Суть і структура тіньової економіки

Соціальна незахищеність та неможливість реалізації соціальних гарантій нелегально працюючими або тими, хто частково отримує тіньову заробітну плату, призводить до зростання рівня бідності в країні. Маніпуляції з розміром офіційних доходів дозволяють нелегально працюючим та легально працюючим з низькою офіційною заробітною платою необгрунтовано отримувати від держави соціальну підтримку, що може негативно позначитися на результативності вирішення завдань реформи системи соціальної підтримки.

Основним принципом реалізації заходів з детінізації заробітних плат має стати непогіршення умов ведення бізнесу та оплати праці сумлінних платників податків.

Серед основних напрямів детінізації оплати праці, які зараз широко дискутуються, слід виділити: зменшення навантаження на оплату праці податками та страховими внесками, посилення зв'язку між фактично сплаченими страховими внесками та розміром пенсійного забезпечення, перерозподіл розмірів страхових внесків між працюючим та роботодавцем, посилення відповідальності за ухилення від сплати податків та страхових внесків, покращенням адміністрування податків, запровадження індикативних заробітних плат, підвищенням якості соціальних послуг.

Перерозподіл обсягів страхових внесків між працівником та роботодавцем.

З одного боку, досвід розвинутих країн свідчить, що розмір страхових внесків, які сплачує роботодавець, зазвичай є меншим, ніж внесок працюючого62. Тому прихильники цього заходу наголошують на необхідності перерозподілу внесків. Разом з тим, наявність причинного зв'язку між співвідношенням внесків роботодавця і працівника та рівнем тіньової економіки поки залишається дискусійним питанням. Опоненти цієї позиції стверджують, що такий перерозподіл не матиме значення, оскільки для працівника важливим є розмір отримуваних коштів у формі оплати праці, а для роботодавця - фактична вартість трудових ресурсів. Тому, як за існуючих умов, так і в разі перерозподілу внесків, сторони продовжуватимуть домовлятися. Крім того, опоненти стверджують, що реалізація цього заходу призведе до зменшення розміру «чистої» заробітної плати.

На нашу думку, значна кількість працюючих, які частково або повністю отримують заробітну плату «у конвертах», не мають вибору. За існуючих умов економічна зацікавленість роботодавців у таких схемах оплати праці є значно вищою, ніж у працюючих. Економічні втрати працюючого від такої схеми полягають у відсутності гарантій пенсійного та соціального забезпечення. Проте, економічні втрати роботодавця від застосування тіньових схем оплати праці є незначними (наприклад, вони пов'язані з можливими витратами на «вирішення» питань з контролюючими органами, неможливістю компенсації шкоди, заподіяної роботодавцю такими працівниками).

Позитивний ефект від перерозподілу внесків між роботодавцем та працівником може бути досягнутий тільки за умов збереження на існуючому рівні або зменшення розриву між фактичною вартістю трудових ресурсів для роботодавця та фактичним обсягом отриманих коштів для працівника . За таких умов перерозподіл страхових внесків вплине на механізми ціноутворення на ринку праці, а, відповідно, на механізми конкуренції. При частковому перенесенні навантаження від роботодавця до працівника має збільшитися номінальна заробітна плата працівників, які її легально отримують. Це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності на ринку праці роботодавців, які сплачують легальну заробітну плату. Як наслідок, роботодавці, які використовують схеми нелегальної оплати праці, будуть вимушені підвищувати заробітну плату, або легалізувати її.

Запровадження «періоду очікування» для осіб, які не сплачували страхові внески до пенсійної системи.

Основна ідея цього заходу, який запропонований експертами Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, полягає у підвищенні віку виходу на пенсію для осіб, які не сплачували внески до пенсійної системи, або сплачували їх не в повному обсязі.

Низький рівень податкової культури, пов'язаний з відсутністю у суспільстві норм і стандартів поведінки щодо дотримання законодавства та сплати податків і страхових внесків, значною мірою обумовлений безкарністю правопорушень у цій сфері. Запровадження «періоду очікування» дозволить подолати практику відсутності санкцій за недотримання норм законодавства.

Запровадження такого заходу потребує опрацювання та наукового обґрунтування таких питань:

розробки системи заходів щодо масового виявлення випадків виплати неофіційної заробітної плати або її частини та обґрунтування сум недоотриманих страхових внесків і податків;

встановлення залежності між тривалістю «періоду очікування» та сумами недоотриманих страхових внесків і податків.

Посилення зв'язку між фактично сплаченими страховими внесками та розміром пенсійного забезпечення.

Основою для забезпечення цього заходу є пенсійна реформа. Разом з тим, тінізація оплати праці залишається ризиком для запровадження накопичувальної складової пенсійної системи. Оскільки на даний час схема нарахування пенсій за цією складовою є непрозорою, а відповідна роз'яснювальна робота з населенням не проводиться, схильність до перебування у нелегальному секторі у осіб, які мають приймати участь у пенсійній системі ІІ рівня, може зрости.

Посилення відповідальності за ухилення від сплати податків і страхових внесків та покращення їх адміністрування.

Відсутність етичних норм щодо сплати податків та страхових внесків у суспільстві має компенсуватися запровадженням жорстких санкцій за порушення законодавства у сфері оплати праці. Запровадження карної відповідальності за невиплату заробітної плати, у свій час, позитивно вплинуло на динаміку заборгованості з виплати заробітної плати. Штрафні санкції за порушення законодавства про працю в Україні є найнижчими в Європі. Тому підвищенню ризикованості та вартості використання тіньових схем оплати праці сприятимуть:

збільшення штрафних санкцій за ухилення від оформлення трудових відносин між працівником та роботодавцем;

запровадження карної відповідальності посадових осіб роботодавця за неоформлення трудових відносин з працівником;

розширення повноважень Інспекції з питань праці щодо здійснення перевірок додержання законодавства про оплату праці.

Прийняття нормативних актів, які запропоновані Міністерством соціальної політики, щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про працю і мінімальних

розмірів оплати праці та гарантій їх забезпечення є передумовою зниження рівня тінізації оплати праці.

Запровадження індикативної заробітної плати з метою обчислення внесків до Пенсійного та інших фондів соціального страхування.

Як пропонується Міністерством соціальної політики України, «середня індикативна заробітна плата не може бути меншою за встановлену законом мінімальну заробітну плату, збільшену на відповідний коефіцієнт для окремих категорій працівників, зокрема для перших керівників підприємств, установ та організацій такий коефіцієнт дорівнює 5, для головних бухгалтерів - 3, для працівників - 2».

На нашу думку, цей захід взагалі не спрямований на детінізацію оплати праці. Внаслідок його реалізації збільшиться навантаження на заробітну плату - підприємства, які сплачують працівникам заробітну плату легально, хоча й невелику, повинні будуть сплачувати більші страхові внески. Підприємства, які легально не сплачують заробітну плату, не почнуть її сплачувати, оскільки умови перебування у нелегальному секторі не погіршаться. Таким чином, запровадження індикативних заробітних плат збільшить навантаження на легальний бізнес та несе в собі ризик подальшої тінізації економіки.

Запропоноване Міністерством соціальної політики у законопроекті «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку на багатство» збільшення ставки оподаткування доходів фізичних осіб, коли загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує п'ятнадцятикратний розмір мінімальної заробітної плати, також може посилити мотивацію відповідних фізичних осіб щодо ухилення від оподаткування. У зв'язку за цим, для прийняття зазначеного законопроекту необхідно оцінити його потенційний вплив на рівень тіньової економіки з метою попередження подальшої тінізації доходів фізичних осіб, передбачити додаткові превентивні заходи щодо запобігання тінізації доходів.

Детінізація земельних відносин.

У контексті земельної реформи детінізація земельних відносин є однією з передумов забезпечення ефективного функціонування ринку землі. Зменшенню рівня тінізації земельних відносин сприятимуть інвентаризація земельних ресурсів, удосконалення методичних підходів до грошової оцінки земель, створення електронного загальнодержавного кадастру землі, які визначені як необхідні кроки з удосконалення земельних відносин у Програмі економічних реформ України на 2010-2014 рр. Крім того, формуванню прозорого ринку землі та детінізації земельних відносин сприятиме реалізація таких заходів:

зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення (за умов завершення інвентаризації земель і формування кадастрово-реєстраційної системи), що зменшить мотивацію значної кількості суб'єктів господарювання до використання тіньових і корупційних схем переведення земель сільськогосподарського призначення у інші категорії земель;

забезпечення прозорості діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування щодо прийняття рішень про передачу у власність або користування земельних ділянок державної та комунальної власності;

забезпечення вільного доступу фізичних і юридичних осіб до інформації про вільні земельні ділянки та генеральні плани населених пунктів, що сприятиме залученню ширшого кола учасників у земельні аукціони. Це створюватиме умови для формування ринкових засад при продажу та відведенні в оренду земель державної та комунальної власності та дозволить наблизити ціни продажу земельних ділянок державної та комунальної власності до ринкових. У свою чергу, це сприятиме збільшенню доходів бюджету;

вдосконалення процедур реалізації спільних інвестиційних проектів, пов'язаних з будівництвом на земельних ділянках державної або комунальної власності, учасниками яких є суб' єкти державної чи комунальної власності спільно з приватними інвесторами;

використання технологій космічного зондування, що дозволить прискорити здійснення інвентаризації земель, забезпечити повноту та точність даних у державному земельному кадастрі. Крім того, методи космічного зондування необхідно запроваджувати для систематичного контролю цільового використання земель та визначення структури та площ посівів основних сільськогосподарських культур;

вдосконалення нормативних актів з інвентаризації земель у частині запровадження дієвих процедур, які б дозволяли обґрунтовано здійснювати виправлення помилок у державному земельному кадастрі при виявленні невідповідності фактичних меж ділянок тим, що зазначені у кадастрі, з метою недопущення «легалізації» правопорушень, пов' язаних із самовільним захопленням земельних ділянок або їх нецільовим використанням;

спрощення процедур передачі у власність або оренду земельних ділянок промисловості, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Висновки

Проведене курсове дослідження дозволило сформувати ряд висновків.

1. Тіньова економіка являє собою складне суспільно-економічне явище, пов'язане з незаконним привласненням особою або групою людей частини створеної вартості або частки майна через різні спотворення об'єктивної інформації про рух грошових коштів та матеріальних цінностей, спотворення даних первинного обліку для заплутування джерел походження доходу, а також через організацію та реалізацію методом лобіювання відповідних законодавчих норм і нормативів, схем корисливого перетікання капіталів, здійснення яких не підлягає під кримінальну відповідальність, але зумовлює матеріальні втрати державних або підприємницьких структур, або окремих громадян.

2. Тіньова економіка функціонує поряд з легальною економікою. Певний її рівень притаманний кожній країні у світі (10?15 % від ВВП). Водночас наявність тіньової економіки суперечить державному устрою та закону. Структурними складовими тіньової економіки є: кримінальна діяльність, неформальна та фіктивна діяльність. Причини виникнення тіньової економіки можуть бути класифіковані за часом, тобто мати короткострокове, середньострокове та довгострокове джерела утворення. Збільшення рівня тіньової економіки до 40?50 % ВВП є критичним, а за оцінками багатьох експертів рівень тіньової економіки в Україні становить близько 50 %.

3. Негативними наслідками існування тіньової економіки є: скорочення податкових надходжень до бюджету та фінансування інноваційно важливих та стратегічних напрямів розвитку держави, погіршення умов існування соціального сектора країни; „втеча” капіталу за кордон, скорочення обсягів офіційного виробництва, вивільнення працівників, поглиблення некерованості економічними процесами, збавлення міжнародного престижу країни, довіри інвесторів як зовнішніх, так і внутрішніх тощо. Найголовніший негативний чинник тіньової економіки - викривлення умов функціонування підприємств.

4. Вилучення фінансових ресурсів з реальної економіки і спрямування значної частини за межі країни в умовах напруженості бюджетного фінансування і наявності значного державного боргу (як внутрішнього, так і зовнішнього) становить серйозну проблему для економічного розвитку. Реальним виявом такого стану є скорочення прибутковості реального сектора навіть в умовах розширення його масштабів останнім часом. Такий стан зумовлено тим, що сьогодні існують цілком легальні засоби зменшення фінансового результату і, навіть, утворення збитку, внаслідок чого постійно збільшуються розміри неплатежів, значна частина яких за терміном давності списується без проведення відповідних компесаційних санкцій. За такої практики формуються фінансові потоки, які розділяють одержані реальні доходи на легальні (мінімально потрібні для продовження виробничого процесу) і тіньові (що формуються без обмежень на приватних рахунках).

5. Найчастіше для перерозподілу на користь тіньового сектора використовують фінансові установи в офшорних зонах. Привабливість цих зон для тіньових структур пояснюється особливим їх статусом та умовами функціонування. Особливостями їх є створення для підприємців сприятливого валютно-фінансового, фіскального режиму, високого рівня банківської і комерційної таємниці, а також лояльність державного регулювання. В Україні значна частина тіньових опреацій здійснюється через офшорні компанії.

6. Для практичного використання в дисертаційній роботі запропоновано організаційно-економічний механізм виявлення і попередження тіньової економіки як сукупність заходів впливу на мотивацію поведінки суб'єктів у напрямі профілактики й обмеження протиправної діяльності. Комплексне застосування економічних, адміністративних та правових заходів дозволить реалізувати завдання детінізації економіки.

7. Детінізація української економіки пов'язана з комплексним реформуванням системи відносин, яка здійснюється в економічній сфері між державою, підприємцями та найманими працівниками, і має спрямовуватися на усунення тих чинників, які негативно впливають на економіку і зумовлюють її тінізацію, а саме: порушення економічних інтересів між суб'єктами економічних відносин, що скорочує базу розширеного відтворення одних суб'єктів на користь іншим; скорочення офіційних джерел ресурсно-фінансового забезпечення підприємств; зростання витратності, в тому числі й тієї, що виникла внаслідок штучного завищення витрат на ресурси, вузли та напівфабрикати (у деяких товарних групах українські ціни перевищили світові); прояви монопольної поведінки.

8. Механізмами детінізації на сучасному етапі можуть бути: реформування національної системи фінансового контролю за здійсненням протизаконної діяльності у напрямі розробки конкретних інструментів обмеження тіньових систем перерозподілу фінансових ресурсів за кожним конкретним випадком; формування спеціального реєстру та загального переліку декларацій із заявленими до відшкодування сумами ПДВ, які вважаються сумнівними; застосування мінімальних цін на високоліквідні імпортні товари (передусім підакцизні) для розрахунків і сплати податків; створення інституту представників митної та податкової служби в зарубіжних країнах (для обміну інформацією про оподатковування зовнішньоекономічної діяльності українських суб'єктів підприємництва); запровадження моніторингу за внутріфірмовими цінами в межах холдингових компаній; застосування змін в організаційній структурі державних холдингових компаній, (зокрема, позбавлення підприємств права юридичної особи) та ін.

Список літератури

1. Базилевич В. Методичні аспекти оцінки масштабів тіньової економіки/ Базилевич В., Мазур І. // ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ.-2004.-№ 8.-С.36-44.-(Упр. економікою: теорія та практика).

2. Базилюк А.В., Коваленко О.С. Тіньова економіка в Україні. - К.:НАЕІ Мінекономіки України, 1998. - 206 с.

3. Держава та тіньова економіка / Зінов'єв Ф.В. // Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. - 2004.- № 4. С. 97-99.

4. Мазур І. Корупція як інститут тіньової економіки//ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ.-2005.-№ 8.-С.68-74.

5. Мандыбура В., Ходачук О. Сколько градусов в "тени" // Бизнес .-1999 .- 22 марта (№ 12) .- С. 22.

6. Нагребельний В.П. Тіньова економіка / В.П. Нагребельний, В.М. Попович // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. - К., 1998.- Т.6.- С. 74-76 с.

7. Організаційно-економічний механізм виявлення та попередження тіньової діяльності: Автореф. дис. ... канд. екон. наук. / Квасов С.А.; Н.-д. екон. ін-т М-ва економіки та з питань європ. інтегр. України. - К., 2005.

8. Оцінка тіньового сектора економіки України /Корнус В.Г. // Зб. наук. пр. Донец. держ. ун-ту упр. Сер.: "Економіка".- 2004.- Т. 5, вип. 34: "Економіка та маркетинг підприємства і території". - С. 161-166.

9. Попович В.М. Тіньова економіка як предмет економічної кримінології. - К.: Правові джерела, 1998.- 448 с.

10. Розвиток досліджень причинності тінізації економічних процесів в Україні / Предборський В. // Підприємництво, господарство і право. - 2005.- № 4.- С. 68-72.

11. Роль держави у формуванні системи протидії "тінізації капіталу"/Бежан О.М. // Прометей. - 2004.- №3 (15). - С. 44-47.

12. Турчинов О.В. Тіньова економіка: закономірності, механізми функціонування, методи оцінки. - К., 1996.

13. Турчинов О. Тіньова економіка: теоретичні основи дослідження. - К.: Артек, 1995.- 300 с.

14. Шелудько Н.М. Проблеми тіньової економіки в Україні // Фінанси України. - 2002. - №9. - С. 80-86.

15. http://ua.proua.com/news/2006/10/17/155616.html

16. http://ntsu.com.ua/no_comments/926.html

Размещено на Allbest.ru