Стійкість зелених насаджень антропогенних ландшафтів до атмосферних забруднень та вплив їх розташування на мікроклімат

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стійкість зелених насаджень антропогенних ландшафтів до атмосферних забруднень та вплив їх розташування на мікроклімат

Музика Г.І. - к.б.н., с.н.с.,

Балабак А.В. - к.с.-г.н.,

У статті наведено результати досліджень регуляторних властивостей зелених насаджень стосовно мікроклімату та проведена оцінка стійкості Cladrastis kentukea до атмосферних забруднень в умовах антропогенних ландшафтів міста Умань.

Зелені насадження відіграють значну роль буферних, регулятивних і стабілізаційних елементів, знижують поширення та негативний вплив антропогенних чинників, оптимі- зують умови життя людини та середовище існування міської біоти.

При проведенні досліджень особливостей функціонування та формування мікроклімату зеленими насадженнями, здійснювали виміри кліматичних показників у насадженнях різних еколого-фітоценотичних поясів. Для вимірювання температурних показників використовували цифровий електронний термометр, вологості повітря - гігрометр, швидкості вітру - анемометр ручний, для визначення освітленості використовували люксметр. Для оцінки стійкості насаджень до атмосферних забруднень відбирали максимально розвинені листки Cladrastis kentukea в середній частині пагонів, за однакових умов освітлення в обох варіантах. Використовували фрагменти листка з його середньої частини.

У результаті досліджень були отримані дані впливу зелених насаджень Cladrastis kentukea на кліматичні показники піднаметового середовища. З'ясовано, що насадження Cladrastis kentukea є стабілізаторами навколишнього середовища та впливають на клімат: знижують температуру повітря і збільшують вологість.

Аналіз досліджень стійкості Cladrastis kentukea до дії атмосферних забруднень показав, що ці рослини доцільно використовувати в озелененні через їх стійкість до впливу забруднюючих речовин. Рослини Cladrastis kentukea толерантні до умов запиленого середовища та підвищеного вмісту автотранспортних газів, і при цьому не втрачають свою декоративність.

За результатами проведених досліджень було зроблено висновки, що для покращення стану озеленення антропогенних ландшафтів міст потрібне збагачення видового складу зелених насаджень новими видами, такими як Cladrastis kentukea, вони сприяють створенню комфортних умов для людини (знижують температуру повітря і збільшують вологість) та є толерантними до антропогенних впливів. антропогенний ландшафт cladrastis kentukea

Постановка проблеми

Зелені насадження, особливо захисного і рекреаційно-оздоровчого призначення, відіграють значну роль буферних, регулятивних і стабілізаційних елементів, знижують поширення та негативний вплив антропогенних чинників. Вони, а також природоохоронні об'єкти, мають важливе рекреаційне, декоративно-естетичне, оздоровче, соціально-історичне і загалом культурне значення для населення, оптимізують умови життя людини, середовищ існування міської біоти [1, 2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Останні десятиліття в світі температура та інші метеорологічні параметри відрізняються від значень кліматичної норми. Зі зростанням температури повітря у містах, повторюваності проявів хвиль тепла та посиленням острову тепла може підвищуватися ризик виникнення теплового стресу [3].

Зелені насадження в містах можуть сприяти зменшенню ефекту міського острову тепла (Urban Heat Island (UHI) - англ. - це температурна аномалія над центральною частиною міста, що характеризується підвищеною температурою повітря, порівняно з периферією), дерева відіграють значну роль у покращенні мікроклімату [4].

Також, на зелені насадження урбоекосистеми впливає автотранспорт, який є основним джерелом забрудненням міст. Зелені насадження виконують функцію природного фільтру: затримують пил, поглинають частину викидів, зменшують шум та підтримують екологічну рівновагу в місті [5].

Порохнявою О. Л. було досліджено біолого-екологічні особливості Cladrastis kentukea у Правобережному Лісостепу України, відношення до абіотичних факторів середовища, декоративність рослин та особливості використання рослин у озелененні [6, 7, 8]. Дослідження кліматичних показників піднаметового середовища та анатомічної структури Cladrastis kentukea в урботехногенних умовах потребують уточнень, тому такі дослідження є актуальними.

Мета досліджень - виявлення регуляторних властивостей зелених насаджень стосовно мікроклімату та оцінка стійкості Cladrastis kentukea до атмосферних забруднень в умовах антропогенних ландшафтів міста Умань.

Матеріали та методика дослідження

Об'єктом дослідження були дерева Cladrastis kentukea другого еколого-фітоценотичного поясу (ІІ ЕФП - НДП «Софіївка» НАН України) та четвертого еколого-фітоценотичного поясу (IV ЕФП - вуличні насадження поблизу центра міста Умань).

З метою дослідження особливостей функціонування та формування мікроклімату зеленими насадженнями різних еколого-фітоценотичних поясів здійснювали виміри кліматичних показників. Для вимірювання температурних показників використовували цифровий електронний термометр, вологості повітря - гігрометр, швидкості вітру - анемометр ручний, для визначення освітленості використовували люксметр.

Для оцінки стійкості насаджень до атмосферних забруднень відбирали максимально розвинені листки Cladrastis kentukea в середній частині пагонів, що закінчили ріст, з південно-східного боку крони на висоті 2 м за однакових умов освітлення в обох варіантах. Використовували фрагменти листка з його середньої частини. Поперечні зрізи листків робили за допомогою ручного мікротому. Середнє значення показників виводили з 25-30 вимірів.

Коефіцієнт палісадності розраховували як відношення товщини стовпчастої паренхіми до губчастої.

Результати досліджень

Один з важливих компонентів мікроклімату, що впливають на організм людини - температурний режим повітря. Середня річна температура на вулицях міст вища на кілька градусів, ніж у лісах та парках. В цілому теплова енергія, виділена містом, дуже значна і досягає 5 % сонячної енергії. На вулицях міст знижується величина ультрафіолетової радіації, підвищується бактеріальна забрудненість повітря, знижується відносна вологість, також більше безвітряних днів, нижчий атмосферний тиск і швидкість вітру, що веде до застійних явищ, сильного забруднення повітряного басейну і підвищеної захворюваності населення хворобами органів дихання [9, 10, 11].

Мета наших досліджень полягала у виявленні регуляторних властивостей зелених насаджень Cladrastis kentukea стосовно мікроклімату, який впливає на формування особливого піднаметового середовища.

У табл. 1 подано результати досліджень, з яких видно, що у насадженнях Cladrastis kentukea ІІ ЕФП температура повітря нижча, а відносна вологість та швидкість вітру вища порівняно з IV ЕФП.

У кварталі № 30 (II ЕФП - у бік відкритого простору 10 м) температура повітря становила 24,2 ^оС, що на 2,5 ^оС нижче ніж у контролі (кв. № 28), а відносна вологість 43,4 %, що на 7,2 % вище контролю.

Як бачимо, також є різниця між мікрокліматичними показниками у насадженнях, які розташовані у II ЕФП (квартал № 30) та у IV ЕФП (вуличні насадження), температура повітря на вул. Небесної Сотні (у бік відкритого простору 10 м) становила 25,8 ^оС, що на 1,6 ^оС вище ніж у кварталі № 30, а відносна вологість - 35,5 %, що на 7,9 % - нижче. Швидкість вітру була вища у кварталі № 30, порівняно з насадженнями по вул. Небесної Сотні.

Таблиця 1