Організація та планування ремонтів електрообладнання виробничої дільниці

Розрахунок енергопотреб виробничої дільниці. Функції системи планово-попереджувального ремонту електрообладнання. Визначення ремонтної складності, міжремонтного періоду, собівартості капітального ремонту токарно-гвинторізного верстата моделі 1А625.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 06.08.2013
Размер файла 74,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Вихідні дані до курсової роботи

1. Організація та планування ремонтів електрообладнання виробничої дільниці

1.1 Розрахунок енергопотреб дільниці. Шляхи економії енергоресурсів

1.2 Характеристика основних фондів дільниці

2. Визначення ремонтоскладності токарно-гвинторізного верстата моделі 1А625

3. Вибір структур міжремонтного циклу

4. Визначення міжремонтного періоду для кожної структури

5. Побудова графіка ППР на рік

6. Розрахунок трудомісткості ремонтних робіт

7. Організація бригади ремонтних робочих на дільниці

7.1 Розрахунок кількості робочих у бригаді

8. Безтарифна форма оплати праці на дільниці

9. Розрахунок фонду оплати праці керівників та спеціалістів з відрахуваннями у єдиний соціальний фонд

10. Визначення кошторису загальновиробничих витрат на дільниці

11. Визначення калькуляційної собівартості на капітальний ремонт 1 Re токарно-гвинторізного верстата моделі 1А625

12. Наукова організація праці на дільниці

13 Техніко-економічні показники дільниці

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Виробниче обладнання представляє собою важливу частину основних фондів підприємств. Найбільш повне використання його забезпечує прискорення темпів розвитку виробництва і підвищення його ефективності , що в свою чергу прискорю розвиток економіки країни. У процесі експлуатації і технічної експлуатації обладнання зношується і втрачає точність - піддається фізичному зносу. Щорічно в промисловості поточному ремонту піддаються - 90- 100%, капітальному - 12-15% обладнання.

Роль ремонту не обмежується підтриманням обладнання в працездатному стані. Ставиться задача зв'язувати ремонт з конструктивним оновленням (модернізацією) обладнання для підвищення робочих швидкостей, зменшення часу холостих ходів, скорочення ручної праці, збільшення міцності двигунів для підвищення обладнання.

Особливе значення має систематичне здійснення міжремонтного обслуговування , яке попереджає поломки і аварії. На підприємствах ремонт і нагляд за обладнанням здійснюється відділом головного механіка і відділом головного енергетика.

Задачею ремонтної служби є своєчасне і якісне здійснення ремонту і нагляду за обладнанням для подовження строків його служби, зберігання необхідної точності і збільшення продуктивності, а також систематичне здійснення заходів по скороченню витрат і часу на ремонт. Спеціалісти створили систему планово-попереджувального ремонту, яка забезпечує подовження строку служби обладнання.

Система ППР представляє собою комплекс технічних і організаційних заходів по уходу, обслуговуванню і ремонту обладнання, які здійснюються в плановому порядку і яка носить попереджуючий характер. Плановою ця система називається тому, що всі заходи, які складають її зміст, здійснюються по плану (графіку) в раніше встановлені строки. Основною задачею системи ППР є подовження ремонтного циклу і міжремонтного періоду, скорочення часу виробництва ремонтних робіт і зниження їх вартості.

В систему ППР входять: малий, середній та капітальний ремонти. Малий ремонт передбачає заміну зношених деталей, строк служби яких не перевищує тривалість міжремонтного періоду. Середній ремонт передбачає заміну деталей, строк служби яких не перевищує періоду між двома ремонтами. Середній ремонт передбачає вивірку координат для повернення верстату точності, міцності і продуктивності. Капітальний ремонт передбачає заміну всіх зношених деталей, повне розбирання, регулювання і промивку верстату. Він передбачає ремонт базових деталей і проводиться звичайно зі зняттям верстату з фундаменту.

Вихідні дані до курсової роботи

Найменування

Модель

Кількість верстатів шт

Габаритні розміри, м

Потужність, кВт

Ціна, грн

Коротка характеристика верстатів

Категорія ремонтоскладності

Механічна частина

Електрична частина

Настольно-свердлильний з ручною подачею підвищеної потужності

2Н106П

5

560х 405

0,4

15000

Свердління, розгортання отворів до 6мм в деталях малих розмірів

3,5

1,5

Настольно- свердлильний одношпиндельний з ручною подачею

2М112

5

770х 370

0,6

17000

Свердління отворів до 12мм в деталях малих розмірів

5

2

Вертикально - свнрдлильний одношпиндельний

2Н125

7

1130х805

2,2

22420

Свердління , зенкерування , розгортання отворів до 25 мм , нарізання різьби до 35мм

6,5

2

Вертикально -свердлильний одношпиндельний

2Н135

4

1085х920

4

31610

6,5

2

Радіально свердлильний

2Л53У

4

1850х800

2,2

29000

Свердління, зенкерування , розгортання , розточування отворів , нарізання різьби

13,5

17,5

Радіально -свердлильний верстат

2Н55

3

1850х800

6,8

42900

Свердління , зенкерування , розгортання , нарізка торців до 100мм, шпинделя до 35мм

8

5,5

Мережі заземлення

-

300 м

-

-

-

-

-

1/100 м

Арматура освітлення

ДРЛ

50 од

-

-

-

-

-

0,5/10 од

Кабельні мережі

Ш70мм

2 км

-

-

-

-

-

5/1 км

Трансформатори струму і напруги

-

4 шт

-

-

-

-

-

2/1шт

1. Організація та планування ремонтів електрообладнання виробничої дільниці

1.1 Розрахунок енергопотреб дільниці цеху. Шляхи економії енергоресурсів

Витрати електроенергії у кВт год для виробничих цілей Wвироб. розраховується за формулою

Руст.*Ф * Кз * Ко

Wвироб = __________________________, (2.1)

Ксв

де Руст - сумарна встановлена потужність електродвигунів на дільниці цеху, кВт;

Фе - ефективний фонд часу роботи споживача електричної енергії, год;

Кз = 0,70 - 0,85 - коефіцієнт завантаження споживачів електроенергії;

Ко = 0,60 - 0,70- коефіцієнт одночасної роботи;

Кс = 0,92 - 0,95- коефіцієнт обліку втрат у мережі;

Кв = 0,85 - 0,90- коефіцієнт обліку втрат у двигуні.

65,6.*1807*·0,80*0,60 56898,82

Wвироб =______________________________ = ____________________ = 66548,32 кВт

0,95*0,90 0,855

Сумарна потужність Руст. розраховується за формулою

Руст. = ? (nі*Pі ), (2.2)

де nі - кількість одиниць устаткування, однієї моделі в цеху;

Pі - потужність всіх електродвигунів встановлених в цеху на одній одиниці устаткуванні, однієї моделі, кВт.

Руст. = (5*0,4 )+(5*0,6)+(7*2,2)+(4*4)+(3*6,8)+(4*22)=65,6 кВт

Ефективний фонд часу Фе розраховується за формулою

Фе = Др* t*S*(1- б), (2.3)

де Др - 251-255 - кількість робочих днів у році, дн;

t=8 - тривалість робочої зміни , год;

S=1 - кількість змін;

б = 0,06 - 0,10 - коефіцієнт простоїв обладнання у ремонті.

Фе =251*8*1*(1-0,1) =1807год

Кількість електроенергії у кВт год для освітлення приміщення Wосв. розраховується за формулою

H*S*Tосв.

Wосв. = ___________________________, (2.4)

1000 Косв.

де h = 25 - 30 Вт/м2 - норма освітлення 1м2 площини;

S - площа дільниці цеху, м2;

Tосв .- тривалість роботи освітлення ( в умовах середньої смуги 2000 - 2200) , год ;

Косв = 0,80 - 0,83 - коефіцієнт витрат електроенергії.

Площа дільниці цеху S розраховується за формулою

S =( ?(С*а*b))*Кд, (2.5)

де С - кількість верстатів у цеху на дільниці, шт;

а - довжина верстату, м;

b - ширина верстату, м;

Кд = 2,5 - 3 - коефіцієнт обліку додаткової площини.

S = ((5*0,56*0,405)+(5*0,77*0,37)+(7*1,13*0,805)+(4*1,085*0,92)+ (3*1,85*0,8)+(4*1,85*0,8))*3=96,75 м2

30*96,75*2000

Wосв. = _________________________ = 7256,25 кВт

1000*0,80.

Витрати стислого повітря для виробничих потреб Q пов. розраховуються за формулою

Q пов. = Сп * Фе.* gпов, (2.6)

де Сп = 28·0,5=14 - кількість верстатів з пневматичним затиском

(приймається за практичними даними 30 - 50 % від загальної кількості верстатів), шт;

Фе .- ефективний фонд часу роботи споживача електричної енергії, год;

gпов = 0,9 м3/год - витрата стислого повітря на один верстат.

Q пов. =14*·1807*0,9= 22768,2 м3

Необхідність у воді для виробничих потреб Qвода ( для охолодження зони різання) розраховується за формулою

gв ез *S ох.

Qвода = _________________, (2.7)

1000

де gв = 0,6 л/год - годинна витрата води на один верстат;

Фе- ефективний фонд часу роботи споживача електричної енергії, год;

Кз - коефіцієнт завантаження верстатів;

S ох. - кількість верстатів, які потребують охолодження

(приймають 30% від загальної кількості верстатів), шт.

0,6*1807*0,80*8

Qвода = _______________ = 6,94 м3

1000

Кількість води для побутових потреб Qпоб.в. розраховується за формулою

Qпоб.в. = 24*Р, (2.8)

де 24 м3 /люд. - норма води на кожного працюючого на рік;

Р - кількість робочих, люд.

Qпоб.в. = 24*28=672 м

Необхідність пари на виробничі потреби Qпар.вир. розраховується за формулою

Qпар.вир. = Фе*Qвода* К, (2.9)

де Фе - ефективний фонд часу роботи споживача електричної енергії, год;

Qвода - кількість води для виробничих потреб, т;

К = (0,16 - 0,19 )- норма підігрівання охолоджувальних сумішей на кожний літр води.

Qпар.вир. = 1807*6,94*0,16= 2006,49 т

Витрати пари на опалення Qпар. розраховуються за формулою

g* Н*U

Qпар = ______________________ , (2.10)

i*1000

де g = (15 - 20) ккал/ год - витрата тепла на один м3, ккал;

Н = (180 днів*24год) - кількість годин в опалювальний сезон;

U - об'єм дільниці цеху, м3;

i = 540 ккал/кг - теплота випарювання.

20*4320*541,8

Qпар = _________________________ = 86,69 т

540*1000

U = S*h*К, (2.11)

де S - площа дільниці цеху, м2;

h - висота дільниці цеху з крановим навантаженням - 8 м, без кранів - 5 м;

К - в залежності від прийнятого складає 1,12 - 1,13.

U = 96,75*5*1,12=541,8 м3

Отримані розрахунки внесли до таблиці 2.1.

Таблиця 2.1- Кількість енергоносіїв дільниці цеху ( на рік)

Необхідність дільниці цеху у видах енергії

Одиниця виміру

Кількість

Електроенергія силова

кВт·год

66548,32

Електроенергія освітлювальна

кВт·год

7256,25

Пара на виробничі потреби

т

2006,49

Витрати на опалення

т

86,69

Вода на виробничі потреби

т

6,94

Вода на побутові потреби

м 3

672

Стисле повітря

м 3

22768,20

Види економії електроенергії на підприємстві:

· Вибирати тільки економічні джерела світла.

· Всі освітлювальні прилади розміщувати максимально ефективно.

· Використовувати відображаючі поверхні в приміщеннях.

· Здійснювати своєчасне обслуговування освітлювальних приладів (заміна застарілого освітлюючого обладнання).

· Своєчасне відключення освітлювальних приладів (повинна бути складена схема роботи електроприладів).

· Стіни і стелі приміщень підприємства повинні бути пофарбовані у світлі тони.

· Регулярно проводити чистку приміщень, цехів (забруднені цеху споживають на 10-15% більше електроенергії).

· Розглянути можливість відключення окремих виробничих ділянок, які на даний момент тимчасово простоюють.

· Встановлення сонячних батарей на даху.

· Будівництво вітрогенераторів (вітряків) на території заводу.

· Розвісити по заводу агітаційні плакати з економії електроенергії.

· Заміна застарілих провідників електричної енергії на нові - мідні з меншими показниками втрати електроенергії.

· Встановлення великих енергозберігаючих вікон в цехах для поліпшення денного освітлення.

· Регулярна мийка віконного скла.

· Перемикання обмотки двигунів з зірки на трикутник при завантаженості менше 45%.

1.2 Характеристика основних фондів дільниці

Таблиця 2.2 - Технологічне устаткування дільниці цеху

Найменування верстата

Модель верстата

Кількість верстатів

Габаритні розміри

Потужність електродвигуна, кВт

Оптова вартість, грн.

Витрати на транспортування та монтаж , грн.

Первісна вартість устаткування, грн.

на один верстат

всього

на один верстат

всього

Настольно-свердлильний з ручною подачею

2Н106П

5

0,56х0,405

0,4

2

15000

75000

7500

82500

Настольно-свердлильний одношпиндельний з ручною подачею

2М112

5

0,77х0,37

0,6

3

17000

85000

8500

93500

Вертикально-свердлильний одношпиндельний

2Н125

7

1,13х0,805

2,2

15,4

22420

156940

15694

172634

Вертикально-свердлильний одношпиндельний

2Н135

4

1,085х0,92

4

16

31610

126440

12644

139084

Радіально-свердлильний верстат

2Н55

3

1,85х0,8

6,8

20,4

42900

128700

12870

141570

Радіально-свердлильний

2Л53У

4

1,85х0,8

2,2

6,2

29000

116000

11600

127600

Разом

28

65,6

688080

68808

756888

2. Визначення ремонтоскладності токарно-гвинторізного верстата моделі 1А625

Ремонтоскладність електричної частини метало та деревообробних верстатів Re розраховується за формулою

Re = Rg+ Ra, (2.12)

де Rg - сумарна ремонтоскладність електромашин, які обертаються та комплектують технологічне устаткування;

Ra - ремонтоскладність електроапаратури та електропроводки.

Таблиця 2.3 - Вихідні дані електродвигуна

Позначення двигуна

Потужність двигуна, кВт,

Швидкість обертання, об/хв

Ремонтоскладність, Ro

Коефіцієнт врахування типу електродвигуна, Кт

Коефіцієнт , що враховує кількість швидкостей , Кш

Сумарна ремонтоскладність електромашин розраховується за формулою

Rg = ? Roi тш, (2.13

де Roi - основна частина ремонтоскладності, загальна для електромашин усіх типів;

Кт - коефіцієнт типу електромашин;

Кш - коефіцієнт кількості швидкостей електромашин.

Таблиця 2.4 - Коефіцієнти ремонтоскладності для окремих електричних апаратів

Група

Найменування апаратів та їх кількість

Коефіцієнт ремонтоскладності Ка

А1

0,2

А2

0,3

А3

1

А4

2

Ремонтоскладність електроапаратури та електропроводки розраховується за формулою

Ra = Кп*Rg +0,1(А1К1+ ……+ А6К6 ), (2.14)

де Кп - коефіцієт ремонтоскладності електропроводки;

Кп =0,1 при кількості електромашин ,які обертаються ? 2;

Кп = 0,3 при кількості електромашин ,які обертаються ?2;

А1 …А6 - кількість електроапаратури різних груп у шафах, нішах, на пультах та технічному устаткуванні;

Ка1 …Ка6 - коефіцієнт ремонтоскладності апаратури.

Ця різниця виникла внаслідок модернізації верстата, а саме вдосконалення і збільшення кількості апаратури.

3. Вибір структур міжремонтного циклу

1. Для електродвигунів змінного та постійного струму, які працюють у чистих і сухих приміщеннях.

О - 3 міс.

М - 6 міс.

С - 12 міс.

К - 120 міс.

К1 1) - О1 - М1 - О2 - С1 - О3 - М2 - О 4 - С2 - О5 - М36 - С3 - О7 - М4- О8 - С4 - О9 - М 5 - О10 - С5 - О11 - М6 - О12 - С6 - О13- М714 - С 7 - О15- М8 - О16 - С8 - О17 - М9 - О18 - С9 - О19 - М10- О20- К22)

2. Для електродвигунів та струму, що працюють у цехах холодної обробки металів.

О - 2 міс.

М - 4-6 міс.

С - 8-12 міс.

К - 120 міс.

К1 1) - О1 - М1 - О2 - С1 - О3 - М2 - О 4 - С2 - О5 - М36 - С3 - О7 - М4 - О8 - С4 - О9 - М 5 - О20 - С5 - О11 - М6 - О12 - С6 - О13 - М714 - С 7 - О15- М8 - О16 - С8 - О17 - М9 - О18 - С9 - О19 - М10 - О20- С10- О21- М11 - О22 - С11- О23 - М12 - О24- С12 - О25 - М13 - О26 - С13 - О27 - М14 - О28 - С14 - О29 - М15 - О30 - К22)

3. Для електродвигунів та струму, що працюють у гарячих цехах та вологих і забруднених дільницях.

О - 1 міс.

М - 2 міс.

С - 4 міс.

К - 60 міс.

К11) - О1 - М1 - О2 - С1 - О3 - М2 - О 4 - С2 - О5 - М36 - С3 - О7 - М4 - О8 - С4 - О9 - М 5 - О10 - С5 - О11 - М6 - О12 - С6 - О13 - М714 - С 7 - О15- М8 - О16 - С8 - О17 - М9 - О18 - С9 - О19 - М10 - О20- С10 - О21- М11 - О22 -

С11 - О23 - М12 - О24- С12 - О25 - М13 - О26- С13 - О27 - М14 - О28 - С14 - О29 - М15 - О30 - К22)

4. Арматура освітлення

О - 1 міс.

М - 6 міс.

С - 12 міс.

К - немає

В - 120 міс.

В1 - О1 - О2 - О3 - О4- О5 - М167- О8 - О9- О10 - С1 - О11 - О12- О1314 - О15- М2 - О16- О17 - О18- О19- О20- С2- О21- О22 - О23 - О24- О25 - М3 - О26- О27- О28- О29- О30 - С3 - О31 - О32 - О33 - О34- О35 - М43637- О38 - О39- О40 - С4 - О41 - О42- О4344 - О45- М5 - О46- О47 - О48- О49- О50- С5- О51- О52 - О53 - О54- О55 - М6 - О56- О57- О58- О59- О60 - С6 - О61- О62 - О63 - О64- О65 - М7 - О66- О67- О68- О69- О70 - С7 - О71 - О72 - О73 - О74- О75 - М87677- О78 - О79- О80 - С8 - О81 - О82- О8384 - О859 - О86- О87 - О88- О89- О90- С9- О91- О92 - О93 - О94- О95 - М10 - О96- О97- О98- О99- О100 - В2

5. Мережі заземлення

О - 1 міс.

М - 3 міс.

С - 12 міс.

К - 120 міс.

В1 - О1 - О2 - М13 - О4- М2 5 6- М3 - О7- О8 - С1 - О9- О10 - М4 - О11 - О12 - М5- О1314 - М6- О15 - О16- С217 - О18- М7 - О19- О20 - М8- О21- О22 - М9- О23 - О24- С3 - О25 - О26 - М10- О27- О28 - М11- О29- О30 - М12- О31 - О32 - С4 - О33 - О34 - М13- О3536- М1437- О38 - М15- О39- О40 - С5- О41 - О42 - М16- О4344 - М17 45- О46- М18 - О47 - О48 - С6 - О49- О50 - М19 - О51- О52 - М20 - О53 - О54 - М21 - О5556 - С7- О57- О58 - М22- О59- О60 - М2361- О62 - М24- О63 - О64 - С8- О6566 - М25 - О67- О68 - М26- О69- О70- М27 - О71 - О72 - С9- О73 - О74- М28 - О75 76 - М297778- М30 79- О80- В2

6. Кабельні мережі

О - 1 міс.

М - 3 міс.

С - 12 міс.

К - 168 міс.

К1 ( В) - О1 - О2 - М13 - О4- М2 5 6- М3 - О7- О8 - С1 - О9- О10 - М4 - О11 - О12 - М5- О1314 - М6- О15 - О16- С217 - О18- М7 - О19- О20 - М8- О21- О22 - М9- О23 - О24- С3 - О25 - О26 - М10- О27- О28 - М11- О29- О30 - М12- О31 - О32 - С4 - О33 - О34 - М13- О3536- М1437- О38 - М15- О39- О40 - С5- О41 - О42 - М16- О4344 - М17 45- О46- М18 - О47 - О48 - С6 - О49- О50 - М19 - О51- О52 - М20 - О53 - О54 - М21 - О5556 - С7- О57- О58 - М22- О59- О60 - М2361- О62 - М24- О63 - О64 - С8- О6566 - М25 - О67- О68 - М26- О69- О70- М27 - О71 - О72 - С9- О73 - О74- М28 - О75 76 - М297778- М30 79- О8010 - О81- О82- М31 - О838432- О85 - О86 - М33- О87- О88 - С11 - О89 - О90 - М34- О9192- М3593- О94 - М36- О95- О96 - С12- О97 - О98 - М37- О99100 - М38 101- О102- М39 - О103 - О104 - С13 - О105- О106 - М40 - О107- О108 - М41 - О109 - О110 - М42 - О111112- К2

7. Трансформатори

О - 1 міс.

М - 12 міс.

С - немає

К - 36 міс.

К1 ( В) - О1 - О2 - О3 - О4- О5 - О6 - О7 - О8 - О9 - О10- О11 - М1- О1213 - О14 - О1516- О17 - О18- О19 - О20- О21 - О22 - М223 - О24 - О25- О26- О27- О28 - О29 - О30 - О31 - О32- О33 2

4. Визначення міжремонтного періоду для кожної структури

Визначаємо тривалість міжремонтного періоду - Тм.р. для електродвигунів змінного та постійного струму , що працюють у гарячих цехах:

Тц.рік е

Тм.р. = ____________________, (2.15)

О+ М+С+1

де О - кількість оглядів у структурі ремонтного циклу.

Фе - ефективний фонд часу роботи споживачів електроенергії , год ;

Тц.рік - тривалість ремонтного циклу у роках ( із структури ремонтного циклу );

М, С - кількість малих та середніх ремонтів у структурі ремонтного циклу.

10*1807

Тм.р.1 = ____________________________ = 451,75 год

20+10+9 +1

10*1807

Тм.р.2 = ____________________________ = 301,17 год

30+ 15 + 14 + 1

10*1807

Тм.р.3 = ____________________________ = 301,17 год

30+ 15 + 14 + 1

10*1807

Тм.р.4 = ____________________ = 150,58 год

100+ 10 + 9 + 1

10 *1807

Тм.р.5 = ________________________ = 150,58 год

80 + 29 + 10 + 1

14*1807

Тм.р.6 = ________________________ = 150,58 год

112 + 42 + 13 + 1

3* 1807

Тм.р. 7= ________________________ = 150,58год

33 + 2 + 1

5. Побудова графіка ППР на рік

В основі організації ремонту та догляду за електроустаткуванням лежить система планово-попереджувального ремонту (ППР), яка являє собою комплекс робіт з технічного догляду та ремонту устаткування, які проводяться по завчасно складеному плану ( графіку ) з метою попередження зносу, раптових виходів устаткування з ладу та підтримання його у працездатному стані.

Системою планово-попереджувального ремонту передбачається після відпрацювання кожним агрегатом заданої кількості годин проведення профілактичних оглядів і планових ремонтів (малих, середніх, капітальних).

Періодичність оглядів і планових ремонтів обладнання визначаються його особливостями , призначенням і умовами експлуатації.

Для побудови графіка ППР необхідно такі дані:

- структура ремонтного циклу;

- найменування устаткування;

- модель устаткування;

- ремонтоскладність;

- кількість змін;

- міжремонтний період;

- вид та дата останнього ремонту.

6. Розрахунок трудомісткості ремонтних робіт

Трудомісткість ремонтних робіт - це час на виконання ремонтних робіт по графіку ППР, яка визначається за формулою

Т= (То *О + Тм*М + Тс* С + Тк* К ) * Re, (2.17)

де То , Тм , Тс , Тк - нормативи часу на виконання ремонтних робіт на одну ремонто-одиницю в годинах ( з довідника ППР);

То = 0,1,

Тм = 2,0 Тс = 7,0,

Тк = 10,0 нормо-год.

О, М, С, К - це кількість планових ремонтів по кожній моделі устаткування;

Re - категорія ремонтоскладності кожної моделі.

Т2Н106П = ( 0,1*10 + 2*5 + 7*4 + 10*1)*1,5 = 60 нормо-год

Т2М112 = (0,1*10 + 2 *5 + 7*4 + 10*1)* 2 = 98 нормо-год

Т2Н125= (0,1 * 21 + 2* 9 + 7*10 + 10*1) *2 = 200,2 нормо- год

Т2Н135 = (0,1 · 12 + 2 · 6 + 7 · 5+ 10 · 1) · 2 = 116,4 нормо- год

Т2Н55 = (0,1* 12 + 2 * 12 + 7 *1) *3,5 = 617,10 нормо-год

Т2Л53У = (0,1*16 + 2 *16+ 7* 15 + 10*1)*17,5 = 2600,5 нормо-год

Тарм.осв. = (0,1* 40 + 2*15 + 7*·4 + 10*1) * 0,5 = 732 нормо-год

Ткаб.мер. = (0,1* 11 + 2* 0 + 7 * 0 + 10 *1)* 1 = 11,1нормо-год

Тмер.заз. = (0,1 *30 + 2 * 2 + 7 * 3 + 10* 1)*1 = 38 нормо-год

Ттр-ри = (0,1*·8 + 2 * 3 + 7 * 0 + 10* 1)*1 = 16,8 нормо-год

Тзаг= 3830,10 нормо-год

7. Організація бригади ремонтних робочих на дільниці

Створення бригад оформлюється наказом ( розпорядженням) керівника підприємства або структурного підрозділу. При комплектації бригад ураховується принцип добровільності.

Бригада несе колективну відповідальність за виконання встановленого завдання та якість роботи.

Застосовується особиста відповідальність за порушення трудової дисципліни, а також особиста і колективна матеріальна відповідальність за збитки, нанесені підприємству.

Бригади бувають спеціалізованими і комплексними.

До складу спеціалізованої бригади входять робітники тільки однієї спеціальності, але різної кваліфікації.

До складу комплексних бригад входять робітники різних професій.

Бригаду очолює бригадир - передовий кваліфікований робітник, що володіє організаторськими здібностями і користується авторитетом у членів бригади не нижче четвертого розряду, який склав іспит на четверту кваліфікаційну групу по ПТБ (для електротехнічного персоналу).

Не звільнений від виконання робіт в якості робочого бригадир разом із знаннями, передбаченими за його професією і розряду в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників (далі - ЄТКД), додатково повинен знати: технологію і організацію виробництва і праці, правила виконання робіт, норми витрат матеріалів, порядок оплати праці, облік робочого часу, вимоги, що пред'являються до якості виконуваної роботи, а також до використовуваних сировини і матеріалів, правила експлуатації закріпленого за бригадою інструменту та обладнання, інструкції з охорони праці, техніки безпеки, промислової санітарії та протипожежної безпеки при виконанні робіт, що доручаються бригаді, інші питання, пов'язані з діяльністю бригади.

Бригадир як керівник бригади має право:

- вимагати від адміністрації своєчасного забезпечення всім необхідним для нормального ходу виробничого процесу і виконання встановленого бригаді плану (завдання);

- давати робочим бригади необхідні вказівки щодо виконання робіт, що мають для них обов'язковий характер, вимагати від них своєчасного і якісного виконання доручених робіт, дотримання технологічної дисципліни, правил з охорони праці та техніки безпеки, трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку;

- отримувати роз'яснення адміністрації по трудовому законодавству, нормування та умов оплати праці, нарахованої заробітної плати та інших питань, що стосуються бригади;

- готувати і вносити з урахуванням думки майстра на затвердження колективу бригади пропозиції щодо встановлення розмірів КТУ членам бригади, представляти їх з урахуванням думки колективу бригади до заохочення;

- представляти інтереси бригади на виробничих нарадах, зборах, засіданнях громадських органів і т.д.

Призначення бригадира проводиться за рекомендацією майстра з урахуванням думки усіх членів бригади наказом (розпорядженням) керівника підприємства, цеху або іншого структурного підрозділу.

Бригадир підпорядковується майстру, а при його відсутності - іншому керівнику.

Бригаді встановлюються виробничі завдання (річні, квартальні, місячні) за об'ємом робіт, видами послуг, завданням щодо зниження трудомісткості та підвищення якості робіт.

За бригадою закріплюється виробнича площа та обладнання, бригада забезпечується технічною документацією, інструментом, матеріалами, запасними частинами та ін.

7.1 Розрахунок кількості робочих у бригаді

Визначення кількості ремонтного персоналу для виконання ремонтних робіт по графіку ППР на дільниці - Чрем розраховується за формулою

Тзаг

Чрем = ____________, (2.18)

Фк

де Тзаг - загальна трудомісткість ремонтних робіт по графіку ППР, нормо-год;

Фк - корисний фонд часу одного робітника, год.

Фк = Др* t * (1 - Я), (2.19)

де Др - кількість робочих днів у році, дн.;

t - тривалість робочої зміни, год;

Я = (0,08 - 0,10) - коефіцієнт планових невиходів на роботу (це лікарняний, планова відпустка, декретна відпустка).

Фк = 251* 8* (1 - 0,1) = 1807,2 год

3830,10

Чрем = _____________ = 2 люд.

1807,2

Визначення умовного коефіцієнту завантаження бригади ремонтних робітників на протягом року - Кзав розраховується за формулою

Фк · Ч рем

Кзав = _______________,( 2.20)

Тзаг

1807 · 2

Кзав = _______________ = 0,94

3830,4

Визначення чисельності робітників у бригаді з урахуванням умовного коефіцієнту завантаження - Ч бр розраховується за формулою

Ч бр = Чрем * Кзав , (2.21)

Ч бр = 2 ·*0,94 = 1,88? 2 люд.

Рівень продуктивності ремонтних робочих розраховується за формулою

Тзаг

Пт = ____________, (2.22)

Ч рем

3830,1

Пт = ___________ = 1915 нормо-год / люд.

2

8. Безтарифна форма оплата праці на дільниці

В умовах становлення ринкових відносин на багатьох підприємствах знайшла використання безтарифна система оплати.

Фактична заробітна плата кожного працівника підприємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу або окремого підрозділу і залежить від кваліфікаційного рівня працівника (К), коефіцієнта трудової участі (КТУ) і фактично відпрацьованого часу (Тф).

Кваліфікаційний рівень (К) встановлюється всім членам трудового колективу в залежності від виконуваних функцій, рівня кваліфікації.

Коефіцієнт трудової участі (КТУ) теж виставляється всім працівникам і затверджується Радою трудового колективу.

КТУ підвищується за:

- якість виконаних робіт;

- творчу активність робітника;

- виконавчу дисципліну;

- інтенсивність праці в порівнянні з іншими членами бригади;

- передачу досвіду іншим робітникам.

КТУ знижується за :

- не виконання планових завдань;

- за допущений брак у роботі;

- порушення дисципліни та техніки безпеки;

- не виконання розпорядження бригадира та майстра.

Таблиця 2.6 - Вихідні дані по бригаді

Розряд робітника

Тарифний коефіцієнт, Кт

Тарифна ставка, Сг, грн./год

Кількість годин, Т, год

Кількість балів, Н

III розряд

1,20

9,11

160

78

IV розряд

1,33

10,09

158

82

IV розряд

1,33

10,09

172

90

V розряд

1,50

11,38

180

89

Тарифна заробітна плата Зтар розраховується за формулою

Зтар = Т*·Сг, (2.23)

де Т - кількість відпрацьованих годин робітником бригади впродовж місяця, год;

Сг - годинна тарифна ставка розряду робітника, грн. / год.

Зтар1 = 160*9,11=1457,60 грн.

Зтар2 = 158*10,09= 1594,22 грн.

Зтар3 = 172*10,09=1735,48 грн.

Зтар4 = 180·*11,38= 2048,40 грн.

? Зтар. = 6835,70 грн.

Загальна сума приробітку бригади Пбр розраховується за формулою

Пбр = Збр - ? Зтар , (2.24)

Збр = ? Зтар + 0,4*?Зтар, (2.25)

де Збр - загальна заробітна плата бригади, грн.;

тар- загальна сума тарифної зарплати бригади, грн.

Збр = 6835,70 + 0,4* 6835,70 = 9569,70 грн.

Пбр =9569,70 - 6835,70= 2734,00 грн.

Кількість коефіцієнто-балів Нкт розраховується за формулою

Нкт = Н*Кт , (2.26)

де Н - кількість балів за місяць, одержаних кожним робітником;

Кт - тарифний коефіцієнт розряду робітника.

Нкт1 = 78*1,20 =83,6

Нкт 2 = 82*1,33 = 109,06

Нкт 3 = 90*1,33 = 119,7

Нкт 4 = 89*1,50 = 133,5

? Нкт = 455,86

Приробіток на один коефіцієнто-бал Пк-б розраховується за формулою

Пк-б = Пбр / ? Нкт , (2.27)

де Пбр - загальна сума приробітку бригади, грн.;

? Нкт - загальна сума коефіцієнтобалів.

Пк-б = 2734,00 / 455,86 =5,997 грн.

Приробіток робітника П роб. розраховується за формулою

П роб. = Пк-б* Нкт , (2.28)

де Пк-б - приробіток на один коефіцієнтобал, грн.;

Нкт - кількість коефіцієнтобалів.

П роб.1 = 5,997*93,6 = 561,32 грн.

П роб.2 = 5,997*109,06 = 654,03 грн.

П роб.3 = 5,997 *119,7 = 717,84 грн.

П роб.4 = 5,997*133,5 = 800,60 грн.

? П роб. = 2733,79 грн.

Заробітна плата робітника Зроб. розраховується за формулою

Зраб = Зтар + П раб , (2.29)

де Зтар - тарифна заробітна плата робітника, грн.;

П раб - приробіток робітника, грн.

Зраб 1= 1457,6 + 561,32= 2018,92 грн.

Зраб 2= 1594,22 + 654,03 =2248,25 грн.

Зраб 3= 1735,48+ 717,84 = 2453,32 грн

Зраб 4= 2048,40+ 800,60 = 2849 грн

? Зраб = 9569,49 грн

Середньомісячна заробітна плата в бригаді Збрм. розраховується за формулою

Збр

Збр м. = __________, (2.30)

ч

де Збр - заробітна плата в бригаді, грн.;

ч - чисельність осіб у бригаді, люд.

9569,70

Збр м. = ___________ = 2392,43 грн

4

9. Розрахунок фонду оплати праці керівників та спеціалістів з відрахуваннями у єдиний соціальний фонд

Фонд оплати праці керівників і спеціалістів розраховується за формулою

Фопл. (керівників та спеціалістів ) = О*ч *12 *·(1+П%/100 %), (2.31)

де О - посадовий оклад, грн.;

ч - чисельність осіб, люд.;

12 - кількість місяців у році;

П - відсоток премій, %.

Омайстер = 1900 - 2200 грн

Оенергетик = 2300 - 2500 грн

Фопл. м = 2200* 1*·12*(1+40%/100 %) = 36960 грн

Фопл. ен = 2500* 1*12*(1+40%/100 %) = 42000 грн

Таблиця 2.7 - Фонд оплати керівників та спеціалістів

Посада

Кількість керівників та спеціалістів

Місячний посадовий оклад (О), грн.

Річний фонд зарплати (Фріч.), грн.

Премія від 30 до 40% від посадового окладу (П), грн.

Фонд оплати праці (Фопл),грн.

Змінний майстер

1

2200

26400

10560

36960

Енергетик

1

2500

30000

12000

42000

Разом

2

-

38400

32560

78960

Середньомісячна заробітна плата керівників та спеціалістів розраховується за формулою

Фопл.

Зср.м. = _____________, (2 .32)

?Ч*12

де Фопл - загальний фонд оплати керівників та спеціалістів, грн.

?Ч - чисельність керівників та спеціалістів;

12 - кількість місяців у році.

78960

Зср.м. = ________________ = 3290 грн.

2*12

Відрахування у єдиний соціальний фонд розраховуються за формулою

бвідр.

З відр. = Фопл*___________ , (2.33)

100%

де Фопл. - загальний фонд оплати праці керівників та спеціалістів, грн.;

б - відсоток відрахувань, % згідно діючого законодавства.

38,55%

З відр. = 78960* ___________ = 30439,08 грн

100%

Відрахування по загальному фонду оплати бригади.

38,55%

З відр.бр. = (9569,7·12)*___________ = 44732,03 грн.

100%

10. Визначення кошторису загальновиробничих витрат на дільниці

Таблиця 2.8 - Кошторис загальновиробничих витрат

Статті витрат

Сума, грн.

Методика розрахунку

Вихідні дані

1 Утримання будинку

1.1 Електроенергія для освітлювання

7981,88

Зе = Wосв. * Це

Зе =1,1*7256,25

Це=1,1кВт/г

Wосв=7256,25

1.2 Витрати води на побутові потреби

7338,24

Зв = Qпотр* Цв

Зв =10,92*672

Цв=10,92

Qпотр.=672

1.3 Витрати на опалення

3901,05

Зпал. = Qпарп

Зпал. =45* 86,69

Цп=45 грн/т

Qпар=86,69

1.4 Виробничий та господарський інвентар

30275,52

756388 ·0,02

Впер.= 756388 грн

2 Амортизація будівлі

10158,75

96,75·3500·0,03

S=96,75 м2

Ц м2=3500грн

3 Поточний ремонт будівлі

6772,5

96,75·3500·0,03

S=96,75 м2

Ц м2=3500грн

4 Витрати на охорону праці

16000

32 · 400

nроб+ 3= nсум1

28+4=32

5 Витрати на раціоналізацію та винахідництво

3400

34 · 100

nроб+ 3+2= nсум2

28+4+2=34

6 Фонд оплати керівників та спеціалістів

78960

36960 +42000

Фопл.м=36960

Фопл.енерг.= 42000

7 Відрахування до єдиного соціального фонду

30439,08

78960 · 0,3855

б відр.=38,55

Всього по 1.1- 7

192167,02

8 Інші загальновиробничі витрати

9608,35

192167,02 · 0,05

Разом

201775,37

11. Визначення калькуляційної собівартості на капітальний ремонт 1Re токарно-гвинторізного верстата моделі 1А625

Основна заробітна плата виробничих робітників Зо розраховується за формулою

Зо = Ткр, (2.34)

де Тк = 10,0 нормо-год - трудомісткість однієї ремонтної одиниці на капітальний ремонт електротехнічного обладнання;

Ср - середньогодинна тарифна ставка ремонтних робітників, грн./ год.

Середньогодинна тарифна ставка Ср розраховується за формулою

Ср = Сг І *?Ктср, (2.35)

де Сг І - годинна тарифна ставка І розряду, грн./год;

тср - середній тарифний коефіцієнт.

Середній тарифний коефіцієнт Ктср розраховується за формулою

? (Кт · Ч)

Ктср = __________________, (2.36)

де Кт - тарифний коефіцієнт відповідного розряду робітника;

Ч - чисельність робітників відповідного розряду, люд.;

?ч - загальна чисельність робітників, люд.

(1,20 · 1+1,50·1+1,33·2)

Ктср = ______________________________ = 1,34

4

Ср = 7,59 *1,34 = 10,17 грн./год.

Зо = 10 *10,17 = 101,7 грн.

Витрати на матеріали та запасні частини для виконання ремонтних робіт Зм розраховуються за формулою

Зм = (Зо * б м )/ 100%, ( 2.37)

де Зо - основна заробітна плата, грн.;

б м = (100 - 150)% - відсоток, який враховує вартість матеріалів та запасних частин на ремонт.

101,7 * 125

Зм = _______________ = 127,1 грн

100

Додаткова заробітна плата ( оплата відпусток, доплата за виконання додаткових функцій ) Здод. розраховується за формулою

Здод = (Зо ·*бдод )/100%, (2.38)

де Зо - основна заробітна плата, грн.;

бдод = (6 - 24)% - відсоток, який враховує додаткову заробітну плату.

101,7 · 20

Здод = _______________ = 20,34 грн.

100

Відрахування Звідр. до єдиного соціального фонду розраховуються за формулою

Звідр.=[ (Зо + Здод )·* бвідр. ] /100%, (2.39)

де Зо - основна заробітна плата, грн.;

Здод- додаткова заробітна плата, грн.;

бвідр. - відсоток відрахувань, % = 38,55

(101,7 + 20,34) *38,55

Звідр.= _________________________________= 47,04 грн.

100

Витрати на паливо та енергію ( паливо, електроенергія, пара, газ та інше , які безпосередньо використовуються при виконанні ремонтних робіт ) Зпал.. розраховуються за формулою

Зпал. = (Зо* б пал. ) / 100%, (2.40)

де Зо - основна заробітна плата, грн.;

бпал= (70 - 80)% - відсоток витрат на паливо та електроенергію.

101,7 *70

Зпал.= ________________ = 71,19 грн

100

Загальновиробничі витрати Звир (витрати на утримання, експлуатацію машин та устаткування, накладні витрати на організацію виробництва і управління бригадами, дільницями, цехами) розраховуються за формулою

Звир = (Зо *, бвир. )/100%, (2.41)

де Зо - основна заробітна плата , грн.;

бвир = (2 - 10)% - відс...


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.