Економіко-статистичний аналіз виробництва

Роки	Фактична урожайність, ц/га	Номер року	Квадрат номера року	Добуток урожайності на номер року	Вирівняна урожайність, ц/га
	y	t	t2	ty	y = a0 + a1t
2001	10,8	1	1	10,8	4,69
2002	8,8	2	4	17,6	7,05
2003	8,7	3	9	26,1	9,41
2004	9,2	4	16	36,8	11,77
2005	10,2	5	25	51	14,13
2006	9,3	6	36	55,8	16,49
2007	9,0	7	49	63	18,85
2008	34,1	8	64	272,8	21,21
2009	27,1	9	81	243,9	23,57
Сума	127,2	45	285	777,8	127,17

Рівняння регресії:

yt = a0 + a1t > уt= 2,33+ 2,36t

Побудувавши рівняння регресії видно, що при збільшенні періоду на 1 рік врожайність зернових збільшилася на 2,36.

Коливання середньої врожайності становить 2,33.

Далі візьмемо дані з таблиці і побудуємо графік.

ГРАФІК:

З графіку бачимо коливання урожайності, що 2008 році стрибок врожайності був найбільшим.

2.4 Кореляційно - регресійний аналіз зміни продукції рослинництва ТОВ «Злагода» Троїцького району Луганської області

Кореляційно-регресивний аналіз застосовується для знаходження щільності зв'язку між факторами та результативним показником, що не перебувають у функціональному зв'язку, або іншими словами, залежність між якими випадкова. Найбільш широко в економічному аналізі застосовуються методи парної і множинної кореляції. За допомогою цих методів є можливим визначення не функціональної, а стохастичної причинно-наслідкової залежності між економічними явищами, тобто вивчення дії факторів,що мають тенденційний вплив на об'єкт дослідження. Так, унаслідок дії фактора підвищення кваліфікації робітників продуктивність їхньої праці набуває тенденції до зростання. При цьому імовірність факторного впливу визначається щільністю зв'язку факторів з передбачуваною узагальнюючою економічною характеристикою. Щільність зв'язку вимірюється значенням коефіцієнта кореляції, що коливається в діапазоні від нуля до одиниці. Коли значення коефіцієнта кореляції перевищує 0,5, то зв'язки між факторами та узагальнюючим показником об'єкта дослідження вважаються досить щільними, що дає змогу з достатньою вірогідністю вимірювати їхній вплив. Для цього треба передовсім побудувати факторну економіко- математичну модель. У разі використання в аналітичному дослідженні методу парного кореляційного зв'язку факторна економіко- математична модель передбачає можливість вимірювання дії тільки одного фактора на об'єкт дослідження і має такий вигляд:

Y = a + bx

Де Y - значення показника, що характеризує об'єкт дослідження;

x- значення факторного показника; a, b - коефіцієнти регресії.

Якщо значення показників «X» та «Y» є змінними, то коефіцієнти «а» і «b» - це константи, за допомогою яких встановлена відповідність між змінними величинами.

Отже, кожному відхиленню за факторним показником (Х) відповідатиме певне відхилення за узагальнюючим показником (Y) Значно збільшує можливості пошуку додаткових резервів підвищення ефективності виробництва застосування економіко- математичної моделі багатофакторного кореляційного аналізу. Використовуючи економіко-математичний метод множинної кореляції, визначають залежність певного узагальненого показника, що характеризує об'єкт дослідження, від зміни значень факторних. Відбір цих показників для кореляційної моделі доцільно здійснювати на базі застосування аналітичних групувань, способу порівняння паралельних і динамічних рядів, лінійних графіків, а також у процесі розв'язування завдань кореляційного аналізу. Застосовувана в аналітичному дослідженні математична модель множинної кореляційної залежності має такий загальний вигляд:

Y=a+b1x1+b2x2+…+bnxn

Де Y - значення узагальненого показника, що характеризує об'єкт дослідження;

x1 , x2 , ..., xn - значення факторних показників;

a, b1, b2, ... bn- постійні коефіцієнти регресії.

Коефіцієнт детермінації (R2) - це частка пояснене дисперсії відхилень залежної змінної від її середнього значення.

Залежна змінна пояснюється (прогнозується) за допомогою функції від пояснюють змінних.

В окремому випадку R2 є квадратом коефіцієнта кореляції між залежною змінною і її прогнозними значеннями за допомогою пояснюють змінних. Тоді можна сказати, що R2 показує, яка частка дисперсії результативної ознаки пояснюється впливом пояснюють змінних.

Сукупний коефіцієнт детермінації, як і при парної кореляції, можна обчислити за такою формулою:

R2 = у2y/у2y,

Де у2Y - дисперсія факторних ознак,

у2y - дисперсія результативного ознаки.

Побудуємо таблицю 15, кореляційно-регресивний аналіз візьмемо два фактора урожайність та окупність. Проаналізувавши таблицю,отримала рівняння y = 1708,15 +1,51 х дозволяє проілюструвати залежність між урожайністью та окупністю. Коефіцієнт детермінації показує частку варіації результативного ознаки під впливом варіації ознаки-фактора.

Мій коефіцієнт детермінації дорівнює 7,58. Теоретичне кореляційний вираз застосовується для вимірювання тісноти зв'язку при лінійній і криволінійної залежностях між результативним і факторним ознакою. Як видно з вищенаведених формул кореляційне ставлення може перебувати від 0 до 1. Чим ближче кореляційне відношення до 1, тим зв'язок між ознаками тісніше.

Далі знайшла лінійний коефіцієнт кореляції. Значення лінійного коефіцієнта кореляції важливо для дослідження соціально-економічних явищ і процесів, розподіл яких близько до нормального. Негативні значення вказують на зворотний зв'язок, позитивні - на пряму. При r = 0 лінійна зв'язок відсутній. Чим ближче коефіцієнт кореляції за абсолютною величиною до одиниці, тим тісніше зв'язок між ознаками. І, нарешті, при r = ± 1 - зв'язок функціональний.

Використовуючи дані таблиці 1 я розрахувала лінійний коефіцієнт кореляції r. Але щоб використовувати формулу для лінійного коефіцієнта кореляції розрахуємо дисперсію результативного ознаки уy:

Для зручності інтерпретації параметра a1 використувала коефіцієнт еластичності.

Він показує середні зміни результативного ознаки при зміні факторного ознаки на 1% і обчислюється за формулою,%:

У представленому аналізі діяльності підприємств ця величина дорівнює:

Це означає, що зі збільшенням урожайності на 1% слід очікувати підвищення розміру окупності середньому на 0,26%.

Цей висновок справедливий лише для даної сукупності підприємств при конкретних умовах їх діяльності.

Таким чином, в даній роботі я встановила кореляційну залежність показників 30 підприємств, провела регресійний аналіз і знайшла регресійну модель даної взаємозв'язку показників.

Отримане рівняння y = 1708,15 +1,51 х дозволяє проілюструвати залежність урожайності від розміру окупності.

Також знайшла коефіцієнт детермінації, лінійний коефіцієнт кореляції, коефіцієнт еластичності.

2.5 Індексний аналіз виробництва продукції рослинництва ТОВ «Злагода» Троїцького району Луганської області

Індекс - це результат порівняння двох однойменних показників, при обчисленні якого слід розрізняти чисельник індексного відношення (порівнюваний або звітний рівень) і знаменник індексного відношення (базисний рівень, з яким проводиться порівняння). Вибір бази залежить від мети дослідження. Якщо вивчається динаміка, то за базисну величину може бути взятий розмір показника в періоді, що передує звітному. Якщо необхідно здійснити територіальне порівняння, то за базу можна взяти дані іншій території. За базу порівняння можуть прийматися планові показники, якщо необхідно використовувати індекси як показники виконання плану. Індекси формують найважливіші економічні показники національної економіки та її окремих галузей. Індексні показники дозволяють здійснити аналіз результатів діяльності підприємств і організацій, що випускають найрізноманітнішу продукцію або займаються різними видами діяльності. За допомогою індексів можна простежити роль окремих чинників при формуванні найважливіших економічних показників, виявити основні резерви виробництва.

Індекси широко використовуються в зіставленні міжнародних економічних показників при визначенні рівня життя, ділової активності, цінової політики тощо.

Існує два підходи в інтерпретації можливостей індексних показників:

- узагальнюючий (синтетичний);

- аналітичний.

Суть узагальнюючого підходу - у трактуванні індексу як показника середнього зміни рівня досліджуваного явища. У цьому випадку основним завданням, що вирішується за допомогою індексних показників, буде характеристика загальної зміни багатофакторного економічного показника. Аналітичний підхід розглядає індекс як показник зміни рівня результативною величини, на яку впливає величина, яка вивчалася за допомогою індексу. Звідси й інша задача, яка вирішується за допомогою індексних показників: виділити вплив одного з факторів у зміні багатофакторного показника. Від змісту досліджуваних показників, методології розрахунку первинних показників, цілей і завдань дослідження залежать і способи побудови індексів. За ступенем охоплення елементів явища індекси поділяють на:

- індивідуальні;

- загальні (зведені).

Індивідуальні індекси (i) - це індекси, які характеризують зміна тільки одного елемента сукупності. Загальний (зведений) індекс (I) характеризує зміну по всій сукупності елементів складного явища. Якщо індекси охоплюють тільки частина явища, то їх називають груповими. Залежно від способу вивчення загальні індекси можуть бути побудовані або як агрегатні (від лат. Аggrega - приєдную) індекси, або як середні зважені індекси (середні з індивідуальних .Спосіб побудови агрегатних індексів полягає в тому, що за допомогою так званих соизмеритель можна висловити підсумкові величини складної сукупності в звітному і базисному періодах, а потім першим зіставити з другою.

У статистиці мають велике значення індекси змінного і фіксованого складу, які використовуються при аналізі динаміки середніх показників. Індексом змінного складу називають відношення двох середніх рівнів. Індекс фіксованого складу є середній з індивідуальних індексів. Він розраховується як відношення двох стандартизованих середніх, де вплив зміни структурного фактора усунуто, тому даний індекс називають ще індексом постійного складу. Залежно від характеру і змісту індексованих величин розрізняють індекси:

- кількісних (об'ємних) показників;

- індекси якісних показників.

До індексам кількісних (об'ємних) показників відносяться такі індекси, як індекси фізичного обсягу виробництва продукції, витрат на випуск продукції, вартості продукції, а також індекси показників, розміри яких визначаються абсолютними величинами. Використовуються різні види індексів кількісних показників. Індекс фізичного обсягу продукції (ФОП) відображає зміну випуску продукції. Індивідуальний індекс ФОП відображає зміну випуску продукції одного виду і визначається за формулою:



Де q1 і q0 - кількість продукції даного виду в натуральному вираженні в поточному і базисному періодах. Агрегатний індекс ФОП (запропонований Е. Ласпейресом) відображає зміну випуску всієї сукупності продукції, де величиною є кількість продукції q, а соизмеритель - ціна р:

Де q1 і q0 - кількість вироблених одиниць окремих видів продукції відповідно у звітному і базисному періодах; p0 - ціна одиниці продукції (окремого виду) у базисному періоді. При обчисленні індексу ФОП як соизмеритель може виступати також собівартість продукції або трудомісткість. Середні зважені індекси ФОП використовуються в тому випадку, якщо відомі індивідуальні індекси обсягу за окремими видами продукції і вартість окремих видів продукції (або витрати) в базисному або звітному періоді. Середній зважений арифметичний індекс ФОП визначається за формулою:

Індекс витрат на випуск продукції (ЗВП), який відображає зміну витрат на виробництво і може бути як індивідуальним, так і агрегатним. Індивідуальний індекс ЗВП відображає зміну витрат на виробництво одного виду і визначається за формулою:



Де z1 і z0 - собівартість одиниці продукції шуканого виду в поточному і базисному періодах; q1 z1 і q0 z0 - суми витрат на випуск продукції шуканого виду в поточному і базисному періодах. Агрегатний індекс ЗВП характеризує зміну загальної суми витрат на випуск продукції за рахунок зміни кількості виробленої продукції та її собівартості за формулою:

Де q1 z1 і q0 z0 - витрати на випуск продукції кожного виду відповідно в звітному і базисному періодах. Індекси якісних показників та факторний аналіз. Якісні показники визначають рівень досліджуваного підсумкового показника і визначаються шляхом співвідношення підсумкового показника і певного кількісного показника (наприклад, середня заробітна плата визначається шляхом співвідношення фонду заробітної плати та кількості працівників). До індексами якісних показників відносяться індекси цін, собівартості, середньої заробітної плати, продуктивності праці. Найпоширенішим індексом в цій групі є індекс цін. Індивідуальний індекс цін характеризує зміну цін по одному виду продукції і визначається за формулою:

Де p1 і p0 - ціна за одиницю продукції в поточному і базисному періодах. Відповідно визначаються індекси собівартості і витрат робочого часу за кожним видом продукції .Агрегатний індекс цін визначає середня зміна ціни р по сукупності певних видів продукції q.

Можливі два способи розрахунку індексів: ланцюгової і базисний.

Ланцюгові індекси отримують шляхом зіставлення поточних рівнів з попереднім, при цьому база порівняння постійно змінюється. Базисні індекси отримують шляхом зіставлення з тим рівнем періоду, який був прийнятий за базу порівняння.

Як приклад можна привести ланцюгові і базисні індекси цін. Ланцюгові індивідуальні індекси цін мають наступний ряд розрахунку:

Базисні індивідуальні індекси цін:

Залежно від методології розрахунку індивідуальних і зведених індексів розрізняють середні арифметичні і середні гармонічні індекси. Іншими словами, загальний індекс, побудований на базі індивідуального індексу, приймає форму середнього арифметичного або гармонійного індексу, тобто він може бути перетворений в середній арифметичний та середній гармонійний індекси. Територіальні індекси - це індекси, які доставляють рівні економічного явища в просторі по конкретних територій. Статистична класифікація зіставлення рівнів економічного явища в просторі: по країнах; з економічних районам; по областях. Особливість побудови територіальних індексів: необхідно встановити, які ваги використовувалися при їх обчисленні.



Формула кількості продукції, виробленої в регіонах А і В:

Де - загальна сума (кількість) продукції, виробленої в регіонах A і В.

Таблиця 16 - Індексний аналіз валового збору рослинництва ТОВ «Злагода» Троїцького району Луганської області:

Культури	Посівна площа, га	Урожайність, ц/га	Валовий збір, ц
	базовий період	звітний період	базовий період	звітний період	базовий період	звітний період	умовно
Символи	П0	П1	У0	У1	У0П0	У1П1	У0П1
Пшениця озима	550	600	42,61	36,55	23435,00	21929,00	25565,45
Кукурудза на зерно	209	30	24,90	12,17	5204,00	365,00	746,99
Ячмінь ярий	401	355	26,66	19,08	10692,00	6774,00	9465,49
Овес	24	111	46,00	6,14	1104,00	681,00	5106,00
Соняшник	496	527	24,16	17,28	11984,0	9104,00	12733,00
Разом	1680	1623	164,33	91,21	52419,0	38853,0	53616,93

;

;

;

;

;

;

Перевірка:

Таблиця 17 - Індекс вартісного об'єму продукції рослинництва ТОВ «Злагода» Троїцького району Луганської області:

Продукція	Кількість продукції,ц	Ціна реалізації 1ц,грн.	Індивідуальні індекси	Виручка від реалізації продукції,тис.грн.
	період	період	Обсягу продукції	цін	період
	Базовий	звітний	Базовий	звітний			Базовий	звітний	умовна
Cимволи
Пшениця озима	19186	16072	0,075	0,080	0,838	1,062	1440	1281	1206,2
Кукурудза на зерно	1	222	1,500	0,063	222,000	0,042	1,5	14	333,00
Ячмінь ярий	4937	1648	0,078	0,061	0,334	0,776	386	100	128,84
Овес	1081	0	0,075	0,000	0,000	0,000	81	-	-
Соняшник	3478	17368	0,118	0,189	4,994	1,593	412	3277	2057,3
Разом	28683	35310	1,847	0,392	228,165	3,473	2321	4672	3725,5

В результаті проведеного індексного аналізу валового збору рослинництва , бачимо,що зменшення валового збору в звітному періоді в порівнянні з базисним на 28%. Зменшення врожайності виробництва за зниження врожайності на 4%. Та зменшення площі на 3%. У розміру посівної площі, який в абсолютному виразі склалав -1778,4. У врожайності постійного стану зменшився валовий збір, що склало в абсолютному виразі (-14763,93).

Обчислимо відносну й абсолютну зміну вартісного обсягу реалізованої продукції в базисному році порівняно із звітним роком.

а) за рахунок двох факторів: фізичного обсягу продукції і цін. Для цього визначимо індекс вартісного обсягу продукції:

;

Різниця між чисельником і знаменником характеризує абсолютний приріст вартості реалізованої продукції за два роки:

;

б) в наслідок зміни фізичного обсягу продукції. З цією метою обчислимо індекс. фізичного обсягу продукції:

;

Абсолютний приріст вартісного обсягу реалізованої продукції внаслідок збільшення фізичного обсягу продукції становитиме:

;

в) внаслідок зміни цін реалізації продукції. Для цього визначимо індекс цін:

;

Абсолютне зниження вартісного обсягу реалізованої продукції внаслідок зміни цін становитиме:

Визначені індекси та абсолютні прирости зв'язані між собою такою рівністю:

;

;

Індекси показують, що вартісний обсяг реалізованої продукції 201,29%, абсолютний приріст вартості реалізованої продукції за два роки 2351 грн., фізичного обсягу продукції 160,51%, індекс цін 125,40%, обсягу реалізованої продукції внаслідок зміни цін становитиме 946,5.

2.6 Аналіз собівартості продукції рослинництва ТОВ «Злагода» Троїцького району Луганської області

Собівартість - це вартісна оцінка, використаних в процесі виробництва продукції ресурсів, тобто матеріальні затрати, оплата праці та інші затрати. Собівартість виражає велечину поточних витрат, які мають некапітальний характер та забезпечують процес простого відтворення. Відрізняють собівартість виробничу та реалізованоі продукції. Одним із найважливіших показників роботи підприємства та галузі економіки в цілому є собівартість виробництва й собівартість продукції. Для правильного застосування цих показників у господарській практиці необхідно знати економічну природу собівартості, особливості її формування, склад виробничих витрат та шляхи зниження. Собівартість як економічна категорія, притаманна товарно-грошовим відносинам. Вона виникає тоді, коли всі витрати виробництва стали набирати вартісної форми, тобто коли виникла необхідність підрахувати, скільки коштує виробництво товару і з якою вигодою або збитком він реалізований. Таким чином, собівартість продукції являє собою грошовий вираз витрат на виробництво та реалізацію продукції. Це комплексний економічний показник, який об`єднує в собі витрати уречевленої праці, тобто витрати на спожиті засоби виробництва, й витрати живої праці, тобто витрати на заробітну плату робітників підприємств, а також часину чистого прибутку суспільства. Собівартість продукції є важливим узагальнюючим показником, який характеризує ефективність роботи підприємства. У ній відбиваються всі сторони виробничо-господарської діяльності фірми. Чим краще працює підприємство, чим економніше і раціональніше воно використовує власні ресурси, чим успішніше удосконалює свою техніку, тим нижчою буде собівартість виготовлення продукції. Собівартість слугує базю ціни товару і її нижчою межею для виробника, щоб забезпечити процес відтворення виробництва. Підприємство не може встановлювати ціну, нижчу за собівартість, бо в такому разі воно матиме збитки. Основним джерелом статистичної інформації собівартість продукції є річні звіти сільськогосподарських підприємств (Ф.№50-сг. «Основні економічні показники роботи сіль господарств»), та економічний паспорт підприємства. В цих документах наведені дані про витрати виробництва і собівартість продукції сільського господарства. Показник собівартості дає можливість глибоко аналізувати економічний стан підприємства і виявляти резерви підвищення ефективності виробництва. За інших ознакових умов підприємство тим більше одержуватиме прибутку на одиницю продукції, чим нижча її собівартість, і навпаки. Із зниженням собівартості зростає цінова конкурентоспроможність продукції, а отже, і зміцнюються позиції підприємства на товарному ринку. Важливо зазначити й те, що прибутковість підприємства знаходиться в оберненій залежності від собівартості. З її зниженням зростає окупність витрат прибутком і створюються сприятливі умови для прискорення темпів розширеного відтворення та підвищення матеріальної заінтересованості працівників. Показник собівартості є важливим інструментом для розробки рекомендацій з удосконалення розміщення сільськогосподарського виробництва по природних зонах і мікрозонах України, а також для визначення перспектив розвитку підприємств щодо вибору ними найбільш ефективних галузей. У сільськогосподарському виробництві розрізняють декілька видів собівартості. Індивідуальна собівартість визначається на кожному підприємстві.

По окремих видах продукції її рівень залежить від місцевих агрономічних, зоотехнічних, технічних, організаційно-економічних і природний умов. Суспільна собівартість розраховується за сукупністю підприємств і відображає середні витрати на виробництво продукції. Розрізняють такі її форми, як середня галузева (обчислюється по країні в цілому в розрізі кожного виду продукції), середньо зональна і зведена. Остання визначається відповідно до адміністративно-територіального принципу - по району, області. За економічним змістом і видами витрат, що включаються у собівартість продукції, розрізняють виробничу і повну (комерційну) собівартість. Виробничу собівартість формують витрати повязані з виробництвом і доробкою продукції, її транспортування до франко-місця зберігання (виробничого споживання зеленої маси на корм). В повну собівартість включають виробничу собівартість і витрати підприємства на реалізацію продукції.

Таблиця 18 - Розрахунок індексу виробничої собівартості продукції рослинництва ТОВ «Злагода» Троїцького району Луганської області:

Вид продукції	Кількість виробленої продукції ,ц	Собівартість 1 ц виробленої продукції, грн	Собівартість виробленої продукції всього
	базовий	звітний	базовий	звітний	умовно	базовий	звітний
Символи						Z0q0	Z1q1
Пшениця озима	23435	21929	0,06	0,06	1324,07	1415	1320
Кукурудза на зерно	5204	365	-	0,101	0,00	0	37
Ячмінь ярий	10692	6774	0,035	0,014	236,32	373	98
Овес	1104	681	0,078	-	53,05	86	0
Соняшник	11984	9104	0,027	0,198	248,42	327	1802
Разом	х	х	х	х	1861,85	2201	3257

(+1056) - перевитрата

В результаті проведеного індексного аналізу собівартості рослинництва можна зробити наступне виведення: пшениця озима по кількості виробленої продукції переважає, собівартість виробленої продукції в звітному в порівнянні з базовим збільшилась на 1056.

Таблиця 19 - Аналіз залежності собівартості 1 ц зернових від врожайності і виробничих витрат на 1 гектар в ТОВ «Злагода» Троїцького району Луганської області:

Показники	Базовий період	Звітний період	Індекси
Виробнича собівартість всього,тис.грн.	1349	2485	1,84
Валовий збір всього,ц	47875040	32604904	0,68
Зібрана площа,га	2042	2044	1,0
Собівартість 1ц зернових,грн.	0,000028	0,000076	2,71
Урожайність, ц/га	23445,1	15951,5	0,68
Виробничі витрати на 1 га, грн.	0,66	1,21	1,83

В результаті проведеного аналізу залежності собівартості 1 ц зернових від врожайності і виробничих витрат на 1 гектар можемо зробити висновки, що виробнича собівартість в звітному періоді в порівнянні з базовим збільшилась на 84%, валовий збір збільшився на 32%, собівартість 1ц зернових збільшилась на 171%, урожайність зменшилась на 32%, виробничі витрати збільшились на 83%.

Таблиця 20 - Розрахунок структури виробничої собівартості продукції і витрат по її видах на 1 га посіву в ТОВ «Злагода» Троїцького району Луганської області:

Статті витрат	Виробнича собівартість всього, тис.грн.	Структура,%	Виробничі витрати на основну продукцію, грн.
			на 1 га	1 ц продукції
	Базовий період	Звітний період	Базовий період	Звітний період	Базовий період	Звітний період	Базовий період	Звітн. період
Соняшник	689	898	50	50	0,337	0,439	1,439E-05	2,7542 E-05
Насіння та посадковий матеріал	130	144	9,43	8,02	0,064	0,070	2,715 E-06	4,4165 E-06
Мінеральні добрива	119	174	8,64	9,69	0,058	0,085	2,486 E-06	5,3366 E-06
Нафтопродукти	72	73	5,22	4,06	0,035	0,036	1,504 E-06	2,2389 E-06
Оплата послуг і робіт сторонніх організацій	1	54	0,07	3	0,000	0,026	2,089 E-08	1,6562 E-06
Решта матеріальних витрат	8	21	0,58	1,17	0,004	0,010	1,671E-07	6,4407E-07
Прямі витрати на оплату праці	138	157	10,01	8,74	0,068	0,077	2,883E-06	4,8152E-06
Амортизація необоротних активів	95	186	6,84	10,36	0,047	0,091	1,984E-06	5,7047E-06
Відрахування на соціальні заходи	31	47	2,24	2,62	0,015	0,023	6,475E-07	1,4415E-06
Решта інших прямих, та загальновиробничих витрат	95	42	6,89	2,34	0,047	0,021	1,984E-06	1,2881E-06
РАЗОМ	1378	1796	100	100	0,675	0,879	2,878 E-05	5,5084 E-05

3. Шляхи підвищення ефективності виробництва продукції рослинництва ТОВ «Злагода» Троїцького району Луганської області

3.1 Заходи щодо підвищення ефективності вирощування продукції рослинництва господарства

В період переходу до ринкової економіки перед господарством стає загальнодержавне завдання - розвиток виробництва продукції рослинництва і підвищення його ефективності, поліпшення соціально-економічних показників. Як відомо, ефективність виробництва - складне багатогранне явище, і як економічна категорія відображає взаємостосунки між отриманими результатами і витраченими ресурсами. Для досягнення результатів необхідна певні витрати ресурсів.

В ТОВ «Злагода» для сільськогосподарського виробництва продукції рослинництва необхідно використовувати чотири групи ресурсів: праця, засоби і предмети праці, земля.

Головний ресурс сільського господарства - земля, як основний спосіб виробництва і предмет праці, володіє унікальною властивістю - родючістю, яка при правильному використовуванні забезпечує підвищення ефективності виробництва продукції рослинництва.

Досвід передових господарств країни переконливо свідчить, що для значного підвищення врожайності продукції рослинництва вирішальне значення має впровадження інтенсивної технології його вирощування.

Одним з факторів підвищення урожайності є оптимальна структура виробництва та посівних площ та дотримання технологічних вимог (строків сівби, обробітку та збору продукції).

Взагалі є науково - роздрібнені рекомендації для виробництва ряду зернових культур в сільськогосподарських підприємствах. Такі розробки використовують на більшості сільськогосподарських підприємствах, де до виробництва підходять з незалежною відповідальністю та намагаються зберегти та примножити земельні ресурси. Так нашому підприємству необхідно користуватися такими науковими рекомендаціями:

На відносно чистих полях кращі строки сівби настануть при прогріванні ґрунту на глибині загортання насіння до 8-10єС, а на сильно забур'янених - при температурі ґрунту до 10-12єС, коли передпосівною культивацією знищується проросла до цього часу основна маса ранніх бур'янів. Передбачувані агрометеорологічні умови весняного вегетаційного періоду для ярих та озимих зернових культур і за їхнього раціонального використання можуть забезпечити врожай в межах 25-30 ц/га. Очікується, що запланована площа під зернової становитиме 1300 га (близько 45% від загальної посівної площі). Також рекомендується в очікуваних агрометеорологічних умовах весни передпосівний обробіток, ґрунту необхідно провести в стилі і спрямувати на збереження ґрунтової вологи, боротьбу з бур'янами. На більшості типів ґрунтів повинна проводитись мінімалізація обробітку ґрунту з використанням широкозахватних знарядь комбінованих агрегатів.

При недостатній вологозабезпеченості орного шару ґрунту та на добре окультурених полях доцільно поєднати передпосівну культивацію і сівбу. У прогнозованих умовах весни на сильно забур'янених полях доцільно передпосівну культивацію провести перед сівбою з одночасним внесенням і загортанням ґрунтових гербіцидів.

Що до зниження собівартості продукції рослинництва, то в господарстві необхідно застосовувати такі міри:

Використання нових, високо продуктивних, гібридів насіння

Застосування науково - обгрунтованої сівозміни

Застосування новітньої техніки

Удосконалення структури посівних площ

Використання інтенсивної технології, без застосування ручної праці

Зростання продуктивності праці

Зниження цін на ГСМ

Всі ці чинники сприяють підвищенню врожайності і зниженню собівартості.

Висновки і пропозиції

економічний рослинництво виробництво

В даній дипломній роботі представлений основні розрахунки проведеного економіко-статистичного аналізу виробництва продукції рослинництва в ТОВ «Злагода» Троїцького району Луганської області. Була проведена оцінка ресурсного потенціалу за допомогою різних статистичних прийомів: абсолютних і відносних величин, метод угрупувань, кореляційно-регресійний аналіз, аналіз показників рядів динаміки, індексний аналіз. За даними проведених аналізів можна зробити виведення і внести наступні пропозиції по підвищенню ефективності виробництва на підприємстві. Організаційно-правові форми господарювання за розмірами земельних угідь є середніми для сучасного розвитку продуктивних сил. Вони здатні створити власну матеріально-технічну базу. Системне дослідження динаміки вимагає оцінки коливань, циклічності розвитку під впливом систематичних і випадкових причин. В процесі ухвалення управлінських рішень необхідно з'єднати використовування традиційних статистичних методів аналізу (угрупування, характеристики варіації, індекси, ряди динаміки) з сучасними багатовимірними методами аналізу (кореляційно-регресивний, аналіз чинника), які несуть в собі великі можливості для вирішення наукових і практичних завдань.

Комплексне використовування статистичних методів забезпечує найповніше розкриття суті, закономірностей і тенденцій розвитку соціально-економічних явищ і процесів з метою більш адекватного відображення їх здібностей і особливостей, резервів і перспектив розвитку. В порядку пропозицій господарству можна порадити для підвищення економічної ефективності виробництва рослинництва наступне:

- використовувати більш високоврожайні сорти, посіви проводити тільки по кращих попередниках;

- обробка ґрунту в боротьбі з багаторічними бур'янами як найефективнішого способу виснаження їх кореневої системи;

- внесення весною ґрунтових гербіцидів, що дозволяє значно понизити засміченість посівів і істотно підвищити врожайність:

- при обробці культур за інтенсивною технологією важливо своєчасно задовольнити потреби рослин у необхідній кількості і оптимальному співвідношенні основних елементів живлення;

- сучасна інтегрована система захисту, який передбачає боротьбу з шкідниками і хворобами на основі своєчасного і якісного проведення комплексу організаційно-господарських, агротехнічних, біологічних і хімічних заходів. Сподіваємося, що вказані заходи знайдуть застосування в реальних умовах господарювання.

Для підвищення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва зайнятися вдосконаленням агротехніки його вирощування. Адже агротехнічні заходи, в першу чергу, впливають на врожайність с/х культур. Серед них важливе місце належить якості насінного матеріалу. На закінчення хочеться відзначити, що підприємство ТОВ «Злагода» Троїцького району Луганської області має в своєму розпорядженні всі необхідні ресурси для успішного розвитку рослинництва - родючими грунтами, відповідними кліматичними умовами, достатнім промисловим потенціалом для виробництва техніки або її купівлі, хімічних засобів захисту, добрив і т.д. Чи будуть використані ці можливості, залежить від особистої зацікавленості працівників сільськогосподарського виробництва.

Список використаної літератури

1. Горкавий В.К. Статистика: Підручник. - К.: Вища школа, 1995. - 415 с.

2. Мармоза А.Т. Практикум з теорії статистики.-К.: Ельга, Ніка-Центр,2003.-344 с.

3. Мармоза А.Т. Статистика: підручник [для студентів вищ.Навч. закладів] /А.Т. Мармоза.-К.: Елью.Н,КНТ,2009.-896 с:табл..Бібліогр. 889-890

4. Корольов О. А. Економетрія: Навч. посіб. - К: Європейський ун-т,

2002. - 660 с.

5. Лук'яненко I. Г., Краснікова Л. І. Економетрика: Підручник. - К.: Т-во "Знання", КОО, 1998. - 494 с

6. Статистика : Підручник/ А.В. Головач,А.М. Єріна, О.В. Козирєв та ін.-К

7. Ефимова М.Р., Петрова Е.В., Румянцев В.Н. Общая теория статистики: Ученик. - М.: ИНФРА - М.,1998 - 416 с.

8. Долгушевський Ф.Г. и Христич А.Г. Сельскохозяйственная статистика с основами экономической статистики. - М.: Статистика, 1976. - 406 с.

9. Экономическая статистика: Учебник./ Под ред. Ю.Н. Иванова. - М.: ИНФРА - М., 1999. - 480 с.

10. Економіка сільського господарства/ За ред.. В.П. Мертенса - К.: Урожай, 195. - 245 с.

11. Тяпкин В.А., Хромова Т.Ф. Статистика сельского хозяйства. - М.: Финансы и статистика, 1987. - 256 с.

12. Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук В.П., ткач Е.Н. Теорія статистики. «Либідь»,2001р.

13. Громико Г.Л. Общая теорія статистики: Практикум.-М.:ИНФРА-М,2000.-139С.

14. Статистика курс лекцій /Харченко Л.П., Долженко В.Г., Ионин В.Г. и др.; Под ред. . В.Г. Ионина -Новосибирск:Изд-во ГНАЄ и У,М.: Инфра-М,2000.

15. Статистика:Підручник / С.С. Герасименко ,А.В. Головач А.М. Єріна та ін..-К.: КНЕУ, 2000.-467с.

16. Чекотовський Є.В. Основи статистика сільського господарства. Навчальний. Посібник .К.: КНЄУ,2001.

17. Башкатов В.И. Статистика сільського господарства курс лекцій.-М.:Издательство «Єкмос».-2001г.-352с.

18. Практикум по общей теории статистики и сельскохозяйственной статистике: учеб. Пособие/ А.П. Зинченко, С.С. Сергеев, И.Д. Политова и рд./Под ред.А.П. Зинченко.-4-е изд., перераб. И доп.-М.:Финансы и статистика, 1988.-328с.

19. Статистика. Підручник. За ред. А.В, Головача, А.М. Єріної, О.В. Козирєва. - К.: Вища школа, 1993.

20. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособие для студентов вузов, обуч. по экон. спец. и направлениям.- 2-е изд., перераб., доп. - М. ; Минск: ИП "Экоперспектива", 1998.19.Статистика підприємництва / За ред. П.Г. Вашківа. - К.: Нац. банк України, 1999.

Размещено на Allbest.ru

...