Природні монополії: сутність та інституціоналізація системи державного регулювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

УДК 338.246.025.2, 330.314.4

Природні монополії: сутність та інституціоналізація системи державного регулювання

Спеціальність 08.01.01 - економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Малахова Наталія Борисівна

Харків 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, м. Харків

Науковий консультант - доктор економічних наук, професор Гриценко Андрій Андрійович, завідувач кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Офіційні опоненти: - доктор економічних наук, професор БОДРОВ Володимир Григорович, Національна академія державного управління при Президентові України, завідувач кафедри економічної теорії та історії економіки, м. Київ.

- доктор економічних наук, професор Борисенко Зоя Миколаївна, Університет економіки і права “КРОК”, завідувач кафедри конкурентної політики та інноваційного розвитку, м. Київ;

- доктор економічних наук, професор ВОРОБЙОВ Євген Михайлович, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, завідувач кафедри економічної теорії, м. Харків;

Провідна установа - Харківський національний економічний університет, кафедра економічної теорії (м. Харків)

Захист відбудеться “11” січня 2007 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна за адресою: 61002, м. Харків, вул. Мироносицька,1, ауд.4-11.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи,4.

Автореферат розісланий “8” грудня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Соболєв В.М.

АНОТАЦІЯ

Малахова Н.Б. Природні монополії: сутність та інституціоналізація системи державного регулювання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - економічна теорія.

Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна МОН України, Харків, 2006.

В дисертації впроваджено новий концептуальний підхід щодо сутності природного монополізму і процесу інституціоналізації системи його державного регулювання. На основі поєднання інституційного підходу з діалектичним методом здійснено системний аналіз товарних властивостей послуг. Розкрито особливість товарних ринків природних монополій через логічне визначення ефекту від масштабу товарного випуску та кількісне розкриття довготривалості тенденції убування середніх витрат. Запропоновано нову методологію тлумачення маржинальних та середніх витрат. Розкрито процес інституціоналізації системи державного регулювання природного монополізму. Запропоновано методологію регулювання цін на товари природних монополій на рівні довгострокових мінімальних середніх витрат даного підприємства. Концептуально визначено принципи формування основних параметрів системи державного регулювання.

Ключові слова: монополізм, товари і ринки природних монополій, система державного регулювання, інституціоналізація, маржинальні витрати.

АННОТАЦИЯ

Малахова Н.Б. Естественные монополии: сущность и институционализация системы государственного регулирования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория. - Харьковский национальный университет им. В.Н.Каразина МОН Украины, Харьков, 2006.

В диссертации внедрен новый теоретико-методологический подход к определению экономической сущности естественного монополизма, который заключается в том, что на основании сочетания институционального анализа и диалектического метода естественный монополизм раскрыт как особенная форма монополизма на специфических рынках определенных товаров.

Осуществлен системный анализ товарных свойств услуг, что дало основания расширить множество типов товаров за счет включения прав, разрешений, лицензий и обязательств как товаров. На основе матрицы, сочетающей три формы существования результата или процесса производства с возможными правомочиями собственности аргументирована специфика товарных услуг и ограничен круг товаров естественных монополий. Раскрыта особенность товарных рынков естественных монополий через логическое и геометрическое определение эффекта от масштаба товарного выпуска и через количественное выражение тенденции убывающих средних издержек. Дано определение естественных монополий как рынков, на которых производство особенных товаров сохраняет убывающую отдачу и эффект от масштаба производства даже при таком расширении объема выпуска, который может превышать совокупный объем спроса общества на данный товар. Раскрыты особенности кривых спроса и предложения на рынках естественно монопольных товаров. Особенности связаны с тем, что точка минимальных средних издержек и инвестиционного оптимального объема выпуска товара для естественных монополий (и только для них) находится вне границ совокупного общественного спроса на данный товар. Раскрыты причины и механизмы распада точки АС=МС=АR=МR рыночного равновесия совершенной конкуренции на три точки АС=МС, МС=МR, МС=АR, определено их экономическое содержание и соответствие интересам разных участников рыночного обмена в условиях несовершенной конкуренции. Выявлено, что рыночное равновесие несовершенной конкуренции может устанавливаться на базе интереса того из участников, у кого больше концентрация экономической власти: доминирует ли интерес максимизации прибыли у производителя, максимизируется ли интерес платежеспособного спроса у потребителей, или равновесие устанавливается на базе рациональной аллокации ресурсов в интересах общества в целом.

Предложено новое толкование маржинальных издержек как эмпирических данных текущей деятельности субъекта хозяйствования, из функции которых аналитическим путем устанавливаются значения средних издержек. Обосновано, что природа средних издержек отвечает наименьшим полным общественно необходимым издержкам на выпуск единицы товара, что дало возможность сравнить связь между ценой и стоимостью товара со связью между маржинальными и средними величинами. Средние издержки АС выполняют роль противозатратного механизма в деятельности монопольных предприятий потому, что указывают на наиболее рациональное использование ресурсов данным предприятием.

Доказано, что назначение государственного регулирования монополий как института заключается не во вмешательстве государственных органов в деятельность товаропроизводителей, а в возможности через перераспределение трансакционных издержек моделировать равновесие на рынках тех товаров, где рыночный механизм нарушается из-за экстернальных эффектов и монопольной власти. Предлагается путем расчета точек АС=МС для конкретных предприятий определять ограничение в росте затрат (противозатратный механизм) и оценивать целесообразность монопольного поведения предприятия с позиций общества. Раскрыт процесс и характер институционализации системы государственного регулирования естественного монополизма. Предложена методология регулирования цен на товары естественных монополий на уровне долгосрочных минимальных средних издержек данного предприятия. Концептуально определены принципы формирования основных параметров системы государственного регулирования, в которую включено: 1) определение правил и границ регуляции, 2) установление критерия идентификации объекта регулирования, 3) обозначены полномочия и функции государственного органа регулирования.

Ключевые слова: монополизм, товары и рынки естественных монополий, система государственного регулирования, институционализация, маржинальные издержки.

SUMMARY

Malakhova N.B. Natural monopolies: essence and institutional of the state regulation system. - Manuscript.

Dissertation for the scientific Doctor's degree in Economics, 08.01.01 - Economic theory. - V.N.Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2006.

A new conceptual approach in relation to essence of natural monopolize and process of the institutionalization system of his government control is inculcated in dissertation. On the basis of combination of institutional approach with a dialectical method, the systems analysis of commodity properties of services is carried out. The feature of commodity markets of natural monopolies through logical determination of effect from the scale of commodity issue and quantitative expression of tendency of decreasing middle costs is exposed. A new interpretation for the marginal and average costs is offered. A process of the institutionalization system of government control of natural monopolies is exposed. Methodology of adjusting of prices on the commodities of natural monopolies at the level of long-term minimum middle costs of this enterprise is offered. Principles of forming of basic parameters of the system of government control are conceptually certain.

Keywords: monopolize, competition, markets of natural monopolies, government control, institution, marginal costs.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В процесах ринкової трансформації важливу роль виконують природні монополії як особливі ринкові форми організації економічного життя і як ключовий інструмент його перетворень. Багато процесів функціонування і зміни господарсько-економічної структури суспільства базуються або безпосередньо пов'язані зі станом ринків природних монополій, тісно залежать від ціноутворення на них, визначають свою поведінку і вибирають умови господарювання залежно від тенденцій в них. Природні монополії володіють такою ринковою владою і суспільним значенням, що вся решта ринків і суб'єктів господарювання вимушена враховувати їхню поведінку в прийнятті своїх економічних рішень.

Функціонування ринків природних монополій виходить за межі “невидимої руки” ринкової рівноваги і породжує потребу державної дії. Ринковий механізм не в змозі самостійно встановити ефективну рівновагу у взаємодії природних монополій і суспільства без включення третьої сили - держави - в системі інститутів громадянського суспільства.

Монополії як економічний феномен завжди привертали громадську увагу тому, що в цій формі організації господарської діяльності криється безліч переваг і, разом з тим, небезпек, та навіть функціональних провалів. З одного боку, монополія дозволяє навмисно перерозподілити сили на ринку і використати економічну владу на користь окремих виробників. З другого боку, монопольна влада дає можливість з якнайменшими зусиллями, але з більш швидкими темпами накопичувати матеріальний добробут володарям цієї влади, навіть всупереч і за рахунок решти виробників і споживачів в суспільстві. В соціальних, економічних і політичних наслідках функціонування монополій приховано багато суперечностей, які можуть і стримувати, і підштовхувати суспільний прогрес.

Закономірності монополізму і монопольної поведінки давно привертали увагу дослідників. В працях Д.С. Мілля, А. Сміта, А. Маршала, О. Курно, Р. Гільфердінга, Ж. Дюпюі, Г. Хотеллінга, А. Пігу містяться методологічні засади вивчення монополізму як явища. Дж. Робінсон, Е. Чемберлін, Х.Г. Курц, К. Поланьї, П. Сраффа, Дж. Гелбрейт, Р. Барр, Ф. Махлуп, Ф. Хайєк, Д.Н. Хайнман, Дж. Хікс, Д. Хей, К. Ховард, Й. Шумпетер, Р. Пайпс, К.Дж. Ерроу виявили сутнісні особливості монополізму в умовах ринку. Н.Г. Менкью, Р. Піндайк, Д. Рабінфельд, Дж. Тіроль, М. Блауг, Д. Морріс, Ф.М. Шерер, Д. Росс розкрили нові аспекти монопольного функціонування в процесах ринкового розвитку. Б. Мелкієн, Дж. Робертс, Е.Дж. Уест, Р. Сімпсон, М. Ротбард продовжують вивчення монопольних проявів на сучасному етапі розвитку економічної теорії. Проте інституціональний підхід до аналізу монополій ще не використовувався. Загальноприйняте твердження про необхідність державного регулювання монополізму ще не пов'язувалося з визначенням державного регулювання як особливого інституту. Підходи до сутності і принципів державного регулювання в цілому розкриті в працях таких авторів, як Е.Б. Аткінсон, Дж. Стіглер, В.К. Віскузі, Дж.М. Вернон, Д.Е. Гарингтон, Я. Корнаі, Д. Белл, Дж.М. Кейнс. Інституціональний аналіз, введений Д. Нортом, О. Вільямсоном, Т. Еггертсоном, В. Ойкеном, Р. Коузом, Г. Беккером, поки що не поширювався на сутнісні характеристики монопольних проявів. За радянських часів проблемами монополізму займалися Е.С. Варга, В.І. Ленін, К.Б. Козлова, І.М. Стародубовська, І.Є. Рудакова, В.Г. Шемятенков, О.Л. Хмельницька, А.А. Пороховський, В.Н. Коваленко, П.Н. Шалютіна. Серед робіт вітчизняних науковців, в яких досліджувалися проблеми монополізму взагалі і природного монополізму зокрема в наш час, слід відзначити праці В. Базилевича, Г. Филюк, О. Бакалінської, З. Борисенко, В.Бодрова, В. Венгера, І. Галіци, Я. Жаліло, О. Костусєва, В. Кривуцького, Я. Чумакова. Значний доробок в дослідження питань природних монополій внесли такі російські вчені, як А. Бутиркін, Н. Белоусова, А. Нікіфоров, А. Юданов, С. Авдашева, А. Бузгалін, А. Колганов, А. Городецький, А. Френзель, В. Цапелік. При застосуванні ідей інституціоналізму суттєво допомогли роботи російських авторів Р. Нуреєва, А. Олейнікова, О. Іншакова, І. Рисованного, А. Шастітко, А. Нестеренко, С. Кірдіної, а також українських вчених С.І. Архієреєва, Л.В. Белінської, В.В. Дементьєва, О.О. Прутської, В.Д. Якубенка, О.Л. Яременка, А.А. Гриценка, А.М. Чаусовського.

На цей час залишилися нерозв'язаними питання ідентифікації природного монополізму та інституціоналізації природних монополій серед інших монополій на засадах кількісного вимірювання економічних процесів. Проблеми державного регулювання і антимонопольної політики все ще залишаються в межах тлумачення державного втручання і обмеження підприємницьких інтересів виробників без чітко визначеного кількісного критерію с позицій економічних інтересів соціуму. Практика регулювання природних монополій потребує ефективних методів впливу, які б базувалися на закономірностях недосконало конкурентного ринкового середовища.

Важливість і актуальність вказаних проблем, їх недостатня теоретична і практична розробка зумовили вибір теми і окреслили коло завдань для теоретичного дослідження. На перший план вийшли проблеми інституціоналізації природних монополій серед інших монопольних утворень та визначення державного регулювання монополізму як інституту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна за темою № 1-21-04 “Соціально- економічний механізм та наслідки ринкових перетворень”, номер державної реєстрації №0104U000675. Особистий внесок здобувача в розробку цієї теми полягає в дослідженні проблем інституціоналізації державного регулювання в трансформаційній економіці України.

Мета та задачі дослідження. Метою дисертації є визначення теоретичних засад інституціоналізації системи державного регулювання природними монополіями в умовах сучасної трансформації української економіки. Проблема полягає в невідкладній необхідності формування інституціональної системи державного регулювання природних монополій за відсутності теоретичних і методологічних основ її оформлення в українській практиці економічного і соціально-політичного управління.

Для досягнення цієї мети в роботі вирішувались такі завдання:

- виявлення особливостей виникнення і функціонування інституту природних монополій та інституту державного регулювання в умовах перехідної економіки України,

встановлення закономірностей інституціонального розвитку товарів і товарних ринків в умовах розширення недосконалої конкуренції;

дослідження сутності та особливостей монополізму як форми організації ринку;

проведення теоретичного аналізу і систематизація підходів, які використовуються в сучасній економічній теорії для пояснення економічної поведінки монополій;

обґрунтування економічних причин і наслідків специфіки інституціонального функціонування природних монополій;

визначення критерію ідентифікації природних монополій і методів оцінки їх ефективності в умовах трансформаційної економіки України;

обґрунтування інституційної системи державного регулювання природними монополіями і розробка рекомендацій з її створення;

встановлення основних чинників, етапів і складових елементів інституційних змін в створенні національної системи регулювання природних монополій в умовах розвитку сучасної економіки в Україні.

Вирішення цих завдань, на наш погляд, сприятиме більш глибокому усвідомленню проблем і суперечностей трансформаційних процесів економіки України і дозволить внести необхідні удосконалення в стратегію ринкових перетворень.

Об'єктом дослідження є функціонування товарних ринків природних монополій та процеси інституціоналізації в умовах системної економічної трансформації в Україні.

Предметом дослідження є природні монополії як інституційна форма організації ринку та відносини інституціоналізації системи державного регулювання ними.

Методи дослідження. Застосовано широке коло загальноприйнятих в економічній теорії методів наукового дослідження. Методом ретроспективного аналізу виявлені основні засади монопольної поведінки та принципи сучасної антимонопольної політики в Україні. Порівняльний аналіз різних шкіл і напрямків розвитку економічної теорії дав можливість виявити причини недосконалості маржинального підходу і запропонувати нове вимірювання маржинальних і середніх показників в оцінці діяльності реальних суб'єктів господарювання. Системний аналіз дозволив розширити уявлення про товарні типи. Діалектичний метод сходження від абстрактного до конкретного виявив специфічні особливості товарів і ринків природних монополій. Застосування інструментарію інституціоналізму та неоінституціоналізму допомогло з'ясувати правомочності державної власності і сформувати нове визначення сутності державного регулювання. Методи статистичного аналізу використані для визначення критерію ідентифікації природних монополій. Методи графічного аналізу допомогли виділити закономірності недосконало конкурентної поведінки українських підприємств-монополістів. Економіко-математичні методи задіяні в доведенні зв'язків та співвідношень між середніми та маржинальними показниками в економічному аналізі.

Інформаційною базою дослідження є законодавчо-нормативна база державних органів влади України, наукова монографічна література зарубіжних та вітчизняних авторів, наукові статті в періодичних вітчизняних та зарубіжних виданнях, офіційні статистичні матеріали державних відомств України, офіційна звітність українських підприємств, нормативні матеріали галузевих державних органів.

Наукова новизна. На основі нового теоретико-методологічного підходу, який поєднує діалектичний метод з інституціональним аналізом, запропоновано концепцію природного монополізму як особливої форми організації ринків окремих товарів, в якій на відміну від існуючих підходів природність монополізму виведена не з технологічної або природничої унікальності благ, а з економічних причин, що походять з особливостей тенденції середніх витрат на зазначених ринках. Наукова новизна полягає в наступному.

Вперше:

1. В множині ринкових об'єктів виявлено нові типи товарів: різноманітні права, дозволи та зобов'язання шляхом урахування різних комбінацій поєднання речової, інформаційної та документарної форм товару з різними правомочностями його використання, розпорядження та володіння включено в коло таких типів товарів, як продукція, послуги, роботи.

2. Дано визначення природних монополій як специфічно організованих ринків, на яких виробництво певних товарів зберігає спадну віддачу і ефект від масштабу виробництва навіть при таких збільшеннях обсягу випуску, які можуть перевищувати сукупний попит суспільства на даний товар. Розкрито особливості кривих попиту і пропозиції на ринках природно монопольних товарів, які полягають в тому, що точка мінімальних середніх витрат і інвестиційно оптимального обсягу випуску товару для природних монополій (і тільки для них) знаходиться поза межами обсягу сукупного суспільного попиту на даний товар.

3. Доведено, що всі товари природних монополій є послугами з продажу прав доступу до магістральних капіталоємних комунікаційних мереж, які забезпечують переміщення в просторі речей, сигналів, людей. За критеріями товарності послуг визначено, що до товарів природних монополій відносяться послуги з переміщення газу, нафти, води, інших продуктів по трубопроводам, послуги водоканалів, водовідведення, систем електропередач, доступ до магістральних систем передачі сигналів (звуків), до магістральної залізничної інфраструктури. Обґрунтовано, що всі інші товари не можуть бути включені в сферу природних монополій, бо не забезпечують ефект постійно убуваючих середніх витрат і тривалий ефект від масштабу та не мають необхідного співвідношення постійних і змінних затрат.

4. Визначено різницю між статичною і динамічною моделями функціонування монопольних підприємств, яка виникає на підставі аналізу всіх ресурсів підприємства як запасу і як потоку. При потоковому розгляді функціонування підприємства його результати діяльності в розрахунку на одиницю проданого товару мають характер додаткових витрат (доходів) на додаткову одиницю, що відповідає маржинальній природі і стану першої похідної. При аналізі ресурсів і результатів діяльності підприємства у вигляді запасу виникає необхідність розрахунку середніх витрат на кожну одиницю сукупності товару. Середні витрати неможливо безпосередньо отримати з поточної діяльності будь-якого суб'єкта господарювання і його бухгалтерської звітності, а можливо лише аналітично розрахувати через визначений інтеграл від функції маржинальних витрат.

5. Запропоновано визначення і методологію кількісного розрахунку маржинальних та середніх витрат підприємства і їхнього зв'язку в ефекті від масштабу виробництва. Маржинальні витрати (MC) розраховуються як повні питомі поточні витрати підприємства на одиницю товару. Середні витрати (AC) - це величина сукупних витрат, інтегрально розрахована від функції маржинальних витрат. Відношення АС:МС>1 відображає наявність ефекту від масштабу і відповідної економії ресурсів на даному підприємстві. АС:МС<1 означає, що замість економії ресурсів від нарощування випуску товару на даному підприємстві соціум несе втрати суспільних ресурсів. При АС:МС=1 немає ані економії, ані втрат від масштабу виробництва на даному підприємстві. Обґрунтовано, що природа середніх витрат відповідає найменшим повним суспільно необхідним витратам на випуск одиниці товару, що дало можливість порівняти зв'язок між ціною і вартістю товару зі зв'язком між маржинальними і середніми витратами. Середні витрати АС виконують роль противитратного механізму в діяльності монопольних підприємств, бо вказують на найбільш раціональне використання ресурсів даним підприємством.

6. На основі відмінності між законами досконалої та недосконалої конкуренції обґрунтовано, що оцінка рівня рентабельності монопольних підприємств засобами досконалої конкуренції виключає протизатратний механізм і призводить до помилок в стратегії цінової і антимонопольної політики держави, накопичує втрати суспільства від діяльності соціально недоцільного монополізму у вигляді неконтрольованої інфляції цін (с. 54, 72, 79, 100, 133).

7. Розкрито механізми розпаду точки ринкової рівноваги досконалої конкуренції, в якій співпадають значення середніх та маржинальних витрат і доходів (точка АС=МС=АR=МR), на три точки АС=МС, МС=МR, МС=АR, визначений їхній економічний зміст і відповідність інтересам різних учасників ринкового обміну. Ринкова рівновага може встановлюватися на базі інтересу того з учасників, у кого більше концентрація економічної влади: або домінує інтерес максимізації прибутку у виробника, або максимізується інтерес платоспроможного попиту у споживачів, або рівновага досягається на боці раціональної алокації ресурсів в інтересах суспільства в цілому.

Удосконалено:

8. Класифікацію приватних і публічних товарів за ознаками виключності і конкурентності, за допомогою якої товари природних монополій показані як такі, що мають виключність у привласненні, але не конкурентні у використанні, що обумовлює малі маржинальні витрати при значних початкових затратах і довготривалу спадну віддачу від факторів виробництва. Звідси перелік товарів природних монополій чітко обмежено на підставі введення критерію ідентифікації товарів природних монополій, а саме: ці товари не мають матеріально-речової форми і завжди виступають в формі прав доступу до великих інфраструктурних мереж.

9. Концептуальне представлення причин монополізму. На відміну від поширеного уявлення про концентрацію ресурсів і капіталів як причину монополізму доведено, що причина монополізму криється у можливості виробника контролювати галузеві обсяги пропозиції і управляти функцією залежності ціни від ринкового обсягу випуску товару завдяки диференціації свого продукту. Застосовано графічне відображення того, що монополіст, на відміну від досконалої конкуренції, усуває класичну рівновагу попиту і пропозиції і нав'язує ринку свою залежність між ціною і галузевим обсягом товару, свій критерій ефективності виробництва саме з позицій зрівняння маржинальних витрат до маржинальних доходів (МС=МR), свої закономірності недосконалої конкуренції.

10. Способи розрахунку ефекту від масштабу виробництва через співставлення довгострокових середніх і маржинальних витрат у вигляді АС:МС, що дозволяє визначити інвестиційно оптимальний обсяг випуску товару до прийняття нового інвестиційного рішення, дозволяє поліпшити якість управлінських рішень стосовно стратегії підприємства, дає спосіб ідентифікації підприємств природних монополій як доцільних монополістів від інших монополій. Спростовані сумніви, що ціноутворення для підприємств, які працюють в конкурентному середовищі, відбувається на рівні повних маржинальних витрат, та доведено, що ціни для природних монополій необхідно регулювати на рівні вартості їхнього товару (тобто на рівні довготривалих середніх витрат АС).

Отримали подальший розвиток:

11. Розмежування понять “виплати”, “затрати”, “видатки”, “витрати”, який відображає їх різні ролі: бухгалтерську, економічну і політекономічну. Завдяки цьому розподілу показано, що різниця між середніми питомими затратами на одиницю продукції і середніми витратами підприємства на цю ж продукцію відповідає відмінностям між середньоарифметичними та середніми величинами, отриманими в результаті інтегрування функції маржинальних витрат. Така різниця виникає в результаті поєднання капіталів з різними системами вимірювання: постійний капітал вимірюється в розрахунку на одиницю часу, а змінний капітал - в розрахунку на одиницю товару.

12. Характеристика державного регулювання монополій як інституту, призначення якого полягає не у втручанні державних органів в прибутковість товаровиробників, а міститься в можливості моделювати ринкову рівновагу через перерозподіл трансакційних витрат на тих ринках, де стихійний ринковий механізм порушується завдяки екстернальним ефектам і монопольній владі. Пропонується на основі розрахунку точок АС=МС для конкретних підприємств визначати обмеження в рості затрат (протизатратний механізм) і оцінювати доцільність монопольної поведінки підприємства з позицій суспільства.

13. Інтерпретація зв'язків між маржинальними і середніми величинами, яка дозволила застосувати прийоми диференційного та інтегрального обчислення до оцінки витрат реальних суб'єктів господарювання та допомогла зняти більшість спрощень і теоретичних обмежень, які вимушені були вводити класичні школи маржиналізму щодо застосування математичних моделей в реальній практиці господарювання.

14. Зміст поняття “майнові права власності” стосовно до державної форми власності шляхом розширення категорії на підставі специфічних обмежень правомочностей розпорядження і володіння, які виявляються у відсутності персоніфікації економічної відповідальності для суб'єктів державної власності і заміщенні функції держави як володаря функцією держави як власника виробничих активів.

15. Теоретичне обґрунтування перетворень державного управління в систему державного регулювання монополій шляхом наступних інституційних заходів: 1) визначення критеріїв ідентифікації природних монополій, 2) удосконалення законодавчих норм щодо визначення доцільного монополізму і 3) формування спеціального єдиного державного органу - Національної Комісії з регулювання природних монополій. Для цього систематизовано об'єктивні засади реструктуризації галузей національної економіки, які містять природно монопольний компонент; розкрито шляхи і методи інституційного виокремлення конкурентних і монопольних видів діяльності для формування відособлених підприємств природних монополій; визначено сутність національної стратегії обмеженого захисту і державного регулювання підприємств природних монополістів; аргументовано необхідність законодавчої заборони вертикальної інтеграції підприємств природних монополістів з конкурентними видами господарювання, щоб регульований монополізм не спотворював монополізм в конкурентних сферах.

Практичне значення одержаних результатів полягає в подальшому розвитку теорії монополізму та інституціоналізації системи державного регулювання природними монополіями, а також в розробці рекомендацій щодо прискорення інституціональних змін в Україні з метою регульованої трансформації монопольних явищ недосконалої конкуренції. Отримані результати є насамперед теоретико-методологічною базою поглиблення досліджень проблем цілеспрямованого і обґрунтованого впливу спеціальних державних інституцій на монопольну поведінку українських суб'єктів господарювання і особливо на ідентифікацію природних монополій як специфічних форм організації ринку. Висновки і пропозиції, сформульовані в дисертації, можуть стати концептуальною базою для розширення антимонопольного законодавства, для формування спеціального органу державної влади - єдиної Національної комісії з регулювання природними монополіями, для розвитку практичних методів антимонопольного регулювання і оцінки монопольного стану суб'єктів господарювання, для прийняття управлінських рішень з реструктуризації галузей, які наразі містять природно монопольний компонент, для формування і впровадження нових систем ціноутворення в сфері природних монополій.

Наукові розробки дисертації використані в науково-дослідній темі кафедри економічної теорії та економічних методів управління № 1-21-04 “Соціально-економічний механізм та наслідки ринкових перетворень”, номер державної реєстрації №0104U000675.

Основні положення і рекомендації включені в наукову доповідь “Система антимонопольних заходів в умовах недосконалої конкуренції і формування ринкових засад в Україні” до Антимонопольного Комітету України (№ 10-01/382 від 24.01.2006 р.), використані в роботі Харківського обласного територіального відділення АМКУ (довідка № 4 від 30.05.2006), ВАТ “Турбоатом” (лист № 1-40/10-664 від 07.08.06), ТОВ “Аудиторська фірма “Харків” (акт № 22 від 29.08.06). Запропоновані в роботі рекомендації щодо концепції та шляхів реструктуризації монопольного сектору транспортної галузі, формування інститутів державного регулювання та інструментів оцінки доцільності монопольного стану підприємств були використані в процесі проведення автором короткотермінових семінарів для державних службовців Міністерства транспорту та зв'язку України в листопаді 2004-травні 2005 рр. (довідка № 132 від 20.10.2006 р.)

Ідеї та висновки дисертації використані в процесі викладання курсів з економічної теорії, менеджменту та при проведенні занять в групах кадрового резерву керівного складу залізниць, а також при виконанні випускних робіт спеціалістів і магістрів залізничного транспорту в Українській державній академії залізничного транспорту (довідка від 11.09.2006 р.).

Апробація результатів дисертації. Положення і висновки дисертаційного дослідження доповідались на наукових і науково-практичних конференціях:

міжнародній конференції “Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?” (м. Донецьк, 2001 р.); ІІ міжнародній конференції “Стратегічний маркетинг та інноваційний менеджмент: теорія та практика, проблеми підготовки фахівців”, Київ, 26-27 жовтня 2000 р.; Всеукраїнській науково-практичній конференції "Підприємництво в умовах пожвавлення економіки України" (Житомир, 2001 р.); науково-практичній конференції з питань інноваційної діяльності (м. Харків, 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції (м. Черкаси, 2004 р.); 1 науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління” (м. Київ, 2003р.); міжнародній науково-практичній конференції “Наука в транспортному вимірі” (м. Київ,2005 р.);. науковому симпозіуму “Інституційна архітектоніка та механізми розвитку” (м. Харків, 2004 р.); УІІ міжнародній науково-практичній конференції “Управління підприємством: діагностика, стратегія, ефективність” (м. Київ, 2000 р.); 1 міжнародній науковій конференції “Проблеми економіки транспорту в умовах реструктуризації” (м. Дніпропетровськ, 2001 р.); 3 міжнародній науково-практичній конференції “Исследование и оптимизация экономических процессов “Оптимум-2001” (м. Харків,2001); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції УкрДАЗТ, (м. Харків, 2001р.); міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління”, (м. Харків, 2002 р.); 3 міжнародній науковій конференції „Проблеми економіки транспорту" (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи розвитку міжнародних транспортних коридорів” (м. Коктебель, 2004 р.); 18 міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи систем управління на залізничному, промисловому і міському транспорті” (м. Алушта, 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Управління стратегічними змінами на підприємстві: концептуальні засади, методологія та практика” (м. Київ, 2005 р.); ХШ міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології : наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я” (м. Харків, 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Развитие учета и аудита как основы информационно-аналитической системы предприятия” (м. Харків, 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми економіки та управління на залізничному транспорті” (м. Судак, 2006 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 46 наукових праць загальним обсягом 46,7 друк. арк.: одноосібна монографія загальним обсягом 20,7 друк. арк., 24 статті у наукових фахових виданнях обсягом 12 друк. арк., крім того 6 наукових праць обсягом 11 друк. арк., опубліковані в інших виданнях, матеріали і тези 18 доповідей і виступів на конференціях (2,5 друк. арк.).

Дисертант не має фахових наукових праць, опублікованих у співавторстві

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів (15 підрозділів), висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 375 сторінок, в тому числі 7 таблиць на 9 сторінках, 7 рисунків на 7 сторінках та 22 графіка на 16 сторінках. Список використаних джерел містить 347 назв, додатки включають 6 довідок на 7 сторінках.

План дисертації

Вступ

Розділ 1. Товари як об'єкти інституційного дослідження монопольних ринків

Товарні властивості послуг

Інституціональний розвиток типів товарів

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Монопольна поведінка в інституційному середовищі недосконалої конкуренції

Особливості економічної системи недосконалої конкуренції

2.2.Статична модель поведінки монополії в умовах недосконалої конкуренції

2.3. Динамічна модель поведінки монополії

Підхід до вивчення монополій на основі співвідношення середніх і маржинальних витрат

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Природні монополії як специфічний інститут економічної системи

3.1.Теоретичні підходи до визначення природних монополій

3.2.Характер і специфіка товарів природних монополій

3.3.Методи ідентифікації суб'єктів природних монополій

3.4.Необхідність і неминучість реформування інституту природних монополій

Висновки до розділу 3

Розділ 4. Державна політика регулювання монополій

4.1.Принципи державної політики розвитку конкуренції і обмеження ринкової влади монополій

4.2.Зміна ролі і функцій держави в економіці недосконалої конкуренції

4.3.Вплив інституту власності на державну політику регулювання монополій

Висновки до розділу 4

Розділ 5. Механізм інституціоналізації системи державного регулювання природних монополій

5.1. Особливості інституційного регулювання природних монополій в умовах ринкової економіки

5.2.Етапи і форми регуляторної політики в сферах природних монополій

5.3.Шляхи реформування ринків природних монополій і формування нових інститутів їх регулювання

Висновки до розділу 5

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкривається актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовану мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, визначено методологічну базу, наукову новизну одержаних результатів, їх теоретичне та практичне значення, відомості щодо апробації результатів та публікацій за темою дисертації.

У розділі 1 “Товари як об'єкти інституційного дослідження монопольних ринків” висвітлюються методологічні питання базових інститутів ринкової економіки на основі поєднання методу інституційного аналізу з діалектикою сходження від абстрактного до конкретного.

Застосування принципів ринкової економіки пов'язано із включенням до господарського обігу нових типів товарів. Товарні властивості поширюються на більш широке коло благ, які все частіш реалізуються через послуги, права та зобов'язання як товарні об'єкти. З точки зору ринкових відносин, товаром вважається будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, які підтверджують зобов'язання та права. Водночас діюча термінологія містить протиріччя, пов'язане з включенням послуг в товарну множину. В науковій, публіцистичній, статистичній літературі та формах офіційної фінансової звітності підприємств використовуються поняття “виручка від продажу товарів та послуг”, “виробництво товарів та послуг”. В дисертації звертається увага на неоднозначність традиційного підходу, буцімто товари та послуги є різноплановими сутностями. Можна тлумачити ці вислови і так, начебто послуги не є товарами, знаходяться поза межами товарів, існують поряд з товарами і не мають товарних властивостей. Тому пропонується уточнити висловлювання на кшталт “виробництво продукції та послуг”. Послуги дійсно значно відрізняються від предметно-тілесних товарних форм, проте не виключаються з множини товарів, бо призначені для обміну з метою задоволення потреб. Послуга надає можливість задовольнити інтереси не шляхом використання речей, не шляхом споживанням уречевленого результату, а за допомогою продажу безпосередньої діяльності виробника, його дій, самого процесу виконання замовлення.

Автор аналізує товарні властивості різних предметів товарного обігу, виділяючи виключність в привласненні та конкурентність в споживанні. Виключність в привласненні означає, що товарну одиницю можна однозначно виокремити в обміні і споживанні одним агентом, виключивши використання цієї одиниці іншими суб'єктами. Виключність передбачає, що затрати всіх ресурсів в даному товарі піддаються розподілу, вимірюванню та відображенню в ціні, а права власності специфіковані та узгоджені в процесі обміну. Конкурентність в споживанні призводить до того, що використання блага однією людиною обмежує можливості споживання іншим суб'єктом. За допомогою матриці, в якій наявність або відсутність цих двох товарних властивостей в різних комбінаціях поєднуються одна з іншою, розглядається класифікація благ, що включає 1) приватні ринкові блага, 2) спільні блага, 3) публічні блага та 4) блага природних монополій. Якщо приватні ринкові блага мають обидві товарні властивості, а публічні блага їх не мають зовсім, то товари природних монополій виключність в привласненні мають, а конкурентність в споживанні - ні. Товари природних монополій в процесі відчуження можливо обмежити, але вигідніше споживати колективно, неконкурентно. Місце товарів природних монополій визначено насамперед як проміжне серед приватних і публічних благ. Втрата однієї з товарних властивостей позначається на специфіці товару та обмеженні його еквівалентного обміну. Стосовно товарів природних монополій це означає, що ці товари мають дуже малі граничні витрати і дуже довготривалий ефект спадання середніх витрат, що притаманне лише виробничим послугам з дуже великими первісними капітальними інвестиціями.

Щоб довести специфіку товарів природних монополій як послуг капіталоємних інфраструктурних мереж, автору знадобилося визначити сім товарних відмінностей послуг від речових форм. По-перше, послуги як споживання дії на продаж мають неуречевлений, безтілесний характер. По-друге, в послузі результат не відокремлений від процесу, а фаза виробництва зливається з фазою споживання так, що виконавець і споживач не розведені в просторі і часі. По-третє, послугу неможливо накопичувати, зберігати, складувати, резервувати. По-четверте, через нерозривне злиття в послузі самого процесу створення зі споживанням виконати товар за законами і на території однієї країни, а використати на території іншої (тобто експортувати-імпортувати) неможливо. Фактично стосовно послуг при експорті-імпорті відбувається подвійне їх здійснення на території кожної з країн, або переміщується через кордон чи то споживач, чи то виконавець але ніяк не товарна послуга. По-п'яте, предметом праці в послузі виступає сам споживач, а знаряддям праці виступає безпосередня жива праця виконавця. Тому якість послуги при продажу невід'ємна від настрою, емоцій, суб'єктивних уявлень та відчуттів обох сторін. Ось чому параметри послуг багатофакторні, важко вимірювані і наперед нефіксовані, що підчас утворює значні екстерналії і ускладнює ринкове ціноутворення. По-шосте, частка живої праці в більшості послуг з часом зростає, що перетворює всю сферу послуг на все більш трудомістку і таку, де зайнятість зростає більш високими темпами. По-сьоме, за рахунок все більшого застосування інтелектуальних здібностей людей, нових людських знань та вмінь, в послугах витрачаються швидко зростаючі й неподільні на одиницю товару інтелектуальні витрати, здатні давати значну економію при збільшенні масштабів діяльності. Витрачання знань та вмінь не залежить від масштабів продажу. Як інтелектуальні ресурси вони не фіксуються дискретно з кожною одиницею товару, їх важко калькулювати при формуванні ціни, вони подібні до постійних витрат виробництва з усіма наслідками маржинальних і трансакційних витрат.

Запропоновано в будь-якому товарі як об'єкті купівлі-продажу розрізняти або предметно-речовий результат, або процес діяльності на продаж. В кожному з двох випадків елементами товарності можуть бути об'єкт замовлення, інформація та документи. Кожен з них може бути окремим “тілом” товару, з яким, в свою чергу, можливі різноманітні правові діяння - володіння, управління (розпорядження), використання. Це ті самостійні правомочності, які виділяються в неоінституціональній теорії прав власності. В поєднанні з різними окремими елементами товару вони здатні утворювати нові товарні форми в умовах ринкової економіки. Більшість з них виступають новими поколіннями товарних послуг, бо пов'язані з продажем дозволів, прав доступу і здійснення покупцем певних дій на засобах чи об'єктах, які належать продавцю. Тут вже продаються не власне дії виробника, а дозвіл для здійснення дій самого споживача. Права доступу, дозволи, ліцензії, зобов'язання продаються як окремі товари ринкових відносин. З малюнка 1.1 видно, що завдяки інституціональному аналізу множини товарних форм, урізноманітнилися товарні властивості послуг, розширилися процедури специфікації прав власності, ускладнилися проблеми ціноутворення. Серед них особливе місце займає продаж послуг щодо надання прав доступу до капіталоємних інфраструктурних мереж, в яких переміщуються, транспортуються речі, сигнали або люди. Ці послуги виступають окремими самостійними особливими товарами, бо утворюють специфічно організовані монопольні ринки.

У розділі 2 “Монопольна поведінка в інституційному середовищі недосконалої конкуренції” вивчаються проблеми монополізму як форми організації ринкового простору, діалектично поєднаної зі своєю протилежністю - конкуренцією. Діалектичний зв'язок цих парних категорій надав можливість з'ясувати відсутність чисто конкурентного середовища в реальній практиці господарювання, замість якого мають місце різні форми недосконалої конкуренції, а на окремих ринках суспільству вигідно підтримувати чистий, абсолютний, природний монополізм. На відміну від поширеного погляду про причини монополізму, пов'язані з концентрацією активів, автор пропонує шукати причини монополізму в прагненні кожного виробника до повного контролю над функцією ціни від ринкового обсягу виробництва товарів на даному ринку. Це прагнення диктує такий від'ємний нахил сумарного ринкового попиту, за якого середні і маржинальні доходи монополіста виглядають як не співпадаючі криві. Від чого точка ринкової рівноваги (МС=МR=АС=АR) досконалої конкуренції розпадається на три окремі точки МС=МR, МС=АС, МС=АR недосконалої конкуренції, причому три точки відповідають різним інтересам учасників ринкового обміну (рис.2). Всі вони можуть бути підставами для ринкової рівноваги попиту і пропозиції в залежності від того, на чиєму боці монопольна сила. ]Проведено історичний аналіз еволюції проблем монополізму і недосконалої конкуренції від Д.Рікардо, О.Курно і А.Маршала до Ф.Гільфердінга і В.І.Леніна. Класична теорія монопольної поведінки А.Маршала спиралася на рівновагу кривих ринкового попиту і пропозиції. Твердження класичної школи про прагнення будь-якого виробника до максимізації прибутку як об'єктивної тенденції встановлення середньої норми прибутку на рівний за розміром капітал поділяв Ф.Гільфердінг. Від ідеї про перелив капіталу до сфер, де норма прибутку вище середньої, від дійшов до неминучості злиття промислового і банківського капіталу і політичного розподілу світу.

В.І. Ленін розглядав монополію як результат концентрації виробництва, яка надає можливість окремим підприємствам отримувати монопольно високий прибуток на основі монопольних цін. Механізм формування монопольних цін В.І.Ленін не вивчав, бо його цікавила зовсім інша проблема - аналіз монополізму крізь призму можливостей здійснення соціалістичної революції в окремо взятій країні.

Модель ринкової поведінки монополістів запропонували в 1929-1933 рр. Дж.Робінсон і Е Чемберлін. Вони трансформували криві попиту і пропозиції для індивідуального виробника-монополіста. Е.Чемберлін доводив, що досконала конкуренція є випадковою можливістю більш поширеного явища - монополістичної конкуренції, яка зростає завдяки поглибленню диференціації продукту. Просунення на перший план проблем диференціації та унікальності товарів свідчить про те, що аналіз фокусується на розподільчих, а не на виробничих відносинах. Чим більш диференційована продукція, тим менше конкуренції, тим легше встановити монопольну ціну і отримувати монопольний прибуток, нав'язуючи свої умови споживачам.

Монополію часто визначають через відсутність конкуренції. З нею пов'язують як один з можливих станів ринку, так і домінуючу діяльність окремого підприємства в межах певного ринка. Насправді конкуренція і монополізм - це дві нерозривно поєднані, діалектично протилежні сторони в способі господарювання будь-якого суб'єкта господарювання. Справа лише в тому, яка з сторін єдності домінує. Оскільки монополістичні прагнення притаманні всім виробникам, то фактично існує недосконала конкуренція. Монополістична поведінка може бути доцільною або недоцільною. Тому для оцінки діяльності будь-якого суб'єкта господарювання важливо застосовувати закономірності недосконалої конкуренції, в яких на відміну від досконалої конкуренції інтереси виробника не можуть сходитися з інтересами суспільства.

В класичних моделях монопольної поведінки фактор часу був присутній незримо, охоплюючи весь період, на протязі якого відбувається повна амортизація первісного інвестованого капіталу та одноразове перенесення вартості всього капіталу на весь обсяг виготовленого товару. Така модель називається нами статичною, на відміну від реальної моделі функціонування монопольного підприємства, яка є динамічною в тому сенсі, що бухгалтерською звітністю накопичуються дані про прирости випуску товарів, видатків і доходів за кожний період звітності. Бухгалтерська звітність фіксує потік (а не запас) емпіричних даних діяльності підприємства-монополіста. Приріст видатків в розрахунку на приріст товарного випуску дає відомості про додаткові витрати на додаткову одиницю випуску, тобто про маржинальні величини, які мають природу першої похідної. Емпіричні дані бухгалтерської звітності будь-якого суб'єкта господарювання дають уяву про маржинальні величини доходів і витрат даного виробництва, з функції розвитку яких інтегральним чином можна розрахувати середні значення показників доходів або витрат на одиницю товару даного підприємства. Середні не для галузі, не для даного періоду звітності, а для накопиченого з початку інвестування сумарного запасу витрат і обсягів випуску. Це інтегрально середні витрати або доходи на одиницю випущеного товару для даного техніко-технологічного рівня виробництва за умов обмеженості використаних суспільних ресурсів. Якщо розглядати емпіричні дані підприємств як результати першої похідної, стає зрозумілим твердження маржиналістів про те, що ціни на конкуруючі товари встановлюються на рівні граничних витрат, бо в реальній динамічній системі поточної діяльності накопичуються додаткові витрати (або доходи) на додаткову одиницю випуску товару.

Оцінюючи діяльність підприємств-монополістів за принципом перевищення доходів над видатками безпосередньо на рівень необхідної рентабельності, поки що в практиці фактично застосовується принцип досконалої конкуренції щодо максимізації прибутку при зрівнянні маржинального доходу і маржинальних витрат (МС=МR). Проте для коректного використання цього принципу необхідно, щоб водночас співпадали не тільки МС=МR, але й середні витрати з маржинальними витратами АС=МС. Саме остання формула відповідає змісту бар'єра, який би обмежував витрати монополіста і означав би дію противитратного механізму на даному підприємстві в умовах чистої конкуренції. Якщо таких умов в реальній практиці господарювання немає, то противитратний механізм необхідно інституціонально змоделювати - це відповідало б інтересам раціональної алокації використаних ресурсів. Відсутність спонтанно-ринкового обмеження у використанні ресурсів виражається в тому, що для максимізації прибутку виробник-монополіст може 1) розширювати свої затрати більш високими темпами, ніж зростають доходи, 2) нав'язувати споживачам монопольну ренту у вигляді занадто високої ціни, низької якості, асиметричної (недостатньої) інформації, 3)вимагати складних умов доступу та отримання товару, 4) перекладати свої затрати (штрафи, втрати, зобов'язання) на споживачів, 5) вільно оперувати трансакційними витратами. Природа відсутності протизатратного механізму криється саме у недосконалості конкуренції, яка встановлює розбіжність між інтересами трьох учасників обмінного акту - виробника, споживачів і інтересів соціуму. Справа в тому, що в кожному акті ринкового обміну приймають безпосередню участь не лише товаровиробники і споживачі, а й інтереси суспільства в цілому. Бо всі природні, матеріальні, інформаційні, людські ресурси не безкінечні, а обмежені, їх можна використовувати альтернативно, тому в інтересах суспільства їх треба залучати раціонально. Раціональна алокація (розміщення і заміщення) ресурсів, означає, що в інтересах соціуму їх треба задіяти якомога ефективніше, з максимальною віддачею. Оптимальний інтерес суспільства при використанні на даному підприємстві суспільно обмежених ресурсів вказує на суспільно необхідну вартість одиниці товару при даному виробничо-технологічному стані.