Управління витратами виробництва на підприємствах харчової промисловості (на прикладі хлібопекарської галузі)

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Спеціальність 08.00.04 - Економіка і управління підприємствами

(харчова промисловість)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Управління витратами виробництва

на підприємствах харчової промисловості

(на прикладі хлібопекарської галузі)

Скригун Наталія Петрівна

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті харчових технологій Міністерства освіти і науки України

Науковий

Керівник

доктор економічних наук, професор

Сінгаєвський Ігор Олегович,

Національний університет харчових технологій,

професор кафедри маркетингу

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, професор

Бутнік-Сіверський Олександр Борисович,

Інститут післядипломної освіти

Національного університету харчових технологій

завідувач кафедри економіки, обліку та фінансів, м. Київ

кандидат економічних наук, доцент

Семенов Андрій Григорович,

Гуманітарний Університет ЗІДМУ,

професор кафедри економіки підприємства і маркетингу, м. Запоріжжя

Захист відбудеться “05” жовтня 2007 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.058.01 у Національному університеті харчових технологій за адресою: 01033, м. Київ. вул. Володимирська, 68, корп. В, аудиторія В-308.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету харчових технологій за адресою: м. Київ. вул. Володимирська, 68.

Автореферат розіслано “05” вересня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук Марченко В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні умови розвитку конкурентних відносин вимагають від підприємств харчової промисловості використання сучасних технологій, економічного і продуктивнішого обладнання, удосконалення організації управління підприємством для забезпечення та утримання конкурентоспроможності як продукції, так і підприємства в цілому. Загострення конкуренції на ринку продуктів харчування потребує швидкого реагування на зміну господарської ситуації та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо визначення обсягів виробництва, які б забезпечили достатній рівень прибутковості та підвищення ефективності використання всіх видів ресурсів підприємства, формування оптимального асортиментного ряду, покращення якості продукції. При цьому отримання прибутку за рахунок підвищення цін для багатьох виробників стає проблематичним. Зі вступом України до СОТ посилиться конкуренція вітчизняних підприємств харчової промисловості з іноземними виробниками, тому вагомою стає проблема забезпечення виробництва якісної продукції з меншими витратами, використання безвідходних технологій, ефективних методів організації праці, високопродуктивного обладнання.

Управління витратами виробництва в напрямку формування оптимальної структури, зниження витрат при збереженні якості виробленої продукції на підприємствах харчової промисловості дозволить знизити ціни на неї та при інших рівних умовах сприяє можливості зберегти і навіть покращити власні конкурентні позиції на ринку товарів.

Роль та значення процесу управління витратами для забезпечення конкурентоспроможності підприємств важко переоцінити. В умовах підвищеного рівня державного регулювання діяльності хлібопекарських підприємств щодо обмеження вартості продукції управління витратами набуває особливої значимості. За таких обставин для забезпечення сталого розвитку підприємств харчової промисловості необхідно перш за все удосконалювати систему управління витратами виробництва.

Проблеми розробки теоретичних основ та різних аспектів практичного застосування систем управління витратами у господарській діяльності підприємств досліджували такі вітчизняні та зарубіжні вчені: О. Байдик, Ф. Бутинець, О. Бутнік-Сіверський, К. Вілсон, В. Вітвіцький, С. Голов, К. Друрі, Р. Ентоні, Г. Краюхін, К. Ларіонов, С.Ніколаєва, Л. Нападовська, О. Орлов, С. Покропивний, Є. Рясних, С. Стуков, В. Суржик, Г. Фандель, Р. Хілтон, Л. Хлапенов, Л. Цимбалюк, А. Череп, М. Чумаченко та ін. Проблеми економіки хлібопекарського виробництва, зокрема, витрат виробництва, висвітлюються у працях О. Васильченка, М. Загорняка, В. Комарова, П. Пархоменка, О. Філатова та ін.

Вітчизняні та зарубіжні джерела свідчать, що при всій значимості раніше проведених наукових досліджень окремі питання управління витратами виробництва на підприємствах харчової промисловості вивчені недостатньо. Основна проблема полягає у недостатній адаптованості та обґрунтованості існуючих методичних підходів щодо управління витратами виробництва до специфіки галузей промисловості. Процеси управління витратами виробництва на підприємствах харчової промисловості у більшості випадків не мають необхідного рівня системності, гнучкості, динамічності. Вимагають подальшого вивчення питання розробки конкретних методів пошуку і реалізації резервів підвищення ефективності управління витратами підприємств харчової промисловості. Саме незавершеність наукових досліджень у площині удосконалення управління витратами виробництва на підприємствах харчової промисловості та очевидна методична і практична значимість даної проблеми зумовила вибір та обумовила об'єктивний характер актуальності теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконане в межах наукової теми Національного університету харчових технологій “Забезпечення конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості та перероблення сільськогосподарської продукції” (номер державної реєстрації 0107U000476). Автором досліджено проблеми розподілу непрямих витрат при обчисленні повних витрат на виготовлення продукції в хлібопекарському виробництві та запропоновано метод вибору економічно обґрунтованої бази розподілу непрямих витрат з урахуванням специфіки галузі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове узагальнення теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо вдосконалення методики управління витратами виробництва на підприємствах харчової промисловості із врахуванням сучасних тенденцій розвитку науки і практики менеджменту. Відповідно до мети роботи визначено та вирішено такі науково-методичні та практичні завдання:

на основі поглибленого порівняльного аналізу існуючих теоретичних положень уточнено економічну сутність та методичні засади управління витратами виробництва на підприємствах харчової промисловості, проаналізовано та систематизовано функції управління витратами виробництва;

розглянуто теоретичні аспекти класифікації витрат виробництва з метою відображення видів витрат, які використовуються в науковій термінології і підприємницькій діяльності;

визначено особливості планування та калькулювання витрат на хлібопекарських підприємствах як основи вдосконалення управління витратами;

узагальнено існуючий досвід управління витратами виробництва з метою досягнення нормативно-відтворювальних витрат виробництва на підприємствах;

проведено комплексний аналіз підходів та обґрунтовано доцільність бази розподілу непрямих витрат при калькулюванні собівартості продукції хлібопекарських підприємств з урахуванням специфіки галузі;

на основі дослідження сучасних методів аналізу витрат розроблено аналітичну матричну модель для аналізу структури та ефективності витрат;

обґрунтовано методичні підходи до удосконалення управління витратами виробництва на підприємствах харчової промисловості, які дозволяють структурувати дії менеджменту підприємства при формуванні витрат, визначати та аналізувати собівартість, прийняти виважені управлінські рішення.

Об'єктом дослідження є процес управління витратами виробництва підприємств в сучасних умовах.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти удосконалення системи управління витратами з метою підвищення ефективності діяльності підприємств харчової промисловості, зокрема, хлібопекарської галузі.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є сукупність загальноприйнятих і спеціальних методів та прийомів наукового дослідження, використання яких зумовлене поставленою метою та завданнями. У процесі дослідження використані такі методи проведення економічних досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків), статистико-економічний (аналіз сучасного стану та виділення факторів впливу на управління витратами виробництва на хлібопекарських підприємствах), монографічний (розробка методики вдосконалення управління витратами на хлібопекарських підприємствах), розрахунково-конструктивний та експериментальний (аналіз існуючих методів управління витратами) та інші.

Інформаційну базу дослідження складають основні положення та теоретичні розробки, які опубліковані у наукових роботах вітчизняних та зарубіжних вчених, матеріали наукових конференцій, періодичних виданнях з проблем теорії та практики удосконалення управління витратами на підприємствах, у тому числі хлібопекарської галузі, нормативно-правові акти України, матеріали Держкомстату України, статистичні дані підприємств харчової промисловості, галузеві аналітичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у подальшому узагальненні теоретичних, методичних і практичних підходів до удосконалення управління витратами виробництва на підприємствах харчової промисловості як одного з важелів підвищення їхньої ефективності та розвитку і зводяться до такого:

вперше: управління витрата калькулювання собівартість

запропоновано систему показників оцінювання нормативно-відтворювальних виробничих та прямих виробничих витрат на підприємствах харчової промисловості, що дозволяє визначити ступінь наближеності відповідних фактичних витрат до нормативно-відтворювальних з метою визначення напрямів удосконалення управління витратами виробництва у межах корпорації, холдингу чи іншої подібної підприємницької структури;

розроблено алгоритм нормативно-відтворювального калькулювання собівартості продукції хлібопекарських підприємств, який може виступити як практичне обґрунтування ціни при зверненні до органів державного регулювання з питань ціноутворення, що дає можливість хлібопекарським підприємствам вирішувати актуальну і важливу проблему забезпечення прибутковості;

удосконалено:

- теоретичні засади визначення сутності управління витратами виробництва як динамічного процесу взаємозалежних управлінських дій з прогнозування, планування, організації, мотивації, обліку, калькулювання, аналізу, контролю і регулювання чинників виробництва, метою якого є досягнення запланованого економічного результату діяльності підприємства;

класифікацію витрат виробництва через виокремлення відповідних класифікаційних ознак з метою ефективного управління витратами виробництва, а саме: визначення структури загальних витрат; калькулювання собівартості продукції, визначення витрат за структурними підрозділами підприємства і періодами року, аналізу витрат та пошуку резервів їх зниження тощо;

методичний підхід до удосконалення процесу управління витратами виробництва на підприємствах харчової промисловості шляхом встановлення поетапності реалізації необхідних заходів, спрямованих на забезпечення їх технологічної, ресурсної, економічної та фінансової реалізованості;

дістали подальшого розвитку:

підходи щодо вибору бази розподілу непрямих витрат для визначення виробничих та повних витрат при калькулюванні собівартості продукції хлібопекарських підприємств;

методика матричного аналізу, що дозволяє аналізувати ефективність управління витратами на підприємствах харчової промисловості.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, викладені автором дисертації, доведено до рівня методичних розробок та практичних рекомендацій. Вони призначені для встановлення обґрунтованої ціни на хліб та хлібобулочні вироби, у тому числі для органів державного управління та місцевого самоврядування, корисні при розробці програм виробничого розвитку підприємства, а також для використання у повсякденній діяльності економічних та фінансових служб хлібопекарських підприємств. Основна частина пропозицій автора може бути адаптована до умов управління витратами виробництва не тільки на підприємствах хлібопекарської галузі, а й на інших підприємствах харчової промисловості.

Результати дослідження використані при розробленні Методичних рекомендацій з питань планування, обліку та калькулювання собівартості продукції кондитерській та харчоконцентратній промисловості (довідка ЗАТ “Укркондитер” №01-3/14 від 11.06.2007), які можуть бути використані при плануванні, обліку та калькулюванні собівартості борошняних кондитерських виробів в хлібопекарській галузі. Окремі результати дисертаційного дослідження використані в діяльності ДП ВАТ “Київхліб”, зокрема, Білоцерківського хлібокомбінату (довідка №01-4/339 від 26.06.2007), Булочно-кондитерського комбінату (довідка №16-01/37 від 19.06.2007), Дослідного хлібозаводу (довідка № 01-13/456 від 18.06.2007), хлібокомбінату №6 (довідка №141 від 30.05.2007). Наукові розробки та пропозиції дисертанта використовуються у навчальному процесі при підготовці та проведенні лекційних та практичних занять з дисциплін “Управління витратами”, “Ціноутворення та управління ціновою політикою”, “Організація виробництва та планування діяльності підприємства”, “Маркетингова цінова політика” у навчальному процесі кафедр маркетингу, менеджменту, обліку і аудиту Національного університету харчових технологій, а також використані при підготовці навчально-методичних матеріалів (акт впровадження результатів науково-дослідної роботи в навчальний процес НУХТ від 03.07.2007).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладений авторський підхід до дослідження системи управління витратами виробництва. Наукові положення, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, одержані здобувачем самостійно. З наукових праць, які видані у співавторстві, в дисертації використано ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача і становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і висновки, зроблені автором дисертаційного дослідження, були покладені в основу доповідей на науково-практичних конференціях: “Сучасні методи створення нових технологій та обладнання в харчовій промисловості” (м.Київ, 2002 р.); “Управління економікою в ринкових умовах в контексті стратегічних напрямів розвитку України до 2011 року” (м. Київ, 2003 р.); “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2003 р.); “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); “Розроблення та виробництво продуктів функціонального харчування, інноваційні технології та конструювання обладнання для перероблення сільгоспсировини, культура харчування населення України” (м. Київ, 2004 р.); “Наукові здобутки молоді - вирішенню проблем харчування людства у ХХІ столітті” (м. Київ, 2005-2007 р.р.); “Організаційно-правові та фінансово-економічні проблеми адаптації підприємств АПК до ринкових умов господарювання та шляхи їх вирішення” (м. Київ, 2005 р.); “Стратегічні питання світової економіки - 2007” (м. Дніпропетровськ, 2007 р.); “Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку” (м. Київ, 2007 р.); “Соціально-економічні реформи в контексті інтеграційного вибору України” (м. Дніпропетровськ, 2007 р.).

Публікації. Основні ідеї, положення та результати досліджень висвітлено в 17 наукових публікаціях загальним обсягом 3,76 друк. арк., з яких 8 (6 одноосібних та 2 у співавторстві) - у наукових фахових виданнях обсягом 2,48 друк. арк., 8 - збірниках тез та матеріалах науково-практичних конференцій, 1 - в інших виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний обсяг роботи - 168 сторінок, з яких 26 таблиць, 36 рисунків. Список використаних джерел (195 найменувань) - 16 сторінок, 10 додатків - на 22 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і задачі, об'єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретико-методичні засади управління витратами виробництва на підприємствах” на основі аналізу і узагальнення теоретико-методичних положень вітчизняних і зарубіжних економістів визначено цикл функцій управління витратами виробництва як динамічний процес безупинних взаємозалежних дій, методичні засади управління витратами на підприємствах харчової промисловості, конкретизовано сутність управління витратами, показано етапи руху ресурсів в операційному циклі підприємства, запропоновано узагальнену класифікацію витрат через виокремлення відповідних класифікаційних ознак із врахуванням функцій управління витратами виробництва, показано взаємозв'язок і взаємозалежність функцій управління витратами виробництва.

На основі дослідження теоретико-методологічної сутності категорії витрат виробництва встановлено, що витрати є одним із вирішальних чинників впливу на фінансові результати суб'єктів господарювання, виступає базою для формування цінової політики підприємства, характеризують рівень технології та організації виробництва, а також ефективність господарювання, яка оцінюється через порівняння витрат та результатів діяльності. Проведений аналіз дозволив встановити, що залежно від етапу руху (перетворення) ресурсів в процесі операційного циклу поняття „витрати” набуває різного економічного змісту. Встановлено, що операційний цикл, який складається з процесів придбання ресурсів та їх перетворення в готову продукцію з подальшою реалізацією, відображається у вигляді руху авансованих, неспожитих та спожитих витрат виробництва.

Дослідження показали, що процес управління витратами виробництва реалізує свою основну мету і головні завдання шляхом здійснення визначених функцій. Саме через свої функції система управління витратами виступає тим основним інформаційним інструментом, який сприяє прийняттю ефективного управлінського рішення. Узагальнюючи наукові підходи до визначення функцій управління витратами та розглядаючи функції управління витратами виробництва у взаємозв'язку, процес управління ними вважаємо за можливе представити як динамічний процес безупинних взаємозалежних дій з прогнозування, планування, організації, мотивації, обліку, калькулювання витрат, контролю та аналізу, координації, а також регулювання відповідних чинників виробництва, метою якого є досягнення запланованого економічного результату діяльності підприємства.

Встановлено, що важливим інструментом при прийнятті господарських рішень в сфері управління витратами виробництва на підприємстві є їхня класифікація. Результати проведеного дослідження дають підставу стверджувати, що перелік досліджених класифікаційних ознак не відображає всього різноманіття видів витрат виробництва і обмежує можливості управління витратами виробництва.

Тому, використавши аспектний підхід, автором розширено напрями класифікації витрат, виходячи з потреб управління витратами виробництва і запропоновано уточнену класифікацію витрат виробництва, яка об'єднує в собі найактуальніші для потреб управління витратами класифікаційні ознаки та види витрат, ґрунтується на виділенні класифікаційних ознак із врахуванням функцій управління витратами виробництва (рис. 1). Запропонована класифікація витрат виробництва в розрізі управлінських функцій: повніше, ніж в опрацьованих джерелах, узагальнює різні підходи до визначення витрат, що сприяє підвищенню ефективності управління витратами; полегшує вибір оптимального напрямку вкладання коштів, дозволяє встановити та знизити непродуктивні витрати, виявити і розширити високорентабельні напрямки діяльності, що сприятиме підвищенню ефективності діяльності підприємства; дає можливість ефективно використовувати та порівнювати різні методи калькулювання собівартості, що забезпечить обґрунтованість ряду управлінських рішень: визначення структури асортименту продукції, ціноутворення, вибір варіанту завантаженості виробничих потужностей тощо; підсилює можливості виявлення резервів підвищення результативності виробничої та комерційної діяльності підприємства, оскільки основна мета класифікації витрат виробництва - виділити ту частину витрат, на які може вплинути керівник.

Склад витрат у найбільш загальному вигляді визначається П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати”, докладно структуру (або номенклатуру) статей та елементів витрат наведено тільки у П(С)БО 16 „Витрати”. Останній передбачає групування витрат за п'ятьма економічними елементами: матеріальні затрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація основних засобів та нематеріальних активів; інші операційні витрати. В сучасних економічних умовах, зважаючи на пріоритетність розвитку підприємств в напрямку енергозбереження, запропоновано існуючі економічні елементи доповнити ще одним - “Паливо на енергія (покупні)” шляхом виокремлення цих витрат з елемента “Матеріальні затрати”. Це дозволить спростити процедуру визначення енергомісткості виробництва, а отже, сприятиме ефективному управлінню витратами виробництва.

Проведений аналіз дозволив встановити, що будучи складовою загальної системи управління підприємством, система управління витратами виробництва включає наступні підсистеми: організаційну структуру управління витратами виробництва; цілі, пріоритети і стратегії виробництва; планування витрат виробництва; фінансово-кредитне забезпечення виробництва; регулювання та контроль управління витратами; нормативно-правовий режим системи управління витратами виробництва; визначення системи оцінки ефективності системи управління витратами виробництва. Зазначено, що на цю систему впливає значна кількість чинників зовнішнього середовища підприємства (економічні, науково-технічні, природні, політичні, соціально-культурні тощо). В свою чергу, система управління витратами виробництва підприємства також здійснює відповідний вплив на зовнішнє середовище підприємства (переважно чинники прямої дії).

На основі узагальнення методичних засад управління витратами виробництва на підприємствах харчової промисловості виявлено, що процес управління витратами виробництва на підприємствах суттєво залежить від галузевих особливостей. Дослідження процесу управління витратами виробництва виявило його багатогранність. Управління витратами виробництва - системний процес, який вимагає постійного моніторингу, корегування, удосконалення. Разом з тим через управління витратами виробництва здійснюється реалізація інновацій. З нормативно-правової точки зору процес управління витратами виробництва прямо чи непрямо впливає на наповнення бюджетів різних рівнів через ціни та встановлені законодавчо податки.

Встановлено, що важливою передумовою ефективного управління витратами виробництва є всебічний, комплексний підхід до проблем бізнесу, тобто менеджмент забезпечується як на рівні виробництва через управління запасами, технологіями, ресурсами тощо, так і на рівні взаємовідносин з партнерами, постачальниками, державою. Комплексний підхід до управління витратами виробництва полягає в тому, що для досягнення вищого ефекту удосконалювати управління витратами виробництва необхідно паралельно з покращенням технічного обслуговування та ремонту обладнання, планування обсягів виробництва з урахуванням вимог ринку (попиту), матеріально-технічного забезпечення, автоматизації процесів планування, обліку та інших підсистем управління.

У другому розділі “Аналіз стану управління витратами виробництва на підприємствах харчової промисловості” на основі визначення сучасних тенденцій розвитку підприємств харчової промисловості та визначення проблем хлібопекарської галузі обґрунтовано необхідність удосконалення інструментів управління витратами виробництва.

Проведення ґрунтовного аналізу стану галузі, визначення тенденцій та проблем розвитку хлібопекарських підприємств в умовах конкурентного та суперечливого зовнішнього середовища є відправним етапом на шляху ефективного управління витратами виробництва підприємств. Встановлено, що харчова промисловість, будучи стратегічно важливою частиною агропромислового та промислового комплексів, займає провідне місце у структурі промислового виробництва України упродовж багатьох років. У харчовій промисловості та переробленні сільськогосподарських продуктів обсяги виробництва у 2006 році порівняно з 2005 роком збільшились на 10,0%. Серед основних видів діяльності галузі приріст продукції одержано у виробництві жирів (25,3%), цукровій, м'ясній та тютюновій галузі (відповідно 34,9%, 13,6% та 9,5%), переробленні овочів і фруктів (11,8%), у виробництві напоїв (9,6%), макаронних виробів (7,3%), у кондитерській галузі (0,7%). При цьому не досягнуто рівня виробництва попереднього року на підприємствах з виробництва круп і борошна (відставання 8,3%) та у молочній промисловості (6,5%).

Серед галузей харчової промисловості України важливе місце посідає хлібопекарська галузь, яка виробляє більше 2 млн. т хліба та хлібобулочних виробів на рік, не рахуючи здоби, сухарно-баранкових та борошняних кондитерських виробів. Сучасні умови економічного середовища, в яких працюють хлібопекарські підприємства, характеризуються: загостренням конкуренції на ринку хліба та хлібобулочних виробів, державним регулюванням ціни, зниженням обсягів виробництва хліба та хлібобулочних виробів, суттєвим падінням прибутковості протягом останніх років. Встановлено, що одним із способів подолання зазначених негативних тенденцій є підвищення ефективності управління витратами виробництва.

Аргументовано, що системі менеджменту витрат виробництва промислового підприємства важлива роль відводиться функції аналізу витрат виробництва та створення системи відповідного інформаційного забезпечення. Управляти витратами виробництва означає керувати економічними процесами, які знаходяться в причинному взаємозв'язку і впливають один на одного, тому прийняттю певного рішення (оперативного чи перспективного), передує аналіз змін, що відбулися, та причин, які їх обумовили. Якісним аналіз буде тоді, коли він є комплексним та системним, показує взаємозв'язки між досліджуваними показниками. Для аналізу структури та ефективності витрат запропоновано використання аналітичної матричної моделі, використання якої підвищує точність аналізу. Апробація розробленої автором моделі на матеріалах ДП ВАТ “Київхліб” хлібокомбінат №2 показала, що найбільш вагомі її переваги порівняно з іншими методами аналізу, полягають в тому, що вона є засобом відображення явища і охоплює не тільки числові показники, а й динаміку структури витрат, допомагає виявити динаміку зміну досліджуваних показників та їх індексів, здійснити факторний аналіз, який встановлює причину відповідних змін.

Сучасний підхід до підвищення ефективності управління витратами підприємства передбачає не тільки виявлення внутрішніх резервів, але й адаптацію підприємства до зовнішнього середовища, а для цього необхідно ширше використовувати різні інструменти управління витратами виробництва. При цьому актуальною залишається проблема розподілу непрямих витрат, точний розподіл яких по видах продукції дозволяє якісно планувати виробництво у частині асортименту та обсягів виробництва продукції і необхідні інвестиції в технологічну модернізацію. Основою забезпечення точного розподілу витрат є удосконалення процедур калькулювання по видах продукції. Проведений аналіз існуючих методик калькулювання собівартості виробів показав, що в практичній діяльності хлібопекарські підприємства найчастіше об'єднують непрямі виробничі витрати в одну статтю калькуляції “Загальновиробничі витрати”. На окремі види продукції ці непрямі витрати найчастіше розподіляють пропорційно заробітній платі виробничих робітників, хоча таку базу розподілу точною назвати складно, оскільки рівень механізації та автоматизації виробництва різних видів продукції може значно різнитися і частка заробітної плати в собівартості продукції (робіт, послуг) складає незначну величину. Аналіз складу загальновиробничих витрат встановив, що їхню основу складають витрати, обумовлені технологічним фактором (амортизація виробничих основних засобів, ремонти обладнання, заробітна плата персоналу, пов'язаного з обслуговуванням обладнання тощо). Відображення накладних виробничих витрати в одній статті калькуляції “Загальновиробничі витрати” не дає можливості виявити, якою є величина тих накладних витрат, які найтісніше пов'язані з виробництвом. З метою постійного здійснення контролю, аналізу рівня та динаміки накладних витрат, виявлення резервів зниження виробничої собівартості продукції запропоновано на великих хлібопекарських підприємствах використовувати статтю “Витрати на утримання і експлуатацію устаткування”.

Інструментом ефективного управління витратами є калькулювання собівартості продукції, точність якого значно підвищується при використанні економічно обґрунтованої бази розподілу непрямих витрат на окремі види продукції (витрат на утримання і експлуатацію устаткування, загальновиробничих, витрат на збут та адміністративних витрат). Для обґрунтування вибору розподілу непрямих витрат автором пропонується застосовувати метод парної кореляції, використання якого дає можливість визначення стохастичної причинно-наслідкової залежності між економічними явищами, тобто вивчення дії фактору, що має тенденційний вплив на об'єкт дослідження. Ймовірність факторного впливу визначається тіснотою зв'язку факторів з передбачуваною узагальнюючою економічною характеристикою. Тісноту зв'язку між факторами оцінено за допомогою коефіцієнта кореляції (R). Коефіцієнт кореляції може коливатися в діапазоні від нуля до одиниці, але коли значення коефіцієнта кореляції перевищує 0,5, то зв'язки між фактором та показником об'єкта дослідження вважаються досить щільними, що дає змогу з достатньою вірогідністю вимірювати їхній вплив. Тому при виборі бази розподілу непрямих витрат розглядалися лише ті показники, тіснота зв'язку яких з фактором (в даному випадку - відповідним видом непрямих витрат) перевищує 0,5. За базу розподілу відповідних непрямих витрат рекомендовано обирати ту, тіснота зв'язку якого з відповідним видом непрямих витрат найбільша, тобто коефіцієнт кореляції буде максимальним

().

На основі порівняння показників рентабельності виробництва продукції на окремих підприємствах ВАТ “Київхліб” було доведено, що використання економічно необґрунтованої бази розподілу непрямих витрат призводить до викривлення реальної собівартості продукції, а отже, не дозволяє приймати ефективні управлінські рішення при плануванні асортименту та цінової політики по окремих хлібобулочних виробах.

Результати проведених розрахунків (табл. 1) доводять, що при використанні різних методів розрахунку загальний фінансовий результат підприємства не змінюється, але по видах продукції він дещо відрізняється, що виражається в зміні рентабельності продукції. Так, з використанням однієї бази розподілу, виробництво групи виробів може бути збитковим, а з використанням іншої - прибутковим.

Таблиця 1

Порівняльна таблиця рентабельності продукції окремих підприємств ВАТ “Київхліб”, розрахованої з використанням визначених баз розподілу непрямих витрат

Назва підприємства	Рентабельність продукції, розрахована із врахуванням:
	чинних на підприємстві баз розподілу непрямих витрат	рекомендованих за результатами кореляційно-регресійного розподілу баз розподілу непрямих витрат
Булочно-кондитерський комбінат Хлібобулочні вироби Кондитерські вироби Разом	7,76 6,19	3,89 9,47
	6,89
Хлібокомбінат №2 Хлібобулочні вироби Кондитерські вироби Разом	1,3 1,27	0,93 3,36
	1,29
Хлібокомбінат №12 Хлібобулочні вироби Кондитерські вироби Разом	3,55 4,89	4,64 2,63
	3,98

У третьому розділі “Удосконалення механізму управління витратами виробництва на підприємствах харчової промисловості” за результатами проведеного аналізу запропоновано методику оцінки ефективності управління витратами виробництва, розроблено схему удосконалення механізму управління витратами підприємств харчової промисловості та розроблено рекомендації щодо удосконалення методів управління витратами.

В результаті дослідження встановлено, що складовими елементами економічного механізму управління витратами виробництва є система цілей, принципів, методів, важелів та інструментів здійснення впливу суб'єкту на об'єкт управління. Удосконалення механізму управління витратами виробництва на підприємствах харчової промисловості має відбуватися шляхом встановлення поетапності реалізації необхідних заходів, спрямованих на забезпечення їх технологічної, ресурсної, економічної та фінансової реалізованості.

З метою удосконалення механізму управління витратами виробництва хлібопекарського підприємства запропоновано удосконалену методику планування повних витрат на виробництво продукції, яка забезпечує визначення витрат на нормативній основі та має за мету вичерпно повне відображення в кількісній величині всіх об'єктивно необхідних витрат на відтворення виробничих ресурсів.

Методологічною основою калькулювання собівартості продукції на хлібопекарських підприємствах є П(С)БО 16 „Витрати” та Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції в промисловості.

За результатами дослідження особливостей калькулювання на хлібопекарських підприємствах запропоновано методику нормативно-відтворювального розрахунку планових повних витрат на виробництво продукції, яка враховує існуючу структуру та взаємозв'язок витрат виробництва, реальних потреб хлібопекарських підприємств у відтворюванні виробничих фондів, обмежень, обумовлених державним регулюванням цін на продукцію та чинним законодавством з питань оподаткування.

Основні відмінності запропонованої методики від використовуваної на даний час на досліджуваних підприємствах полягають в тому, що до розрахунку планових повних витрат виробництва конкретного виробу запропоновано включати окремою статтею інші прямі витрати (вартість франшизи, амортизація конкретної технологічної лінії, обладнання тощо), які можливо виокремити зі складу непрямих виробничих витрат. Витрати за статтями “Витрати на утримання і експлуатацію устаткування”, “Загальновиробничі витрати”, а також “Адміністративні витрати”, “Витрати на збут”, які доповнюють виробничу собівартість під час розрахунку повних витрат, запропоновано відображати у складі тих витрат, які, згідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, можуть бути віднесені до валових. Витрати, які не входять до складу валових, рекомендовано відображати окремо, оскільки тим самим можна встановити величину витрат, на яку при плануванні заходів зі зниження витрат необхідно звернути увагу в першу чергу. З метою отримання достовірної і точної інформації щодо витрат виробництва конкретного виду продукції склад повних витрат запропоновано доповнити фінансовими витратами. Прибуток, який при використанні витратних методів ціноутворення планується у вигляді відсотку до повних витрат, рекомендовано планувати у вигляді витрат на модернізацію та витрат на повернення тіла довгострокового кредиту. Таким чином, запропонована методика нормативно-відтворювального калькулювання витрат на виробництво продукції більш точно, ніж та, що використовуються на даний час на досліджуваних підприємствах, дозволяє планувати витрати виробництва підприємства.

З метою ступеня наближеності відповідних фактичних витрат виробництва до нормативно-відтворювальних запропоновано розраховувати коефіцієнт нормативно-відтворювального покриття фактичних витрат:

(1)

де Кпі - коефіцієнт нормативно-відтворювального покриття фактичних витрат за і-ою статтею калькуляції собівартості;

Вмін.і - мінімально можливі витрати за і-ою статтею калькуляції собівартості на порівнюваних підприємствах при існуючій кон'юнктурі на визначений момент часу, грн.;

Вфакт.і - фактична величина поточних витрат за і-ою статтею калькуляції собівартості на конкретному підприємстві, грн.

При цьому має виконуватися умова:

Щоб проаналізувати фактичні виробничі витрати, пропонується розраховувати коефіцієнт нормативно-відтворювального покриття виробничих витрат (Кпвв), який визначається на основі виробничої собівартості:

(2)

де ВСмін - мінімально можлива виробнича собівартість при існуючій кон'юнктурі на визначений момент часу, яка є підсумком мінімальних витрат по кожній статті, грн.;

ВСф - фактична виробнича собівартість, грн.

При цьому накладається обмеження:

Проведений аналіз витрат виробництва хлібопекарських підприємств показав, що в структурі виробничої собівартості хлібобулочних виробів величина прямих витрат знаходиться в межах 77-90% залежно від виду виробу. Така висока питома вага прямих витрат в структурі виробничої собівартості дає можливість підприємствам отримувати значну економію за умови прямих витрат. Тому для визначення нормативно-відтворювальних прямих виробничих витрат пропонуємо визначати коефіцієнт нормативно-відтворювального покриття прямих виробничих витрат (К.ппв), який показує, наскільки наближені фактичні прямі виробничі витрати до нормативно-відтворювальних:

(3)

де ПВмін - підсумок мінімальних прямих витрат у виробничій собівартості при існуючій кон'юнктурі на визначений момент часу, грн.;

ПВф - підсумок фактичних прямих виробничих витрат, грн.

Найвищим значенням названих коефіцієнтів є 1. Чим ближчими до одиниці будуть значення коефіцієнтів, тим ефективніше здійснюється на підприємстві процес управління витратами виробництва.

Практична цінність запропонованих показників полягає в тому, що з їх допомогою можна дати оцінку ступеня ефективності управління фактичними виробничими (або прямими виробничими) витратами досліджуваного підприємства порівняно з відповідними нормативно-відтворювальними витратами.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання щодо вдосконалення управління витратами виробництва на підприємствах харчової промисловості. На основі проведеного дослідження, вивчення й узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду пропонується низка висновків теоретично-методичного та науково-практичного характеру згідно з поставленою метою та завданнями дослідження.

Конкретизовано сутність поняття “управління витратами виробництва”. Управління витратами виробництва визначається як динамічний процес взаємозалежних управлінських дій з прогнозування, планування, організації, нормування, мотивації, обліку, калькулювання витрат, контролю та аналізу, координації, а також регулювання відповідних чинників виробництва, метою яких є досягнення запланованого економічного результату діяльності підприємства. Показано, що функції управління витратами виробництва знаходяться у взаємозв'язку і взаємозалежності, тим самим визначається їх послідовність, що утворює замкнутий повторюваний цикл управління.

На основі узагальнення існуючих підходів до класифікації витрат виробництва запропонована узагальнена, адаптована для використання на підприємствах класифікація витрат виробництва через виокремлення класифікаційних ознак із врахуванням функцій управління витратами виробництва. Представлена класифікація призначена для: організації управління витратами; визначення структури загальних витрат; калькулювання собівартості продукції; оцінки витрат за структурними підрозділами підприємства і звітними періодами; аналізу витрат та пошуку резервів їх зниження.

Сучасні економічні умови вимагають зосередження уваги промислових підприємств на пріоритетності розвитку в напрямку енергозбереження, тому з метою спрощення визначення енергомісткості виробництва запропоновано існуючі економічні елементи операційних витрат доповнити ще одним - “Паливо на енергія (покупні)” шляхом виокремлення цих витрат з елемента “Матеріальні затрати”.

Харчова промисловість є важливою складовою агропромислового та промислового комплексів, займає провідне місце у структурі промислового виробництва України упродовж багатьох років. Виокремлено такі позитивні тенденції: зростання обсягів виробництва продукції більшості галузей (виробництво жирів, напоїв, цукрова, м'ясна, кондитерська, тютюнова галузі), що викликало приріст надходжень до бюджетів усіх рівнів, підвищення конкурентоспроможності харчових продуктів як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, нарощування експорту продукції харчових виробництв. Основні проблеми підприємств харчової промисловості полягають у нестачі фінансових коштів підприємств і, як наслідок, неможливість належного оновлення, модернізації основних засобів та впровадження прогресивної техніки і технології; скорочення попиту споживачів, яке іноді викликане недостатньою маркетинговою активністю підприємств; недосконалість законодавчої бази тощо. Аналіз стану хлібопекарської галузі дозволив визначити її основні проблеми: загострення конкуренції на ринку хліба та хлібобулочних виробів; державне регулювання цін, суттєве падіння прибутковості протягом останніх років. У порівнянні з іншими галузями харчової промисловості хлібопекарська галузь має не тільки недостатній технічний рівень, але й низьку ступінь використання потужностей, що викликає високі витрати на енергоносії, перевитрати праці, погіршення якості продукції, та, як наслідок, зниження ефективності роботи підприємств.

В процесі управління витратами виробництва актуальності набуває швидкий та об'єктивний спосіб отримання аналітичної інформації для її подальшого аналізу. Для аналізу структури та ефективності витрат рекомендовано використання аналітичної матричної моделі. Переваги запропонованої моделі полягають в тому, що вона є засобом відображення явища і охоплює не тільки числові показники, а й динаміку структури витрат, допомагає виявити динаміку зміну досліджуваних показників та їх індексів, здійснити факторний аналіз, який покаже, що викликало відповідні зміни.

При калькулюванні собівартості продукції хлібопекарських підприємств особливо актуальною залишається проблема розподілу непрямих витрат. Чим точніше здійснюється розподіл непрямих витрат по видах продукції, тим якісніше можна планувати виробництво у частині асортименту та обсягів продукції і необхідні інвестиції в технологічну модернізацію. Основою забезпечення точного розподілу витрат є удосконалення процедур калькулювання по видах продукції. Для обґрунтування вибору бази розподілу непрямих витрат запропоновано здійснювати кореляційно-регресійний аналіз, який показує залежності непрямих витрат за їх видами від показника, що його планується обрати за базу розподілу. В результаті проведеного дослідження на основі розрахованих коефіцієнтів кореляції та детермінації зроблено висновок про те, що за базу розподілу непрямих витрат рекомендовано обирати ту, тіснота зв'язку якої з непрямими витратами є найбільшою.

Проблема побудови ефективного механізму управління витратами виробництва потребує не лише оптимізації структури собівартості, а вдосконалення відносин між елементами всього витратного ланцюжка у напрямку поєднання для досягнення найвищого ефекту. Оцінювати можливості удосконалення механізму управління витратами виробництва рекомендовано за наступними напрямами: технологічна, ресурсна, економічна та фінансова реалізованість, а також за допомогою експертної оцінки.

З метою удосконалення процесу калькулювання собівартості продукції як складової системи управління витратами виробництва пропонується перехід від ситуативно-розрахункового калькулювання собівартості продукції до нормативно-відтворювального з метою точнішого планування та реалізації заходів з розширення виробництва та технологічного переоснащення. Також нормативно-відтворювальне калькулювання витрат може виступити як практичне обґрунтування при зверненні до органів державного регулювання з питань ціноутворення, тобто може допомогти хлібопекарським підприємствам у вирішення актуальної і важливої проблеми забезпечення їх прибутковості.

З метою визначення ступеня ефективності витрат виробництва рекомендується визначати нормативно-відтворювальні витрати, тобто такі реальні і збалансовані, але максимально скорочені витрати, які забезпечують отримання найбільш можливого прибутку. Для встановлення нормативно-відтворювальних витрат на виробництво певного виду виробу на кількох підприємствах у межах єдиної фірми (холдингу) або іншої подібної підприємницької організаційної структури (наприклад, акціонерного товариства) слід визначати такі найменші витрати, які для кожного підприємства можна прийняти за нормативно-відтворювальні. Для визначення ступеня наближеності фактичних виробничих витрат досліджуваного підприємства до нормативно-відтворювальних рекомендовано розраховувати коефіцієнт нормативно-відтворювального покриття виробничих витрат. Оскільки виробнича собівартість продукції містить також і непрямі витрати, запропоновано розраховувати коефіцієнт нормативно-відтворювального покриття прямих виробничих витрат, які є змінними і тому краще піддаються управлінню.

Проведено апробацію запропонованих методик на ЗАТ “Укркондитер”, ДП ВАТ “Київхліб" Білоцерківський хлібокомбінат, Булочно-кондитерський комбінат, Дослідний хлібозавод, хлібокомбінат №6. Результати апробації свідчать про універсальність розробки та ефективність її практичного застосування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

Скригун Н.П., Цимбалюк Л.Г. Оптимізація виробничих запасів як один із напрямів управління витратами // Економіст. - 2003. - № 2. - С. 39-41 (0,41 д.а.) - (особистий внесок - 0,35 д.а.: узагальнено та систематизовано моделі визначення оптимального розміру як способу ефективного управління витратами виробництва)

Скригун Н.П. Управління витратами на якість продукції та її конкурентоспроможність // Наукові праці НУХТ. - 2004. - № 15. - С. 114 (0,08 д. а.)

Скригун Н.П. Особливості визначення собівартості продукції в харчовій промисловості та оцінення її прибутковості // Наукові праці НУХТ. - 2005. - № 17. - С. 165-168 (0,4 д.а.)

Скригун Н.П., Чорноус Л.В. Методичні основи формування рекламних витрат підприємства // Наукові праці НУХТ. - Ч. 1. - 2006. - № 19. - С. 38-40 (0,31 д.а.) (особистий внесок - 0,25 д.а.: проаналізовано чинники, що їх враховують при формуванні рекламних витрат, здійснено оцінку та аналіз методів визначення рекламного бюджету)

Скригун Н.П. Обґрунтування методики вдосконалення управління виробничими витратами на хлібопекарському підприємстві // Вісник Хмельницького національного університету. - Т. 3. - 2006. - № 6. - С. 216-221 (0,3 д.а.)

6. Скригун Н.П. Підходи до удосконалення методики калькулювання собівартості продукції на підприємствах хлібопекарської галузі // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - Вип. 224. - Т. 4. - С. 1044-1052 (0,35 д.а.)

7. Скригун Н.П. Система та функції управління витратами на підприємствах // Наукові праці НУХТ. - 2007. - № 21. - С. 106-109 (0,35 д.а.)

8. Скригун Н.П. Економічна сутність категорії витрат виробництва // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип. 4 (71). - 2007. - С. 11-15 (0,4 д.а.)

В інших виданнях:

9. Скригун Н.П. Використання аналітичної матричної моделі в системі менеджменту витрат виробництва // Державотворчі процеси і соціально-економічні моделі розвитку України на сучасному етапі: Збірник наукових статей. - Т. 1., Ч. 1. - 2007. - С. 202-207 (0,4 д.а.)

Тези доповідей та матеріали конференцій:

10. Скригун Н.П. Дослідження взаємозв'язку життєвого циклу продукту і витрат - необхідна складова менеджменту витрат // Програма і матеріали Міжнародної наукової конференції молодих вчених, аспірантів і студентів “Сучасні методи створення нових технологій та обладнання в харчовій промисловості” (23-25 квітня 2002 р.). - К.: УДУХТ, 2002. - Ч.1. - С. 44 (0,03 д.а.)

11. Скригун Н.П. Оптимальне комбінування факторів виробництва - складова ефективного управління витратами // Збірник тез науково-практичної конференції “Управління економікою в ринкових умовах в контексті стратегічних напрямів розвитку України до 2011 року” - К., 2003. - С. 66-68 (0,1 д.а.)

12. Скригун Н.П. Особливості визначення беззбитковості виробництва із врахуванням факторів, що її визначають // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання: Праці Четвертої міжнародної конференції студентів та молодих учених. Частина 1. - Донецьк: ДонНУ, 2003. - С. 274-276 (0,14 д.а.)

13. Скригун Н.П. Особливості формування виробничих витрат на промисловому підприємстві // Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (26 жовтня 2004 р.) - Т. ІІ. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 170-172 (0,13 д.а.)

14. Скригун Н.П. Механізм поведінки витрат в короткостроковому та довгостроковому періодах // І Всеукраїнська науково-практична конференція “Організаційно-правові та фінансово-економічні проблеми адаптації підприємств АПК до ринкових умов господарювання та шляхи їх вирішення”: Тези доповідей. - К.: НУХТ, 2005. - С. 20 (0,08 д.а.)

15. Скригун Н.П. Методичні підходи до оцінення ефективності управління витратами виробництва на хлібопекарських підприємствах // Материалы ІІ Международной научно-практической конференции “Стратегические вопросы мировой науки - 2007” (15-28 февраля). Т. 4. Экономические науки. - Днепропетровск: Наука и образование, 2007. - С. 79-81 (0,16 д.а.)

16. Скригун Н.П. Визначення ступеня обґрунтованості існуючих методів розподілу непрямих витрат у хлібопекарській галузі // ІІІ Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку” 15-16 березня 2007 р. - К.: НУХТ, 2007. - С. 23-24 (0,12 д.а.)

17. Скригун Н.П. Матричний аналіз в системі управління витратами виробництва // Четверта Міжнародна науково-практична конференція “Соціально-економічні реформи в контексті інтеграційного вибору України” (15-16 березня 2007 р.): Збірник наукових праць. - Т.3. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2007. - С. 24-26 (0,12 д.а.)

АНОТАЦІЯ

Скригун Наталія Петрівна. Управління витратами виробництва на підприємствах харчової промисловості (на прикладі хлібопекарської галузі). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка і управління підприємствами (харчова промисловість). - Національний університет харчових технологій. Київ, 2007.

Дисертацію присвячено питанням теоретичного узагальнення та удосконалення методик управління витратами виробництва на підприємствах харчової промисловості.

...