Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ВДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ МОЛОКА

(на прикладі Львівської області)

СМОЛІНСЬКИЙ Валентин Броніславович

УДК 338.439.5: 637.1

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(сільське господарство, мисливство та лісове господарство)

ЛЬВІВ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент

Андрушко Манолій Іванович

Львівський державний аграрний університет,

завідувач кафедри зовнішньоекономічної та маркетингової діяльності.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Дудар Тарас Григорович,

Тернопільський національний економічний університет МОН України, завідувач кафедри аграрного менеджменту і права;

кандидат економічних наук, доцент

Кадюк Зеновій Степанович,

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького, доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Захист дисертації відбудеться 18 грудня 2007р. о 1430 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 80381, м. Дубляни, вул. В.Великого, 1, головний корпус, ауд.309.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного аграрного університету Міністерства аграрної політики України за адресою 80381, м. Дубляни, вул. В.Великого, 1.

Автореферат розісланий листопада 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент О.А. Біттер

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виробництво молока і молочної продукції завжди було і залишається одним з основних напрямів вирішення продовольчої проблеми. Проте в останні роки внаслідок кризи в аграрній сфері в молочній галузі відбулися зміни, які негативно вплинули на її розвиток. Темпи скорочення чисельності поголів'я великої рогатої худоби та її продуктивності в сільськогосподарських підприємствах набули катастрофічного характеру. Від повної деградації галузь рятує розвиток молочного скотарства в особистих селянських господарствах, проте вони за своїм розмахом і рівнем технологічної оснащеності не спроможні запроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, а тому в майбутньому не можуть бути пріоритетними формами господарювання. Виникла потреба в обґрунтуванні шляхів розвитку галузі на майбутнє.

Подолання кризових явищ у молочному скотарстві неможливе без впровадження нових економічних методів господарювання в процесі функціонування ринку молока. Підвищення ефективності виробництва молока та молочної продукції пов'язане з реалізацією комплексних економічних, організаційних, правових і соціальних заходів на рівні держави, регіону та окремого господарства.

Спрямованість економіки України на ринкові засади господарювання та прагнення держави приєднатися до європейського співтовариства зумовлюють пошук шляхів виходу української молочної продукції на зовнішні ринки збуту, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції молочної галузі, проведення політики протекціонізму та захисту вітчизняного споживача від надміру дорогої та неякісної імпортної молочної продукції. З огляду на це виникає необхідність наукової оцінки сучасного стану розвитку ринку молока з метою обґрунтування перспективних напрямів розвитку молочної галузі.

Економічний стан виробництва молока і молочної продукції, враховуючи провідне значення цих продуктів харчування, завжди привертав увагу багатьох науковців. У розвиток наукових засад функціонування ринку молока вагомий внесок зробили такі вчені: В.Г.Андрійчук, П.С.Березівський, В.І.Бойко, С.В.Васильчак, Ю.Е.Губені, М.Я.Дем'яненко, Т.Г.Дудар, В.Н.Зимовець, М.М.Ільчук, З.С.Кадюк, В.В.Липчук, І.І.Лукінов, М.Я.Месель-Веселяк, О.М.Могильний, Т.Л.Мостенська, П.Т.Саблук, Г.В.Черевко, О.М.Шпичак, В.В.Юрчишин та ін.

Проте проблема і досі потребує глибшого та всебічнішого дослідження, оскільки функціонування ринку молока у постреформений період має свої особливості. Залишаються актуальними і потребують вирішення окремі проблеми, пов'язані з регіональними особливостями функціонування ринку молока, специфікою державного регулювання саме цього виду ринку, оптимізацією молочного скотарства на рівні району, області, регіону. Недостатньо дослідженими залишаються організаційно-економічні та правові питання вступу України до ЄС та СОТ. Необхідність покращання фінансово-економічного стану молочної галузі, створення умов для збільшення обсягів виробництва молока та молокопродукції, їх здешевлення і підвищення рівня споживання молочних товарів населенням зумовили вибір теми, визначили мету і завдання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною бюджетної наукової теми економічного факультету Львівського державного аграрного університету “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U002332). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в дослідженні проблем підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в контексті функціонування ринку молока в аграрному секторі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка і наукове обґрунтування перспективних напрямів функціонування ринку молока.

Для досягнення цієї мети поставлено такі наукові завдання:

- визначити теоретичні засади функціонування ринку молока як складової продовольчого ринку держави та дослідити досвід регулювання відносин у галузі молочного скотарства в окремих країнах світу;

- провести оцінку сучасного стану ринку молока у Львівській області;

- з'ясувати залежність ефективності виробництва молока від параметрів кормової бази та затрат праці у сільськогосподарських підприємствах;

- обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення державної політики у сфері функціонування ринку молока;

- визначити основні шляхи підвищення конкурентоспроможності вітчизняної молочної продукції в контексті вступу України до європейського співтовариства;

- розробити рекомендації щодо розвитку регіонального ринку молока;

- обґрунтувати оптимальні виробничі параметри сільськогосподарського підприємства для збільшення виробництва продукції молочного скотарства.

Об'єктом дослідження виступають сучасні процеси становлення та розвитку вітчизняного ринку молока.

Предметом дослідження є організаційно-економічні засади функціонування ринку молока.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження проводилося із застосуванням діалектичного методу пізнання, відповідно до якого всі явища і процеси розглядаються у взаємозв'язку та розвитку. Теоретичною та методичною основою дисертації є наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, рекомендації науково-дослідних установ, матеріали науково-практичних конференцій, семінарів із проблем теорії і практики функціонування ринкових відносин у молочній галузі.

Для вирішення поставлених у роботі завдань використано різноманітні наукові методи дослідження: монографічний - для детального вивчення рівня виробництва і споживання молока та взаємовідносин на ринку молока; статистико-економічні, зокрема: рядів динаміки - для зображення зміни в часі показників, що характеризують параметри використання ресурсів підприємствами-виробниками молочної продукції; групування - для встановлення залежності ефективності виробництва молока від рівня виробничих затрат і кормової бази; кореляційно-регресійний аналіз - для кількісної оцінки зв'язку між показниками досліджуваного об'єкта (дослідження впливу та форми зв'язку між параметрами кормової бази й затрат праці у сільськогосподарських підприємствах та ефективністю виробництва молока); графічний - для наочного зображення рівня виробництва та споживання молока і молочних продуктів; розрахунково-конструктивний та економіко-математичного моделювання - для встановлення прогнозних показників і планування витрат на інтенсифікацію кормовиробництва та визначення економічного ефекту від цих заходів; абстрактно-логічний - для теоретичних узагальнень і формування висновків.

Обробка інформації проводилася із застосуванням інтегрованого пакета прикладних програм “STATISTICA 6.0”.

Інформаційною базою дослідження є чинні законодавчі й нормативні акти, програми, аналітичні і статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації, а також літературні джерела.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні методичних і практичних підходів до вирішення проблеми створення необхідних умов і засад функціонування ринку молока. Основними положеннями наукової новизни є:

вперше:

- розроблено методичні підходи до оцінки ступеня залежності економічної ефективності виробництва молока від рівня використання виробничих і трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах та обґрунтовано оптимальні параметри функціонування підприємства з виробництва молока, на основі чого виявлено можливості наповнення ринку молока продукцією власного виробництва;

уточнено:

- механізми державного регулювання ринку молока в напрямі підвищення конкурентоспроможності вітчизняної молочної продукції на світовому ринку, які спрямовані на виробництво якісної продукції та зниження її собівартості, підлаштування українських стандартів якості молока до стандартів розвинутих країн;

- напрями формування ринку молока із врахуванням особливостей Західного регіону України у споживанні молока і молочної продукції, які передбачають оптимальне його функціонування;

дістали подальший розвиток:

- положення щодо функціонування виробників молока і молочної продукції в нових умовах господарювання, які передбачають концентрацію та кооперацію дрібних товаровиробників, вдосконалення інфраструктури та сервісного обслуговування ринку молока;

- теоретичні та практичні підходи до маркетингового забезпечення функціонування ринку молока, які передбачають розробку і впровадження нових видів реклами молочних товарів, вдосконалення заготівельної діяльності молокопереробних підприємств і пошук нових каналів збуту продукції;

- напрями функціонування ринку молока через удосконалення законодавства, підвищення рівня бюджетної підтримки виробників молока, зниження податкового тиску на них, сприяння розвитку конкуренції між виробниками молочної продукції, покращення соціального захисту населення в напрямі підвищення рівня споживання молока і молочної продукції.

Практичне значення одержаних результатів полягає в науково обґрунтованому аналізі залежності економічної ефективності виробництва молока від кормової бази, рівня затрат праці та продуктивності корів у сільськогосподарських підприємствах; виявленні оптимальних виробничих параметрів молочного скотарства на рівні окремого сільськогосподарського підприємства; виявленні наслідків аграрних перетворень у молочній галузі та потенціалу для вдосконалення функціонування ринку молока в Україні. Отримані результати знайшли практичне застосування в роботі Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації (довідка № 01-16/232 від 10.07.07р.); Жовківської районної державної адміністрації Львівської області (довідка № 02-29/575 від 20.04.07р.); фермерського господарства Іваніцького І.Є. (довідка №7/5 від 12.03.07р.).

Результати проведених автором досліджень використовуються в розробці навчально-методичних матеріалів й викладанні навчальних курсів “Інформатика і комп'ютерна техніка”, “Інформатика і програмування”, “Математичне програмування” для студентів економічного та землевпорядного факультетів Львівського державного аграрного університету (довідка №01-28-01/2 від 02.07.07р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення проблеми розуміння значення і суті функціонування ринку молока в Україні. Наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, які отримано автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Теоретичні і практичні досягнення молодих вчених-аграріїв” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); на науково-практичній конференції “Проблеми забезпечення законності у сфері земельних та аграрних правовідносин” (м. Львів, 2006 р.), на Міжнародному науково-практичному форумі “Теорія і практика розвитку АПК” (м. Львів, 2006 р.); на V державній науково-практичній конференції “Аграрна наука - виробництву” (м. Біла Церква, 2006 р.); на семінарах, щорічних наукових конференціях викладачів та аспірантів Львівського державного аграрного університету впродовж 2004-2006 років.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 2,69 друк. арк. З них у наукових фахових виданнях опубліковано 6 статей загальним обсягом 1,88 друк. арк.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 225 сторінках машинописного тексту, в тому числі на 165 сторінках основного тексту. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Вона містить 31 таблицю (19 сторінок), 6 рисунків (4 сторінки), 19 додатків (42 сторінки). Список використаних джерел містить 188 найменувань (14 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання, визначено об'єкт, предмет, методи дослідження, відображені наукова новизна і практичне значення дослідження, апробація одержаних результатів, зазначено особистий внесок автора.

У першому розділі - “Теоретичні і методологічні основи дослідження ринку молока” - розкрито сутність поняття “ринок молока” і виявлено передумови його функціонування, висвітлено зарубіжний досвід функціонування цього виду ринку та обґрунтовано можливості його застосування в Україні, проаналізовано правову базу формування ринкових відносин у галузі молочного скотарства, розглянуто методологічні засади дослідження ринку молока.

Під ринком молока слід розуміти сферу вільного товарного обміну, яка об'єднує економічно самостійних товаровиробників молока і молочної продукції (аграрні підприємства і населення) і споживачів (підприємства, що купують молоко як сировину і переробляють його, та населення, яке виступає кінцевим споживачем), а також сам процес обміну, тобто сферу транспортування, зберігання, торгівлі, сервісу та ін. Специфіка ринку молока пов'язана з великою часткою ринкових агентів на первинному ринку (сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, особисті селянські господарства), необхідністю стабільного ринку збуту продукції та гарантованого надходження сировини на переробні підприємства протягом усього року, безперебійного забезпечення населення продуктами щоденного попиту.

Функціонування ринку молока передбачає наявність таких структурних елементів, як об'єкти (молоко та молочна продукція) та суб'єкти ринку, тобто сукупний попит населення та сукупна пропозиція, яка виражається за допомогою юридичних і фізичних виробників молока й молочної продукції. Ринок молока слід розглядати з таких принципових позицій, як оцінка та аналіз попиту і характеристика пропозиції молока та молочних продуктів; аналіз конкуренції на ринку; співвідношення попиту, пропозиції та цін на молоко й молочні продукти.

У дисертаційній роботі узагальнено погляди вчених стосовно проблем функціонування ринку молока в Україні та за кордоном. Досліджено особливості формування попиту та пропозиції на молоко й молочні продукти, виділено чинники, які впливають на них. Наголошено на тому, що особливо важливою характеристикою молока є його якість, проаналізовано стандарти якості молока в Україні. Простежено, на основі яких чинників визначається стан і тенденції розвитку ринку молока. Окремо розглянуто механізм функціонування ринку молока із врахуванням ринкової кон'юнктури. Вивчено особливості процесу ціноутворення на ринку та розглянуто процес формування закупівельних і роздрібних цін на молоко й молочні продукти. Розглянуто такі рівні ринку молока, як великогуртовий дрібногуртовий, гуртово-роздрібний, роздрібний.

Світова практика свідчить, що лише співвідношення ринкових і державних регуляторів дозволяє одержувати найкращі результати для розвитку сучасної ринкової економіки. Для побудови вітчизняного ринку молока велике значення має вивчення та врахування досвіду функціонування ринкової економіки індустріально розвинутих країн, а досвід країн з ринковою економікою свідчить про зростання ролі державного регулювання взагалі та на ринку молока зокрема.

У другому розділі - “Оцінка сучасного стану ринку молока у Львівській області” - з'ясовано особливості функціонування ринку молока у Львівській області та механізму формування попиту і пропозиції на молоко й молочну продукцію. Проаналізовано рівень споживання молока та молочної продукції у Львівській області порівняно із загальнодержавними показниками. Встановлено залежність економічної ефективності виробництва молока від якісних параметрів галузі молочного скотарства.

Львівська область є провідною в Україні щодо розвитку молочного скотарства, оскільки вона характеризується сприятливими умовами для розведення великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності. Наявність великих площ під природними травостоями та помірний клімат сприяють розвитку молочного скотарства. Зокрема, частка регіону у 2005 р. щодо поголів'я великої рогатої худоби та корів становила відповідно 5,6 та 6,5% від загального в Україні, а щодо виробництва молока - 6,8%.

Виробництво молока займає близько половини від загального обсягу виробництва продукції тваринництва в області, складає п'яту частину валової продукції регіону. Проте в усіх категоріях господарств області воно скоротилось і у 2005 р. становило відповідно 85,8% рівня 1990 р. і 90,2% - рівня 2000 р. Зокрема, у сільськогосподарських підприємствах виробництво молока за 1990-2005 рр. скоротилося у 19 разів, що й пояснює загальний його спад в області. Ситуацію не поліпшує навіть зростання виробництва молока у особистих селянських господарствах за вказаний період в 1,8 раза, оскільки вони не можуть бути ефективними товаровиробниками. Спад виробництва молока пов'язаний зі скороченням поголів'я та зменшенням продуктивності корів, погіршенням відтворення стада, слабкою кормовою базою та низькою якістю кормів, недосконалою структурою кормовиробництва тощо.

Процеси, що відбуваються в молочному скотарстві, негативно позначились на структурі споживання молока та молочних продуктів. Виявлено, що потреби населення в цих продуктах у Львівській області та й в Україні загалом не задовольняються. Споживання їх впало до критичного рівня. І така негативна тенденція на Львівщині спостерігається починаючи з 1991 року, незважаючи на спрямованість регіонального агропромислового підкомплексу на скотарський напрям функціонування.

Однак у Львівській області рівень споживання молока та молочних продуктів все ж є вищим порівняно із загальнодержавними показниками. Слід зазначити, що в області є можливості для забезпечення населення молочними продуктами, а для споживання використовується лише частина продукції від її загального виробництва. Зокрема, рівень виробництва молока і молочних продуктів на душу населення у Львівській області є дещо вищий, ніж споживання. Так, у 2005 році рівень виробництва молока на душу населення становив 360 кг, що на 12 кг більше ніж у 1995 році. Споживання молока на душу населення у 2005 році складало 258 кг, що на 19 кг менше, ніж у 1995 році.

В умовах ринкової економіки рушієм економічного і науково-технічного прогресу є попит, який на молоко і молочну продукцію зумовлюється доходами й чисельністю населення. Доходи населення Львівської області не вирізняються високим рівнем порівняно з іншими областями України. Найнижчий рівень заробітної плати в області спостерігається у працівників сільського господарства, який порівняно з промисловістю на 72% менший. Тому в середньому на одну особу за місяць в домогосподарствах Львівщини за 2005 рік було спожито 28,8 кг молока та молочних продуктів, в тому числі у міських поселеннях - 26,1 кг, а у сільській місцевості - 32,6 кг. Споживання молока залежить і від періоду року, оскільки навесні і влітку корови дають більше молока, що зумовлено їх фізіологічними властивостями. Зокрема, у І кварталі 2005 р. домогосподарствами Львівщини було спожито 25,4 кг молока та молочних продуктів у середньому за місяць в розрахунку на одну особу, у ІІ - 30,7 кг, у ІІІ - 30,6 кг, у IV - 28,3 кг відповідно.

Ціни на молоко і молочні продукти в межах регіонального ринку значно коливаються як у роздрібній торгівлі, так і на міських ринках. Характерною їх особливістю є те, що майже на всі молочні продукти ціни на міських ринках нижчі порівняно з роздрібною торговельною мережею. Переробники закуповують молоко в населення за нижчими цінами, ніж у сільськогосподарських підприємств, що є негативним соціальним явищем, тому закупівельні ціни на молоко є значно нижчими порівняно із середніми цінами у роздрібній торгівлі.

Протягом останніх десяти років в економіці молочної галузі Львівської області окреслилась тенденція до зростання основних показників ефективності галузі молочного скотарства. Так, середньорічний надій від однієї корови у 2005 р. становив 131,0% рівня 1995 р., ціна реалізації збільшилася і становила у 2005 р. 679,2% рівня 1995 р. Проте водночас збільшилася і собівартість 1 ц молока на 534,7%, і прямі витрати праці - на 5,7% відповідно. Рентабельним виробництво молока було лише у 2003 та у 2005 рр., а весь інший час залишалось збитковим.

Для виявлення взаємозв'язку між продуктивністю корів і показниками економічної ефективності молочного скотарства використано метод групування. Апробація зроблена за 18 адміністративними районами Львівської області (за винятком Сколівського й Турківського районів) (табл. 1).

Таблиця 1

Групування адміністративних районів за продуктивністю корів у сільськогосподарських підприємствах Львівської області, 2005 р.

Показник	Групи районів за середньорічним надоєм молока на 1 корову, кг
	І - до 2369	ІІ - 2370-2917	ІІІ - 2918 і більше	Разом і в середньому
Кількість районів у групі	5	8	5	18
Надій на 1 корову за рік, кг	2064	2657	3313	2705
Поголів'я корів, гол.	560	760	1080	790
Затрати кормів на 1 голову, ц к.од.	32,8	35,7	36,1	34,3
Затрати праці на 1 корову, люд.-год.	341,9	371,8	404,9	372,9
Собівартість 1 ц молока, грн.	85,71	81,53	76,82	78,61
Прибуток (збиток) на 1 голову, грн.	- 160,0	105,3	278,7	121,4

З даних табл. 1 випливає, що середньорічний надій на одну корову в досліджуваних районах складав 2705 кг, а тенденція зростання продуктивності на одну голову визначила тенденцію зростання затрат на її утримання. Водночас зв'язок із собівартістю 1 ц молока був оберненим, тобто за підвищення надою на одну корову вказаний показник знижувався. Характерним є те, що зростання продуктивності однієї корови позитивно впливало на фінансові результати від реалізації молока.

Поряд із групуванням було проведено кореляційно-регресійний аналіз взаємозв'язку між прямими затратами праці на одну корову і середньорічним надоєм молока. Встановлено ступінь впливу рівня інтенсифікації молочного скотарства у сільськогосподарських підприємствах Львівської області на розмір надою від однієї корови. Коефіцієнт парної кореляції становив 0,38, що свідчить про середній ступінь взаємозв'язку між цими ознаками і показує прямий зв'язок між вказаними показниками. Рівняння регресії, яким описується взаємозв'язок, має вигляд: ух = -1643,2 +2,77х, що дає змогу зробити наступний висновок - зі збільшенням прямих затрат праці на 1 люд.-год. зростає надій від однієї корови на 2,77 кг.

Крім парної кореляції, проведено аналіз за методом множинної кореляції. У результаті розрахунків, виконаних у програмі StatSoft Statistica v6.0, одержана кореляційна залежність таких показників ефективності молочного скотарства у підприємствах Львівської області, як прибуток (збиток) від реалізації молока на одну голову, грн. (y1), прибуток (збиток) від реалізації молока на 1 ц молока, грн. (y2) та рівень рентабельності виробництва, % (y3) від середньорічного надою молока від однієї корови, кг (х1), затрат праці на одну корову, люд.-год. (х2) і затрат кормів на умовну голову, ц к.од. (х3). Отримано таку систему рівнянь:

у1 = --196,20 + 9,91х1 - 0,55х2 - 3,65х3;

у2 = -- 18,45 + 0,69х1 + 0,12х2 - 0,13х3;

у3 = - 14,13 + 0,75х1 - 0,05х2 - 0,26х3.

Значення параметрів рівняння дають підставу твердити, що з підвищенням середньорічного надою від однієї корови на 1 кг зростає прибуток від виробництва молока на одну голову у сільськогосподарських підприємствах Львівської області на 9,91 грн.; зі зниженням затрат праці на одну корову на 1 люд.-год. і затрат кормів на умовну голову на 1 ц к.од. збільшується відповідно на 0,55 та на 3,65 грн. Із підвищенням середньорічного надою від однієї корови на 1 кг і затрат праці на одну корову на 1 люд.-год. збільшується розмір прибутку від виробництва молока у сільськогосподарських підприємств на 1 ц молока на 0,69 та на 0,12 грн. відповідно, проте знижується зі зменшенням затрат кормів на умовну голову на 1 ц к.од. - на 0,13 грн. відповідно. Рівень рентабельності виробництва 1 ц молока збільшується на 0,75 пункта зі зростанням середньорічного надою від однієї корови на 1 кг, проте зменшується зі зниженням затрат праці на одну корову на 1 люд.-год. й затрат кормів на умовну голову на 1 ц к.од. - на 0,55 та 0,26 пункта відповідно.

Аналіз кореляційної залежності показників ефективності виробництва молока від якісних параметрів молочного скотарства дозволяє дійти висновку про те, що внаслідок викривлення економічних взаємовідносин у сільському господарстві підвищення рівня додаткових затрат на виробництво молока виявилося негативним чинником, який впливає на показники чистого прибутку на одну голову й на 1 ц молока та рівень рентабельності виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах. Очевидно, що є інші чинники, які позитивно впливають на їх зростання, тому йдеться про необхідність вдосконалення економічного механізму, за якого забезпечувалося б зростання ефективності сільськогосподарського виробництва. Важливу роль при цьому повинні відігравати важелі державного регулювання.

У третьому розділі - “Основні напрями вдосконалення функціонування ринку молока” - визначено основні напрями державного регулювання ринку молока, які повинні спрямовуватись на вдосконалення взаємовідносин між суб'єктами ринку. Розроблені пропозиції щодо формування напрямів функціонування регіонального ринку молока.

Оскільки ринок молока належить до ринків, які забезпечують населення продовольчими товарами, необхідними для повноцінного харчування, то держава повинна відігравати вирішальну роль у регулюванні цього процесу. Державне регулювання ринку молока варто здійснювати за допомогою правових, організаційних, економічних, адміністративних і соціальних елементів управління. Крім того, держава повинна провадити зовнішньоекономічну політику, спрямовану на підтримку вітчизняного товаровиробника та підвищення конкурентоспроможності української молочної продукції на світових ринках збуту.

В Україні законодавчо регламентуються лише окремі елементи механізму функціонування ринку молока, тому слід прискорити прийняття необхідних законів щодо розвитку ринку та його інфраструктури, вдосконалити існуючу законодавчу базу. Державне регулювання виробництва та збуту молока і молочної продукції повинно ґрунтуватися на цільових програмах, які розробляються на різних територіальних рівнях (національному, обласному, районному). В основі цих програм мають лежати комплексні оцінки стану ринку молока, прогнозування його розвитку й заходи, спрямовані на узгодження обсягів виробництва з обсягами споживання. Усі ці заходи повинні вживатись комплексно, тому урядові слід розробити і прийняти Національну програму розвитку ринку молока України. Це дозволить цілеспрямовано регулювати й ефективно стимулювати виробництво екологобезпечних та якісних молока і молочних продуктів. Одним із її розділів повинна стати розробка програми закупівлі і поширення нових передових технологій виробництва і переробки молока (виведення нових високопродуктивних порід великої рогатої худоби, нових сортів кормових культур, запровадження випуску нових видів молочних продуктів тощо). Фінансування таких цільових програм повинно здійснюватися за рахунок коштів Державного, регіонального бюджетів і пільгових кредитів. Напрями використання цих коштів мусять жорстко контролюватися. Тому доцільно створити Фонд державної підтримки цін і доходів товаровиробників і виділяти на ці заходи кошти з державного і місцевих бюджетів.

У системі економічних механізмів державного регулювання ринку молока особливе значення має кредитна політика. На сьогодні в країні гостро стоїть проблема сільськогосподарського кредиту, тому, на нашу думку, з врахуванням рівня інфляції необхідно знизити відсоткові ставки до 10-12 %. Ставки кредитів мають бути стабільними і доступними для підприємств, що зміцнить довіру до держави і сприятиме росту інвестиційної активності суб'єктів на ринку.

Удосконалення правових та економічних регуляторів ринку в Україні повинно супроводжуватись вдосконаленням податкової системи на основі прийняття Податкового кодексу України, який стимулював би зростання суспільного виробництва та залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій у виробничий процес і забезпечував стабільні надходження податків до бюджетів усіх рівнів. Крім того, в Україні прийнято нараховувати ПДВ за єдиною ставкою 20%, що є вищою порівняно з розвиненими країнами. Вважаємо, що застосування диференційованих ставок ПДВ дозволить знизити ціни на окремі види молочної продукції (для дитячого харчування, покупців з низькою платоспроможністю) і підвищити ціни на елітні види молочної продукції, яку купують споживачі з високим рівнем доходу. Зокрема, ставки ПДВ можна встановити на продукцію дитячого харчування на рівні 0, а на продукцію масового попиту (продукцію із незбираного молока), яку купують споживачі з низьким рівнем доходу - у 2 рази нижчу за максимальну ставку ПДВ на молочну продукцію. На продукцію, яка належить до елітного асортименту (сиркові десерти, сиркова маса, біо-йогурти, Т-молоко), ставку ПДВ потрібно збільшити до максимальної.

За допомогою адміністративних важелів держава повинна взяти під суворий контроль ситуацію з розрахунками за здане виробниками молоко. Слід ввести штрафні санкції за затримку розрахунків за реалізовану продукцію, включаючи і пеню за кожен прострочений день.

Пріоритетними напрямами зовнішньополітичної доктрини України є досягнення членства у СОТ та ЄС. Тому державі слід насамперед створити ефективну систему захисту вітчизняного виробника від іноземної конкуренції. Проте на європейському ринку молочна продукція українського виробництва неконкурентоспроможна через невідповідність молочної сировини вимогам щодо якості, тому потрібно виходити на нові ринки збуту продукції за рахунок підвищення якості української молочної продукції.

У зв'язку з цим вважаємо, що зменшення кількості дрібних виробників молока та збільшення кількості великих ферм, де можна дотримуватися технологічних, санітарно-гігієнічних вимог щодо виробництва якісної сировини - неминуче майбутнє молочної галузі України в напрямі підвищення якості українського молока, про що також свідчить і досвід країн, які нещодавно увійшли до ЄС (Литва, Польща, Угорщина).

Для підтримки дрібних виробників слід стимулювати об'єднання їх у кооперативи. З боку держави доцільно підтримати такі об'єднання дотаціями й товарними кредитами у вигляді, наприклад, доїльного обладнання, що допомогло б їм вирішити проблему якості молока та ціни на нього, а, отже, краще підготуватися до вступу України до СОТ. Також доцільно з боку держави надавати цим структурам податкові та кредитні пільги для придбання техніки і матеріалів, розширення виробничої діяльності.

Для формування інфраструктури ринку молока державним органам слід передусім розбудовувати шляхове господарство й засоби комунікації, стимулювати формування агросервісних підприємств. Необхідно надавати широку правову і фінансову підтримку організації широкої мережі торговельних і заготівельних пунктів, проведенню ярмарків, аукціонів, створенню товарно-фондових і сировинних бірж, кредитних спілок, кооперативів, експертних та аудиторських фірм, удосконалювати страхове, інформаційне та юридичне обслуговування виробників і переробників молока. Важливим елементом інфраструктури ринку молока повинні стати районні торгові доми.

Схему оптимального функціонування ринку молока наведено на рис. 1. З метою ефективної діяльності молокопереробних підприємств регіону у сфері заготівлі сировини потрібно вживати наступні заходи: 1) упорядковувати малі заготівельні організації і створити укрупненіші на базі тих переробних підприємств, які мають для цього всі умови; 2) розширювати ринок збуту продукції місцевих виробників молочної сировини; 3) створювати гуртово-закупівельні підприємства для закупівлі молочної сировини у кожному районі; 4) оснащувати заготівельні організації устаткуванням для охолодження та очищення молока, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності молочної продукції; 5) створювати гуртові склади для зберігання молочної продукції, що сприятиме швидкому обігу грошей.

Для своєчасного проведення добровільного страхування всіх видів діяльності виробників молока доцільним є створення спеціалізованих страхових товариств. На відміну від державної системи страхування дані структури матимуть певні переваги з точки зору забезпечення інтересів своїх страхувальників - у разі використання страхових сум члени товариства будуть звільнятися від сплати чергових внесків, а прибутки від страхової діяльності стануть власністю його членів і зможуть використовуватися для вирішення фінансових та інших проблем товариства.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ринок молоко львівський область

Важливе значення у посиленні виробничо-збутової діяльності товаровиробників молока та молочної продукції має інформаційна діяльність, тобто реклама як форма ефективного зв'язку зі споживачем.

З метою пропаганди молочної продукції виробників регіону та сприяння її просуванню на внутрішньому та зовнішніх ринках молокопереробним підприємствам доцільно брати участь в регіональних, зональних, загальнодержавних і міжнародних ярмарках, виставках. У рекламних цілях можна публікувати на пакетах історичні екскурси, пов'язані з цим продуктом, або рецептуру страв національної кухні, в яких використовується цей молочний продукт. Також протягом найближчого часу в рекламних цілях потрібно розширювати мережу Інтернет.

Отже, основні питання, які потрібно вирішити для вдосконалення функціонування ринку молока на регіональному рівні, можна звести до двох ключових напрямів: по-перше, раціональне розміщення і розвиток виробництва молока з метою максимального завантаження виробничих потужностей молокопереробної промисловості й ефективного використання природного та економічного потенціалу регіону; по-друге, комплексний та всебічний розвиток молокопродуктового підкомплексу, враховуючи всі складові маркетингового ланцюжка “виробник-споживач”.

Планування основних показників розвитку галузі молочного скотарства на перспективу має збігатися із концепцією її розвитку. Прогнозування повинно бути спрямоване на задоволення потреб споживачів продукції, адже однією з основних цілей функціонування повноцінного ринку молока якраз і є спрямованість на ефективне виробництво і реалізацію продукції з метою забезпечення споживачів необхідними для них товарами.

Львівська область є регіоном, в якому потенціал розвитку молочного скотарства може і повинен забезпечувати необхідну кількість молока та продуктів його переробки як для задоволення внутрішніх потреб населення, так і для продажу за межі області. Проте на даний час рівень, необхідний для самозабезпечення населення Львівщини молочною продукцією, досягається не за рахунок достатнього обсягу виробництва, а за рахунок того, що показник середньорічного споживання молочних продуктів в області в середньому є меншим майже на 100 кг за мінімальну норму споживання.

За сучасного типу харчування жителів Львівської області мінімальна річна норма споживання молока і молочних продуктів становить 353,3 кг, а рекомендована - 395 кг на одну особу. Використовуючи ці норми, а також рівень виробництва молока 930,4 тис.т., чисельність населення 2577,1 тис.осіб та середньорічний надій молока від однієї корови у всіх категоріях господарств області 3587 кг, розраховано загальну потребу у молоці та молочних продуктах в регіоні (табл. 2).

Таблиця 2

Розрахунок граничної межі продуктивності корів, що забезпечує необхідний рівень споживання молока населенням у Львівській області

Показник	Розрахунковий рівень
	всього, тис.т	на 1 особу, кг
Кількість молока, використовуваного для споживання*	790,84	306,9
Потреба населення в молоці, враховуючи мінімальну норму споживання на одну особу	910,49	353,3
Потреба населення в молоці, враховуючи рекомендовану норму споживання на одну особу	1017,96	395,0
Нестача молока для самозабезпечення мінімальної норми споживання на одну особу	119,649	46,4
Нестача молока для самозабезпечення рекомендованої норми споживання на одну особу	227,12	88,1
Середньорічний надій молока від однієї корови, необхідний для забезпечення мінімальної норми споживання населенням області, кг	3867	х
Середньорічний надій молока від однієї корови, необхідний для забезпечення рекомендованої норми споживання населенням області, кг	4324	х

*85% від загального обсягу виробництва молока.

З табл. 2 видно, що для забезпечення не лише рекомендованого, а й мінімального рівня споживання молочної продукції населенням того обсягу виробництва молока, який є на сьогодні, недостатньо. Однією з основних причин є низький середньорічний надій молока від однієї корови, який, як показують розрахунки, повинен бути як мінімум в 1,2 раза вищий за існуючий для забезпечення рекомендованого рівня споживання молока населенням (за наявного поголів'я корів). Звідси випливає, що в області насамперед потрібно збільшувати обсяги виробництва молока за рахунок підвищення середньорічних надоїв від однієї корови на рівні як мінімум 3670 кг, адже належний рівень виробництва сировини є основою функціонування будь-якого виду ринку, в тому числі й ринку молока.

У зв'язку з цим поставлена задача одночасної оптимізації поголів'я корів і виробництва молочної продукції у господарствах з розвитком тваринницьких галузей. Цього досягнуто впровадженням у практику планування й управління виробництвом економіко-математичних методів і комп`ютерної техніки.

Постановку задачі з оптимізації виробництва продукції молочного скотарства здійснено для фермерського господарства Іваніцького І.Є., розміщеного в селі Отиневичі Жидачівського району Львівської області. У розробленій економіко-математичній моделі задачі ставилось завдання оптимізувати водночас і поголів'я тварин у розрізі видів й статево-вікових груп, і структуру посівів на корм для окремих видів тварин за періодами утримання. Такий підхід до постановки задачі дає змогу після розв'язання її розрахувати у спеціально розробленій задачі з розподілу заготовлених кормів раціони годівлі кожної із груп тварин. За критерій оптимальності прийнято показник максимізації прибутку.

Задача розв'язана у двох варіантах. Різниця між варіантами полягала в обмеженні щодо поголів'я корів. Розв'язання задачі за варіантами зумовлено тим, що господарство може утримувати різне поголів'я корів і відповідно молодняку великої рогатої худоби. Перший варіант передбачає утримання молочного стада у тій кількості, яка є на даний час, другий - наявність тваринницьких приміщень і достатню кормову площу, що дозволяють збільшити поголів'я до 300 гол. (збут молочної продукції - ВАТ “Жидачівський сирзавод”). З іншого боку, господарство може переробляти м'ясо на м'ясо-ковбасні вироби, тому зацікавлене у більшій кількості виробництва не лише молока, а й м'яса великої рогатої худоби. У двох варіантах за результатами розв'язання задачі виробництво товарної рослинницької продукції і молочно-м'ясного скотарства виявились різними.

За результатами розв'язання задачі під виробництво товарної рослинницької продукції відводиться 991 га за першим варіантом і 815 га за другим (відповідно 88 і 78% площі ріллі), тобто виробництво товарної продукції рослинництва не обмежене і відповідає сьогоднішнім вимогам господарства. За цими варіантами господарство повинно утримувати 176 гол. корів, відгодовувати щорічно 129 гол. молодняку великої рогатої худоби за першим варіантом і відповідно 300 гол. корів і 220 гол. молодняку за другим.

Основні економічні показники - вартість товарної продукції, прибуток, рівень рентабельності - також різняться у двох варіантах (табл.3). Дещо кращі ці показники у другому варіанті, хоча собівартість кормів у другому варіанті є вищою. Рівень рентабельності вищий у першому варіанті. Звідси випливає, що господарство може вибрати для практичного впровадження будь-який з них залежно від певних обставин.

Таблиця 3

Економічна ефективність оптимального плану задачі розвитку скотарства у фермерському господарстві Іваніцького І.Є. (Жидачівський район Львівської області)

Показник	1 варіант	2 варіант
Матеріально-грошові витрати, грн.	1512290	1562035
у т.ч. у тваринництві і кормовиробництві	317139	571689
Затрати на 1 га кормової площі, грн.	460,8	563,7
Вартість товарної продукції, грн.	2271808	2287285
у т.ч. на 1 га с.-г. угідь	1761,09	1773,09
Вартість товарної продукції тваринництва, грн.	495200	813000
у т.ч. на 1 га кормової площі	1656,19	1711,58
Прибуток, грн.	759518,4	725250,1
у т.ч. на 1 га с.-г. угідь	588,77	562,21
Прибуток від тваринництва, грн.	178061	241311
у т.ч. на 1 га кормової площі	595,52	508,02
Собівартість 1 ц к. од., грн.	17,07	18,59
Рівень рентабельності, %	50,2	46,4
Рівень рентабельності у тваринництві, %	56,1	42,2

Отже, збільшення поголів'я молочного стада й зростання середньорічних надоїв від однієї корови тісно пов'язане з раціоном годівлі худоби та використанням високоякісних кормів у підприємствах, що займаються виробництвом молока. Тому аналіз результатів виробничої діяльності фермерського господарства Іваніцького І.Є. на перспективу, здійснений на основі постановки задачі оптимізації поголів'я тварин і кормової бази, аргументовано підтверджує можливість забезпечення ринку молока у межах Львівської області лише власною продукцією за рахунок збільшення виходу товарної молокопродукції. Цьому повинні передувати: наукові підходи до годівлі тварин; оптимізація структури кормової площі; збільшення виходу кормів. Ці чинники можуть дати позитивний ефект лише з використанням наукового підходу до їх обґрунтування та реалізації на основі економіко-математичного моделювання.

ВИСНОВКИ

1. Ринок молока є складовою продовольчого ринку держави. Під ним розуміємо сферу товарного обміну, яка об'єднує товаровиробників молока й молочної продукції (аграрні підприємства і населення) і споживачів (підприємства, що купують молоко як сировину і переробляють його, та населення, яке виступає кінцевим споживачем), а також сам процес обміну, тобто сферу транспортування, зберігання, торгівлі, сервісу та ін.

2. Молочне скотарство у Львівській області протягом 1990-2005 рр. перебувало в кризовому стані, що підтверджувалося скороченням поголів'я корів, зниженням їх продуктивності, зменшенням валового виробництва молока. За вказаний період обсяг виробництва молока в області зменшився в 1,2 раза. Особисті селянські господарства швидше адаптувалися до ринкових умов, ніж великотоварні підприємства. У 1990 р. співвідношення у виробництві молока між сільськогосподарськими підприємствами і особистими селянськими господарствами становило 54,3:45,7, а у 2005 р. - 3,4:96,6. Зміна обсягу виробництва молока переважно зумовлена скороченням поголів'я корів у сільськогосподарських підприємствах майже в 13 разів починаючи з 1990 р., в особистих селянських господарствах цей показник залишався практично незмінним. Споживання молока і молочних продуктів у перерахунку на молоко на одну особу у Львівській області у 2005 р. становило 258,3 кг, тоді як в Україні - 225,6 кг.

3. Економічна ефективність виробництва молока у Львівській області за 1995-2002 рр. характеризувалася збитковістю і лише у 2003 та у 2005 рр. воно було рентабельним. На основі проведених статистичних обчислень визначено, що на ефективність виробництва молока впливає низка чинників, основними з яких є продуктивність корів, виробничі й трудові затрати. Аналіз результатів розрахунків свідчить про недотримання рекомендованих норм затрат праці на одного працівника, неефективність додаткових затрат праці в галузі молочного скотарства, тобто про застосування високозатратних технологій. У галузі основними чинниками, які впливають на продуктивність корів, стали неекономічні методи організації праці, що є негативним явищем. Тому необхідно вдосконалювати механізм, за якого б забезпечувалося зростання ефективності виробництва молока. Важливу роль повинні відігравати важелі державного регулювання ринку молока.

4. В умовах ринкових відносин основними механізмами державного регулювання ринку молока повинні бути: правове забезпечення здійснення операцій на ринку; організаційний та економічний вплив, що передбачає концентрацію та кооперацію виробництва, вдосконалення інфраструктури ринку, уніфікацію фінансово-кредитної, цінової та податкової політики держави у сфері виробництва та реалізації молока й молочної продукції, а також належну бюджетну підтримку товаровиробників; адміністративне управління відносинами на ринку молока з боку органів влади; регулювання відносин між фізичними та юридичними особами в суспільстві, що спрямоване на вживання таких соціальних заходів, як підвищення рівня заробітної плати працівникам молочної галузі, збільшення зайнятості сільського населення з метою підвищення рівня виробництва та споживання молока і молочної продукції. Особливої ваги набуває роль держави у забезпеченні зовнішньоекономічної політики, що передбачає вступ України до СОТ та ЄС. У зв'язку з цим потрібно вжити відповідні заходи, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності молока і молочної продукції на світовому ринку та захист вітчизняного товаровиробника від іноземної конкуренції, вдосконалити експортно-імпортну й митну політику.

5. Молочна сировина в Україні має низькі показники якості, що не відповідає вимогам світових стандартів. Це пов'язано з тим, що в молокопродуктовому підкомплексі переважна більшість молока виробляється в особистих селянських господарствах, які не вирішують проблеми отримання достатньої кількості сирого молока належної якості для виробництва продукції, конкурентоспроможної на міжнародних ринках. Тому держава повинна розробити державні стандарти якості молока відповідно до міжнародних вимог, вживати заходи законодавчого та організаційного характеру, спрямовані на зменшення кількості дрібних виробників молока й збільшення великих ферм, де можна дотримуватися санітарно-гігієнічних норм у виробничому процесі.

6. Майбутнє молочної галузі повинно бути за концентрацією виробництва молока. Потрібно не допускати подальшого скорочення поголів'я у великотоварних підприємствах, в яких якість молока значно вища, ніж у особистих селянських господарствах. Водночас слід поступово об'єднувати невеликі господарства, чому сприятиме розвиток кооперації як у виробничій, так і в агросервісній сферах. Застосування можливостей кооперації в молочній галузі сприятиме виконанню функцій економічного і соціального захисту дрібних виробників від впливу монопольних структур і підвищуватиме ефективність їх діяльності. В Україні ефективне функціонування кооперативів потребує державної підтримки, тому доцільно надавати цим структурам податкові та кредитні пільги з боку держави для придбання техніки і матеріалів, розширення виробничої діяльності.

7. Функціонування регіонального ринку молока передбачає комплексну взаємодію заготівельних, збутових, інформаційних, консультаційних чинників, що впливають на молокопродуктовий підкомплекс окремого регіону, зокрема Львівської області. Діяльність виробників молока і молочної продукції та збутових організацій регіону повинна регулюватися державою, яка має сприяти техніко-технологічному забезпеченню господарюючих одиниць, підвищенню якості продукції, вдосконаленню маркетингового забезпечення функціонування ринку молока. Маркетингове забезпечення функціонування ринку молока повинно спрямовуватися на розробку й впровадження нових видів реклами молочних товарів, вдосконалення заготівельної діяльності молокопереробних підприємств і пошук нових каналів збуту продукції. Ці заходи мають сприяти виходу молочної продукції Львівської області на міжрегіональні, національний та міжнародні ринки збуту.

8. У процесі функціонування ринку молока важливим питанням є прогнозування обсягів виробництва продукції. Львівська область є регіоном, в якому потенціал розвитку галузі молочного скотарства може і повинен забезпечувати необхідну кількість молока й продуктів його переробки як для задоволення внутрішніх потреб населення, так і для продажу за межі області. Проте для забезпечення споживання молочної продукції населенням потрібно, щоб мінімальний надій молока від однієї корови був на рівні 3870 кг, а рекомендований - 4324 кг.

9. Збільшення поголів'я молочного стада й зростання середньорічних надоїв тісно пов'язані з науковими вимогами до годівлі худоби й використанням високоякісних кормів у підприємствах, що займаються виробництвом молока. Тому розроблена модель задачі оптимізації поголів'я тварин і кормової бази підтверджує можливість забезпечення ринку молока у межах Львівської області власними силами за рахунок збільшення виходу товарної молочної продукції. Це свідчить про наявність потенціалу виробництва молочної сировини в області, який є передумовою ефективного функціонування ринку молока в регіоні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

...