Організація розподільчої економічної системи держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ ім. М. ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО

УДК 338.24:330.526

ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗПОДІЛЬЧОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВИ

Спеціальність 08.02.03 -- Організація управління, планування і регулювання економікою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

ПАПАІКА ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ

ДОНЕЦЬК-2006

АНОТАЦІЯ

Папаіка О.О. Організація розподільчої економічної системи держави. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.02.03- Організація управління, планування і регулювання еконо-мікою. - Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, Донецьк, 2006.

У дисертаційній роботі обґрунтовано нові методологічні та науково-методичні підходи до удосконалення організації розподільчої економічної системи держави та її механізмів. Визначено нові ознаки сутності категорії “розподіл”, як складової організаційного процесу, та аргументовано основні напрями його удосконалення як економічної системи і головного моменту відносин виробництва. Виявлено закономірності розвитку розподільчих відносин і розроблено структурну схему стратегії цілепокладення розподільчої економічної системи держави. Обґрунтовано зміст розподільчої економічної системи держави та визначено методологічні підходи й принципи системної оцінки розподільчих відносин у середовищі сукупного суспільного виробництва та його регулювання і споживання продукту. Запропоновано комплекс науково-методичних підходів і механізмів приведення у дію не використаних ефективних можливостей виробництва та розподільчої системи, її зв'язків і відносин. Удосконалено підходи розвитку системи за господарським та економічним механізмами, що діють спільно з розподільчою економічною системою. Дістала подальшого розвитку теорія розподілу за рахунок обґрунтування необхідності включення в процес розподілення нових елементів і чинників.

Ключові слова: розподіл, розподільча економічна система держави, економічна система, розподільчі відносини, відносини виробництва, теорія розподілу, господарський механізм, організаційний процес, суспільне виробництво, економічний механізм.

АННОТАЦИЯ

Папаика А.А. Организация распределительной экономической системы государства.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.02.03 - Организация управления, планирование и регулирование экономикою. - Донецкий государственный университет экономики и торговли им. М. Туган-Барановского, Донецк, 2006.

В диссертационной работе обоснованы новые методологические и научно-методические подходы к совершенствованию организации распределительной экономической системы государства, ее механизмов и разработаны научно-практические рекомендации по их использованию. Обобщение теоретических положений и исторических предпосылок создания среды распределения в общественной системе регулирования отношений позволили рассматривать распределение как экономическое явление общественной организационной системы, как систему регулирования экономической среды и как экономический процесс социально-экономического устройства государства. Научно обоснован выбор элементов и факторов среды распределения, методические условия и подходы к выбору приемов организации распределения, научно-методические положения систематизации среды распределения. На основе обобщения опыта организации распределительных отношений в государствах с переходной экономикой определены модели восприимчивости системы распределения в среде социально-экономического маневра. Разработаны теоретические положения конструирования распределительной экономической системы.

Сформулирована концепция потребностей государства в среде распределения на переходный период экономики, при этом обоснованы условия соответствия системности среды и систем государства. Для регулирования процесса распределения в среде относительной стойкости экономики определены хозяйственный механизм распределения и способы его математического представления и экономический механизм реализации отношений распределения на уровне единичных производств.

Выявлены закономерности развития распределительных отношений и разработана структурная схема целеполагания распределительной экономической системы государства.

Обосновано содержание распределительной экономической системы государства и определены методологические подходы и принципы системной оценки распределительных отношений в среде совокупного общественного производства, его регулирования и потребления продукта. Предложен комплекс научно-методических подходов и механизмов приведения в действие неиспользуемых эффективных возможностей производства и распределительной системы, ее связей и отношений.

Усовершенствованы пути развития хозяйственного и экономического механизмов распределительной экономической системы. Получила дальнейшее развитие теория распределения за счет обоснования необходимости включения в процесс распределения новых элементов и факторов.

Ключевые слова: распределение, распределительная экономическая система государства, экономическая система, распределительные отношения, отношения производства, теория распределения, хозяйственный механизм, организационный процесс, общественное производство, экономический механизм.

розподіл економічний ринковий регіон

SUMMARY

Papaika A.A. Organisation of distributive economic system of the state. - Manuscript.

Thesis for the Doctor of economic science in speciality 08.02.03. - Management organisation, planning and regulation of the economy. - Donetsk State University of Economics and Trade named after M. Tugan-Baranovsky, Donetsk, 2006

The thesis substantiates new methodological and scientific-methodical approaches to perfection of the stateis distributive economic system organization and its mechanisms. It determines new features of the “distribution” concept and argues the main directions for its perfection as an economic system and the main moment of production relations. The regularities in development of distributive relations are discovered, and the structural scheme of the purpose-oriented strategy for the state`s economic system is developed. The essence of the distributive economic system of the state is substantiated and methodological approaches and principles of system estimation of distributive relations in the system of aggregate social production, its regulation and commodity consumption are determined. The complex of scientific - methodical approaches and mechanisms are proposed to implementation the effective production and distributive system capacities, rohich were not used, their connections and relations. The approaches to the system of development by using the management and economic mechanisms which function together with the distributive economic system are improved. The theory of distribution on the basis of substantiation of the necessity of employment of new elements and factors in the process of distribution is further developed.

Key words: distribution, distributive economic system of the state, economic system, distributive relations, production relations, theory of distribution, economical merhanism, organization process, public production.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

управління економічний ринковий регіон

Актуальність теми. Ринкові принципи, що втілюються і зміцнюються, створюють передумови ефективного розвитку економіки за новими організаційними механізмами і процесами розподілу. Все це вимагає переорієнтації системи управління і її регулювання, систематизації підходів, оцінок і схем забезпечення продуктивної роботи суб'єктів діяльності на всіх рівнях економіки держави. Проблема розвитку розподільчих відносин у середовищі, в якому система командного управління руйнується, поширюючи простір для ринкових відносин, вимагає врахування вимог сформованих економічних і організаційних систем, їхніх нових характеристик, що забезпечують дієздатність економіки, стає однією із центральних у сукупності економічних досліджень.

Розвиток і реалізація теорії організації стабільних відносин у державі, що прискорюють трансформаційні процеси виробничого середовища, без розробки організаційних механізмів розподілу не забезпечують досягнення високих темпів економічного росту. В економіці України спостерігається гальмування процесів, що сприяють розвитку змішаних економік ряду розвинених держав, збільшення обсягів виробництва і фінансово-економічного результату промислових підприємств, які за своєю виробничою потужністю були розраховані на обслуговування масштабних територій. У результаті цього сучасна державна економічна система країни не в змозі забезпечувати розвиток багатьох функціонуючих виробництв з тієї причини, що в середовищі розподілу діють процеси, які мають диспропорційний зміст і продовжують впливати на здобутки на всіх рівнях програмного, проектного та практичного вирішення загальнодержавних проблем.

Опублікований ряд наукових розробок, у якому одержала послідовний розвиток проблема організації й удосконалення розподільчих відносин, формалізації відтворення й управління загальними виробничо-економічними системами і процесами в державах, вказує на те, що вона отримує широке теоретичне уточнення, наукове визнання й застосування на практиці. Серед авторів наукових публікацій виділяються дослідження Л.І. Абалкіна, О.М. Азарян, О.І. Амоші, С.С. Аптекаря, М.Г. Белопольського, П.Г. Бунича, Б.В. Буркинського, В.М. Геєця, Б.М. Данили-шина, М.І. Долішнього, С.В. Мочерного, Г.І. Онищука, Ф.Ю. Поклонського, М.Г. Чумаченка, О. О. Чухна, О.О. Шубіна та інших.

Разом з тим необхідність урахування особливостей сформованих економічних умов в Україні, об'єктивної доцільності стабілізації економічних відносин, подальшого поглиблення теоретичного та науково-прикладного вирішення проблеми удосконалення організаційної системи розподілу на етапі переходу до економіки, що в Україні набуває сталого розвитку, свідчить про актуальність теми, її загальнодержавне значення. Наукова та прикладна актуальність проблеми адекватного підлаштовування системи розподілу держави до нових умов відтворення, наявність багатьох невирішених завдань обумовили вибір теми дисертації, її цільову спрямованість, зміст, методи дослідження й основні результати.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького державного університету економіки й торгівлі ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України (ДонДУЕТ) на 2002-2006 рр. за темами: “Дослідження ресурсу розподільчої економічної системи держави в перехідний період” (номер держреєстрації 0103U004586), “Розробка методичних положень організації розподільчої економічної системи держави і їх використання у середовищі промислового регіону (номер держреєстрації 0105U004950), у рамках яких автором розроблено методологію і наукові основи конструювання розподільчої економічної системи держави, “Розробити рекомендації зі стимулювання функціональних відносин між суб'єктами діяльності в системі міського забезпечення грошовими ресурсами” (номер держреєстрації 0103U003284), у рамках якої розроблено методичні заходи щодо застосування наукових положень розподільчої економічної системи у середовищі суб'єктів діяльності мегаполісу; Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України (ЛНПУ) на 1998-2004 рр. за темами: “Дослідження впливу сучасних соціально-економічних вимог промислово розвиненого регіону на соціальні системи й розробка технологій управління економічними процесами в галузях невиробничого середовища” (номер держреєстрації 0199U003843) і “Дослідити механізми розвитку підприємств у промисловому регіоні та розробити технологічні схеми трансформації та управління процесами” (номер держреєстрації 0305U001804), у рамках яких розроблено положення господарського і економічних механізмів розвитку розподільчих відносин на промислових територіях.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка методологічних і науково-методичних положень по вдосконаленню організації розподільчої економічної системи держави, регіонів, одиничних виробництв та механізмів управління процесами її функціонування і розвитку в умовах трансформації економічних відносин під впливом ринкового відтворення.

Відповідно до мети дисертаційної роботи поставлено і вирішено наступні завдання:

визначення сутності категорії “розподіл” у ієрархії “держава-регіон-підприємство” в сучасних умовах економіки;

розкриття методичних передумов утворення економічного середовища розподілу та його складових;

удосконалення методичного підходу до формування суспільних процесів розвитку розподілу;

розробка дворівневої системи регулювання процесів розподілу - на макро- та мікрорівні організації виробництва;

розробка концепції потреби держави в адекватному середовищі розподілу на перехідний період економіки;

розкриття особливостей взаємодії господарського та економічного механізмів розподілу;

аналіз сутності моделі визначення ступеня розвитку господарського механізму розподілу та розподільчої економічної системи, а також оцінка загального стану середовища;

визначення впливу ринкових і планових державних регуляторів та результатів делегування владних та управлінських функцій держави регіонам на розподільчий процес і виробничу діяльність господарюючих суб'єктів;

вдосконалення методологічного підходу до організації системи розподілу в середовищі територіального впорядкування відносин і одиничного виробництва в державі з перехідною економікою;

розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо організації розподільчих і виробничих процесів у перехідний період в середовищі множини економік й одиничного виробництва, що набувають розвитку.

Об'єктом дослідження виступають розподільчі економічні процеси держави, регіонів, одиничних виробництв, структури й системи розподільчих відносин, які функціонують у перехідних економіках, та їх зв'язок з процесами суспільного відтворення.

Предметом дослідження є розподільча економічна система держави, регіонів, одиничних виробництв як цілісне, комплексне соціально-економічне явище та механізми управління процесами її функціонування та розвитку.

Методи дослідження базуються на положеннях економічної теорії, політичної економії, теорії менеджменту та маркетингу. Теоретичну основу дослідження склали економічні концепції, що узагальнюють світовий досвід розробки й використання комплексних науково-методичних підходів і стратегічних положень, які мають місце в процесах формування суспільних відносин і регулювання виробничо-економічної діяльності у державі. Методологія дослідження ґрунтується на принципах системного підходу до аналізу розподільчих процесів як основи організаційного утворення.

Для вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань було використано систему методів дослідження, а саме: загальнонаукові методи - аналізу і синтезу (для обґрунтування теоретичних положень, стратегій становлення, концепції розвитку, практичних рекомендацій використання розподільчої економічної системи), системного узагальнення історичних наукових фактів (для встановлення місця розподілу в організаційному середовищі відтворювального процесу), системного і комплексного аналізу (для створення науково-методичної основи дослідження середовища розподілу), логічного узагальнення подій (для розробки стратегій дії і переходу до зрушень у розвитку розподільчого процесу); функціонально-аналітичні методи - редукції (для представлення розподілу як організаційного процесу за умови “відсунення назад” і за таких обставин повернення до колишнього стану, структури, середовища тощо), групування (для класифікації елементів і факторів середовища розподілу, методичних умов і підходів до вибору прийомів організації розподілу), упредметнення (для виявлення синтетичних характеристик, регуляторів, економічних феноменів, індикаторів економічної системи), моделювання (для створення моделі сприйняття системи розподілу соціально-економічним середовищем), конструювання (для розробки аналітичної складової розподільчої економічної системи, господарського механізму взаємозв'язку, економічного механізму реалізації взаємин розподілу, побудови функціональних підсистем), факторної оцінки впливу розробки на виробничу систему (для вироблення рішень щодо впровадження у виробництво наукових і практичних рішень) тощо.

Обробка статистичних матеріалів здійснювалася з використанням технологічних систем сучасного комп'ютерного забезпечення. Інформаційною основою роботи послужили наукові публікації з окремих питань економічного обґрунтування процесів і положень, що активізують і розвивають економіку і її розподільчу систему на етапі переходу від нестабільних до стабільних станів, офіційна статистична звітність держави, матеріали регіональних центрів моніторингу і економічні показники.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці нових методологічних і науково-методичних підходів до вдосконалення організації розподільчої економічної системи держави, регіонів, одиничних виробництв та механізмів управління її процесами, що ґрунтуються на результатах узагальнення теоретичних положень розвитку зарубіжних розподільчих систем, урахування особливостей економічних умов країни та виявлених потенційних можливостей взаємодії інтересів держави, регіонів та одиничних підприємств для вирішення проблеми стабілізації та відродження економіки України.

Уперше:

розкрито особливості сутності категорії “розподіл” у ієрархії “держава-регіон-підприємство” в умовах перехідного періоду за допомогою урахування таких її ознак регулювання відносин у суспільстві, як: а) привласнення - вихідного базового моменту начала, що розподіляє; б) структуризація діяльності - вихідного практичного моменту керуючого начала; в) соціально-економічний розвиток держави - вихідного методичного моменту регулюючого начала, що дозволяє розглядати її як відокремлений вид людської діяльності з приводу регулювання у середовищі держави, регіонів, окремого підприємства;

доведено, що утворення середовища розподільчої економічної системи держави в умовах становлення економіки являє собою організаційний процес, що включає такі елементи як влада, праця, багатство та благо, результати взаємодії яких визначають економічні та соціальні напрями розподілу і створюють умови для державного регулювання цього процесу;

розроблено на засаді узагальнення особливостей начала розподілу на макрорівні (держава, регіони) та мікрорівні (підприємства) дворівневу систему регулювання процесів розподілу, що включає в себе господарський механізм держави та економічні механізми одиничних виробництв, яка забезпечує за допомогою реалізації державних стимулюючих та контролюючих функцій розширення ринкового економічного середовища та зростання доходу господарюючих суб'єктів;

сформульовано концепцію потреби держави у адекватному середовищі розподілу на перехідний період економіки, сутність якої складається із визначення необхідності держави в удосконаленій розподільчій системі ієрархії “держава-регіон-одиничні виробництва”, виявлення умов відповідності системності середовища розподілу країни діючим управлінським системам держави та розробки таких методів розподілу, використання яких створює передумови для активізації діяльності підприємств, їх власників та найманих робітників, що буде сприяти становленню стабілізації економіки України.

Удосконалено:

методичний підхід до формування суспільних процесів розвитку розподілу на основі врахування впливу послідовності та поєднання дій факторів, що забезпечує збільшення багатства та благ у перехідному періоді трансформаційної економіки;

методологію взаємодії господарського механізму, його складових методів організації економічної рівноваги, стабілізації економіки, реструктуризації боргових відносин, перерозподілу функцій між рівнями управління, приватизації та роздержавлення власності, трансформації відносин підприємництва та економічного механізму, що включає в себе розроблену функціональну схему, алгоритм та математичну послідовність реалізації організаційних заходів, використання якої створює передумови для досягнення мети розподілу - максимуму задоволення потреб суспільства та всіх груп населення;

модель визначення ступеня розвитку господарського механізму розподілу та розподільчої економічної системи, а також загального стану середовища.

Дістали подальшого розвитку:

методичні підходи до розподілу результатів функціонування виробництва на регіональному рівні на основі урахування ринкових і планових державних регуляторів та умов узгодження і розмежування владних та управлінських функцій в регіоні, що сприяє виявленню і реалізації потенційних можливостей регіону та стимулює їх;

методологічний підхід до організації системи розподілу в середовищі територіального впорядкування відносин і одиничного виробництва в державі з перехідною економікою, яка включає чотири підсистеми (змістовного наповнення, структурної побудови взаємозв`язку, аналітичної обґрунтованості та реальності здійснення) та дозволяє, зокрема, для підприємств створити умови швидкого входження в ринок, оптимальної орієнтації на продукцію, що користується попитом, адаптованості колективу до зовнішнього споживчого середовища, виявлення резервів для оптимізації процесів виробництва і праці, та розроблено економіко-математичну модель розподільчої системи;

методичні рекомендації з обґрунтування управлінських рішень за задачами програмного, методичного, проектного і практичного забезпечення розвитку розподільчої економічної системи держави, в яких розвинута науково-методична схема збереження руху економіки до середовища стабільності і самодостатності на засадах заміщення планово-адміністративних важелів організації виробництва ринковими.

Практичне значення отриманих результатів. Рекомендації з формування та реалізації організаційно-економічних заходів розподільчої економічної системи держави застосовувалися в практиці управління стабілізаційними процесами на всіх рівнях економіки, у тому числі й підприємств. За методичними підходами формування та розвитку розподільчої економічної системи держави в перехідний період Міністерством праці та соціальної політики України використано положення про оновлення виробничого процесу найновітнішими засобами праці та розподіл коштів на поновлення відтворювальних функцій робочої сили (лист № 9158/0/14-65/4-4 від 10.11. 2005 р.), Міністерством фінансів України - положення про удосконалення бюджетного та податкового механізмів стимулювання та державної підтримки вітчизняного товаровиробника за статтями 37, 41 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 р.” (лист № 31-01050-01-87/24104 від 10.11. 2005 р.), Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності ВР України - наукові положення і методичні рекомендації, що удосконалюють організаційну систему розподілу, у змінах до ст. 13 Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” (лист № 06-10/10-1136 від 11.11. 2005 р.), Комітетом з питань бюджету ВР України - тенденцію та стратегію соціально-економічного розвитку і співробітництва при доопрацюванні висновків і пропозицій до Державного бюджету на 2006 р. (лист № 06-10/12-1788 від 16.11. 2005 р.), Комітетом з питань державного будівництва та місцевого самоврядування ВР України - підходи до покращення міжбюджетних відносин, стимулювання місцевих органів влади (лист № 06-2/16-3940 від 10.11. 2005 р.), Комітетом з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки ВР України - положення про конструювання системи розподільчих економічних відносин у Законі України “Про вугільну промисловість України” (лист № 06-17/19-410 від 11.11. 2005 р.), Національним банком України - положення господарського механізму (лист № 61-011/850-11373 від 15.11. 2005 р.), Державною податковою адміністрацію України - аналітичні матеріали і рекомендації при розробці концепції реформування податкової системи України (лист № 11002/6/04-1316 від 11.11. 2005 р.); за методичними основами розвитку стабілізаційних процесів розподілу використані методи адаптації праці в середовищі підприємств (акти і довідки про впровадження № 1/28 від 20.01. 2005 р. Будівельної корпорації “Біг Лайн”, № 4/1-1046 від 27.12. 2004 р. ВАТ “Краснодонвугілля”, № 01/2126 від 20.12. 2004 р. ЗАТ “Луганський завод колінчатих валів”, № 41 від 22.12. 2004 р. ТОВ “Бігань”, № 01 від 30.01.2006р. АБ “УкрБізнесБанк”).

Результати досліджень теоретичного і прикладного характеру активно використовуються у навчальному процесі Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського при викладанні дисциплін “Економічна теорія”, “Макроекономіка”, “Теоретичні проблеми сучасної економіки”, “Державне регулювання економіки”, “Податкова система”, “Фінансовий менеджмент у банку”.

Особистий внесок здобувача. У дисертації представлені наукові результати, отримані особисто дисертантом за період 1997-2006 рр. Дослідження є самостійно виконаною роботою, в якій відображено авторський підхід до організації розподільчих відносин у державі з перехідною економікою. Внесок автора у колективні наукові роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження автора з теми дисертації обговорювалися на 29 міжнародних, республіканських і регіональних науково-теоретичних і науково-практичних конференціях і семінарах протягом 1997-2006 рр. Основні з них: “Місто, регіон, держава: проблеми розподілу влади” (м. Слов'яногірськ, 1997 р.), “Проблеми й шляхи розвитку податкової системи України” (м. Ірпінь, 1998 р.), “Спеціальні економічні зони та їх вплив на соціально-економічний розвиток регіону” (м. Донецьк, 1998 р.), “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Донецьк - м. Слов'яно-гірськ, 1999-2005 рр.), “Фінанси, гроші, кредит: тенденції й перспективи розвитку” (м. Донецьк, 1999 р.), “Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року (Донецька область - 2010)” (м. Донецьк, 2000 р.), “Оподаткування у промисловому регіоні: теорія, практика і перспективи розвитку” (м. Донецьк, 2001-2005 рр.), “Соціально-економічні проблеми перетворення грома-дянського суспільства: сучасне і майбутнє” (м. Луганськ, 2004 р.), “Розвиток гос-подарського механізму Луганського промислового регіону” (м. Луганськ, 2004 р.), “Сучасні проблеми інформатики в управлінні, економіці, освіті” (м. Шацьк Волинської обл., 2005 р.), “Проблеми якості та стандартизації в автоматизованих технологіях” (смт. Східниця Львівської обл., 2005 р.), “Стратегія інвестування промислового виробництва в Україні” (м. Київ, 2006 р.), “Розвиток фінансової системи в умовах трансформаційних перетворень” (м. Київ, 2006 р.). Тези доповідей опубліковано.

Здобувач брав участь у роботі груп фахівців по підготовці науково-методичних програм, що забезпечують відтворювальні процеси за галузями формування Державного бюджету України на 2006 р., розвитку малого підприємництва, стимулювання діяльності органів місцевого самоврядування, удосконалення розподільчих відносин у системі державного і галузевого забезпечення.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 37 робіт, у тому числі п'ять монографій, 23 статті у провідних фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 206,8 д.а., із них особисто автору належить 105,7 д.а.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертаційній роботі розроблено стратегічні, концептуальні, науково-методичні та формалізовано-аналітичні положення та методичні підходи до формування, конструювання і сприйняття розподільчої економічної системи у державі з перехідною економікою, що є основою для розвитку процесів суспільного і виробничого відтворення, зростання економічного рівня і життєзабезпечення.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформовано мету, задачі, предмет і об'єкт дослідження, наукову новизну, теоретичну і практичну цінність роботи.

У першому розділі “Узагальнені теоретичні положення й історичні передумови утворення середовища розподілу в суспільній системі регулювання відносин” досліджено теоретичні положення сутності розподілу як складової організаційного процесу, що розглядається в трьох якостях: економічного явища суспільної організаційної системи, системи регулювання економічного середовища і економічного процесу соціально-економічного укладу держави. Передумови утворення якості розподілу пов'язуються з процесом переходу речовинного елементу від природи до суспільства, від суспільства до індивіда, за яким мається на увазі громада, угрупування, окремі громадяни держави. Загальна структура відносин, за встановленим у дослідженні положенням, відображає зв'язок розподілу зі споживанням, виробництвом і обміном у системі суспільного відтворення. Тобто, за узагальненням знань, відносини розподілу займають ключове положення у сукупному відтворювальному процесі між відносинами виробництва й відносинами споживання за тим визначенням, що розподіл - це середовище, система, структура, інструмент привласнення надлишків речовинного елементу.

У структурі елементів забезпечення розвитку розподілу своє чільне місце займають “природа”, “людина”, “організація”, “знання”, “капітал”, “форма держави”. Незмінним у цій системі є шлях суспільно корисної речовини, яка рухається (рис. 2) за одним з чотирьох напрямків, як-от: (1) виробництво - споживання (минаючи розподіл і обмін); (2) виробництво - розподіл - споживання (минаючи обмін); (3) виробництво - обмін - споживання (минаючи розподіл); (4) виробництво - розподіл - обмін - споживання (повний цикл формули суспільного руху продукту). Тобто “вироблене” має бути або “спожитим”, або повернутим у середовище розподілу і перерозподіленим.

Досвід людства висвітлює особливості маркетингового забезпечення життєдіяльності на стабільних та на перехідних етапах економіки. Сучасна економіка в своїй системній основі одержує розвиток, якщо вона володіє досягненням тих учень і наукових розробок, в яких ведеться пошук та примноження як індивідуального, так і суспільного результату людської діяльності в умовах нестабільних відносин. За даними теоретичного узагальнення наукових здобутків сучасних дослідників виявлене таке відношення до розподілу: в середовищі, що нестійке, серед чинників розглядається розподільча економічна система в двох якостях, як механізм і як параметр, що підлягають обов'язковій зміні. Навантаження на навколишнє середовище S встановлюється за величиною, що пропорційна чисельності населення N, його середнього рівня життя L при даному механізмі розподілу R, і за обсягом ресурсів Q, котрі необхідні при даних технологічних можливостях (М) для підтримки такого рівня життя, що розраховується за формулою:

S = N * L (R) * Q (М). (1)

Це означає, що в загальних умовах економічного розвитку суспільство повинне спрямовуватися на підвищення технологічної ефективності використання ресурсів, і процес такий оцінювати треба, як реалістичний; на зміну механізмів розподілу, і процес такий треба розглядати, як обов'язковий; на незбільшення чисельності населення, і процес такий треба розглядати, як бажаний; на відхід від кількісної парадигми процесу, і процес такий треба сприймати, як перспективний. Зміни в механізмах розподілу пов'язуються з “дематеріалізацією”, що означає забезпечення здобутків суспільства за рахунок зменшення споживання матеріалів і корисних копалин, що узгоджуються з формалізовано-аналітичними положеннями розподільчої економічної системи держави.

У своєму напрямку розподіл прагне до структуризації діяльності, при якій поєднуються теоретичний зміст управляючого начала у формі сукупного суспільного виробництва з суспільним виконавчим началом у формі соціально-економічного розвитку.

У другому розділі “Науково-методичні основи обгрунтування середовища розподілу” розглянуто середовище розподілу, як змістовну основу систематизації, вибору елементів і факторів, методичних умов і підходів до організації розподільчої економічної системи держави. Встановлено методичні і технічні ознаки розробки, що аналізується, як організаційний процес, який проявляє себе у державній системі відтворення. За набутим досвідом у суспільстві, розподіл слід досліджувати об'єктивно і як сукупність організаційних процесів та економічних явищ, і як саме середовище організаційної системи, в яких елементи формуються державними органами управління, соціальними утвореннями, виробничим відтворювальним процесом тощо. За узагальненням дослідження, назване - це суспільні відносини в державі, що відтворюють різноманітні зв'язки, які виникають як між соціальними групами, класами, націями, так і за процесами економічного, соціального, політичного, культурного життя і діяльності.

Найпростіша просторова модель розподілу подається у вигляді виробничого відтворювального процесу, у якому, як це наведено на рис.3, виробництво (В), споживання (С), обмін (О) і власне розподіл (Р) розміщуються у зазначеному місці. За аналізом, встановлено, що складові виробничого відтворювального процесу вступають у суспільні процеси, як рівноправні, але їх вплив на ці процеси відрізняється. Вплив врахований товщиною лінії, за якою криється такий фізичний зміст, що відображається зв'язком, який формалізований за моделлю зворотного впливу:

B = C V (O+C) V (O+ P). (2)

За методом вивчення специфіки розподільчого середовища, за яким розглянуті рівні розвитку, для переходу на інший етап розвитку економіки слід спочатку в досліджувану систему вводити таке “нове”, що виводить її на більш високий рівень організації системи. Пошукові елементи і фактори пов'язуються з компонентами ієрархічної схеми устрою держави. Оскільки суспільні, матеріальні і духовні умови існування людини характеризуються, як необмежені, то досліджуване поле обмежується середовищем відтворювального процесу, яке поповнюється елементами і факторами з інших середовищ, коли виникає в цьому потреба. За здобутками дослідження до складу практично усіх схем і сукупностей елементів і факторів входять первинні фактори виробництва, що дозволяють мобілізувати речовинні потужності природи, серед яких “робоча сила”, “земля”, “капітал” і “підприємництво”, вторинні фактори, що сприяють розвитку сукупного суспільного відтворення, а саме: “організація”, “управління”, “регулювання” тощо; конкретні економічні характеристики, що активізують явища, процеси та функції, а саме: “ціна”, “кредит”, “вартість” тощо. Деякі фактори включаються в середовище розподілу не в одній, а в багатьох визначених якостях або формах руху. Реєструється це виключно за рахунок того, що вони можуть бути суспільству корисними і як матеріалізовані елементи, і як ідеалізовані елементи. Позиція розподілу як економічної категорії подана уточнена персоніфікована схема держави, за якою встановлюються елементи і фактори утворення розподілу. За цією схемою підлягають включенню у дослідження такі синтетичні елементи, як: влада, що є регулятором системи і персоніфікатором відносин; праця, що є джерелом багатства; багатство, що є результатом зусиль людини; благо, що є елементом функціонального призначення багатства тощо.

За сутністю їх стану елементи розподільчої економічної системи знаходяться у русі або в пасивній ситуації очікування попиту на них, тому в сукупності розподілу один елемент чи фактор заміщується іншим за змістом, і саме тим, що цікавить людину, спільноту або державу.

За науково-методичними положеннями дисертації, життєзабезпечення розвитку суспільства пов'язане зі схемою реалізації, де процес базується на зусиллях людини, а зусилля людини, що витрачаються на видобуток корисної для себе речовини, завершуються одержанням цієї речовини у фізичній формі, що має бути розподіленою між виробниками, як винагорода за працю. Оскільки у великих кількостях однієї речовини для однієї людини потреби немає, а виробництво за змістом масове, то її надлишок треба щоразу передавати в середовище обміну на інші речовини, що включені у сукупність тих, що задовольняють життєві запити. Цей процес трудомісткий і громіздкий, тому суспільство замінило індивідуальний обмін речовинами на колективний, що являє собою найбільш ефективний варіант зв'язку, результатом якого виступає обмін речовини на гроші. Незважаючи на цей здобуток, у природі суспільних відносин і натуральний, і грошовий варіанти винагороди за працю функціонують цілком реально: виробнику вигідно одержувати винагороду за працю у стабільний період розвитку економіки в грошовій формі, а у нестабільний - у натуральній формі. Нестабільний період розвитку економіки проявляє себе у перехідних стадіях від однієї економічної формації до іншої, у дослідженні - це “перехідний період” або “перехідна економіка”. Для виробника є різниця у тому, як одержати зароблене - в грошовій чи натуральній формі: якщо реалізувалася грошова форма, то це найзручніший і найкоротший шлях до ринків товарів і послуг, а якщо реалізувалася натуральна форма, то товар чи послугу треба продати, обміняти, звернувшись до ринку товарів і послуг, тобто реалізується схема розподілу за моделлю (2).

Суспільство прагне до рівноваги, але еквівалентність стосовно винагороди зусиль людини нерідко порушується, бо постійно підлягає оцінці і нормуванню. Джерелами розподілу є потреба або нестаток людини у чомусь необхідному для підтримки життєдіяльності організму, людської особистості, соціального угрупування, класу, суспільства у цілому. Виходячи з цього, у дослідження для розгляду методично включаються три сфери суспільного життя - держави, регіону, підприємства. Середовище розподілу діє за законами суспільного розвитку, що відтворює загальнодержавний рівень розподілу, бо його формує система суспільно-економічних відносин відповідно до соціально-економічного укладу за законами господарського механізму, в якому враховується макроекономічний зміст розподілу, і регіональний рівень розподілу, бо його формує державна система соціально-економічних відносин за законами економічного механізму, в якому враховується мікроекономічний зміст розподілу, що його формує держава і регіональна влада за методичним підходом до відносин привласнення і споживання корисного продукту.

У третьому розділі “Стратегія дії і розвитку розподільчого процесу” розроблено основні положення конструювання розподільчої економічної системи держави з використанням досвіду організації розподільчих відносин у державі з перехідною економікою і моделі сприйняття системи розподілу соціально-економічним середовищем.

Стратегічний напрямок розвитку розподільчого процесу, що полягає у пріоритетному зміцненні ринкового середовища, пов'язується з відповідними методичними підходами до визначення його змісту, з теоретичною системою об'єктивних знань про дійсність, що перебуває у стані перехідної економіки, в якому зрушення базуються на заміщенні колективної суспільної системи володіння основними засобами виробництва колективною приватною системою володіння капіталом. У цьому процесі стимули ведення господарства і виробництва продукції, раціональні форми розподілу і режиму економії, ефективні законодавчі, податкові й інші забезпечувальні суспільні системи, що діяли, збагачуються середовищем, що має інші структуру, органи, способи відносин, кодекси і статути.

За кваліфікаційним підходом, формування суспільних процесів розвитку розподілу залежить від чинників, які забезпечують отримання багатства та благ у перехідному періоді трансформації економіки. Їх використання гальмується через те, що процеси швидкоплинні за характером і часто змінюються, тому в дисертації удосконалено методичний підхід до урахування впливу послідовності та поєднання дій чинників.

Механізм, якщо він пов'язаний з відносинами управління технологічними процесами, опирається на середовище, в якому створюються умови для вироблення управлінського рішення і подальшої його реалізації за підходами управлінської взаємодії. Суть відносин управління зводиться до організації управлінського зв'язку між двома і більше суб'єктами. У господарській системі найбільш поширені відносини управління, що базуються на економічних відносинах. У дослідженні враховуються два типи відносин, серед яких найбільш принциповими є відносини, що виникають при розподілі та кооперації праці у процесі спільної трудової діяльності асоційованих власників, і відносини, що виникають між власниками засобів виробництва і їх користувачами. Технологічний процес виробництва здійснюється при наявності механізму мотивації, у якому знаходять відображення потреби суб'єкта й об'єкта управління і засоби поєднання інтересів об'єкта управління як власника і як виконавця. Трудовий колектив забезпечує повну мобілізацію наявних ресурсів і найбільш ефективні кінцеві результати. За формалізованим підходом розподільчий процес за взаємодією факторів виробництва сприймається, як трудовий обмін, що виглядає за цільовою моделлю, як сполучення:

(3)

де РС - робоча сила, робітник; ПС - предмети споживання; СЗ - суспільний здобуток.

За ринкових умов розвитку середовища наукові положення формалізації множини елементів розподільчої економічної системи зводяться до математичної моделі, що за даними системології будується за множиною (Ж) та її елементами (Ж₁, Ж₂ ... Ж_n ). Кожен з елементів знаходиться в просторовому середовищі зі своїми координатами і часом t, що є приналежністю до множини Т. Фізичний зміст математичної моделі полягає в тому, щоб виявити, зафіксувати і дослідити відмінності за якістю, якої набуває елемент Ж₁, коли він переходить із одного стану в інший, переміщується у часі та просторі, змінює форму і рух. Тоді новий його стан відображається у іншій множині, а сукупності проміжних положень відтворюють траєкторію руху. Рух визначається, як складова впливової сили, і в математичних викладках позначається терміном “динамічний”. Динамічною визначається така система, в якій елемент Ж_і в кожний момент часу t під впливом зовнішніх і внутрішніх причин переходить із одного стану множини Ж в інший в множині Т за траєкторією Ж(t). Оскільки елементарний рівень опису систем має свої властивості, то їм притаманні свої залежності, що подаються в дисертації.

За схемою (рис. 6), розподіл формується з двох рівнів - з макрорівня, що представлений державою та її органами управління й забезпечення життєдіяльності, з мікрорівня, який визначений сукупністю одиничних виробництв: з макрорівня - господарським механізмом, який один, з мікрорівня - економічними механізмами, яких множина.

Встановлено, що в економічній моделі виробництва такому штучному поєднанні елементів продуктивних сил суспільства з метою виробництва матеріальних і духовних благ, що задовольняють потреби людини, взаємодія із середовищем здійснюється при наявності зв'язків, що являють собою системи регулювання діяльності, але схема руху в державній моделі розподілу діє при наявності розходжень. За таким змістом у середовищі трансформації потрібно дійти до того, щоб робоча сила зі звичайного працівника перетворилася на власника майна. Володіючи власністю, треба знайти спосіб організації робіт найманих працівників. У міру одержання доходу треба розширювати відтворення, примножуючи власність і найману працю. Надалі треба прагнути до отримання надлишку, з якого потрібно погасити позики, сплатити податки й організувати задоволення потреб. Механізми збільшення надлишку - це деталі, яких багато, але в їхній сукупності треба орієнтуватися на ті, що примножують добробут. У цій методичній схемі власник капіталу проходить етап поєднання власника майна і власне працівника або розподілу якостей власника майна і працівника, коли працівник - наймит, що одержує винагороду. За такою множиною розглядається момент “праці”, що конкретизується словосполученням “робоча сила”. Робочу силу в суспільстві спочатку треба розмежувати відносно функцій власності й суспільного визнання, за якими вона і входить в розподільчу систему.

До організаційного середовища вносяться процеси прогнозування, планування, звітності, контролю, виконання розпоряджень тощо, чим забезпечується реалізація мети спостереження за новим господарським утворенням і дотриманням ним суспільних вимог. Система спостереження являє собою масу різних за своїм змістом груп праці, кожна з яких пропонує свої умови для ведення господарства і претендує на бездоганне виконання їх сукупних правил і обліково-звітних умов за схемою, що продовжує вторинні відносини. За методичним підходом, розробленим в дисертації, підприємство має потребу у зв'язках із суспільством, але вона за обсягом менша, ніж у суспільства.

У міру того як суспільна система піддається процесу удосконалення за критерієм незначної ефективності контрольних функцій держави поширюється ринкове економічне середовище. За цих обставин свою частину доходу повинні мати держава, власник робочої сили і власник майна, який втягнутий у відтворювальний процес.

У четвертому розділі “Концепція потреби держави у середовищі розподілу на перехідний період економіки” визначено потреби держави у досконалих розподільчих системах, встановлено умови відповідності системності середовища розподілу й управлінських систем держави, розроблено концепцію і метод розподілу.

Встановлено, що за концептуальними вимогами до суспільних систем розподільчі функції пронизують усі сфери економічного розвитку, але вони з'являються у центрі подій в умовах змін, коли на них звертається увага усіх кіл держави. Дане положення проявляється за більшістю процесів і відіграє принципове загальноутворювальне значення, бо система розподілу зводиться до опису рис загальної економічної системи або тих процесів, що здійснюються державою із-за нестабільності економіки, невизначеності поведінки процесів. Існують розбіжності в методиках розрахунків, що спонукає розглядати проблему удосконалювання загальної економічної системи держави. У дослідженні допускається таке: якщо напрямок оптимізації, що визначається природою виробничих відносин, збігається із напрямком розвитку рівноваги, у якому рухаються елементи системи, то загальне централізоване управління забезпечує скорочення часу, який витрачається на пошук рішення, вказуючи напрямок пошуку й обмежуючи його зміни. Тобто суспільство одержує знання у формі управлінського рішення, що діє в математичному середовищі від “0” до “1”, але здобутки суспільства реєструються за зв'язкою “соціально-економічна політика - виробничі відносини - продуктивні сили”, як продукт когнітивного мислення.

У перехідній економіці дослідження корелюється зі станом локальної рівноваги, а обрані елементи в умовах невизначеності змінюються з часом. Тому обмежується її дія, за якою криється короткострокове визначення. Враховується таке: розподільча економічна система, як і будь-яка інша організаційна система, має поняття приватного і глобального оптимуму часткової і загальної рівноваги. Тому в дисертації розглядаються процеси, що відбуваються в ній та у моделях за умови врахування реально існуючого стану за тієї ситуації, яка зазнає впливу процесів, що приводить її до заданого результату. За цим визначенням організаційна система, якою є і розподільча система, в перехідній економіці знаходиться у залежності від управлінського рішення.

В умовах слабкої визначеності розвитку організаційного середовища, що обумовлено процесами, які діють у перехідній економіці, потреби держави у досконалих розподільчих системах визначаються, якщо сприйняття виробничими відносинами і продуктивними силами суспільства відповідної соціально-економічної політики відбулося, бо сучасна система - це система з нееластичними очікуваннями, і включення певної системи саморегулювання і збагачення на даному етапі не можливе. Розподіл у перехідній економіці за своїм практичним значенням зберігається, як єдина, самоорганізована, суспільно-економічна, цілеспрямована система, що за своїм призначенням регулює суспільні та економічні процеси, якщо він сприймається, як власне організаційна система, або ж він є засобом проведення сукупності заходів у середовищі управлінських рішень в дію, якщо розглядається як економічне явище.

Структура системи розподілу за своїм змістом визначається, як цілісний об'єкт, що діє за організаційними положеннями суспільних і економічних відносин. У загальному вигляді вона представляється сукупністю організаційних, регулюючих і керуючих стійких зв'язків, що виникають з приводу розподілу і налагодження середовища стійкого розвитку економіки. У досліджувану сукупність включаються елементи, фактори, економічні явища і події, що наповнюють систему розподілу, найбільш складними серед яких виступають економічні явища і події, які вимагають застосування специфічного підходу до реалізації задуму. Виходячи з цього будується метасоціальна модель, яка за своїм змістом адекватна природі досліджуваних явищ, які у свою чергу можуть бути несуперечливо описані ресурсами застосовуваної теорії: модель розподільчої економічної системи за своїми властивостями відноситься до розряду абстрактних, а тому у ній логічно поєднуються сутності різної природи. Розвиток розподілу - це процес заміщення діючої системи розподілу такою, що відповідає економічним і організаційним умовам, які змінилися під тиском трансформаційних перетворень у суспільстві і очікують оновлення. Досягнення мети подолання перешкод виконується за створеним суспільним механізмом приведення середовища розподілу в дію, що у дисертації описаний концептуально. До нього входять метасоціальне середовище розподілу, загальні умови розвитку суспільства та посилання на досягнення рівноваги.

Рушійними силами розподілу, що встановлені в роботі, є відносини власності, що поповнилися приватним сектором, теорія вибору, що будується за поняттями ліберальної спадщини, духовні якості, що перевтілюються і переорієнтовуються за змістом ринку і умов споживання виробленого тощо. За таких обставин система перехідного періоду економіки підлягає “перегрупуванню” за використанням інструментів, серед яких товарні ресурси, ціни, позики, податки, кредити та ін. Концептуальний підхід пов'язується з тим, що у розподільчому середовищі багато що залежить від фінансової економічної політики держави, за якою може застосовуватися кілька доктрин, що постійно змінюються. У їх переліку доктрини максимуму задоволення потреб суспільства, пріоритетного розвитку галузі економіки, перенесення фінансового тягаря з однієї групи населення на іншу, обмеженого споживання продукту. Внаслідок їх дії організаційне середовище життєдіяльності живих істот і створених ними штучних систем проявляє себе під впливом законів суспільного розвитку (у цьому випадку йдеться про розподіл) або під впливом сили, під контролем якої вимушено здійснюється передача чогось виробленого тому чи іншому, що цікавить того чи іншого (у цьому випадку йдеться про перерозподіл). За взаємодією суспільних відносин у дисертації представлено формули відносин розподілу.