Організація та системи інформаційного й аналітичного забезпечення управління довгостроковими зобов’язаннями підприємства

4.

Податкові органи

Встановлення правильності розрахунків за податковими зобов'язаннями

Форма №1 «Баланс» р.

460, р.550

5.

Держкомстат

Можливість оперування даними статистичного характеру (визначення

рівня залучення позикових коштів підприємствами впродовж року)

Форма №1 «Баланс» -

р. 440-470, р. 500-610

6.

Зовнішні користувачі

(конкуренти)

Виявлення слабких фінансових сторін підприємства

Форма №1, №3



Виявлення основного змісту інформації щодо стану зобов'язань на підприємстві можливо і шляхом організованої внутрішньої звітності, що надасть більшу оперативність при здійсненні обліково-контрольної роботи підприємства. Інформаційно-облікових потік даних внутрішньої звітності буде направлений на виявлення наступних моментів [11]:

1) виявлення непогашеної заборгованості за попередній період;

2) встановлення показника за довгостроковою заборгованістю підприємства (довгострокові кредити банків; інші довгострокові зобов'язання; відстрочені податкові зобов'язання та інші довгострокові зобов'язання);

3) встановлення показника поточних зобов'язань (короткострокові кредити; поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями; векселі видані; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточні зобов'язання за розрахунками та інші поточні зобов'язання);

4) розрахунок платоспроможності підприємства;

5) можливість залучення кредитів банків, шляхом виявлення фінансової привабливості підприємства;

6) виявлення потенційно необхідних до повернення позикових коштів;

7) можливість розробки рішень оперативного характеру вищим керівництвом з метою усунення можливих недоліків зобов'язальних відносин підприємства;

8) інші моменти зобов'язальних відносин.

Вищеперераховані аспекти можна визначити як і завдання внутрішньої звітності підприємства за станом зобов'язань. Слід додати, що підвищення рівня оперативності за станом зобов'язань підприємства, відображення основного переліку зобов'язань за місяць, квартал, рік, більш деталізовано розкриває внутрішня управлінська звітність. Наявність потенційно необхідної інформації за станом зобов'язань підприємства за вимогою керівництва або ж адміністрації підприємства може надати саме внутрішня звітність, оскільки фінансова звітність буде направлена на відображення загальних показників фінансового стану та діяльності підприємства.

Розробка внутрішньої звітності на підприємстві можлива за наказом власника чи керівника, а також буде включати в себе основні вимоги, що поставить керівництво, оскільки задоволення потреб та вимог вищого керівництва - це є основна мета ведення внутрішньої звітності.

Дану мету внутрішньої звітності визначає науковець Ф.Ф. Бутинець, який трактує внутрішню бухгалтерську звітність як звітність, що складається бухгалтером-аналітиком та подається на вимогу адміністрації підприємства, менеджерам всіх рівнів управління [7, с. 417]. Відповідно, можна сказати, що основною метою складання внутрішньої звітності є надання ґрунтовно-деталізованої та оперативної інформації управлінського персоналу підприємства, відповідно до його потреб.

Внутрішня звітність за операціями щодо зобов'язань може бути представлена наступним чином (табл. 3.2):

Таблиця 3.2

Внутрішня звітність підприємства за операціями із довгостроковими зобов'язаннями

Форма ВЗДЗ № 01

№ рядку ВЗЗ

Зобов'язання підприємства

Кредитор

На термін використання

Дата виникнення заборгованості

Сума, грн.

Нараховані % за 1 рік, грн.

Нараховані % за 2 рік, грн.

Нараховані % за 3 рік, грн.

Кількість днів прострочення платежу

Сума пені, грн.

Дата погашення заборгованості

Загальна сума, грн

100

101

102

103

104

105

Всього

-

-

Відмітимо, що форма внутрішньої звітності не є регламентованою. Це пояснюється тим, що потреби та вимоги керівництва різних суб'єктів господарювання є різними. Саме тому, власна розробка внутрішньої звітності надає змогу включити основні вагомі аспекти облікового-інформаційного потоку даних, яких потребує вище керівництво за власними цілями.

Запропонована форма внутрішньої звітності, за операціями підприємства із можливими зобов'язаннями, направлена на підкреслення термінів виникнення та погашення заборгованості, встановлення сум основного боргу та відсотків за кожен рік використання, встановлення сум витрат понесених у зв'язку із простроченням термінів сплати відсотків та сум боргу.

Своєчасне складання та подання даного виду внутрішньої звітності повинно бути вирішено бухгалтерським відділом підприємства. Відповідальність за повноту та своєчасність подання даної звітності керівництву може бути визначено у функціональних обов'язках рядового бухгалтера, який здійснює облік операцій за розрахунками або ж головного бухгалтера підприємства, як головного суб'єкта ведення обліку.

Кожен суб'єкт відносин прагне володіти масштабним потоком даних за діяльністю підприємства. Як приклад, звітність за операціями з фактичних зобов'язань буде потребувати в більшій мірі кредитори, як основні суб'єкти зобов'язальних відносин з підприємством, а також податкові органи з метою встановлення правильності визначення розміру та сплати повної суми боргу до бюджету. Можливість тісної співпраці та підвищення рівня довіри будуть вимагати від підприємства надання такої форми внутрішньої звітності для кредитора, яка б повністю задовольнила його потреби. Можливість до отримання відомостей про фінансовий стан підприємства, в частині рівня зобов'язань даного підприємства, наводить форма фінансової звітності № 1 «Баланс». Метою даної форми фінансової звітності є надання внутрішнім і зовнішнім користувачам повної, достовірної, а також неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства, в розрізі його активів, зобов'язань та власного капіталу підприємства.

На рис. 3.2. наведемо систему відомостей, що надає форма №1 «Баланс», на основі якої користувачі оперують даними про рівень зобов'язальних відносин підприємства. Важливо підкреслити, що відповідно до форми фінансової звітності № 1 «Баланс», користувач може оперувати даними щодо стану заборгованості підприємства, що наводить розділ III «Довгострокові зобов'язання» та розділ IV «Поточні зобов'язання». Дані розділи Балансу створюють основний потік даних оперативного змісту щодо стану зобов'язань шляхом функціонального розподілу відомостей між ланками управління. Прийняття рішення здійснюється на основі обробленої облікової інформації, що наводить Баланс підприємства, шляхом розкриття інформації про стан активів, зобов'язань та власного капіталу за кожним рядком даної звітності.



Рис. 3.2. Інформація, що наводить Баланс підприємства в частині розрізу його фактичних зобов'язань[9].

Слід відмітити, що достовірна фінансова звітність - це основа прийняття позитивного рішення кредиторами при виборі суб'єкта, що потребує позикового капіталу, особливо при потребі довгострокового залучення коштів.

Подальше відображення облікових даних у фінансовій звітності боржника буде прослідковуватись кредитором в частині відображення отриманої суми позики та необхідної до повернення суми за кожен рік.

Як було відмічено раніше, кредитор може вимагати розшифрованих даних по обліковому відображенні заборгованості боржника за його наданою позикою. Умови звітування боржника можуть бути визначені в договорі про надання позики. Відповідно, розкриття відомостей за операціями із заборгованості по конкретному кредитору, що її надав, може потребувати складання та подання внутрішньо-управлінської звітності.

Звітування боржника повинне бути оформлене відповідно до вимог та форми, що ставляться перед даним видом звітності, зокрема перед внутрішньо-управлінською звітністю, що повинна надаватися кредитору для впевненості у стабільності діяльності підприємства-боржника, можуть бути висунуті такі вимоги при поданні, а саме:

1) звітність повинна охоплювати весь інформаційний потік даних за операціями зобов'язального характеру, що здійснило підприємство;

2) містити лише інформацію, що є необхідною для прийняття оперативних рішень;

3) відповідної форми та змісту, щоб керівництво компанії мало змогу проаналізувати дані про стан зобов'язальних відносин;

4) обмеженість у розрахунках, внутрішня звітність повинна наводити ґрунтовні дані, без нагромаджуваних таблиць та графіків;

5) подання лише «свіжої» інформації за станом заборгованості підприємства;

6) виділення вагомих пунктів, щодо можливих ситуацій непередбачуваного характеру;

7) зміст та форма внутрішньої звітності повинні бути узгодженні та мати рівноцінну інформацію;

8) ведення внутрішньої звітності повинно бути економічно обґрунтованим, тобто витрати на організацію,складання та подання звітності, повинно охоплювати мінімальні витрати для підприємства.

Слід додати, для управлінців мають значення не тільки зміст інформації, важливим будуть і способи доставки інформації, форми звітності, грамотно складені відомості. Внутрішня звітність повинна забезпечувати швидкий огляд фактичних результатів, їх ґрунтовну оцінку, виявлення відхилень від поставленої мети, визначення існуючих недоліків сьогодні і на майбутнє, вибір оптимальних варіантів управлінських рішень. Добитися позитивних результатів, що містить внутрішня звітність, можливо завдяки спільними зусиллями керівників і бухгалтерів, фахівців-економістів, плановиків і іншого персоналу обох підприємств [1, с. 416].

Зазначимо, що спільно направлена діяльність на підвищення оперативного відображення та отримання відомостей - це значна потреба сьогодення. Це випливає з того, що при залученні позикового капіталу, наявна необхідність у чіткому відображенні кожної наступної операції за позикою, однак організація обліку на двох підприємствах може різнитися, саме тому, співставлення відомостей внутрішньої звітності, надасть можливість для кредитора впевнитись у достовірності відображення заборгованості, поступового погашення сум відсотків, а для боржника передбачить чіткий контроль за відображенням зобов'язань, з метою усунення можливої пені за невчасне погашення сум заборгованості.

Необхідність організованої системи внутрішньої звітності на підприємстві буде в цілому орієнтуватися на потреби внутрішніх користувачів, оскільки процес залучення позикового капіталу буде в майбутньому потребувати здійснення негайних заходів управління від вищого керівництва. Виділення основного переліку операцій зобов'язального характеру підкреслить наявну ситуацію за станом зобов'язань підприємства та виявить потребу у здійсненні розрахунків із суб'єктами зобов'язальних відносин.

З метою перевірки звітності підприємства проводять аудит. Завданнями аудиту операцій з довгостроковими і поточними зобов'язаннями є:

- оцінка стану розрахунково-платіжної дисципліни за всіма видами розрахунків з кредиторами підприємства;

- встановлення наявності, правильності оформлення договорів та інших документів, що визначають права та обов'язки сторін з постачання матеріальних запасів, виконання робіт (надання послуг), а також дотримання зазначених в даних документах умов;

- оцінка повноти відображення здійснених операцій в бухгалтерському обліку і перевірка правильності даних в звітності;

- оцінка системи розрахунків з персоналом, що діє на підприємстві, та її ефективності, стану синтетичного та аналітичного обліку операцій з оплати праці та розрахунків з персоналом підприємства за період, що перевіряється;

- встановлення правильності організації обліку робочого часу і виробітку (виконаного обсягу робіт) на підприємстві; обґрунтованості нарахування заробітної плати, проведення утримань з неї;

- перевірка дотримання податкового законодавства по операціях, пов'язаних із розрахунками з оплати праці, з бюджетом, за соціальним страхуванням та забезпеченням;

- встановлення дотримання чинного законодавства, правомірності, доцільності та обґрунтованості управлінських рішень відповідальних посадових осіб при здійсненні розрахункових операцій з постачальниками та підрядниками, бюджетом, персоналом підприємства, іншими кредиторами;

- розробка заходів щодо реалізації результатів контролю з метою попередження відхилень від норм чинного законодавства.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.3. Об'єкти аудиту операцій з довгостроковими і поточними зобов'язаннями

Операції з довгостроковими і поточними зобов'язаннями відображаються в облікових регістрах і фінансовій звітності наступним чином (табл. 3.3).



Таблиця 3.3

Розкриття інформації по операціях з довгостроковими і поточними зобов'язаннями в облікових регістрах та звітності

Шифр та назва рахунку	Регістри обліку	Номер рядку у Балансі (ф.№1)
50 «Довгострокові позики»	Журнал 2	440, 450
60 «Короткострокові позики»	Журнал 2	500

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.4. Послідовність проведення загальної перевірки операцій по розрахунках за податками й платежами

З бухгалтером підприємства з'ясовуємо за якими платежами й податками веде розрахунки з бюджетом. Перевіряємо правильність застосування ставок податків, зборів та платежів. Проводимо перерахунки сум, порівнюємо з нормативними матеріалами. Повноту та своєчасність перерахування (сплату) податків, зборів, платежів до бюджету встановлюємо шляхом перевірки платіжних документів, податкових декларацій. Перевіряємо правильність відображення податкового кредиту з ПДВ.

Встановлюємо правильність складання та своєчасність пред'явлення до податкової інспекції звітності по видах податків, зборів, платежів.

По рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами» встановлюємо:

- правильність визначення бази оподаткування;

- порядок арифметичних підрахунків при нарахуванні податків і обґрунтованість ставок і пільг;

- своєчасність платежів до бюджету;

- обґрунтованість нарахування штрафів та пені збоку податкової інспекції та пред'явлення підприємству фінансових санкцій;

Вище зазначене показало необхідність у виділенні основного переліку завдань та вимог, що повинна виконувати як фінансова, так і внутрішня звітність на підприємстві. Встановлено, що створення типової форми внутрішньої звітності за операціями зобов'язального характеру для підприємств, буде передбачати економічність та оперативність відображення даних за станом зобов'язань. Проте, в умовах ринкової економіки наявним є відсутність типової форми внутрішньої звітності, що в свою чергу дозволяє варіювати підприємствам у розробці власної внутрішньої звітності, в залежності від особливостей діяльності даного підприємства та на вимогу власника. Зокрема, при розробці державними органами типової форми внутрішньої звітності із операціями зобов'язальних відносин, виникає необхідність звітування по чітко визначеному переліку відомостей за такою формою. Дана умова, призведе до підвищення рівня значимості виокремлення всіх показників діяльності протягом операційного періоду, а також надасть змогу підвищити рівень контролю за виконанням умов фактичних зобов'язальних відносин підприємств. Тобто, узгодженість змісту та форми внутрішньої звітності надасть змогу використовувати лише раціональні відомості управлінського характеру в контексті залучення, використання та погашення зобов'язань підприємства.



Висновки

В даній роботі була розкрита економічна сутність та значення довгострокових зобов'язань. Зобов'язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний та економічний зміст. Підходи до визначення зобов'язань різні. Їх розглядають як борг, як суму витрати, як залучений капітал, як розрахункові відносини та як частину вартості майна.

Отже, під зобов'язаннями розуміють заборгованість підприємства, котра виникає внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, викличе скорочення (зменшення) ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Зобов'язання виникають через існуючі борги підприємства щодо передачі певних активів чи надання послуг іншому підприємству в майбутньому. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання. Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення. Непередбачені зобов'язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.

Порядок формування та відображення в звітності інформації про зобов'язання визначає П(С)БО 11 «Зобов'язання».

Для визнання зобов'язань довгостроковими повинні бути виконані дві умови:

1) термін погашена протягом 12 місяців з дати балансу;

2) походження: виникають не в ході операційного циклу.

Облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами у інших осіб, які не є поточним зобов'язанням, ведеться на рахунку 50 «Довгострокові позики».

Цей рахунок балансовий, пасивний, призначений для обліку джерел засобів.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про відстрочені податкові активи та зобов'язання і розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 «Податки на прибуток».

Для узагальнення інформації про розрахунки з іншими кредиторами та за іншими операціями, заборгованість за якими не є поточним зобов'язанням та облік яких не відображається на вищезгаданих рахунках класу 5 «Довгострокові зобов'язання», призначено рахунок 55 «Інші довгострокові зобов'язання». Зокрема, на цьому рахунку відображається відстрочена відповідно до законодавства заборгованість з податків, зборів (обов'язкових платежів), фінансова допомога на зворотній основі тощо.

Зобов'язання виникають через існуючі борги підприємства щодо передачі певних активів чи надання послуг іншому підприємству в майбутньому. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання. Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення. Непередбачені зобов'язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.

В даній роботі було розглянуто нормативну базу, яка використовується в практичній роботі бухгалтерів для обліку довгострокових зобов'язань і розрахунків.



Список використаних джерел

1. Конституція України від 28.06.1996 р.;

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV;

3. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. №1576-XII з послідуючими змінами та доповненнями;

4. Закон України «Про систему оподаткування» від 23.07.1998 р. №817/98 з послідуючими змінами та доповненнями;

5. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. №2664-ІІІ;

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання». Затверджено наказом Мінфіну України від 31.01.2000 р. №20 з послідуючими змінами та доповненнями;

7. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. / Ф.Ф. Бутинець, Т.В. Давидюк, З.Ф. Канурна, Н.М. Малюга, Л.В.Чижевська. - 3-тє вид., доп. І перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2005. - 480 с.

8. П(C)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» № 87 від 31 березня 1999 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=z0391-99

9. П(C)БО 2 «Баланс» № 87 від 31 березня 1999 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/ main.cgi?nreg=z0396-99

10. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kiev-diplom.com/159-oblik-dovgostrokovix-zobovyazan.html

11. Завгородній В.П. , Партін Г.О. Бухгалтерський облік: основи теорії і практики: Підручник. - 4-те видання. -К.: Знання, 2007 р.

12. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://posibnyky.vntu.edu.ua/buh_ob/buhg_2/94.htm

13. Бухгалтерський облік в Україні: Навчальний посібник / за ред.. Р.Л. Хом'яка, В.І Лемішевського. -4-е видання. - Львів: «Інтелект-Захід» ; 2005 р. - 1072 с.

14. Сук Л.К., Сук П.Л. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2005. - 471 с.

15. Безінська О. - Бухгалтерський облік [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://bookdn.com/book_268.html

16. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kneu.dp.ua/moodlenew/pluginfile.php/11964/mod_resource/content/0/tema_4/3.pdf

17. Бухгалтерський облік. Л. Г. Ловінська, Л. В. Жилкіна, О. М. Голенко. Частина 1. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/41/58/

18. Василюк О.О. Облік, аналіз і аудит розрахунків з бюджетом. - К., 2002.

19. Нашкерська Г.В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник для ВНЗ / МОН України. -К.: Центр навчальної літератури, 2004.

20. Лахтионова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: Монографія. - К.: КНЕУ, 2001;

21. Газета бухгалтерія. Збірник систематизованого законодавства - 2008 р. №2;№4;

22. Баланс. Всеукраїнський бухгалтерський тижневик - 2008 р. №8, №10, №15, №18;

23. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік в Україні. Міфологія. - Житомир: ЖДТУ, 2003;

24. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. канд. екон. наук С. Ф. Голова.- Дніпропетровськ: «Баланс-Клуб» , 2000 р.- 768 с.

25. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартими: приклади та коментарі: Практичний посібник. -К.: Лібра, 2004.-880 с.

26. Бухгалтерський фінансовий облік. Конспект лекцій: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Проф. Ф.Ф. Бутинця. - 2-ге вид. доп. і перероб. - Житомир: ЖІТІ, 2005. - 320 с.

Размещено на Allbest.ru

...