Напрями підвищення виробничої потужності підприємства

Системний підхід до вивчення чинників, впливати на величину і використання виробничої потужності, передбачає розгляд наступних основних положень: визначення впливу на величину виробничої потужності і використання в виробництві ресурсів, що споживаються і процесів їхнього перетворення.

Основні ресурси виробничого процесу виражаються трьома елементами: працею, знаряддями праці і предметами праці. Отже, споживання і перетворення цих ресурсів є основою визначення обох видів чинників.

Проаналізуємо склад і їх характерні риси, впливати на величину виробничої потужності. Як було відображено вище, між поняттями "виробнича потужність " і "засоби праці " існує тісна функціональна залежність. Вона виявляється в тому, що кожному окремо взятому засобу праці відповідає певна величина виробничої потужності. А відповідно головним чинником, впливати на величину виробничої потужності, є наявна сукупність засобів праці. Причому цей вплив на підприємствах машинобудування виявляється шляхом розширення фронту робіт і підвищення продуктивності технологічного обладнання (робітничих місць)[7.стор.24]

Розширення фронту робіт залежить від кількості технологічного обладнання і виробничих площ. Із збільшенням кількості обладнання і робочих місць створюються умови для розширення виробництва.

Однак це розширення звичайно лімітується розмірами виробничих площ будинків (існує виняток для тих виробництв, потужності яких залежать від величини площ, наприклад складальних, котельно-зварювальних).

Самі виробничі площі, як правило, безпосереднього впливу на предмет праці не виявляють. Вони обмежують масштаб виробництва просторово, тому є одним з чинників, що визначає величину виробничих потужностей.

Виробнича потужність не відображає сумарну енергетичну потужність підприємства і не складається з суми потужностей окремих робітничих машин. Вона залежить від рівня відповідності структури обладнання і робітничих місць структурі машиноємності (трудомісткості) виробів, що виготовляються. Тому, щоб її структура відповідала структурі виробів, що виготовляються, тобто в їхній пропускній спроможності повинен бути досягнутий максимальний рівень погодженості. Повне співвідношення повинно бути досягнуте і між виробничими потужностями дільниць і цехів підприємства. Отже, одним з важливих умов виробництва є дотримання норм і пропорцій між їх кількістю, розмірами і робочими швидкостями.

Таким чином, теза про те, що величина виробничої потужності залежить від кількості і продуктивності засобів праці, повинна бути істотно доповнена.

Так, важливим чинником, що визначає величину виробничої потужності, є передусім система машин як сукупний механізм, побудований на основі принципу пропорційності.

Чинники підвищення продуктивності машин (робітничих місць) зв'язані головним чином з поліпшенням якісного складу технологічного обладнання, збільшенням в його складі високопродуктивних верстатів, автоматів і напівавтоматів, автоматичних ліній.

Чим вища якість машини і обладнання, тим більша їхня продуктивність в одиницю часу роботи, і відповідно більша виробнича потужність підрозділів і підприємства в цілому.

Продуктивність машин і обладнання також залежить від якості предметів праці. З якістю сировини змінюється технологія його обробки, що безпосередньо відбивається на продуктивності засобів праці і їхньому вдосконаленні.

Значний вплив на збільшення продуктивності машин виявляє вдосконалення технологічного процесу. Впровадження прогресивної технології дасть можливість інтенсифікувати виробничий процес, тобто скоротити як машинний, так і загальний час виготовлення виробу.

Збільшення продуктивності машин в значній мірі залежить від ступеня досконалості конструкції виробів, що виготовляються, їхньої уніфікації і стандартизації, зниження кількості і суміщення операцій при їхньому виготовленні.

Продуктивність машин залежить також від кваліфікації робітників. Систематичне підвищення їхньої загальної і технічної творчості, вдосконалення виробничих навиків і на цій основі підвищення рівня кваліфікації створюють сприятливі соціальні передумови для збільшення продуктивності засобів праці. Укомплектування промислових підприємств кваліфікованими робітниками прискорює технологічне засвоєння сучасної техніки, дозволяє значно перевищити її паспортну продуктивність шляхом переходу до швидкісних засобів обробки деталей, використання спеціального ріжучого інструменту, модернізації окремих агрегатів верстатів і впровадження спеціального оснащення.

Класифікація чинників, що впливають на величину виробничої потужності підприємства, побудована за ознакою їхньої деталізації. Основною передумовою їх здійснення є наявність капітальних вкладень.

По іншому виглядають чинники, що впливають на використання виробничих потужностей.

Вони охоплюють заходи, пов'язані з використанням резервів, що мають організаційний характер, і не вимагають більших капітальних вкладень в основне виробництво. За змістом ці чинники можна поділити на соціально-економічні і організаційно-технічні, а за місцем виникнення -- на зовнішні і внутрішні.

Основний свій прояв вони знаходять в поліпшенні використання встановленої або прийнятої величини виробничої потужності, а також в співвідношенні часу роботи і часу витрат засобів праці, тобто охоплюють область їх функціонування.

Основними чинниками, що впливають на рівень використання обладнання, є вдосконалення організації обслуговування виробництва, підвищення якості і організації планування виробництва, технічного розвитку підприємств і технологічного планування завантаження обладнання, більш широке впровадження в практику виробництва сучасних прогресивних форм організації праці, вдосконалення матеріального стимулювання поліпшення використання

обладнання, вдосконалення структури парку обладнання шляхом раціонального розподілу виділеного підприємству і перерозподіл недовантаженого, підвищення коефіцієнта змінності роботи обладнання, скорочення часу простоїв обладнання в ремонтах.

З врахуванням зазначених вище ознак побудована класифікація чинників, що впливають на використання виробничих потужностей підприємств.

В узагальненому вигляді класифікація обох чинників представлена в додатку №2. Наведена класифікація обох видів чинників являє собою теоретичний аналіз кількісних і якісних ознак підвищення ефективності використання виробничих потужностей. Результативність аналітичної оцінки багато в чому залежить від обґрунтування системи показників, з допомогою яких можна визначити рівень інтенсивності використання виробничих потужностей.

При цьому важливе значення має розробка засобів розрахунку показників, а також засобів визначення нормативних значень кожного з показників.

Система показників -- це взаємозв'язана сукупність показників, з допомогою якої забезпечуються комплексна кількісна оцінка стану і виявлення резервів поліпшення інтенсивного використання виробничих потужностей.

Систему показників можна поділити на три групи. В першу групу можна включити коефіцієнти, що характеризують рівень засвоєння проектної і використання виробничої потужності підприємства, в другу -- коефіцієнти, що характеризують використання обладнання, і в третю -- вартісні показники, що характеризують віддачу виробничого апарату.

Кожний з показників, що входять в ту або іншу групу, має строго певне призначення в системі аналізу і дасть оцінку одному з напрямків процесу інтенсивного використання виробничих потужностей.

Розглянемо засоби визначення величини і призначення кожного з показників, що входять в систему.

Серед показників першої групи слід передусім виділити коефіцієнт використання проектної потужності (Кп), що характеризує рівень використання введеної в дію нової потужності з метою досягнення стабільного випуску продукції не нижче передбаченого проектом рівня. Він визначається як відношення планового або фактичного обсягу випуску продукції (В), передбаченого проектом, в гривнях, тонах, штуках до величини проектної потужності (Мп) в аналогічних одиницях виміру.

На підставі отриманих з допомогою цього коефіцієнта даних можна судити про хід засвоєння проектних потужностей і техніко-економічні показники в межах нормативного терміну, про скорочення періоду введення в дію нових потужностей, тобто враховувати фактор часу в оцінці рівня інтенсивного використання нових потужностей.

Дещо інше призначення має раніше згаданий коефіцієнт використання виробничої потужності [Ки]. Він характеризує рівень використання діючої виробничої потужності, що по своїй величині може значно відрізнятися від проектної.

В свою чергу виробнича потужність ділиться на певні види, кожний з яких має своє різноманітне значення при вирішенні питань планування і організації виробництва. Тому рівень використання різних видів потужностей необхідно розглядати окремо.

Так, передовсім сліду оцінити рівень використання прийнятої планової, середньорічної і фактичної виробничої потужності.

Коефіцієнт використання кожної з них можна отримати шляхом відношення планового або фактичного обсягу валової, товарної, чистої продукції ,що реалізувалася, (В) до відповідного виду виробничої потужності (ПМ). Важливе значення для характеристики використання виробничої потужності підприємства має аналіз рівня використання виробничих потужностей окремих його підрозділів. За результатами проведення цього аналізу можна судити про правильність вибору ведучої ланки, по якій прийнята потужність заводу, і про величину резервів збільшення випуску продукції окремими цехами. Надто важливим слід вважати визначення рівня використання середньої розрахункової або нормативної величини виробничої потужності. Для цієї мети застосовується коефіцієнт використання нормативної величини потужності (Кн), величина якого визначається в такому співвідношенні:

(2.1)

ПМн -- розрахункова нормативна величина виробничої потужності.

За коефіцієнтом використання того або іншого виду потужності можна оцінювати резерви поліпшення її використання, а також ступінь напруженості планових завдань підприємством. Однак досягнутий високий рівень коефіцієнта використання виробничої потужності не завжди дає підстави стверджувати про інтенсивне її використання.

Це пояснюється передовсім тим, що на підприємствах при визначенні їх виробничих потужностей орієнтуються на потужність тих підрозділів, що є вузькими місцями. Отже, виробничі потужності занижуються і не відображають дійсної їхньої величини, якою володіють підприємства. В зв'язку з цим не можна судити про раціональне використання технологічного обладнання, з наявних потенційних резервів підвищення його завантаження.

Об'єктивну оцінку цих резервів можна отримати з допомогою групи показників, що характеризують рівень використання обладнання. Ця група представлена трьома коефіцієнтами і показником середнього часу роботи однієї машини. Однім з таких узагальнюючих показників є коефіцієнт змінності роботи обладнання (Кзм).

Найбільш вірогідним засобом визначення коефіцієнта змінності роботи обладнання є ділення планової розрахункової або фактичної машино ємності продукції, що виготовляється на дійсний річний фонд часу всього встановленого обладнання при його роботі в одну зміну.

Формула розрахунку величини коефіцієнта змінності роботи обладнання [Кзм] має вигляд

(2.2),

де -- сумарна розрахункова планова або фактична машиноємність продукції, машино-годин;

Суст-- кількість одиниць встановленого обладнання [в цеху, на дільниці, в групі взаємозамінного обладнання):

- дійсний (розрахунковий) однойменний фонд часу роботи обладнання, год.

В результаті порівняння досягнутого коефіцієнта, що планується або фактичної змінності роботи обладнання, розрахованої нами способом, що пропонується, з оптимально можливим або нормативним можна отримати повну інформацію про наявність резервів, якими володіють підприємства і їхні підрозділи в підвищенні завантаження обладнання.

Для оцінки використання дійсного фонду часу роботи обладнання важливим показником є коефіцієнт завантаження обладнання (Кз). Він являє собою відношення сумарної машиноємності, необхідної для виготовлення планової або фактичної кількості продукції, до дійсного фонду часу роботи встановленого обладнання при заданому режимі роботи підприємства або його підрозділів. Цю величину можна визначити за формулою

(2.3)

де Р -- режим роботи заводу, цеху, дільниці, (кількість змін).

Такий спосіб визначення коефіцієнта завантаження не є єдиним. Також пропонується визначати цей показник за прийнятою потужністю. Формула розрахунку цієї величини має вигляд:

(2.4)

де Тп -- трудомісткість на програму по видах обробки;

ПМ -- величина прийнятої потужності;

Фі - дійсний річний фонд часу роботи обладнання.

З аналізу формули (3.4) видно, що чим більша величина прийнятої потужності, тим вищий коефіцієнт завантаження обладнання. Однак величина коефіцієнта завантаження обладнання при такому способі його розрахунку може дещо спотворюватися. Справа в тому, що потужність підрозділу або заводу визначається за потужністю ведучої ланки. Отже, розрахована за формулою (3.4) величина завантаження обладнання буде швидше характеризувати завантаження роботою обладнання ведучої ланки. Якщо при цьому ведуча ланка виявилася вузьким місцем, та потенційна величина коефіцієнта завантаження обладнання буде занижена.

При обґрунтуванні проектів машинобудівних заводів коефіцієнт завантаження обладнання визначається як відношення розрахункової кількості верстатів або машин до прийнятої його кількості.

Важливим моментом в аналізі використання обладнання є визначення середнього часу його роботи. Величина цього показника може бути розрахована за формулою:

(2.5),

де F - показник, що характеризує середній час роботи однієї машини, год.

Важливість цього показника полягає в одержанні поняття про середню абсолютну величину завантаження кожної одиниці обладнання в даному виробничому підрозділі.

Будь-який з означених показників другої групи відображає передовсім використання технологічного обладнання, що виражає величину виробничої потужності.

Динаміка цих показників не тільки відображає рівень інтенсивного використання виробничої потужності, але й свідчить про величину потенційних резервів поліпшення такого використання.

Важливим етапом в аналізі інтенсивного використання виробничих потужностей є оцінка ступеню рівномірності завантаження обладнання

при заданому обсязі виробництва або прийнятої потужності. Це завантаження надасть уяву про існуючий рівень пропорційності в виробничих потужностях підрозділів і груп взаємозамінного обладнання. Для кількісного вимірювання рівня рівномірності завантаження обладнання пропонується використати коефіцієнт пропорційності.

Коефіцієнт пропорційності (Кпр) визначається як відношення різноманітних видів робіт в структурі машиноємності продукції, що виготовляється до загальної кількості встановленого обладнання за наступною формулою:

(2.6),

де

СкР -- кількість обладнання, кратного відношенню різноманітних видів робіт в структурі машиноємності;

З допомогою цього показника можна визначити, яку кількість встановленого обладнання в даному виробничому підрозділі може водночас працювати при існуючій структурі машинного парку і структурі машиноємності (трудомісткості) заданої виробничої програми.

Водночас він визначає, наскільки масштаб роботи відповідає встановленому обладнанню на даний момент часу в підрозділі. Коефіцієнт змінності роботи обладнання і коефіцієнт завантаження обладнання в значній мірі залежать від обсягу виробництва. Коефіцієнт пропорційності залишається незмінним при зміні обсягу виробництва.

Не зміниться значення коефіцієнта пропорційності і в тому випадку, якщо збільшиться загальна кількість обладнання в цехах і на дільницях без відповідного покращення його структури.

Значення коефіцієнта пропорційності залежить передовсім від структури парку обладнання або структури машиноємності виробів, що виготовляються. Він зростає при збільшенні ступеня відповідності між структурою парку машин і структурою машиноємності продукції. Отже, коефіцієнт пропорційності характеризує відповідність структури машиноємності виробів, що виготовляються в структурі обладнання або, навпаки, структури обладнання -- в структурі машиноємності.

Характеризуючи масштаб виробництва при існуючому рівні погодженості пропускної здатності окремих видів обладнання, груп взаємозамінного обладнання, коефіцієнт пропорційності дасть можливість оцінити резерви збільшення виробничих потужностей підприємств і випуску продукції для наявних виробничих площ за рахунок збільшення кількості машин в загальному парку обладнання, технологічні можливості яких в найбільшій мірі відповідають структурі машиноємності виробів ,що виготовляються.

Визначивши з допомогою [Кпр] рівень пропорційності в виробничих потужностях, можна встановити кількість машин, верстатів, що безупинно приймає участь в роботі, а також виявити частину обладнання, що може бути вилучена з виробничого процесу або частково завантажена роботою.

В загальному вигляді коефіцієнт пропорційності характеризує рівень організаційної побудови системи машин на дільницях і в цехах підприємства.

Перевага використання коефіцієнтів змінності, завантаження і пропорційності при аналізі рівня використання резервів виробничих потужностей полягає в тому, що їх величина визначається на основі відпрацьованих або передбачуваних до відпрацювання машино-годин. В свою чергу машино-години є найважливішим елементом розрахунку величини виробничої потужності.

Отже, з допомогою коефіцієнтів, що пропонуються можна отримати об'єктивну аналітичну інформацію про ефективність використання виробничих потужностей.

Ще повнішим стає аналіз при поєднанні застосування цих показників в управлінні процесом інтенсивного використання виробничих потужностей. Так, коефіцієнт пропорційності характеризує можливий масштаб виробництва, тобто збільшення випуску продукції, що не притаманно вартісному коефіцієнту.

Відповідно коефіцієнт пропорційності з урахуванням вартості обладнання надасть уявлення про "ціну" досягнення погодженого функціонування системи машин і співставлення потужностей, а також дозволить визначити питому вагу обладнання що не використовується в загальній його вартості.

Важливе місце в аналізі рівня інтенсивного використання відводиться вартісним показникам. Вони виражають третю групу показників і сприяють оцінці впливу інтенсивного використання виробничих потужностей на ефективність виробництва. Одним з них є фондовіддача. Цей показник має прямий функціональний зв'язок з показниками, що відображають рівень завантаження обладнання.

На заводах кількість обладнання збільшується, росте його вартість і продуктивність. Однак завантаження його зростає повільно, а в більшості випадків знижується, що негативно відображається на обсязі фондовіддачі.

Вплив завантаження обладнання на фондовіддачу можна визначити за формулою:

(2.7),

де - приріст фондовіддачі за рахунок підвищення завантаження обладнання;

і - коефіцієнти завантаження обладнання в звітному і базисному роках;

Фб -- фондовіддача в базисному році.

Використання показника фондовіддачі надасть можливість оцінити досягнення проектної фондовіддачі і зіставити її величину з фондовіддачею за рівнем прийнятої потужності. Порівняння цих показників відображає, наскільки фондовіддача за рівнем прийнятої потужності відстає або перевищує проектну фондовіддачу, тобто надасть можливість визначити величину резерву підвищення фондовіддачі або величину перекриття проектної фондовіддачі, а також поліпшення використання прийнятої потужності.

Резерви підвищення фондовіддачі можна розрахувати за формулою

 (2.8),

де Фпр - величина фондовіддачі за проектом;

Фм - величина фондовіддачі за прийнятою потужністю.

Наступним вартісним показником, що характеризує ефективність використання активної частини основних фондів, є випуск продукції в розрахунку на одиницю вартості обладнання. В теперішні часи зростає технічне озброєння підприємств, підвищується технічний рівень виробництва. Випуск продукції на одиниці активної частини основних фондів дасть уяву про зростання ефективності їх використання. Цей показник може бути ще доповнений показником випуску продукції на одиницю обладнання. Він обраховується як в вартісному, так і в натуральному виразі.

Показники в натуральному виразі варто застосовувати для оцінки використання виробничих потужностей ливарних та зварювальних цехів.

Останнім і надзвичайно важливим показником в цій групі є коефіцієнт, що характеризує ефективність використання заводських виробничих площ. Цей показник особливо важливий при оцінці рівня використання виробничих потужностей тих підрозділів (складальних, зварювальних і ін.), величина потужності яких залежить передусім від величини виробничих площ.

використання резервів виробничих потужностей, здійснювати предметне управління процесом їх реалізації на підприємстві.

Отже, як бачимо, на всіх стадіях організації технічної підготовки виробництва необхідно проводити економічну оцінку доцільності розроблення і впровадження нового продукту за різними критеріями і різними методиками. Ця робота проводиться комплексно і системно. Це дає змогу обрати оптимальні варіанти рішень з урахуванням реальних можливостей для впровадження нового продукту.

Ще на етапі технічного завдання і ексклюзивного проектування, коли встановлюють тип і основні параметри нового виробу, насамперед треба виявити і зафіксувати його експлуатаційні переваги (краща якість, більша продуктивність, меньша енергомісткість, матеріаломісткість, вища надійність тощо). При цьому необхідно співставляти нову конструкцію виробу із кращими аналогами на ринку. За наявності декількох варіантів нової конструкції необхідно вибирати ефективніший.

Отже, виходячи з вище вказаного, найважливішим параметром, що характеризує потенційні можливості основного виробництва промислового підприємства, є його виробнича потужність.

В даному розділі показано якими одиницями вимірюється виробнича потужність підприємств, як вони застосовуються залежно від характеру виробництва та галузевої підпорядкованості. Загальне правило таке: виробнича потужність визначається в тих самих одиницях виміру, в яких планується та здійснюється облік продукції, що виготовляється (послуг, що надаються). Здебільшого це натуральні або умовно натуральні вимірники за видами продукції (послуг). Відображено показники, що характеризують ефективність використання основних виробничих фондів.

В ІІ розділі показано методики розрахунку виробничих потужностей, а також показано фактори які впливають на виробничу потужність. Показана оптимізація виробничих потужностей, дані рекомендації щодо збільшення виробничих потужностей підприємством.

Розділ III. Практичні розрахунки

Виробнича ситуація № 1

Мале підприємство використовує 5 швейних машин, які придбані З роки тому по ціні 1200 грн. кожна . Нормативний строк служби такого класу обладнання 6 років. Теперішня ціна машини такого класу 1050 грн. Розрахувати загальний коефіцієнт зношення машин. Загальний коефіцієнт зношення обладнання можна обчислити:

Кф.знош - можна обчислити як відношення суми нарахованої амортизації за три роки до початкової вартості машини. Норму амортизації обчислюємо:

Тоді сума нарахованої амортизації становить

(норма амортизації)

Отже, Кзаг.знош = 0,561

Виробнича ситуація №2

Підприємство може застосовувати прискорену амортизацію основних фондів групи 3, зокрема нових токарних верстатів. Визначте, яким саме методом краще скористатись при нарахуванні амортизації, якщо початкова вартість верстата 100тис.грн., а нормативний строк служби 5 років.

При використанні для прискореної амортизації методу зменшуваного залишку норму амортизації слід збільшити вдвічі На = 40%, а річні суми амортизації можна знайти:

1-ий рік - 100*0,4 = 400тис.грн.; 2-ий рік - (100-40]*0,4=24тис.гн.; 3-ий рік - (60-24)*0,4 = 14,4тис.грн.; 4-ий рік - (30-14,4)*0,4=8,64тис.грн.; 5-ий рік - (21,6-8,64)*0,4=5,18тис.грн.

Нагромаджена за 5 років експлуатації сума амортизаційних відрахувань становитиме А = 40 + 24 + 14,4 + 8,64 + 5,18 = 92,22тис.грн. Різниця 100-92,22 = 7,78тис.грн.-ліквідаційна вартість верстата.

При використані методу суми чисел (кумулятивного методу) спочатку слід просумувати цифрові значення з років експлуатації верстата :1 + 2 + 3 + 4 + 5 = 15.

Далі утворюємо ряд чисел типу 1/15...5/15 і розміщуємо його в зворотному порядку 5/15; 4/15;...1/15.

Річні амортизаційні суми обчислюються:

1-ий рік - 100*(5/15) = 33,3тис.грн.;

2-ий рік - 100*(4/15) = 26,6тис.гн.;

3-ий рік - 100*(3/15) = 20тис.грн.;

4-ий рік - 100*(2/15) = 13,3тис.грн.;

5-ий рік - 100*(1/15) = 6,67тис.грн. Нагромаджена сума амортизації становитиме : А=3 3,3 + 26,6 + 20 +13,3 + 6,67 = 99,87тис.грн.

При нарахуванні амортизації на токарний верстат краще використовувати кумулятивний метод прискореної амортизації, оскільки він дає змогу майже повністю з амортизувати вартість верстата за 5 років і за 3 роки експлуатації повернути підприємству майже 80% його вартості.

Висновок: при нарахуванні амортизації на токарний верстат краще використовувати кумулятивний метод прискореної амортизації.

Виробнича ситуація № 3

Визначити виробничу потужність пекарні та її виробничу програму, якщо середня тривалість випікання хлібобулочних виробів вагою 1 кг становить 40хв, тривалість зміни 8год., режим роботи двозмінний. Номінальний фонд робочого часу З00днів/рік, а втрати робочого часу 10%.

Виробнича потужність пекарні визначається потужністю печей, яких встановлено 3 одиниці. Коефіцієнт використання потужності 0,85. Виробнича потужність одної печі може бути обчислена:

Дійсний фонд робочого часу печі становить:

Фд =300*2*8*0,9=4320 год./рік.

кг.

Виробнича потужність пекарні:

648000*3=1944000кг=1944т/рік

Виробнича програма визначається як добуток потужності пекарні на коефіцієнт її використання:

1944т/рік*0,85 = 1652,4т/рік.

Отже, ВП = 648000кг., потужність 1652,4т/рік.

Виробнича ситуація № 4

Обчислити коефіцієнт змінності роботи ткацьких верстатів в цеху, якщо ЗО із них працює в 1 зміну, 80 - в дві зміни, 20 - в три зміни.

В даному випадку коефіцієнт змінності можна обчислити, як середньозважену величину з числа одиниць устаткування на кількість змін його роботи:

Отже, коефіцієнт змінності роботи ткацьких верстатів в цеху =1,9 зміни.

Виробничі потужності підприємств обчислюються за відповідними галузевими основними положеннями, що відображають особливості конкретних галузей. Проте існують спільні для більшості галузей економіки методичні принципи розрахунку виробничих потужностей діючих підприємств. Виробничу потужність підприємства визначають за всією номенклатурою профільної продукції.

Для розрахунків виробничої потужності підприємства береться максимально можливий річний фонд часу (кількість годин) роботи устаткування. Для докорінного поліпшення рівня використання наявних потужностей для переважної більшості підприємств потрібно якомога швидше подолати спад виробництва, стабілізувати й поступово нарощувати обсяги виробництва конкурентоспроможної продукції, яка користується попитом на вітчизняному та світовому ринках.

Звідси випливає висновок про можливість і необхідність визначення оптимальної виробничої потужності підприємства, тобто такої виробничої програми, за якої обраний в якості критерію оптимальності показник досягає свого екстремального (мінімального чи максимального) значення.

Висновки

На основі проведеного дослідження методів зростання виробничої потужності встановлено:

1) Найважливіший результат організації інтенсивного використання виробничих потужностей - прискорення темпів приросту продукції без додаткових капітальних вкладень.

Розвиток економіки України на сучасному етапі і в найближчій перспективі зумовлює необхідність вдосконалення організації інтенсивного використання виробничих потужностей діючих підприємств.

Організація інтенсивного використання наявних виробничих потужностей - важливий фактор економічного зростання, який не тільки підвищує ефективність потужних ресурсів, що застосовуються, але і сприяє збільшенню випуску продукції.

2) Теза, що величина виробничої потужності залежить від кількості і продуктивності засобів праці, повинна бути істотно доповнена. Так, важливим чинником, що визначає величину виробничої потужності, є передусім система машин як сукупний механізм, побудований на основі принципу пропорційності.

3) Чинники підвищення продуктивності машин (робітничих місць) пов'язані головним чином з поліпшенням якісного складу технологічного обладнання, збільшенням в його складі високопродуктивних верстатів, автоматів, напівавтоматів і автоматичних ліній. Чим вища якість машини і обладнання, тим більша їхня продуктивність за одиницю часу роботи, і відповідно більша виробнича потужність підрозділів і підприємства в цілому.

4) Значний вплив на збільшення продуктивності машин виявляє вдосконалення технологічного процесу. Впровадження прогресивної технології сприятиме інтенсифікації виробничого процесу, тобто скороченню як машинного, так і загального часу виготовлення виробів.

5) Продуктивність машин залежить також від кваліфікації робітників. Систематичне підвищення їх загальної і технічної творчості, вдосконалення виробничих навиків і відповідно підвищення рівня кваліфікації створюють сприятливі соціальні передумови для збільшення продуктивності засобів праці. Укомплектування промислових підприємств кваліфікованими робітниками прискорює технологічне засвоєння сучасної техніки, дозволяє значно перевищити її паспортну продуктивність шляхом переходу до швидкісних засобів обробки деталей, використання спеціального ріжучого інструменту, модернізації окремих агрегатів верстатів і впровадження спеціального озброєння.

Будь-який комплекс заходів щодо поліпшення використання виробничих потужностей і основних фондів, повинний передбачати забезпечення росту обсягів виробництва продукції насамперед за рахунок більш повного й ефективного використання внутрішньогосподарських резервів і шляхом більш повного використання машин і устаткування, підвищення коефіцієнта змінності, ліквідації простоїв, скорочення термінів освоєння знову введених у дію потужностей.

Список літератури

1. Ковальчук І.В. Реальна економіка. Навчальний посібник - К., «Знання», 2004 р.;

2. (Іванова Н.Ю. «Аналіз прибутковості виробництва: теорія та практика. Навчальний посібник» - К., «Лібра», 2002 р.;

3. Бутинець Ф.Ф., Пархоменко В.М. «Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. 2-ге видання» - Житомир, ПП «Рута», 2001 р.;

4. Економіка підприємства.: Підручник.-В 2 т. Т.1/За ред. С.Ф. Покропивного. - Київ: Видавництво « Хвиля-Прес », 1995р. Стор. 175-177.

5. Економіка підприємства. Л.І. Шваб. Київ « Каравела » 2004р. Стор.244.

6.Петрович І. М. Атаманчук Р. П. Производственная мощность и экономика предприятия -- М., 1990. Стор. 24.

7. http://refsmarket.com.ua/searchdirect.php?ID=2912131

8. http://refs.co.ua/85249-Proizvodstvennaya_moshnost.html

9.http://pidruchniki.ws/10310208/ekonomika/pokazniki_efektivnosti_vikoristannya_osnovnih_fondiv (Електронна книга.Економіка підприємства-Гетьман О.О.)

10. http://referatu.net.ua/referats/390/40995

11. http://www.refine.org.ua/pageid-3483-1.html

Додатки

Додаток №1. Видова класифікація основних фондів

Додаток № 2. Класифікація чинників

Чинники, що впливають на	Чинники, що впливають на
величину виробничої	використання виробничої
потужності	потужності
1. Кількість машин (робочих	1. Народногосподарська
місць) і їхній технічний	потреба в продукції
рівень	2. Матеріально-технічне
	постачання підприємств
2. Розмір виробничих площ	3. Забезпечення робітниками
3. Рівень пропорційності в	підприємства
пропускній спроможності між	4. Комплексне введення в дію
групами машин	нових потужностей
4. Прогресивна технологія	5. Забезпечення
5. Механізація і	енергетичними ресурсами
автоматизація	6. Структура парку
6. Якість матеріалів,	обладнання
досконалість конструкцій	7. Понаднормативні простої
виробів, підвищення ступеня	обладнання в ремонті
уніфікації і стандартизації	8. Підвищення змінності
7. Ступінь засвоєння техніки	роботи обладнання
робітниками	9. Організація
	обслуговування виробництва
	10. Ступінь вдосконалення
	планування виробництва і
	завантаження обладнання
	11. Організація праці і її
	стимулювання
	12. Організація кооперування
	використання потужностей

Додаток №3. Фактори виробничої потужності підприємства

Размещено на Allbest.ru

...