Підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності ДКП "Харківкомуночиствод"

Виходячи з аналізу економічної ситуації, що зложилася в цей час на підприємствах каналізаційного господарства, варто зробити деякі висновки, а саме, на цих підприємствах необхідно активізувати роботу зі створення умов для ощадливої витрати води на власні потреби, а також усунути, по можливості, реконструювати й модернізувати спорудження; використати нові технології багатоступінчастого очищення стоків; розробити заходу щодо підвищення ефективності діяльності цих підприємств.

Розділ 4. Заходу щодо підвищення якості фінансово-господарської діяльності ДКП «Харківкомуночиствод»

4.1 Стратегічні напрямки підвищення якості фінансово-господарської діяльності підприємств каналізаційного господарства

Каналізаційне господарство й екологія направляються на реалізацію національних програм забезпечення населення України якісною питною водою й екологічним оздоровленням басейну рік.

На сучасному етапі в Україні відбуваються більші зміни, що обґрунтовано входженням країни в русло загальних процесів економічного розвитку. Для ринкової економіки, незважаючи на різновид її моделей, які застосовуються у світовій практиці, характерно те, що вона являє собою соціально орієнтоване господарство, що доповнюється джерелами регулювання.

Водовідведення є найважливішою системою життєзабезпечення населення міста, і тому вимагає постійної уваги з боку міських органів влади, на яких покладена відповідальність за благополуччя населення. Зменшення інвестицій у водовідведення населення - прямий шлях до необхідності збільшення інвестицій в охорону здоров'я й росту смертності населення.

Останні кілька років підприємства каналізаційного господарства перебуває в стані повільного вмирання. Якість реагентів і технологічне встаткування для їхнього застосування перебувають на рівні розробок часів відбудови народного господарства після другої світової війни, прилади контролю й лабораторне устаткування на тім же рівні. Енергетичне встаткування, насоси, запірні арматури морально й фізично зношені й тому енергоємність тарифу на водовідведення продовжує рости вже в зоні позамежної за здоровим глуздом. Кількість споживаної води продовжує знижуватися й по гарним і по поганих причинах, що у свою чергу веде до підвищення собівартості продукції, що випускається.

Основною умовою нормального функціонування будь-якого суб'єкта господарювання є його фінансова стабільність, що визначають такі показники, як прибуток, рентабельність, виторг, ціна, обсяг випуску продукції й т.д.

Серед інших підгалузей народногосподарського комплексу каналізаційне господарство виділяється деякими характерними рисами.

Будучи монополістом по наданню послуг у межах обслуговує території, що, каналізаційне господарство досить жорстко пов'язане зі споживачами у своєму розвитку й нарощуванні обсягів виробництва, обумовлених суспільно необхідним рівнем споживання послуг, перевищувати який підприємству не має ніякого змісту. До того ж каналізаційне господарство позбавлене права, самостійно встановлювати тарифи, оскільки останні відповідно до діючого законодавства підлягають обов'язковому державному регулюванню.

Однак, незважаючи на істотне збільшення тарифів, якість житлово-комунальних послуг залишається низьким. Проблеми житлово-комунального господарства, які зложилися історично, не можуть бути вирішені, якщо не переглянути юридичні відносини між споживачами й постачальниками послуг. Комунальні послуги не є предметом чітких договірних відносин між постачальниками послуг і споживачами, внаслідок чого ігнорується принцип взаємної відповідальності виробник-постачальник (за якість наданих послуг) і споживачів (за своєчасну оплату отриманих послуг). Результатом несплати послуг є недостатність фінансових ресурсів у виробників послуг.

Хворобливою проблемою залишається величезна заборгованість населення за комунальні послуги. Вона загострюється ще непевністю державної політики стосовно громадян, які мають пільги по оплаті житлово-комунальних послуг. У зв'язку з неможливістю держави повністю відшкодувати комунальним підприємствам вартість наданих споживачам пільг, вартість пільг перекладається на інших споживачів, що неефективно. Постійний ріст заборгованості населення позбавляє підприємства необхідних їм коштів для надання послуг необхідної якості й у достатніх обсягах.

У житлово-комунальному господарстві України відсутні відповідні системи контролю. У результаті комунальні підприємства, користуючись своїм монопольним положенням, не прагнуть впроваджувати ефективні методи виробництва й задовольняти потреби споживачів, які через відсутність альтернативних шляхів водовідведення не мають можливості якимсь образом впливати на постачальників послуг.

Про якість фінансово-господарської діяльності каналізаційного господарства можна судити по фінансовому результаті підприємства. Збитковість більшості підприємств каналізаційного господарства, викликана низькою платоспроможністю споживачів, у т.ч. населення, неновим свавіллям на ринку матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів, вимагає радикальних змін, які сьогодні можливі на рівні вдосконалювання системи керування й реформування порядку ціноутворення з одночасним захистом прав й інтересів користувачів послуг.

Прийняті підходи по формуванню планових експлуатаційних витрат відповідно до вимог Національних стандартів бухгалтерського обліку дозволяють на стадії розрахунку тарифів визначити оптимальні розміри операційних витрат підприємства й прибутку.

Основними складовими, що визначають розмір планового прибутку виступають коштів, що призначають для:

а) фінансування витрат на капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, ресурсозберегаючи заходи або нове будівництво об'єктів комунального призначення;

б) покриття боргових (кредитних) зобов'язань підприємства, повернення ресурсів, призначених для розвитку й ремонту об'єктів інженерної інфраструктури, у вигляді середньо й довгострокових кредитів, або випуску муніципальних позик,

в) забезпечення платежів і витрат, здійснюваних відповідно до діючого законодавства, за рахунок прибутку.

У цей час зберігається витратний механізм формування тарифів на послуги водовідведення. При діючій системі ціноутворення підприємства економічно не зацікавлені в ресурсозбереженні й відновленні своїх виробничих потужностей.

Найважливішим питанням при розрахунку самооплатності систем водовідведення є розрахунок питомого водоспоживання. Денне населення великих міст помітно більше, ніж зареєстрованих жителів. Таким чином, зареєстровані жителі в містах платять за більшу кількість відведення води, чим витрачають. Для того щоб компенсувати трохи недоплату населення, повинні вводитися диференційовані тарифи для населення, комунального сектора й промисловості.

Структура відведення води хоча й піддана коливанням, однак перебуває, в основному, у наступних межах: населення - 70-80% відводить води, що, комунально-побутовий сектор і промисловість від 8 до 15% і від 10 до 18% , відповідно. Крім того, у неявній формі у величину питомого водовідведення включаються втрати при аваріях, схованих витоках (6 %).

Тому важливим кроком житлово-комунальної реформи є створення адекватної системи оплати за водовідведення, без зміни тарифу, з урахуванням фактичної величини питомого показника. Світовий досвід показує, що рівень питомого водовідведення пропорційний водопостачанню й середньодушевим доходам в одиниці часу.

Внаслідок подорожчання очищення стоків у зв'язку з погіршення якості води в підземних і поверхневих джерелах питного водопостачання, високого рівня амортизації мереж і споруджень збільшуються питомі витрати матеріальних й енергетичних ресурсів на водовідведення.

Зношування основних фондів каналізаційного господарства досить високий. Підприємства каналізаційного господарства не завжди мають фінансову можливість вчасно виконати капітальний ремонт устаткування, придбати нове.

В умовах постійного подорожчання вартості енергоресурсів неминуче встає проблема енергозбереження. Одним зі шляхів рішення цієї проблеми є так називана «канторізація» житлово-комунальних послуг - обов'язкова установка лічильників тепла, газу, води. Для цього необхідно, з одного боку, виділення певних коштів з місцевих бюджетів на фінансування заходів у вже існуючому житловому фонді з наступною оплатою населенням цих послуг на виплат (тому що житлове господарство перебуває у віданні місцевих органів самоврядування). З іншої сторони всі новобудови повинні прийматися в експлуатацію тільки при наявності лічильників тепла, газу й води. Їхня вартість може включатися або у вартість кубічного метра квартир (у випадку їхнього вільного продажу) або у вартість квартирної плати (у випадку якщо квартира надається на пільгових умовах). Стимулювання заохочення населення в постановці лічильників повинне здійснюватися через диференційовану вартість 1 м³ газу, 1 м³ води, 1 Гал тепла для квартир з лічильниками й без них.

На фінансовий результат роботи підприємств каналізаційного господарства впливає визначення водного балансу господарства. Баланс і структуру реального водоспоживання в системі водопостачання будь-якого міста дуже складно визначити. На перший погляд, фізична модель водного балансу системи водопостачання й водовідведення дуже проста, і в теж час вона таїмо в собі багато невідомого. Точний водний баланс між подачею, споживанням і відведенням води створити дуже складно, але складений навіть у першому наближенні він є необхідним для самооцінки роботи водопровідно-каналізаційного господарства.

Основними економічними цілями підприємства в ринкових умовах є підвищення ефективності виробництва, максимізація прибутку, завоювання нових ринків і задоволення потреб колективу.

Разом з тим, зростає вплив фактору господарського ризику, з'являються переваги вільного ціноутворення, можливості самостійного вибору постачальників і споживачів. Поряд із цим держава знімає із себе всяку відповідальність за забезпечення підприємства сировиною й матеріалами, збут його продукції, рівень його методів ведення розрахунків, заробітної плати.

Боротьба за підвищення платоспроможності підприємства залишається постійно напруженої.

Створення сучасної інформаційної системи, відмова від старих методів ведення розрахунків, перехід на прогресивні технології - це той перший крок, якому необхідно зробити для наведення фінансової дисципліни на підприємстві.

Все вищевикладене свідчить про те, що проблеми водовідведення диктують необхідність проведення державної водогосподарчої політики, що забезпечує в стратегічній перспективі стійке водокористування, гарантоване право нинішнього й майбутнього поколінь на забезпеченість водними ресурсами, підвищення якості життя населення, економічної й екологічної безпеки республіки по водному факторі.

Стратегія підвищення ефективності системи водовідведення визначається комплексним програмно-цільовим підходом до рішення взаємозалежних проблем республіканського рівня (організаційних, економічних, правових й екологічних) і конкретних технологічних і технічних завдань проектування, будівництва й експлуатації, спрямованих на впровадження сучасних енерго- і водозберегаючих, природоохоронних технологій й устаткування.

Загальна стратегія всіх вищезгаданих програм - визначити комплекс взаємозалежних науково-технічних, виробничих, організаційних й економічних заходів щодо поліпшення водовідведення в містах України спрямованих на:

Ш забезпечення санітарної безпеки проживання населення в містах;

Ш захист навколишнього середовища від забруднення й виснаження джерел водопостачання;

Ш підвищення ефективності організації й керування експлуатацією інженерних систем;

Ш підвищення надійності інженерних систем;

Ш підвищення ефективності використання енергетичного й механічного встаткування;

Ш ощадливе використання й скорочення непродуктивних втрат води.

Комплексне рішення поставлених вище стратегічних проблем неможливо вирішувати сьогодні без використання передових світових технологій і техніки.

В інженерних системах велике значення належить застосовуваному встаткуванню. Від технічних параметрів, якості й ступені надійності встаткування, а також положення фірми-виробника на світовому ринку залежить ефективність цих споруджень. Безумовно, при виборі встаткування необхідно прагнути до використання встаткування однієї компанії, переваги тут очевидні - це єдина відповідальність, один типаж устаткування, єдиний сервіс, єдина система автоматичного керування й ін.

Сьогодні на світовому ринку існує ряд компаній, які, використовуючи цей принцип, передбачають у своїй концепції застосування всього комплексу встаткування, що дозволяє вирішувати питання технічного оснащення будь-якої технологічної схеми водопостачання, водовідведення й теплопостачання з найменшими експлуатаційними витратами.

У цих системах насосне встаткування є основним споживачем електроенергії (до 90% загального енергоспоживання) і застосовується для транспортування води, підвищення тиску й циркуляції води (тільки в системах опалення й гарячого водопостачання). Від правильності підбора насосів залежать надійність і відповідність режимів подачі, споживання й відведення.

Однієї з таких компаній є концерн GRUNDFOS, що не тільки провадить насосне й технологічне встаткування, але й пропонує готові рішення.

При цьому весь технологічний процес повністю автоматизований за допомогою уніфікованої системи керування, де широко поширене застосування насосів із частотним регулюванням, що дозволяє значно знизити енергоспоживання. У цій ніші лідируюче положення займає насосне встаткування концерну GRUNDFOS, його використання дозволяє заощадити до 50% споживаного насосами електрики.

Каналізаційні насосні станції (КНС) ставляться до числа найбільш ресурсномістких технологічних об'єктів. Основний складової ресурсоємності НС є енергоспоживання Застосування недосконалих методів керування КНС приводить не тільки до значної перевитрати електроенергії, але й до частих перемикань насосних агрегатів (НА) і запірної арматур, що несприятливо позначається на їхній надійності й терміну служби. У світлі вищесказаного, закономірно актуальної є науково-технічна проблема зниження ресурсоємності технологічних процесів КНС.

Існують три основних способи рішення цієї проблеми. Перший складається в застосуванні більше зробленого технологічного й електротехнічного встаткуванні, основу якого становить регульований електропривод НА. Другий укладається й розвитку систем автоматичного керування КНС - розробці нових методів оперативного керування режимами роботи НС, що враховують специфіку процесії водовідведення, а саме, їх стохастичний характер. Третій укладається в комбінуванні зазначених способів.

У даній дипломній роботі пропонується використання нового підходу до оперативного керування режимами роботи КНС, що враховує складний стохастичний характер, як припливу стічних вод, так і процесами усередині самої КНС. Підхід ґрунтується на оперативному плануванні режимів роботи КНС, а в якості вихідних даних використаються прогнози припливу стічних вод на КНС. Дана методика має особливе значення для КНС, які не оснащені НА з регульованим електроприводом, тому що оперативне планування режимів роботи НС дозволяє оптимально розподілити вектор керуючих впливів з погляду мінімуму перемикань НА й запірної арматур.

У npoцecі оперативного керування режимом роботи КНС на базі передбачуваного підходу використається інформація про зовнішній, стосовно КНС, середовищу - процесах припливу стічної рідини, а також інформація об КНС - її склад і структура, характеристики елементів НС (НА, регульовані засувки, ділянки трубопроводу й т.д.).

Інформаційно-аналітична система оперативно-диспетчерського керування технологічними процесами водовідведення містить у собі наступні основні модулі:

* система збору інформації й керування насосними станціями (автоматизоване робоче місце (АРМ) оперативного чергового КНС);

* система ведення журналів заявок і виконання робіт центральної диспетчерської служби (АРМ оперативного чергового каналізаційних мереж);

* система ведення журналів люб'язних-планово-попереджувальних і ремонтних робіт на районних експлуатаційних ділянках (РЕД) (АРМ оперативного чергового РЕД);

* геоінформаційна довідково-пошукова система.

Закордонний і вітчизняний досвід показує, що при використанні сучасного встаткування й технологій реконструйовані й модернізовані системи водовідведення в комплексі з іншими технічними рішеннями є ключем до розвитку нових енергозберігаючих технологій і відновленню всіх інженерних систем життєзабезпечення населених місць і виробництв.

Таким чином, з метою підвищення якості хазяйновитої-господарчої-фінансово-господарської діяльності ДКП «Харківкомуночіствод», відновлення основних фондів, продовження часу їхньої роботи, скорочення витрат на поточні ремонти встаткування, скорочення витрат на енергоресурси в дипломній роботі пропонується розробка наступних стратегічних напрямків:

· удосконалювання системи оплати за водовідведення;

· освоєння сучасних фінансово-економічних механізмів взаємин з постачальниками й споживачами, у тому числі: лізинг, «канторізація» комунальних послуг і т.д.;

· комплексне відновлення й модернізація мереж, споруджень й устаткування;

· впровадження прогресивних технологій енергозбереження й очищення стоків;

· створення ефективної інформаційно-аналітичної системи.

4.2 Інноваційні заходи щодо підвищення надійності й економічності експлуатації трубопроводів водовідведення

Підприємство ДКП «Харківкомуночиствод», засноване в 1914 році, виконує транспортування й біологічне очищення стічних вод, саночистку, експлуатацію рік і водойм у місті, забезпечуючи надійний екологічний захист Харківщини.

Загальна довжина каналізаційної мережі - 1750 км, у тому числі колекторів глибокого закладення діаметром 1,8-3,2 м, побудованих шахтною проходкою близько 60 км.

Система водовідведення міста Харкова повністю роздільна, децентралізована. Потужність очисних споруджень повної біоочистки (2 станції) -- 1 100 тис. м³ у добу.

Головна насосна станція Диканевських очисних споруджень по своїй потужності єдина в Україні й посідає друге місце в Європі, проектною потужністю 1,5 млн. м³ /доба стоків.

Кількість працюючих - 2668,5 чоловік.

Діяльність ДКП «Харківкомуночиствод» після аварії в 1995 році націлена, насамперед, на підвищення працездатності й надійності всіх систем. Із профілактикою, що попереджає, мереж для боротьби з корозійними процесами.

Однієї з наших головних завдань є підвищення експлуатаційної надійності мереж, зношування яких досягає 74,4%.

Із цією метою створений лабораторний комплекс діагностики й санації інженерних мереж ЛТК 300-3200, змонтований на автомобілі КАМАЗ. Огляд колекторів виконується поворотною телекамерою на плаваючому або самохідному модулі. фінансовий господарський стратегічний інноваційний

Пульт керування дозволяє оперативно контролювати стан колектора, наносити на відео зображення службові записи з позначенням місця, часу, довжини шляху, пройденого модулем. У цей час підприємством запатентоване пристосування у вигляді електрода, розміщення якого на модулях дозволяє знімати інформацію про показники поразки ділянок корозією.

Лабораторія за рахунок внутрішнього огляду мереж (без їхнього розкопування) забезпечує значну економію матеріальних й енергетичних ресурсів, розкриває фронт робіт для санації трубопроводів або ремонту іншим способом, скорочуючи трудомісткість операцій по пошуку аварійних місць інженерних мереж.

З 1997 року проведений огляд 9000 м тун цільних колекторів, 3000 м трубопроводів діаметром 600-1500 мм, 32 шахтних колекторів.

Підприємство виконує замовлення по обстеженню трубопроводів в Івано-Франківську, Сумах, Херсоні й в інших містах України.

Телеконтроль дозволяє попередити можливі аварії й вчасно виконувати ремонтно-відбудовчі роботи.

Лабораторія вдосконалена й виготовлена ДКП «Харківкомуночиствод» разом з «Укркомунндіпрогрес» і вартість її істотно нижче закордонних аналогів.

Головними завданнями комплексу «Харківводовідведення» є транспортування стоків із застосуванням енергозберігаючих технологій, АСУ ТП, створенням інформаційно-аналітичної системи керування водовідведенням.

При ліквідації аварійних ситуацій широко використаються пневматичні пробки для відключення трубопроводів діаметром 200-1200 мм, що дозволяє зберегти матеріальні; ресурси й електроенергію.

Для прочищення інженерних мереж використається комплекс устаткування німецької фірми KEG, що у два рази знижує витрати води й енергії, заощаджує значні кошти на виконання операцій по ліквідації закупорок мереж. Щорічно заощаджується до 20 тис. грн.

Як показують дослідження, каналізаційні колектори й трубопроводи із залізобетону не витримують гарантійного строку роботи й виходять із ладу набагато раніше нормативного часу.

Механізм руйнування конструкцій, обумовлений загалькислотною агресією, утрудняється мікробіологічними процесам зв'язаними зі складними біологічними й хімічними реакціями, оскільки кінцевим продуктом життєдіяльності бактерій є кислота й сульфатовмістовне з'єднання. Каналізаційні трубопроводи піддаються інтенсивному руйнуванню газовою корозією.

Існуючими будівельними нормами антикорозійний захист залізобетонних труб не передбачена. Немає рекомендацій і для вибору антикорозійного покриття.

Слід зазначити, що корозією особливо інтенсивно руйнуються з'єднання каналізаційних колекторів глибокого закладення, побудованих методом щитової проходки.

Як показали дослідження, руйнуються в першу чергу шахтні стовбури, оглядові колодязі, причому швидше, ніж трубопроводи й каналізаційні колектори, що примикають до них.

Основним напрямком підвищення захисту мереж й об'єктів водовідведення від газо- і мікробіологічної корозії є захист поліетиленовими аркушами з анкерними ребрами, керамічною плиткою, ситалом.

Основні переваги такого методу укладаються насамперед у значному збільшенні строків експлуатації споруджень (не менш 50 років) і в зменшенні витрат на обслуговування й капіталовкладення. Щорічний економічний ефект досягає 75 тис. гривень, а витрати у зв'язку з виключенням розкопування міських територій скорочуються в 4-6 разів.

Підприємством відновлено 10 каналізаційних шахт із використанням поліетиленових аркушів з ребрами.

Технологія розроблена й впроваджується на об'єктах ДКП «Харківкомуночиствод» разом з ВАТ «Південноспецатоменергомонтаж», «Укркомунндіпроект», «Донецькпромстройндіпроект». Розміри плит й армування залежать від габаритів споруджень, які ремонтуються, і наявності відповідних умов роботи з використанням спеціальних проектів провадження робіт. Підприємством використалися блоки з 4-х плоских плит розміром 21 м, товщиною 100 мм із бетону класу В-25 з облицюванням однієї особової сторони поліетиленовим аркушем з виступаючими анкерними ребрами, які формувалися в заводських умовах.

Плити між собою з'єднуються закладними деталями з куточків 50x50х5 мм і довжиною 80 мм. Кутовий стик після монтажу герметизується накладкою із цієї ж поліетиленової плівки шириною 200 мм.

Зварювання накладки виконується ручним екструзійним зварювальним пристосуванням РЕСУ-500А.

Використання виготовлених на промбазі армоопалубочних плит значно скорочує строк роботи на об'єкті, і дозволяє підняти ремонтно-відбудовчі роботи без зупинки експлуатації шахт на колекторі. Вартість 1 м² кислотостійкої плитки -- 148,6 грн., a поліетиленових аркушів - 532 грн.

Використання поліетилену збільшує міжремонтний строк експлуатації до 50 років і тим самим є найбільш економічним.

Відновлення мереж із залізобетонних труб, які зруйновані газовою корозією, здійснюється шляхом санації трубами з полімерних матеріалів меншого діаметра.

Санація мереж поліетиленовими трубами закритим способом не вимагає виносу діючих комунікацій і руйнування існуючого благоустрою.

Використається зварювальний агрегат вітчизняного виробництва Київського інституту електрозварювання ім. Е.О. Патона Національної академії наук України.

Вартість, наприклад, перекладки 1 р. м труби діаметром 600 мм відкритим способом - 1328 грн., а закритим, шляхом протягання поліетиленової труби, - 1133 грн.

У цьому зв'язку доцільне зниження вартості полімерних труб шляхом виробництва їхніми вітчизняними виробниками й з використанням для цієї мети вторинних полімерних ресурсів.

Саме із цією метою ГКП «Харківкомуночиствод» на базі ВАТ «Коннектор» у п. Васіщєво уведено в експлуатацію дослідно-експериментальне виробництво по переробці полімерних твердих побутових відходів, з метою одержання гранулята для подальшого використання його на виготовлення продукції для потреб комунального господарства.

Потужність виробництва -- 1000 т/рік, вартість-- 0,14 млн. доларів США, річний доход -- 0,2 млн. доларів США. Строк окупності - 3 роки з кількістю працюючих 20 чоловік. Виробництво складається з ліній по переробці плівкових відходів поліетилену низького й високого тиску й використаного одноразового посуду. Одержувана сировина у вигляді гранул використається для виготовлення виробів, що не контактують із харчовими продуктами, шляхом лиття під тиском або екструзією.

Стан наших трубопроводів свідчить про необхідність виконання профілактичних заходів, що попереджають розвиток корозійних процесів.

У цьому зв'язку підприємство планує почати впровадження системних промивань залізобетонних трубопроводів, а також нести цілеспрямовану роботу зі спостереження за загазованістю мереж і зниженні цього показника до припустимих показників. Для цього необхідна вентиляція, провітрювання, барботаж окремих ділянок інертними газами.

Підприємству необхідно провести техніко-економічне обґрунтування доцільності перетворення роздільної системи каналізування в загальносплавну. Адже досвід робіт таких систем у Санкт-Петербурзі й Прибалтиці свідчить про відсутність значною мірою корозійних процесів у трубопроводах. Інженерні, науково-технічні працівники підприємства в співдружності із проектувальникам і вченими ведуть наполегливий пошук підвищення надійності роботи системи водовідведення.

Підприємством уперше запропонований і реалізований на Орджоникідзевському колекторі комбінований метод ремонтно-відбудовчих робіт мереж каналізування.

Суть методу складається в руйнуванні ураженого корозією зводу, а потім добетонування стінок з використанням інвентарної приставної опалубки з наступним перекриттям верхнього зводу збірною залізобетонною плитою, облицьованої знизу полівінілхлорідною плівкою з анкерними виступами.

Техніко-економічні показники зіставлення різних методів виконання ремонтних робіт: з перекладкою відкритим способом нових труб (552 грн./р. м), санацією трубопроводів, що руйнують, полімерними трубами меншого діаметра (915,59 грн./р. м) і виконання комбінованим відкритим способом з руйнуванням верхньої частини зводу трубопроводу становить тільки 483,36 гри. за 1 р. м.

Уперше в Україні на ДКП «Харківкомуночиствод» створена ділянка по ліквідації надзвичайних ситуацій, завданням якого є оперативне реагування й виконання робіт па аварійних мережах водопроводу й водовідведення.

Ділянка укомплектована чотирма бригадами по 8 чоловік, оснащений необхідної автотехнікою, дизель-електростанціями фірми «Крюгер», радіостанціями, комп'ютерами, а також відкачиваючими пристосуваннями вітчизняного й зарубежного виробництва.

Досвід роботи ділянки але ліквідації аварій на водовідведенні Харківщини, міст Дніпропетровська, Севастополя, Херсона, Маріуполя, наслідків повені в Закарпаття свідчать про високу ефективність такої служби.

Необхідність підвищення надійності трубопроводів водовідведення, на наш погляд у сучасних умовах вимагає спеціальних мір:

1) оснащення всіх підприємстві візуалізаторами вітчизняного виробництва - розробки інституту «Укркомунндіпрогрес» є:

2) оснащення колектора діаметром більше 1000мм виміряючими 1000 мм приборами, загазованості рівень газового середовища й рівень стоків;

5) впровадження практики провітрювання й промивання колекторів великого діаметра з вилученням осередка корозійної поразки;

4) широкого впровадження методів санації з використанням полімерних труб меншого діаметра. Для розширення обсягів, через дорожнечу труб, необхідно освоїти вітчизняне виробництво труб з полімерів діаметром 600, 800. 900, 1000 й 1200 мм;

5) завершення експериментальних робіт впровадження керамічних виробів для облицювання в період ремонтно-відбудовчих робіт на великих колекторах;

6) освоїти виробництво вітчизняного встаткування для санації. Початок зроблений Одеським заводом будівельно-оздоблювальних машин тільки для трубопроводів переважно малих діаметрів до 200 мм;

7) розширення застосування для колекторів неглибокого закладення комбінованого методу ремонтно-відбудовчих робіт із заміною верхньої частини ушкодженого колектора.

Доцільне створення відповідних нормативно-методичних вказівок по підвищенню надійності й подовженню строків експлуатації мереж водовідведення.

4.3 Впровадження інформаційно-аналітичної системи оперативно-диспетчерського управління технологічними процесами водовідведення

Для підвищення ефективності діяльності підприємства необхідно приділяти особлива увага фінансовим питанням технічного переозброєння. Так для оптимізації роботи каналізаційної станції, як указувалося в п. 4.1. необхідне впровадження інформаційно-аналітичної системи оперативно-диспетчерського управління технологічними процесами водовідведення (ІАС ОДУ ТПВ). У дипломній роботі пропонується придбати ІАС ОДУ ТПВ по фінансовому лізингу, що особливо актуально у зв'язку з дефіцитом інвестиційних ресурсів. Це дозволяє скоротити витрати підприємства, але в теж час придбати необхідне встаткування в найкоротший термін.

Лізинг дозволяє компанії-лізингоотримувачу заощадити на податках. Приміром, платежі по договорах лізингу в повному обсязі зменшують оподатковувану базу по податку на прибуток. Це означає, що держава дає вітчизняним підприємствам легальну можливість за допомогою лізингу направляти свої ресурси на розширення виробництва й впровадження передових технологій, а не на сплату податку. До речі, компанія-лізингодатель також має можливість заощадити на податках.

Лізингові процентні ставки, які за різними оцінками, становлять від 9-15,5% у валюті й 16-21% у гривнях, найчастіше можуть виявитися вище на 2-4%, чим ставки при одержанні кредиту.

Адже, як правило, лізингова компанія (якщо вона окрема) сама кредитується в банку, а виходить, закладає певну маржу. Однак навіть, незважаючи на це лізингові операції виявляються на 15-25% вигідніше, ніж кредит. (Сумарна економія на податках, технічні можливості лізингодателя та інші переваги в цілому без проблем окупають всі витрати на маржу й т.п.).

Лізинг дає компанії без особливих ускладнень можливість відновлення технологічного встаткування, а виходить, відновити й збільшить потенціал компанії. Багато перспективних підприємств не можуть повністю реалізувати свій потенціал, працюючи на застарілому обладнанні, нездатному провадити вимогам, що відповідають сучасного ринку продукцію. Лізинг - це ефективний спосіб заміни устаткування, що відслужило свій строк або придбання нового високотехнологічного обладнання доступний для підприємств реального сектора економіки.

Це також дозволяє підприємству-лізингоотримовачу повністю відповідати всім сучасним вимогам, як устаткуванням, так й якістю виробленої продукції (або надаваних послуг). Маючи сучасне встаткування компанія-лізингоотримувач має можливість планувати свій бізнес на кілька років уперед, знизивши основні ризики.

Мінімізація ризиків у виді обмеженої відповідальності лізингоотримувач. У теж час компанія-лізингодатель знижує ризик (у порівнянні із кредитом), тому що має незаперечне право на володіння майном, а відповідно при банкрутстві з якої-небудь причини компанії-лізингоотримувач (клієнта) першочергове право виплат (відшкодування).

Завдяки мінімізації ризиків лізингового бізнесу клієнтові укласти договір про фінансову оренду найчастіше багато простіше, ніж одержати довгостроковий кредит.

Деякі компанії часом не жадають від клієнта яких-небудь додаткових гарантій, оскільки забезпеченням є саме встаткування (предмет лізингу).

Лізинговий договір більше гнучкий, чим угода про надання кредиту, позичка завжди припускає обмежені строки й розміри погашення. При лізингу ж компанія-лізингоотримувач має можливість виробити з лізингодателєм зручну й гнучку для себе схему фінансування.

Умови лізингової угоди наступні:

1. Балансова вартість ІАС ОДУ ТПВ - 13000 грн.

2. Строк лізингу 6 років.

3. Норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення - 10 % річних відповідно до застосовуваного способу нарахування амортизації.

4. Процентна ставка по приваблюваному кредиті для здійснення лізингової угоди - 5%.

5. Погоджений відсоток комісії з лізингу - 2,5 % річних з урахуванням витрат постачальника.

Виконаємо аналітичний розрахунок лізингових платежів. Визначаємо середньорічну вартість ІАС ОДУ ТПВ.

1 рік

Al = 13000 * 10/100 = 1300

(метод амортизації обраний рівномірний, тому вона буде рівної щороку)

Вартість блоку на кінець 1 року - (Ск1) -

Ск1 =13000 - 1300 = 11700 грн.

Середньорічна вартість 1 року - (Ср1)-

Ср1=(13000+11700)/2=12350 грн.

2 рік

Ск2=11700-1300=10400 грн.

Ср2=(11700+10400)/2=11050 грн.

3 рік

Ск3=10400-1300=9100грн.

Ср3=(10400+9100)/2=9750 грн.

4 рік

Ск4=9100-1300=7800 грн.

Ср4=(9100+7800)/2=8450 грн.

5 рік

Ск5=7800-1300=6500 грн.

Ср5=(7800+6500)/2=7150 грн.

6 рік

Ск6=6500-1300=5200 грн.

Ср6=(6500+5200)/2=5800 грн.

Розрахункові дані представлені в таблиці 4.5.

Таблиця 4.1. Розрахунок середньорічної вартості блоку ємності очисних споруджень, грн.

Роки	Вартість блоку на початок року	Амортизаційні відрахування	Вартість блоку на кінець року	Середньорічна вартість блоку
1	13000	1300	11700	12350
2	11700	1300	10400	11050
3	10400	1300	9100	9750
4	91.00	1300	7800	8450
5	7800	1300	6500	7150
6	6500	1300	5200	5850
Підсумок		7800

Виконаємо розрахунки:

1рік

Амортизація

А1=(13000x10): 100 ==1300 грн.;

Платіж за кредитом

П1= (12350x5): 100=617,5 грн.;

Комісійний платіж

Пком1 = (12350 х 2,5) : 100 = 308,75 грн.;

Лізинговий платіж

Л1 = 1300+617,5 + 308,75= 2226,25 грн.

2 рік

А2=(13000х10): 100 ==1300 грн.;

П2 = (11050 х 5): 100 == 552,5 грн. ;

Пком2 = (11050 х 2,5): 100 = 276,25 грн.;

Л2 = 1300 + 552,5 + 276,25 =2128,75 грн.

3 рік

А3=(13000x10): 100=1300 грн.;

П3 = (9750 х 5): 100 = 487,5 грн.;

Пком3 = (9750 х 2,5) : 100 = 243,75 грн.;

Л3 =1300+487,5+243,75=2031,25 грн.

4 рік

А4=(13000x10): 100=1300 грн.;

П4 = (8450 х 5): 100 = 422,5 грн.;

Пком4 = (8450 x 2,5); 100 = 211,25 грн.;

Л4= 1300+422,5 + 211,25= 1933,75 грн.

5 рік

А5=(13000x10): 100 = 1300 грн.;

П5= (7150x5): 100 = 357,5 грн.;

Пком5=( 7150x2,5): 100 =178,75 грн.;

Л5= 1300+357,5 + 178,75= 1836,25 грн.

6 рік

А6 = (13000x10): 100 = 1300 грн.;

П6 = (5850 х 5): 100 = 292,5 грн.;

Пком6 = (5850 х 2,5) : 100 = 146,25 грн.;

Л6= 1300 + 292,5 + 146,25 = 1738,75 грн.

За 6 років лізингу амортизаційні відрахування складуть 7800 грн., що складе 60 відсотків суми, що амортизована. За умовами фінансового лізингу при виплаті 60% амортизаційних відрахувань підприємство має право викупити встаткування по залишковій вартості.

Загальна сума лізингових платежів за 6 років складе:

Ло=2226,25+2128,75+2031,25+1933,75+1836,25+1738,75= 11895,0 грн.

Залишкова вартість блоку складе:

13000 - 11895,0 =1105,0 грн.

Величина інших платежів становить

1рік - 617,5+308,75=926,25 грн.

2 рік - 552,5+276,25 = 828,75 грн.

3 рік - 487,5+243,75=731,25 грн.

4 рік - 422,5+211,25=633,75 грн.

5 рік - 357,5+178,75=536,25 грн.

6 рік - 292,5+146,25=438,75 грн.

Складемо графік виплати щорічних платежів.

Таблиця 4.2. Графік виплати щорічних платежів, грн.

Роки	Платежі всього	У тому числі
		Амортизація	Інші платежі
1	2226,25	1300	926,25
2	2128,75	1300	828,75
3	2031,25	1300	731,25
4	1933,75	1300	633,75
5	1836,25	1300	536,25
6	1738,75	1300	438,75
Разом	11895,0	7800	4095,0

Загальний розрахунок лізингової операції представимо в табл. 4.3

Таблиця 4.3 - Загальний розрахунок лізингової операції

Роки	Амортизаційні відрахування, грн.	Середньорічна вартість, грн.	Плата за кредит, грн.	Комісійні відрахування, грн.	Загальна сума, грн.
1	1300	12350	617,5	308,75	2226,25
2	1300	11050	552,5	276,25	2128,75
3	1300	9750	487,5	247,75	2031,25
4	1300	8450	422,5	211,25	1933,75
5	1300	7150	357,5	178,75	1836,25
6	1300	5850	292,5	146,25	1738,75
Разом	7800	-	2730,0	1365,0	11895,0

За умовами лізингової угоди можуть бути обговорені різні види лізингових платежів:

1. Платежі з фіксованою загальною сумою.

Лізингова плата в цьому випадку включає амортизаційні відрахування від вартості орендованого встаткування, плату за користування позиковими коштами, суму комісійної винагороди лізингодателю й плату за надані додаткові послуги з угоди;

2. Платежі з авансом (депозитом), коли лізингоотримувач майна спочатку надає лізингодателю аванс у момент підписання угоди у встановленому розмірі, а потім після підписання акту приймання встаткування в експлуатацію виплачують періодичними внесками загальну суму лізингового платежу (за мінусом авансу);

3. Мінімальні платежі, що надають собою суму всіх лізингових платежів, які повинен зробити користувач за весь період лізингу (амортизаційні відрахування, плата за користування позиковими коштами, комісійне винагорода й плата, за додаткові послуги лізингодателя), а також суму, що він повинен сплатити, якщо має намір придбати майно у власність після закінчення строку лізингу;

4. Невизначені платежі, розрахунок яких базується на деякому встановленому в угоді відсотку, обумовленій по якій-небудь підставі.

За підставу за взаємною згодою може прийматися обсяг реалізації продукції, зроблений на орендованому встаткуванні, сума отриманої від реалізації прибутку або інші параметри. По періодичності виплат визначають їхній вид:

Періодичні платежі (щорічні, щоквартальні, щомісячні), що сплачують по погодженому сторонами при угоді графікові, що додається до лізингової угоди;

Одноразові платежі, застосовувані в сполученні з періодичними внесками, у випадку, якщо в угоді передбачена виплата лізингодателю авансу.

Таким чином, при придбанні в лізинг ІАС ОДУ ТПВ, відповідно знижується енергоспоживання, що у свою чергу позитивно позначається на фінансовому результаті роботи підприємства.

Річна економія витрати електроенергії від впровадження ІАС ОДУ ТПВ становить 895 тис. кВт, ціна 1 кВт для підприємств каналізаційного господарства становить 0,2885 грн. Звідси річна економія фінансових коштів від впровадження ІАС ОДУ ТПВ 85107 грн., а за шість років лізингової угоди вона складе 510642 грн. Загальні витрати на експлуатацію ІАС ОДУ ТПВ становить 34127 грн. у рік, відповідно за шість років 204762 грн. Отже, економічний ефект від впровадження ІАС ОДУ ТПВ за час дії лізингової угоди складе:

510642 - 204762 - 13000 - 11895 = 271985 грн.

Отже, запропонований захід дозволяє стабілізувати діяльність підприємства.

5. Охорона праці

5.1 Завдання в області охорони праці

У Конституції України від 28.06.96 р. (ст. 43) визначено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя роботою, що він вільно вибирає й на яку він вільно погоджується; кожний має право на належні безпечні й здорові умови праці: використання праці жінок і неповнолітніх на шкідливі для їхнього здоров'я роботах забороняється.

У відповідності зі ст. 4 Закону України "Про охорону праці" від 18.12.02 р. державна політика в області охорони праці базується на наступних принципах:

1. Пріоритету життя й здоров'я працюючих стосовно результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов роботи;

2. Комплексного рішення завдань охорони праці на основі національних програм із цих питань і з урахуванням інших напрямків економічної й соціальної політики, досягнень у галузі науки й техніки й охорони навколишнього середовища;

3. Соціального захисту працівників, повної компенсації шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях.

Об'єктом проектування є державне комунальне підприємство (ДКП) «Харківкомуночиствод», що забезпечує харків'янам необхідні санітарні умови життя, допомагає охороняти навколишнє середовище й водні джерела. Проводимо аналіз стану охорони праці.

5.2 Аналіз стану охорони праці й виявлення ОВПФ

Повну відповідальність за стан охорони праці на підприємстві несе служба охорони праці, що займається забезпеченням безпечних і нешкідливих умов праці, забезпеченням їхніми коштами захисту й спецодягом.

На базі аналізу форм звітності 7-ТНВ, 1-ПВ, 1-УБ, привожу статистичні дані, що характеризують стан охорони праці на підприємстві. Дані привожу в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1. Статистичні дані, що характеризують стан охорони праці

Показник	Роки
	2008	2009	2010
1. Чисельність працюючих усього, (чіл.)	2168	2188	2417
2. Чисельність працюючих, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці	62	50	52
2.1 по змісту токсичних пар і газів	16	12	12
2.2 по змісту пилу	13	10	11
2.3 по мікрокліматі (метеоумовам)	40	29	30
2.4 по шуму	12	10	8
2.5 по вібрації	5	3	3
2.6 по інших шкідливих факторах	25	18	18
3. Чисельність працюючою, зайнятою важкою фізичною працею	24	20	20
4. Число людино-днів непрацездатності через захворюваність. У тому числі:	498	425	448
4.1 Простудні захворювання	498	425	448
4.2 Професійні захворювання	-	-	-
5. Забезпеченість санітарно-побутовими	79	86	93
6. Витрати на пільги й компенсації у зв'язку зі шкідливими умовами праці, тис. грн.	5,2	4,9	6,52
7. Витрати на заходи щодо охорони праці, тис. грн.	10,86	12,94	14,67
8. Чисельність що звільнилися, чіл.	7	5	5
9. Коефіцієнт плинності, %.	5,6	4,2	4,1

Проведу графічний аналіз динаміки зміни захворюваності, витрат на заходи щодо охорони праці й плинності кадрів.

Із графіка видно, що захворюваність за аналізований період знижується. Зниження захворюваності пов'язано зі зменшенням чисельності людей працюючим на підприємстві й поліпшенням умов праці.

Графік показує, що за аналізовані роки витрати на охорону праці ростуть. Що дозволило поліпшити умови праці й на підприємстві за аналізований період відсутній травматизм.

Аналізуючи графік можна зробити висновок, що коефіцієнт плинності кадрів на підприємстві не високий і спостерігається тенденція до зниження. Що свідчить про поліпшення умов праці.

Використовуючи дані по водопровідно-каналізаційному підприємству про атестації робочих місць, можна визначити, що найбільше потенційно небезпечний вид робіт виконують слюсарі на аварійно-відбудовних роботах.

Можливі небезпечні й шкідливі виробничі фактори /ОВПФ/ за ДСТ 12.0.003-74 для цього виду робіт:

1. Фізичні ОВПФ:

- машини, що рухаються, і механізми. Основним устаткуванням, застосовуваним при ремонті водопровідно-каналізаційних систем і споруджень, є вантажопідйомні, землерийні машини. Найбільшу небезпеку з погляду травматизму дає перекидання машин, особливо тих, у яких установка проти перекидання забезпечується тільки їхньою власною масою - самохідні землерійно-транспортні машини (навантажувачі, бульдозери, екскаватори, крани). Основні, небезпечні й шкідливі виробничі фактори, з якими зустрічаються робітники: дія механічної чинності (наїзд на людей, перекидання машини, травмування робітників конструкціями, що рухаються). Якщо в машині використається електричний струм, можуть бути поразки електричним струмом. Можливість механічної травми забезпечується конструкцією механізмів (бурові верстати).

- породи, що обрушуються. Небезпека обвалення ґрунту з'являється при виконанні грабарств, внаслідок перевищення припустимої глибини вертикальних стінок (без зміцнень), нестійких укосів, порушення правил розробки траншів і котлованів, недостатній стійкості й міцності кріплень, порушення технології впровадження земельних робіт. Травми можуть так само відбутися в результаті відсутності або неправильного зміцнення в непрохідних місцях захисних огороджень і сигнальних устроїв.

- підвищена запиленність і загазованість повітря робочої зони. При роботі в колодязях й інших каналізаційних комунікаціях, підвальних житлах каналізаційних насосних станцій можуть накопичуватися вибухонебезпечні гази.

- підвищений рівень шуму на робочому місці. Механічні шуми викликаються ударними процесами, тертям у деталях при роботі землерійно-транспортних машин і бурильного встаткування при ритті котлованів. Високим рівнем шуму характеризується й ручний механізований інструмент із електро- й пневмоприводом.

- підвищений рівень вібрації. Основним джерелом вібрації є ручний механізм, інструмент із електричним і пневматичним приводом, що передає інтенсивні вібрації на руки робітника (бурові верстати). З машин джерелом вібрації при ремонтних роботах на водопровідно-каналізаційних мережах може бути бульдозер. При роботі машин і механізмів низькочастотні вібрації викликаються чинностями, які генерують, чинностями тертя, періодичними робочими навантаженнями. Високочастотні вібрації виникають у результаті ударів через наявність зазорів у з'єднанні механізмів, ударів у зубцеватих і ланцюгових передачах, зіткнень у підшипниках хитання.

- підвищена або знижена вологість повітря. Підвищена вологість виникає при роботі в колодязях, котлованах і підземних комунікаціях, резервуарах й інших ємностях водопровідно-каналізаційних споруджень при монтажі й ремонті водопровідного й каналізаційного встаткування й мереж.

2. Хімічні ОВПФ:

По характері дії на організм людини:

- загальтоксичні (окис вуглецю, сірководень, метиловий спирт, сурикова фарба, етилований бензин й інші). При ремонті каналізаційних мереж і споруджень може виникнути зіткнення зі стічною рідиною (окис вуглецю, сірководень, аміак, метан).

3. Біологічні ОВПФ:

- мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби, спірохети й інші). При ремонті каналізаційних мереж і споруджень може виникнути зіткнення зі стічною рідиною, у якій присутні мікроорганізми (бактерії, плісняві гриби, водорості).

4. Психофізіологічні ОВПФ:

- фізичні перевантаження (при виконанні ремонтних робіт). Ведеться динамічна робота при участі м'язів нижніх кінцівок і тулуба, м'язів плечового пояса, дрібні стереотипні рухи кисті й пальців рук, а також статичне навантаження при триманні інструмента. Перебування в нахиленому стані; перебування в змушеному положенні: на колінах;

- нервово-психічні перевантаження (напруженість праці - увага);

- напруженість аналізаторських функцій зору, однотипність виконуваних операцій.

5.3 Аналіз пожежної безпеки

Відповідно до діючого законодавства, відповідальність за зміст підприємства в належному протипожежному стані покладає безпосередньо на керівника.

На підприємстві розроблений комплекс мер щодо забезпечення протипожежної безпеки, дотримуються протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а так само виконуються вимоги розпоряджень і постанов органів державного пожежного нагляду. Відповідно до нормативних актів по пожежній безпеці розроблені положення, інструкції, інша документації, що діє в межах підприємства, здійснюється постійний контроль за їхнім дотриманням.

Всі робітники при прийнятті на роботу проходять інструктаж з питань пожежної безпеки. Щорічно організується навчання робітників правилам пожежної безпеки. Підтримується в справному стані коштів протипожежного захисту й зв'язку, устаткування й інвентар, не допускається використання їх не по призначенню.

За період 2008 - 2010 р.р. на підприємстві пожеж не було.

Відповідно до ОНТП 24-86 адміністративні приміщення й приміщення станції водозабору віднесені до вибухонебезпечного й пожежонебезпечної категорії Д. Приміщення прийомного резервуара каналізаційної насосної станції, відповідно до ОНТП 24-86, віднесені до категорії В. Машинне відділення, кімната керування й кімната чергового каналізаційної насосної станції віднесені до категорії Д.

Відповідно до Сніп 2.09.02-85 технологічні процеси з різноманітної вибухопожежнонебезпечної і пожежною небезпекою на КНС розміщені в окремих житлах, причому житло категорії В и Д відділені протипожежними перегородками типу (суцільна стіна).

Ступінь вогнестійкості адміністративних будинків і споруджень водозабору й КНС відповідно до ДБН В. 1.1-7-2002.

На підприємстві застосовуються такі первинні кошти пожежогасіння, як: протипожежний інвентар (ящики з піском, бочки з водою, пожежне цебро, лопати для засипання піску, повстяні матерії), пожежні інструменти (ломи, багри, сокири, гаки). На території підприємства є щити, на яких розміщені первинні кошти пожежогасіння. Вони перебувають у місцях імовірного виникнення пожеж. Там же розташовані ящики з піском, ті у свою чергу мають кришки, пісок повинен бути сухий. Ящики укомплектовані совковими лопатами й носилками.

На підприємстві є вуглекислі вогнегасники, які призначені для гасіння невеликих початкових загорянь різноманітних речовин: ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8. Для гасіння загоряння ЛВЖ електроустановок під напругою на підприємстві є переносні порошкові вогнегасники ОП-1, ОВС-6, ОВС-10, які перебувають на протипожежних щитках у будинку. На підприємстві є протипожежний запас води. Для забезпечення організованого напрямку під час евакуації й попередження паніки при пожежі на підприємстві розроблені плани евакуації з адміністративних будинків і виробничих жител. План евакуації складається із двох частин - графічної й текстовий. Графічна частина являє собою план жител, на якому позначені всі виходи й шляхи евакуації. Евакуаційні шляхи й виходи забезпечують вільне пересування, без перешкод, затримок і порушення оптимальної швидкості напрямку людей під час евакуації. Крім маршрутів напрямку на плані позначені місця розташування коштів оповіщення й гасіння пожежі за міжнародними стандартами. Текстова частина плану затверджена керівником підприємства й містить перелік, і послідовність дій на випадок пожежі для конкретних посадових осіб і робітників. Плани евакуації вивішені в рамках під склом на видному місці.

На підприємстві встановлений порядок оповіщення людей на випадок пожежі. Для цього використаються звукові й світлові сигнали тривоги.

Стан пожежної безпеки на підприємстві можна назвати задовільним. Підприємство має досить передбачених організаційних й інженерно-технічних заходів, націлених на запобігання аварійних і пожежновибухонебезпечних ситуацій.

5.4 Рекомендації щодо поліпшення умов й охорони праці й пожежної безпеки

5.4.1 Рекомендації, щодо усунення ОВПФ

Фізичні ОВПФ:

- машини, що рухаються, і механізми. Основною вимогою безпеки при експлуатації механізмів, що рухаються, ручних машин, є виключення можливості нанесення працюючих механічних травм. Внутрішні частини механізмів, що рухаються, повинні бути недоступні для дотику? При роботі землерийних, піднімальних машин застосовуються такі уклади безпеки: (гальмові уклади, контрольно-захисні уклади, сигнальні, що захищають і блокують уклади).

...