Роль інвестицій в економічному зростанні

В умовах обмеження та гострого дефіциту інвестиційних ресурсів в країні важливого значення набуває розгляд питань щодо забезпечення фінансування інвестиційної діяльності. Виходячи з цього, доцільно розглядати перш за все банківську систему України, в якій виділено три найбільш актуальні групи проблем:

ь перша група проблем пов'язана з основними напрямами розвитку банківської системи і кредитного ринку, виявленням причин і наслідків інвестиційної кризи в Україні;

ь друга група проблем пов'язана з формуванням і розвитком механізму сприяння здійсненню довгострокових інвестицій;

ь третя група проблем присвячена формуванню економічних умов організації довгострокового інвестування.

З позиції визначення джерел інвестування важливе місце відводиться співробітництву з міжнародними фінансово-валютними організаціями.

Розвиток інвестиційного процесу в економіці України та подальше проведення ринкових реформ неможливі без створення ефективно діючого фондового ринку України. Він за ступенем зрілості і ризиків належить до ринків, які перебувають на початкових стадіях розвитку, і ще не став джерелом залучення інвестицій для реального сектору економіки. Важливою складовою державної економічної політики в цій сфері є податкове стимулювання розвитку інфраструктури фондового ринку, професійної діяльності його суб'єктів, операцій з цінними паперами та доходів по них; розбудова Національної депозитарної системи як цілісного, прозорого і надійного інституту реєстрації прав на цінні папери та виконання угод з ними.

Напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму інвестиційної діяльності знаходяться в тісному взаємозв'язку з напрямами реформування стадій життєвого циклу інвестиційної діяльності: проектування, управління і організації будівництва. Результатом такої взаємодії є удосконалення організації процесу будівництва і посилення ролі економічних методів управління ним. [4]

3.2 Пріоритетні напрями розвитку інвестиційної діяльності

Криза, що уже дев'ять років впливає на стан української економіки висунула на перше місце фінансову проблему, якої за часів СРСР Україна не знала. Однією із складових цієї загальної проблеми сьогодні є інвестування структурної перебудови, але з іншого боку її можна розглядати, як проблему внутрішньої реструктуризації господарчих структур.

Україна для іноземного капіталу є одним з багатьох регіональних ринків, куди можна вкласти капітал. Тож чи надійдуть інвестиції на український ринок залежить від рівня його привабливості для іноземних інвесторів. Щоб визначити привабливі та непривабливі сторони українського ринку потрібно проаналізувати всі ключові моменти, що впливають на процес інвестування.

Найпершими інформаційними джерелами про доступність ринку є міжнародні економічні журнали, що періодично публікують рейтинги інвестиційного клімату (Fortune, The Economist); до авторитетних експертних агентств відносять - Moody's, Standart and Poor, IBCA; визнаними в світі рейтинговими системами оцінок інвестиційного клімату вважаються Institutional Investor, Euromoney та BERI (Business Environment Risk Index). (5)

На рішення міжнародних інвесторів впливають повідомлення компетентних міжнародних рейтингових агентств. Наприклад, в лютому 1998 року Mood's присвоїло Україні кредитний рейтинг В 2 - по урядовим облігаціям номінованих в іноземній валюті, і В 3 - по валютним депозитам в українських банках. А вже в серпні 2008 року це агентство повідомило, що кредитний рейтинг України може бути знижено якщо і далі буде зменшуватись валютний резерв Національного банку. Рішення буде прийнято в залежності від погашення зовнішнього займу в розмірі 450 млн. доларів.

Таким чином, державні макропоказники є індикатором для інвесторів стану внутрішнього ринку. Наступною загальною проблемою, яка має значний вплив на інвестиційний клімат, є платоспроможність держави валютні резерви НБУ знизились на 718 млн. доларів (з 2053 млн. доларів до 1771 млн. доларів). Державний зовнішній борг України на 1 липня 1998 року склав 10721 млн. доларів. На 1 січня 2008 року борг складав 9560 млн. За перші 5 місяців 2008 року Україна виплатила по іноземним кредитам 290 млн. доларів і залучила нових кредитів на 1070 млн. доларів. За прогнозом виплати уряду по зовнішньому боргу в 2009 році складатимуть 1256 млн. доларів, виплати НБУ по обслуговуванню і погашенню кредитів МВФ - 640,1 млн. доларів. Загальна сума виплат по зовнішньому боргу в 2009 році зросте на 1102-1556 млн. доларів. (15 С.11) Тоді, як у 2007 році зовнішній борг України оцінювався більш як в 10 млрд. доларів США. (5)

Займи роблять всі розвинені країни. Наприклад, в Ізраїлі сума всіх дефіцитів за роки існування країни досягла - 100 млрд. доларів США. І в той же час спеціалісти визнають, що економіка Ізраїлю стабільна. (21, С.101.) Це свідчить, що для підтримки стабільності ринку ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики) потрібно додержуватись правил бюджетного планування та управління фінансовими потоками в умовах ринкових відносин.

В державах з розвиненою економікою існує ціла система інститутів (наглядових рад або комітетів), які сприяють запобіганню кризових явищ. Створення такої демократичної системи в Україні практично розпочалось. В Україні вже існує по деяким даним майже 3000 громадських організацій, нажаль, вони мало чисельні. В країні, на сьогодні, дуже низька загальна суспільна активність та недостатнє інформативне забезпечення населення. В той час, як в демократичному суспільстві громадські організації, не маючи влади, створюють інформативний тиск і таким чином впливають на суспільне відношення до господарських структур з метою утримати господарські структури в правовому полі, не дати їм можливості працювати тільки в своїх корпоративних інтересах. Виходячи з цього ми повинні враховувати всі складові економічної науки.

Наступним чинником, що впливає на інвестиційний потік, є нерівномірність розміщення економічного потенціалу (наприклад, на Донецьку, Дніпропетровську, Київську, Харківську і Луганську області припадає близько 50% національного доходу, а на інші області - в середньому лише по 2-3%), що позначається на інвестиційних надходженнях в регіони (через суттєві соціально-економічні диспропорції) й обумовлює негативний вплив не тільки на розмір інвестицій, а й на структуру експорту та зовнішньоекономічні зв'язки у цілому. Відсутність інвестицій не дозволила в багатьох областях реалізувати експортний потенціал у сферах, що є пріоритетними для України, - розвитку міжнародних транспортних систем та розвитку комунікаційних інфраструктур.

За деякими даними, щоб рівень розвитку української економіки зрівнявся з розвиненими західними країнами потрібно за 4-5 років вкласти в Україну біля 40-45 млрд. доларів. За статистичними даними очікувати такого інвестиційного потоку сьогодні нереально.

Загалом обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну був в 10 разів менший, ніж в Угорщину, і в 6,5 раз менший, ніж у Польщу. (2, С. 40)

Україна по рівню інвестиційного ризику в 2002 році займала 138-е місце у загальносвітовому рейтингу, хоча серед колишніх республік СРСР була найпривабливішою (BERI), то у 2004 р. відповідно 7 та 147 місця, в 2006 році вона була на 135-му місці серед 178 представлених країн. В цьому ж році рейтинг Institutional Investor позиціонував Україну на 111-му місці, серед 135 країн, з тенденцією до подальшого пониження. (5) Коливання інвестиційного рейтингу для України має велике значення в тому плані, що, такі рейтинги проводяться не один рік, мають відповідний авторитет та вплив на міжнародному інвестиційному ринку, їм міжнародні інвестори довіряють і враховують при прийнятті своїх рішень.

Іншим прикладом експертної оцінки можна навести оцінку політичної стабільності та інших факторів, що проводить "Сентрал юропієн економік ревю" (стабільність цін і національної валюти, хід приватизації, розвиток інфраструктури і торгівлі, законодавча база, природні ресурси, продуктивність виробництва, економічне зростання) серед 26-ти країн з перехідною економікою в 2005 р., позиціонувала Україну на 15 місці із 4,4 балами за 10 бальною системою оцінки. У 2007 р. Україна вже посідала 18 місце з середнім показником у 3,4 бали (Чехія - 8,3, Таджикистан - 1,4).

Рейтинги вказують на загальний низький рівень інвестиційної привабливості України та стабільність такої тенденції.

Таку непривабливість можна пояснити тим, що Україна є новим учасником міжнародного ринку інвестицій, на якому в конкурентній боротьбі вона повинна ще довести свою надійність та привабливість. Тому погіршення рейтингу України на фоні поліпшення інвестиційних рейтингів, особливо центральноєвропейських країн, безпосередніх конкурентів України (Чехії, Словаччини, Угорщини, Польщі, Словенії, Естонії, Румунії, Латвії, Литви) є хоч і суб'єктивною оцінкою, але інколи стає вирішальним негативним фактором при прийнятті інвестиційного рішення.

До не привабливих факторів нашого ринку відносно міжнародних інвестицій потрібно віднести і інформаційну закритість господарських структур. Потенційний солідний інвестор завжди виявить бажання досконало проаналізувати фінансові звіти господарської структури в яку він виявив бажання вкласти кошти. Аналізувати він може за різними методиками, найголовнішими з яких є:

1. Обчислення різноманітних відносних показників - коефіцієнтів (ratio analysis)

2. Визначення питомої ваги окремих статей фінансових звітів - вертикальний аналіз (vertical analysis).

3. Порівняння абсолютних та відносних показників.

Наприклад, американські економісти Е. Брігхем та Л. Гапенські у книзі "Фінансовий менеджмент. Теорія та практика" аналізують діяльність фірми "Дюпон" на основі 15 показників, котрі поділені на 5 груп. (28, С.143.) Ось ці показники:

І. Ліквідність

1. Поточний коефіцієнт

2. Коефіцієнт критичної оцінки

ІІ. Управління активами

3. Оборотність матеріальних запасів

4. Пересічний період інкасації дебіторської заборгованості

5. Оборотність постійних активів

6. Оборотність усіх активів

ІІІ. Управління пасивами

7. Заборгованість кредиторам

8. Покриття відсотків по облігаціях надходженнями

9. Покриття платежів по довгострокових пасивах

IV. Прибутковість

10. Прибутковість продажів

11. Головний коефіцієнт прибутковості

12. Прибутковість усіх активів

13. Прибутковість звичайних акцій

V. Ринкова вартість акцій

14. Співвідношення ціни та дохідності акцій

15. Співвідношення ринкової та балансової ціни акцій.

Витримати такий екзамен на отримання міжнародних інвестицій дуже важко і не кожна українська господарська структура наважиться на такий крок.

Поліпшити інвестиційний рейтинг України можна за рахунок комплексного підходу, особливо за рахунок розвитку маркетингових структур. Цією проблемою повинні опікатись не тільки господарські структури, а й органи державної влади, як специфічного господарюючого суб'єкта.

При всіх негативних факторах, що позиціонують Україну як країну підвищеного інвестиційного ризику, найбільше інвестицій в Україну надійшло з США (19% від загального обсягу), з Німеччини (відповідно 16,1%), з Росії (7,9%), Великобританії (6,8%), Нідерландів (5,9%) і Кіпру (5,7%). Найбільшу інвестиційну привабливість мають такі галузі, як внутрішня торгівля (понад 25% усіх інвестицій), харчова промисловість (12,6%), машинобудування і металообробка (11,8%), транспорт і зв'язок (3,7%), будівництво і промисловість будівельних матеріалів (3,7%), хімічна і нафтохімічна промисловість (3,4%). Основними формами надходжень інвестицій в Україну були внески у формі рухомого і нерухомого майна (62,9%- біля 65%) і грошові внески (біля 29%-32%).

За регіональною привабливістю для інвестицій, як і раніше, лідирує Київ (40% усіх іноземних інвестицій). Далі йдуть Одеська (9,2%), Дніпропетровська (7,5%) і Донецька (6,4%) області. Динаміка іноземного інвестування в економіку України є досить високою, але іноземні можливості інвестування ще вищі. Так, накопичені міжнародні інвестиційні ресурси на 1990 р. становили більш ніж 33 трлн. доларів США і мали таку структуру: облігації - 53,8%, акції - 37,2%, еквіваленти грошей - 4,7%, нерухомість - 4,2%, ризиковий капітал - 0,1%.

Виходячи з вище наведених даних українська економіка не вичерпала всіх своїх можливостей по залученню іноземних інвестицій, тому потрібна дійова скоординована програма під егідою держави по їх залученню.

Висновок

Активізація інвестиційної діяльності, зростання обсягів інвестицій з усіх можливих джерел та їх ефективне використання є основною передумовою економічного зростання у майбутньому, одним з мірил успіху у реформуванні економіки.

Теоретично і на практиці - основним джерелом економічного зростання є розвиток виробництва за допомогою розширеного інвестування. Разом з тим немає точної відповіді на питання: чи дійсно країни, що більше інвестують, забезпечують собі більше економічне зростання, чи має зворотній зв'язок - країни з вищим рівнем економічного зростання більше й інвестують.

Інвестиції слід визначати передусім як вкладення у розвиток продуктивних сил суспільства, це всі витрати, які безпосередньо сприяють зростанню загальної величини нагромадженого в економіці капіталу.

Прийняття та здійснення інвестиційних рішень - процес складний і важливий. Інвестиції - чинник успішної роботи галузей народного господарства, регіону, економіки країни в цілому. Інвестиційна політика країни, регіону, галузі або підприємства має визначити найбільш пріоритетні напрями використання інвестиційного капіталу, від якого залежить підвищення ефективності економіки, забезпечення приросту продукції, національного доходу на кожну гривню видатків.

У свою чергу, економічна ефективність інвестицій визначатиметься передусім економічним результатом, який досягатиметься в народному господарстві від реалізації інвестиційних проектів.

В умовах перехідного періоду розвитку національної економіки зусилля вітчизняних науковців мають бути спрямовані на розробку методик прогнозування оптимальних відтворювальних пропорцій економічного зростання рекомендацій економічної політики. Необхідно стимулювати процеси нагромадження та ефективного використання інвестиційних ресурсів відповідно до пріоритетів економічного зростання. Важливою передумовою цього має стати макроекономічна стабільність в Україні, яка сприятиме акумулюванню внутрішніх і зовнішніх ресурсів шляхом підвищення довіри інвесторів та зменшення ризику інвестування в її економіку.

Посилення інвестиційної діяльності держави має бути спрямоване на створення первинних умов для залучення приватних та іноземних інвестицій у розвиток пріоритетних галузей і виробництв.

Рівень економічного прогресу визначається масою, питомою вагою та якістю інвестиційних товарів. Основний економічний ефект використання інвестиційних товарів - економія витрат живої праці. Питома вага інвестиційних товарів у структурі ВНП визначає темпи економічного зростання, які тим вищі, чим більша питома вага інвестиційних товарів у структурі ВНП.

Для України найближчими цілями інвестиційної політики є збільшення обсягу капіталовкладень для прискореного виходу з економічної кризи. На перспективу в основі інвестиційної політики повинно бути здійснення структурних реформ, перерозподіл інвестицій на користь наукомістких галузей, які визначають науково-технічний прогрес: електроніки, машино- і кораблебудування, створення космічної техніки тощо, економічної конверсії виробництва. Важливий напрям інвестиційної політики в Україні - зменшення питомої ваги державних капіталовкладень і збільшення інвестицій підприємствами за рахунок власних коштів, що залежатиме від ступеня роздержавлення і приватизації.

Важливим завданням реформування національної економіки є побудова ефективної системи регулювання інвестиційної діяльності. Проблеми формування інвестиційного клімату треба розглядати на трьох рівнях: національному, регіональному, рівні підприємства. Сьогодні в Україні на кожному із цих рівнів існують проблеми, які потребують негайного розв'язання.

Для подолання кризових явищ в економіці України та забезпечення високого економічного розвитку надзвичайно важливого значення набуває активізація інвестиційної діяльності, оскільки без цього неможливо підвищити конкурентоспроможність національної економіки, здійснити прогресивні зрушення в її структурі та інтегруватися у світове співтовариство. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми може стати формування організаційно-економічного механізму активізації інвестиційної діяльності, створення сприятливого інвестиційного клімату, що забезпечило б залучення коштів та їх інвестування в реальний сектор економіки.

Для активізації інвестиційної діяльності мають бути створені необхідні умови, за яких діятимуть позитивні фактори впливу та зростання внутрішнього інвестиційного потенціалу підприємств, галузей і регіонів. Для цього необхідно подолати кризу неплатежів, зміцнити фінансово-кредитну сферу, створити умови для ефективної діяльності приватизованих підприємств. У разі відсутності цих умов державна інвестиційна політика буде розв'язувати лише поточні завдання соціально-економічного виживання країни і населення, а не створюватиме умови для активізації інвестиційних процесів.

Для покращення стану інвестиційного середовища в Україні необхідно зміцнити інститути державної влади: вдосконалити законодавство, зробити дієвою діяльність судів, викорінити злочинність та корупцію. Ця робота повинна проводитись паралельно з винятково важливими структурними зрушеннями - вирівнюванням умов конкуренції та подальшою лібералізацією економіки.

Створення сприятливого інвестиційного середовища та посилення механізму мотивації довгострокового вкладення коштів пов'язане з використанням як ринкових заходів, так і заходів щодо централізованого державного регулювання інвестиційної діяльності.

Список використаної літератури

1. Інвестологія: наука про інвестування: навч. посібник / за ред. д-ра екон. наук, проф. С.К. Реверчука. - К. : Атака, 2007. - 264 с.

2. Державний комітет статистики України.[Електронний ресурс] Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

3. Федоренко В.Г., Проценко Т.О., Солдатенко В.В., Степанов Д.В. Економічні та організаційно-правові аспекти іноземних інвестицій в Україні : монографія. - Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. - 398 с.

4. Закон України "Про режим іноземного інвестування". Відомості Верховної Ради України, №19,1996 р.

5. Закон України "Про господарські товариства". Відомості Верховної Ради України. № 1576-ХІІ, 1991 р.

6. Батура О.В., Комарова К.В. Іноземні інвестиції: монографія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - 179 с.

7. Денисенко М.П. Основи інвестиційної діяльності: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Алеута, 2003. - 338 с.

8. Макогон Ю.В., Орехова Т.В. Транснациональные корпорации. - Донецк: ДонНУ, 2003.

9. Ромашко О.Ю. Регулювання міжнародних фондових ринків: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2000.

10. Швайка Л.А. державне регулювання економіки: Навч. посіб. - К.: Знання, 2006. - 435 с.

11. Солдатенко В.В. Моніторинг інвестиційних можливостей прямих іноземних інвестицій в Україні// Інвестиції: практика та досвід: Аналіз. Прогнози. Коментар.-№10.-2005.-с.22-30

12. Пирог О.В. Іноземні інвестиції як фактор економічного зростання України//Економіка промисловості.-2005.-№1.-с.87-91

13. Розробка державної політики. Аналітичні записки//Вдосконалення механізму залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України, О.Шараєнко-2009р.

14. Музиченко А.С. Державне регулювання інвестиційної діяльності.-К.:Наук, світ,2006.-345с.

15. Закон України "Про захист іноземних інвестицій в Україні". Відомості ВРУ. №1540а-ХІІ, 1991, ст.616

16. Указ Президента "Питання Палати незалежних експертів з питань іноземних інвестицій".№1071/2001 від 13.11.2001р.

17. Рада інвесторів при Кабінеті Міністрів України. [Електронний ресурс]. Режим доступу www.eba.com.ua/ua/services/lobbying/info/inv_council

18. Дані рейтингового дослідження "Бізнес 2010". Режим доступу: www.doingbusiness.org

19. Детюк Т.Г. Інвестиційний клімат в Україні// Економіка і держава-2009-№1-с.31-34

20. Лазебник Л.Л. Інвестиційний клімат та економічна мотивація іноземного інвестування в Україні//Фінанси України.-2007.-№4-с.82-88

21. Матвієнко П.В. Покращення інвестиційного клімату - пріоритетне завдання державного управління //Інвестиції: практика та досвід. - 2007. - № 1. - С. 10.

22. Інвестиційна політика в Україні на регіональному рівні / І. Баранецький, П.Вдович, Ю. Григоренко. - К.: Інститут Реформ. - 2003. - 88 с.

23. Галасюк В.Інвестиційний потенціал України: погляд у майбутнє [Електронний ресурс].-Режим доступу: www.day.kiev.ua/

24. Волинець В.В. Іноземні інвестування в умовах інтеграції у світову економіку// Актуальні проблеми економіки. 2006 р., № 8.

25. Правик Ю.М. Стратегічні напрями залучення і використання іноземних інвестицій // Інвестиції:практика та досвід. - 2006. - № 18. - С. 26.

26. Губський Б.В. Проблеми міжнародного інвестування в Україні.//Економіка України.- 2008 - №1, с.22-28

27. Міністерство економіки України. [Електронний ресурс]. Режим доступу www.me.gov.ua

28. Нова програма підготовки до фінальної частини чемпіонату світу з футболу "Євро-2012".Режим доступу www.zaxid.net

29. Прогнозні показники надходження прямих іноземних інвестицій в Україну.[ Електронний ресурс]. Режим доступу www.rbc.ua/ukr/news

30. Український погляд. [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.ukrpohliad.org/news.php/news/3498

31. Мамуль Л.О., Чернявська Т.А. Нові методичні підходи до аналізу інвестиційної привабливості регіонів // Вісник економічної науки України. - 2007. - №1 (7). - С. 83-89.

32. Карпінський Б. Інвестиційна привабливість та ризик регіону: методи оцінки // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2000. - № 8.

33. Міністерство Фінансів України// Україна: перспективи розвитку-2009-№20-с.15

34. Конкурентні переваги територій у боротьбі за інвестиції//Інститут реформ.-2004.-Випуск 4.-42с.

35. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навчальний посібник. - Київ: "Центр навчальної літератури", 2004. - 376с.

36. Програма залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату в Київській області на 2010-2012 роки. Дані Головного управління промисловості, транспорту та зв'язку Київської облдержадміністрації

37. Пригожина А.П. // Ділова Україна-2009-№9

38. Данилишин Б. Другої хвилі кризи не буде// "День"-2009-№136

39. Урядовий портал органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України. Електронний ресурс. Режим доступу www.kmu.gov.ua

40. Самофалов В.Що стримує залучення іноземних інвестицій//Урядовий кур'єр.-2006.-травень-№85.-с

Размещено на Allbest.ru