Аналіз системи управління витратами на підприємстві

- ціни на матеріально технічні ресурси, необхідні для виробництва, та ціни на послуги виробничого характеру сторонніх організацій;

- норми затрат праці, розрахунки чисельності та професійного складу робітників, умови оплати їхньої праці, що визначаються контрактом та колективними угодами;

- економічні нормативи: норми амортизаційних відрахувань, відрахувань на соціальні заходи, податків, обов'язкових платежів, передбачених законодавством;

- плани організаційно-технічних заходів, економії матеріальних ресурсів, поліпшення використання праці.

Для планування витрат на ЗАТ”Дарниця” застосовується метод екстраполяції, який передбачає планування за аналізом результатів діяльності минулих періодів. Процесу планування передує всебічний аналіз його виробничо-господарської діяльності за попередній період. Особлива увага звертається на понаднормативні витрати сировини та матеріалів, палива, енергії; порушення технології. На цій підставі плануються витрати на майбутній період. Такий метод планування, враховує результати минулого періоду, не враховує майбутні зміни в економіці взагалі та у витратах ресурсів окремо. Тому краще було б застосовувати метод передбачення змін, тобто розробка відповідної стратегії виробництва.

На підприємстві витрати плануються тільки на один рік, на кожен місяць окремо. Такий спосіб планування не дає змоги побачити витрати у майбутніх роках і прийняти відповідні управлінські рішення. Але в умовах нестабільного ринкового середовища планування на рік та помісячно сприяє оперативному реагуванню на зміни в обсязі виробництва, цінах на матеріали та сировину, та інше.

Заплановані витрати відображається у плані доходів та видатків (Додаток Б). Цей план розрахований у вартісних показниках і видається генеральним директором у вигляді наказу. Він містит лише загальні загальні положення витратної та доходної частини. На основі цього плану неможливо побачити структуру витрат підприємства, не має розділу на постійні та змінні витрати.

За допомогою розподілу витрат на потійні та змінні можна визначити оптимальну структуру виробництва, розрахувати беззбитковий обсяг виробництва. Аналіз співвідношення ”витрати - випуск - прибуток” (Cost - Volume - Profit Relationships, CVP) досит широко застосовується у зарубіжній практиці, а в останні роки його популярність зростає і в Україні. У процесі CVP - аналізу можна обчислити і проаналізувати такі показники:

- маржинальний прибуток;

- коефіцієнт маржинального прибутку;

- рівноважний обсяг виробничої діяльності (точка безбитковості);

- рівень безпеки операційної діяльності;

- обсяг операційної діяльності (обсяг виробництва), що забезпечує цільову прибутковість;

- операційний лівередж, який дає змогу оперативно аналізувати залежність прибутку від динаміки обсягу продукції і структури витрат.

Планування витрат на підприємстві здійснюється „зверху-вниз”. В економічній літературі такий метод має назву - ретроградний метод. Відділ планування розробляє план витрат по підприємству вцілому, на основі якого підрозділи повинні повинні розробити свої плани.

На підприємстві проводиться облік витрат за елементами: матеріальні витрати амортизація основних фондів, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, та інші витрати. Облік здійснюється лише за фактичними витратами, що передбачає відображення в собівартості продукції абсолютно всіх затрат, які мали місце у процесі діяльності, за такими ознаками: прямі та непрямі. Прямі витрати безпосередньо відносяться на окремі вироби, а непрямі розподіляються пропорційно основній заробітній платі. Такій облік витрат має ряд недоліків порівняно з іншим варіантом обліку витрат, коли всі фактичні витрати обліковуються за двома ознаками: такі, що відповідають нормам, і такі, що їм не відповідають. Цей варіант також передбачає поділ витрат на постійні та змінні, якого на данному підприємстві не існує. Але на практицівизначаються норми витрат, які потім відділом планування порівнюються з фактичними витратами. Відхилення фактичних витрат від нормативних розцінюється як наслідок зміни цін, а також економії чи перевитрат матеріалів та сировини. Відсутність обліку витрат за двома ознаками є недоліком системи обліку на підприємстві. Такий облік потрібен насамперед для технологічного контролю.

Сама система обліку витрат на ЗАТ”Дарниця” є традиційною для більшості вітчизняних підприємств. Кожний місяць проводиться періодичний контроль затрат за нормами. Передумовою контролю затрат є наявність норм затрат, які задовольняють потреби планування та обліку, що дає змогу до початку виробничого процесу закладати нормативну калькуляцію виробу, а після його завершення на підставі нормативної калькуляції та поточного обліку витрат про відхилення й зміни норм визначити фактичну собівартість продукції.

Слід зазначити, що фактичні витрати обліковуються в цехах, звітні документи передаються в фінансовий відділ, де вони підраховуються по підприємству в цілому, а аналіз відхилень проводиться відділом планування в кінці місяця. Такій підхід не дає змоги визначити відхилення чи зміни негайно, на тій чи іншій операції.

Важливим аспектом оцінки результатів роботи підприємства, спрямованої на мінімізацію витрат на виробництво і реалізацію продукції, є аналіз собівартості виробленої продукції за калькуляційними статтями витрат. Оскільки, на різних підприємствах використовуються різні види запасів (сировини, матеріалів), загальновиробничі витрати у них теж різні, тому підприємства самостійно встановлюють перелікта склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції, обирають метод калькулювання. Калькуляції потрібні для обгрунтування цих виробів, визначення їх рентабельності, оцінки економічної ефективності технічних і організаційних рішень та аналізу.

Підприємство використовує найбільш поширений метод калькулювання для підприємств обробної промисловості - це нормативний метод. Він дає змогу розрахувати норми витрат на кожний окремий виріб, а також дозволяє контролювати відхилення витрат від встановлених норм. На даному підприємстві при визначенні фактичної собівартості витрати за нормами і відхилення від них включаються до її складу, тобто застосовується старий метод. Згідно ж з П(С)БО 16 „Витрати” виробничі витрати в межах норм встановлених підприємством, необхідно списувати на виробничу собівартість продукції як прямі витрати, а все, що вище норми - на собівартість реалізованної продукції. Такий окремий облік витрат в межах норм та відхилення від них допоможе керівникупідприємства своєчасно отримувати інформацію про додаткові витрати, не передбачені нормами, і оперативно втручатися у процес виробництва.

Отже враховуючи все вище сказане на підприємстві можна впровадити наступнв покращення:

1). Впровадження гнучкого кошторису який дозволить більш ефективно контролювати витрати на підприємстві.

2). Проведення розмежування витрат на постійні і змінні.

2). Знищення витрат за рахунок за рахунок статей калькуляції заробітна плата, загальновиробничі витрати.

Більш детальне обгрунтування буде наведено в наступних розділах, а також буде приведено економічне обгрунтування доцільності впровадження запропонованих заходів.

3.2 Удосконалення методики розробки кошторисів на підприємстві

В процесі проведення аналізу було виявлені певні недоліки в системі планування витрат на ЗАТ”Дарниця”.

Складання кошторисів по окремих цехах і виробництвах, не проводиться розподіл витрат на постійні та змінні. На наш погляд це можна зробити за допомогою впровадження практики розробки гнучких кошторисів, які потребують розподілу витрат на постійні та змінні. Такий розподіл витрат також сприяє проведенню експрес аналізу. Аналіз „витрати - випуск - прибуток” (Cost - Volume - Profit Relationships, CVP) надає змогу оцінити вплив величини і структури витрат, обсягу продажу продукції на прибуток, аналізувати його залежність від рівня цін і структури виробництва, обгрунтувати маркетингову стратегію і взагалі визначити рівень безбиткової роботи підприємства.

Гнучкі кошториси, особливістю яких є фіксування планових витрат для фактичних обсягів виробництва, дозволяють врахувати зміну запланованого рівня величини витрат в залежності від зміни обсягу виробництва. На основі таких кошторисів можна здійснити перерахунок планових витрат на фактичний обсяг виробництва, що дозволить більш об'єктивно оцінити діяльність менеджера по контролю за виконанням кошторису.

Гнучкі кошториси можна розробляти для підприємства вцілому, для допоміжних підрозділів, але, насамперед, це стосується основних виробничіх цехів.

Розробимо гнучкий кошторис витрат для цеху виробництва інекційних лікарняних засобів за калькуляційними статтями витрат (таблиця 3.1.).

Потім проведемо розрахунок індексу виконання плану, тв розрахунки по кожній статті кошторису.

Таблиця 3.1 Приклад гнучкого кошторису для цеху виробництва ін'єкційних лікарняних засобів на 2003 р.

Для обчислення планових витрат за кошторисом на фактичний обсяг виробництва скористуємося формулою:

(3.1)

де С - планові витрати на фактичний обсяг продукції, грн;

Сз - змінні витрати за кошторисом, тис. грн;

Сп - постійні витрати за кошторисом, тис. грн;

Івп - індекс виконання плану (відношення фактичного і планового обсягів виробництва).

Таким чином, оцінимо ефективність роботи цеху по виробництву ін'єкційних лікарняних засобів за показниками витрат.

Фактичний обсяг виробництва - 50100,9 тис. грн.

Плановий обсяг виробництва - 51290 тис.грн.

Отже, індекс виконання плану виробництва за 2003 рік становитиме:

, тобто 97%.

Проведемо розрахунки по кожній статті розробляємого кошторису за формулою 3.1

1. Витрати на сировину і матеріали:

9440*0,97+0=9156,8 тис. грн.

2. Витрати на допоміжні матеріали:

14180*0,97+0=13754,6 тис. грн.

3. Витрати на паливо і енергію:

1300*0,97+0=1261 тис. грн.

4. Витрати на заробітну плату:

3723,7*0,97+0=3611,9 тис. грн.

5. Витрати на відрахування на соцстрахування:

420*0,97+0=407,4 тис. грн.

6. Амортизація:

2237,1*0,97=2169,9 тис.грн.

7. Загальновиробничі витрати:

594*0,97+2028,8=2604,9 тис. грн.

у тому числі:

- витрати на експлуатацію машин та устаткування:

594*0,97+1120,4=1695,5 тис. грн.

Порівняння фактичних витрат з плановими, обчислених на фактичний обсяг виробництва, показує результат діяльності цеху за цим критерієм. Як видно з таблиці 3.1. понадпланова економія відбулася лише по одній статті, а перевитрати ресурсів становить 932,9 тис. грн. Загальні перевитрати становлять 4,5%. Отже порівняно з практикою яка використовується на підприємстві були виявлені ще додаткові перевитрати на суму 932,9 тис.грн. Це було досягнуто завдяки впровадженню гнучкого кошторису, який вимагає перерахування витрат на фактичні обсяги виробництва.

Нами проведена також робота із розмежування витрат на постійні та змінні для підприємства в цілому, виходячи із змісту статей витрат. Це дозволить розрахувати такі показники як маржинальний і операційний прибуток, емпірично розрахувати точку беззбитковості, коефіцієнт безпеки виробничої діяльності та операційний ліверидж. Результати представлені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Розподіл витрат на постійні та змінні, 2003р.(тис. грн.)

Розрахуємо для ЗАТ”Дарниця” за 2003 рік такі показники:

1. Маржинальний прибуток за формулою (1.27):

Пм=111726 - 91575,7=20150,3 (тис. грн.)

Операційний прибуток за формулою (1.28):

По=20150,3 - 12993,3=7157 (тис.грн)

2. Коефіцієнт маржинального прибутку за формулою (1.29):

Це означає, що на одну гривню виручки припадає 18 коп. маржинального прибутку. При зростанні обсягу виробництва на кожну додаткову гривню виручки підприємство одержує 18 коп. маржинального прибутку. І навпаки, при зменшенні обсягу виробництва в такій самій пропорції зменшується прибуток.

3. Емпірично розрахуємо точку беззбитковості у грошовому виразі за формулою (1.31), оскільки ЗАТ”Дарниця” має багатономенклатурне виробництво:

(тис. грн)

4. Коефіцієнт безпеки виробничої діяльності за формулою (1.32):

Це означає, що при зменшенні обсягу виробництва на 35% підприємство потрапляє в точку беззбитковості і перестає давати прибуток.

5. Операційний ліверидж за формулою (1.36) дорівнює:

Таким чином, при збільшенні обсягу виробництва на 10%, прибуток підприємства зростає на 28,1% (10%*2,81).

3.3 Розробка та розрахунок ефективності проекту по зменшенню витрат підприємства

Зміст проекту є зменшення витрат на підприємстві за рахунок скорочення штату працівників (їх звільнення) цеху по виробництву твердих лікарняних засобів, за рахунок купівлі обладнання по автоматичній упаковці, тобто заміни ручної праці - автоматичним виконанням операцій.

Сутність технологічного процесу до впровадження проекту.

Упаковка продукції:

1). Лінія упаковочна РК-110. Виробнича потужність якої складає 20тис. упаковок/ зміна. Графік роботи на підприємстві є двозмінний.

2). Операції, які виконує лінія:

- фасування таблеток у конвалюти (рос.-блистер);

- перевірка якості конвалюти;

- вкладання конвалюти і інструкції по використанню в пачку.

Обслуговують лінію два оператори (заробітна плата операторів складає 600грн. за місяць).

3). Ручна праця:

- укладка пачок в групові упаковки (картонні короби) по 250 упаковок в коробі;

- формування блоків по 20 коробів.

Виконують роботу по укладці і формуванню блоків укладчик-упаковщик, план якого складає 5 тис. упаковок за зміну. Отже для обслуговування лінії потрібно 4 працівника в зміну (20 тис. / 5 тис.). Заробітна плата одного працівника складає 500 грн. на місяць.

Пропонуємо розробити проект по купівлі упаковочного обладнання PESTEP, який дозволить замінити ручну працю укладчиків-упаковщиків на автоматичне виконання машиною.

Вартість однієї машини PESTEP складає 100 тис.грн. Так, як на підприємстві всановлені три лінії потужністю 20 тис. упаковок/ зміна, то необхідно придбати три такі машини. Строк використання обладнання складає 10 років.

Проведемо аналіз:

Найважливішим завданням економічного аналізу проекту є розрахунок майбутніх вигід, які створюються при реалізації проекту і допоможуть зменшити витрати підприємства.

Тільки виникнення майбутніх вигід може забезпечити реалізацію проекту. Саме їх виникнення, а не прибуток є центральним фактором в аналізі.

Прогноз грошових потоків зроблено на підставі оптимістичного варіанту розвитку подій.

Оскільки потік грошових коштів розподілений в часі, дисконтування проводиться за відсотковою ставкою в розмірі 13%. Обрана дисконтна ставка включає в себе інфляцію яка дорівнює 8% (оскільки в 2003 році інфляція не перевищувала саме такого рівня), а також премію за ризик - 5%.

Для оцінки ефективності інвестицій в дане підприємство використовують показники чистої приведеної вартості (ЧПВ), періоду окупності інвестицій (ПО), внутрішньої ставки доходності (ВСД), які розраховуються на основі дисконтових грошових потоків.

Для розрахунку чистої приведеної вартості скористуємося формулою:

ЧПВ = (3.2)

де СF0 - початкові інвестиції;

CF1,2, … , n - грошові надходження за кожний період дії проекту;

Kd - ставка дисконту.

Вартість грошей приводиться до моменту, що передує введенню підприємства в дію. Оскільки протягом 2004 - 2014 років додаткові інвестиції не здійснюватимуться, то сума СF0 приймається на рівні початкових інвестицій 300 тис.грн (обслуговування лінії будуть проводити оператори, які обслуговують упаковочну лінію РК-110, при цьому не відбудеться підвищення заробітної плати, так як на підприємстві застосовується преміальна система оплати праці). Вони не піддаються дисконтуванню, оскільки здійснені в “нульовий “ період часу.

Оскільки робота на обладнанні відбувається в дві зміни, то встановлення обладнання дозволить скоротити штат робітників підприємства на 18 чоловік (2*3*3=18). Фонд оплати праці укладчиків-упаковщиків за 1 рік при незмінній її величині складе 108000 тис.грн. Ця сума є передбачуваними вигодами підприємства у вигляді економії заробітної плати (умовними надходженнями за рахунок зниження витрат на заробітну плату).

Отже, ЧВП дорівнює:

Висновок щодо ефективності інвестицій за одним показником є некоректним. Оцінимо проект за допомогою інших показників.

Визначимо період, за який відшкодуються початкові затрати (інвестицій).

Період окупності (ПО). Мінімальний проміжок часу (від початку здійснення проекту), починаючи з якого початкові вкладення та інші витрати, повязані з інвестиційним проектом, прокриваються сумарними результатами його експлуатації (3.3):

(3.3)

Як свідчить аналіз, тільки на четвертому році існування проекту інвестицій будуть окуплені. В 2008 р. залишиться відшкодувати лише 42200 тис. грн.., які повернуться через:

року, тому період окупності дорівнюватиме:

ТО = 3,5 (роки).

Отже, початкові інвестиційні витрати повернуться протягом 3 років 5 місяців з моменту початку експлуатації обладнання, що доводить вірність прийнятих управлінських рішень.

Також для оцінки інвестиційного проекту використовують ставку доходності (ВСД), при якій чиста приведена вартість майбутніх грошових потоків дорівнює початковим інвестиціям (ЧПВ = 0).

Внутрішня ставка (норма) доходності (ВСД) характеризує ту норму дисконту (Е), за якої величина приведених ефектів дорівнює приведеним капіталовкладенням. Іншими словами ВНД є рішенням рівняння відносно Евн (3.4):

(3.4)

де Евн - внутрішня ставка доходності.

ВНД порівнюється з нормою доходності на вкладений капітал, яку очікує отримати інвестор. Якщо ВНД більше або дорівнює необхідної норми доходності капіталу, то інвестиції в даний проект виправдані.

Розмір дисконтної ставки, по якій теперішня вартість грошових потоків (580,120 тис. грн..) за 10 років буде приведена до суми інвестиційних коштів (300 тис. грн..) складає 17,1%, який і являє собою ВСД даного проекту.

Так як ВСД > і (17,1% > 13%), то проект вважається прийнятим.

Всі розраховані вище показники знаходяться між собою в тісній залежності (табл.. 3.3).

Таблиця 3.3. Оціночні показники інвестиційного проекту

Показники	Умовне позначення	Значення
Чиста приведена вартість, тис. грн.. Термін окупності, роки Внутрішня ставка доходності, %	ЧПВ ТО ВСД	280120 3,5 17,1

Розглянемо також ймовірні ризики, які можуть виникнути.

Для запобігання появи ризиків або зменшення негативних наслідків для бізнесу потрібно вести постійне стеження за ринковою ситуацією. Це стеження дасть змогу скласти план заходів проти наслідків.

У разі появи ризику для подолання наслідків потрібно провести страхування майна або самострахування - створення резервних фондів для покриття можливих непередбачених витрат.

Для зменшення ризиків господарської діяльності потрібно укладати довгострокові угоди на поставку сировини з постачальниками та продукції з споживачами.

Найбільш ймовірними ризиками, є наступні:

1. Ризик зниження запланових обсягів виробництва і реалізації продукції внаслідок того, що мають місце втрати робочого часу (в тому числі через страйки) можливі простої устаткування чи недовикористання виробничих потужностей, зниження платоспроможного попиту, яке спричиняє зростання обсягів нереалізованої продукції, підвищення відсотку браку, що призводить до зниження виручки.

2. Ризик появи нових конкурентів, часткової втрати своєї ринкової ніши, що зумовлено розширення асортименту, долу ринку, а також змінами на ринкової конкуренції, призводить до збитків чи банкрутства.

3. Ризик зниження цін, за якими намічалася реалізація продукції, у зв'язку з погіршенням її якості, падінням попиту чи цінової реформи, призводить теж до ймовірних збитків.

4. Ризик непередбачених витрат і збільшення кошторису, що зумовлено перевитрами сировини, палива, енергії, а також підвищення витрат за рахунок транспортних витрат, підвищених торгівельних витрат, накладних та інших побічних витрат, призводить теж до ймовірних збитків.

5. Ризик раптової поломки обладнання, що обумовлює зниження обсягів виробництва та реалізації продукції, і отже й прибутку.

6. Ризик, пов'язаний з нестабільністю економічного законодавства і оплатою підвищених відрахувань і податків, що може мати місце, якщо в процесі здійснення підприємницького проекту ставки відрахувань і податків змінюються в небажану сторону.

7. Ризик зміни доходів споживачів, оптових фірм, а також іншими побічними чинниками.

Можливі також збитки у вигляді штрафів, витрат через стихійні лиха, епідемії, розрахувати які досить важко.

На початкових етапах роботи з проектом внаслідок того, що обсяги вихідної інформації є недостатніми, дуже важко зробити кількісний аналіз ризику. В цьому випадку доцільно використовувати експертні методи.

Переваги експертного аналізу ризиків є: відсутність необхідності точної вихідної інформації та спеціальних програм для ЕОМ, можливість проведення оцінки до розрахунку ефективності проекту та простота розрахунку. До недоліків можна віднести складність залучення кваліфікованих експертів та суб'єктивність оцінок.

Ризик непередбачених витрат і збільшення кошторису може бути усунений або зменшений укладенням чітких договорів с постачальниками сировини, палива, енергії, чітким контролем за їх витратами, використанням раціональних способів виробництва.

Негативний вплив ризику появи нових конкурентів та втрати своєї ринкової ніши на діяльність підприємства пропонується зменшити за рахунок пошуку нових ринків збуту, диференціації своєї продукції (наприклад, впровадити виробництво деревоопилкових плит, технологія виготовлення яких подібна до виробництва ДВП, при цьому сировиною будуть слугувати відходи меблевої фабрики - спилки), а також запровадження стратегії ринкової конкуренції.

Інші ризики, що аналізуються, є прийнятними, але для подальшого зниження їх рівня можна використати:

зовнішні страхування;

створення резервів для покриття можливих втрат.

Широке використання різноманітних форм профілактики ризиків дозволяє суттєво знизити розмір можливих фінансових втрат підприємства в умовах нестабільної економіки і частих змін кон'юнктури споживацького ринку.

Висновки

В результаті виконаних досліджень отримано ряд наукових і практичних результатів.

Теоретико-методологічна частина досліджень присвячена таким теоретичним питанням: Сутнісна характеристика та класифікація витрат, поняття і структура собівартості, методологія аналізу динаміки і основних чинників собівартості продукції тощо. Слід зазначити, що насьогодні в Україні не існує єдиного офіційного документу, який би регламентував порядок оцінки ефекту та ефективності інновацій. Проблема оцінки ефективності інвестицій не отримала остаточного вичерпного рішення ні в країнах СНД, ні за кордоном: одні її аспекти краще розроблені зарубіжними вченими, інші - вченими ще колишнього СРСР. Для вибору методу оцінки економічної ефективності здійснення заходів щодо покращення системи управління витратами, (впровадження нової техніки і технології, організаційних нововведень) проведений аналіз зарубіжних, вітчизняних і галузевих методологічних матеріалів, що застосовуються сьогодні на великих промислових підприємствах. В результаті аналізу обрані, розглянуті і застосовані ті методики розрахунку економічної ефективності нововведень, які відповідають сучасним задачам, враховують життєві цикли, час освоєння і здатність для оновлення, дають можливість в умовах обмеженості інформації оцінити ефективність і прийняти рішення про доцільність впровадження того чи іншого заходу. Але на остаточний вибір методики для практичного застосування особливо вплинула обмеженість інформації щодо обєкту дослідження (ЗАТ “Дарниця”).

За результатами діагностики показників виробничо-господарської діяльності:

1. Зростання обсягу виробництва (приріст за останній рік склав 8,2%).

2. Підприємство має досить велику кредиторську і дебіторську заборгованість, яка здебільшого пояснюється нестабільністю політичної та економічної ситуації в Україні.

3. Відбулося скорочення кількості персоналу, поряд з цим зріс фонд оплати праці і відповідно зростає заробітна плата робітників (середня заробітна плата на сьогодні на ЗАТ „Дарниця” 703 грн.)

За результатами аналізу показників фінансового стану підприємства:

1. Відбулося збільшення економічного потенціалу підприємства, про що свідчить збільшення вартості майна на 4500 тис.грн. Досить велика частка зношених засобів (67 %), що негативно впливає на ефективність використання виробничих потужностей і взагалі виробничої діяльності підприємства.

2. Підприємство більше ніж на 54 % забезпечує покриття витрат за рахунок власних коштів.

3. Низькі показники ліквідності свідчать про низьку платоспроможність і низьку здатність погашати короткострокові зобовязання (за необхідністю негайного погашення зобовязань насьогодні підприємство може погасити лише 53%).

4.Показники прибутковості знаходяться на високому рівні.

Очевидно, що разом з позитивними ознаками фінансового стану підприємства є і ознаки його погіршення. З огляду на проведений аналіз, фінансовий стан ЗАТ “Дарниця” можна охарактеризувати як напружений, але з тенденцією до покращення.

ЗАТ “Дарниця” є багато номенклатурним підприємством (3 товарних груп) і має широкий асортимент (155 найменувань товарів), при вимірі обсягів виробництва і продуктивності обладнання застосовуються різні одиниці виміру (ампул, таблеток, тубів) - все це обумовило здійснення розрахунків в грошових одиницях.

На підприємстві також було виявлено певні недоліки: серед яких такі, як на підприємстві відсутні кошториси витрат собівартості продукції та послуг цехів виробничої інфраструктури (енергетичного господарства, механічного цеху, автотранспортного господарства). Не складається кошторис дослідницької лабораторії., кошториси витрат, пов'язаних із підготовкою та освоєнням виробництва продукції. Значним недоліком є відсутність планових кошторисів для окремих підрозділів, які виконують такі важливі функції, як організуюча, контролююча і стимулююча. Для планування витрат на ЗАТ”Дарниця” застосовується метод екстраполяції, який передбачає планування за аналізом результатів діяльності минулих періодів. Процесу планування передує всебічний аналіз його виробничо-господарської діяльності за попередній період. Особлива увага звертається на понаднормативні витрати сировини та матеріалів, палива, енергії; порушення технології. На цій підставі плануються витрати на майбутній період. Такий метод планування, враховує результати минулого періоду, не враховує майбутні зміни в економіці взагалі та у витратах ресурсів окремо. Тому краще було б застосовувати метод передбачення змін, тобто розробка відповідної стратегії виробництва.

Для позбавлення виявлених недоліків запропоновано здійснення ряду заходів (впровадження нововведень). Перелік їх безперечно є неповним, але запропоновані заходи є першочерговими для застосування (на думку автора) і відповідають масштабам роботи. Даний перелік включає такі заходи:

1). Впровадження гнучкого кошторису який дозволить більш ефективно контролювати витрати на підприємстві.

2). Проведення розмежування витрат на постійні і змінні.

3). Знищення витрат за рахунок за рахунок статей калькуляції заробітна плата, загальновиробничі витрати.

Всі ці заходи були економічно обгрунтовані.

Література

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України N 18, стаття 144 вiд 02.05.2003.

2. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 16 „Запасы” от 31.12.99 с изменениями и дополнениями // Спец. дополнение „Новая бухгалтерия” к еженидельнику „Дебет-Кредит”. - 2000 - № 1.

3. Статистична звітність ЗАТ „Фармацевтична фірма „Дарниця” за 2002-2003 роки.

4. Ананкина Е.А., Данилочкина Н.Г. Управление затратами. - М.: „Издательство ПРИОР”, ИВАКО Аналитик, 1998. - 64 с.

5. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський управлінський облік. Житомир: ЖІТІ. 2000 - 448 с.

6. Вашків П.Г. Статистика підприємництва. - К.: „Слобожанщина” - 1999 600с.

7. Герасимчук В.Г., Економика підприємства: навч. посібник. К.: ІВЦ „Видавництво „Політ” 2003 - 264с.

8. Грещак М.Г. та ін. Внутрішній економічний механізм підприємства. Навч. посібник / М.Г. Грещак, О.М. Гребешкова, О.С. Коцюба; за ред. М.Г. Грещака. - К.:КНЕУ, 2001. - 228с.

9. Грещак М.Г., Коцюба О.С. Управління витратами. - К.: КНЕУ. 2002. - 150с.

10. Данилова И.Ю. „Дарница” модернизируется. // Еженедельник Деловая столица. № 9. 04.03.2003.

11. Диденко О.М. Производственная структура предприятия // Ежемесячник „Дарница-Ревю” № 11.

12. Котляров Т. Д. Управление затратами: Учеб. Пособие / Т.Д. Котляров. - СПб: Питер 2001. - 160с.

13. Краюхин Г.А. Управление затратами на предприятии. „Издательский дом „Бизнес-преса”. - СПб. - 2000год, - 276с

14. Линкина Е.В. Халевинская Е.Д. Аудит затрат на производство (на примере ЗАО „Корпмонтажавтоматика” // Аудит и финансовый анализ. - 2000. - №1.

15. Лучковский Р.В. Фармрынок Украины за 2003 год // Еженедельник Аптека 2004 № 3.

16. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. К.: КНЕУ.

17. Портер Майкл Е. Стратегія конкуренції: методика аналізу галузей і діяльності конкурентів / Майкл Е. Портер: пер. з англ.. - К.: Основи, 1997. -390с.

18. Собко В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. - 3-тє вид.. перероб. 1 дол -К.: КНЕУ. 2000.-578с.

19. Фінанси підприємств: Підручник / А.М. Поддерьогін. - 3-те вид.. перероб. Та доп.. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.

20. Харів П.С. Економіка підприємств. Тернопіль: „Економічна думка”. - 2000 - 500с.

21. Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства: навчальний посібник. Київ: ЦУЛ. - 2002 - 656с.

22. Шанк Дж.. Говиндараджан В. Стратегическое управление затраіами. Новьіе методьі увеличения конкуреніоспособности: Пер с англ. - СПб Бизнес Микро, 1999.-288с.

23. Швиданенко Г.О. Сучасна технологія діагностики фінансово-економічної діяльності підприємства: К.: КНЕУ. - 2002. - 191с.

Размещено на Allbest.ru

...