Економічні аспекти управління виробничим потенціалом

7) одержати загальну вартість підприємства шляхом підсумовування вартості гудвілу, власного матеріального капіталу й нематеріальних активів, оцінюваних окремо, оскільки їх не можна віднести до основної діяльності підприємства.

Таблиця 2

Оцінювання вартості підприємства методом надлишкового доходу, тис. грн.

№	Показники	Варіанти
		базовий	заданий
1	Виторг від реалізації продукції	1400	1600
2	Собівартість продукції (за винятком амортизації)	1030	1075
3	Прибуток від реалізації продукції (без амортизаційного відрахування)	370	525
4 4.1.	Машини й устаткування: - ринкова вартість;	80	135
4.2.	- річна норма амортизації;	16.7	17.7
4.3.	- термін служби, років;	3	5
4.4	- амортизаційного відрахування	40.08	119.48
5. 5.1	Офісні меблі: - ринкова вартість;	50	70
5.2	- річна норма амортизації;	12.5	13.5
5.3	- термін служби, років;	5	7
5.4	- амортизаційного відрахування	31.25	66.15
6 6.1	Зношування нематеріальних активів Патент на винахід: - ринкова вартість;	75	95
6.2	- річна норма амортизації;	12.5	13.5
6.3	- термін служби, років;	6	8
6.4	- амортизаційного відрахування	46.8	97.2
7	Прибуток на інвестиції в оборотні активи:	407	437
7.1	відсоток на капітал, %;	10	12
7.2	приріст капіталу	10.7	52.44
8	Надлишковий доход	211.17	189.73
9	Ставка капіталізації, %	20	24
10	Вартість гудвілу	1055.8	790.5
11	Склад вартості бізнесу:	-	-
11.1	Ринковий власний матеріальний капітал	890	900
11.2	Ринкова вартість патенту	75	95
11.3	Вартість гудвілу	1055.8	790.5
11.4	Вартість підприємства	2020.8	1785.5

В результаті проведеного аналізу бачимо, що вартість підприємства у заданому періоді стала меншою ніж у базовому на 235,3 тис. грн. Хоча у заданому періоді збільшився прибуток від реалізації продукції (без амортизаційного відрахування) на 155 тис. грн., вартість машин і устаткування - на 55 тис. грн.., вартість офісних меблів - на 20 тис. грн..,прибуток на інвестиції в оборотні активи збільшився на 30 тис. грн.., Зниженню вартості підприємства сприяло збільшення таких показників як: собівартість продукції (за винятком амортизації) на 45 тис. грн., зношування нематеріальних активів, надлишковий доход зменшився на 21.44 тис. грн., вартість гудвілу зменшилася 1055,8 тис. грн. до 790,5 тис. грн.

Існує група балансових методів оцінювання вартості підприємства, в основі яких лежать деякі перетворення балансу підприємства.

Власний капітал підприємства являє собою готовий показник, який можна одержати зі звітності, як різницю між активами й зобов'язаннями підприємства.

Оскільки бухгалтерська звітність не відображає ринкової вартості активів, то балансовий власний капітал коригується (табл. 3).

Стандартні процедури виправлень, які застосовує оцінювач:

вилучення нематеріальних активів,

виключення активів, що не мають відношення до основного виду діяльності.

Балансовий власний матеріальний капітал	=	Балансовий власний капітал	-	Нематеріальні активи

Оцінювання патенту ґрунтується на припущеннях, що патентом володіє третя особа, й підприємство платить за право користування. Насправді, володіючи патентом, витрати такого роду відсутні.

Список клієнтів може бути оцінений за можливим внеском клієнта в продажі або за витратами на створення списку.

Ринковий власний капітал	=	Балансовий власний матеріальний капітал	-	Зміна балансових показників в результаті ринкових оцінок

Таблиця 3

Визначення вартості підприємства методом балансового власного матеріального капіталу, тис. грн.

№ п/п	Показники	Варіанти
		базовий	заданий
1	Балансовий власний капітал	915	965
2	Нематеріальні активи	100	130
2.1	Патент на винахід	75	95
2.2	Списки клієнтів	25	35
3	Балансовий власний матеріальний капітал	815	835
4	Зміна балансових показників в результаті ринкової оцінки	100	200
5	Ринковий власний капітал	715	635

Вартість підприємства визначена методом балансового власного матеріального капіталу показує що: балансовий власний капітал за період збільшився на 50 тис.грн., нематеріальні активи - на 30 тис. грн.., патент на винахід - на 20 тис. грн.., списки клієнтів зросли на 10 тис., балансовий власний матеріальний капітал у заданому періоді у порівнянні з базовим збільшився на 20 тис. грн., зміна балансових показників в результаті ринкової оцінки зросли на 100 тис. грн. В цілому у результаті даних розрахунків ринковий власний капітал підприємства зменшився з 715тис. грн. до 635 тис. грн.

Метод ринкового власного матеріального капіталу орієнтований на використання інформації економічного балансу, в якому активи придбали ринкову оцінку.

Існують і інші модифікації балансових методів оцінювання, сутність яких зводиться до найбільш достовірного визначення вартості майна підприємства, не з огляду на при цьому прибутковість бізнесу.

У вітчизняній практиці доцільно застосовувати методику визначення реальної вартості майна на підставі показника чистих активів (табл.4).

Чисті активи -- це величина, обумовлена шляхом вирахування із суми активів акціонерного товариства, прийнятих до розрахунку, суми його зобов'язань, прийнятих до розрахунку.

Активи, що беруть участь у розрахунку, -- це грошове й негрошове майно акціонерного товариства, до складу якого за балансовою вартістю включаються такі статті:

нематеріальні активи;

основні кошти;

незавершене будівництво;

довгострокові фінансові вкладення;

інші позаоборотні активи;

запаси;

дебіторська заборгованість;

короткострокові фінансові вкладення;

кошти;

інші оборотні активи.

Пасиви, що беруть участь у розрахунках, -- це зобов'язання акціонерного товариства, до складу яких включаються статті:

цільове фінансування й надходження;

позикові кошти;

кредиторська заборгованість;

розрахунки за дивідендами;

майбутні витрати і платежі.

Таблиця 4

Оцінювання вартості підприємства методом ринкового власного капіталу, тис. грн.

№ п/п	Показники	Варіанти
		базовий	заданий
1	Балансовий власний матеріальний капітал	815	835
2	Сумнівні борги (дебіторська заборгованість)	10	40
3	Зменшення вартості товарно-матеріальних цінностей у результаті переоцінки	50	80
4	Збільшення вартості основних коштів у результаті переоцінки	130	170
5	Рахунки до оплати, необхідність у яких відпала	5	15
6	Ринковий власний матеріальний капітал	890	900

В результаті проведеного аналізу для визначення вартості підприємства методом ринкового власного капіталу бачимо, що у порівнянні з базовим збільшилися такі показники: балансовий власний матеріальний капітал, сумнівні борги, зменшення вартості товарно-матеріальних цінностей у результаті переоцінки, збільшення вартості основних коштів у результаті переоцінки, рахунки до оплати, необхідність у яких відпала відповідно на 20 тис. грн,30 тис. грн,30 тис. грн, 40 тис. грн. і 10 тис. грн.. в цілому по підприємству ринковий власний матеріальний капітал збільшився на 10т тис. грн.

В оцінювання вартості підприємства можна використовувати одночасно кілька методів і обрати оцінку, найбільш прийнятну для даного бізнесу, або встановлений діапазон цін (табл. 5).

Коефіцієнт ринкової привабливості розраховується як відношення ринкової ціни однієї акції до прибутку на одну акцію.

Таблиця 5

Оцінка вартості підприємства на основі показника ринкової привабливості

№ п/п	Показники	Варіанти
		базовий	заданий
1	Прибуток до оподатковування, тис. грн.	1000	1400
2	Податок на прибуток, тис. грн.	250	378
3	Прибуток після оподатковування, тис. грн.	750	1022
4	Коефіцієнт ринкової привабливості	10	5.5
5	Вартість підприємства, тис. грн.	7500	5621

Як бачимо результати даних розрахунків показують, що вартість підприємства у заданому періоді значно зменшилась у порівнянні з базовим періодом, тобто з 7500 тис. грн. знизилась до 5621 тис. грн. Такі зміни виникли у результаті зміни таких показників як: прибуток до оподаткуванн збільшився на 400 тис. грн., податок на прибуток (зріс на 2%), коефіцієнт ринкової привабливості знизився з 10 до 5,5.

Для оцінювання потенціалу підприємства за допомогою по елементного підходу використовують наступні показника:

сукупна споживча вартість виробничих ресурсів:

де Wo -- сукупна споживча вартість виробничих ресурсів;

L -- чисельність промислово-виробничого персоналу;

КL -- коефіцієнт оцінки складу і якості трудових ресурсів;

П -- коефіцієнт заміщення (еквівалентності) основних виробничих фондів чисельністю ВПП;

в-- частка активної частини ОВФ;

F -- вартість основних виробничих фондів;

Кw -- коефіцієнт оцінки складу і якості ОВФ.

Тут КL і Кw ураховують вплив науково-технічного прогресу на фактори виробництва.

вартість основні виробничі фонди:

де ВопФ -- вартість основних виробничих фондів підприємства;

Вм.ф -- витрати на модернізацію основних виробничих фондів.

Вартість промислово-виробничого персоналу:

де Фз.п -- фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу підприємства;

Фм.з -- фонд матеріального заохочення;

Зн -- затрати на навчання кадрів;

Зв.п -- затрати, пов'язані з їхньою перепідготовкою;

Зпк -- затрати на підвищення кваліфікації промислово-виробничого персоналу.

вартість технології виробництва:

,

де Вт -- вартість використовуваних виробничих технологій;

Вт.д -- вартість технологій, що діють на підприємстві на початок періоду;

Вт.н -- вартість знову освоєних технологій;

Вт.л -- вартість технологій, використання яких припиняється в даному періоді часу.

Маючи вартість кожного елемента виробничого потенціалу підприємства, загальну його величину можна розрахувати в такий спосіб:

,

де П -- величина виробничого потенціалу підприємства;

Вер -- вартість енергетичних ресурсів;

Ві -- вартість елемента «інформація».

Таблиця 6

Показники розміру виробничого потенціалу та його елементів, тис. грн.

№ п/п	Показники	Варіанти
		базовий	заданий
1	Сукупна споживча вартість виробничих ресурсів	32.7	115.65
2	Вартість основних виробничих фондів	315	375
3	Вартість промислово-виробничого персоналу	240	380
4	Вартість енергетичних ресурсів	200	280
5	Вартість інформації	3000	3280
6	Вартість використовуваних виробничих технологій	1600	1890
7	Вартість виробничого потенціалу	5355	6205

За даними розрахунками визначено вартість виробничого потенціалу. Як бачимо у заданому періоді його вартість склала 6205 тис. грн., що на відміну від базового періоду більше на 850 тис. грн. На зростання вартості виробничого потенціалу впливали такі показники: вартість основних виробничих фондів зросла на 60 тис. грн., вартість промислово-виробничого персоналу зросла на 140 тис. грн., Вартість енергетичних ресурсів зросла на 80 тис. грн., вартість інформації зросла на 280 тис. грн., Вартість використовуваних виробничих технологій зросла н6а 290 тис. грн..

Найпоширенішим показником рівня використання першого елемента виробничого потенціалу, основних фондів, є фондовіддача. Вона визначається за формулою

,

де В -- кінцевий результат функціонування виробничого потенціалу,

Вовф -- вартість основні виробничі фонди.

Коефіцієнт змінності машинного парку розраховується як відношення числа відпрацьованих машино-змін (або верстатогодин) до загального числа верстатів (машин, агрегатів), закріплених за господарським підрозділом, або до найбільшого числа верстато-годин, які можуть бути відпрацьовані при однозмінній роботі.

Віддачі застосованих основних виробничих фондів іноді необхідно доповнювати показником віддачі споживання основних виробничих фондів.

Для її визначення можна запропонувати формулу:

де А -- амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів.

Основним показником ефективності використання промислово-виробничого персоналу є продуктивність праці.

де В -- кінцевий результат функціонування виробничого потенціалу підприємства;

Вп -- витрати праці, люд.-год.

Коефіцієнт змінності робочої сили:

де Fд -- кількість люд.-год., фактично відпрацьованих робітниками в усіх змінах (або за планом), у даному періоді;

Дн -- кількість люд.-год., відпрацьованих у найбільш завантажену зміну.

Віддача повної заробітної плати - показує, яка кількість кінцевого результату підприємства в грошовому вираженні припадає на 1 грн. виплачених промисловому персоналу заробітної плати й премій:

де Впзп - віддача повної заробітної плати;

фзп _ фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу;

Фмз -- фонд матеріального заохочення.

Основним показником ефективності використання енергетичних ресурсів є енерговіддача:

де Вер -- вартість енергетичних ресурсів, витрачених на одержання кінцевого результату В.

Ефективністю технології виробництва:

де От -- ефективність технології виробництва;

Вт -- вартість технологічної складової виробничого потенціалу.

Технологічна оснащеність виробництва - є величиною, зворотною ефективності технології виробництва, і показує витрати в розвиток технології, необхідні для забезпечення одиниці кінцевого результату функціонування потенціалу:

Ефективність використання у виробництві інформаційних ресурсів -- у вигляді програм управління устаткуванням, математичного забезпечення ЕОМ, даних з вивчення ринку й т. п. Ми пропонуємо оцінювати за допомогою двох показників. Один з них являє собою кінцевий результат, зроблений на 1 грн. вартості спожитих інформаційних ресурсів. Його можна назвати віддачею інформаційних ресурсів і визначати за формулою:

Інтегральний показник віддачі виробничого потенціалу господарської системи буде визначатися:

де П -- величина виробничого потенціалу підприємства (об'єднання);

В -- кінцевий результат його функціонування.

Таблиця 7

Показники ефективності використання виробничого потенціалу

№ п/п	Показники	Варіанти
		базовий	заданий
1	Фондовіддача	16.6	15.9
2	Коефіцієнт змінності	0.8	0.9
3	Віддача застосованих основних виробничих фондів	71.4	43.2
4	Ефективність використання промислово-виробничого персоналу	250	168.5
5	Коефіцієнт змінності робочої сили	10	8
6	Віддача повної заробітної плати	33.3	24.5
7	Енерговіддача	25	19.3
8	Ефективність технології виробництва	3.1	2.8
9	Технологічна оснащеність виробництва	0.32	0.35
10	Ефективність використання у виробництві інформаційних ресурсів	1.66	1.64
11	Інтегральний показник віддачі виробничого потенціалу	0.9	0.8

Так, в результаті проведених розрахунків бачимо наявні зміни. Найпоширеніший показник рівня використання першого елемента виробничого потенціалу, основних фондів, фондовіддача у заданому періоді знизилась з 16,6 до 15,9. Незначно змінився коефіцієнт змінності - лише на 0,1. Віддача застосованих основних виробничих фондів значно зменшилося , так як у базовому періоді складало 71,4, а у заданому - 43,2.. Ефективність використання промислово-виробничого персоналу у заданому періоді у порівнянні з базовим знизилось з 250 до 168,75. Коефіцієнт змінності робочої сили у заданому періоді знизився на 2 ( тобто з 10 до 8). Показник віддачі повної заробітної плати також знизився і склав 24,5. Енерговіддача знизилась з 25,0 до 19,3. Ефективність технології виробництва змінилася незначною мірою і знизилась лише на 0,3. Показник технологічної оснащеності виробництва зросла на 0,2, тобто у базовому періоді він складав 0,32, а у заданому зріс до 0,35. Ефективність використання у виробництві інформаційних ресурсів знизилась у заданому періоді з 1,66 до 1,64 відповідно. Інтегральний показник віддачі виробничого потенціалу змінився незначною мірою і і зменшився з 0,9 до 0,8, тобто на 0,1.

Для оцінювання привабливості галузі необхідно виконати такі етапи: 1. Оцінити привабливість галузі на основі вибору ключових факторів успіху даного галузевого ринку (табл. 8).

2. Кожен фактор одержує вагу, що відображає його значення для досягнення стратегічних цілей фірми.

Оцінювання ринку по кожному факторі дається експертно: від одиниці -- низька привабливість, до п'яти -- висока.

Таблиця 8

Оцінювання привабливості галузі

Фактори	Вага	Оцінювання (бали)	Зважена оцінка
Ємність ринку	0.14	1	0.14
Темпи зростання ринку	0.11	1	0.14
Сила конкуренції	0.12	2	0.24
Рентабельність продаж	0.18	4	0.72
Чутливість до інфляції	0.16	3	0.48
Енергоємність	0.14	3	0.42
Капіталоємність	0.15	2	0.3
Разом	1	16	2.44

За результатами оцінки привабливуості галузі ми можемо побачити що найбільшу вагу 0,18 має рентабельність продажу - зважена оцінка 0,72 . Чутливість до інфляції має вагу 0,16 та зважену оцінку 0,48. Вага капіталоємності складає 0,15, її зважена оцінка 0,3.Ємність ринку та енергоємність мають вагу 0,14 та зважену оцінку 0,14. Найменшу вагу у загальному об'ємі мають показники - сила конкуренції та темпи зростання ринку: 0,12 і 0,11 відповідно.

РОЗДІЛ ІІІ. Стратегічна мета як інструмент стратегічного управління виробничим потенціалом підприємства

ТОВ «Укр. - Вереск» поставило перед собою мету у цьому і наступному році розробити і розпочати виробництво продукції, яка відноситься до лікувально - профілактичного харчування.

Хліб є основним продуктом харчування, споживаним щодня. За все життя людина з'їдає в цілому 15 тон хліба, причому основна його частина споживається не окремо, а заодно з іншими продуктами харчування, тобто хліб виступає як необхідна добавка майже до будь-якої їжі.

Наукові дослідження в області хлібопечіння і харчової цінності хліба проводяться біля півтора століть. Серед вчених одними з перших цими питаннями займалися професора А.П. Доброславин і Ф.Ф.Эрисман.

ТОВ «укр.-Вереск» виготовляє 9 найменувань хлібних виробів.

Так, як глобальним конкурентом ТОВ «Укр.-Вереск» є ЗАТ «Коровай», який виготовляє традиційні сорти хліба, такі як Хліб пшеничний формовий в/г, Хліб Український подовий 1/г і житній, Хліб український новий 1/г і житній формовий, Батон нарізний в/г, на ТОВ «Укр. - Вереск» доцільно було б скоротити виготовлення цих сортів хліба, замінивши їх на сорти хліба для лікувально - профілактичного харчування.

Такими є: хліб білково - пшеничний, хліб білково - отрубний, хліб ахлоридний (без солі).

Білково-пшеничний і білково-отрубний хліб зі збільшенням змісту білків до 21-23 % і зменшенням вуглеводів відповідно до 21 і 11 %. У білково-отрубном хлібі мається збільшений зміст харчових волокон, вітамінів групи В, мінеральних речовин, знижена энергоцінність - 216 ккал. Застосовують його в дієтах при цукровому діабеті, ожирінні й інших захворюваннях з обмеженням вуглеводів;

Хліб безсольовий з пшеничного чи житнього борошна містить у 100 г тільки 19 мг натрію замість 250-400 мг в інших видах хліба, його включають у дієти при гіпертонічній хворобі, недостатності кровообігу, хворобах нирок;

Продукти дієтичного харчування (дієтичні продукти) - харчові продукти, призначені для лікувального і профілактичного харчування. Під цим терміном маються на увазі продукти, спеціально призначені для лікувального і профілактичного харчування з метою заміни традиційних продуктів, що рекомендуються не для окремих груп населення за медичними показниками. Вони відрізняються від звичайних продуктів харчування по хімічному складу, енергетичній цінності чи фізичним властивостям. Їх лікувальна і профілактична дія обумовлена різким обмеженням, чи навпроти, підвищеним змістом визначених нутрієнтів. Дієтичні продукти дозволяють змінювати хімічну структуру раціону харчування і привести її відповідно до факторів ризику або вже з порушеними метаболическими процесами

Дієтичні хлібні вироби призначені для лікувально-профілактичного харчування так звані "здорові" сорти хліба.

Наведемо приклад розрахунку остаточної калькуляції собівартості одиниці продукції лікувально-профілактичного хліба:

Таблиця 3.1.

Структура собівартості - Хліб ахлоридний (без солі)

Найменування статті	Од.	Кількість	Сума , грн
Мука пшенична 1/г	кг	1	15,26
Дріжджі хлібопекарські	кг	0,5	2,78
Молочна сироватка	л	6	7,2
Мука житня	к г	9	9,94
Всьго по матеріалам	35,18
Амортизація загальновиробничих ОЗ, НМА та ін. небігових активів	1,18
Амортизація виробничих ОЗ, НМА та ін. необігових активів	0,29
Заробітна плата виробничого персоналу	7,58
Інші загальновиробничі витрати	0,3
Інші прямі витрати	7,12
Транспортно-заготівельні витрати	0,57
Всього по іншим витратам	17,04
Загальна собівартість одиниці продукції	1,58

Хліб ахлоридний. У рецептуру входять: житнє й обдирне борошно. Хліб формовий масою 500 грамів і у виді 300-граммових батончиків. Його готують із суміші житнього обдирного і пшеничного борошна (90:10) з додаванням дріжджів (0,5%) і молочної сироватки (60% до маси борошна).

Таблиця 3.2.

Структура собівартості - Хліб білково - отрубний

Найменування статті	Од.	Кількість	Сума ,грн
Отруби пшеничні	кг	2	1,16
Дріжджі хлібопекарські	кг	0,3	1,67
Клейковина сира пшенична	кг	8	17,12
Сіль	к г	0,21	0,1
Маргарин молочний	кг	0,022	2,6
Сахарин харчовий	кг	0,1	1,34
Всьго по матеріалам	23,99
Амортизація загальновиробничих ОЗ,НМА та ін. небігових активів	1,18
Амортизація виробничих ОЗ, НМА та ін. необігових активів	0,29
Заробітна плата виробничого персоналу	7,58
Інші прямі витрати	0,3
Прямі матеріальні витрати	7,12
Інші матеріальні витрати	0,57
Транспортно-заготівельні витрати	0,57
Всього по іншим витратам	17,04
Загальна собівартість одиниці продукції	0,77

Хліб білково-пшеничний у вигляді формових виробів масою 200 грамів; у рецептуру його входять пшеничне борошно І сорту (25%), сира пшенична клейковина (75%), дріжджі і сіль

Таблиця 3.3.

Структура собівартості - Хліб білково - пшеничний

Найменування статті	Од.	Кількість	Сума , грн
Мука пшенична 1/г	кг	7,5	10,26
Дріжджі хлібопекарські	кг	0,5	2,78
Клейковина сира пшенична	кг	3	6,44
Сіль	к г	0,212	0,1
Всьго по матеріалам	29,84
Амортизація загальновиробничих ОЗ,НМА та ін. небігових активів	2,35
Амортизація виробничих ОЗ, НМА та ін. необігових активів	0,56
Заробітна плата виробничого персоналу	15,02
Інші загальновиробничі витрати	0,6
Прямі матеріальні витрати	14,11
Транспортно-заготівельні витрати	1,08
Всього по іншим витратам	33,72
Загальна собівартість одиниці продукції	1,34

Хліб білково-отрубний формовий масою 200 грамів; у рецептурі його - сира клейковина (80%), отруби пшеничні (20%), дріжджі, сіль, вершковий маргарин, сахарин харчовий

Наведемо приклад розрахунку економічної ефективності виробництва лікувально - профілактичних видів продукції.

Таблиця 3.4.

Економічна ефективність виробництва лікувально- профілактичних видів продукції

Найменування	Собівартість	Ціна	Прибуток на одиницю продукції	Рентабельність продажу	Рівень рентабельності
Хліб білково - пшеничний, 02,кг	1,34	2,05	0,71	34,6	53
Хліб білково - отрубний, 0,2 кг	0,77	1,6	0,83	51,9	107
Хліб ахлоридний, 0,5 кг	1,58	2,3	0,72	31,3	45,6

У результаті проведеного аналізу бачимо, що найприбутковішим продуктом на відміну від двох інших є хліб білково - отрубний - його рівень рентабельності складає 107%, що в двічі більше за інші наведені продукти.

Таблиця 3.5.

Склад і структура товарної продукції Прогноз на 2010 рік

Найменування	Роки
	2009
	тис. грн.	%
Мука в/г	4999054	43,2
Мука 1/г	2594032	20,8
Мука 2/г	1818000	15,6
Крупа манная	316250	1,2
Сайка формова,в/г, 0,6	109980	0,8
Хліб пшеничний в/г формовий, 0,7	49863,6	1
Хліб білий в/г подовий, 0,8	150750	1
Хліб кишинівський 1/г і 2/г, 0,8	280369	2,5
Хала плетена 1/г, 0,4	60480	0,5
Хліб Український подовий 1/г і рж, 0,8	32760	2,4
Хліб Бородинський рж. 0,5	93060	0,7
Хліб Український новий 1/г і рж формовий, 0,75	189630	1,3
Батон нарізний в/с, 0,5	494710,2	3,3
Хліб ахлоридний формовий, 0,5,	140842,8	1,4
Хліб білково-пшеничний, 0,2,	239850	2,4
Хліб білково-отрубний, 02,	281066,4	1,9
Всього	1488058,6	100

З наведеної таблиці бачимо, що виробництво хліба пшеничного формового скоротилося на 70%, тобто на ці 70% він був замінений на хліб ахлоридний.

Виробництво хліба українського подового скоротилося на 50% - виконано заміну на хліб білково - пшеничний.

Виробництво хліба Українського нового формового та батону нарізного скоротилося на 65% і 15% відповідно - виконано заміну на хліб білково - отрубний.

Таблиця 3.6.

Структура валового прибутку Прогноз на 2010 рік

Найменування	Кількість	Ціна	Виручка	Собівартість, всього	Прибуток, всього	Структура,%
Мука в/г, кг	2499527	2	4999054	4055154	943899,9	34,2
Мука 1/г, кг	1365280	1,9	2594032	2149682	444350,2	16,1
Мука 2/г, кг	1212000	1,5	1818000	1434368	383631,8	13,9
Крупа манна, кг	126500	2,5	316250	291411	24839,4	0,9
Всьго по мукомольному виробництву	Х	Х	9727336	Х	2759941	65,1
Сайка формова,в/г, 0,6, шт	46800	2,35	109980	89147,2	20832,8	1,4
Хліб пшеничний в/с формовий, 0,7, шт	26244	1,9	49863,6	42721	7142,6	0,48
Хліб білий в/г подовий, 0,8, шт	45000	3,35	150750	125453	25296,9	1,7
Хліб Кишинівский 1/г и 2/г, 0,8, шт	127440	2,2	280368	204477	75890,9	5,1
Хала плетена 1/г, 0,4, шт	37800	1,6	60480	50063,6	10416,4	0,7
Хліб Український подовий 1/г и рж, 0,8, шт	11700	2,8	32760	41642,9	74402,9	5
Хліб Бородинський рж. 0,5, шт	39600	2,35	93060	84131,7	8928,35	0,6
Хліб Український новий 1/г и рж формовий, 0,75, шт	75852	2,5	189630	155256	34374,1	2,31
Батон нарізний в/г, 0,5, шт	194004	2,55	494710,2	403641	91069,2	6,12
Хліб ахлоридний формовйй, 0,5, шт	61236	2,3	140842,8	124177	16666,2	1,12
Хліб білково-пшеничний, 0,2, шт	117000	2,05	239850	165447	74402,9	5
Хліб білково-отрубний, 02, шт	175104	1,6	280166,4	200258	79908,7	5,37
Всього по хлібобулочному виробництву	Х	Х	2122461	Х	1488059	34,9

Як бачимо змін прибутку не виникло, але змінилися його структура. Хліб пшеничний формовий займає у структурі валового прибутку 0,48% замість 1,6%. Хліб український подовий займає 5% у структурі прибутку замість 10% належавши йому.

Хліб український новий формовий і батон нарізний займають 2,31% і 6,12% замість 6,6% і 7,2% відповідно.

Після введення нових продуктів підприємство має розробити стратегію їх збуту. У процесі формування стратегії збуту підприємство змушене враховувати наступні фактори:

1. Наявність повної інформації про кількість і концентрацію покупців, величини разової закупівлі, рівні доходів, закономірності поведінки у момент покупки;

2. Фінансові можливості свого підприємства, конкурентноздатність, основні напрямки ринкової стратегії, масштаби виробництва і наявність потужностей;

3. Повна характеристика товарів - вид, середня ціна, сезонність виробництва і попиту;

4. Ступінь конкуренції і збутова політика конкурентів, їхня чисельність, збутова стратегія і тактика;

5. Особливості ринку, його фактична місткість, торговий досвід;

6. Порівняльна вартість різноманітних збутових систем.

Головною метою вибору методів і каналів збуту є скорочення сумарної величини збутових витрат, що залежить від рівня комерційної роботи і служби збуту.

РОЗДІЛ ІV ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

Думка респондентів про задоволення споживачів хлібобулочними виробами

1.Який хліб Вам найбільше до вподоби?

хліб білий подовий в/г

хліб Кишинівський 1/г і 2/г

хала плетена 1/г

хліб Український подовий 1/г і рж

хліб Бородинський рж

хліб Український новий 1/г і рж формовий

батон нарізний в/г

щось інше... (напишіть:......... )

2.Скільки хліба (шт) в середньому Ви споживаєте на день?

менше 1

1-2

2

3

більше 3

3.Якій марці виробника хліба Ви віддаєте перевагу?

Добродія

Вереск

Коровай

Агротон

Інші (напишіть які......................)

Марка не має значення

4. За якою найбільш привабливою ціною Ви б купували хліб (скаж за 1 шт)?

до 2 грн.

2-3 грн.

більше 4 грн.

в залежності від того, на скільки я буду оцінювати в ньому потребу.

ціна для мене не має значення

5.Чи має значення упаковка продукту?

так

ні

6. Вкажіть Ваш віковий інтервал:

до 16 років

16-35 років

36-65 років

більше 65 років

7. Укажіть Вашу стать:

чоловіча

жіноча

8. Скільки членів у Вашій родині?

одна людина

2-3 людини

4-6 чоловік

більше чоловік (вкажіть скільки:............................)

9. Як Ви оцінюєте Ваш середньомісячний сімейний бюджет?

до 1000 грн.

1000-2000 грн.

2000-3000 грн.

більше 3000 грн.

Аналіз отриманих результатів даних для прийняття маркетингових рішень

Роблячи висновок по першому питанню, ми бачимо існування широкого спектру смаків споживачів. Проте, перевага все ж віддається смакам більш стандартних. Найбільшим попитом 30% користується хліб Український подовий (1/г і рж), що дає поштовх до можливого збільшення випуску цього виду продукту.

Щодо другого питання, то воно показує, що 40% опитуваних в середньому споживають в сім'ї 1-2 штт хліба на день, 30% споживають менше 1 хліба на день ( у зв'язку зі станом здоров'я та дотриманням дієт), 10% опитуваних споживають сім'єю 3 хліба на день. Звідси можна зробити висновок, що в середньому споживається 2 хліба на день в одній сім'ї з 3 людей.

З результатів по третьому питанню бачимо, що у респондентів немає чіткої визначеності у марці виробника хлібобулочних виробів. Можливо цьому сприяють різні смаки або ж просто байдужість. Так як ціна і якість майже не відрізняються. Проте деякі марки все ж визначилися, це «Агротон» і «Коровай».

Щодо четвертого питання, то тут спектр переваги припадає на ціну 2-3 грн/ 1 булка (80%). Ця ціна є найпривабливішою для покупців.

За результатами 5-го питання можна зробити висновок, що у 90% випадках упаковка тавару є бажаною, так я більшість піклується про гігієнічність покупки продуктів харчування будб якого походження.

Шосте питання освітлює вікову категорію опитуваних це 50% - 16-35 років, 40% - 36-65 років, 10% - більше 65 років.

Сьоме питання освітлює стать опитаних. З них 50% жінки і 50% чоловіки.

Останнє питання анкетування освітлює середньомісячний бюджет опитуваних. З них 20% опитуваних має середньомісячний бюджет 1000-2000 грн.,40% опитуваних мають середньомісячний бюджет 2000-3000 грн, 40% - мають середньомісячний бюджет більше 3000 грн.

ВИСНОВКИ

Проблема вимірювання величини виробничого потенціалу досить важлива як у теоретичному, так і практичному плані. Знання виробничих потенціалів підприємств дозволяє визначити сумарний потенціал галузі й народного господарства, створює основу для забезпечення спряженості суміжних підприємств і виробництв. Значення виробничих потенціалів підприємств необхідні для виявлення витрат виробничих ресурсів (величин його елементів), що вимагаються для оптимізації народногосподарських або галузевих темпів і пропорцій розвитку, визначення напрямів інвестиційної політики. Величина виробничого потенціалу являє собою характеристику матеріальних умов відновлення продукції й підвищення її якості й може бути основою для прогнозування обсягів промислового виробництва.

Виробничий потенціал як показник ресурсного потенціалу відіграє велику інформативну роль. За допомогою такого роду комплексних показників усуваються протиріччя, що виникають при оцінювання рівноприскореного або різноспрямованого руху складових його елементів. Співвіднесення величини потенціалу з кінцевими результатами функціонування дає комплексне знання про ступінь використання виробничих ресурсів і резерви підвищення ефективності виробництва. При наявності зазначених даних з'являється можливість більш об'єктивно визначати напрямки оптимізації структури потенціалу й шляхи його подальшого нарощування.

При оцінюванні розміру виробничого потенціалу підприємства насамперед необхідно відповісти на такі питання: чи є виробничий потенціал простою сумою ресурсів; яким чином окремі ресурси включаються в сукупний ресурс?

Використання натуральних показників досить ускладнене при оцінюванні таких складних елементів виробничого потенціалу, як трудові ресурси, технологія, інформація. Нарешті, елементи потенціалу значно відрізняються між собою не тільки за змістом, а й за формою. У зв'язку з цим різноманітні й натуральні одиниці, що характеризують їх. Агрегування ж різних якісних характеристик стає можливим лише в тому випадку, якщо вдається знайти який-небудь загальний принцип оцінки, вимірювання, що дозволяє одночасно виразити всілякі якості.

Оскільки елементи виробничого потенціалу підприємства завжди «працюють» разом, то в принципі можливе як їхнє спільне вимірювання, так і відособлене. Спільна оцінка елементів відразу ж дозволяє визначити величину потенціалу. Однак цей метод не дає уявлення про розміри окремих його елементів і тим самим позбавляє можливостей підвищити ефективність формування й використання виробничого потенціалу за рахунок маневрування його структурою. Відособлене вимірювання елементів потенціалу позбавлене цих недоліків. Але в цьому випадку неминуча певна похибка в оцінці значень елементів, зумовлена наявністю взаємозв'язків між ними. Вона може також збільшуватися внаслідок складностей з віднесенням тих або інших компонентів до тієї або іншої складової потенціалу, спричинених недоліками економічної термінології й регламентації оперативно-планової роботи на підприємствах.

Найбільш уніфікованим і універсальним вимірником елементів виробничого потенціалу, практика це підтверджує, є їхня ціна або вартість. Порівнянність показників потенціалу в грошовій оцінці в часі й просторі дозволяє виявити динаміку й структуру виробничих потенціалів підприємств і територіальних утворень, розходження й тенденції їхньої диференціації за цим показником, а також за ефективністю використання виробничого потенціалу. У цьому випадку сума вартостей елементів буде характеризувати величину всього виробничого потенціалу підприємства. Таким чином, визначення величини потенціалу пов'язане насамперед з оцінюванням вартості його елементів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гавва В.Н. Оценка потенциала и отрасли. - Х.: ХАУ 2004.

2. Гавва В.Н. Божко Е.А. Потенціал підприємства: формування та оцінювання: Навч. посібник. - К. 2004. - 224 с.

3. Джаин И.О. Оценка трудового потенциала: Монография. - Сумы: ИТД «Университетская книга” 2002. - 250 с.

4. Дмитриева Л. Гаврилова М. Укрепление кадрового потенциала организаций потребительской кооперации // АПК: экономика управление. - 2006. - №3. - с.22-26.

5. Должанський І.З. Загорна Т.О. Удалих О.О. та ін. Управління потенціалом підприємства. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури 2006. - 362 с.

6. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. - К. 2005. - 352 с.

7. Савельєва В.С. Єськов О.Л. Управління персоналом: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл./Донбаська держ. машинобудівна академія. - Краматорськ: ДДМА 2004. - 298 с.

8. Федонін О.С. Рєпіна І.М. Олексюк О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. - К.: КНЕУ 2004. - 316 с.

9. Чудаєва І.Б. Миленький В.Д. Погребняк В.П. Шарапов В.М. Управління персоналом (Кадровий менеджмент): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл./Черкаський держ. технологічний ун-т. - Черкаси: ЧДТУ 2004. - 119 с.

10. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів 2-ге вид. - К.: Каравела 2005. - 568 с.

11. Должанський І.З.,. Управління персоналомпідприємства: Навч. посібник. - К.: ЦНЛ, 2006. -250с.

12. Лапин Е.В. Оценка экономического потенциала предприятия: Монография.- Сумы: ИТД „Университетская книга”, 2004. - 360 с.

13. Моделирование финансовых потоков предприятия в условиях

неопределенности: Монография / Клебанова Т.С., Гурьянова Л.С., Богониколос Н., Кононов О.Ю., Берсуцкий А.Я. - Х.: ИД „ИНЖЕК”, 2006. -

312 с.

14. Авдеенко В.И. Котлов В.А. Производственный потенциал промышленного предприятия.-М.: Экономика, 2005. - 208 с.

15. Анчишкин А.И, Прогнозирование роста экономики.-М.: Экономика, 2006. - 98 с.

16. Архипов В.М. Проектирование производстверного потенциала объединений (теоретические аспекты).-Л.: Изд. ЛГУ, 2004.-С. 75-89.

17. Бикова В.Г., Ряснянський Ю.М. Фінансово-економічний потенціал підприємств загальнодержавного значення - оцінка й управління // Фінансовий механізм. - 2005. - №6. - С. 56-61

18. Дмитрук І.Й., Фурдичко О.І., Гмитрук А.П. Виробничий потенціал і його використання в умовах ринку / Відповідальний редактор д.е.н., проф. Бєлєнький П.Ю. - Львів, 1995. - 82 с. Донец Ю.Ю. Эффективность использования производственного потенциала.-Киев.: Знание, 2008. - 123 с.

19.Ермолович Л.Л. Анализ эффективности промышленного производства.-М.:Финансы и статистика, 2005

20. Захарова О.В., Островська А.О. Система показників трудового потенціалу промисловго підприємства // Научные труды ДонНТУ. Серия: економыческая. - 2005. - №100-1. - С. 37-45

21.Згонник Л.В. Институциональные детерминанты воспроизводства трудового потенциала // Научные труды ДонНТУ. Серия: економическая. - 2007. - №31-3. - С. 107-111

22. Іщук С.О. Концептуальні засади формування та розвитку виробничого потенціалу промислових підприємств // Регіональна економіка (укр.). - 2005. - №3. - C.48-57.

23. Крассовский В.П. Экономический потенциал: резеервы и отдача.-М.: Экономика, 2006

24. Малый экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна. - М.: Институт новой экономики, 2007. - 1088 с.

25. Малярец Л.М., Отенко И.П. Формализованное представление стратегического потенциала предприятия // Научно-технический сборник ХГАГХ «Коммунальное хозяйство городов». - 2008. - №24.

26.Мендрул О.Г. Методологічні особливості оцінки вартості підприємств в умовах економічної трансформації // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію (укр.). - 2002. - №9.

27. Производственный потенциал и эффективность его использования. М., 2005. 223 с.

28.Статистическое изучение трудового потенциала в промышленности. / Под ред. В.Е. Адамова.-М.: МЭСИ, 2008

29. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - К: Кондор, 2005 - 400 с.

30. Формування виробничого потенціалу та ринку засобів виробництва: Наукове видання. - К.: Урожай, 2008. - 264 c.

31. Экономическая стратегия фирмы: Учебное пособие / Под ред. А.П. Градова. - 3 е изд., испр. - СПб.: Спец-Лит, 2008. - 588 с.

Размещено на http://www.allbest.ru

...