія

Урбанізація є невід'ємним процесом сучасного розвитку, який приносить численні вигоди, зокрема економічне зростання та покращення якості життя. Проте, вона також має значні екологічні наслідки, які можуть становити загрозу безпеці міським територіям.

Забруднення повітря та води є одними з найсерйозніших екологічних наслідків урбанізації. Зростання кількості транспорту, промислових підприємств і будівельних майданчиків призводить до підвищення рівня шкідливих викидів у повітря та водні ресурси. Це, в свою чергу, негативно впливає на здоров'я населення, сприяючи розвитку респіраторних та інших хронічних захворювань, а також шкодить природним екосистемам, знижуючи їх біорізноманіття.

Ще одним суттєвим наслідком урбанізації є втрата зелених зон. Під час розширення міст часто знищуються парки, сквери та інші зелені насадження, які відіграють важливу роль у зменшенні забруднення повітря, регулюванні температури та забезпеченні місць для відпочинку мешканців. Втрата цих зон призводить до погіршення мікроклімату міських територій та зниження якості життя.

Урбанізація також порушує природний гідрологічний режим територій. Будівництво нових будівель та інфраструктури змінює шляхи поверхневих і підземних вод, що може призводити до затоплень, ерозії ґрунтів та інших негативних явищ. Це становить значну загрозу для міської інфраструктури та безпеки мешканців.

Зниження біорізноманіття є ще одним наслідком урбанізації. Розширення міських територій часто супроводжується знищенням природних біотопів, що сприяє втраті різноманіття видів флори і фауни. Це може мати серйозні наслідки для екологічної рівноваги, оскільки кожен вид виконує свою унікальну функцію в екосистемі.

Зростання теплового навантаження також є проблемним аспектом урбанізації. Міста мають тенденцію до підвищення температури через велику кількість асфальтових та бетонних поверхонь. Це явище, відоме як міський тепловий острів, може впливати на мікроклімат та здоров'я мешканців, підвищуючи ризик теплових стресів та інших захворювань. А недостатня увага до енергоефективності будівель та інфраструктури призводить до збільшення споживання енергії та викидів парникових газів, що сприяє глобальному потеплінню та зміні клімату [1].

Деякі дослідники вказують на можливості використати позитивні сторони неминучої урбанізації. Якщо урбанізація супроводжується економічними вигодами та розвитком інфраструктури при одночасному зменшенні негативних зовнішніх ефектів при швидкому зростанні міст, таких як забруднення та втрата біорізноманіття, потрібно використати це як можливість покращити соціальну згуртованість для розвитку країни. Тому неминучу урбанізацію можна використати як можливість розширеного працевлаштування населення для забезпечення інклюзивної інфраструктури та захист навколишнього середовища прогресивними екологостабілізуючими заходами. Інституційні реформи у сфері ринку землі, уточнення земельних і майнових прав, зміцнення планування землекористування є ключовими кроками для посилення довіри суспільства до органів державної влади [2].

Соціальними наслідками екологічних проблем, спричинених урбанізацією, є зростання захворюваності, соціальна напруга та нерівність. Загрози екологічної безпеки можуть мати далекосяжні наслідки для суспільства, впливаючи на його стабільність та добробут. Вказані наслідки урбанізації посилюються негативним впливом сьогодення, а саме військовими діями на території України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанням удосконалення управління землекористуванням у країні, його екологізації, оцінки земель, землеустрою, сталого розвитку природо-ресурсних систем присвячено значну кількість наукових праць вчених-економістів, екологів, економіко-географів, правознавців, науковців з проблем містобудування та архітектури.

Серед вітчизняних учених слід відзначити праці Д. Бабміндри, І. Бистрякова, В. Голяна, В. Горлачука, ОГуторова, А. Даниленка, Б. Данилишина, Д. Добряка, С. Дорогунцова, Й. Дороша, О. Дорош, Ш. Ібатулліна, А. Мартина, Л. Новаковського, І. Новаковської, А. Сохнича, М. Ступеня, А. Третяка, М. Федорова, М. Хвесика, А. Юрченка, Ю. Дехтяренка, О. Драпіковського, І. Іванової, Ю. Манцевича, М. Лихогруда, Ю. Палехи, Л. Перовича та інших.

Негативні наслідки урбанізації на здоров'я населення розглядають зарубіжні дослідники Mohammad Anisur Rahaman, Abul Kalam, Md. Al-Mamun [3] на прикладі міста Дакка, столиці Бангладеш, яке зазнало швидкої та незапла- нованої урбанізації протягом останніх кількох десятиліть. Дослідження Yangyang Hu , Yu Li, Yijie Li, Jiacheng Wu , Huazhu Zheng , Hongming He [4] зосереджено на конфлікті між соціально-економічним розвитком та екологічним захистом навколишнього середовища, що є серйозною проблемою для досягнення регіонального та міського сталого розвитку у місті Чжаотун, провінція Юньнань, Китай. Автори Rai S. Kookana, Pay Drechsel, Priyanka Jamwal, Joanne Vanderzalm дослідження [5] вказують, що урбанізація однозначно входить до числа глобальних мегатрендів 21 століття. Додавання ще 2 мільярдів людей до міських територій у обмежених ресурсами регіонах Південної Азії та Африки на південь від Сахари протягом наступних трьох десятиліть неодмінно створить серйозні проблеми з точки зору водної та продовольчої безпеки, управління відходами тощо.

Екологічні та економічні наслідки урбанізації є об'єктом вивчення багатьох інших вітчизняних та закордонних вчених [6], однак вказана проблема залишається актуальною і потребує подальшого дослідження.

Мета статті полягає в аналізі впливу урбанізації на екологічний стан міських територій та вивченні взаємозв'язку між урбанізаційними процесами і загрозами безпеці, що виникають у міському середовищі. Зокрема, дослідження спрямоване на виявлення ключових екологічних проблем, спричинених урбанізацією, та розробку рекомендацій щодо зменшення негативного впливу на екосистеми міських територій і підвищення їхньої стійкості до потенційних загроз.

Виклад основного матеріалу

Урбанізація стане однією з найбільш трансформаційних тенденцій ХХІ століття. Зараз близько 4 мільярдів людей (55% населення світу) проживають у містах. Міські центри поглинатимуть значну міграцію із села в місто та основну частину зростання населення протягом наступних десятиліть. Отже, очікується, що ця частка зросте до 68%, досягнувши 6,3 мільярда людей до 2050 року, додавши ще 2,3 мільярда людей у міські райони [4, 6]. Річний темп зростання населення негативно корелює з доходом на душу населення. Обмежені ресурси не встигають за потребою розвитку міської інфраструктури [5, 6]

Україна є країною з високим рівнем урбанізації, оскільки станом на 2019 рік майже 69% населення проживає в містах [7]. Близькість між міськими поселеннями сприяє розповсюдженню несільськогосподарських видів діяльності в сільській місцевості, і значна частина місцевого населення бере участь у маятникових трудових поїздках, використовуючи соціальні послуги, що надаються в містах. В таких регіонах існує вищий рівень житлового комфорту в сільських районах, і забудова сільських територій має деякі ознаки міського середовища. Іншими словами, міський спосіб життя розповсюджується і на сільське населення, що призводить до процесу урбанізації [6, 8].

Проте, розподіл та кількість міст у різних регіонах України виявляються нерівними, і це пояснюється, в першу чергу, різними темпами урбанізації. Регіони з активним індустріальним та транспортним розвитком мають більше міст, ніж аграрні регіони. В Україні внутрішні міграційні переміщення, у тому числі з села в місто, є слабо контрольованими та не завжди відображаються офіційною статистикою. З 2014 р. внаслідок російської агресії і пов'язаного з цим вимушеного переміщення населення, необхідний детальний аналіз і державний контроль міграції населення країни [9, 10].

Рис. 1 Частка міського населення в регіонах України (на 01.01.2018р.)*

*З відкритих джерел

Україна відзначає різний рівень урбанізації у своїх регіонах. Найвищий рівень урбанізації відзначається в столиці, місті Київ, яке функціонує як окрема адміністративна одиниця, а також, за довоєнних показників, в областях Донецька, Луганська, Харкова, Дніпропетровська і Запоріжжя. Високий рівень міського та сільського населення (близько 50%) також характерний для Вінницької області. З іншого боку, Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська, Тернопільська та Рівненська області, розташовані в західній частині України, відзначаються найнижчим рівнем урбанізації. (Рис. 1.)

Рис. 2 Наслідки урбанізації

Екологічні наслідки урбанізації включають різноманітні проблеми, які створюють загрози безпеці населення та середовищу (Рис. 2.) За дослідженнями Сергієнко Л. В. [11] «нагальною екологічною проблемою людства є забруднення атмосферного повітря, особливо, зважаючи на той факт, що повітря є одним із найважливіших продуктів споживання людиною. За джерелом забруднення атмосфери слід розрізняти антропогенні та природні джерела забруднення.

Джерелами утворення дрібнодисперсних твердих часток (particulate matter, PM), діоксиду сірки (SO2) є електростанції на викопному паливі; системи опалення житлових будинків на викопному паливі; транспортні засоби. Оксиди азоту (NO і NO2) утворюються такими джерелами, як транспортні засоби (вихлопні гази); виробництво електроенергії; промислові процеси; підприємства по виробництву азоту; сільське господарство (випаровування азотних добрив з полів); випаровування ядерної зброї та запуск ракет. Джерелами утворення вуглекислого газу (діоксид вуглецю, СО2) є транспорт; виробництво електроенергії; промислове виробництво.

Даний перелік не є вичерпним, однак експерти констатують [9], що «найбільш поширеними забруднювальними речовинами у повітрі є дрібнодисперсні тверді частки (PM), озон (O3), діоксид азоту (NO2), діоксид сірки (SO2), оксид вуглецю (CO) та вуглекислий газ (CO2). Серед них найбільшу загрозу здоров'ю населення спричиняють PM, O3, NO2 та SO2». Часто виникає синергетичний токсичний ефект, коли забруднюючі речовини посилюють негативний вплив одна одної, а також ефект сумації, коли дві або більше забруднювачів повітря чинять негативний вплив на організм та викликають однакові захворювання.

Місто Київ, як урбанізоване місто України, у рейтингу Numbeo посідає 10-те місто Європи за забрудненням. В останньому рейтингу глобального альянсу з питань здоров'я та забруднення (GAHP) Україна посіла четверте місце в Європі за кількістю смертей через погану екологію. Це означає, що причиною 128 смертей на кожні 100 тисяч стають забруднення навколишнього середовища. Так, згідно з даними GAHP, понад 57 тисяч смертей у 2019 році були викликані проблемами з екологією, з них близько 50 тисяч -- через забруднення повітря, 4 тисячі і 3 відповідно -- через високий вміст у навколишньому середовищі свинцю і за професійними причинами [12] .

Такі високі показники обумовлені тим, що з часів початку незалежності України і аж до минулого року в Україні в принципі не існувало стратегії екологічного розвитку. На початку 2019 року Верховна Рада затвердила Закон «Про основні засади (стратегію) екологічної політики України на період до 2030 року», який передбачає 5 основних напрямків роботи [13, 14].

За даними Екологічного паспорту м. Києва [14] «Загальний рівень забруднення повітря за індексом забруднення атмосфери (ІЗА) у 2022 р. оцінювався як високий. Загалом по Києву перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій (ГДК с.д.*) спостерігалось з діоксиду азоту - у 2,5 рази, формальдегіду - у 1,9 рази, оксиду азоту - у 1,2 рази. Вміст фенолу був на рівні 1,0 ГДК с.д. (табл. 1). Це речовини 2 і 3 класів небезпеки і такі, які протягом усього року найбільше забруднювали повітря міста».

Безперечно наслідки урбанізації є актуальними й на світовому рівні. Так, автори дослідження [4] сформували основні впливи урбанізації на воду, їжу, екосистему, здоров'я людини та інші аспекти з кількома яскравими прикладами (Табл. 2).

Ці приклади ілюструють різнобічний вплив урбанізації на водні ресурси, що вимагає комплексного підходу до планування та управління міськими територіями. Rai S. Kookana, Pay Drechsel [5] наголошують, що «найбільш очевидний вплив централізації населення в містах або міських районах на попит і доступ до води, каналізації та каналізації дощової води (подолання повеней)». Згідно з оцінкою ООН, кількість мегаполісів (з населенням понад 10 мільйонів) зросла з 3 у 1970 році до 10 у 1990 році та 28 у 2014 році. Очікується, що до 2030 року це число досягне 41, багато з яких будуть із найменш розвиненими економіками світу».

Дослідники Mohammad Anisur Rahaman, Abul Kalam, Md. Al-Mamun [3] зазначають, що незапланована урбанізація в місті Дакка призвела до низки ризиків для здоров'я населення, включаючи забруднення повітря, неналежну воду та санітарію, погане поводження з відходами, перенаселеність та нестандартні житлові умови. Ці фактори навколишнього середовища тісно пов'язані з респіраторними захворюваннями, хворобами, що передаються через воду, та іншими негативними наслідками для здоров'я.

Таблиця 2.

Приклади впливу урбанізації на воду [4]

Урбанізація впливає на перетворення землекористування та фрагментацію екологічно стійких територій. Вторинними наслідками урбанізації є утворення міських теплових островів, інтродукція інвазивних видів та зміна біогеохімічних процесів [15]. У сукупності ці ефекти значно зменшують природне видове різноманіття в міру інтенсифікації урбанізації.

Урбанізація без належного планування є серйозною проблемою в усьому світі, особливо в швидкозростаючих мегаполісах країн, що розвиваються.

Висновки

Для мінімізації екологічних наслідків урбанізації необхідно впроваджувати комплексні стратегії. Однією з таких стратегій є зелене будівництво, яке передбачає використання екологічно чистих матеріалів, енергоефективних технологій та збереження природних ландшафтів. Розширення зелених зон у містах, створення парків, скверів, зелених дахів та стін сприяє поліпшенню екологічного стану міських територій.

Розвиток сталого транспорту, включаючи громадський транспорт, вело- та пішохідну інфраструктуру, допоможе знизити рівень забруднення повітря та енергоспоживання. Раціональне використання водних ресурсів, впровадження систем збору дощової води та використання водозберігаючих технологій сприятиме збереженню гідрологічного балансу.

Зниження викидів шкідливих речовин та розвиток відновлюваних джерел енергії є ключовими елементами стратегії екологічної безпеки міських територій. Підвищення екологічної обізнаності населення через освітні програми також є важливим кроком у боротьбі з екологічними проблемами.

Ключем до подолання негативних наслідків урбанізації є комплексне та інтегроване планування, оскільки воно враховує всі аспекти міського розвитку. Важливо активно залучати громадськість до процесу планування, щоб враховувати їхні потреби та пріоритети, що сприяє більш інклюзивному та стійкому розвитку. Мультидисциплінарний підхід дозволяє об'єднувати знання з різних галузей, створюючи комплексні рішення для захисту навколишнього середовища, ефективного використання інфраструктури та збереження культурної спадщини. Забезпечення соціальної справедливості та рівного доступу до ресурсів і послуг підвищує загальну стійкість і гармонію в суспільстві. Важливим аспектом є також моніторинг та адаптація до змін клімату, що допомагає зменшити негативний вплив на довкілля та підвищити стійкість міст до екстремальних погодних умов. Загалом, інтегроване планування створює основу для стійкого, екологічно збалансованого та соціально справедливого міського розвитку.

Урбанізація є невід'ємним процесом сучасного розвитку, але її екологічні наслідки становлять серйозну загрозу для безпеки міських територій. Впровадження комплексних стратегій з мінімізації цих наслідків є необхідним кроком до забезпечення сталого розвитку та покращення якості життя мешканців міст.

Література:

1. Новаковська І.О., Мединська Н.В., Іщенко Н.Ф., Казюк Т.Ю. Зміна клімату й військові конфлікти: загрози для сталого землекористування та глобальної безпеки. Наукові інновації та передові технології (Серія «Економіка»). № 6(34). 2024. С. 942- 955. https:// doi.org/10.52058/2786-5274-2024-6(34)-942-954

2. Sakketa, T. Urbanisation and social cohesion: Theory and empirical evidence from Africa (IDOS Discussion Paper 16/2023). Bonn: German Institute of Development and Sustainability (IDOS). 2023. https://doi.org/10.23661/idp16.2023

3. Mohammad Anisur Rahaman, Abul Kalam, Md. Al-Mamun (2023). Unplanned urbanization and health risks of Dhaka City in Bangladesh: uncovering the associations between urban environment and public health. Sec. Environmental health and Exposome. Volume 11. https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1269362

4. Yangyang Hu , Yu Li, Yijie Li, Jiacheng Wu , Huazhu Zheng, Hongming He (2023). Balancing urban expansion with a focus on ecological security: A case study of Zhaotong City, China. Ecological Indicators, Volume 156, 1. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2023.111105

5. Rai S. Kookana, Pay Drechsel, Priyanka Jamwal, Joanne Vanderzalm(2020). Urbanisation and emerging economies: Issues and potential solutions for water and food security. Science of The Total Environment. Volume 732. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2020.139057

6. Новаковська І., Береза О., Коляда І. Принципи та підходи до формування сталого землекористування міських територій: зарубіжний досвід. Наукові перспектви. Серія «Економіка», № 10. 2023 р. сс. 65-77 DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6300-2023-10Q6)

7. Новаковська І.О., Гунько Л.А., Долинський І.М. Наукові засади сталого розвитку міського землекористування: монографія - К.: Видавничий центр НУБіП України, 2023. 243 с.

8. Новаковська І., Береза О. Столичне землекористування: проблеми та шляхи їх вирішення згідно з концепцією сталого розвитку. Наукові інновації тапередові технології. Серія «Економіка». № 5. 2023. сс.404-414. DOI: https://doi.org/ 10.52058/2786-5274-2023-11

9. Komarnicka, G., Shipulina Y., Illiashenko, N. The impact of urbanization on the innovative development of Ukrainian regions Marketing and Management of Innovations. 2017. 3. С. 336-345. https://doi.org/10.21272/mmi.2017.3-31

10. Tykhenko O., at al. Impact of comparative assessment of soil quality on determining the value of agricultural land (Ukraine). Ecological Engineering and Environmental Technology, Volume 25, Issue 4, 2024. pp. 252-261. https://doi:10.12912/27197050/183900 .

11. Сергієнко Л. В. Екологічні наслідки урбанізації в системі загроз безпеці урбанізованим територіям. DOI https://doi.org/10.32840/pdu.202L4.21

12. Дослідження за результатами аналізу супутникових знімків Copernicus Sentine l5p та даних про забруднення повітря з контрольованою якістю Служби моніторингу атмосфери Copernicus «Забруднення повітря в Україні - погляд з космосу».

13. Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року: Закон України № 2697-VIII від 28.02.2019 р. URL: https://zakon. rada .gov.ua/l aws/ show/2697-19#Text

14. Екологічний паспорт м. Києва.2022. URL: https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/ 2023/04/Ekologichnyj-pasport-m.-Kyyiv.pdf

15. Zipperer, Wayne C.; Northrop, Robert; Andreu, Michael. Urban development and environmental degradation. Oxford Research Encyclopedia of Environmental Science. Retrieved 01 Sep. 2020. https://oxfordre.com/environmentalscience/view/10.1093/acrefore/978019938941 4.001.0001/acrefore-9780199389414-e-97 .

References:

1. Novakovska, I., Medynska,N., Ishchenko, N., Kazyuk ,T. (2024) . Zmina klimatu y viys'kovi konflikty: zahrozy dlya staloho zemlekorystuvannya ta hlobal'noyi bezpeky [Climate Change and Military Conflict: Threats to Sustainable Land Use and Global Security ] . Naukovi innovatsiyi ta peredovi tekhnolohiyi (Seriya «Ekonomika»). № 6(34). 942-955. https://doi.org/ 10.52058/2786-5274-2024-6(34)-942-954 [in Ukrainian]

2. Sakketa, T. Urbanisation and social cohesion: Theory and empirical evidence from Africa (IDOS Discussion Paper 16/2023). Bonn: German Institute of Development and Sustainability (IDOS). 2023. https://doi.org/10.23661/idp16.2023

3. Mohammad Anisur Rahaman, Abul Kalam, Md. Al-Mamun. (2023). Unplanned urbanization and health risks of Dhaka City in Bangladesh: uncovering the associations between urban environment and public health. Sec. Environmental health and Exposome. Volume 11. https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1269362

4. Yangyang Hu , Yu Li, Yijie Li, Jiacheng Wu , Huazhu Zheng , Hongming He. (2023) . Balancing urban expansion with a focus on ecological security: A case study of Zhaotong City, China. Ecological Indicators, Volume 156, 1. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2023.111105

5. Rai S. Kookana, Pay Drechsel, Priyanka Jamwal, Joanne Vanderzalm (2020). Urbanisation and emerging economies: Issues and potential solutions for water and food security. Science of The Total Environment. Volume 732. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2020.139057

6. Novakovska I., Bereza O., Kolyada I. (2023). Pryntsypy ta pidkhody do formuvannya

staloho zemlekorystuvannya mis'kykh terytoriy: zarubizhnyy dosvid [Principles and approaches to the formation of sustainable land use in urban areas: foreign experience] . Naukovi perspektvy. Seriya «Ekonomika», № 10. 65-77. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6300-2023-1006)

[in Ukrainian]

7. Novakovska, I., Gunko, L., Dolynskyi, I. (2023). Scientific foundations of sustainable development of urban land use: monograph - K.: Publishing center of NUBiP of Ukraine, 243 [in Ukrainian]

8. Novakovska I., Bereza O. (2023). Stolychne zemlekorystuvannya: problemy ta shlyakhy yikh vyrishennya z-hidno z kontseptsiyeyu staloho rozvytku [Metropolitan land use: problems and ways to solve them according to the concept of sustainable development] . Naukovi innovatsiyi taperedovi tekhnolohiyi. Seriya «Ekonomika». № 5. 404-414. DOI: https://doi.org/10.52058/ 2786-5274-2023-11[in Ukrainian]

9. Komarnicka, G., Shipulina Y., Illiashenko, N. The impact of urbanization on the innovative development of Ukrainian regions Marketing and Management of Innovations. 2017. 3. С. 336-345. https://doi.org/10.21272/mmi.2017.3-31

10. Tykhenko O., at al. Impact of comparative assessment of soil quality on determining the value of agricultural land (Ukraine). Ecological Engineering and Environmental Technology, Volume 25, Issue 4, 2024. pp. 252-261. https://doi:10.12912/27197050/183900 .

11. Serhiyenko, L. (2021). Ekolohichni naslidky urbanizatsiyi v systemi zahroz bezpetsi urbanizovanym terytoriyam [Ecological consequences of urbanization in the system of security threats to urban areas]. DOI https://doi.org/10.32840/pdu.2021.4.21[in Ukrainian]

12. Research based on the analysis of Copernicus Sentinel5p satellite images and quality- controlled air pollution data of the Copernicus Atmospheric Monitoring Service «Air pollution in Ukraine - a view from space». The team of authors: S. Bochkov, R. Bogovych, M. Grnchar, M. Uron, P. Filipovova, M. Skalskyi, M. Soroka. Under the editorship Ya. Labokhi. Kyiv-Prague. 2020.38 p. [in Ukrainian]

13. Zakon Ukrayiny vid 28.02.2019 r. «Pro Osnovni zasady (stratehiyu) derzhavnoyi ekolohichnoyi polityky Ukrayiny na period do 2030 roku». № 2697-VIII. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text

14. Ecological passport of the city of Kyiv. 2022. URL: https://mepr.gov.ua/wp- content/uploads/2023/04/Ekologichnyj-pasport-m.-Kyyiv.pdf

15. Zipperer, Wayne C.; Northrop, Robert; Andreu, Michael. Urban development and environmental degradation. Oxford Research Encyclopedia of Environmental Science. Retrieved 01 Sep. 2020. https://oxfordre.com/environmentalscience/view/10.1093/acrefore/978019938941 4.001.0001/acrefore-9780199389414-e-97 .

Размещено на Allbest.ru