Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність, склад та значення виробничих запасів підприємства

1.2 Методичні прийоми аналізу виробничих запасів

1.3 Підходи до управління виробничими запасами на підприємстві

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ В МЕЖАХ ТОВ «УКРАЇНА БЕВЕРІДЖІЗ»

2.1 Загальна характеристика підприємства та основних результатів його діяльності

2.2 Аналіз динаміки обсягу та рівня виробничих запасів підприємства

2.3 Аналіз ефективності використання виробничих запасів на підприємстві

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1 Обґрунтування резервів підвищення ефективності управління виробничими запасами на підприємстві

3.2 Пропозиції щодо підвищення ефективності управління виробничими запасами ТОВ «Україна Беверіджіз» та оцінка їх ефективності

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

В умовах становлення ринкових відносин в Україні актуальною проблемою є оцінка фінансової стабільності підприємства, а також чинників, що впливають на неї та показників, які її вимірюють.

Слід відзначити, що однією з найважливіших складових будь-якого сучасного підприємства є товарно-матеріальні запаси - найбільш активна частина виробництва. Тому аналіз їхнього складу, структури, джерел поповнення і оцінка впливу на фінансовий стан підприємства в цілому є важливим напрямком здійснення управління фінансами будь-якого господарюючого суб'єкту.

Актуальність дослідження проблем, пов'язаних з ефективністю управління виробничими запасами пояснюється тим, що в умовах скрутного фінансового становища, яке характерно для більшості підприємств сучасної України, ефективне використання грошових коштів, авансованих в товарно-матеріальні запаси та оптимізація процесів управління набуває важливого значення в складі поточних проблем управління господарством взагалі.

Метою цієї роботи є проведення комплексного аналізу стану виробничих запасів підприємства, визначення проблем, що виникають в зв'язку з їх неефективним використанням та розгляд можливостей подолання виявлених недоліків в організації управління виробничими запасами на підприємстві.

Предметом дослідження є виробничі запаси.

Об'єктом дослідження є ТОВ «Україна Беверіджіз», яке є ресторанним комплексом готелю «Україна» м. Київ.

Згідно поставленої меті при виконанні роботи необхідно вирішити наступні задачі:

- вивчити сутність, значення і склад виробничих запасів, як найважливішої складової оборотних активів підприємств в умовах ринкової економіки;

- ознайомитися з особливостями організації та використання виробничих запасів обраного підприємства, які визначаються галузевими особливостями виробництва в гірничодобувній промисловості;

- розглянути методику і порядок розрахунку показників, що характеризують ефективність використання виробничих запасів підприємства;

- розглянути основні риси сучасних методів управління виробничими запасами, які пропонуються до використання в господарській практиці вітчизняними та зарубіжними вченими та фахівцями з фінансового менеджменту;

- проаналізувати склад, структуру і динаміку виробничих запасів на прикладі підприємства, що досліджується, і оцінити їх вплив на фінансовий стан підприємства в цілому;

- визначити ступінь ефективності використання виробничих запасів на базовому підприємстві за допомогою спеціальних показників;

- ознайомитися з теоретичними розробками щодо підвищення ефективності використання виробничих й товарних запасів та оптимізації процесів управління ними за умов становлення ринкових відносин;

- розглянути можливі шляхи і засоби оптимізації стану виробничих й товарних запасів на даному підприємстві з урахуванням сучасних досягнень теорії та практики управління фінансово-виробничими процесами;

- проаналізувати основні техніко-економічні результати діяльності підприємства та визначити тенденції зміни найбільш важливих її показників

Проблеми аналізу фінансового стану, в тому числі і аналізу виробничих запасів, як найважливішого елементу оборотних засобів підприємств в умовах ринкової економіки, а також методики його проведення широко висвітлені в сучасній зарубіжній і, що більш важливо, в вітчизняній науковій і методичній літературі. Найбільш відомими є дослідження, проведені В. М. Родіоновою, А. Д. Шереметом, І. Т. Балабановим, М. Я. Коробовим., Е.С.Стояновою. Велика увага авторами підручників, монографій, статей в періодичних виданнях приділяється саме проблемам адаптації методик, що застосовуються в аналізі до змінних умов господарського середовища. Особливе значення в роботах провідних фінансових аналітиків приділяється синтезу вітчизняних і зарубіжних методів управління виробничими запасами і розробці рекомендацій по оптимізації процесу прийняття управлінських рішень в фінансовій сфері.

В ході роботи для більш глибокого аналізу впливу виробничих запасів та прогнозування їх майбутнього стану будуть здійснені розрахунки зі застосуванням спеціальних прикладних комп'ютерних програм, що дозволяють розрахувати динаміку окремих показників та ступінь їх взаємозв'язку.

В процесі виконання роботи використовувались наступні методи наукового дослідження: статистичний, аналітичний, описовий, використання методів програмування, кореляцій, порівнянь та прогнозування.

Являючись головним компонентом загальної стійкості підприємства, стан виробничих запасів повинен відповідати вимогам ринку і забезпечувати розвиток підприємства на основі зростання прибутку і раціоналізації структури засобів при збереженні платоспроможності в умовах допустимого рівня ризику. Раціональна фінансова діяльність буде сприяти без ускладнень, вчасно і в повному обсязі виконувати всі господарські заходи, здійснювати оплату зобов'язань і вести розширене відтворення.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність, склад та значення виробничих запасів підприємства

Товарно-матеріальні запаси є суттєвою частиною оборотних коштів підприємства. В кожний момент часу підприємство має в своєму розпорядженні запаси матеріальних цінностей на складі і в незавершеному виробництві, залишки готової продукції, яка відвантажена або накопичується для відвантаження , грошові кошти в розрахунках, на розрахунковому рахунку і в касі. Ці елементи входять в склад оборотних фондів підприємства (рис. 1.1.).



Такий розподіл оборотних коштів зумовлений наявністю в кругообігу коштів двох самостійних сфер сфери виробництва і сфери обігу. Чим більша питома вага оборотних коштів, розміщених у сфері виробництва, тим ефективніше використовується оборотний капітал.

В економічній літературі існують різні підходи до визначення сутності оборотних коштів. Дехто з економістів спрощено трактує їх як "предмети праці", "матеріальні активи", "гроші, що обертаються". Найчастіше можна натрапити на два визначення оборотних коштів.

По-перше, оборотні кошти це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції.

По-друге, оборотні кошти це активи, які протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені на гроші.

У зарубіжній економічній літературі окремі автори визначають оборотні кошти як оборотні активи за мінусом короткострокових зобов'язань.

Таким чином, оборотний капітал (оборотні кошти) це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку.

Система організації оборотних коштів побудована на певних принципах:

- по-перше, надання підприємствам самостійності щодо розпорядження, управління оборотними коштами, тобто оперативну самостійність у використанні оборотних коштів;

- по-друге, визначення планової потреби і розміщення оборотних коштів за окремими елементами і підрозділами, а саме розрахунок оптимальної потреби в оборотних коштах, яка б забезпечила безперервність виробництва, виконання планових завдань за ритмічної роботи (розробка норм тривалої дії та щорічних нормативів);

- по-третє, корегування розрахованих і чинних нормативів з урахуванням вимог господарювання: обсягів виробництва, цін на сировину та матеріали, постачальників і споживачів, форм застосування розрахунків;

- по-четверте, раціональна система фінансування оборотних коштів, а саме їх фінансування за рахунок власних ресурсів і залучених коштів у розмірах, що забезпечують нормальний фінансовий стан підприємства;

- по-п'яте, контроль за раціональним розміщенням і використанням оборотних коштів, за допомогою проведення аналізу ефективності кругообігу.

Визначення потреби в оборотних коштах є одним з об'єктів фінансового планування, яке здійснюється відповідно до кошторисів витрат на виробництво і невиробничі потреби та бізнес-плану, який охоплює і пов'язує виробничі і фінансові показники, створюючи саме цим умови для успішної комерційної діяльності та розвитку підприємства.

Запаси відображаються у ІІ-му розділі активу балансу. У новій формі балансу, яка діє з 2003 року, наведені підкласи запасів:

виробничі запаси;

тварин на вирощуванні та відгодівлі;

незавершене виробництво;

готова продукція;

товари.

Товарно-матеріальні запаси, проходячи по стадіям виробничого циклу, повністю змінюють свою форму. Куповані підприємством виробничі запаси в процесі виробництва переходять у незавершене виробництво, тобто у сферу виробництва, потім у сфері обігу в готову продукцію.

Тривалість виробничого циклу підприємства визначається за наступною формулою:

ТВЦ = ПОСМ + ПОНВ + ПГП, (1.1)

де: ТВЦ тривалість виробничого циклу, в днях;

ПОСМ період обороту середнього запасу сировини, матеріалів і напівфабрикатів, в днях;

ПОНВ період обороту середнього обсягу незавершеного виробництва, в днях;

ПОГП період обороту середнього запасу готової продукції, в днях.

Товарно-матеріальні запаси, з одного боку, виступають як активи, які протягом року або виробничого циклу можуть бути перетворені на гроші, це виробничі фонди, а з іншого це грошові ресурси, які вкладені у товарно-матеріальні запаси, як фонди обігу. Отже особливість економічної сутності виробничих запасів, як фінансової категорії, полягає в поєднанні виробничих фондів і фондів обігу.

Важливу роль грає організація виробничих запасів на підприємстві, від якої залежить процес матеріального виробництва та фінансовий стан підприємства. При цьому першочерговим завданням менеджменту виробничих запасів є встановлення оптимальної потреби їх на підприємстві при мінімізації витрат. Характер, склад та структура витрат залежать від багатьох факторів: організаційно-правової форми господарювання; галузевої належності; інвестиційної, фінансової, облікової політики, а також встановлених законодавством правил та принципів поведінки господарюючих суб'єктів у податковій, кредитній, страховій та фондовій сферах.

Витрати, що виникають у зв'язку з придбанням і підтриманням необхідного обсягу виробничих запасів поділяються на:

матеріальні витрати;

витрати по оплаті праці;

накладні витрати;

комерційні витрати проценти за кредит; страхування; податки на капітал, вкладений в запаси;

витрати на зберігання утримання складів (амортизація, опалювання, освітлення тощо);

витрати, пов'язані з ризиком втрат внаслідок: старіння, псування, продажу по зниженим цінам, уповільнення темпів споживання даного виду матеріальних ресурсів;

витрати, пов'язані з втраченою вигодою від використання вкладених в виробничі запаси коштів в інші альтернативні напрямки: зростання виробничої потужності, зниження собівартості продукції.

Для оптимізації розміру виробничих запасів використовують модель найекономічнішого розміру [Economic ordering quantity EOQ model]. Цю модель використовують для оптимізації розміру як виробничих запасів, так і запасів готової продукції і незавершеного виробництва.

Таким чином, товарно-матеріальні запаси є найсуттєвішою частиною у господарчій діяльності підприємства. Вони є складовою частиною оборотних активів і є об'єктом фінансового планування, відображаються в обліку та звітності підприємства. Товарно-матеріальні запаси, проходячи по стадіях виробничого циклу, переходять з сфери виробництва у сферу обігу, тому повинні забезпечити безперервність процесу виробництва і реалізації продукції при мінімізації поточних витрат по збереженню.

1.2 Методичні прийоми аналізу виробничих запасів

Головним завданням процесів управління виробничими запасами є поліпшення обертання матеріальних та грошових ресурсів, які є в розпорядженні підприємства 26.

Найважливішим показником, що характеризує ступінь ефективності використання виробничих запасів є коефіцієнт їх обертання. Він обчислюється як відношення виручки від реалізації до середньорічної вартості виробничих запасів за даними поточної фінансової звітності:

Коб.ТМЗ = Виручка від реалізації / Сер.річні залишки ТМЗ (1.2)

Збільшення цього показника в динаміці свідчить про те, що на підприємстві підвищилася ефективність використання виробничих запасів 20.

Другим показником ефективності використання виробничих запасів є тривалість періоду, за яких вони здійснюються один оборот. Цей показник визначається за формулою:

Тр. об. ТМЗ = 360 / Коб.ТМЗ (1.3)

Вважається, що про збільшення ефективності використання виробничих запасів свідчить зменшення терміну одного їх обороту, тобто зменшення тривалості періоду від авансування коштів в створення запасів до отримання виручки від реалізації готової продукції 28.

Ефект прискорення обертання виробничих запасів має вираз в визволенні, зменшенні потреб в них в звязку з поліпшенням їх використання. Розрізняють абсолютне та відносне вивільнення виробничих запасів.

Абсолютне вивільнення відображує пряме зменшення потреби в виробничих запасах.

Відносне вивільнення відображує як зміну величини запасів, так і зміну обсягу реалізованої продукції. Для його обчислення необхідно визначити потребу в виробничих запасах у певному періоді виходячи з фактичного обсягу реалізації за цей період та коефіцієнту обертання в днях за попередній рік. Такий розрахунок здійснюється за формулою:

Потреба (ТМЗ) = ВР * Коб.ТМЗ попер. пер. / 360 , (1.4)

де Потреба (ТМЗ) - потреба в виробничих запасах на певний період;

ВР - виручка від реалізації за цей період;

Коб.ТМЗ - коефіцієнт обертання виробничих запасів у попередньому періоді;

360 - кількість днів у періоді, на який планується потреба.

Різниця між визначеною потребою та середнім залишком на той же період складає відносне вивільнення виробничих запасів, яке розраховується за формулою:

ВВ (ТМЗ) = Потреба (ТМЗ) - Сер.зал. ТМЗ, (1.5)

де В (ТМЗ) - відносне вивільнення виробничих запасів;

Сер.зал.ТМЗ - середній залишок виробничих запасів на початок певного періоду.

Здійснення розрахунків потреб в виробничих запасах на майбутні періоди та визначення їх відносного вивільнення є важливим напрямком дослідження стану управління виробничими запасами та дозволяє визначити певні тенденції в їх використанні на підприємстві 19.

1.3 Підходи до управління виробничими запасами на підприємстві

Одним з найпоширеніших методів управління виробничими запасами, який має відображення як у теоретичних розробках, так й в законодавчих актах, що регламентують оборотні засоби підприємства, в тому числі й виробничих запасів, є їх нормування 5.

Процес розробки економічних обґрунтованих величин виробничих запасів, необхідних для організації нормальної роботи підприємства, називається нормуванням виробничих запасів. Нормування виробничих запасів полягає в визначенні сум оборотних засобів, необхідних для створення постійних мінімальних і в той же час достатніх запасів матеріальних цінностей, в тому числі і виробничих запасів, незнижуваних залишків незавершеного виробництва і інших оборотних засобів 17.

Розрахунок нормативів виробничих запасів передбачає використання даних про витрати тих або інших запасів, що складають цих в попередньому періоді.

В процесі нормування виробничих запасів визначаються окремі та сукупні нормативи. Окремий норматив - сума оборотних коштів, яка необхідна для створення мінімального запасу якогось окремого елементу виробничих запасів. Сукупний норматив - сума всіх окремих нормативів. Він показує загальну потребу підприємства в оборотних коштах, яка пов'язана зі створенням мінімальних запасів, які нормуються 26.

При прямому засобі розрахунку нормативів ТМЗ використовуються два показника: 1. одноденні витрати, необхідність в споживанні підприємством за один день; 2. норматив запасу в днях.

Одноденні витрати підприємства за один день визначається шляхом ділення річного рівня що складають собівартості, що внесені на собівартість продукції протягом попереднього року, на 360 днів, або квартального рівня, як правило за 4-й квартал попереднього року на 90 днів.

Одноденні витрати = Річні витрати ТМЗ / 360 (1.6)

В подальшому у відповідності зі сметою на продукцію по всьому підприємству визначають частку сировини і матеріалів в складі собівартості.

Одноденні витрати по сировині і матеріалам розраховуються за формулою:

Одноденні витрати Питома вага

сировини і матеріалів Х даної сировини

Одноденні витрати в цілому в собівартості (1.7)

певної сировини

100

Знаючи норматив запасу в днях, що встановлюється шляхом погодження з галузевим управлінням в днях, можна, виходячи з формули (1.7) визначити матеріальні витрати в розрахунку нормативу:

Нормативні матеріальні Одноденні Норматив

витрати на = витрати Х запасу (1.8)

певну сировину певної сировини (в днях)

Для визначення нормативу запасу по покупным і комплектуючим необхідно:

по-перше, визначити одноденні витрати по покупным матеріалам і комплектуючим, шляхом виднімання з собівартості величини одноденних витрат на сировину і матеріали:

Одноденні Річні Одноденні

витрати = витрати - витрати (1.9)

комплектуючих ТМЗ сировини і матеріалів

- по-друге, в відповідності з нормативом запасу в днях по комплектуючим і покупним матеріалам, визначаємо норматив по покупним матеріалам і комплектуючим:

Нормативні матеріальні Одноденні Норматив

витрати на = витрати Х запасу (1.10)

комплектуючі комплектуючих комплектуючих (в днях)

Норматив, по допоміжним матеріалам, знаходиться шляхом множення нормативу запасу в днях на величину одноденних витрат цих матеріалів. В свою чергу одноденні витрати визначаються виходячи з даних витрат минулого періоду. При цьому враховується, що допоміжні матеріали можуть складати близько 35% від основних матеріалів за попередній рік:

Витрати допоміжних матеріалів=Витрати основних матеріалів* 0,35 (1.11)

Звідси:

Одноденні витрати Витрати допоміжних матеріалів (1.12)

допоміжних матеріалів 360

Нормативні Одноденні Норматив

витрати на = витрати Х запасу (1.13)

допоміжні мат. на допом.мат. допом.мат. (в днях)

Норматив по тарі необхідно розраховувати, виходячи з витрат на тару за попередній рік по відношенню на кожну тисячу гривень товарного випуску продукції. При цьому частка витрат на тару в товарному випуску складає 5%. Отже одноденні витрати по тарі складуть:

Річний випуск

Одноденні товарної продукції Х 0,05

витрати = (1.14)

на тару 360

Враховуючи встановлений норматив в днях по тарі, одержуємо норматив власних оборотних засобів по тарі:

Нормативні Одноденні Норматив

витрати на = витрати Х запасу (1.15)

тару тари тари (в днях)

Норматив на паливо може бути розрахований виходячи з фактичних рівнів витрат на паливо за попередній рік, поділений на 360 днів і помножений на норматив (в днях):

Нормативні Одноденні Норматив

витрати на = витрати палива Х запасу (1.16)

паливо за минулий рік палива (в днях)

Норматив по запасним частинам визначається в відповідності зі кошторисом витрат на обслуговування всього обладнання в попередньому році, поділеному на залишкову вартість основних фондів. При цьому одержуємо річний норматив по запасним частинам:

Норматив по запасним Витрати на обслуговування в минулому році

частинам залишкова вартість осн. фондів (1.17)

Норматив по малоцінним і швидкозношувальним предметам розраховується на одного працюючого. При цьому враховується норматив запасу МШП в днях. Для розрахунку даного нормативу необхідно знати первинну вартість малоцінних і швидкозношувальних предметів в попередньому році. Якщо число робітників підприємства складає N чоловіків, то даний норматив можна висловити наступною формулою:

Первинна вартість МБП

Норматив = Х N (1.18)

МШП 360

Норматив по спецінструменту і оснастці розраховується, виходячи з витрат в попередньому році по відношенню до товарного випуску продукції в той же період, помноженому на норматив в днях:

Норматив Витрати специнструм.

по в минулому періоді Норматив

специнструменту = Х запасу (дн.) (1.19)

Обсяг товарного випуску

Слід зазначити, що в господарській практиці вітчизняних підприємств норма запасів елементів виробничих запасів визначається за групою наступних чинників:

- терміну находження оплаченої сировини та основних матеріалів в дорозі (транспортний запас);

- терміну їх відвантаження, приймання, складування та аналізу;

- терміну підготовки сировини та матеріалів до виробництва (технологічний запас);

- поточний складський запас;

- гарантійний (страховий) запас 25.

Транспортний запас необхідний тому, що термін руху документів та вантажів не співпадає. Якщо постачальник знаходиться на значній відстані, платіжні документи на сировину отримуються та сплачуються підприємством раніше, ніж отримується вантаж. Розмір транспортного запасу дорівнює часу розриву між сплатою рахунку та отриманням сировини на підприємство. Якщо отримання сировини та основних матеріалів співпадає зі строком сплати або сировина та основні матеріали отримуються раніше строку сплати платіжних документів, транспортний запас не встановлюється 16.

Час, необхідний для прийому, вивантаження, сортування, складування та лабораторного аналізу сировини та основних матеріалів, визначається шляхом хронометражу цих робіт на підприємствах. Щоб скоротити час цих робіт їх необхідно здійснювати безперервно, найбільш повно використовуючи вантажно-підйомні механізми та спеціальний транспорт 31.

Технологічний запас необхідний в випадках, коли матеріали, які отримани від постачальників, не можуть бути одразу задіяні в виробництві, а потребують попередньої підготовки (наприклад напівфабрикати, паливо, комплектуючі).

Поточний складський запас визначається в залежності від частоти поставок: чім частіше прибуває сировина та матеріали до складу підприємства, тим менше повинен бути поточний складський запас. Інтервали між поставками встановлюються на основі договору або виходячи з фактичних даних за попередні періоди. В випадках, коли один й той же матеріал поставляється різними постачальниками, середній інтервал поставки визначається як середньозважена величина 16.

Слід зазначити, що саме з визначенням норм запасів по чинниками, насамперед поточним складським та транспортним запасам, пов'язана одна з найвідоміших зарубіжних методик визначення виробничих запасів. Мова йде про модель найекономічнішого розміру замовлення (модель Уилсона) 26. Його сутність полягає в розрахунку оптимального розміру партії поставки, за яким мінімізуються поточні витрати підприємства. витрати на замовлення включають заробітну плату службовців, що працюють повний та неповний робочий день у відділі постачання, витрати на комп'ютерну обробку інформації тощо. Чим частіше здійснюються замовлення, тим більші витрати на підготовку та виконання замовлень. Витрати на організацію замовлень будуть мінімальні, якщо всі необхідні товари замовляються за один раз на початку року 9.

Витрати на зберігання запасів включають різні витрати, пов'язані з роботою складів і складуванням запасів. Коли зростає кількість одиниць у кожному замовленні, зростають складські витрати. Отже, витрати на складування та зберігання запасів максимальні тоді, коли річні потреби задовольняються одразу за одне замовлення. А якщо матеріали, сировина тощо замовляються меншими партіями, витрати на зберігання зменшуються 18.

Найекономічніший обсяг замовлень (НОЗ) можна визначити за допомогою формули:

, (1.20)

де К - необхідна кількість одиниць товару на кожен період;

В - витрати на організацію одного замовлення;

ВЗ - витрати на зберігання запасів та складування.

За висновками Є.Брігхема та інших, розмір НОЗ, а відповідно, і середній обсяг виробничих запасів, зростає як корінь квадратний з обсягів продажу. Таким чином, певне підвищення продажу призведе до пропорційно меншого зростання виробничих запасів, тому коефіцієнт виробничих запасів/продажів має тенденцію знижування в міру розширення фірми 9.

Крім того, важливим елементом управління виробничими запасами в зарубіжній практиці вважається визначення оптимального моменту наступного замовлення - це обсяг виробничих запасів, за наявності якого належить розміщувати наступне замовлення. Для ілюстрації сутності цього елементу управління виробничими запасами використаємо приклад, який наведено в праці Є.Бригхема “Основи фінансового менеджменту” 9. Якщо уявити, що найекономічніший обсяг замовлення, визначений за формулою (1.15) дорівнює 6500 одиниць продукції, при річній потребі в 26000 одиниць, за рік підприємство повинне здійснити 4 замовлення продукції за рік. Обсяг продажу складає 500 одиниць на тиждень (26000/52), тому кожного тижня товарно-матеріальні запаси зменшуються на цю кількість продукції. Тому, якщо початковий запас складатиме 6500 одиниць товарів, то щотижня він буде зменшуватися на 500 одиниць (рис.1.2).

Є. Брігхем пропонує розраховувати момент наступного замовлення за наступною формулою:

МНЗ = ОТВД * ОП (1.21)

де МНЗ - момент наступного замовлення;

ОТВД - оптимальний термін виробництва та доставки (тижнів);

ОП - обсяг продажу за тиждень

Якщо допустити, що оптимальний термін виробництва і доставки продукції за наведеним вище прикладом становить 2 тижні, то, згідно з формулою (1.17) підприємство повинне замовляти чергову партію товарів, коли їх залишок досягне 1000 одиниць (див. рис.1.2).

8

7 -

6 -

5 -

4 -

3 -

2 -

1 -

Перезамовлення=1000

0

2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 22

Рис. 1.2. Графічне зображення моменту наступного замовлення ТМЗ

Якщо частка сировини та матеріалів, яку замовляє підприємства для власних виробничих потреб перебуває в дорозі, то формула (1.21) доповнюється наступним чином:

МНЗ = ОТВД * ОП - ТД (1.22)

де ТД - товари в дорозі.

Базова модель НОЗ в останні часи доповнена новими розробками, які послаблюють серйозні обмеження її застосування, в тому числі й в господарській практиці українських підприємств. Так, розроблена концепція буферних запасів - додаткових виробничих запасів, що утворюються для підстрахування на випадок різних змін в обсягах продажу або затримок у виробничому процесі чи доставці продукції. Ця концепція дуже схожа на визначення гарантійного (страхового) запасу, який використовується в вітчизняній практиці управління виробничими запасами 25.

Таким чином, товарно-матеріальні запаси являють собою речові елементи оборотних фондів, які складаються з предметів праці та фондів обертання. Необхідність створення запасів пов'язана з забезпеченням безперервності виробничих процесів та здійснення кругообігу авансованих в них коштів. Цей кругообіг починається з процесу матеріально-технічного постачання засобів виробництва, продовжується в період споживання цих засобів і створення готової продукції й закінчується реалізацією цієї продукції з отриманням виручки, частина якої знов спрямовується на формування виробничих запасів.

До складу запасів відносяться: сировина, основні та допоміжні матеріали, паливо, запасні частини та комплектуючі, малоцінні та швидкозношувальні предметі, незавершене виробництво, готова продукція та товари. Питома вага та розмір як окремих елементів виробничих запасів так і їх суми знаходиться в залежності від виробничо-технологічних умов, галузевих особливостей, які визначають потреби в тих чи інших елементах запасів. Специфіка виробничих запасів в гірничорудній промисловості полягає в переважанні в загальній сумі запасів допоміжних матеріалів (до 30%), запасних частин (до 10%) та готової продукції (до 20 %) при незначній частці сировини, тари, палива.

Процес управління виробничими запасами - це сукупність керуючих дій, які спрямовані на забезпечення оптимального за обсягом та структурою розміру запасів з намаганням зменшити потребу в фінансуванні створення цих запасів та скорочення витрат, пов'язаних з їх зберіганням та використанням. Головними показниками ефективності управління виробничими запасами на підприємствах є коефіцієнт їх обертання, тривалість одного обороту та відносне визволення на протязі певного періоду. Важливим елементом управління виробничими запасами є їх нормування за окремими елементами. Дотримання розмірів запасів визначеним нормам дозволяє більш ефективно використовувати ці запаси, попереджує формування надмірних запасів, що свідчить про неефективне використання фінансових ресурсів підприємства.

Одним з елементів ефективного управління запасами є формування окрім поточного запасу виробничих цінностей, ще й інших запасів: транспортного, гарантійного, технологічного. В зарубіжній практиці управління використовують дещо іншій підхід, за яким формування запасів виробничих цінностей відбувається з урахуванням найекономічнішого обсягу замовлень та визначення оптимального моменту наступного замовлення. На думку провідних зарубіжних фахівців, використання цих методів дозволить зекономити певні суми грошових коштів через оптимізацію процесів надходження, зберігання та використання запасів, зменшення терміну їх поза виробничого знаходження, скорочення періоду кругообігу грошових коштів, що авансовані в товарно-матеріальні запаси.

Наведена методика управління виробничими запасами та визначення ступеню ефективності цього процесу дозволяє здійснити аналіз стану управління запасами на діючому підприємстві.

виробничий запас резерв управління

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ В МЕЖАХ ТОВ «УКРАЇНА БЕВЕРІДЖІЗ»

2.1 Загальна характеристика підприємства та основних результатів його діяльності

Ресторанний комплекс готелю «Україна», або товариство з обмеженою відповідальністю «Україна Беверіджіз», являє собою об'єкт дослідження.

ТОВ «Україна Беверіджіз» є юридичною особою (Свідоцтво про державну про реєстрацію № 002.023.132 від 8 грудня 2003 року), має у власності відособлене майно, що враховується на самостійному балансі, може від свого імені здобувати і здійснювати майнові й особисті немайнові права, нести обов'язку, бути позивачем і відповідачем у суді.

Основною метою своєї діяльності, будучи комерційною організацією, ресторанний комплекс переслідує отримання прибутку.

Предметом діяльності ТОВ «Україна Беверіджіз» є:

1. Організація громадського харчування, утримання і експлуатація основних типів підприємств масового харчування (ресторан, їдальня, кафе, бар і т.і.).

2. Діяльність з виробництва, випуску, реалізації й організації споживання продукції громадського харчування, харчової продукції і напівфабрикатів, у т.ч. ковбасних виробів і копченостей, обідньої продукції, гарячих, холодних, десертних блюд, закусок і напоїв; а також реалізація продовольчих товарів, предметів нетривалого збереження, ікри осетрових і лососевих риб, готової делікатесної продукції, і т.п..

3. Організація й експлуатація хлібопекарень і кондитерських виробництв, випічка і реалізація хлібобулочних і інших борошняних і кондитерських виробів.

4. Роздрібна торгівля пивом, прохолодними напоями, сухими і кріпленими винами, горілочними, коньячними виробами (лікером, ромом, бренді), іншими алкогольними, а також тютюновими виробами і шоколадом у встановленому законодавством порядку.

5. Організація дозвілля людей, утримання і експлуатація більярдних залів, ігорних комплексів і автоматів, проведення лотерей, а також робота з інших напрямків індустрії розваг.

6. Проведення банкетів, обслуговування весіль, ювілеїв, урочистостей і ритуалів.

7. Надання сервісних послуг на замовлення.

8. Створення власної виробничої інфраструктури, включаючи виробничі і переробні потужності, складські й інші допоміжні об'єкти, транспорт і збутову мережу (оптову/роздрібну) і керування ними.

9. Здійснення впровадження нових технологій готування, розширення асортименту і підвищення якості продукції громадського харчування.

Структура організації являє собою ресторанний комплекс, до складу якого входять чотири великих ресторани, робоча їдальня, кафе, що розташовуються на кожнім парному поверсі готелю, починаючи з четвертого (усього 20 буфетів), і бари, кількість яких збільшується практично з кожним місяцем.

У першу чергу, варто дати коротку характеристику ресторанам ТОВ «Україна Беверіджіз»:

1. Ресторан «Україна», площею 520м2 і місткістю основного залу 250 чоловік, розташований на другому поверсі головного корпусу готелю “Україна”. Мається банкетний зал на 25 місць (35м2), де звичайно влаштовують коктейлі. У ресторані передбачена головним чином шведська лінія, комплексні обіди і вечері.

2. Ресторан «Славутич» розташований на шостому поверсі готелю. Основний зал ресторану, площею 399м2 здатний умістити 180 чоловік, банкетний зал розрахований на 25 місць (36м2), а також мається VIP-кімната, розрахована на 6 чоловік, дві стіни якої займають вікна. У центрі залу розташований фонтан, великий танцмайданчик, однак єдиним недоліком ресторану вважається відсутність бара. Тому саме з цього ресторанного залу вже почата реконструкція, що планують провести практично у всіх приміщеннях ресторанного комплексу.

3. Ресторан «Золотий зал», розташований на першому поверсі західної сторони готелю “Україна”, має основний зал місткістю до 500 місць (700м2), антресолі (другий ярус), площею 182м2, і банкетний зал (214м2), що вміщають 100 і 25 чоловік відповідно. Це найбільший ресторан у готелі, загальною площею 1096м2, із сучасним інтер'єром. Ресторан пропонує самі різноманітні послуги, у тому числі організація дитячих свят із запрошенням артистів театрів і цирків, самі вишукані блюда європейської і української кухні, торти від кращих кондитерів. Стараннями одинадцяти майстрів-кухарів, під керівництвом шеф-кухаря - лауреата Всесвітньої Берлінської олімпіади кулінарного мистецтва, будуть задоволені будь-які потреби.

4. Ресторан «Північний» - це ідеальне місце для корпоративних заходів, фуршетів, банкетів, розташований на антресольному поверсі північної частини готелю “Україна”. Місткість основного залу 250 чоловік, банкетного - 40. Інтер'єр ресторану вимагає модернізації, бар відсутній, однак завдяки оптимальній місткості, ресторан має виторг від здачі площі залу в оренду під масові заходи. Даний ресторан практично не працює за меню, тому що в першу чергу пропонуються шведський стіл і комплексні обіди, оплачені по безготівковому розрахунку.

З розмаїтості кафе і барів, що входять у ТОВ «Україна Беверіджиз», самими великими є кафе «Карпати», «Нічний кіт», бар «Північне сяйво», «Оріон» і «Кью Клаб».

Робоча їдальня із самообслуговуванням, місткістю 100 місць, розташована в західному корпусі в підвальному приміщенні готелю, і розрахована в основному на співробітників готелю і ресторанного комплексу.

Основні показники ТОВ «Україна Беверіджіз» приведені в табл.2.1.

Таблиця 2.1

Динаміка основних фінансово-економічних показників ТОВ « Україна Беверіджиз» за 2004-2009 рр.

Показники	2004 р.	2005 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Відхилення
						Абсолютне	Відносне
Обсяг продукції, тис. грн.	4658,7	4955,8	4234,5	4683,4	5534,2	875,5	118,79
Доход (виручка) від реалізації, тис. грн.	169468	211018	195091	295450	391550	222082	231,05
Товарна продукція, тис. грн.	174001	175134	172841	241312	355208	181207	204,14
Собівартість товарної продукції, тис. грн.	176363	178003	157563	194040	306177	129814	173,61
Прибуток (збитки), тис. грн.	6168,2	20468	20845	41471	-7552	-13720,2	-122,43
Рентабельність товарної продукції, %	3,5	11,4	13,2	21,3	-2,5	-6	-71,43

Як свідчать дані таблиці, за період що аналізується, обсяг реалізованої продукції «Україна Беверіджіз» постійно збільшується, особливо за період 2008-2009 рр. зростання досягло 8508 тис. грн. При цьому одночасно збільшується собівартість товарної продукції. За 2007-2008 рр. та 2008-2009 рр. відповідно на 36477 тис. грн. і 112137 тис. грн.

Необхідно відмітити і зростання доходу (виручки) від реалізації продукції, зокрема у 2005 році на 41550 тис грн., у 2008 році на 100359 тис. грн., у 2009 році на 96100 тис. грн.

Це безпосередньо пов'язано зі збільшенням обсягів товарної продукції щороку, а саме у 2005 році на 1133 тис грн., у 2008 році на 684719 тис. грн. і 2009 році на 113896 тис. грн.

Особливу увагу привертає період 2005-2007 рр., коли по всім показникам спостерігається зниження абсолютних показників: обсяг продукції знизився на 721,3 тис грн., доход (виручка) від реалізації продукції на 15927 тис. грн., товарна продукція на 2993 тис. грн. Хоча за цей період підприємство було прибутковим +377 тис. грн., але показник рентабельності був найнижчим за період 2005-2008 року.

Отже, за результатами якісного і кількісного аналізу «Україна Беверіджіз» стало відомо, що за п'ять років, з 2004-2009 рр. виробництво товарної продукції в цілому збільшується.

Далі розглянемо як змінюється показники ліквідності за 2004-2009 .р. Результати розрахунків зведені у табл.2.2 даних цього додатку видно, що коефіцієнт абсолютної ліквідності нормативного значення (0,2-0,3). На 1.01.02 р. та 01.01.03 р. його значення стало 0,0004 і далі знижується до 0,003 на 01.01.2008 р. Це очевидна зовнішня ознака неплатоспроможності підприємства на короткому проміжку часу.

Таблиця 2.2

Аналіз показників ліквідності «Україна Беверіджиз» за 2004-2008 рр.

Показники	На 01.01 2005 р.	На 01.01 2007 р.	На 01.01 2008 р.	На 01.01 2009 р.	На 01.01 2010 р.	Відхилення
						03-02	04-03	05-04	06-05
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,0004	0,0004	0,00003	0,006	0,0003	0	0,0003	0,006	-0,006
Коефіцієнт критичної ліквідності	0,1	0,3	0,9	0,8	0,2	0,2	0,4	0,2	-0,1
Коефіцієнт поточної ліквідності	0,7	1,9	1,4	1,8	1,6	1,2	-0,5	0,4	-0,2

Коефіцієнт критичної ліквідності за період 2004-2005 рр. не відповідає нормативному (06,-0,8) і коливається з 0,1-0,3. Але наприкінці 2007 року початку 2008 року він досягає 0,9, це свідчить про спроможність підприємства розрахуватись по своїм боргам, тобто в випадку зниження виручки від реалізації підприємство зможе покрити свої зобов'язання перед кредиторами.

Коефіцієнт поточної ліквідності показує скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов'язань. Нормативне його значення більше 1. Тому важливо відмітити, що «Україна Беверіджіз» за останні роки спроможне своєчасно ліквідувати борги, бо цей показник знаходиться в межі 1,4-1,8.

Наступним етапом аналізу є розрахунок коефіцієнтів фінансової стійкості та платоспроможності. Результати розрахунків наведені в таблиці у табл..2.3.

Таблиця 2.3

Аналіз показників фінансової стійкості ТОВ «Україна Беверіджиз» за 2005-2009 рр.

Показники	На 01.01 2005 р.	На 01.01 2007 р.	На 01.01 2008 р.	На 01.01 2009 р.	На 01.01 2010 р.	Відхилення
						03-02	04-03	05-04	06-05
Коефіцієнт автономії (незалежності)	0,8	0,9	0,8	0,8	0,8	0,1	-0,1
Коефіцієнт заборгованості	0,1	0,1	0,2	0,2	0,2		0,1
Коеф. залучення довгострокових запозич. коштів		0,004	0,03	0,08	0,05		0,03	0,05	-0,03
Чисті оборотні кошти (ЧОК)	-45856,0	31348,0	36671,0	63359,0	37557,0	77204,0	5323,0	26888,0	-26002

Як видно з даних таблиці значення коефіцієнту автономії (незалежності) вище нормативного (0,5) значення. За весь період він складає у середньому 0,8, чим вище значення коефіцієнту автономії, тим кращий фінансовий стан підприємства, тобто менша залежність від зовнішніх джерел.

Коефіцієнт заборгованості показує яка доля активів фінансується за рахунок позик, тобто відображає залежність підприємства від позикових коштів. Його значення склало 0,1-0,2, тобто підприємство намагається здійснювати свою діяльність практично лише за рахунок власних коштів. Про це свідчить значення коефіцієнту залучення довгострокових запозичених коштів, яке не відповідає нормативному. Тому необхідно сказати, що структура джерел фінансування «Україна Беверіджіз» далека від оптимальної.

Показник ЧОК збільшується відповідно за роками: 2005 на 77204 тис. грн., 2007 р. на 5323 тис. грн., 2008 р. на 26888 тис. грн. Протягом 2009 р. розмір чистих оборотних коштів зменшився на 26002 тис.грн.

2.2 Аналіз динаміки обсягу та рівня виробничих запасів підприємства

В процесі аналізу виробничих запасів необхідно:

- проаналізувати структуру запасів в загальному обсязі оборотних активів;

- висвітлити склад, структуру і динаміку виробничих запасів;

- зробити аналіз збереження запасів;

- розглянути оборотні запаси, що нормуються;

- проаналізувати джерела покриття виробничих запасів.

Джерелами аналізу є баланс підприємства Ф1 звіт про фінансові результати Ф2.

При вивченні структури запасів основну увагу слід приділити виявленню тенденцій зміни таких елементів, як виробничі запаси незавершене виробництво, готова продукція і товари. Проаналізуємо структуру виробничих запасів в загальному обсязі оборотних активів підприємства (додаток Ж). Аналіз структури оборотних активів показав, що майже половину їх займають запаси, а другу половину дебіторська заборгованість, тобто низько-ліквідні активи. Зокрема, доля запасів в загальній кількості оборотних активів на 1.01.02 року склала 52,1 %, на 01.01.04 року 49,8 %, на 01.01.06 року 50,9 %. Спостерігається збільшення запасів з 50784 тис. грн. за станом на 01.01.02 року до 65064 тис грн. за станом на 1.01.05 р. Проте на початок 2010 року сума запасів зменшилася на 15938 тис. грн. це пов'язано зі зміною структури активів балансу згідно національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні .

Дебіторська заборгованість за період, що аналізується, мала зміни як до збільшення, так і до зменшення. Так, за 2005-2010 рр. вона зменшилася на 29667 тис грн., що вплинуло на зменшення її питомої ваги в оборотних активах на 3,8%.

Отже, дебітори підприємства своєчасно стали сплачувати свої рахунки. Отримані кошти спрямовуються на розвиток виробництва і вкладаються в запаси.

Далі проаналізуємо структуру виробничих запасів за допомогою таблиці в Додатку З. З даних цього додатку видно, що в структурі виробничих запасів ТОВ "Україна Беверіджіз" найбільшу питому вагу займають виробничі запаси. Так, за період 2005-2009 рр. вони збільшилися з 22942 тис. грн. до 50295 тис. грн. Лише у 2009 році спостерігається протилежна тенденція, виробничі запаси зменшилися на 4244 тис. грн. Проте питома вага виробничих запасів в структурі ТМЗ залишається високою, зокрема в 2004 р. 45,2 %, 2005 р. 47,8 %, 2007 р. 65,1, 2008 р. 77,3% і в 2009 р. - 93,7 %.

Наступне місце в структурі виробничих запасів посідає готова продукція, питома вага якої знижується з кожним роком. Так, за станом на 01.01.02 р. вона склала 43,9 %, а вже на 01.01.06 р. 5,1 %, що свідчить про успішну реалізацію продукції підприємства.

Що стосується інших виробничих запасів товари, малоцінні і швидкозношувані предмети і незавершене виробництво, то їх частина залишається не значною.

Отже, в структурі запасів відбувається перерозподіл збільшується доля виробничих запасів і одночасно зменшується доля готової продукції.

2.3 Аналіз ефективності використання виробничих запасів на підприємстві

Запаси використовуються підприємством, постійно рухаються та супроводжуються постійними змінами їх видів та вартості. Процес такого постійного руху характеризується в економічній теорії терміном "оборот запасів": під оборотом запасів розуміють процес безперервного руху при здійснені господарської діяльності підприємства, що супроводжується послідуючою трансформацією її та зміною вартості.

Оборот запасів є важливою економічною умовою їх функціонування в господарській діяльності підприємства, що забезпечує постійне генерування доходу. Проаналізуємо обертання виробничих запасів за елементами.

За період 2005 - 2007 рр. спостерігається уповільнення запасів на 24,37 днів, що звільнило кількість оборотів в 0,66 раз. Це відбулося за рахунок уповільнення обертання МШП на 3,15 дня то незавершеного виробництва на 0,15 днів. Проте за 2008-2009 рр. простежується прискорення обертання запасів на 49,35 днів, що зменшило кількість оборотів в 2,27 рази. Таке прискорення відбулося за рахунок прискорення обертання виробничих запасів на 16,2 дня, запасів готової продукції на 14,27 днів та МШП майже на 8 днів.

Слід зазначити. що за цей період обертання інших видів запасів також збільшилося. Тобто ТОВ "Україна Беверіджіз" збільшує обсяги виробництва продукції, що й впливає на зменшення обсягів запасів.

Наступним кроком зробимо аналіз запасів, що нормуються.

Норматив власних оборотних коштів за станом на 01.01.03 р. становив 4658 тис. грн., 1.01.04 р. 53118 тис. грн., 1.01.06р. 53118 тис. грн., що свідчить про його збільшення.

Фактична наявність власних оборотних коштів за балансами на перше число становила відповідно 51610 тис. грн., 54536 тис. грн. та 60783 тис. грн. Тобто, у порівнянні з нормативом, перевищення становить 2005 р. (+5152 тис. грн.) в 2007 р. (+1418 тис. грн.), та в 2008 р. (+7665 тис. грн.). Дане підвищення відбулося за рахунок збільшення фактичних запасних частин виробничих запасів. Цей надлишок не відображає реальне становище справ, про що свідчить про скрутне фінансове положення підприємства.

За період 2008 - 2009 років спостерігається подальша наявність над нормованих запасів. В основному мають місце надлишки по виробничим запасам (2008 рік + 26194 тис. грн., 2009 рік + 6964 тис. грн.) та запасним частинам (2008 рік + 5142 тис. грн. 2009 рік. + 3574 тис. грн.) та МШП (2008 рік + 6926 тис. грн. , 2009 рік + 2755 тис. грн.).

Якщо в 2004 -2008 рр. наявність наднормативних запасів по сировині і матеріалам можна було пояснити великою питомою вагою бартерних операцій, то в 2008-2009 рр. підприємство значно скоротило обсяг зустрічного постачання. Фактична величина матеріальних запасів на 1.01.06 р. збільшилася у порівнянні з 01.01.02 р. на 79216 тис. грн., або на 52,3 %. Проведені розрахунки наявності основних коштів власних оборотних коштів "Україна Беверіджіз" дають можливість визначити фактичні джерела покриття оборотних активів, тобто відповісти на запитання: за рахунок яких коштів базове підприємство формує свої активи?

За 2009 рік на підприємстві значно погіршилося становище щодо фінансування його в оборотних коштах: сума власних оборотних коштів зменшилася з 63559 тис. грн. на початок року до 37441 тис. грн. на кінець року. Їх питома вага у складі джерел покриття вартості оборотних активів зменшилася з 46,2 % до 35,4 %. За звітний період підприємство не вишукало коштів для фінансування запланованого приросту нормативу власних оборотних коштів і не знайшло джерел для поповнення нестачі власних оборотних коштів. Зменшення наявної суми власних оборотних коштів проти стану на початок року, свідчить про фінансування за рахунок оборотних коштів всіляких витрат понад наявності джерел фінансування.

В умовах значної нестачі власних оборотних коштів базове підприємство не було вимушене залучити для покриття своїх потреб у створенні оборотних активів інші джерела, головним чином позичені: короткотермінові кредити банків. Усі види кредиторської заборгованості на кінець року становили 56129 тис. грн., що менше заборгованості на початок року (- 13848 тис. грн.). Значну суму 1099 тис. грн. (більше ніж у 4,9 рази, ніж на початок року) вкладено в активи підприємства за рахунок фонду власних основних коштів (амортизаційні відрахування, невикористаний прибуток тощо), що, природно могло негативно вплинути на хід фінансування заходів, на які ці кошти призначені.

Таким чином, в результаті аналізу структури запасів в загальному обсязі оборотних активів виявлено, що вони складають майже половину активів так, за станом на 1.01.05 р. питома вага запасів склала 50,9 %. Розглядаючи склад і структуру виробничих запасів встановлено, що найбільшу вагу займають виробничі запаси і готова продукція, хоча частка останньої скоротилася за 2004-2009 рр. з 43,9 % до 5,1 %. За результатами аналізу обертання запасів можна спостерігати прискорення обертання запасів на 49,35 днів, що зменшило кількість оборотів в 2,27 рази. Тобто ТОВ "Україна Беверіджиз” збільшує обсяги виробництва продукції, що впливає на зменшення обсягів запасів.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1 Обґрунтування резервів підвищення ефективності управління виробничими запасами на підприємстві

Метою управління виробничими запасами є розробка політики, за допомогою якої можливо досягнути оптимальних капіталовкладень в товарно-матеріальні запаси. Цей рівень неоднаковий для різних галузей промисловості, а також для підприємств цієї галузі. Успішне управління мінімізує обсяги виробничих запасів, допомагає знизити витрати і підвищує прибуток.

Як частина цього процесу, слід вміти визначити відповідні обсяги виробничих запасів, які залежать від багатьох факторів, в тому числі обсягів продажу, фінансування поточних запасів виробництва. Слід мінімізувати час виконання замовлень по процесах придбання, виготовлення і визначити, який час займає придбання товару від постачальника після розміщення замовлення. В залежності від строку може виникнути ситуація, коли потрібно буде збільшити складські запаси або змінити порядок закупівлі товару.

Управління виробничими запасами пов'язано з компромісом між витратами по зберіганню виробничих запасів та прибутком від володіння ними. Різні номенклатурні позиції виробничих запасів відрізняються вартістю, прибутковістю та кількістю займаємої площі, при цьому чим більш обсяг запасів, тим більша вартість їх збереження, страхування від нещасного випадку і крадіжки, псування, податкообкладання, виробничих потужностей, збільшення працівників і відсотків за позичені кошти для придбання виробничих запасів. Окрім того, збільшення обсягів закупівлі призводить до збільшення знижок з продажу.

...