Методологія та організація статистичного дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Методологія та організація статистичного дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності

Ковтун Наталія Василівна

УДК 330.101.52:330.322

08.03.01 - Статистика

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі обліку та аудиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор

Герасименко Сергій Сергійович,

Національна академія управління,

завідувач кафедри обліку, аудиту та статистики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Захожай Валерій Борисович,

Міжрегіональна академія управління персоналом, директор

Інституту міжнародної економіки і фінансів,

завідувач кафедри фінансів і статистики

доктор економічних наук, професор

Мостенська Тетяна Леонідівна,

Національний університет харчових технологій,

декан економічного факультету,

завідуюча кафедрою менеджменту

доктор економічних наук, професор

Єріна Антоніна Михайлівна,

Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана,

професор кафедри статистики

Провідна установа: Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України, кафедра статистики

Захист відбудеться “16” червня 2006 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90-а, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, кімн. 12.

Автореферат розісланий “12” травня 2006 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.І. Мазур

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Основне завдання економічної діяльності на макрорівні - прискорення соціально-економічного розвитку країни шляхом переходу до економіки вищої організації й ефективності з більш розвинутими продуктивними силами. Провідну роль в досягненні цієї мети відіграє активізація інвестиційної діяльності, що сприяє зростанню макроекономічних показників, розвитку саме тих видів економічної діяльності, які, насамперед, обумовлюють зростання добробуту населення. Виходячи з цього, організований та впроваджений відповідним чином інвестиційний процес обумовлює зростання ефективності господарювання та забезпечує сталий соціально-економічний розвиток в довготривалій перспективі.

На сьогодні розвиток інвестиційної сфери в Україні знаходиться не на достатньо високому рівні. Така ситуація зумовлена багатьма причинами: відсутністю вільних коштів у населення, підприємств і держави для здійснення інвестиційних програм. Це знижує інтенсивність процесу розширеного відтворення, а також доходність як капітальних, так і фінансових інвестицій. А відсутність відповідного інформаційного забезпечення дослідження інвестиційної діяльності та інвестиційного процесу призводить до непрозорості інвестиційного середовища, чим ускладнює ухвалення інвестиційних рішень індивідуальними інвесторами та портфельними менеджерами. До того ж, недосконалість нормативно-правової бази і фінансової системи, надмірне втручання держави в діяльність суб'єктів господарювання, нерозвиненість кредитного ринку та ринку цінних паперів, високі темпи інфляції - все це також значно ускладнює діяльність суб'єктів інвестування в Україні. Зменшення їх негативного впливу вимагає створення багаторівневого механізму управління інвестиційною діяльністю та інвестиційним процесом: це дозволить органічно сполучати форми приватного і державного інвестування, оптимізувати взаємозв'язки різноманітних суб'єктів інвестиційної діяльності й інші заходи, що забезпечують ефективність інвестування на всіх рівнях.

Початковим етапом вирішення вказаного завдання має стати розроблення інвестиційної і структурної політики управління інвестиційною діяльністю, орієнтованою на позитивні зміни в структурі капіталу. Розроблення, впровадження та контроль здійснення такої політики вимагає створення відповідної інформаційної бази. Формування та оновлення такої бази передбачає забезпечення організації та функціонування системи статистичного спостереження, аналізу і прогнозування інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності для різних рівнів її здійснення. Такий підхід дозволить визначати основні напрями інвестиційної діяльності, виявляти та вимірювати роль факторів, що впливають на активізацію та ефективність інвестування, а також його наслідки для економіки країни та добробуту населення. Капітальні інвестиції, як основна складова ресурсного забезпечення інтенсифікації економіки, з одного боку, є провідним чинником процесу інтенсифікації а з іншого - його головним обмеженням: зростаючі потреби видів економічної діяльності у новій техніці об'єктивно стримуються існуючими можливостями їх задоволення галузями інвестиційного комплексу. Тому важливим завданням аналізу і прогнозування інвестицій стає вибір найефективніших варіантів і шляхів ресурсного забезпечення інтенсифікації економічного розвитку. Це вимагає наявності відповідного методологічного забезпечення дослідження стану та перспектив розвитку інвестиційної сфери і відтворення інвестиційних ресурсів. Результати статистичного дослідження мають відобразити особливості функціонування економіки в умовах ринкової трансформації і зміни мотивації інвестиційної діяльності. Ці зміни повинні виражатися у зниженні частки капітальних інвестицій, що використовуються для приросту виробництва продукції через введення нових потужностей і збільшення частки інвестиційних ресурсів, що спрямовуються на розвиток ресурсозберігаючих технологій і техніки, поліпшення умов праці, охорону навколишнього середовища, тощо. Вирішення зазначених завдань потребує розроблення методології комплексного статистичного дослідження інвестиційної діяльності та інвестиційного процесу, що дасть можливість проаналізувати їх взаємозв'язки з розвитком економічного потенціалу країни та ефективністю функціонування економіки в цілому. Результатом цього мають стати науково-обґрунтовані плани соціально-економічного розвитку країни. Основним джерелом інформації для характеристики складових інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності має стати моніторинг діяльності учасників інвестування.

Ступінь дослідження проблеми. Дослідженню проблем інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності присвячено роботи багатьох зарубіжних і вітчизняних вчених-економістів та практиків: С.І. Абрамова, В.М. Аньшина, В.Д. Базилевича, Г. Бірмана, В.М. Гейця, С. Шмідта, І.А. Бланка, Л.М. Борщ, М.А. Лімітовського, П. Массе, Т.В. Майорової, Т.Л. Мостенської, А.В. Мертенса, В.Л. Оcецького, А.А. Пересади, Ф. Фабоцці, А.А. Чухно, У. Шарпа та інших.

Теоретичні та практичні підходи до визначення економічної ефективності інвестицій розглядали М. Бромвич, Ю. Блєх, У. Гєтце, А.Ф. Гойко, М.П. Денисенко, В.П. Савчук, П.М. Хавранек, В.М. Хобта, А.К. Шумейко. Необхідність застосування статистичних методів в аналізі інвестування обґрунтована в роботах вітчизняних і зарубіжних вчених, зокрема Л.О. Бакаєва, О.Д. Василика, В.В. Вітлінського, А.В. Головача, С.С. Герасименка, А.М. Дуброва, В.Б. Захожая, А.М. Єріної, А.Б. Ідрісова, Н.І. Костіної, Р.М. Моторина, І.Н. Перепечина, Н.О. Парфенцевої, В.М. Саліна, О.І. Черняка, Є.М. Чєтиркіна, В.Г. Швеця та інших.

Проте окремі теоретичні, методологічні, організаційні та методичні питання статистичного дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності ще не вирішені. Зокрема, це стосується застосування несуцільних спостережень при дослідженні інвестиційної сфери; оптимізації розподілу інвестиційних ресурсів на макрорівні з метою забезпечення ефективності інвестиційних рішень на мікро-, мезо- і макро- рівнях; методичного забезпечення дослідження інвестиційної діяльності, насамперед, дослідження фінансових ринків та оцінювання ефективності управління портфелем цінних паперів; використання статистичних методів, які зазвичай пропонується застосовувати лише для узагальнення в динаміці обсягів інвестицій в територіальному та галузевому розрізах, або для обґрунтування окремих інвестиційних проектів.

Відсутність системного підходу при використанні методів статистичного аналізу інвестування унеможливлює отримання цілісної оцінки стану та розвитку інвестиційної сфери і прийняття ефективних управлінський рішень, а також ставить центральну проблему, що полягає в розробленні відповідного статистичного забезпечення управління інвестиційним процесом та інвестиційною діяльністю в Україні, яка вже сьогодні потребує нагального вирішення.

Таким чином, недостатній ступінь розроблення методичних та організаційних підходів до статистичного дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності, з одного боку, і провідна роль результатів такого дослідження для забезпечення соціально-економічного розвитку країни, з іншого, зумовили актуальність теми дисертаційної роботи та необхідність проведення відповідного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана за планами комплексних науково-дослідних тем: економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень” (№ державної реєстрації БФ040-01), кафедри обліку та аудиту “Розробка методологічних засад стандартизації та гармонізації національного рахівництва в умовах ринкової економіки” (№ державної реєстрації 01БФ040-01), особистий внесок автора полягає в розробленні методологічних засад статистичного вивчення інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності; Державного інституту комплексних техніко-економічних досліджень “Аналіз та порівняльна оцінка методів досліджень руху фінансових потоків на підприємствах державного корпоративного сектора економіки України” (№ державної реєстрації 0104U00813), особистий внесок автора полягає у розробленні методичних засад статистичного вивчення інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності в умовах трансформації економіки, а також методичних рекомендацій для оцінювання ефективності фінансових потоків на підприємствах державного корпоративного сектора економіки України.

Дисертаційна робота виконувалась згідно з паспортом спеціальності 08.03.01 - Статистика за напрямами:

теорія та методологія статистики;

обліково-аналітичне та інформаційне забезпечення статистичних досліджень;

формування системи статистичних показників;

методичне забезпечення статистичних досліджень;

статистичні дослідження актуальних проблем соціально-економічного розвитку;

статистичні дослідження як інструмент обґрунтування і підтримки управлінських рішень;

статистичні методи дослідження закономірностей і особливостей розвитку масових соціально-економічних явищ і процесів в галузевому, регіональному і макроекономічному аспектах;

методологія і організація статистичного спостереження та оброблення статистичної інформації.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретико-методологічних та організаційних засад комплексного статистичного дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності в умовах трансформаційних процесів в економіці України.

Для досягнення мети було сформульовано та вирішено такі завдання:

обґрунтування суті інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності як об'єктів статистичного дослідження, уточнення напрямів статистичного дослідження інвестування та основних складових інвестиційного процесу й інвестиційної діяльності;

розроблення методологічних та організаційних засад статистичного дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності за даними статистичного моніторингу і несуцільних спостережень;

розроблення багаторівневої системи статистичних показників, що характеризують інвестиційний процес та інвестиційну діяльність, а також структури інформаційного забезпечення статистичного аналізу інвестування і схем взаємозв'язку інформаційних потоків;

обґрунтування використання статистичних методів для організації та забезпечення моніторингу інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності;

розроблення методичних підходів до аналізу інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності на базі використання методів експертного оцінювання;

розроблення методологічних засад статистичного аналізу інвестування в умовах обмеженості даних та застосування статистичних методів аналізу взаємозв'язків і моделювання при дослідженні складових інвестиційного процесу;

розроблення індексних систем для аналізу доходності фінансових інвестицій та інвестиційного портфеля, а також впливу структурних складових на результати інвестиційної діяльності;

розроблення методики оцінювання процесів концентрації інвестицій в основний капітал та їх впливу на результати інвестиційної діяльності;

обґрунтування доцільності використання багатомірних групувань в аналізі інвестування на макрорівні;

розроблення методичних засад аналізу динаміки основних показників інвестиційної діяльності та їх взаємозв'язків, а також основних тенденцій інвестиційної діяльності та розвитку інвестиційного процесу в сучасних умовах функціонування економіки України, проведення багатомірної періодизації інвестиційного процесу в умовах короткої динаміки;

розроблення критеріїв та багаторівневої системи показників ефективності інвестиційної діяльності й інвестиційного процесу та здійснення аналізу на їх основі;

розроблення методики побудови зведеної інтегральної оцінки ефективності інвестування на мікро-, мезо- та макро- рівнях.

Об'єкт дослідження - система фінансово-економічних відносин між суб'єктами інвестиційної діяльності, яка обумовлює зміст та структуру інвестиційних процесів на мікро-, мезо- і макро- рівнях.

Предмет дослідження - сукупність теоретико-методологічних та організаційних засад і методичних підходів до статистичного дослідження інвестиційного процесу та результатів інвестиційної діяльності.

Методи дослідження. Для вирішення сформульованих завдань використовувались загальнонаукові методи: аналізу, синтезу, системного підходу, структурний, історичний, що дало змогу дослідити інвестиційний процес на всіх етапах його розвитку, а також обґрунтувати необхідність використання статистичних методів для характеристики інвестиційного процесу та результатів інвестиційної діяльності. Це, зокрема, метод статистичного спостереження, а також метод групування, який слугував базою при здійсненні періодизації економічного розвитку та розвитку інвестиційного процесу; методи кореляційно-регресійного, факторного аналізу та методи моделювання, що використовувалися для вивчення взаємозв'язків між окремими складовими інвестиційного процесу й інвестиційної діяльності; індексний метод, який, крім традиційного використання в аналізі динаміки обсягів виробництва, також застосовано до аналізу зміни відтворювальної структури інвестицій в основний капітал. Застосування методу канонічних кореляцій дозволило розширити межи дослідження взаємозв'язків окремих сторін інвестиційної діяльності підприємств, галузей (видів діяльності), регіонів. На підставі методу багатомірного шкалування було здійснено звужування ознакового простору, а також за сукупністю ознак визначено подібні елементи - регіони, галузі (види діяльності) з метою сегментації. Використання методів аналітичного вирівнювання дало можливість проаналізувати основні тенденції зміни вартісних показників, що характеризують загальні результати інвестиційної діяльності. На основі методу багатовимірної середньої здійснено оцінювання ефективності інвестиційного процесу на макрорівні.

Інформаційною базою дослідження є: закони України “Про інвестиційну діяльність”, “Про державну статистику”, “Про інформацію”, “Про цінні папери і фондову біржу”; Постанови Кабінету Міністрів України: “Про режим іноземного інвестування”, “Про вдосконалення механізму приватизації в Україні”; Державні програми розвитку інвестиційної діяльності в Україні на 2002-2010 рр., заохочення іноземних інвестицій; дані Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, Національного банку України, Фонду державного майна; публікації міжнародних організацій, наукових установ; монографії, збірники та періодичні видання за напрямом дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробленні теоретико-методологічних та організаційних засад статистичного дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності в умовах трансформації економіки, а також методичного забезпечення їх аналізу з метою обґрунтування за його результатами доцільності прийняття інвестиційних рішень. Найбільш вагомими теоретичними та практичними результатами, які характеризують наукову новизну дослідження та особистий внесок автора, є такі:

вперше:

побудовано аналітичну модель інвестиційного процесу на макрорівні на підставі відокремлення економічних категорій “інвестиційний процес” та “інвестиційна діяльність” з урахуванням особливостей їх прояву на різних рівнях функціонування економічної системи, що дало можливість сформулювати принципи статистичного дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності;

розроблено багаторівневу систему статистичного забезпечення аналізу інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності, що дало можливість визначити та охарактеризувати закономірності розвитку інвестиційного процесу й інвестиційної діяльності на мікро-, мезо- і макро- рівнях на основі застосування принципу системності;

розроблено інформаційне забезпечення статистичного аналізу інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності, побудоване на принципах спрямованості інформаційних потоків, цілісності, динамічній, територіальній і методологічній порівнянності його основних елементів, достовірності і прозорості, що дало можливість розробити пропозиції щодо вдосконалення існуючої системи статистичних показників оцінювання стану, динаміки та ефективності інвестування на мікро-, мезо- і макро- рівнях;

розроблено методичне забезпечення статистичного аналізу інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності, що дало можливість здійснити комплексний статистичний аналіз інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності на різних рівнях в умовах обмеженості статистичних даних, зробити висновки щодо характеру розвитку інвестиційного процесу та оцінити ефективність інвестиційної діяльності;

удосконалено:

методику побудови узагальнюючого показника ефективності інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності. Запропонована методика може бути застосована для оцінювання ефективності інвестування на рівні підприємства, галузі (виду діяльності), регіону, ринку, країни;

методику оцінювання ступеня концентрації інвестицій на основі середньоквадратичного та нормованого коефіцієнтів концентрації. Це дає можливість аналізувати структурні зміни в концентрації капіталу, інвестицій, виробництва; здійснювати порівняльний аналіз індексів концентрації та динаміки інвестиційного процесу; аналізувати вплив концентрації на результати інвестиційної діяльності: нагромадження основного капіталу, рівень економічного розвитку та рівень життя;

методику багатомірної періодизації комплексних рядів динаміки показників інвестиційної діяльності на основі використання багатовимірної середньої. Удосконалену таким чином методику застосовано для проведення багатомірної періодизації інвестиційної діяльності в умовах коротких рядів динаміки;

дістали подальшого розвитку:

теоретичні засади сутності інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності з урахуванням їх багаторівневості. Це дало підстави для розмежування цих категорій залежно від рівня функціонування інвестиційної системи. Результатом став висновок про те, що на мікро- та мезо- рівнях доцільно використовувати два поняття: інвестиційний процес та інвестиційна діяльність, а на макрорівні тільки одне - інвестиційний процес;

визначення категорії “моніторинг” як одного з видів неперервного спостереження за спеціально розробленою програмою із змінною періодичністю, що залежить від особливостей розвитку явища в досліджуваній системі, організований для забезпечення контролю над процесами, що відбуваються в природі, економіці та суспільстві, з метою ефективного управління розвитком соціально-економічних, природних та інших систем. Це дозволило сформулювати основні завдання статистичного моніторингу інвестиційної сфери;

багатофакторна система індексів динаміки реальних інвестицій, що дозволило проаналізувати: вплив зміни відтворювальної структури інвестицій в основний капітал на результати інвестиційної діяльності, вплив екстенсивних та інтенсивних факторів інвестиційної діяльності на приріст обсягів виробництва; а також система індексів середньої доходності фінансових інвестицій та інвестиційного портфелю, що дало можливість відокремити і розкласти структурну складову та оцінити її вплив на середню доходність всього портфелю вкладень;

використання методів експертного оцінювання в аналізі інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності, що дає можливість приймати ефективні інвестиційні рішення, пов'язані з обґрунтуванням макрорівневих інвестиційних програм соціальної спрямованості, а також реалізацією проектів, результати яких неможливо однозначно визначити;

методика застосування кластерного аналізу з метою виділення окремих періодів розвитку інвестиційного процесу. Особливість її використання полягає в тому, що в якості одиниць сукупності виступали роки, а в якості ознак - показники, що характеризують інвестиційну діяльність. Це дало можливість елімінувати вплив довжини ряду динаміки на можливість реалізації багатомірної періодизації.

Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень впроваджені у навчальний процес і використовуються при проведенні лекційних і практичних занять для студентів спеціальності “Менеджмент ЗЕД” Київського гуманітарного інституту при викладанні курсів “Інвестування”, “Управління міжнародними проектами”, і спеціальності “Фінанси” при викладанні курсу “Фінансово-банківська статистика” (довідка № 57 від 10.10.2005р.); для студентів спеціальності “Фінанси” Інституту менеджменту та фінансів при викладанні курсів “Фінансова статистика”, “Фінансовий аналіз” (довідка № 1183 від 29.12.2005 р.); магістрів спеціальності “Облік і аудит” і бакалаврів спеціальності “Фінанси” і “Банківська справа” Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні курсів “Фінансовий аналіз”, “Фінансова статистика” (акт № 040/645 від 24.01.2006 р.).

Організаційні засади проведення моніторингу та методичні підходи до аналізу його результатів були використані Міністерством праці та соціальної політики України під час доопрацювання проекту Закону України “Про Державну програму економічного та соціального розвитку України на 2005 рік” та “Проекту заходів щодо реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України “Назустріч людям” (довідка № 920/0/14-05/8-8 від 10.02.2005 р.).

Наукові розробки та пропозиції щодо оцінювання ефективності інвестиційної діяльності на мікрорівні, викладені в дисертації, впроваджені в Державному інституті комплексних техніко-економічних досліджень при Міністерстві промислової політики України при виконанні планової тематики інституту “Аналіз та порівняльна оцінка методів досліджень руху фінансових потоків на підприємствах державного корпоративного сектора економіки України”, а також при розробленні методичних рекомендацій щодо перевірки ефективності фінансових потоків на підприємствах державного корпоративного сектора економіки України (довідка № 11-88 від 03.03.2005 р.).

Теоретичні та методичні розробки щодо інформаційного забезпечення статистичного аналізу соціально-економічних явищ і процесів в Україні впроваджені в діяльність Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Верховної Ради України при розробленні законодавчого забезпечення сучасної економічної політики в умовах конституційної реформи (довідка № 06-8/12-291 від 26.05.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням і містить виклад авторського підходу щодо теоретико-методологічних та організаційних засад комплексного статистичного дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності, сформульованих за результатами статистичного аналізу інвестування в Україні та досвіду в інвестиційній сфері інших країн. Наукові положення, висновки і рекомендації, винесені на захист, отримані автором самостійно. Обсяг особистого внеску в роботах, опублікованих у співавторстві, наведений окремо у списку опублікованих праць. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, що отримані особисто автором.

Дисертація не містить матеріалів кандидатської дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри обліку та аудиту, а також на засіданнях Вченої ради економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2004-2005 рр. Основні теоретичні, методологічні та методичні положення і результати дисертаційної роботи доповідалися автором та отримали позитивну оцінку на міжнародних та національних наукових та науково-практичних конференціях і семінарах, а саме: “Україна наукова 2003” (м. Запоріжжя, 2003 р.); “Динаміка наукових досліджень 2003” (м. Харків, 2003 р.); “Механізм співпраці України з міжнародними фінансовими інститутами” (м. Київ, 2003 р.); “Наука і освіта 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); “Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень на сучасному етапі” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); “Міжнародно-правове та економічне регулювання торгівлі: проблеми теорії і практики” (м. Київ, 2004 р.); “Стан та розвиток економічної науки у Київському університеті: ретроспектива, сучасність, перспектива” (м. Київ, 2004 р.); “Удосконалення обліку, аналізу та аудиту в системі управління” (м. Київ, 2004 р.); “Міжнародно-правове та економічне регулювання торгівлі: проблеми теорії і практики” (м. Київ, 2005 р.); “Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи” (м. Київ, 2005 р.); “Дні науки - 2005”, (м. Бєлгород, 2005 р.); “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти” (м. Запоріжжя, 2005 р.); “Проблеми інформаційного та статистичного забезпечення управління економікою” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); “Наука та інновації - 2005” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); Семінарі “Про підсумки підготовки Проекту “Підвищення ефективності управління реформою системи соціального захисту в Україні” та подальші шляхи його реалізації” (м. Київ, 2005 р.); Парламентських слуханнях “Законодавче забезпечення сучасної економічної політики в умовах конституційної реформи” (м. Київ, 2005 р.).

Публікації. Результати та висновки, що відображають основний зміст дисертації, опубліковано в 49 наукових працях 41,1 друк. арк., у тому числі в одноосібній монографії “Статистичне дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності: теорія, методологія, практика” (24,3 друк. арк.); 33 статтях у наукових журналах та збірниках наукових праць фахових видань, затверджених переліком ВАК України (особисто автору належать 13,7 друк. арк.); 13 тезах доповідей і виступів на національних та міжнародних наукових і науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації відображає логіку і враховує характер наукової проблеми, обсяг і особливості використання даних, та складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел і 14 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 396 сторінках машинописного тексту, що містять 102 таблиці, 27 рисунків, 141 формулу. Список використаних джерел містить 233 найменування і наведений на 20 сторінках.

Основний зміст

статистичний інвестиційний доходність

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, об'єкт і предмет дослідження, сформульовані завдання, а також розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну цінність роботи.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади статистичного дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності” проаналізовано поняття “інвестиції”, “інвестиційна діяльність”, “інвестиційний процес”. Результатом аналізу став висновок про те, що на мікро- та мезо- рівнях доцільно використовувати два поняття “інвестиційний процес” та “інвестиційна діяльність”, а на макрорівні тільки одне - “інвестиційний процес” (рис. 1).

Такий підхід до визначення інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності дав можливість виділити їх елементи: учасники інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності; ресурси - інструменти та об'єкти інвестування; процеси - умови взаємодії учасників та інструментів. Надано теоретичне обґрунтування інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності як об'єктів статистичного дослідження, які являють собою поліцентричні, складні імовірнісні системи, що розвиваються, і можуть бути розкладені на більш прості, статичні, детерміновані підсистеми. Доведено необхідність застосування системного підходу в статистичному дослідженні інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності, сформульовано його основні завдання та визначено етапи. Побудовано схеми вертикальної, горизонтальної та змішаної інтеграції інвестиційного процесу в інвестиційну систему. Проаналізовано структуру системи “інвестиційна діяльність”, особливості якої слід враховувати при моделюванні інвестиційних процесів на різних рівнях за принципом структурної подібності.

Сформульовано основні принципи побудови інформаційного забезпечення статистичного аналізу інвестиційного процесу та діяльності, а саме: спрямованість інформаційних потоків на реалізацію завдань статистичного аналізу; цілісність інформаційного забезпечення; динамічна, територіальна, методологічна зіставність основних елементів інформаційної системи; прозорість інформаційного забезпечення системи взагалі і основних елементів зокрема; доступність для широкого кола користувачів - від професіоналів до індивідуальних інвесторів.

Визначено недоліки існуючого інформаційного забезпечення статистичного аналізу інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності: відсутність єдиного підходу до формування інформаційних потоків на різних рівнях; невизначеність стосовно кола проблемних питань інвестиційної діяльності; недосконала структурованість та невпорядкованість інформаційних потоків; відсутність спрямованості інформаційного забезпечення на кінцевих користувачів - суб'єктів прийняття інвестиційних рішень, як на макро- так і на мікрорівні. Виходячи з відповідних потреб аналізу і прийняття ефективних інвестиційних рішень, розроблено інформаційне забезпечення, яке має ієрархічну організацію, з метою проведення комплексного статистичного аналізу всіх складових інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності на різних рівнях їх здійснення.

Вдосконалено систему показників інвестиційної діяльності на основі побудови багаторівневої системи, яка включає дві підсистеми: підсистему показників, що характеризують процес інвестування, і підсистему показників результатів інвестування (рис. 2).

За результатами проведеного аналізу рівня інформаційного забезпечення системи показників статистичного аналізу інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності зроблено висновок про те, що на сьогодні інформаційне забезпечення задовольняє потребу в показниках тільки наполовину, а за окремими напрямами статистичного аналізу і зовсім відсутнє (табл. 1).

Таблиця 1

Рівень інформаційного забезпечення системи показників статистичного аналізу інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності

Групи статистичних показників	Загальна кількість показників	Кількість показни-ків, що за безпече-на інформацією	Рівень інформаційного забезпечення, %
І. Основні показники інвестиційної діяльності	87	67	77,0
ІІ. Показники інвестицій в нефінансові активи та основний капітал	21	17	80,9
ІІІ. Показники інвестицій у фінансові активи	5	0	0,0
ІV. Показники іноземного інвестування	30	6	20,0
V. Показники результатів інвестиційної діяльності	38	23	60,5
VІ. Показники інвестицій-ної активності промисло-вих підприємств	10	0	0,0
VII. Показники інвестицій-ної активності населення	14	0	0,0
VІІІ. Показники інвести-ційної привабливості видів промислової діяльності	24	11	45,8
ІХ. Показники інвестицій-ної привабливості регіонів	8	5	62,5
В цілому	237	129	54,4

Організаційні засади статистичного дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності визначено у другому розділі “Організація статистичного дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності”. Для цього виділено етапи організації статистичного дослідження, а саме: визначення напрямів і завдань статистичних досліджень в інвестиційній сфері; розроблення програми статистичного спостереження за обраним напрямом дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності; побудова системи показників, що характеризують досліджуваний процес; розроблення відповідної форми статистичного спостереження; проведення статистичного спостереження; аналіз результатів спостереження з метою характеристики взаємозв'язків і закономірностей; аналіз динаміки інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності; оформлення результатів дослідження.

Для здійснення комплексного аналізу інвестиційної діяльності та інвестиційного процесу обґрунтовано необхідність впровадження статистичного моніторингу, складовими якого є: оцінювання, аналіз, моделювання і прогнозування. Доведено, що система статистичного моніторингу є базою для підтримки інвестиційних рішень за всіма напрямами інвестиційної діяльності і може охоплювати окремі ринки, регіони, країни або групу країн. Її ефективне функціонування забезпечить реалізацію єдиної методології прогнозування та інтерпретації результатів інформації, отриманої за даними моніторингу. Сформульовано основні завдання статистичного моніторингу інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності, до яких включено: організацію і проведення статистичного спостереження, оцінювання поточного стану інвестиційного процесу, виявлення закономірностей розвитку інвестиційного процесу, прогнозування тенденцій розвитку інвестиційної сфери, оприлюднення результатів моніторингу.

Розроблено багаторівневу систему статистичного моніторингу інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності, до завдань якої увійшли: визначення рейтингу інвестиційних інструментів і рейтингу учасників ринку цінних паперів; аналіз інвестиційної активності суб'єктів інвестиційної діяльності; аналіз інвестиційної привабливості підприємств; дослідження кон'юнктури ринку цінних паперів та ринку нерухомості; оцінювання та оптимізація структури портфеля цінних паперів; розроблення портфельної стратегії; аналіз інвестиційних ризиків; оцінювання інвестиційного клімату.

Доведено, що інформаційною базою статистичного моніторингу інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності має стати система державної статистики, яка здебільше здійснює суцільні спостереження, але для повноти інформаційного забезпечення необхідні також організація і проведення несуцільних спостережень. Аналіз досвіду здійснення несуцільних статистичних досліджень в Україні дозволив дійти висновку, що при їх проведенні в дослідженнях інвестиційної сфери доцільніше застосовувати модифікації випадкової вибірки, які пов'язані з районуванням вибірки і з використанням багатоступеневого гніздового відбору. Використання того чи іншого способу формування вибіркової сукупності при дослідженні інвестиційної діяльності залежить від мети спостереження, а також від ресурсного забезпечення його організації та проведення. Розроблено комплекс завдань, які необхідно вирішити в ході здійснення вибіркових досліджень інвестиційної активності промислових підприємств. Сформульовано програмно-методологічні питання, пов'язані з вивченням інвестиційної активності населення, з метою визначення ролі населення в розвитку інвестиційного процесу за такими напрямами: соціально-демографічний портрет інвестора; рівень та динаміка доходів населення; інвестиційні цілі населення та напрями вкладання грошей; класифікація інвесторів за мотивацією їх поведінки; ступінь інформованості населення про інвестиційний процес та інвестиційну діяльність; основні джерела інформації і потреби в додатковій інформації про інвестування; ступінь довіри до основних інвестиційних інструментів та учасників інвестиційного процесу, а також фактори, що її визначають; схильність населення до інвестування.

Враховуючи важливу роль методу експертних оцінок в оцінюванні ефективності макрорівневих інвестиційних програм, розроблено спеціальну анкету. Відповіді експертів на її питання стануть підставою для обґрунтування державної інвестиційної програми, спрямованої на реформування системи соціального захисту в Україні. За результатами проведеного експертного опитування зроблено висновки про значний соціальний і економічний ефект від впровадження реформи системи соціального захисту, а також проаналізовано спектр ризиків, що можуть виникнути в ході реалізації проекту і впровадження реформи соціального захисту.

У третьому розділі “Методичне забезпечення статистичного аналізу структури інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності” обґрунтовано доцільність застосування статистичних методів для аналізу складових інвестиційного процесу і результатів інвестиційної діяльності. Доведено перевагу використання непараметричних методів для забезпечення достовірності результатів аналізу. Проаналізовано можливості і доведено необхідність використання методів фінансової статистики, які базуються на фінансово-економічних розрахунках і враховують вектор часу як фактор вартості. Їх використання дасть можливість: розраховувати кінцеві грошові суми реальних і фінансових інвестицій, що знаходяться в позиках, депозитах, цінних паперах, інвестиційних проектах; визначати кінцевий абсолютний ефект від інвестування коштів; порівнювати потоки інвестиційних витрат і доходів; визначати взаємозв'язки між характеристиками інвестиційних операцій і встановлювати параметри інвестиційної угоди; оцінювати еквівалентні характеристики інвестиційних угод на основі принципу фінансової еквівалентності; оцінювати наслідки зміни умов інвестиційних операцій; розраховувати показники доходності інвестиційних проектів і на цій основі здійснювати порівняння та оцінювати ефективність і доцільність інвестування; визначати реальну вартість інвестиційних інструментів і здійснювати їх облік.

Визначено напрями застосування статистичних методів в аналізі інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності: групування суб'єктів, об'єктів та інструментів інвестиційної діяльності з метою типологізації та визначення однорідних груп; розрахунок обсягів, розмірів та рівнів інвестиційних операцій; проведення територіальних та динамічних порівнянь; оцінювання рівня концентрації інвестицій; визначення інтенсивності інвестиційної діяльності; визначення рівня ризику реальних, фінансових та інтелектуальних інвестицій на основі аналізу варіації їх доходності; типологізація складових інвестиційної діяльності; аналіз взаємозв'язку основних складових інвестиційної діяльності та закономірностей розвитку інвестиційного процесу, вивчення яких дозволило згрупувати чинники формування закономірностей інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності (рис. 3); періодизація інвестиційного процесу; моделювання інвестиційного процесу та факторів, що обумовлюють рівень його ефективності; прогнозування показників інвестиційної діяльності на різних рівнях.

Досліджено можливості застосування економіко-математичних, економіко-статистичних та імітаційних моделей в аналізі закономірностей розвитку інвестиційного процесу, його результативності та факторів ефективності. Доведено, що економіко-математичні та економіко-статистичні моделі можна широко застосовувати для аналізу інвестиційної діяльності на всіх рівнях, а також при прогнозуванні і визначенні окремих сценаріїв розвитку, а імітаційні моделі - для вибору інвестиційної програми за певною ознакою або за показником економічної ефективності капітальних інвестицій; для відтворення максимально близького варіанту поведінки інвестиційної системи та її ланки; для оцінювання на основі відтворення найбільш істотних рис інвестиційної системи і цілей її розвитку, стратегій її діяльності в різних областях (НДКР, впровадження нової техніки і технології, освоєння нової продукції і т. і.), а також способів та методів планування і управління системами. При цьому зазначено, що здійснення імітаційного моделювання потребує відповідного інформаційного забезпечення, рівень якого на сьогодні дуже низький. Тому імітаційне моделювання варто застосовувати після напрацювання значної кількості економіко-математичних моделей (які можуть зазнавати змін залежно від характеру отриманих результатів про стан інвестиційної сфери) та результатів аналізу зв'язків за цими моделями, що надасть достатній обсяг статистичної інформації для побудови адекватних моделей.

Вдосконалено методику побудови коефіцієнта концентрації з метою спрощення його сприйняття та інтерпретації, а також для нормування цього показника, звужуючи його можливі межи коливання на основі формули Герфінделя-Хіршмана. Запропоновано два варіанти побудови коефіцієнта: на основі використання середньої квадратичної - і на основі використання середньої геометричної - .

Доведено, що для оцінювання ступеня концентрації інвестицій краще застосовувати середньоквадратичний коефіцієнт концентрації або нормований коефіцієнт концентрації, який, на відміну від коефіцієнта Герфінделя-Хіршмана, дозволяє розширити сферу використання цього методу (усунути, вплив кількості структурних складових); в аналізі структурних змін в інвестиційному процесі та інвестиційній діяльності за такими напрямами: динаміка процесу концентрації капіталу, інвестицій, виробництва; порівняльний аналіз індексів концентрації капіталу, інвестицій, виробництва з динамікою інвестиційного процесу; оцінка впливу темпів концентрації на величину показників інвестиційної діяльності, динаміка концентрації та її впливу на результати інвестиційної діяльності. На підставі запропонованої методики проведено регіональний і галузевий (за видами діяльності) аналіз рівня концентрації інвестицій в основний капітал з 1995 по 2004 рр. (табл. 2).

Слід зазначити, що у 2003-2004 рр. регіональна концентрація знов почала зростати і перетнула рівень 1999 р. Це дає підставу для висновку про подальше посилення диспропорцій в розвитку регіонів, що призводить до нерівномірності економічного і соціального розвитку регіонів. Аналіз рівня галузевої концентрації інвестицій в основний капітал дає підставу стверджувати, що починаючи з 1995 р. галузева концентрація зростала досить високими темпами і досягла свого максимуму у 2001 р., після якого темпи концентрації інвестицій уповільнилися і у 2004 р. впали нижче рівня 1995 р. Це, на нашу думку, характеризує зменшення диспропорцій у галузевих інвестиційних процесах.

Таблиця 2

Нормовані коефіцієнти концентрації інвестицій в основний капітал в Україні у 1995-2004 рр.

Рік	Нормовані коефіцієнти
	регіональні	за галузями (видами економічної діяльності)
1995	25,518	67,09
1996	27,962	73,76
1997	28,062	76,62
1998	33,656	74,35
1999	40,327	76,35
2000	40,907	81,16
2001	41,369	81,73
2002	35,143	73,98
2003	36,725	70,23
2004	40,416	66,27

Для оцінювання інтенсивності структурних зрушень в регіональній диверсифікації інвестицій в основний капітал застосовано ланцюгові показники потужності структурного зсуву:, де - частка інвестицій в основний капітал (у %) j-го регіону в періоді t; - частка інвестицій в основний капітал (у %) j-го регіону в періоді (t - 1). Як показали результати аналізу за 1995-2004 рр., чітко виражених структурних зрушень як в регіональній, так і галузевій (за видами діяльності) диверсифікації інвестицій в основний капітал за цей період не спостерігалося. Найсуттєвіші структурні зміни мали місце в 1998, 1999 та 2001 рр. Саме в ці періоди зростала питома вага інвестицій в основний капітал м. Києва і Полтавської області, а в 2001 р. істотно зросла частка Одеської і Харківської областей в загальному обсязі інвестицій. Це свідчить, що процеси концентрації інвестицій в основний капітал у 1995-2004 рр. не зазнали значних змін, що призводить до нерівномірності розвитку як регіонів, так і видів економічної діяльності.

Запропоновано систему показників ресурсного забезпечення інвестування і результатів інвестиційної діяльності для проведення порівняльного регіонального аналізу інтенсивності інвестиційної діяльності: обсяг виробництва на душу населення; валове нагромадження основного капіталу на душу населення; обсяг інвестицій в основний капітал на душу населення; обсяг іноземних інвестицій на душу населення; введення в дію основних засобів на душу населення; рівень зайнятості трудових ресурсів.

Проведений регіональний аналіз інвестиційної активності за сукупною часткою інвестицій в основний капітал у 1995-2004 рр. дозволив зробити висновок про достатньо високий рівень інвестиційної активності окремих регіонів (табл. 3).

Таблиця 3

Розподіл регіонів України за рівнем інвестиційної активності у 1995-2004 рр.

Групи за інвестиційною активністю	Сукупна частка інвестицій в основний капітал, %	Регіони
Дуже низька	0,5-1,5	м. Севастополь, області: Чернівецька, Тернопільська, Херсонська, Закарпатська, Волинська, Кіровоградська
Низька	1,5-4,5	області: Житомирська, Чернігівська, Вінницька, Черкаська, Рівненська, Хмельницька, Сумська, Івано-Франківська, Миколаївська, Львівська, АР Крим
Середня	4,5-7,5	області: Київська, Луганська, Запорізька, Полтавська, Одеська, Харківська
Висока	7,5-13,8	області: Дніпропетровська, Донецька, м. Київ

Доведено доцільність застосування методу канонічних кореляцій при дослідженні інвестиційної діяльності на мезо- і макро- рівнях, який розширює можливості статистичного вивчення взаємозв'язків окремих сторін інвестиційної діяльності підприємств, галузей (видів діяльності), регіонів шляхом залучення до аналізу одразу кількох результативних показників.

Аналіз співвідношення між динамікою ВВП і обсягом інвестицій в основний капітал дозволив виявити величину лагу між інвестуванням в основний капітал і його впливом на ВВП, який дорівнював трьом рокам.

Результати аналізу впливу процесів регіональної концентрації інвестицій в основний капітал на обсяг інвестицій в основний капітал, ВВП, валове нагромадження основного капіталу, введення в дію основних засобів, здійсненого на основі повних рядів та авторегресії на одному лагу зсуву, дозволили дійти висновку про наявність тісного, не випадкового зв'язку основних показників інвестиційної діяльності та ВВП з процесами регіональної концентрації.

У четвертому розділі “Статистичні методи в аналізі динаміки і тенденцій розвитку інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності” розроблено методологічні засади проведення комплексного динамічного аналізу інвестиційної діяльності на основі коротких динамічних рядів - тривалістю менше десяти років. Сформульовані завдання статистичного дослідження динаміки показників інвестиційної діяльності та інвестиційного процесу, до яких включено: оцінювання інтенсивності змін рівнів показників; виявлення тенденцій; оцінювання впливу специфіки періодів розвитку інвестиційного процесу на соціально-економічний розвиток країни; прогнозування розвитку інвестиційного процесу; вимірювання впливу факторів, що детермінують динаміку інвестування. Побудовано систему показників, що характеризують динаміку інвестиційного процесу, яка складається з п'яти груп: результати інвестиційної діяльності; схильність до інвестування; умови інвестування; інвестиційні ресурси; ресурсний потенціал: матеріальні, трудові, інформаційні, грошові та фінансові ресурси.

Доведено, що при застосуванні багатофакторних динамічних індексних моделей доцільно обмежуватися трьома-чотирма складовими, які найбільшою мірою впливають на результат інвестиційної діяльності. Якщо основою для побудови багатомірної індексної моделі ефективності інвестування обрати показник віддачі на інвестований капітал, то індекс рентабельності інвестицій можна представити у вигляді: , де R - рентабельність інвестицій; r - рентабельність виробництва; V - віддача інвестованого основного капіталу; d - рівень інвестування в основний капітал. Тоді індекс рентабельності виробництва -; індекс віддачі інвестованого основного капіталу - ; індекс рівня інвестування основного капіталу -.

Запропонована індексна система дає можливість проаналізувати вплив факторів на зміну відтворювальної структури інвестицій в основний капітал і вплив екстенсивних та інтенсивних факторів інвестиційної діяльності на приріст обсягів виробництва. Така індексна система є основою для проведення часового, регіонального, галузевого, мікрорівневого та макрорівневого порівняльного аналізу.

Побудовано індексну систему доходності фінансових інвестицій та інвестиційного портфеля з урахуванням впливу структурних складових на результати інвестиційної діяльності. Запропоновано застосування як простої, так і складної системи взаємопов'язаних індексів середньої доходності. В простій схемі індекс змінного складу середньої доходності будується для портфеля цінних паперів і характеризує зміну середнього рівня доходності як внаслідок впливу динаміки рівня доходності окремих цінних паперів (і), так і структурних зрушень в портфелі цінних паперів (d):. Індекс фіксованого складу елімінує вплив структурних зрушень в портфелі на зміну середньої доходності:. Для більш об'єктивного аналізу запропоновано скористатися індексом Фішера, який враховує як базисну, так і поточну структуру портфеля цінних паперів: . В індексі структурних зрушень доходність окремих цінних паперів фіксується на рівні базисного періоду:. Однак, як і в попередньому випадку, доцільно також застосувати індекс Фішера.

При аналізі структурних зрушень в інвестиційному портфелі, який може містити різні інвестиційні інструменти, запропоновано застосовувати складнішу систему взаємопов'язаних індексів через можливу наявність вкладеної структури: за першою ознакою (за напрямами вкладень - D) і за другою ознакою (за інвестиційними інструментами - d). При побудові такої індексної системи запропоновано використовувати групові середні доходності цінних паперів, відповідно, базового і поточного періодів: , .

Досить часто непорівнянність структур унеможливлює розкладання індексів середнього рівня за розглянутою вище схемою, яка передбачає зіставність кола порівнюваних інструментів. Індексна система, що характеризує вплив нових структурних складових і зниклих елементів, має вигляд: , де індекси структурних зрушеньпоказують, як змінилася середня доходність портфеля, відповідно, внаслідок купівлі нових і продажу (погашення) старих цінних паперів: , . Запропоновані системи індексів дозволяють аналізувати динаміку результуючих показників інвестиційної діяльності за різними напрямами: доходності цінних паперів; доходності інвестиційного портфелю; інтенсивності процесу відтворення основного капіталу; рентабельності реальних інвестицій.

...