Економічний аналіз

Важливим організаційним моментом є автоматизація процедур аналізу господарської діяльності. Вона дає змогу зробити економічний аналіз знаряддям повсякденного оперативного управління виробництвом, обчислення впливу різних факторів на рівень ефективності господарської діяльності. При цьому об'єктом автоматизації є інформаційний процес економічного аналізу. Раціональна організація інформаційного процесу аналізу забезпечується лише в АСУ. Такі передумови створює впровадження у будівництво сучасних ЕОМ.

У створених на основі індустріального методу АСУБ можна вважати обґрунтованим рішення про доцільність виділення функціональної підсистеми аналізу господарської діяльності. Функціонування даної підсистеми зумовлюють такі об'єктивні причини:

1) самостійна роль економічного аналізу в управлінні будівельними організаціями;

2) необхідність комплексного підходу до дослідження всіх аспектів господарської діяльності будівель но-монтажних трестів (об'єднань, головбудів) та їх внутрішніх підрозділів;

3) потреба підвищити оперативність аналітичних висновків для використання в управлінні будівництвом;

4) посилення економічних методів у керівництві, що передбачає систематичне використання аналізу для прийняття рішень на різних рівнях управління будівництвом;

5) здатність економічного аналізу реалізувати зворотні зв'язки у всій АСУ;

6) можливість типізації методики обчислення аналітичних показників.

Організація спеціальної функціональної підсистеми економічного аналізу в АСУ дає змогу централізувати розв'язання всіх аналітичних задач з метою комплексної оцінки господарської діяльності, вироблення й прийняття ефективних управлінських рішень.

Автоматизація аналітичних розрахунків тісно пов'язана з автоматизацією планових і облікових робіт на стадіях оперативного, поточного та перспективного управління виробництвом. При цьому можуть бути виділені такі основні напрями комплексної автоматизації аналітичних розрахунків:

а) інтеграція процесів формування й обробки інформації для економічного аналізу;

б) організація й використання автоматизованого банку даних (АБД) для розв'язання аналітичних задач;

в) створення та застосування пакетів прикладних програм (ППП) при використанні ЕОМ в аналізі господарської діяльності. Ці напрями тісно взаємозв'язані та є основою методики автоматизації інформаційного процесу аналізу господарської діяльності.

При організації підсистеми економічного аналізу слід враховувати як загальні з позицій АСУ, так і специфічні принципи. До останніх можуть бути віднесені:

1) класифікація робіт з економічного аналізу (види, розділи, задачі, таблиці та вихідні показники) ;

2) інформаційне моделювання аналітичних розрахунків;

3) організація єдиної схеми інтегрованої обробки даних економічного аналізу.

Конкретні аналітичні задачі ретроспективного, оперативного та перспективного характеру для автоматизованого розв'язання вибирають виходячи з виробничої й економічної доцільності і враховуючи наявні типові проектні рішення й пакети прикладних програм. При цьому необхідно конкретно визначити мету розв'язання кожної задачі з урахуванням її важливості для управління, інформаційної забезпеченості, трудомісткості алгоритмізації, ступеня взаємопов'язаності у контурі управління та можливості досягнення максимальної ефективності від впровадження.

Велике значення для досягнення комплексності економічного аналізу в АСУ має класифікація аналітичних задач за структурно-виробничою ознакою, у результаті якої визначають комплекси задач для рівнів трест (об'єднання, головбуд) - виробнича одиниця, дільниця, бригада.

У процесі формування складу аналітичних задач важливо визначити ступінь комплексності аналізу залежно від того, за який період він здійснюється: рік, квартал, місяць, декаду, тиждень, добу, зміну. Тому при проектуванні підсистеми економічного аналізу виникає потреба виділити окремо блоки ретроспективного, перспективного й оперативного аналізу, взаємопов'язані між собою. Це означає, що перспективний, ретроспективний та оперативний аналіз можна проводити як у цілому по тресту, так і по його виробничих одиницях, дільницях і бригадах.

Слід враховувати, що перспективний аналіз мало придатний для формалізації. Його методика рухлива й компонується з методичних прийомів у процесі вивчення інформаційної бази, в ньому переважають евристичні підходи, велику роль відіграють .досвід і господарська інтуїція, що базуються на ньому. Тому ЕОМ може забезпечити з достатньою ефективністю лише здійснення арифметичних і елементарних логічних операцій, включаючи варіанти розрахунків зміни показників економічної ефективності від перспективного розвитку будівельного виробництва, його матеріально-технічної бази та інших факторів.

На відміну від перспективного оперативний аналіз піддається формалізації, оскільки в основу його методики покладено метод зіставлення показників фактичного стану з нормативними та плановими даними. Оперативний аналіз здійснюють в умовах обмеженого часу, що пояснюється трудомісткістю збирання інформації та необхідністю якнайшвидшого одержання результату (за зміну, добу, декаду). Саме ЕОМ спроможна забезпечити швидке відображення господарських ситуацій згідно з формалізованим алгоритмом. Тому найбільш доцільно, з точки зору ефективності, поширювати у підсистемі задачі оперативного економічного аналізу. Об'єктами таких аналітичних задач виступають окремі аспекти чи ділянки господарської діяльності будівельно-монтажного тресту: хід спорудження об'єктів, забезпечення матеріально-технічними, трудовими та фінансовими ресурсами, ефективність використання кожного виду ресурсу у господарському процесі та ін.

Після набору аналітичних задач за блоками аналізу важливою проблемою є розробка змісту вхідних форм для кожної задачі зі зазначенням вихідних аналітичних показників (машинограм). Слід врахувати, що вихідні аналітичні дані повинні відповідати плановим і обліковим показникам. Без цього не можна забезпечити зіставлюваність планових, облікових і аналітичних даних і виявлення резервів підвищення ефективності будівельного виробництва. Для автоматизованого розв'язання аналітичних задач слід попередньо визначити склад вихідних показників, які доцільно одержати по кожній задачі та кожному блоку економічного аналізу. Після цього переходять до складання форм вихідних аналітичних таблиць (машинограм). Вихідні аналітичні дані повинні відповідати плановим і обліковим показникам. Без цього не можна забезпечити зіставлюваність планових, облікових і аналітичних даних і виявлення резервів підвищення ефективності будівельного виробництва.

ВИСНОВКИ

Ринкова економіка має свої закони та категорії. Потрібні нові дослідження, а в багатьох випадках і нова методологія, нові прийоми економічного аналізу.

Докорінні зміни, що відбуваються в нашому суспільстві, ставлять нові вимоги також і до організації та проведення економічного аналізу. З поширенням роздержавлення, приватизації і встановлення господарської самостійності всіх організаційних структур розширюватиметься сфера його застосування. Зокрема, конкретніше і глибше вивчатимуться потреби і кон'юнктура ринку, попит і пропозиція, маркетинг. Посилиться значення аналізу фінансових позицій, дохідності, кредитоспроможності та конкурентоспроможності підприємств. Визначатимуться пріоритетні напрями експорту й імпорту, інвестиційної політики, ефективність внутрішніх і зовнішніх зв'язків у питаннях виробництва, постачання, збуту.

Класифікація аналізу дає змогу узагальнити і систематизувати його різновиди, виділити найістотніші властивості, відмінності, відобразити досягнутий рівень і накреслити шляхи дальшого розвитку цієї науки.

З формуванням ринкових структур відбувається становлення нового економічного мислення, нової етики управління. Це не менш складний процес, і лише за умов, коли будуть розвинуті всі елементи ринку, сформується його панівна ідеологія, можна буде створити дієвий механізм ринкового управління та ефективне його аналітичне забезпечення.

Як відомо, управління в умовах ринкової економіки базується головним чином на реалізації економічних методів, дієвість яких залежить не лише від об'єктивності оцінки діяльності підприємства, а й від реального визначення кола інтересів і можливостей їх активізації у взаємозв'язку з мобілізацією резервів підвищення ефективності виробництва. Тільки у такому випадку може бути розроблений керований механізм мотивації і, відповідно, дієва система управління. Визначення кількісних параметрів впливу на економічні інтереси підвищує роль економічного аналізу переважно у доборі важелів управління та створенні механізму їх введення в дію, тобто формується модель системи управління, аналіз і оцінка якої стають базою для вдосконалення механізму посилення відповідальності за результати прийнятих управлінських рішень.

Комплексний економічний аналіз стає основою системного підходу до впровадження різних методів управління. Дослідження показують, що їх несистемна реалізація лише посилює невідповідність структури організаційно-економічного механізму, перешкоджає ефективному використанню виробничого потенціалу. Як правило, впровадження різних систем управління, форм господарювання, застосування регуляторів економічних відносин відбуваються без глибокого аналізу умов їх функціонування на конкретних об'єктах, без оцінки ефективності нового механізму управління. І лише в процесі реалізації чи після його завершення оцінюється, наскільки ефективним є перехід на нові системи управління. Частіше результат буває негативним. Аналіз показує, що майже половина вихідної управлінської документації підприємств не узгоджується між собою. Прийняті рішення мають неоднозначний і суперечливий характер. Це саме стосується «пакетної» оцінки нормативних і законодавчих актів, сформованих парламентом і урядом України. Тому глибокий альтернативний економічний аналіз ефективності впровадження нових систем управління слід виділити її площині вибору і обґрунтування механізму реалізації управлінських рішень. У новому економічному середовищі, яке формується під впливом ринкового механізму, кібернетичний підхід до управління передбачає вдосконалення аналізу оптимальності управлінських рішень, прогнозування поведінки конкурентів і контрагентів, оцінки наслідків регулювання системи та ін. Звести до мінімуму негативні наслідки впливу факторів невизначеності можна лише в процесі системних досліджень інформаційної моделі з багатьма критеріями. Це посилює значення економіко-математичних методів і моделей в аналізі, передбачає вдосконалення методики аналізу на їх основі.

Широке використання ЕОМ сприяє не лише збільшенню функціональних можливостей та підвищенню методологічного рівня економічного аналізу, а й створенню його оптимальної організаційної моделі. В міру того, як економічна інформація набуває вартості, загострюється проблема економічності аналітичних процесів. Це, в свою чергу, визначає методологічний рівень аналізу та доцільність реалізації його функціональних можливостей оцінки, діагностики, пошуку. Лише раціональна диференціація та інтеграція елементів організаційної моделі економічного аналізу дає змогу привести його у відповідність до сучасних вимог.

Отже, економічний аналіз відіграє важливу роль і як засіб виявлення резервів, і як інструмент у боротьбу з неефективними управлінськими рішеннями. Економічний аналіз повинен стати важливим засобом активізації виробничо-фінансової, соціально-економічної діяльності підприємств, розвитку внутрішньовиробничого господарського розрахунку.

ЛІТЕРАТУРА

економічний аналіз управління

1. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. - 4-е изд., доп. И перераб. - М.: Финансы и статистика, 1997. -416с.

2. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 „Облік і аудит”. За ред.проф.Ф.Ф.Бутинця. - Житомир: ПП. „Рута”, 2003. - 680 с.

3. Литин Б.М. Аналіз господарської діяльності в будівництві. - Львів: Світ, 1991.

4. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 2-е изд., перераб. И доп. - М.: ИП «Экоперспектива», 1997. - 498с.

5. Теорія економічного аналізу: Підручник /За ред.Р.В.Федоровича. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.

6. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учебник /В.В.Осмоловский, В.И.Стражев. - Минск: Выш.школа, 1989.

Размещено на Allbest.ru