Тіньова економіка

Бо якби так відбувалося, то ми б це реально бачили. Приклад зі світового досвіду - Китай. Ті китайці, що втекли зі своїми капіталами через Гонконг, Тайвань та інші канали, стали капіталістами і тепер везуть свої капітали назад, у Великий Китай. І ніхто їх не переслідує за це.

Друге. Тут все ж таки потрібно вмикати механізми політичної волі. Я думаю, що «риба гниє з голови», тож і тінізація економіки, і інші прояви злоякісного розвитку, в тому числі в Україні, починаються згори. Коли в знищену, спроституйовану, морально вбиту Францію після зміни 29 урядів прийшов лідер де Голль і проголосив, що віднині й навіки стратегічним лозунгом їх держави буде «Велич Франції», то це дало значний поштовх для подальшого розвитку. Країна, яка свідомо робить із себе велику державу - і економічну, і політичну, і соціальну, - здатна вирішити будь-які проблеми, зокрема соціалізації розвитку. Франція довела це - стала великою державою, країною демократії, справедливості і добробуту для всіх.

Отже, ми знову й знову наштовхуємося на брак політичної волі і консолідації нації. Втім, певні зрушення в цій площині в Україні вже відбуваються. І, сподіваюся, що за кілька років ми зможемо вирішити не тільки питання легалізації капіталів, а й інші, більш складні проблеми розвитку нашої країни.

6. Тіньова економіка в Україні

Хто каже: «Гроші - це зло», - кривить душею. Гроші - зло лише тоді, коли їх немає. Саме грошова оцінка потенціалу людини суспільством є найнезалежнішою, найоб'єктивнішою.

Якщо людина багата й своє багатство заробила чесно: не крала, не грабувала, не брала хабарі, не торгувала зброєю чи наркотиками і т. п., якщо зі своїх доходів вона сплатила податки, то ця людина достойна свого добробуту. Подобається нам ця людина чи ні, але її здатність, активність та можливості оцінені за допомогою грошей. Нічого досконалішого в цьому плані людство ще не придумало.

Винятком, щоправда, є оцінка моральних якостей. Тут діють інші критерії та вони, на жаль, не завжди збігаються з грошовою оцінкою. У тих випадках, коли ділові якості збігаються з високою мораллю, відбувається ефект гетерозису (вибуху гібридної сили), і в результаті ми отримуємо унікальні особистості - гордість нації.

Економічно активні громадяни - промисловці, банкіри, підприємці, бізнесмени, фермери й т. п. - всі ті, хто створює валовий продукт, вкладаючи в його створення капітал, інтелектуальний потенціал (знання, досвід), приймаючи на себе всі ризики невдач і втрат (у випадку несприятливого виходу). Винагородою за їх активність і здатність ризикувати є прибуток, який після оподатковування (посильного) направляється на розвиток бізнесу, а якась частина виплачується у вигляді дивідендів.

Економічно пасивні громадяни - наймані фахівці, робітники, які теж беруть участь у процесі створення валового продукту, вкладаючи в цей процес свій досвід, навички, фізичну працю. На відміну від активних вони не вкладають капітал і нічим не ризикують. У зв'язку з цим вони не беруть участь у розподілі прибутку, а просто отримують за свою працю зарплату. У випадку несприятливого розвитку подій (банкрутства, форс-мажорних обставин), пасивні ризикують лише втратою робочого місця, у той час як активні ризикують майном, грошовим капіталом, відповідальністю перед кредиторами і ще багато чим. Хочеться зазначити, що учасники процесу, і активні, і пасивні, можуть мінятися ролями, переходячи з пасивної частини до активної та навпаки. Людина, яка прагне бути активною, у міру нагромадження коштів і майна, працюючи найманим робітником чи фахівцем, здобуваючи знання і накопичуючи досвід, має всі шанси перейти в активну частину, тобто відкрити свою справу, у той самий час активний представник може потерпіти фіаско, збанкрутувати й поповнити ряди найманих працівників, продаючи свою працю, досвід, знання та зарплату. «Від суми і від в'язниці не зарікайся».

Активні сплачують податки з дивідендів, і з тієї частини прибутку, яка не розподілена для виплати дивідендів, а залишилася на підприємстві для розвитку і розширення бізнесу. Вони роблять відрахування в Пенсійний фонд, у фонди соціального страхування за своїх найманих працівників.

Пасивні платять лише прибутковий податок із заробітної плати. Таким чином, надходжень у бюджет і у фонди спеціального призначення від активних значно більше. Саме це повинно стимулюватися державою. Аж до того, що мають бути встановлені державні нагороди найкрупнішим платникам податків, оскільки вони вносять найбільший фінансовий вклад у державний і місцеві бюджети й опосередковано дають можливість вирішувати соціальні питання (виплати пенсій, допомоги, стипендій), утримувати армію, міліцію, державний апарат тощо й навіть державну податкову адміністрацію, яка покликана їх же й контролювати. Вони ж створюють робочі місця, які так необхідні при катастрофічному безробітті і, як наслідок, повальній бідності.

Що ж відбувається в Україні?

Наше податкове законодавство побудоване таким чином, що активна частина суспільства або повинна відмовитися від своєї активності, не брати на себе роль «локомотива», і тоді вона не порушуватиме закони, або вона повинна їх порушувати, увівши значну частину бізнесу в тінь, перетворюючись, таким чином, на економічних злочинців (приховування податків).

Ось і відповідь на запитання, ЧОМУ тіньова економіка домінує, ЧОМУ ми живемо подвійними стандартами, ЧОМУ слабко розвивається малий і середній бізнес, ЧОМУ в Україні майже немає середнього класу. Та життя бере своє. Як трава пробивається крізь асфальт, так пробиваються активні люди в економіці на свій страх і ризик. І як наслідок - деформація психіки, придбання психологічного комплексу порушника закону, рабська психологія. Чому ж так поступає влада? Відповідь одна - влада не здатна управляти вільними людьми. Набагато простіше тримати активних громадян у заручниках (на гачку), споконвічно знаючи, що усі вони порушують закон (який можна не порушувати, якщо нічого не робити) тією чи іншою мірою (що, у принципі, значення не має, якою мірою). Тепер залишається вибірково застосувати варварське, антинародне, антидержавне законодавство. Якщо сказати простіше, - поки ти мовчиш і не заважаєш владі, вона тебе не торкає (ти - невловимий Джо, оскільки ти нікому не потрібний), та щойно ти вякнув - «стій там, йди сюди».

«От тобі, бабусю, і Юр'їв день». Ось вам і свобода слова, ось вам і демократія. Ось для чого необхідна численна міліція.

Є й такий крилатий вислів: «Якщо ви сьогодні на свободі - це не ваша заслуга, це недоробка влади». А з огляду на те, що вся Україна сьогодні - зона вільного вимирання, то ви й без цього перебуваєте в місцях позбавлення волі. От ЧОМУ дуже багато українців, а особливо молодь, хочуть покинути місце позбавлення волі і знайти своє щастя за межами України. Необхідно негайно скасувати чинне податкове законодавство й ввести нове - лояльне, яке стимулює людину займати активну економічну позицію. Одночасно з запровадженням нового податкового законодавства провести легалізацію тіньових капіталів, нажитих незлочинним шляхом. Легалізацію провести безплатно, тому що значення цих капіталів - не в їхньому розмірі, а в ефекті, який вони принесуть при легальній роботі.

Тоді громадяни України стануть незалежними й вільними, влада - прозорою, чиновники служитимуть, а не навпаки. Платники податків будуть пишатися тим, що вони утримують державу, а держава захищає їхні інтереси.

Україна отримає перспективу розвитку як економіки, так і демократії. Наші діти будуть любити свою батьківщину і ніколи не захочуть залишати її. А від інвесторів, яких влада ніяк не може заманити в Україну, доведеться відмахуватися.

Висновок

Тіньова економіка в кожній державі має об'єктивні та суб'єктивні причині для свого існування і розвитку. Структура їх і вплив на розвиток тіньової економічної діяльності залежать від державно-політичного устрою, інших особливостей держави та результативності функціонування державного апарату. Разом з тим найвпливовішою причиною для заняття тіньовою економічною діяльністю є можливість отримання тіньової вигоди в процесі порушення вимог і обмежень, висунутих державою до економічної діяльності. Для більшості юридичних і фізичних осіб, які поєднують тіньову і офіційну економічну діяльність, основний тіньовий інтерес становить несплата податку ПДВ (повна чи часткова).

Величина тіньової вигоди (тіньового доходу) значною мірою залежить від обсягу затрат приховування, загальна сума яких включає організаційні, наклад обігово-фінансові тіньові затрати та втрати суб'єктів тіньової економічної діяльності від викриття державними службами скоєних ними порушень.

За своєю сутністю тіньова економіка - це явище соціальної природи, якщо можна так сказати, яке, звичайно, неможливо викоріняти, існує лише можливість зменшення його обсягів. У зв'язку з цим до визначення тіньової економіки можна застосувати таке математичне поняття як «нескінченність». Тоді, кажучи про історичний аспект поняття тіньової економіки, можна сказати - зародилася та розвивається в нескінченності - (-?;+?).

Враховуючи багатогранність якісних проявів і відносин «тіньової» економіки, можливість її проникнення у всі сфери господарської та комерційної діяльності, державного управління й суспільного життя в цілому, а також, розуміючи її реальний вплив на соціальну стабільність та економічну безпеку держави, ця сфера суспільних відносин повинна стати окремим об'єктом комплексних досліджень економістів, юристів, політологів та інших фахівців. При цьому важливо, щоб найбільш прагматичні та плідні теоретичні наробки, як вітчизняних вчених, так і світової науки були максимально повно враховані у процесі формування законодавчої стратегії, спрямованої на обмеження «тінізації» економіки України. Особливо це стосується процесу ліквідації тих існуючих зон правового вакууму, наявність яких провокує поширення процесів економічної «тінізації» й криміналізації. Значні прогалини, що існують на цей час у чинному законодавстві, не дають можливості, навіть за умови виявлених конкретних (кримінальних за світовими стандартами) злочинів у сфері ринкових відносин, притягувати до відповідальності порушників, тому сприяють груповій і особистій безвідповідальності та безкарності, що на цей час в Україні носить особливо масовий характер.

Отже, чим швидше держава буде спроможна занурити власну економіку, яка реформується, та безпосередньо всіх суб'єктів ринкових відношень у нове, достатньо розвинене і ретельно опрацьоване нормативно-юридичне середовище, тим більше можливостей з'явиться у суспільства щодо встановлення контролю над «тіньовими» процесами та подолання найбільш небезпечних кримінально-чорних складових «тіньової»» економіки.

Список використаної літератури

1. В.Ф. Волик «Тіньова економіка як об'єкт системного наукового дослідження» // Формування ринкових відносин в Україні - 2003 - №4.

2. Турчинов О.В. «Тіньова економіка (методологія дослідження та механізми функціонування)», Автореферат - КНУ: К. - 1997.

3. Ламанова Т. Тіньова економіка - визначення, структура, методи оцінки // Економіка. Фінанси. Право. - 2000. - №3.

4. М. Корнієнко «Тіньова економіка як елемент інституційного середовища сфери товарного обігу» // Формування ринкових відносин в Україні - 2003 - №6.

5. Скрипник А.В. «Державне регулювання економіки»: Підручник для ВНЗ. - К., 2002.

6. Основи економічної теорії: Підручник. У 2 кн. Кн. 1 / За ред. Ю.В.Ніколенка. - К., 1998.

7. Тіньова економіка. Рекомендаційний список. - Суми 2003.

8. В.О. Мандибура «Тіньова економіка як об'єкт системного наукового дослідження» // Економічний часопис - 2002. - №3.

9. Олег Білорус «Глобалізм і тіньова економіка» // Економічний часопис - 2002. - №5.

10. О.І. Ременюк «Тіньова економіка в Україні» // Економіка. Фінанси. Право. - 2000. - №4.

Размещено на Allbest.ru