Проаналізуємо структуру ППОФ за даними Програми А. Вона визначається специфікою виробництва і відображає особливості підприємства. Дані показують, що вартість будинків збільшилася на 521 млн. руб., питома вага їх збільшилась на 2%. Незважаючи на збільшення вартості активної частини ППОФ в 2003 р. за рахунок збільшення вартості машин та обладнання (на 200 млн. крб.), її питома вага їх зменшилась незначно (на 1,5%). Слід зазначити, що постійний рівень питомої ваги активної частини основних виробничих фондів сприяє зростанню технічної оснащеності, збільшення виробничої потужності, зростанням фондовіддачі, чого не можна сказати в даному випадку на прикладі досліджуваного підприємства. Оскільки активна частина основних виробничих фондів безпосередньо бере участь у процесі виробництва продукції, то її частка має становити не менше 50% у загальному складі виробничих фондів. Однак, на ВП «Агропроменерго» питома вага активної частини фондів як на початок, так і на кінець 2003 р. практично не змінився і становить 21,30% і 22,11% на початок і кінець звітного періоду відповідно, що є не зовсім сприятливим для підприємства показником. Зміни в структурі інших основних фондів, що відбулися в 2003 р., незначні.

Рівень забезпеченості підприємства основними засобами характеризують такі показники, як фондоозброєність і технічна озброєність праці.

Показник фондоозброєності праці розраховується як відношення середньорічної вартості ОПФ до середньооблікової чисельності працівників, а показник технічної озброєності визначається як середньорічна вартість виробничого обладнання до середньорічної чисельності робітників. Темпи зростання цих показників порівнюються з темпами зростання продуктивності праці, при цьому перевищення темпів росту продуктивності праці над темпами росту фондоозброєності праці дозволяє при інших рівних умовах збільшувати обсяги випуску продукції. Для аналізу цих показників використовуємо фінансові показники звіту про прибутки та збитки ф. № 2 за 2003 і 2002 рр., Відомості про середньорічної чисельності робітників підприємства за досліджуваний період, дані про середньорічної вартості основних фондів.

У 2003 р. було збільшено випуск продукції в порівнянних цінах на 2849100 тис. крб. або на 65,91% (стор. 1.2, гр.5). У 2003 р. в порівнянні з 2002 р. спостерігається перевищення темпів зростання продуктивності праці робітників над технічною озброєністю праці в порівнянних цінах (див. таблицю 8), що дозволяє в подальшому збільшити обсяг випуску продукції за рахунок збільшення активної частини основних фондів.

На закінчення, необхідно зазначити, що більшість обладнання на підприємстві ВП «Агропроменерго» є застарілим через його морального зносу. Підприємство повинно враховувати той факт, що застаріле, але фізично придатне до експлуатації обладнання може бути модернізовано. Модернізація старого обладнання обходиться значно дешевше, ніж придбання та встановлення нового.

3.2 Аналіз наявності і використання виробничого обладнання

Обладнання - найбільш активна частина основних фондів. Зростання його питомої ваги вважається прогресивною тенденцією. У процесі аналізу поряд з обчисленням частки середньорічної вартості активної частини промислово-виробничих основних фондів встановлюється кількісна забезпеченість підприємства машинами та обладнанням, визначається їх технічний рівень і відповідність кращим світовим зразкам [6, с.379].

Також, встановлюється ступінь виконання заходи щодо впроваджено нової техніки, яка сприяє підвищенню рівня механізації і автоматизації виробництва. Визначається частка прогресивного обладнання в загальному його кількості і по кожній групі машин і устаткування. За цим і іншими показниками технічного рівня основних фондів фактичні дані порівнюються з плановими.

Обладнання включає такі головні складові, як: наявне, встановлене і діюче. До готівкового відносяться всі наявне на підприємстві обладнання незалежно від того, де воно перебуває (у цехах, на складі) і в якому стані, до встановленого - змонтоване і підготовлене до роботи устаткування, що знаходиться в цехах, причому частина встановленого обладнання може бути в резерві, на консервації, в плановому ремонті, модернізації. Діюче обладнання - це фактично працююче обладнання у звітному періоді незалежно від тривалості [6, с.380].

Завдання найбільш повного використання обладнання полягає в тому, щоб звести до мінімуму кількість невстановленого недіючого устаткування. Скорочення кількості невстановленого устаткування, прискорення введення в дію нових машин підвищує темпи нарощування виробничих потужностей, сприяє кращому використанню засобів виробництва.

Таблиця 8. Аналіз забезпеченості підприємства обладнанням та його використання

Показники	За планом на 2003 р.	Факт. 2003	Відхилення від плану +, -
1	2	3	4
1. Кількість наявного обладнання ня, од.:	995	995	-
1. 1. Встановленого, од.	983	973	10
1. 1. 1. Чинного, од.	983	973	10
1.1.2. Недіючого, од.	-	-	-
1,2. Невстановленого, од.	12	12	-
2. коефіцієнт використання на особистого обладнання:
за встановленим (стор. 1.1 / стор. 1)	0,9879	0.9779	-0,01
за чинним (стор. 1.1.1 / стор. 1)	0,9879	0,9779	-0,01
3. Коефіцієнт використання уста гічного обладнання (стор. UI I стор 1.1)	1	1	-

Примітка. Літературне джерело: [6, с.381, таблиця 7.15].

У звітному періоді на унітарному підприємстві здійснювалися планові роботи з перемонтаж діючого, монтажу знову вводиться і демонтажу виведеного устаткування. Недіючого устаткування на ВП «Агропроменерго» немає. Чинного і, отже, встановленого устаткування недостатньо на 10 одиниць. Зайвого устаткування немає. Все не встановлене обладнання знаходиться в плановому монтажі Підвищення ефективності використання працюючого обладнання на підприємстві забезпечується двома шляхами: екстенсивним (за часом) і інтенсивним (за потужністю). Показниками, які характеризують екстенсивний шлях використання устаткування є: кількість обладнання, в тому числі частка бездіяльних засобів праці, відпрацьованої час (машино-години), коефіцієнт змінності роботи устаткування, структура парку машин і верстатів, а інтенсивне використання обладнання характеризується показниками випуску продукції за 1 машино-годину (або на рубль), тобто його продуктивністю [6, С.382].

Аналіз екстенсивного використання обладнання пов'язаний з розглядом балансу часу його роботи, що включає такі фонди часу: календарний, режимний, можливий, плановий і фактичний.

Календарний фонд часу (максимально можливий) розраховується як добуток кількості календарних днів у звітному періоді на 24 години і на кількість одиниць встановленого обладнання, тобто, цей фонд часу визначається виходячи з безперервної цілодобової роботи всіх одиниць обладнання.

Режимний фонд часу знаходиться множенням кількості одиниць встановленого обладнання на кількість робочих днів в аналізованому періоді і на тривалості робочого дня в годинах (з урахуванням коефіцієнта змінності).

Можливий фонд часу дорівнює режимному за вирахуванням часу на ремонт обладнання.

Плановий фонд - час, необхідний для виконання плану з виробництва продукції.

Фактичний фонд - час, дійсно витрачений на випуск продукції, тобто кількість фактично відпрацьованих машино-годин.

Сукупність фондів часу дозволяє проаналізувати час роботи обладнання. Наприклад, порівняння календарного і режимного фондів часу дозволяє встановити можливості кращого використання устаткування за рахунок підвищення коефіцієнта змінності, а режимного і можливого - за рахунок кращого використання устаткування шляхом скорочення витрат часу на ремонт.

На підприємству є такі відомості про фонди часу роботи обладнання (Таблиця 9).

Таблиця 9. Аналіз використання обладнання за часом

Показники	За планом 2003	Фактично у 2003 році
1	2	3
1. Календарний фонд, тис. машино-год	8611	8523
2. Режимний фонд, тис. машино-год	3833,7	3679,6
3. Можливий фонд, тис. машино-год	3568,4	3336,0
4. Плановий фонд, тис. машино-год	2910,5	X
	2974
5. Фактичний фонд, тис. машино-год	X	2580,4
6. Коефіцієнти використання устаткування за часом:
6.1. До календарному фонду (стр.5/стр.1)	X	0,3028
6.2. До режимному фонду (стр.5/стр.2)	X	0,7013
6.3. До можливого фонду (стр.5/стр.З)	X	0,7735
6.4. До планового фонду (стр.5/стр.4)	X	0,8864
		0,8676

Примітки: Літературне джерело: [6, с.383, таблиця 7.16].

2. Плановий фонд часу показаний дробом: у чисельнику - на запланований випуск продукції, а в знаменнику - на фактичний.

З наведених даних таблиці 15, можна зробити висновок, що фактично календарний фонд часу роботи обладнання на підприємстві становить 98,98% до планового (8523:8611 * 100). Різниця між фактичним і плановим календарним фондом часу роботи устаткування є результатом відхилень від плану по введенню в дію обладнання як за кількістю одиниць, так і за термінами введення їх в експлуатацію.

Режимне час складає 95,98% планового (3679,6:3833,7 * 100). Різний відсоток використання календарного (98,98%) і режимного (95,98%) фондів говорить про те, що фактична кількість робочих днів і коефіцієнт змінності були нижче передбачених планом.

Можливий фонд часу обладнання на підприємстві склав 93,49% до плану (3336,0:3568,4 * 100). За планом на ремонт обладнання намічалося затратити 265,3 тис. машино-год (3833,7-3568,4), а фактично пішло 343,6 тис. машино-год (3679,6-3336,0), або на 78, 3 тис. машино-год більше (343,6-265,3).

При наміченому за планом кількості обладнання можливий фонд часу його роботи склав 3568,4 тис. машино-год, а час, необхідний для виконання плану з виробництва продукції, - 2960 тис. машино-год. Отже, при плановому кількості обладнання у підприємства залишається 657,9 тис. машино-год невикористаного часу (3568,4-2910,5). Даний факт свідчить про те, що в плані були закладені можливості позапланових простоїв обладнання. І дійсно, на підприємстві мали місце простої обладнання. За планом на випуск продукції намічалося затратити 2974 тис. машино-год, фактично ж витрачено 2580,4 тис. машино-год, у тому числі 14 тис. машино-год надурочно. Таким чином, в результаті простоїв обладнання втрачено 407,6 тис. машино-год (2580,4-14-2974) і крім цього, підприємство не використовувало 765,6 тис. машино-год можливого фонду часу (3346,0-2580, 4). У результаті, загальна величина невикористаного і нераціонально використаного часу склала 1251,5 тис. машино-год (78,3 +407,6 +765,6).

Таким чином, підприємство втратило можливість більш повно використовувати запланований час роботи обладнання, тому йому слід посилити контроль за раціональним використанням часу роботи устаткування. Також необхідно аналізувати причини та винуватців простоїв обладнання.

Дані про використання устаткування за часом (див. таблицю 15) також показують, що підприємство домоглося певної інтенсифікації використання обладнання. Якщо при плановій інтенсивності роботи устаткування на фактично випущений обсяг продукції слід було затратити 2974,0 тис. машино-год, то насправді підприємство витратило 2580,4 тис. машино-год, або 86,76% (2580,4:2974,0 * 100), а вироблення продукції за 1 машино-год склала 115,26% планової (100 * 100/86, 76) [6, с. 385].

Коефіцієнт змінності роботи обладнання (Ким) характеризує екстенсивне його використання; розраховується як відношення суми відпрацьованих машино-змін в добі до всієї кількості встановленого обладнання (включаючи резервне і що знаходяться в плановому ремонті) і показує, скільки змін пропрацювала одиниця устаткування. Чим він вищий, тим більше обладнання працює протягом доби і тим більше випускається продукції [6, с.385].

Для аналізу ефективності використання обладнання введемо додаткові дані (Таблиця 10).

Таблиця 10

Показники	За планом на 2003 р.	Фактично у 2003	Відхилення +, -
1	2	3	4
1. Обсяг випущеної продукції, (ВП) тис. р.	6 900 000	7 538 800	+638 800
2. Середньорічна кількість діючого обладнання (К), од.	983	973	-10
3. Фонд часу роботи діючого устаткування (Т), тис машино-год	2910,50	2580,42	-330,08
4. Тривалість роботи од. обладнання, тис машино-год (Т), (3:2)	2,961	2,652	-0,309
Продовження табл. 10
5. Фондовіддача дійств, устаткування (Фод), р.	7,212	4,798	-2,414
6. Середньогодинна віддача роботи одиниці обладнання р., (Відділення) (5:3 * 1000)	2478	1860	-618
7. Середньорічне виробництво одиниці обладнання, р., (1:2 * 1000)	7 019 328	7 747 996	+728 668
8. Середньогодинна вироблення одиниці обладнання, р. (7:4 * 1000)	2370,59	2921,57	+550,98
9. Внутрізмінні середньогодинні простої од. обладнання-я, машино-год.	X	42,1	+42,1

Примітка. Літературне джерело: власна розробка.

На підприємстві фактично встановлено 973 одиниць обладнання (таблиця 10), при двозмінному режимі роботи в першу зміну працює 973, у другу - 516. Фактичний коефіцієнт змінності становить 1,5303 ((973 +516): 973).

Ця величина коефіцієнта змінності неточно відображає рівень зайнятості устаткування, оскільки не враховує внутрішньо змінні простої обладнання. Тому фактичний рівень коефіцієнта змінності доцільно коригувати на внутрішньо змінні простої обладнання. За досліджуваного підприємству вони склали 587% (42,1:2652 * 100). Отже, скоригований фактичний рівень коефіцієнта змінності дорівнює, 5060 (1,5303 * (100 -, 587): 100).

На підприємству є такі дані:

Таблиця 11. Аналіз коефіцієнта змінності роботи устаткування

Коефіцієнт змінності роботи обладнання	Фактичні (скориговані) темпи зростання коефіцієнта змінності роботи устаткування
За попередній 2002	За планом 2003	Фактично 2003	До попереднього 2002	До планом 2003 рік	До звітними даними за 2003
		За звіту	Скоригований величина
1	2	3	4	5	6	7
1,5124	1,62	1,5303	1,5060	99,58	92,96	98,41

Примітка. Літературне джерело: [6, с. 386].

Дані таблиці [7 показують, що фактична скоригована величина коефіцієнта змінності знаходиться, по суті, на рівні попереднього року (99,58%), а план по його зростанню виконаний лише на 92,96%. Якби цей план був виконаний, підприємство збільшило б випуск продукції на 570666 тис. руб. - з 7538800 тис. крб. до 8109466 тис. крб. ((7538800 * 1,62): 1,5060). Однак дана можливість упущена.

На підставі даних таблиці 14 і 10.1 розраховуються такі коефіцієнти [6, с.386]:

- Екстенсивного використання устаткування (відношення фактичної кількості відпрацьованих машино-годин до плановому) - 0,8864 (2580,4:2910,5);

- Інтенсивного використання (відношення фактичного випуску продукції за 1 машино-год до планового) - 1,2325 (2,921:2,370);

- Інтегрального використання (добуток коефіцієнтів екстенсивного та інтенсивного використання обладнання) - 1,0925 (0,8864 * 1,2325), який характеризує використання устаткування і за часом і за потужністю.

Розрахунки показують, що на підприємстві були упущені реальні можливості збільшення випуску продукції - плановий фонд часу використаний лише на 88,64%. Однак втрати машинного часу були частково відшкодовані зростанням випуску продукції за 1 машино-годину, який виявився вище плану на 23,25%, в результаті чого план випуску продукції був виконаний на 109,26% (7538800:6900000 * 100).

3.3 Узагальнення резервів підвищення ефективності використання основних засобів

Найважливішим узагальнюючим показником ефективності використання основних фондів є фондовіддача, що визначається як відношення вартості виробленої продукції до середньорічної вартості промислово-виробничих основних фондів.

При оцінці динаміки фондовіддачі вихідні дані необхідно привести в порівнянний вид, а обсяг продукції слід скорегувати на зміну оптових цін і структурних зрушень, вартість основних засобів - на коефіцієнт переоцінки. Зростання фондовіддачі є одним з факторів інтенсивного зростання випуску продукції.

Перевищення приросту випуску за рахунок фондовіддачі над часткою приросту за рахунок збільшення ресурсів означає, що темп зростання випуску продукції вище темпу росту витрат ресурсів, що за інших рівних умов (незмінності показників використання інших видів ресурсів) приводить до збільшення рентабельності капіталу і продажів.

Підвищення фондовіддачі також призводить до зниження суми амортизаційних відрахувань, що припадає на 1 крб. готової продукції, або амортизаціэмності, і відповідно, сприяє підвищенню частки прибутку в ціні товару.

Для оцінки ефективності використання основних засобів розраховуються також показники фондомісткості та фондорентабельності як по всіх промислово-виробничих фондів, так і за активної їх частини. Фондомісткість - це зворотний показник фондовіддачі, показує, скільки основних засобів у загальному обсязі продукції; фондорентабельність визначається відношенням прибутку (балансової чи від реалізації) до середньорічної вартості всіх виробничих фондів або їх активної частини.

На підставі розрахункових даних звіту ф. 11 за 2003 і 2002 рр. і інших даних по підприємству заповнимо таблицю 12

Таблиця 12. Ефективність основних засобів по підприємству

Показники	2002	2003	Відхилення	Темп росту,%
1	2	3	4	5
1.Об 'ем виробленої продукції, млн. руб.	204	215	11	105,3
2. Середньорічна вартість ППОФ, млн. руб.	2558	3290	732	128,3
3. У тому числі активної частини основних засобів, млн. руб.	742	913	171	123
4. Фондовіддача ППОФ (рядок 1: рядок 2), руб.	0,079	0,065	0,014	82,2
5. Фондовіддача активної частини основних засобів (рядок 1:: рядок 3), руб.	0,27	0,23	0,04	85,1
6. Фондомісткість ППОФ (рядок 2: рядок 1), руб.	12,6	15,3	2,7	121,4
7. Фондомісткість активної частини основних засобів (рядок 3: рядок 1), руб.	3,7	4,3	0,6	117,2

Примітка. Літературне джерело: власна розробка.

Обсяг виробленої продукції на унітарному підприємстві в динаміці зріс, про що свідчать дані, наведені в таблиці 11 за рахунок збільшення активної частини промислово-виробничих основних фондів. Однак слід зауважити, що дане зростання дуже невеликий (5,3%). Фондовіддача як промислово-виробничих основних фондів, так і їх активної частини зменшилася, а фондомісткість збільшилася, що безсумнівно є негативними факторами для досліджуваного підприємства.

У висновку проведеного аналізу стану та ефективності використання основних засобів на ВП «Агропроменерго» підрахуємо на підставі плану на 2004 р прогнозні резерви збільшення випуску продукції і фондовіддачі, такі як: резерви збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового обладнання, за рахунок скорочення цілоденних і внутрішньо змінних простоїв, підвищення коефіцієнта змінності більш інтенсивного використання обладнання.

Резерв збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового устаткування визначають множенням його додаткової кількості на поточний рівень середньорічної виробки або на фактичну величину всіх чинників, які формують її величину [33, с.167]:

Р ^ ВПк = Р ^ К * ГВ1 = Р ^ К * Д1 * Ксм1 * П1 * ЧВ1 (1)

де, Р ^ К - додаткова кількість обладнання, яке планується ввести в дію;

ГВ1 - поточний рівень середньорічної виробки;

Д1 - відпрацьований за рік одиницею обладнання середня кількість днів;

Ксм1 - фактичний коефіцієнт змінності роботи устаткування;

П1 - фактична середня тривалість зміни;

ЧВ1 - фактична вироблення продукції за 1 машино-годину.

На майбутній 2004 унітарним підприємством з метою збільшення випуску продукції заплановано ввести в дію 13 одиниць нового обладнання, у тому числі встановити 4 одиниць нового обладнання, що знаходиться на складі, і, 9 одиниць придбати за плату.

На підставі показників таблиці 12 розрахуємо резерв збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового обладнання у кількості 13 одиниць використовуючи формулу (3.4.10):

Р ^ ВПк = 13 * 231 * 1,53 * 7,5 * 2,921 = 100656 тис. руб.

Скорочення цілоденних простоїв устаткування приводить до збільшення середньої кількості днів відпрацьованих кожній його одиницею за рік. Цей приріст необхідно помножити на можливу (прогнозована) кількість одиниць обладнання та фактичну середньоденну вироблення одиниці в поточному періоді [33, с. 167]:

Р ^ ВПд = Кв * Р ^ Д * ДВ1 = Кв * Р ^ Д * Ксм1 * П1 * ЧВ1 (2)

де Кв - можливе (прогнозоване) кількість одиниць обладнання;

Р ^ Д - приріст середньої кількості відпрацьованих днів одиницею обладнання за рік у результаті скорочення цілоденних простоїв;

ДВ1 - фактична середньоденна вироблення одиниці устаткування у поточному періоді.

На майбутній рік заплановано, що на унітарному підприємстві буде задіяно у виробничому процесі 986 одиниці обладнання (973 +13, де 986 - кількість встановленого і діючого устаткування в 2003 р., 19 - додаткова кількість обладнання, яке планується ввести в дію в майбутньому році).

У 2003 р. цілоденні простої одиниці обладнання в середньому за рік склали 4 дні. На 2004 р. даний показник, передбачений планом, складає три дні, тобто підприємство планує скоротити цілоденні простої обладнання на 1 день і, тим самим, збільшити випуск продукції.

Таким чином, резерв збільшення випуску продукції за рахунок скорочення цілоденних простоїв дорівнює:

Р ^ ВПд - 986 * 1 * 1,53 * 7,5 * 2,951 = 33048 тис. руб.

Резерв збільшення випуску продукції за рахунок скорочення внутрішньозмінних простоїв визначають множенням планованого приросту середньої тривалості зміни на фактичний рівень середньогодинної вироблення устаткування і на можливу кількість відпрацьованих змін всім його парком - СМ (твір можливої кількості обладнання, можливої кількості відпрацьованих днів одиницею обладнання та можливого рівня коефіцієнта змінності ) [33, с.167]:

Р ^ ВПп = СМВ * Р ^ П * ЧВ1 = Кв * Дв * Ксм.в * Р ^ П * ЧВ1 (3)

де СМВ - можливу кількість відпрацьованих змін всім парком обладнання;

Р ^ П - приріст середньої тривалості зміни;

Ксм.в - можливий коефіцієнт змінності роботи устаткування.

У майбутньому році підприємством передбачено посилення контролю за раціональним використанням устаткування і скорочення його внутрізмінних простоїв. У результаті можливого приросту середньої тривалості зміни на 0,2 (7,7-7,5 - де, 7,7 - планована середня тривалість зміни на 2004 р., 7,5 - фактична середня тривалість зміни у 2003 р.), унітарна підприємство планує отримати додатковий випуск продукції в сумі: РТВПп == 986 * 234 * 1,7510 * 0,2 * 2,921 = 236015 тис. руб.

Проведений аналіз на підставі планових показників на 2004 рік дозволив виявити прогнозні резерви підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази промислового підприємства, які можуть бути використані в майбутній фінансово-господарської діяльності підприємства. За рахунок запланованого на 2004 рік введення в дію нового обладнання, скорочення внутрішньозмінних і цілодобових простоїв техніки, підвищення коефіцієнта змінності, більш інтенсивного використання обладнання підприємство має реальні можливості збільшити випуск продукції на 2225557 тис. крб.

Таким чином, підприємство повинно використовувати всі можливості для досягнення високих фінансових показників у майбутньому: збільшувати частку активної частини основних виробничих фондів у загальній їх вартості, оновлювати матеріально-технічну базу, реалізовувати непотрібні і невикористовувані основні засоби, модернізувати застаріле, але придатне до експлуатації обладнання.



Висновок

У результаті проведеного дослідження бухгалтерського обліку та аналізу стану та ефективності використання основних засобів УП «Агропроменерго» можна зробити наступні висновки:

1. У цілому бухгалтерський облік основних засобів на унітарному підприємстві за досліджуваний період забезпечує правильне оформлення документів та своєчасне відображення в обліку надходження і вибуття основних засобів. Даний факт також підтверджують акти про проведення аудиторських та податкових перевірок.

2. Всі об'єкти основних засобів на ВП «Агропроменерго» закріплені за матеріально-відповідальними особами (в наявності є договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність). У бухгалтерії на об'єкти основних засобів в електронному варіанті заведені інвентарні картки обліку основних засобів. Слід зазначити, що не на всі об'єкти основних засобів нанесені інвентарні номери (відсутні на деяких об'єктах побутової техніки, друкарських машинках), тому матеріально-відповідальним особам необхідно перевірити наявність на об'єктах інвентарних номерів і проставити відсутні.

3. На підприємстві на підставі наказу керівника створена постійно діюча комісія, якій проводиться огляд ліквідованих об'єктів, встановлюються причини списання об'єктів, винні особи (якщо такі є), проводиться оцінка вузлів, деталей від списання. Своєчасно проводиться розбирання списаних основних засобів, оприбутковуються лом і відходи, що містять дорогоцінні метали. Списання об'єктів основних засобів оформляється Актами про ліквідацію основних засобів, в яких вказується причина списання, проводиться розрахунок результатів від списання об'єктів. До актів про ліквідацію об'єктів основних засобів прикладаються акти розбирання (демонтажу).

4. Керівником підприємства підібраний кваліфікований склад фінансового відділу, раціонально розподілені посадові обов'язки співробітників бухгалтерії, що позитивно позначається на результатах обліку, обліку основних засобів зокрема, і фінансової діяльності підприємства в цілому.

5. Бухгалтерський облік ведеться на базі програми «FoxPro» у розрізі об'єктів основних засобів. Закуплена сучасна обчислювальна техніка та ліцензійне програмне забезпечення. На початок 2005 року підприємство планує здійснити перехід на програму «1С: Бухгалтерія» версії 7.7, яка є більш досконалою, ніж використовувана на підприємстві програма в даний час. Таким чином, унітарне підприємство розширить можливості бухгалтерського обліку.

6. Матеріально-технічна база промислового підприємства знаходиться в задовільному стані. Основні засоби зношені незначно. Однак, знос устаткування складає більше 60%. Слід зазначити, що більшість обладнання на унітарному підприємстві є застарілим через його морального зносу. Підприємство повинно враховувати той факт, що застаріле, але фізично придатне до експлуатації обладнання може бути модернізовано. Модернізація старого обладнання обходиться значно дешевше, ніж придбання та встановлення нового.

7. Не зовсім сприятливим для підприємства показником є збереження практично на одному рівні як на початок звітного періоду (2003 рік), так і на кінець питомої ваги активної частини промислово-виробничих основних фондів. Необхідно зазначити, що оскільки активна частина основних виробничих фондів безпосередньо бере участь у процесі виробництва продукції, то її частка має становити не менше 50% у загальному складі виробничих фондів. Збільшення питомої ваги активної частини основних виробничих фондів сприяє зростанню технічної оснащеності, збільшення виробничої потужності підприємства, зростанню фондовіддачі. Однак, на ВП «Агропроменерго» питома вага активної частини промислово-виробничих основних фондів змінився незначно протягом року і складає 35,2% на початок і 33,1% на кінець 2003 р.

8. У 2003 р. в порівнянні з 2002 р. спостерігається перевищення темпів зростання продуктивності праці в порівнянних цінах над технічною озброєністю праці на 19,22%, що дозволяє надалі підприємству збільшити обсяг випуску продукції за рахунок збільшення активної частини основних виробничих фондів.

9. Негативною тенденцією для унітарного підприємства є підвищення за аналізований період (2002 -2003 рр..) Фондомісткості і зменшенні фондовіддачі, що говорить про перевищення темпів росту вартості основних засобів над темпами зростання обсягу виробленої продукції.

10. Вплив на динаміку фондовіддачі надали такі фактори: позитивне - зростання об'єму випущеної продукції внаслідок підвищення продажних цін на продукцію, а від'ємне - збільшення середньорічної вартості основних засобів за рахунок переоцінки. Однак, слід зазначити, що в 2002 р. зміну вартості основних засобів виробництва за рахунок переоцінки справила на фондовіддачу зворотний вплив - вона збільшилася. Це пояснюється тим, що в 2002 р. основні виробничі фонди були знижені в ціні на суму 11065337 тис. крб. через невідповідність їх вартості, за якою вони значилися в обліку реальної вартості у відповідності з діючими цінами (уцінку провело Бюро технічної інвентаризації прямим методом).



Список використаних джерел

1. Закон Республіки Білорусь «Про бухгалтерський облік та звітності. Облікова політика організації ». Мн.: Інформпресс, 2002 - 28с.

2. Інструкція про порядок бухгалтерського обліку основних засобів, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь 20.12.2001р. № 127 (у редакції постанови Міністерства фінансів Республіки Білорусь 09.07.2004г. № 110).

3. Інструкція про порядок заповнення бланків типових уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку основних засобів і нематеріальних активів, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь 08.12.2003г. № 168.

4. Інструкція про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, затверджена постановами Мінекономіки, Мінфіну, Мінстату та аналізу, Мінархітектури і будівництва Республіки Білорусь 23.11.2001г. № 187/110/96/18 (в редакції постанов Мінекономіки, Мінфіну, Мінстату та аналізу, Мінархітектури і будівництва Республіки Білорусь 30.03.2004г. № 87/55/33/5).

5. Інструкція про порядок визначення розміру заподіяної державному майну шкоди у зв'язку з втратою, пошкодженням (псуванням), недостачею при проведенні перевірок (ревізій) фінансово-господарської діяльності державних юридичних осіб, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь та постанову Міністерства економіки Республіки Білорусь 24.03.2003г. № 39/69.

6. Інструкція про порядок бухгалтерського обліку основних засобів, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь 20.12.2001р. № 127 (у редакції постанови Міністерства фінансів Республіки Білорусь 09.07.2004г).

7. Інструкція про порядок заповнення бланків типових уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку основних засобів і нематеріальних активів, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь 08.12.2003г. № 168.

8. Інструкція про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, затверджена постановами Мінекономіки, Мінфіну, Мінстату та аналізу, Мінархітектури і будівництва Республіки Білорусь 23.11.2001г. № 187/110/96/18 (в редакції постанов Мінекономіки, Мінфіну, Мінстату та аналізу, Мінархітектури і будівництва Республіки Білорусь 30.03.2004г, № 87/55/33/5).

9. Інструкція про порядок визначення розміру заподіяної державному майну шкоди у зв'язку з втратою, пошкодженням (псуванням), недостачею при проведенні перевірок (ревізій) фінансово-господарської діяльності державних юридичних осіб, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь та постанову Міністерства економіки Республіки Білорусь 24.03.2003г. № 39/69.

10. Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь 12.12.2001г. № 18.

11. Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь № 118 (у редакції постанови Міністерства фінансів Республіки Білорусь 26.12.2003р. № 183).

12. Про внесення змін і доповнень до Закону Республіки Білорусь «Про бухгалтерський облік та звітності»: Закон республіки Білорусь, 25.06.2001г. № 42 / / Нац. Реєстр правових актів Республіки Білорусь, 2001 - № 63, с. 28-36.

13. Про внесення змін і доповнень до Положення щодо оцінки вартості об'єктів державної власності, затверджено постановами Міністерства з управління державним майном та приватизації, Міністерством економіки Міністерством статистики Республіки Білорусь 12.06.2001г. № 24/400/33.

14. Основні положення по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), затверджені Міністерствами економіки, 26.01.1998г. № 19-12/397, статистики та аналізу 30.01.1998г. № 01-21/8, фінансів 30.01.1998г. № 3, праці 30.01.1998г. № 03-02-07/300 (зі змінами та доповненнями).

15. Постанову про порядок переоцінки основних засобів за станом на 1 січня 2004р., Затверджено постановою Міністерства статистики та аналізу республіки Білорусь 31.12.2003г. № 258.

16. Акулич Ю.І. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. Мн.: Диктую, 2003 - 368 с.

17. Аналіз господарської діяльності в промисловості: Підручник / В.І. Стражев, Л.А. Богданівська, О.Ф. Моргун та ін.; під загальною редакцією В.І. Стражева; 5-е вид., Перераб. і доп. Мн.: Вища школа, 2003 - 480 с.

18. Астахов В.П. Бухгалтерський облік та оподаткування основних засобів. Ростов-на-Дону: Изд. центр «Март», 1999 - 253 с.

19. Астахов В.П. Бухгалтерський облік та оподаткування основних засобів: Навч. практ. посібник. М.: ІД ФБК-ПРЕС, 2002 - 192с.

20. Бархатов А.П. Міжнародний облік: Навчальний посібник. М.: Видавничо-книготорговий центр «Маркетинг», 2001 - 336 с.

21. Бурцева І.М., Левкович О.А. Зміни в бухгалтерському обліку при переході на новий План рахунків. Мн.: Диктую, 2003 - 192 с.

22. Бухгалтерський облік основних засобів. Учеб. посібник / За ред. С.А. Ніколаєвої. М.: Аналітика-Прес, 2001 - 268с.

23. Бухгалтерський облік: Учеб. Посібник. 2-е вид., Перераб. / О.А. Левкович, І.М. Бурцева; під заг. ред. О.О. Левковича. Мн.: Амалфея, 2004 -576 с.

24. Дмитрієв К.А. Про деякі питання документального оформлення та бухгалтерського обліку вибуття основних засобів в бюджетних установах і організаціях / / Консультант, 2004 - № 2, с. 44-50.

25. 3абавскій А. Амортизація основних засобів / / Головний бухгалтер, 2004 - № 27, с. 70-71.

26. 3абавскій А. Роз'яснення щодо визначення амортизаційної вартості основних засобів / / Головний бухгалтер, 2004 - № 30, с. 54.

27. Ізвеков А.Д. Податковий облік основних засобів: окремі проблеми / / Податковий облік для бухгалтера, 2003 - № 10, с. 10-12.

28. Калинка А. А. Економіка підприємства. Навч. посібник для середовищ. спец. навч. закладів. Мн.: Ураджай, 2001 - 250 с.

29. Козлова Е.П., Бабченко Г.І. Бухгалтерський облік в організаціях. М.: Фінанси і статистика, 2001 - 800 с.

30. Кондакова Н. Порядок обчислення амортизації основних засобів та податку на нерухомість у разі консервації обладнання / / Головний бухгалтер, 2004 - № 22, с. 61.

31. Кравченко Т.Л. Методика документального оформлення та обліку реалізації та вибуття основних засобів за новим планом рахунків / / Бухгалтерський облік і аналіз, 2003 - № 1, с. 12-15.

32. Кравченко Т.Л. Облік ремонтів, модернізації та реконструкції основних засобів на підприємствах на основі нового плану рахунків / / Бухгалтерський облік і аналіз, 2004 - № 1, с. 23-26

33. Краснова Л.П., Шалашова М.Т. Бухгалтерський облік: Підручник для вузів. М.: МАУП, 2000.

34. Красуцька Є.В. Про віднесення витрат з капітального ремонту автомобіля на собівартість / / Вісник Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь, 2004 - № 1, с. 84-85.

35. Красуцька Є.В. Придбання автомобіля, що був в експлуатації / / Вісник Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь, 2004 - № 8, с. 53-54.

36. Круглікова Т.Л. Методика розрахунку й обліку амортизації основних засобів з урахуванням вимог нового плану рахунків бухгалтерського обліку / / Бухгалтерський облік і аналіз, 2003 - № 24, с. 8-12.

37. Крятова Л.А. Бухгалтерський облік основних засобів і нематеріальних активів: Навч. посібник. М.: Вид. книготорговий центр «Маркетинг», 2001 - 219 с.

38. Ладутько Н.І., Борісевскій П.Є., Крупнова А.В., Ладутько Є.М. Бухгалтерський облік / Під загальною редакцією Н.І. Ладутько; 4-е вид., Перераб. і доп. Мн.: 000 «ФУ Аінформ», 2004 - 807 с.

39. Левкович A.M. Облік основних засобів відповідно до Типового плану рахунків / / Національний бухгалтерський облік, 2003 - № 1, с. 3-5.

40. Листопад Є.Є. Міжнародна практика обліку основних засобів і її відмінність від російських принципів / / Сучасний бухоблік, 2003 - № 11, с. 21-23.

41. Макарьева В.І., Андрєєва Л.В. Аналіз фінансово-господарської діяльності організації. М.: Фінанси і статистика, 2004 - 264 с.

42. Макарьева В.І. Операції з основними засобами: нове у бухгалтерському та податковому обліку. М.: Податковий вісник, 2002 - 268с.

43. Малькова Т.Н. Теорія і практика міжнародного бухгалтерського обліку: Навч. посібник. СПб.: Видавничий дім «Бізнес-преса», 2001 - 336 с.

44. Маркова Є.І. Облік основних засобів / / Вісник Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь, 2004 - № 24, с. 47.

45. Медведєв А.І. Облік основних засобів. - М.: Податковий вісник, 2001 - 288с.

46. Михалкевич А.П. Бухгалтерський облік в зарубіжних країнах: Навч. посібник. 2-е вид., Перераб. і доп. Мн.: 000 «Місанта», 000 «ФУ Аінформ», 2003 -306 с.

47. Недоступ О.В. Щодо обчислення і сплати податку на додану вартість за основними засобами / / Вісник Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь, 2004 - № 1, с. 37-38.

48. Обухова Л.А. Безоплатна передача майна / / Вісник Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь, 2004 - № 1, с. 56-57.

49. Обухова Л.А. Облік основних засобів / / Вісник Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь, 2004 - № 15, с. 71-72.

50. Палій В.Ф. Фінансовий облік: Навч. посібник. М., 2001 - 664 с.

51. Панков Д.А. Бухгалтерський облік за кордоном: навч. посіб. Мн.: Нове знання, 2002 - 256 с.

52. Положення про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів. Мн.: Інформпресс, 2003 - 64с.

53. Проніна О.О. Постійні і тимчасові різниці в обліку основних засобів / / Бухгалтерський облік, 2004 - № 2, с. 24-29.

54. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності: Навч. посібник для вузів. Мн.: Нове знання, 2002 - 704 с.

55. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. М.: ИНФРА-М, 2003 - 400 с.

56. Сканай Л.Г., Трубочкіна М.І. Економічний аналіз діяльності підприємств. М.: ИНФРА-М, 2004 - 296 с.

57. Стражева І.С., Стражев А.В. Бухгалтерський облік. Мн.: Вид.: Алмафея, 2002 - 454с.

58. Татур І.К. Облік надходження та вибуття основних засобів / / Вісник Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь, 2004 - № 33, с. 54-56.

59. Типовий план рахунків бухгалтерського обліку. Інструкція щодо застосування Типового плану рахунків бухгалтерського обліку. Мн.: Диктую, 2003 - 208 с.

60. Облік за міжнародними стандартами: Навч. посібник. 3-тє вид. / А.М. Гершун, І.В. Аверчев, Є. Б. Герасимова та ін.; під ред. Л.В. Горбатова. М.: Фонд Розвитку Бухгалтерського Обліку, Видавничий дім «Бухгалтерський облік», 2003 - 504 с.

61. Філіпенко Л.М. Актуальні питання бухгалтерського і податкового обліку: Практ. посібник. М.: Нове знання, 2002 - 512с.

62. Фролова І.В., Орлова О.В. Вибуття основних засобів: особливості бухгалтерського та податкового обліку. М.: Податковий вісник, 2001 - 159с.

63. Чирва А.Р. Готуємося до переоцінки основних засобів, незавершеного будівництва та невстановленого обладнання станом на січень 2004р. / / Консультант, 2003 - № 23, с. 5-16.

64. Чирва А.В. Переоцінка основних засобів в питаннях і відповідях / / Вісник Міністерства з податків і зборів республіки Білорусь, 2004 - № 10, с. 69-70.

65. Шахбазова І.Г. Бухгалтерський облік і аудит. Мн.: ТетраСистемс, 2002 - 256с.

66. Шкірман С. Використання амортизаційного фонду і пільга з податку на прибуток / / Головний бухгалтер, 2004 - № 33, с. 87-88.

67. Економічний аналіз: Учеб. / Г.В. Савицька. 8-е изд., Перераб. М.: Нове знання, 2003 - 640 с.



Додаток А. Структура та рух основних засобів на ВП «Агропроменерго»

Група основних коштів	Наявність на початок 2003	Надійшло за 2003 рік	Вибуло у 2003 році	Наявність на кінець 2003
	Млн. руб.	уд. вага,%	Млн. руб.	Уд. вага, %	Млн. руб.	уд. вага,%	Млн. руб.	уд. вага,%
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1 - будівлі	1668	57,5	521	65,5	-	-	2189	59,4
2 - споруди	125	4,3	39	4,6	-	-	164	4,4
3 - передавальні пристрої	80	2,7	24	2,8	-	-	104	2,8
4 - машини та обладнання	835	28,8	210	25,2	50	96,1	995	27,0
5 - транспортні засоби	186	6,4	40	4,8	-	-	226	6,1
6 - інструмент, виробничий і господарський інвентар	5	0	1	0	2	3,9	4	0
7 - інші види ОФ	-	-	-	-	-	-	-	-
ВСЬОГО:	2899	100	833	100	52	100	3682	100

- Правильне оформлення документів та своєчасне відображення в обліку надходження основних засобів, їх внутрішнього переміщення і вибуття;

- Своєчасне і повне відображення в обліку амортизації основних засобів;

- Достовірне і повне визначення результатів реалізації та іншого вибуття основних засобів;

- Повне визначення витрат, пов'язаних з проведенням усіх видів ремонтів та підтриманням основних засобів у робочому стані, а також витрат на проведення модернізації обладнання, технічного переозброєння обладнання та реконструкції, добудови об'єктів основних засобів, які не включаються до собівартості, а відносяться на збільшення первісної ( відновної) вартості основних засобів після закінчення робіт;

- Контроль за збереженням основних засобів, прийнятих до бухгалтерського обліку.

Для цього в організації повинна бути розроблена раціональна система документообігу, визначені особи, відповідальні за збереження та переміщення об'єктів основних засобів.

Господарські операції, що проводяться організацією, повинні оформлятися виправдувальними документами. Ці документи є первинними обліковими документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Для обліку руху основних засобів застосовується така первинна облікова документація:

- Акт (накладна) приймання-передачі основних засобів (форма № ОЗ-1);

- Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів основних засобів (форма № ОЗ-3);

- Акт про ліквідацію основних засобів (форма № ОЗ-4);

- Акт про ліквідацію транспортних засобів (форма № ОС-4а);

- Акт про встановлення, пуск та демонтаж будівельних машин (форма № ОЗ-05);

- Інвентарна картка обліку основних засобів (форма № ОЗ-6);

- Опис інвентарних карток з обліку основних засобів (форма ОС-10);

- Картка обліку руху основних засобів (форма № ОЗ-12);

- Інвентарний список основних засобів (форма № ОЗ-13).

Аналітичний по об'єктний облік основних засобів ведеться бухгалтерією організації на інвентарних картках обліку основних засобів (форма № ОЗ-6). Інвентарна картка відкривається на кожен інвентарний об'єкт. Якщо інвентарний об'єкт включає окремі пристосування і приналежності, складові з ним одне ціле, то в цій же картці наводиться перелік таких частин.

В організації, що має невелику кількість основних засобів, пооб'єктний облік можна здійснювати в інвентарній книзі із зазначенням необхідної інформації про основні засоби за їх видами та місць знаходження.

Заповнення інвентарних карток або інвентарних книг здійснюється на основі первинної документації: актів приймання-передачі, технічних паспортів та інших документів на придбання, спорудження, виготовлення, переміщення і вибуття об'єктів основних засобів. У інвентарних картках (інвентарній книзі) повинні бути приведені основні дані по об'єкту коштів: строк корисного використання; спосіб нарахування амортизації; індивідуальна характеристика об'єкта. Інвентарні картки складаються в одному примірнику і зберігаються в бухгалтерії.

При наявності великої кількості об'єктів основних засобів за місцем їх експлуатації (знаходження) облік може здійснюватися в інвентарному списку або іншому відповідному документі, який містить відомості про номер і дату інвентарної картки, інвентарному номері об'єкта, повну назву об'єкта, його первісної вартості та відомості про вибуття ( переміщенні) об'єкта.

За ступенем використання основні засоби поділяються на перебувають:

- В експлуатації; в запасі (резерві);

- У стадії добудови, дообладнання, реконструкції та часткової ліквідації;

- На консервації.

Залежно від наявних прав на об'єкти основні засоби поділяються на: об'єкти основних засобів, що належать організації на праві власності (в тому числі здані в оренду або передані у безоплатне користування); об'єкти основних засобів, що знаходяться у організації в оперативному управлінні або господарському віданні; об'єкти основних засобів, отримані організацією в оренду.

Основні засоби приймаються до бухгалтерського обліку в результаті: вироблених капітальних вкладень (будівництво об'єктів основних засобів та виготовлення обладнання господарським способом, а також придбання за плату у юридичних та фізичних осіб); безоплатного надходження (в тому числі в порядку благодійної допомоги) за ринковою вартістю на дату його оприбуткування; внесених в якості внеску до статутного фонду (капітал); отриманих в обмін на інше майно; отриманих в інших випадках, встановлених законодавством.

Основні засоби приймаються до бухгалтерського обліку за первісною вартістю.

Первісною вартістю основних засобів, у тому числі колишніх в експлуатації при грошовій формі розрахунків за них, визнається сума фактичних витрат на придбання, доставку та монтаж, включаючи: послуги сторонніх організацій (постачальника, посередника, підрядною та інших організацій), пов'язані з придбанням основних засобів ; митні платежі; витрати зі страхування при перевезенні; відсотки за кредит; вантажно-розвантажувальні роботи; податки, якщо інше не передбачено законодавством; інші витрати організації, безпосередньо пов'язані з придбанням об'єкта основних засобів.

Оцінка об'єктів основних засобів, вартість яких при придбанні виражена в іноземній валюті, провадиться в білоруських рублях шляхом перерахунку іноземної валюти за офіційним курсом Національного банку Республіки Білорусь, що діє на дату здійснення господарської операції. Первісна вартість об'єктів основних засобів, внесених засновниками в рахунок їх вкладів у статутний фонд (капітал) організації, встановлюється у грошовій оцінці, узгодженої засновниками (учасниками) на дату підписання установчих документів; у випадках, передбачених законодавством, основні засоби підлягають експертній оцінці. Оцінка об'єктів основних засобів, внесених засновниками в рахунок їх вкладів у статутний фонд (капітал) організації, вартість яких виражена в іноземній валюті, провадиться в білоруських рублях шляхом перерахунку іноземної валюти за офіційним курсом Національного банку Республіки Білорусь, що діє на дату підписання установчих документів, якщо інше не встановлено законодавством. Первісна вартість об'єктів основних засобів, отриманих від інших організацій і фізичних осіб безоплатно, враховується виходячи з їх ринкової вартості на дату оприбуткування.

При визначенні ринкової вартості можуть бути використані дані про ціни на аналогічну продукцію, отримані в письмовій формі від організацій виготовлювачів; відомості про рівень цін, що є у органів Міністерства економіки, експертні висновки про вартість окремих об'єктів основних засобів.

Вартість основних засобів, за якою вони прийняті до бухгалтерського обліку, не підлягає зміні, крім випадків, встановлених законодавством Республіки Білорусь та Положенням про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів затвердженим постановою Міністерства економіки Республіки Білорусь, Міністерства фінансів Республіки Білорусь, Міністерства статистики та аналізу Республіки Білорусь, Міністерства архітектури і будівництва Республіки Білорусь 23 листопада 2001р. № 187/110/96/18 (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 2001 р, № 14, 8 / 7522).

Організація має право не частіше одного разу на рік переоцінювати об'єкти основних засобів за їх первісною (відновлювальною) вартістю. Результати переоцінки основних засобів, проведеної відповідно до рішень Уряду Республіки Білорусь, відображаються в бухгалтерському балансі організації на дату переоцінки, якщо законодавством не встановлено інше. Сума переоцінки основних засобів (дооцінки або уцінки) зараховується організацією на збільшення або зменшення фонду переоцінки основних засобів.

Прийняття об'єктів основних засобів до бухгалтерського обліку здійснюється на підставі затвердженого керівником організації акта приймання-передачі основних засобів (форма № ОЗ-1), який складається на кожний окремий інвентарний об'єкт, та інших документів.

Один з примірників зазначеного акту, затверджений керівником організації, разом з технічною документацією передається і бухгалтерію організації, яка згідно з цими документами відкриває відповідну інвентарну картку або робить відмітку про вибуття об'єкта в інвентарній картці.

Технічна документація, що відноситься до даного інвентарному об'єкту, може передаватися за місцем експлуатації об'єкта з відповідною відміткою в інвентарній картці.

Приймання закінчених робіт з добудови, дообладнання, реконструкції оформляється актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма № ОЗ-3).

Обладнання, яке не потребує монтажу (транспортні пересувні засоби, вільно стоять верстати, сільськогосподарські машини, будівельні механізми тощо), приймається до бухгалтерського обліку на підставі затвердженого керівником акта приймання-передачі основних засобів (форма № ОЗ-1).

За актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів, що збільшують первісну вартість об'єкта внаслідок його ремонту, реконструкції або модернізації, проводяться відповідні записи в колишній інвентарній картці, на якій він був врахований.

Амортизація основних засобів нараховується відповідно до Положення про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, затвердженим постановою Міністерства економіки Республіки Білорусь, Міністерства фінансів Республіки Білорусь, Міністерства статистики та аналізу Республіки Білорусь, Міністерства архітектури і будівництва Республіки Білорусь 23 листопада 2001 № 187 / 110/96/18.

Нарахування амортизації основних засобів починається з першого числа місяця наступного за місяцем прийняття об'єкта до бухгалтерського обліку припиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем повного погашення вартості цього об'єкта або списання цього об'єкта з бухгалтерського обліку.

Нарахування амортизації основних засобів проводиться незалежно від результатів діяльності організації і відображається у бухгалтерському обліку того звітного періоду, до якого вона належить. Повністю замортизовані основні кошти продовжують значитися в бухгалтерському обліку за первісною (відновлювальною) вартістю.

У процесі використання об'єктів основних засобів виникають витрати, які спрямовані:

- На поліпшення стану об'єктів для продовження терміну їх служби та підвищення продуктивності понад спочатку певних нормативних показників, шляхом модернізації, дообладнання, технічного переозброєння, реконструкції, добудови об'єктів основних засобів;

- Ремонт основних засобів рекомендується проводити відповідно до плану, який формується за видами основних засобів, ...