Структура інформаційної системи розрахунку чисельності робітників та фонду заробітної плати на прикладі ВАТ "АК Адвіс"

Районний коефіцієнт до заробітної плати являє собою нормативний показник ступеня збільшення розміру заробітної плати працівників у залежності від територіального розміщення підприємства. Величина районних коефіцієнтів коливається в межах від 1,1 до 2. Вони визначають розмір надбавок до заробітної плати і не входять у тарифну ставку[16].

В міру зміни економічних і культурно-побутових умов і ліквідації недоліку в робочій силі районні коефіцієнти до заробітної плати періодично уточнюються.

2.1.5 Планова чисельність промислово-виробничого персоналу

Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди, тобто їхня майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності.

Персонал підприємства - це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності.

Робітники - це персонал, безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, наданням матеріальних послуг та ін.

Для виявлення загальної чисельності промислово-виробничого персоналу на плановий період використовується метод коректування базової чисельноті:

Чпл=(Чб*V/100)Ч, (2.13)

де Чпл - чисельність промислово-виробничого персоналу, що необхідна для забезпечення планового обсягу виробництва, осіб;

Чб - базова чисельність, осіб;

V - плановий темп зростання обсягу виробництва продукції, %;

Ч - сумарна зміна чисельності за пофакторним розрахунком можливого зростання продуктивності праці, осіб.

Точнішим є метод розрахунку планової чисельності на підставі трудомісткості виготовлення продукції:

Чпл=/Трп*Квн, (2.14)

де - повна трудомісткість виробничої програми планового року (включає технологічну трудомісткість, трудомісткість обслуговування та управління виробництвом), нормо-годин;

Трп - розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника, годин;

Квн - очікуваний коефіцієнт виконання норм.

Чисельність робітників, що зайняті на роботах, які нормуються (Чрнпл), розраховується за формулою:

Чрнпл =ti*mi/Трп*Квн, (2.15)

де ti - планова трудомісткість одиниці i-го виду виробу, нормо-годин;

mi - кількість вирбу i-го виду, одиниць;

n - кількість видів виготовлюваних одиниць.

Чисельність основних робітників, зайнятих на ненормованих роботах (Чоспл), - контроль технологічного процесу, управління апаратами, машинами та іншим устаткуванням, розраховується за нормами обслуговування, а саме:

Чоспл.=m0*Пзм*Кro/Ноб, (2.16)

де m0 - об`єктів, що обслуговується (агрегатів та ін.);

Пзм - кількість змін роботи на добу;

Кro - коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову, який розраховується за формулою Кro=100/(100-f), де f - плановий процент невиходів робітників на роботу;

Ноб - норма обслуговування одного агрегату - кількість об`єктів на одного робітника.

Чисельність робітників для яких неможливо встановити норми обслуговування та розрахувати трудомісткість робіт (Чдпл) визначається за формулою:

Чдпл= Прм* Пзм*Кro, (2.17)

де Прм - кількість робочих місць.

основний виробничий собівартість заробітний

2.1.6 Фонд заробітної плати

Фонд заробітної плати (ФЗП) - всі перечисленні підприємством суми для оплати праці незалежно від джерел їх фінансування, стимулювання та компенсуючи виплати в т.ч. компенсації по оплаті праці у зв`язку з підвищенням цін та індексації доходів, передбачених законодавством, а також грошові суми, нараховані робітникам за невідпрацьований час, та плата яка передбачена порядком, передбаченим законодавчими актами.

В цей фонд підлягають включенню: зарплата , нарахована пропорційно відпрацьованому часу за тарифними ставками, незалежно від форм та систем оплати праці; виплати стимулюючого характеру по системним положенням; виплати компенсаційного характеру, пов`язані з режимом роботи та умовами праці; оплата за невідпрацьований час та ін.

Існує два метода планування ФЗП, укрупнений та диференційований.

Диференційований метод широко використовуюся до економічної реформи. Міністерство затверджувало ФЗП з урахуванням досягнутого рівня ФЗП у звітному році із збільшенням його у відповідності з затвердженим керівництвом нормативом за кожний відсоток росту об`ємів виробництва.

При розробці планів по праці укрупненим методом застосовують два способи визначення ФЗП: перший - на основі розрахункової чисельності робітників та рівня їх середньої зарплати; другий - по нормативам затрат зарплати на одиницю продукції.

Нормативний спосіб планування в умовах ринкових відносин дозволяє забезпечити більш тісний зв`язок об`єму виробництва з сумою засобів, виділяємих на оплату праці, підвищує зацікавленість підприємств у збільшенні об`єму виробництва.

Нормативний ФЗП основних та допоміжних робітників підприємства , зайнятих на нормованих роботах(Фнор), визначається по кожному виробу з послідуючим сумуванням за формулою:

Фнор =(Ппр*Нтр*Снг+НЗ*Кдоп)*Кц, (2.18)

де Ппр - планова виробнича програма по випуску виробів, шт.;

Нтр - нормативна трудомісткість виробу, час;

Снг - середня вартість нормо-години з урахуванням діючих на підприємстві тарифних сіток та ставок, грн.;

НЗ - нормативні затрати зарплати на виробничу програму, (Ппр*Нтр*Снг), грн.;

Кдоп - коефіцієнт додаткової зарплати;

Кц - прогнозує мий підприємством коефіцієнт зросту цін.

Плановий заводський ФЗП розподіляється по структурним підрозділам з урахуванням трудомісткості виконуваних робіт, умов праці, відповідальності виконуваних робіт. Виділений фонд являються лімітом за границі якого структурний підрозділ підприємства не має права виходити [14].

2.2 Вивчення та аналіз оперативно - первинних документів

Вивчивши функції та визначивши перелік функціональних задач, що підлягають автоматизованому розв'язанню, перейдемо до вивчення оперативних документів, які використовуються на вході кожної задачі.

При проектуванні системи вхідної документації необхідно особливу увагу звернути на наявність стандартних уніфікованих документів. Існують стандартні первинні документи, доцільно їх використати як джерело вхідної інформації для створюваної інформаційної системи.

Потреба у проектуванні документів виникає в таких випадках:

- якщо таких документів не існує;

- якщо вони існують, але є необхідність внести певні зміни у ці документи;

- якщо вхідна інформація безпосередньо фіксується на екрані дисплея, а потім роздруковується для надання їй юридичної сили.

Для розрахунку фонду заробітної плати та планової чисельності робітників використовуються наступний оперативно - первинний документ: - «План виробництва на місяць».

Розглянемо цей документ.

При ринковій економіці план виробництва виробів що випускаються враховує необхідну кількість товарної продукції на ринку збуту. Також планується пошук нових виробів для розширення номенклатури та збільшення об`ємів виробництва. План виробництва на місяць (рік) визначається у штучному та грошовому еквівалентах. За допомогою плану виробництва на місяць (рік) дозволяє розраховувати необхідну чисельність виробничого персоналу. План виробництва передбачає збільшення виробництва та збільшення і за рахунок цього заробітної плати персоналу. В системі, що розробляється план виробництва на місяць (рік) слугує для розрахунку планової чисельності виробничого персоналу на даний конкретний період місяць (рік).

2.2.1 Вивчення нормативно-довідкових документів

При розв'язанні поставлених задач використовуються дані з довідників. В нашій системі вони такі: Довідник професій (тарифно-кваліфікаційний довідник професій робіт в машинобудуванні). Тарифно-кваліфікаційний - це збірник в якому описані всі основні робітничі професії в машинобудуванні. Кваліфікація кожної професії за складністю градуюється на розряди (з першого по шостий), а також вказані вимоги до кожного розряду. Довідник цехів (структура підприємства). На основі структури підприємства ВАТ “АК АДВІС” присвоюємо кожному цеху відповідний порядковий номер для полегшення ведення обліку та розрахунків. Нормативно довідковим документом для довідника деталей є номенклатурний план виробництва на рік (місяць) в цілому по ВАТ “АК АДВІС” з розбивкою по структурних підрозділах. В ньому надається перелік і кількість деталей, які необхідно виготовити кожному структурному підрозділу. Нормативним документом для довідника робітників є штатний розклад працівників підприємства який включає в себе перелік професій по кожному структурному підрозділу, кількість робітників даної професії, розряд кожного робітника, годинну тарифну ставку або оклад кожного робітника. “Довідник робіт”. Довідник робіт складається на основі технологічного процесу виготовлення і містить в собі перелік операцій які використовується для виготовлення кожної деталі та розцінки за кожну операцію.

Цей довідник використовується для нарахування заробітної плати робітникам відрядникам.

2.2.2 Процесів перетворення вхідних повідомлень у вихідні

Передусім вивчаються всі вихідні повідомлення, які видаються на друк чи на екран і зберігаються у вигляді масивів на МД. Це необхідно для того, щоб визначити, які з атрибутів вхідних повідомлень потрібно зберігати в БД для отримання вихідних повідомлень. Крім того, на цьому етапі визначаються ті показники, що їх отримують під час розв'язання задачі в результаті виконання певних обчислень. За кожним розрахунковим показником слід визначити алгоритм його формування та переконатися в тому, що цей показник можна отримати на основі атрибутів оперативної та нормативно-довідкової інформації, які були визначені на другому та третьому кроках.

2.2.3 Система результуючої документації

Приведемо опис форм видачі результуючої інформації. Таких документів два - «Відомість нарахування планового фонду заробітної плати по цеху», «Відомість планової чисельності промислово-виробничого персоналу».

Розглянемо «Відомість нарахування планового фонду заробітної плати по цеху». Документ формується на комп'ютері в результаті роботи програми.

В цій відомості згідно плану виробництва та планового фонду робочого часу розраховується плановий фонд заробітної плати. План розраховується на конкретний період часу тому він містить дату, в відомості наводиться заробітна плата працівника, вказується цех в якому працює робітник, його табельний номер та професія. Також в відомості вказаний фонд заробітної плати для робітників.

Розглянемо «Відомість планової чисельності промислово-виробничого персоналу». Документ формується на комп'ютері в результаті роботи програми.

Відомість планової чисельності персоналу використовується при плануванні виробництва конкретного виробу (вузла, деталі), документ розробляється на певний проміжок часу тому він дату, в документі використовується планова (розрахована) чисельність персоналу та фактична чисельність виробничого персоналу.

2.3 Побудова інфологічної моделі предметної області

Інфологічна модель застосовується на другому етапі проектування БД, тобто після словесного опису предметної області . Модель повинна включати такий формалізований опис предметної області, що легко буде «читатися» не тільки фахівцями з баз даних. І цей опис повинний бути настільки містким, щоб можна було оцінити глибину і коректність пророблення проекту БД, і звичайно, він не повинен бути прив'язан до конкретної СУБД. Вибір СУБД -- це окрема задача, для коректного її рішення необхідно мати проект, що не прив'язаний ні до якої конкретної СУБД[4].

Інфологічне проектування насамперед зв'язане зі спробою представлення семантики предметної області в моделі БД. Реляційна модель даних у силу своєї простоти й лаконічності не дозволяє відобразити семантику, тобто зміст предметної області. Ранні теоретико-графові моделі в більшому ступені відображали семантику предметної області. Вони в явному виді визначали ієрархічні зв'язки між об'єктами предметної області.

Проблема представлення семантики давно цікавила розроблювачів, і в сімдесятих роках було запропоновано кілька моделей даних, названих семантичними моделями. До них можна віднести семантичну модель даних, запропоновану Хаммером (Hammer) і Мак-Леоном (McLeon) у 1981 році, функціональну модель даних Шипмана (Shipman), також створену в 1981 році, модель «сутність-зв'язок», запропоновану Ченом (Chen) у 1976 році, і ряд інших моделей. У всіх моделей були свої позитивні і негативні сторони, але іспит часом витримала тільки остання. І в даний момент саме модель Чена «сутність-зв'язок», чи «Entity Relationship», стала фактичним стандартом при інфологічному моделюванні баз даних[4].

Загальноприйнятим стала скорочена назва ER-модель, більшість сучасних CASE-засобів містять інструментальні засоби для опису даних у формалізмі цієї моделі. Крім того, розроблені методи автоматичного перетворення проекту БД із ER-моделі в реляційну, при цьому перетворення виконується в даталогічну модель, що відповідає конкретної СУБД. Усі CASE-системи мають розвинуті засоби документування процесу розробки БД, автоматичні генератори звітів дозволяють підготувати звіт про поточний стан проекту БД із докладним описом об'єктів БД і їхніх відносин як у графічному виді, так і у виді готових стандартних друкованих звітів, що істотно полегшує ведення проекту[12].

Модель «сутність-зв'язок» має кілька базових понять, що утворюють вихідні цеглинки, із яких будуються вже більш складні об'єкти по заздалегідь визначених правилах.

Ця модель найбільшою мірою відповідає концепції об'єктно-орієнтованого проектування, що у даний момент є базовою для розробки складних програмних систем.

В основі ER-моделі лежать наступні базові поняття:

Сутність, за допомогою якої моделюється клас однотипних об'єктів. Сутність має ім'я, унікальне в межах системи, що моделюється. Осільки сутність відповідає деякому класу однотипних об'єктів, то передбачається, що в системі існує безліч екземплярів даної сутності. Об'єкт, якому відповідає поняття сутності, має свій набір атрибутів -- характеристик, що визначають властивості даного представника класу. При цьому набір атрибутів повинний бути таким, щоб можна було розрізняти конкретні екземпляри сутності.

Між сутностями можуть бути встановлені зв'язки -- бінарні асоціації, що показують, яким образом сутності співвідносяться чи взаємодіють між собою. Зв'язок може існувати між двома різними сутностями чи між сутністю і їй же самої (рекурсивний зв'язок). Вона показує, як зв'язані екземпляри сутностей між собою. Якщо зв'язок установлюється між двома сутностями, то вона визначає взаємозв'язок між екземплярами однієї й іншої сутності.

Зв'язки поділяються на три типи по множинності: один-до-одного (1:1), один-до-багатьох (1:Б), багато-до-багатьох (Б:Б). Зв'язок один-до-одного (1:1) означає, що екземпляр однієї сутності зв'язаний тільки з одним екземпляром іншої сутності. Зв'язок 1:Б означає, що один екземпляр сутності, розташований ліворуч по зв'язку, може бути зв'язаний з декількома екземплярами сутності, розташованими праворуч по зв'язку. А зв'язок «багато-до-багатьох » (Б:Б) означає, що один екземпляр першої сутності може бути зв'язаний з декількома екземплярами другої сутності, і навпаки, один екземпляр другої сутності може бути зв'язаний з декількома екземплярами першої сутності[12].

Інфологічний рівень являє собою інформаційно-логічну модель предметної області, в який виключена надмірність даних і відображені інформаційні особливості об`єкта управління, без урахування особливостей і специфіки конкретної СУБД [13]. Визначення об`єктів починається з того, що по кожному фрагменту предметної області проводиться знайомство з різновидністю вхідних і вихідних повідомлень (документи, довідки).

Визначення об`єктів цє ітеративний процес. Починається він з того, що наступний елемент виходить з попереднього елемента [13].

Після того як усі зв'язки між сутностями предметної області визначено, переходимо до побудови схеми інфологічної моделі предметної області.

2.3.1 Виділення інформаційних об'єктів

В результаті аналізу предметної області було виявлено такі сутності:

1. Довідник робітників;

2. Довідник професій;

3. Довідник робіт;

4. Довідник цехів;

5. Довідник деталей;

6. Відповідність робіт професії;

7. План на місяць для робітника (н/г);

8. План на місяць для робітника (зарплата);

9. План на місяць для цеха (деталі;н/г);

10. План на місяць для цеха (ФЗП;ЧПВП)

Розглянемо кожну сутність бідьш детально.

1. Довідник робітників

При розробці довідника робітників ми використовуємо такі первинні документи “Штатний розклад робітників підприємства”

Включає в собі наступні поля:

- Табельний номер який присвоюється робітнику при оформленні його на роботу і за допомогою якого полегшується таке завдання як автоматизація розрахунку заробітної плати.

- Прізвище, ім`я, по-батькові.

- Розряд, характеризує кваліфікацію робітника. І згідно розряду визначається тарифна ставка за якою нараховується заробітна плата робітника за тарифною системою та розраховується відрядна розцінка при відрядній формі оплати праці.

- Код цеху служить для полегшення роботи з цією зміною в базі даних.

- Код професії визначає номер професії робітника.

2. Довідник професій

При розробці довідника професій використовується “Тарифно кваліфікаційний довідник професій в машинобудуванні” в якому визначені основні професії робітників, розряди, допуски робітника відповідного розряду для виконання роботи певної складності.

3. Довідник робіт складається на основі технологічного процесу виготовлення деталей в якому вказані всі основні операції та переходи, час на їх виконання. На основі теологічного процесу виготовлення визначається назва роботи, розряд роботи, вартість нормо-годин.

4. Довідник цехів формується на основі структури підприємства кожному з цехів підприємства присвоюється певний порядковий номер.

5. Довідник деталей формується на основі плану виробництва підприємства, та технологічного процесу виготовлення деталей. Кожній деталі присвоюється код, вказується назва деталі згідно плану виробництва, код роботи беремо з попереднього довідника робіт, за технологічним процесом визначаємо кількість нормо годин потрібних на виготовлення кожної деталі.

6. Відповідність робіт професії розробляється на основі довідників професій, робіт. Ця сутність служить для перевірки відповідності робіт працівником його професії.

7. План роботи на місяць для цеха (н/г деталі), формується на основі номенклатурного плану виробництва даного цеху. В плані виробництва вказана кількість деталей яку повинен виготовити цех, код деталі, для формування її використовується довідник цехів, довідник робіт, довідник деталей.

8. Сутність План на місяць для цеха (ФЗП;ЧПП) формується на основі довідника цехів також включає число яке визначає фонд заробітної плати та чисельність робітників включає також атрибути місяць, рік. Використовується для нарахування заробітної плати по цеху.

9. Сутність План на місяць для робітника (нормо-години) формується на основі довідника робітників (табельний номер) та довідника робіт (код робіт) включає також атрибути кількість нормо-годин який визначає кількість запланованих нормо годин для одного робітника місяць, рік.

10 План роботи на місяць для робітника (зарплата) формується на основі довідника цехів (код цеху) та довідника робітників (табельний номер) в він проводить розрахунок суми заробітної плати робітника за певний період часу (місяць, рік).

Наступним кроком буде визначення зв'язків між сутностями.

Зв'язок №1.

На ВАТ “АК АДВІС” за штатним розкладом в кожного робітника може бути лише одна професія, а робітників однієї професії може бути декілька, тому організовуємо зв'язок „один-до-багатьох”.

Зв'язок №2.

Виходячи з структури підприємства і штатного розкладу кожен робітник може працювати лише в одному цеху, так як в цеху працює не один робітник організовуємо зв'язок „один-до-багатьох”.

Зв'язок №3.

Кожному робітнику планується робота кожного місяця, тому організовуємо зв'язок „ один-до-багатьох”.

Зв'язок №4.

Кожному цеху планується певна кількість годин та деталей кожного місяця, тому організовуємо зв'язок „ один -до-багатьох”.

Зв'язок №5.

Робітник кожної професії може виконувати багато робіт, тому організовуємо зв'язок „один-до-багатьох”.

Зв'язок №6.

Кожну роботу можуть виконувати робітники декількох професій, тому організовуємо зв'язок „один-до-багатьох”.

Зв'язок №7.

На підприємстві ВАТ “АК АДВІС” на кожну роботу планується певна кількість нормо-годин кожного місяця, тому організовуємо зв'язок „один-до-багатьох”.

Зв'язок №8.

Так як на підприємстві виробляються не лише одиничні партії деталей тому випуск кожної деталі може бути запланований кожного місяця, тому організовуємо зв'язок „один-до-багатьох”.

Зв'язок №9.

Певна кількість нормо-годин та деталей може бути запланована для одного цеха в якому за штатним розкладом передбачено багато робітників, тому організовуємо зв'язок „один-до-багатьох”.

Зв'язок №10.

План на місяць (рік) цеху виконують всі робітники цеху, робота кожного робітника вноситься в план на місяць (рік) для робітника, тому організовуємо зв'язок „один-до-багатьох”.

Зв'язок №11.

Заробітна плата та кількість нормо годин планується для кожного робітника окремо , тому організовуємо зв'язок „один-до-одного”.

Зв'язок №12.

Фонд заробітної плати та чисельність промислового персоналу можуть бути заплановані для одного цеха в якому є багато робітників, тому організовуємо зв'язок „один-до-багатьох”.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.1 - Загальна інфологічна схема

На основі отриманих зв`язків будуємо загальну інфологічну схему

2.4 Обґрунтування вибору сервера БД. Визначення моделі доступу до бази даних

В першому випадку говорять про доступ до локальних даних, в другому - про доступ до віддалених даних. Локальні дані, як правило, росташовуються на жорсткому диску компьютера, на якому працює користувач, та знаходяться у монопольному ведені цього користувача. Користувач при цьому працює автономно, не залежно від других користувачів та ніяк не впливаючи на їх роботу. Віддалені дані росташовуються поза компьютером користувача (користувачів) - на файловом сервері мережі або на специальному виділеному для цих цілей компьютері.

Існує дві технології (архітектури) обробки віддалених даних:

файл-серверная архітектура

архітектура клієнт-сервер.

Розглянем файл-серверну архітектуру.

В стандартній файл-серверній архитектурі дані, розташовуються на файл-сервері, являючись пасивним джерелом. Вся відповідальність за їх отримання, обробку, а також за підтримання цілосності бази даних лежить на забезпеченні, яке запущено з робочої станції. При цьому, оскільки обробка даних здійснюється на робочій станції, по мережі проходить вся необхідна для цієї обробки інформація, хоч важливий для користувача об`єм даних може бути менше прохідного раз в десять. Наприклад, якщо користувача цікавлять всі робітники певного підприємства, які приймають участь у конкретному проекті, його забезпечення “отримує” спочатку всіх робітників і всі проекти з бази даних, і тільки після того зробить потрібну вибірку.

Історично на персональних компьютерах використовувався саме цей підхід як більш простий у освоєнні. Однак великий об`єм даних, що проходить по мережі швидко “забиває” мережу вже при невеликому числі користувачів, суттєво обмежуючи можливість росту. Це основний та самий суттєвий недолік заставляє шукати способи зменшення навантаження на мережу.

2.5 Опис даталогічної моделі у термінах мови опису даних вибраної СУБД

В системі Paradox одна таблиця може містити в собі до: 2 мільярдів записів, 4000 символів кожна; 255 полей, 255 знаків кожне.

Кожна таблиця може мати до 15 зв`язаних з нею форм та 15 звітів. Число таблиць, які можуть бути з`єднані в одному запиті, необмежено.

В основному, діалог з системою Paradox здійснюється шляхом вибору пунктів з меню у верхній частині екрану. Меню системи організовані у ієрархічному порядку. На вершині ієрархії знаходится головне меню. Більшість його пунктів також представляют собою меню й т.д. Ви опускаєтесь по цим меню, поки не зробите остаточний вибір.

Кожний режим являється вкладеним та має власне меню. Индентифікатор режиму у верхньому правому углу екрану завжди відображається, в якому режимі ви знаходитесь в даний момент.

На основі інфологічної моделі, що була розроблена в попередньому розділі побудуємо даталогічну модель.

2.6 Математично-алгоритмічне забезпечення

Опис реквізитів та формули розрахунку:

R1 - відрядна зарплата по P1

V1 - кількість деталей P2 запланованих для робітника P1 який працює в цеху P3

V2 - розцінка на деталь P2

Реквізити V1, V2 - являються вхідними показниками а R1 - результуючий показник.

Таблиця 2.1 - Реквізити - основи

Реквізит основа	Назва	Позначення у формулі
R1 V1 V2	Планова відрядна зарплата Кількість запланованих деталей для робітника Розцінка на деталь	PVZ KDP RD

Таблиця 2.2 - Реквізити - ознаки

Реквізит ознака	Назва	Позначення у формулі
P1 P2 P3	Табельний номер Деталь цех	n d p

На основі проведеної формалізації приводимо формулу, за якою розраховується результуючий показник: PVZndp = KDPdp * RDd

де PVZndp - планова відрядна зарплата по табельному номеру n за деталі d виготовлені в цеху p

KDPdp - кількість запланованих деталей d для працівника n

RDd - розцінка на деталь d

Граф взаємозв`язку показників

PVZndp
KDPdp
RDd

При погодинній оплаті праці вище згадана формула змінюється:

R2 - погодонна зарплата по P1

V3 - кількість нормо-годин P4 запланованих для робітника P1 який працює в цеху P3

V4 - вартість нормо-години P4

Реквізити V3, V4 - являються вхідними показниками а R2 - результуючий показник.

Таблиця 2.3 - Реквізити - основи

Реквізит основа	Назва	Позначення у формулі
R2 V3 V4	Планова погодинна зарплата Кількість запланованих нормо-годин для робітника Вартість нормо-години	PPZ KPG VG

Таблиця 2.4 - Реквізити - ознаки

Реквізит ознака	Назва	Позначення у формулі
P1 P3 P4	Табельний номер цех нормо-година	n p g

На основі проведеної формалізації приводимо формулу, за якою розраховується результуючий показник: PPZgn = KPGgn * VGg

PPZgn - планова погодинна зарплата по табельному номеру n за нормо-години g відпрацьбвані в цеху p

KPGgn - кількість планових нормо-годин g відпрацьованих в цеху n VGg - вартість нормо-години g

Граф взаємозв`язку показників

PPZgn
KPGgn
VGg

Загальний результуючий показник PFZPp - плановий фонд заробітної плати для цеха p, розраховується за формулою:

PFZPp = PVZndp або PPZgn

Граф взаємозв`язку показників

PFZPp
PPZgn
PVZndp

2.7 Формування структури системи

Структура складається з довідників та модулів для розв'язання задач по розрахунку чисельності та заробітної плати.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.4 - Структура інформаційної системи

Структура інформаційної системи складається з таких основних модулів:

модуль прийняття Нових документів, дана частина системи не передбачає безпосередньої роботи з ЕОМ. Користувач системи повинен перевірити всі документи перед безпосереднім вводом їх до системи, і якщо в процесі перевірки виявлено помилки, то необхідно їх виправити, або відправити документи на доопрацювання;

модуль введення нових документів передбачає формування бази даних. Виконується користувачем за допомогою клавіатури із використанням шаблонів для вводу. Після вводу та виконання візуального контролю виконується зберігання документів у довідниках;

модуль основного меню слугує ланкою, що поєднує основні форми та довідники у програмі. В основному меню користувач вибирає ті функції програми які йому потрібні в даний проміжок часу.

Модуль виводу розрахованої інформації формується на основі довідників робітників, професій, цехів, робіт, та деталей виконується розрахунок та вивід вихідних документів: відомості нарахування планового фонду заробітної плати по цеху та планової чисельності промислово-виробничого персоналу, на екран та на друк.

Модуль редагування передбачає зміни у довідниках бази даних при умові зміни вхідної інформації. Наприклад: звільнився робітник при цьому з довідника робітників видаляється запис про робітника, або підприємство приступило до випуску нової продукції при цьому змінюється довідник робіт та довідник деталей.

Модуль резервного копіювання відіграє важливе значення в роботі системи він виконує резервне копіювання всіх довідників для підвищення надійності збереження інформації.

2.8 Результати роботи системи

Результатами роботи системи є автоматизація роботи бухгалтера по нарахуванню заробітної плати, планування фонду заробітної плати і розрахунок планової чисельності робітників, складання звітів про використання фактичного фонду заробітної плати і фактичної чисельності робітників на підприємстві. Дана система допоможе полегшити проведення аналізу використання заробітної плати, продуктивності праці.

Система формує наступні звіти:

- звіт фонд заробітної плати;

- звіт чисельність робітників.

Звіт “фонд заробітної плати” та “чисельність робітників” наведені у додатку В.

2.9 Оцінка проектних рішень

Однією з найбільш важливих задач, що постає перед керівництвом підприємства при ухваленні рішення щодо необхідності впровадження нових засобів автоматизації, є економічна ефективність застосування обраних засобів.

Найчастіше мотивом на перехід до нових раціональних технологій є не стільки можливість здійснення додаткових типових операцій з використанням нових раціональних технологій, але і зниження поточних витрат у результаті заміни використовуваної технології. З цієї причини, оцінку ефективності впровадження нових автоматизованих раціональних технологій роботи структурних підрозділів у порівнянні з існуючими технологіями й засобами їхньої автоматизації варто проводити також у розрізі економічного ефекту, що досягається.

Якщо говорити про ефективність ПК, то можна привести наступні приклади:

1. Для ведення бухгалтерії у ручну на великому підприємстві необхідно досить багато людей, що будуть займатися розрахунками, підготовкою звітів, написанням документів і контролем за вже зробленими документами.

2. Якщо на таке підприємство установити один або більше ПК із необхідним програмним забезпеченням, то можна з упевненістю сказати, що уведення даних і одержання результатів у виді звітів і необхідних документів буде проводитись автоматизовано.

Так само можна говорити про підготовку бухгалтерських або статистичних звітів. ПК здатний обробити базу даних у 500000 записів у плині декількох хвилин, а на цю же роботу групі людина необхідно кілька тижнів.

Після приведення подібних прикладів можна стверджувати про економічну ефективність застосування персональних комп'ютерів. А як це насправді, ми можемо дізнатися, шляхом проведення розрахунків по зіставленню витрат, які потрібно інвестувати в автоматизацію з загальним ефектом, що досягається за рахунок упровадження інновацій.

2.9.1 Розрахунок витрат на складання і налагодження програми

Вартість рішення задачі на ЕОМ розраховується по формулі (2.19)[11]:

SO=ЗПКЕР+ЗПСТ+ССФ+ТНАЛ*СЕОМ+СМАТ+СН, (2.19)

де

ЗПКЕР - зарплата керівника;

ЗПСТ - стипендія студента;

ТНАЛ - витрати часу на налагодження програми і рішення задачі на ЕОМ;

СЭОМ - вартість одного часу роботи ЕОМ;

СМАТ - вартість матеріалів, використовуваних при складанні і налагодженні програми на ЕОМ.

Відповідно витрати часу на налагодження програми і рішення задачі на ЕОМ розраховуються за формулою (2.20)[11]:

ТНАЛ = S *d, (2.20)

де

S - середня зайнятість протягом дня;

d - кількість днів для налагодження програми на ЕОМ.

Зарплата керівника розраховується по формулі (2.21)[11]:

ЗПКЕР=(30*ТЧ)/NСТ, (2.21)

де

30 - час на консультацію по курсовій роботі;

ТЧ - тарифна ставка керівника (1,67 грн.);

NСТ - кількість студентів у групі.

Зарплата студента розраховується по формулі (2.22)[11]:

ЗПСТ=(ССТ/ТУ)*ТНАЛ, (2.22)

де

ТУ - кількість навчальних годин у місяці;

ССТ - стипендія студента на місяць з урахуванням дотації на харчування.

Відрахування в соціальні фонди розраховуються за формулою (2.23)[11]:

ССФ=(ЗПРУК*%СФ)/100, (2.23)

де

СФ - відсоток відрахувань у соціальні фонди(38,5%).

В зв'язку з тим, що рішення задачі веде студент, то на суму стипендії внески у фонди соціального страхування і забезпечення не нараховуються.

Вартість однієї години роботи ЕОМ розраховується за формулою (2.24)[11]:

СЕОМ= (ВЕОМ/365*8)+ПЕЛ * ТЕЛ, (2.24)

де

ВЭОМ - вартість ЕОМ;

ПЕЛ - потужність споживання електроенергії;

ТЕЛ - вартість електроенергії (0,2 грн/кВт);

Накладні витрати розраховуються за формулою (2.25)[11]:

СН=(ЗПКЕР+ЗПСТ)*%Н/100 , (2.25)

де

Н - відсоток накладних витрат (90%)

Отже розрахуємо основні показники:

ТНАЛ =5*20=100 год.;

ЗПКЕР=(30*1,67)/1=50,1 грн.;

ЗПСТ=0; так як форма навчання контрактна;

ССФ=(50,1*38,5)/100= 19,3 грн.;

СЕОМ=(3200/365*8)*0,35*0,2=1,17 грн.;

СМАТ = 10 грн.

СН=(50,1+0)*90/100=45,1 грн.

Отже, підсумовуючи всі показники, вартість автоматизації задачі на ЕОМ склала:

SO =50,1+19,3+100*1.17+10+45,1=241,5 грн.

Перейдемо тепер до розрахунку економічної ефективності проекту.

2.9.2 Розрахунок показників економічної ефективності

По-перше розрахуємо економію праці за рахунок застосування ЕОМ (2.27)[11]:

ЕП= ТР*N-( ТНАЛ /ТЕ +ТЕОМ *N), (2.27)

де

ЕП - економія праці за рахунок застосування ЕОМ;

ТР - витрати часу на рішення задач вручну;

ТЕ - запланований строк експлуатації програми (8 років);

ТЕОМ - час рішення задачі на ЕОМ;

N - передбачувана кількість звертання до програми .

Час вирішення задачі на ЕОМ розраховується за формулою (2.28)[11]:

ТЕОМ=ТВ+ТМ+ТД, (2.28)

де

ТВ - час уведення вихідної інформації;

ТМ - машинний час;

ТД - час виводу інформації на друк.

Ріст продуктивності праці від застосування ЕОМ розраховується по формулі (2.29)[11]:

П=ЕП/(ТР*N)*100%, (2.29)

Грошова економічна ефективність за місяць розраховується по формулі (2.30)[11]:

ЕГ= (ЗПCЕР*NПР*П)/100%, (2.30)

де

ЗПCЕР - середній заробіток користувача програми;

NПР - кількість користувачів програми;

П - приріст продуктивності праці за рахунок автоматизації.

Грошова економічна ефективність за весь плановий період функціонування програми розраховується по формулі (2.31)[11]:

Е= ЕГ*ТЕ*12 (2.31)

На базі проходження практики для роботи з програмою планується залучити 8 працівників, середній заробіток яких складає 350 грн/місяць. Кожен з працівників в середньому звертається 6 разів для виконання певних задач на ЕОМ. Підприємство обладнане сучасною технікою, отже всі показники, щодо часу вирішення задачі на ЕОМ можна прийняти такими, що прямують до нуля, за виключенням часу набору документа 3 хвилини та його друку 30 секунд. Проте вручну для вирішення кожної задачі в середньому необхідно 20 хвилин. Отже розрахуємо основні показники.

ТЕОМ = 0,05+0,0002+0,0083 =0,0585 год.;

ТР = 20/60 =0,3333 год.;

N= 6*10 =60 звернень/день;

ЭГ= 0,3333 *60 - (100/365*8 + 0,0585*60) = 14,3 год/день.;

П= 14,3/(0,3333*60)*100% =71%;

ЕГ= (350*6*71)/100% =1491 грн/міс.

Е= 1491*8*12 =143136 грн.

Підсумовуючи розрахунки економічної ефективності впровадження автоматизованої системи розрахунку чисельності та заробітної плати робітників, можна прогнозувати зростання продуктивності праці до 71%. Такий значний приріст продуктивності праці дасть змогу довести економічну ефективність від впровадження технології до 1491 гривень в місяць, або понад 140 тисяч гривень за весь запланований термін функціонування програми.

Отже, є всі підстави для впровадження автоматизованої системи розрахунку чисельності та заробітної плати робітників на ВАТ “АК АДВІС”.

ВИСНОВОК

Планування та облік праці і заробітної плати - одна із найважливіших і складних ділянок роботи, що потребує точних і оперативних даних, щодо зміни чисельності робітників, витрат робочого часу, категорії робітників тощо, фонду заробітної плати, продуктивності праці.

Планування та облік праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всій економічній системі підприємства. Заробітна плата є основним джерелом прибутків робітників фірми, підприємства.

Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства, фірми. Вони регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється законодавством.

Необхідно забезпечувати економічно достовірну та обґрунтовану інформацію про виконання нормативів та динаміки показників про працю, дотримання співвідношення росту продуктивності праці та заробітної плати, зменшення невиробничих витрат скритих та явних збитків робочого часу, стимулювання праці на підприємстві.

На основі спроектованої інфологічної моделі предметної області нами розроблена постановка та програмно - технічна реалізація інформаційної системи розрахунку планової чисельності робітників та фонду заробітної плати. Запропонований алгоритм розв`язку задачі, на основі системи візуального програмування Delphi, дозволить планово - економічному відділу розв`язувати дану задачу.

Запропонований програмно - технічний комплекс можна розширити для розв`язування інших задач ВАТ “АК АДВІС” або застосовувати на іншому підприємстві.

Також слід відзначити, що створена модель, при її впровадженні на підприємстві, дає можливість зекономити значні кошти, підвищити продуктивність праці економістів.

Підсумовуючи розрахунки економічної ефективності впровадження автоматизованої системи розрахунку чисельності та заробітної плати робітників, можна прогнозувати зростання продуктивності праці до 71%. Такий значний приріст продуктивності праці дасть змогу довести економічну ефективність від впровадження технології до 1491 гривень в місяць, або понад 140 тисяч гривень за весь запланований термін функціонування програми.

Размещено на Allbest.ru

...