Для оптимізації розміру виробничих запасів використовують модель найекономічнішого розміру [EOQ]. Цю модель використовують для оптимізації розміру як виробничих запасів, так і запасів готової продукції і незавершеного виробництва.

Механізм моделі EOQ полягає в мінімізації сукупних операційних затрат по закупці і збереженню запасів на підприємстві.

Розглянемо механізм моделі EOQ на прикладі формування виробничих запасів. З одного боку, підприємству вигідно завозити сировину і матеріали якомога більшими партіями. Чим вищий розмір партії поставки, тим нижчий сукупний розмір операційних витрат по розміщенню запасів. Теоретично це може бути представлено наступним чином (рис. 3.1).

Сума операційних витрат по розміщенню запасів при цьому визначається за наступною формулою:

(3.1.)

де: ОВрз сума операційних витрат по розміщенню замовлення;

ОВП обсяг виробничої потреби запасів;

РПП розмір однієї партії постачання товарів;

Ввз вартість виконання замовлення.

З приведеної формули видно, що при незмінному обсязі виробничої потреби і середньої вартості розміщення одного замовлення загальна сума операційних витрат по розміщенню замовлення мінімізується з ростом середнього розміру однієї партії постачання товарів.

З іншого боку, високий розмір однієї партії поставки товарів викликає відповідний зріст операційних витрат по збереженню товарів на складі, так як при цьому збільшується середній розмір запасу в днях обороту (періоду зберігання). Якщо закупати сировину раз в два місяці, то середній розмір його запасу (період зберігання) складе 30 днів, а якщо розмір партії поставки знизити вдвічі, тобто закупати сировину один раз в місяць, то середній розмір його запасу (період зберігання) складе 15 днів (рис. 3.2).

З врахуванням цієї залежності сума операційних витрат по збереженню товарів на складі може бути визначена за наступною формулою:

(3.2)

де: ОВхт сума операційних витрат по зберіганню товарів на складі;

РПП середній розмір однієї партії постачання товарів;

Сх вартість зберігання одиниці товару в розглядаємому періоді.

З наведеної формули видно, що при незмінній вартості збереження одиниці товару в розглядаємому періоді загальна сума операційних витрат по збереженню товарних запасів на складі мінімізується при знищенні середнього розміру однієї партії постачання товарів.



Таким чином, з ростом середнього розміру однієї партії поставки товарів знижуються операційні витрати по розміщенню запасу і зростають операційні витрати по збереженню товарних запасів на складі підприємства (і навпаки). Модель EOQ дозволяє оптимізувати пропорції між цими двома групами операційних витрат таким чином, щоб сукупна їх сума була мінімальною. На графіку це можна зобразити наступним чином (рис. 3.3).

Математична модель EOQ базується за формулою:

(3.3)

де: ОВП обсяг виробничої потреби запасів;

Врз вартість виконання замовлення;

Вз витрати, пов'язані із збереженням.

Відповідно, оптимальний розмір виробничих запасів визначається за формулою:

 (3.4)

де: ВЗ оптимальний середній розмір виробничих запасів;

РПП оптимальний розмір партії постачання товарів (EOQ).

Для запасів готової продукції або незавершеного виробництва задача мінімізації операційних витрат по їх обслуговуванню полягає у визначенні оптимального розміру партії виробляємої продукції (замість середнього) розміру партії постачання). Якщо виробляти певний товар невеликими партіями, то операційні витрати по збереженню (Вз) його запасів, у якості готової продукції будуть мінімальними, але операційні витрати (Врз) пов'язані з багаторазовими переналагодженнями обладнання, підготовкою виробництва та інше, значно збільшується. Використовуючи, замість показника обсягу виробництва продукції, на підставі моделі ЕОQ аналогічним чином можна визначити оптимальний середній розмір партії виробляємої продукції і оптимальний середній розмір запасу готової продукції.

Оптимальна сума виробничих запасів (загальна, а також по складовим елементам), яка враховується до складу оборотних активів, розраховується за формулою:

(3.5)

де: Зп оптимальна сума запасів розглядаємого періоду;

Нпз норматив запасів поточного зберігання у днях обороту;

Оо одноденний обсяг виробництва (для виробничих запасів і незавершеного виробництва) або реалізації (для запасів готової продукції) у наступному періоді;

Зсз плануєма сума запасів сезонного збереження;

Зцп плануєма сума запасів цільового призначення.

У зв'язку зі зміною номінального рівня цін на товарно-матеріальні запаси в умовах інфляційної економіки, ціни, за якими формуються запаси, потребують відповідних корективів до моменту виробничого споживання або реалізації цих активів. Якщо ці корективи цін не виконувати, реальна вартість запасів знижується, а, відповідно, і знижується реальний розмір авансованого в них капіталу. Це порушує об'єктивність оцінки стану і руху виробничих запасів у процесі управління ними.

На практиці, в умовах значних коливань ринкових цін, за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку передбачається використання методів розрахунку собівартості запасів перших за часом надходження (FIFO) або останніх за часом надходження (LIFO). При використанні методу LIFO, в умовах зростання цін виникає найнижча собівартість реалізованої продукції внаслідок низьких цін на раніше придбану продукцію, і як результат найвищий чистий прибуток. Результатом застосування методу LIFO, в умовах зростання цін, підприємство матиме найвищу собівартість реалізованої продукції і найменший чистий прибуток.

Тобто, використовуючи різні методи розрахунку собівартості запасів, можливо отримувати різні значення валового або чистого прибутку. Враховуючи, що фінансовий облік передбачає подання результатів діяльності підприємства якомога привабливішим, для користувачів, тому елементом облікової політики слід вибирати той метод, який збільшує прибуток.

Оптимізації розміру виробничих запасів на підприємстві сприяє використання існуючих систем управління виробничими запасами. Вибір їх залежить від особливостей виробництва, складу використовуємих показників для цілей управління, характеру взаємодії з постачальниками, організації збуту готової продукції, технічної забезпеченості, наявності кваліфікованих фахівців в області управління.

Однією з них є система "саме вчасно" (just in time). Така система потребує великого вивчення технологічного процесу, синхронізації виробничої, постачальної, збутової діяльності, її нелегко впровадити, але ефект від неї надзвичайний. Система передбачає виконання виробничих запасів не по тижням, а по днях, і навіть по годинах, при цьому диспетчерування виконують самі робітники. Для цього використовують спеціальні картки "канбан". Система "саме вчасно" передбачає зменшення розміру партії, практично ліквідацію незавершеного виробництва, зведення до мінімуму розміру виробничих запасів. Система "канбан", для ефективної організації безперервного виробничого процесу, який потребує гнучких, постійних і швидких перебудов. Система здібна йти практично без страхових запасів. моментально реагувати на зміни ринкових ринкової кон'юнктури. Численний паперовий потік, який супроводжує вироби на складі, виготовлення і збуту, зведено до мінімуму до карток "канбан".

У великих закордонних компаніях застосовують комп'ютерні системи для управління запасами. У пам'яті комп'ютера зберігаються дані про запаси, контролюються усі зміни і автоматично робляться замовлення за необхідністю.

Новим явищем у менеджменті виробничими запасами є метод "зовнішніх джерел". За цим методом закордонні компанії віддають перевагу не виробництву комплектуючих для своєї продукції, а закупівлі їх у інших фірм.

Існують також і інші системи управління запасами. Дуже простим є "метод червоної лінії", де товари зберігаються на складі в контейнерах, всередині яких червоною лінією позначений рівень, за яким слід робити наступне замовлення, або "метод двох контейнерів", за яким наступне замовлення робиться після того, як один з контейнерів спустошується.

Для досягнення оптимальних розмірів запасів потрібно дотримуватись нормативів, визначених підприємством, тому на підприємстві потрібен дбайливий контроль за рухом у виробництві запасів. Серед систем контролю найбільш поширеною є "система АВС". При використанні цієї системи товарно-матеріальні запаси підрозділяють на три категорії в залежності від вартості, обсягу і частоти використання, позитивних наслідків від нестачі для операційної діяльності.

До категорії "А" відносять більш позитивні види запасів з довготривалим циклом замовлення, які потребують постійного моніторингу у зв'язку з поважністю фінансових наслідків від нестачі, тому потребують щотижневого контролю. Частота придбання запасів цієї категорії запасів визначається на підставі моделі EOQ. До категорії "В" відносять товарно-матеріальні запаси. які мають найменшу значимість у забезпеченні операційного процесу і формуванні кінцевих результатів фінансової діяльності. Запаси цієї категорії контролюються один раз на місяць. До категорії "С" відносять усі інші товарно-матеріальні запаси, вартість яких низька, вони не мають значної ролі у формуванні кінцевих фінансових результатів. Їх обсяг може бути достатньо великим, тому вони контролюються один раз на квартал.

У процесі розробки політики управління запасами повинні бути заздалегідь передбачувані міри по прискоренню залучення до обороту понад нормованих запасів. Це забезпечує збільшення частини ресурсів, а також зниження розмірів збитків у процесі їх збереження.

3.2 Пропозиції щодо підвищення ефективності управління виробничими запасами ТОВ «Україна Беверіджіз» та оцінка їх ефективності

Для розрахунку економічного ефекту від методики найекономічного обсягу замовлень необхідно отримати дані, які характеризують потреби підприємства в окремих елементах виробничих запасів, визначити середні витрати, які пов'язані з транспортуванням та зберіганням цих елементів, а також тривалість періоду надходження окремих партій цих виробничих цінностей.

Виходячи з даних поточного бухгалтерського обліку ТОВ “Україна Беверіджіз” до річного звіту за 2009 рік, можна визначити потребу підприємства в елементах виробничих запасів на рік та на місяць (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Річні та середньомісячні потреби підприємства в окремих елементах товарно-сировинних запасів (за середніми цінами одиниці)

№ п/п	Найменування матеріалів	Потреба на 2009 р.	Потреба на 1 місяць	Вартість одиниці (грн.)	Витрати на придбання	Витрати на збереження
1	Борошно (кг)	35000	2916,67	3,8	11083,33	160
2	Готові кондитерські вироби (од.)	17000	1416,67	2,6	3683,33	120
3	Картопля (кг)	43000	3583,33	1,2	4300,00	120
4	Капуста (кг)	15000	1250,00	0,8	1000,00	44
5	Огірки (кг)	12004	1000,00	3,5	3500,00	65
6	Свинина (кг)	22004	1833,33	21	38500,00	100
7	Яловичина (кг)	15000	1250,00	18	22500,00	100
8	М'ясні напівфабрикати (кг)	24000	2004,00	17,5	35000,00	100
9	Круп'яні вироби (кг)	18000	1500,00	2,75	4125,00	30
10	Помідори (кг)	12004	1000,00	7	7000,00	30
11	Фрукти (кг)	36000	3000,00	7,5	22500,00	54
12	Морепродукти (кг)	20090	1668,33	18	30030,00	54
13	Олійно-жирові матеріали (л)	51000	4250,00	7,5	31875,00	74
14	Сиро-молочні вироби (кг)	7500	625,00	15,4	9625,00	25
15	Пиво (дал)	11550	962,50	45	43312,50	36
16	Алкогольні вироби (дал)	8700	725,00	240	174000,00	80
	Всього витрат на місяць				442034,17	1192

Згідно з даними табл., 3.1, середньомісячні витрати підприємства на закупівлю виробничих цінностей складали у 2009 році 442034,17 грн.

Наступним кроком здійснимо розрахунок найекономічного обсягу замовлень з використанням формули (3.5) за кожним елементом виробничих запасів (табл. 3.2).

За розрахунками, наведеними в табл. 3.2 підприємство буде більш ефективно використовувати наявні грошові кошти, якщо загальний обсяг замовлень означених товарно-сировинних ресурсів дорівнює 142875,3 грн. Але в цьому випадку необхідно здійснювати 275 замовлень на рік за кожним елементом ТМЗ.

Таблиця 3.2

Розрахунок найекономічного обсягу замовлень

№ п/п	Найменування матеріалів	Потреба на 1 місяць	Витрати на придбання	Витрати на збереження	Найекономічний обсяг замовлення
1	Борошно (кг)	29166,7	2916,67	160	115106,8
2	Готові кондитерські вироби (од.)	58,3	1416,67	120	358,3036
3	Картопля (кг)	36,7	3583,33	120	224,1388
4	Капуста (кг)	37,5	1250,00	44	267,5648
5	Огірки (кг)	2333,3	1000,00	65	9152,021
6	Свинина (кг)	100,0	1833,33	100	547,7226
7	Яловичина (кг)	125,0	1250,00	100	728,869
8	М'ясні напівфабрикати (кг)	91,7	2004,00	100	355,088
9	Круп'яні вироби (кг)	1500,0	1500,00	30	6982,12
10	Помідори (кг)	10,0	1000,00	30	28,98275
11	Фрукти (кг)	300,0	3000,00	54	894,4272
12	Морепродукти (кг)	1666,7	1668,33	54	2777,806
13	Олійно-жирові матеріали (л)	2583,3	4250,00	74	4748,231
14	Сиро-молочні вироби (кг)	208,3	625,00	25	645,4456
15	Пиво (дал)	4,2	962,50	36	20,98611
16	Алкогольні вироби (дал)	15,0	725,00	80	36,74235
	Всього витрат на місяць		2916,67	1192	142875,3

Зазначимо, що застосування цього методу має наступний позитивний момент. Якщо визначати щомісячний обсяг потреб у виробничих запасах із застосуванням цього підходу на базовому підприємстві, то розмір виробничих запасів на кінець звітного періоду, для якого було здійснено розрахунки (на 1.03.2010 р.) буде дорівнювати: 32742,5 тис.грн. Фактично ж залишки виробничих запасів дорівнюють 46051 тис.грн., що на 6964 тис.грн. більше нормативу.

Таким чином, при використанні наведеного підходу підприємство зможе не тільки значно скоротити витрати на створення виробничих запасів, але й у подальшому привести їх розмір у відповідність із нормативом.

Окрім цього, зменшення розміру виробничих запасів із 46051 тис.грн. до 32742,5 тис.грн. (тобто на 13308,5 тис.грн.) призведе до прискорення їхнього обертання та отримання економічного ефекту у вигляді відносного вивільнення оборотних коштів.

Розглянемо цей аспект впливу запропонованих заходів на ефективність використання оборотних коштів більш детально.

За результатами 2009 року коефіцієнт обертання виробничих запасів, як на це вказувалося у попередньому розділі, дорівнював 120 разів. У разі впровадження запропонованих заходів від зміниться та, відповідно, складе 169 разів. Тобто відбудеться прискорення обертання коштів, вкладених у створення виробничих запасів.

Для розрахунку економічного ефекту від вивільнення частки оборотних коштів, вкладених у створення виробничих запасів складемо допоміжну таблицю (табл. 3.3)

Таблиця 3.3

Розрахунок економічного ефекту від вивільнення оборотних коштів

Показник	За попередній період	За звітній період (з урахуванням зменшення розміру виробничих запасів на 13308,5 тис.грн.)
Обсяг реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис.грн.	4683,4	5534,2
Одноденний обіг по реалізації, тис.грн.	13,0	15,37
Середні залишки виробничих запасів, тис.грн.	44759,5	41518,5
Тривалість одного оберту (днів)	104,63	133,29
Економічний результат (вивільнення при прискоренні “-“, залучення при уповільненні “+” обертання
В днях	х	28,66
В тис.грн	х	-15669

Таким чином, економічний ефект від впровадження запропонованих заходів визначається річною економією у розмірі 15669 тис.грн. за рахунок створення менших виробничих запасів, прискорення їхнього обертання та вивільнення частки оборотних коштів.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Виробничі запаси є найважливішою складовою оборотних коштів будь-якого підприємства. Поряд з іншими елементами вони покликані забезпечити безперервність виробничих процесів, являючись обов'язковим елементом процесу виробництва, переносячи свою вартість на вартість кінцевої продукції.

До складу виробничих запасів входять: сировина, паливо, допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, тара і тарні матеріали, запасні частини для поточного ремонту основних фондів, малоцінні і швидкозношувальні предмети, а також спеціальний інструмент.

В залежності від специфіки діяльності і масштабів підприємства, товарно-матеріальні запаси можуть складати до 70% всіх оборотних засобів.

Внаслідок того, що товарно-матеріальні запаси є складовою оборотних коштів, при їхньому аналізі слід розглядати характеристики самих запасів, а також і оборотних коштів в цілому.

Важливим елементом управління виробничими запасами на підприємстві є визначення нормативу оборотних коштів по елементам. Окрім цього при аналізі оборотних коштів особлива увага приділяється розрахунку аналітичних коефіцієнтів, до яких відносяться: коефіцієнт оборотності запасів, їхня середня величина і термін обертання, показники забезпеченості оборотними запасами як з власних, так і з позичкових джерел.

Для проведення аналізу виробничих та товарних запасів було обрано діюче підприємство: ТОВ «Україна Беверіджіз».

Аналіз основних фінансово-економічних показників підприємства показав, що протягом періоду з 2004 по 2009 рік за виключенням 2007 року відбувалося постійне зростання обсягів виробництва продукції, й, відповідно виручки від реалізації. Але незважаючи на це, рентабельність товарної продукції за підсумками 2009 року є від'ємною та дорівнює -2,5 %. Головною причиною цього явища є значне зростання собівартості товарної продукції (на 40 %) впродовж останнього року. Відмітимо також, що раніше підприємство не було збитковим та характеризувалося досить високим рівнем рентабельності.

Аналіз структури оборотних активів підприємства, показав, що майже половину їх займають запаси, а другу половину дебіторська заборгованість, тобто низько-ліквідні активи. Зокрема, доля запасів в загальній кількості оборотних активів на 01.01.01 року склала 52,1 %, на 01.01.02 року - 49,8 %, на 01.01.03 року 50,9 %. Спостерігається збільшення запасів з 50784 тис. грн. за станом на 01.01.01 року до 65064 тис грн. за станом на 01.01.2009 р. Проте на початок 2007 року сума запасів зменшилася на 15938 тис. грн. це пов'язано зі зміною структури активів балансу згідно національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні .

Дебіторська заборгованість за період, що аналізується, мала зміни як до збільшення, так і до зменшення. Так, за 2008-2009 рр. вона зменшилася на 29667 тис грн., що вплинуло на зменшення її питомої ваги в оборотних активах на 3,8%.

В структурі товарно-сировинних ресурсів ТОВ “Україна Беверіджиз” найбільшу питому вагу займають виробничі запаси, зокрема в 2004 р. 45,2 %, 2005 р. - 47,8 %, 2007 р. - 65,1, 2008 р. - 77,3% і в 2009 р. - 93,7 %.

Характеризуючи обертання ТМЗ, слід зазначити наступне. За період 2005 - 2007 рр. спостерігається уповільнення запасів на 24,37 днів, що звільнило кількість оборотів в 0,66 раз. Це відбулося за рахунок уповільнення обертання МШП на 3,15 дня то незавершеного виробництва на 0,15 днів.

Проте за 2008-2009 рр. простежується прискорення обертання запасів на 49,35 днів, що зменшило кількість оборотів в 2,27 рази. Таке прискорення відбулося за рахунок прискорення обертання виробничих запасів на 16,2 дня, запасів готової продукції на 14,27 днів та МШП майже на 8 днів.

Фактична наявність власних оборотних коштів за балансами на перше число становила відповідно 51610 тис. грн., 54536 тис. грн. та 60783 тис. грн. Тобто, у порівнянні з нормативом, перевищення становить 2004р. (+5152 тис. грн.) в 2005 р. (+1418 тис. грн.), та в 2007 р. (+7665 тис. грн.). Дане підвищення відбулося за рахунок збільшення фактичних виробничих запасів.

За період 2008 - 2009 років спостерігається подальша наявність над нормованих запасів. В основному мають місце надлишки по виробничим запасам та запасним частинам. Так, лише у 2009 році понаднормові виробничі запаси становили 6964 тис.грн., а запасні частини - 2755 тис.грн.

В умовах значної нестачі власних оборотних коштів базове підприємство було вимушене залучити для покриття своїх потреб у створенні оборотних активів інші джерела, головним чином позичені: короткотермінові кредити банків. Усі види кредиторської заборгованості на кінець 2009 року становили 56129 тис.грн.

Оптимізації розміру виробничих запасів на підприємстві сприяє використання існуючих систем управління виробничими запасами. Вибір їх залежить від особливостей виробництва, складу використовуємих показників для цілей управління, характеру взаємодії з постачальниками, організації збуту готової продукції, технічної забезпеченості, наявності кваліфікованих фахівців в області управління.

Для розрахунку економічного ефекту від практичного впровадження методики найекономічного обсягу замовлень було отримано дані, які характеризують потреби підприємства в окремих елементах виробничих запасів, визначені середні витрати, які повязані з транспортуванням та зберіганням цих елементів, а також тривалість періоду надходження окремих партій цих виробничих цінностей.

За розрахунками, підприємство буде більш ефективно використовувати наявні грошові кошти, якщо загальний обсяг замовлень всіх необхідних виробничих запасів дорівнює 142875,3 грн. Але в цьому випадку необхідно здійснювати 275 замовлень на рік за кожним елементом товарно-сировинних ресурсів.

Зазначимо, що застосування цього методу має наступний позитивний момент. Якщо визначати щомісячний обсяг потреб у виробничих запасах із застосуванням цього підходу на базовому підприємстві, то розмір виробничих запасів на кінець звітного періоду, для якого було здійснено розрахунки (на 1.01.2010 р.) буде дорівнювати: 32742,5 тис.грн. Фактично ж залишки виробничих запасів дорівнюють 46051 тис.грн., що на 6964 тис.грн. більше нормативу.

Таким чином, при використанні наведеного підходу підприємство зможе не тільки значно скоротити витрати на створення виробничих запасів, але й у подальшому привести їх розмір у відповідність із нормативом.

Окрім цього, зменшення розміру виробничих запасів із 46051 тис.грн. до 32742,5 тис.грн. (тобто на 13308,5 тис.грн.) призведе до прискорення їхнього обертання та отримання економічного ефекту у вигляді відносного вивільнення оборотних коштів.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” (затверджене наказом Мін.фін.України від 31.12.99 р. № 318.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 15 "Дохiд" (Затверджено Наказом Мiнiстерства фiнансiв України 29.11.99 № 290)

3. Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 3 "Звiт про фiнансовi результати" (затверджене наказом Мін.фін.України від 31.03.99 N 87)

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.04.99 р. № 87.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.04.99 р. № 87.

6. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом? - М.: Финансы и статистика, 1995, 224 с.

7. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту - К.Молодь,2004р.- 1000 с.

8. Економіка підприємств / За ред. Покропівного - К.:Лібра, 1999 - в 2-х тт.

9. Ефимова О.В. Как анализировать финансовое положение предприятия. - М.: АО Бизнес-школа «Интелл-синтез», 1994. - 220 с.

10. Житна І.Б., Нескреба А.М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства. - К.: Вища школа, 1992 - 191 с.

11. Ковалев В.В. Финансовый анализ- М.: Финансы и статистика, 2004 г. - 315 с.

12. М.: ИНФРА - М,1995. - 176с.

13. Моляков Д.С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства. - М.: Финансы и статистика, 2004 г. - 120 с.

14. Никбахт Е, Гроппеллі А. Фінанси. - К.:Основи, 1999р. - 383 с.

15. Родионова В.М., Федотова М.А. Финансовая устойчивость предприятия в условиях инфляции. - М.: Перспектива, 1995. - 135 с.

16. Руденко В.А. Экономика предприятий. - М.,1992 - 377 с.

17. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий. - Мн.: Экоперспектива - 2004. - 234 с.

18. Сопко В.В. Методика анализа баланса предприятия.-К.: МП «Лоран», 1994. - 68 с.

19. Стражев В. И. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности - Мн.: Выш. шк., 1999 - 363 с.

20. Суторміна В.М., Федосов В.М., Рязанова Н.С. Фінанси зарубіжних корпорацій - К.:Либідь, 1993, 247 с.

21. Финансовый менеджмент /Под ред. Е.С.Стояновой - М.:Перспектива, 2008, 656 с.

22. Фінанси підприємств/за ред А.М.Поддєрьогіна-К.:КНЕУ, 2008-368 с.

23. Холт Р.Н.. Основы финансового менеджмента.-М:Дело,1994-754 с.

24. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. -

25. Шим Дж.К., Сигел Дж.Г. Финансовый менеджмент - М.: Филинъ - 2004 - 400 с.

26. Экономика предприятия / Под ред. В.Я.Горфинкеля, В.Ф.Швандара - М., 2008 - 614 с.

Додаток А

Баланс на 1.01.2007



Додаток Б

Баланс на 1.01.2008 р.

Додаток В

Баланс на 1.01.2010



Додаток Д

Звіт про фінансові результати за 2009 р.



ДОДАТОК Ж

Структура запасів в загальному обсязі оборотних активів ТОВ “Україна Беверіджиз” за 2005-2009 рр.

Оборотні активи	На 01.01. 2005 р.	На 01.01. 2007 р.	Відхилення	На 01.01. 2008 р.	Відхилення	На 01.01. 2009 р.	Відхилення	На 01.01. 2010 р.	Відхилення
	тис. грн.	пит вага %	тис. грн.	пит вага %		%		пит вага %		%	тис. грн.	пит вага %		%	тис. грн.	пит вага %		%
Запаси	50784	52,1	51796	76,8	1012	24,7	60267	49,8	8471	-27,0	65064	44,4	4797	-5,4	49126	50,9	-15938	6,5
Векселі одержані						-	1323	1,1	1323	1,1	4988	3,4	3665	2,3	46392		-4988	-3,4
Дебіторська заборгованість	46637	47,8	15810	23,4	-30827	-24,4	59366	49,1	43556	25,7	76059	51,9	16693	2,8	21	48,1	-29667	-3,8
Грошові кошти	54	0,1	-146	-0,2	-200	-0,3	3		149	146	459	0,3	456	0,3	915	0,1	-438	-0,2
Інші оборотні активи					-											0,9	915	0,9
Всього:	97475	100	67460	100	30015	х	120959	100	53499	х	146570	100	25611	х	96454	100	-50116	х

ДОДАТОК З

Аналіз складу і структури ТМЗ на ТОВ “Україна Беверіджиз” за 2005-2009 роки

Елемент ТМЗ	На 01.01. 2005 р.	На 01.01. 2007 р.	Відхилення	На 01.01. 2008 р.	Відхилення	На 01.01. 2009 р.	Відхилення	На 01.01. 2010 р.	Відхилення
	тис. грн.	пит. вага %	тис. грн.	пит. вага %		%	тис. грн.	пит. вага %		%	тис. грн.	пит. вага %		%	тис. грн.	пит. вага %		%
Виробничі запаси	22942	45,2	24778	47,8	1836	2,6	39224	65,1	14446	17,3	50295	77,3	11071	12,2	46051	93,7	-4244	16,4
Товари	1364	2,7	352	0,7	-1012	-2	170	0,3	-182	-0,4	137	0,2	-33	-0,1	122	0,2	-15	0
Тварини на вирощ. і відгодівлі	187	0,4	241	0,5	54	0,1	188	0,3	-53	-0,2	104	0,2	-84	-0,1	6	0,1	-98	-0,1
Незавершене виробництво	479	0,9	386	0,8	-93	-0,1	503	0,8	117	0	213	0,3	-290	-0,5	425	0,9	212	-0,6
Готова продукція	22320	43,9	20433	39,4	-1887	-4,5	14978	24,9	-5455	-14,5	5453	8,4	-9525	16,5	2522	5,1	-2931	-3,3
Малоцінні і швидкозношувані предмети	3492	6,9	5606	10,8	2114	3,9	5204	8,6	-402	-2,2	8862	13,6	3658	5	-	-	-	-
Всього:	50784	100	51796	100	+1012	х	60267	100	8471	х	65054	100	4797	х	49126	100	-7076	х

Размещено на Allbest.ru

...