Організація розподільчої економічної системи держави

За першою формулою відносин розподілу кожний учасник займає таке положення, що всі блага надаються особисто йому і членам його родини людським поселенням, а за її змістом розглядаються три складові, що співвідносяться з достатком продуктів харчування, а саме:

а) людське поселення - це кількість членів людського поселення + обсяг продуктів харчування = повне неконтрольоване задоволення потреб, як ненормоване споживання;

б) окрема родина людського поселення - це кількість членів родини + обсяг продуктів харчування = повне неконтрольоване задоволення потреб, як ненормоване споживання;

в) член людського поселення, який втратив родину чи нездатний її створити, зберегти і реалізуватися - це процес репродукції + обсяг продуктів харчування = повне неконтрольоване задоволення потреб, як ненормоване споживання.

Момент достатку потрібно створювати працею, і це відображається другою формулою відносин розподілу. На даній стадії суспільних відносин у дію вступає держава. За конкретними функціями виявляється таке: щоб власник капіталу взяв участь у виробництві, його завдання полягає в тому, щоб передати капітал підприємству, і в ньому відповідно до вимог закону розподілу і кооперації праці розподіляти між робочими місцями виконавців потрібної кваліфікації й очікувати прогнозований економічний результат. Головна витрата енергії пов'язується із застосуванням підприємницької здатності власного організму та робітників відповідної кваліфікації, що входять у розподіл через заробітну плату. Загальний стан власника може організовуватися за однією із схем розподілу: або він як власник капіталу абсолютно байдужий до процесів, передоручивши всі справи керівникам, або він своєю працею впливає на власноручно організовані процеси виробництва.

До розподілу людина звертається у той із двох моментів, коли виявляються нестаток чогось чи надлишок чогось. У першому випадку людина жадає від суспільства гарантій дотримання законодавчих прав, а в другому - вирушає до системи обміну, щоб звільнитися від надлишку. За висновками, що наведені у дисертації, розподіл - це стан розвитку соціально-економічного укладу на основі гарантій кількісного задоволення благами громадян, що одержують їх у системі підприємств і організацій держави. Найбільш потужними секторами є державний і колективний (асоційований і корпоративний), які здійснюють відтворювальний процес у середовищі великих і середніх підприємств, у той час як приватнокапіталістичний сектор змушений розвиватися поки що у середовищі роздроблених середніх і малих підприємств і господарств, що мають у своєму розпорядженні потенціал для здійснення здебільшого посередницької та споживчої діяльності зі слабко вираженою орієнтацією на товарну продукцію. Приватнокапіталістичний відтворювальний процес може поповнюватися за рахунок перерозподілу праці двох інших процесів і тієї частини населення, що не визначилася ще у своїй діяльності. Ринкова, а не планова, форма зв'язку між секторами економіки виступає необхідною умовою їх пропорційного розвитку, що діє у зв'язці “ринок - закон вартості - план”. Це означає свідоме сприйняття суспільством пропорцій відтворювального процесу, висунутих ринком, але прогнозованих і врахованих планом.

У п'ятому розділі “Регулювання процесу розподілу в середовищі відносної стійкості економіки” виконано аналіз положень територіального розподілу як основи подальшого розвитку розподільчої економічної системи держави і необхідної умови сприйняття плідних суспільних відносин, що включають у дію розподільчі процеси і механізми реалізації рішень.

Державна консолідація зусиль для організації виробництва здійснюється у середовищі регіональної економіки, що у перехідний період залишається регульованою, але нестійкою. Оскільки у державі діють і планова, і ринкова складові регулятора, то між центральною і регіональною владою складаються відносини за умов узгодження і розподілу функцій і влади. Всі організаційні, управлінські й регулюючі установки держава з макрорівня відправляє у середовище регіонального розподілу, де місцева влада і колективи підприємств визначають своє ставлення до них, співвідносячи зі статтями Конституції України. Цілісність економічної системи проявляється через середовище державних, колективних і приватних елементів, що функціонують в управлінських технологіях регіону, а управлінські технології регіону, в свою чергу, поєднують в собі засоби формування об'єднань. Тобто регіон - це територіальна основа для реалізації різних схем розподілу праці та створення прогресивних умов розвитку розподільчих відносин у суспільстві. У побудові цієї основи бере учать держава, тому що не в регіоні, а на більш високому рівні макроекономічного регулювання, саме у державі, формуються внутрішні і зовнішні потреби. Сучасне економічне середовище розподілу розглядається, як система відтворення державних матеріальних, людських і фінансових ресурсів, що передаються у середовище споживання і обміну на засадах домовленості за відповідною схемою господарського механізму. Методичною основою залучення господарського механізму до взаємодії виступають такі положення, за якими будуються теоретичні і організаційні умови розвитку держави.

Господарський механізм пропонується за важелями економічної політики держави, що створює таке організаційне середовище, у якому витримуються ряд передумов, а саме:

є ясні реальні й потенційні можливості для виробництва кінцевої продукції та її розподілу;

діє ефективна єдина система комунікаційного забезпечення організаційних процесів у ринковій інфраструктурі суспільних відносин.

Основними методами впливу господарського механізму на зміст та якість організаційного середовища в перехідний період економіки виступають метод організації економічної рівноваги, метод стабілізації економіки, метод реструктуризації боргових відносин, метод перерозподілу функцій між рівнями управління, метод приватизації та роздержавлення власності, а також засоби трансформації відносин підприємництва. Чинними параметрами, що діють у цих умовах, є структурна перебудова відносин в економіці держави як фактор, що вносить зміни до реконструкції сучасної економічної системи; розвиток економічної свободи вибору відносин, як фактор стабілізації; гарантії держави як фактор цілісності і консолідації зв'язків. Вони складають сукупності, що виходять з потреби держави у виробленні загальної стратегії економічного розвитку. До складу включаються програми прогнозування розвитку загальних інтересів у державі, довгострокового науково-технічного і соціально-економічного розвитку держави, зовнішньоекономічних зв'язків і співробітництва тощо. Окрім того, за господарським механізмом держава мусить організовувати і контролювати ряд процесів, що забезпечують безпеку та збереження організаційної цілісності. У цьому разі всі ті функції, які доцільно передати до ієрархічно підлеглих ланок, переадресовуються до нижчих рівнів управління.

Щоб господарський механізм діяв, у дисертації розроблено функціональну схему, алгоритм та математичну послідовність реалізації організаційних заходів. Цю функцію у роботі виконує економічний механізм, що за своїм змістом є формою впливу на організаційні й економічні процеси суспільного розвитку, як дійове економічне явище. За своєю суттю він - це цілісність, що має структуру, для якої розроблені правила поведінки, предмет впливу і заходи, що забезпечують досягнення мети. У роботі для визначення ступеня розвитку господарського механізму розподілу та розподільчої економічної системи, а також оцінки загального стану середовища запропоновано удосконалену модель для вирішення зазначених завдань, що описується за механізмом порівнянь.

До завдання економічного механізму входить таке: надати руху певній організаційній системі, якщо вона частина іншого цілого, а також зберігати набір необхідних інструментів на час взаємодії. Дана цільова методологічна спрямованість дозволяє встановлювати науковий підхід до аналізу стану системи, що цікавить суспільство, до визначення заходів її вдосконалення й звернення до дії, вибирати схему реалізації заходів. Принципову схему взаємодії господарського механізму з економічними механізмами.

Процес відображення економічного механізму у перехідний період економіки оцінюється, як складний. Пов'язано це з багатьма причинами, головна з яких обумовлюється перехідними швидкоплинними моментами економіки й постійним уточненням ситуації стосовно періоду розвитку середовища, яке потребує вирішення завдань, які, як правило, нові і за своєю суттю маловивчені. Причини, що далі названо було особливостями періоду, конкретизуються за їх змістом, за мотивами їх руху до розподільчої економічної системи держави. Серед них:

1) наявність регуляторів планомірності та ринку;

2) наявність процесів реалізації політики розвитку держави з використанням багатоукладності економіки;

3) дія положень, що вказують на зневажливе ставлення до наук, зокрема, спостерігається ігнорування економічної науки і пріоритету досвіду особистості;

4) співіснування організаційно-оптимізаційних наслідків двох систем управління й регулювання, що вплинули на тотожність ефективного використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів держави;

5) неузгодженість ціноутворення з витратами праці на виробництво продукції, процесом лібералізації цін, що перерозподілило функції на всіх стадіях руху товару до споживача;

6) відкритість і доступність вітчизняного ринку товарам зарубіжних виробників.

Фізичне значення економічного механізму в системі приведення в дію господарського механізму полягає в наданні системі інструменту, за яким криється логістика відтворення реальної схеми взаємних відносин як у суспільній системі розвитку, так і в розподільчій економічні системі держави. Приведення в дію розподільчих відносин об'єднується за кількома загальними принципами, що дозволяють групувати явища, які створюють дану цілісність, з'ясовують її походження і суспільне призначення. Таких явищ безліч, а тому в дисертації дія обмежується здобутками за головним фактором - за фактором багатства. Звернувши увагу на засоби його одержання, накопичення і розподілу, висновки методично поширюються на всю сукупність досліджуваних елементів і факторів.

У шостому розділі “Організаційні умови розвитку розподільчих відносин у сучасному економічному середовищі” представлено формалізовано-аналітичні положення розподільчої економічної системи держави, обґрунтовано важливість та запропоновано умови організації розподілу в середовищі територіального впорядкування економічних відносин і одиничного виробництва в державі з перехідною економікою.

За кінцевим визначенням, розподільча економічна система держави - це метасоціальна система, до якої, крім аналітичних побудов, включаються елементи, що засновані на вольових управлінських рішеннях. Її конструкція включає чотири різнорідні підсистеми, що на рис. 8 позначені таким чином: А - змістовного наповнення, Б - структурної побудови взаємозв'язку, В - аналітичної обґрунтованості і Г - оцінки реальності здійснення. За таким змістом система аналітична, бо являє собою цілісний апарат, що після приведення в дію “чорної скриньки”, де зосереджені формальні методи й інструменти обробки інформації, що поєднуються за господарським механізмом і економічним механізмом, схема розподільчих відносин оптимізується, а суспільство отримує відповідне управлінське рішення.

Розвиток розподільчої економічної системи у середовищі економік пов'язується зі співвідношенням виробництва товарів, робіт та послуг підприємствами матеріальної та нематеріальної сфери. Функціональне значення управлінських рішень пов'язується з макроекономічною політикою держави. В одиничному виробництві, де реально сприймається господарський механізм взаємодії і система економічних механізмів, розвиток середовища підприємства обумовлюється факторами, серед яких знаходять місце умови: входження підприємства в ринок; оптимальність орієнтації на продукцію, що користується попитом споживачів; адаптованість колективу до зовнішнього споживчого середовища; наявність резервів для оптимізації процесів виробництва і праці; виважена розподільча економічна система держави.

Сучасні економічні відносини вимагають систематизації процесів, що поліпшують середовище виробництва за блоком 23, рис. 8, яке забезпечує збереження і збільшення національного багатства, стимуляцію робітників до продуктивної праці тощо, бо вони характеризуються як вкрай нестабільні. Нестабільність у найближчій перспективі збережеться, оскільки за прогнозом розвитку економіки держави не виявляється істотних змін, бо і концепція розвитку розподільчої економічної системи не змінюється. Тому слід коригувати структури аналітичних параметрів конкретних організаційних середовищ, що очікують свого часу для початку активізації. Вирішення проблеми здійснюється за рахунок введених чотирьох напрямків, що мають стратегічне призначення, серед яких: впровадження комплексних заходів стабілізації середовища перехідного періоду економіки; розробка законодавчої основи життєдіяльності, що стимулює виробництво вітчизняної продукції; способи регулювання споживання товарів і продуктів у середовищі населення держави; переорієнтація змісту і структури процесів у середовищі функцій влади й управління, функцій власності і ціноутворення тощо.

У дослідженні використано таке методичне положення, за яким на перехідному етапі економіки кожен названий напрямок повинен забезпечувати потрібний результат за умови включення заходів, що поліпшують ефективність використання факторів виробництва, у той час як розподіл праці між економіками вирішується за ринковими важелями. Оскільки і загальне економічне середовище держави, і середовище регіональних територій, і середовище підприємств зазнають ринкової та адміністративної трансформації, то вводяться організаційні рішення. Організація виробничих і розподільчих процесів - це функції управлінської праці, що в державі на сучасному етапі здійснюються різними державними органами, співпраця яких не завжди злагоджена. З їх множини обираються найбільш суттєві функції, як-от: у державі скорочуються функції адміністративного характеру, що переходять у середовище спостереження, підключаючи схему моніторингу і подальшого пошуку заходів, які самозабезпечуються за висунутими ринком умовами, а перехід до стабільних схем виробництва і розподілу оцінюються за даними сукупності великих промислових підприємств. Оскільки моніторинг - це регулярне спостереження, оцінка і прогноз розвитку різних процесів, то зміст і ефективність його визначається метою, яка встановлюється користувачем.

У роботі обґрунтовано економіко-математичну модель розподільчої економічної системи, яка діє за рядом параметрів і має такий вигляд:

де Q_(x) - глобальний критерій використання розподільчої економічної системи держави за блочною схемою змінних при L=23; - значення коефіцієнту нормування використання ресурсу розподільчої економічної системи держави, фактора, сукупності досліджень відповідно; - значення ресурсу розподільчої системи держави, фактора, сукупності досліджень відповідно; З - сумарний здобуток суспільства за критерієм оптимальності застосування розподільчої економічної системи держави; R - вектор ресурсу окремого -того фактора, що зазначений у блочній схемі і встановлюється за даними n-дослідів, як оптимальний для нормованого проміжку часу перехідного періоду економіки; dx-вектор окремого фактора, що за підінтегральним виразом є скалярною множиною, що встановлюється за даними n - дослідів; i -число n -дослідів; j -число m -дослідів.

За допомогою економіко-математичної моделі розподільчої економічної системи та використання показників ресурсу кожного блоку (рис.8) за 2001-2005 роки виявлено, що результати впровадження розроблених методичних підходів до удосконалення розподільчої системи держави, регіонів, одиничних виробництв можуть забезпечити зростання використання потенційного ресурсу розподільчої економічної системи з 28,3% до 40,8% її ресурсу, при цьому здобутки суспільства можуть бути збільшені у 2,45 рази.

Метою даного дослідження було встановлення зв'язку промислового підприємства із державною системою розподільчих відносин, що пропонується суспільними органами на різних етапах подолання перехідного періоду. Базовими за всіма параметрами підприємствами, що сприймають ринкові умови розподілу, виступили ДВАТ Шахта “Красноармійська-Західна № 1”, ВАТ “Концерн Стирол”, Концерн “А.В.К.”, ДП “Краснодонвугіллля”, ЗАТ “Луганський завод колінчатих валів”, а утвореними - Донецька обласна податкова адміністрація, Донецька спеціалізована податкова інспекція по роботі з великими платниками податків, БК “Біг Лайн”, ТОВ “Бігань”, АБ “УкрБізнесБанк” та ін. Поставлене перед дослідженням завдання було виконане на всіх підприємствах, типові розрахунки були отримані за результатами роботи ВАТ “Концерн Стирол”, Концерн “А.В.К.”, ДП “Краснодонвугілля”, ЗАТ “Луганський завод колінчатих валів”, що найбільш пристосовані до ринкового середовища. Розрахунки виконані за різними методами: для Концерну “А.В.К.” оцінка середовища ринку, що сприяє розвитку, виконувалася за індексом Харфіндела-Хіршмана, який за своїм фізичним змістом надає інформацію для організації конкуренції між підприємствами, для підприємств Луганської області - за індексом Джіні, що відображає процеси розшарування населення, і за показником ворожості ринку.

Розрахунок результатів щодо прояву елементів і факторів розподільчої економічної системи в одиничному виробництві виконано за матеріалами статистичного обстеження ЗАТ “Луганський завод колінчатих валів”, що отримує управлінські рішення із усіх державних рівнів управління. За допомогою відповідного коефіцієнта ворожості (агресивності) середовища ринку, який фахівцями заводу методично засвоєний і розраховується на періоди змін, визначається рух реалізації виробів. Така характеристика дає змогу виконувати узагальнення про доцільність споживання суспільством продукції, про ефективність застосованого на підприємстві механізму співпраці у технологічному ланцюгу, про перспективи подальшого його розвитку. За методикою розмір коефіцієнта ворожості, що розраховується як відношення передбачуваної величини показника до фактичної, за величиною розташовується у діапазоні значень від “0” до “1”, де значення “0” підприємством пов'язується з мінімальною, а значення “1” - з максимальною ворожістю середовища; тобто, якщо розрахунковий коефіцієнт діє у діапазоні [0,1], то і результуюча всіх його інших компонентів повинна розраховуватися таким чином, щоб вона входила у цей діапазон.

За фізичним змістом цей коефіцієнт відображає методичний підхід до висвітлення ресурсу розподільчої економічної системи. Оцінка агресивності узагальненого ринку відповідно до конкретного товару складається з множини локальних коефіцієнтів, за якими оцінюються резерви і поведінка ринку. За логікою опису властивостей середовища перехідної економіки розрахована в дисертації низка показників, і подаються матеріали оцінки стану ринку за виробом колінчатого вала А41-04с3-5 для Росії. Розрахунковий коефіцієнт сягає рівня 0,088 частки одиниці. Тобто постачання цього колінчатого вала з України у Росію має перспективу, яка оцінюється величиною показника, бо близька до “0”.

За наведеним відстоюється узагальнення, що забезпечення стійкості відносин розподілу в державі притаманне одиничному виробництву, де реально сприймається господарський механізм взаємодії і система економічних механізмів, а за державою зберігається системне середовище управління, що поєднує адміністративні і ринкові важелі. Розвиток середовища підприємства обумовлюється факторами, серед яких знаходять місце умови входження підприємства в ринок, оптимальність орієнтації на продукцію, що користується попитом споживачів, адаптованість колективу до зовнішнього споживчого середовища, наявність технологічних і організаційних резервів для оптимізації процесів виробництва і праці, вивірена розподільча економічна система, що діє за положеннями формалізовано-метасоціального сприйняття аналітичної розробки.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування і нове вирішення науково-прикладної проблеми вдосконалення організації розподільчої економічної системи держави, регіонів та одиничних виробництв, формування її механізмів і розроблено науково-практичні рекомендації щодо їх реалізації. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1. Обґрунтовано, що “розподіл” відображає відповідний процес як у середовищі відтворювального процесу, так і у середовищі виробництва продукту й споживання багатства, праці і її результатів. Виділення названих ознак наближає до розкриття сутності терміна “розподіл” у ієрархії такої суспільної системи, якою є “держава - регіон - підприємство”, і якщо категорія “розподіл” розглядається за відносинами привласнення, то вона відображає відокремлений вид людської праці із приводу регулюючої діяльності в середовищі держави, регіону, підприємства. Форми і методи розподільчої економічної системи змінюються під впливом відносин соціально-економічного укладу.

2. Розкрито методичні передумови розподілу за суспільним механізмом приведення середовища в дію, що містять у собі метасоціальну систему розподілу за формально-аналітичною схемою, загальні вимоги до розвитку суспільства за господарським механізмом функціонування середовища розподілу і посилку досягнення рівноваги за економічним механізмом реалізації відносин розподілу. На основі дослідження сутності категорій “середовище розподілу” і понять “господарський механізм”, “економічний механізм”, “принципи територіального розподілу” отримано цілісну організаційну систему, що дозволяє встановлювати причинно-наслідкову залежність характеристик і окремих властивостей розподільчої економічної системи держави.

3. Аргументовано, що конструювання суспільної форми розподільчої економічної системи базується на принципах справедливого і гуманного розподілу корисного для людини продукту за схемою ієрархічності і за характеристиками реальності за методичними моделями, серед яких своє місце займає розподіл праці в середовищі державних економічних відносин, розподіл обміну діяльністю в середовищі відносин між територіями держави, розподіл національного багатства в середовищі міжкласових відносин, розподіл діяльності в середовищі сукупного відтворювального процесу, розподіл речовини у середовищі організаційних відносин виробництва продукту.

4. Розкриті зв'язки й залежності в суспільному середовищі сучасного періоду економіки за вивченими способами утворення й здійснення розподільчих відносин, формами прояву доцільності їх встановлення на макро- та мікрорівнях. У перехідний період спостерігається перебудова середовища управління суспільними процесами у всіх ланках державного й регіонального регулювання. Сторони прагнуть об'єднати свої зусилля й домогтися стабілізації економіки завдяки введенню приватної власності на засоби виробництва, перебудови економіки й розвитку ринкового способу регулювання.

5. Доведено, що держава має нагальну потребу у концепції розподілу, якою враховуються властивості перехідної економіки і здійснюється структурна перебудова економіки на основі поєднання засобів стабільності за траєкторією динамічного розвитку і принципами впливу на середовище, що дозволяє реалізувати конкретну мету розподілу, а також приводить до руху методи організаційної системи за елементами, факторами, регуляторами розподільчої системи за стратегією розподільчих відносин на шляху до стійких відносин.

6. Запропоновано конструкцію розподільчої економічної системи узгоджувати за науково-методичними регуляторами й організаційними підсистемами, які забезпечують успішний перебіг процесів обміну діяльністю і ґрунтуються на господарському та економічному механізмах. За своєю суттю - це штучні системи, що створені людиною за законодавством, досвідом господарювання, організації відносин власності й стимулювання праці, призначення яких полягає в тому, щоб привести розподільчу економічну систему в оптимальний стан. За своєю науково-практичною цінністю і господарський механізм, і економічний механізм як регулятори - це носії функції соціально-економічної цілісності, що забезпечує суспільству ефективність від використання її у схемах менеджменту та маркетингу за принципом взаємодії.

7. Виявлено, що за сутністю розробленої метасоціальної моделі, об'єктивність форм розподілу як організаційного процесу визначається науково обґрунтованими методами вибору елементів середовища розподілу, умов і підходів до організації розподілу та методичних підходів до визначення передумов систематизації середовища розподілу. Середовище містить у собі такі головні синтетичні елементи: владу (як регулятор системи й персоніфікатор відносин), працю (як джерело багатства), багатство (як результат зусиль людини), благо (як елемент призначення багатства), що включають свої функціональні складові. Методами вибору умов і підходів до організації розподілу на всіх етапах його розвитку є балансовий, нормативний, кадастровий, мультиплікаційного ефекту тощо, які забезпечують визначення структури організації розподільчих відносин у державі у відповідній економічній ситуації.

8. Встановлено, що у державі з перехідною економікою, суспільні і виробничі відносини є результатом впливу двох різнозначних аспектів управління в суспільстві, які включають в себе систему планування як основу відносин у середовищі “центр - регіон - підприємство” й систему ринкового регулювання цін. Відбувається еволюційний розвиток системи розподільчих відносин за теорією росту і програмним способом становлення економіки.

9. Удосконалено науково-методичний підхід до організації і економічної оцінки розподілу як аналітичного засобу регулювання суспільних відносин у промисловому територіальному середовищі відповідно до класифікації за включеними елементами, факторами і регуляторами, який спрямовано на вимір організаційного результату за технічним ефектом від його застосування на промисловому підприємстві, що оцінюється узагальнено. Критерій агресивності зовнішнього середовища визначається для промислових підприємств, як виважена величина коефіцієнтів агресивності ринку при входженні в нього виробника зі своїм виробом.

10. Виявлено резерви й створено передумови для розвитку розподільчих відносин за результатами використання науково обґрунтованих рекомендацій щодо організації розподільчих і виробничих процесів оцінки виробництва на підприємствах Донбасу. Наукові рекомендації завершилися отриманням річного економічного ефекту. Обґрунтовані методи й наукові положення дисертаційної роботи з питань організації розподільчої економічної системи в державі з нестійкою економікою рекомендуються для використання при розробці галузевих, міжгалузевих, регіональних, міжрегіональних, державних і міждержавних методичних документів, методів державного й регіонального регулювання розвитку середовища первинних ланок виробництва, законодавчої бази розподільчої діяльності. Запропоновані схеми, зв'язки й залежності можуть бути застосовані при вирішенні практичних завдань, які пов'язані з організацією ефективного середовища сукупного суспільного виробництва, зокрема при проведенні аналізу виробничо-господарської діяльності, складанні прогнозу найближчого й подальшого розвитку підприємства в умовах ринку, наукового обґрунтування управлінських рішень, реалізація яких забезпечить виробництво суспільно корисного продукту, що розподіляється.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Папаіка О.О. Розподільча економічна система держави: розвиток стійкості відносин. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. - 304 с.

2. Папаика А.А. Распределительные отношения в экономике региона: анализ и проблемы. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2000. - 128 с.

3. Саенко Г.В., Папаика А.А. Организационные условия развития распределительной экономической системы региона. - Луганск: ВУГУ; ЛГПУ, 2000. - 232 с.

(Особистий внесок: розроблено систему розвитку розподілу у промисловому регіоні. - 7,19 д.а.).

4. Саєнко Г.В., Папаіка О.О. На шляху до стійкого розвитку економіки: господарський механізм взаємодії. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. - 928 с.

(Особистий внесок: розроблено системне обґрунтування використання господарського механізму взаємодії у середовищі суспільних і розподільчих відносин держави. - 23,36 д.а.).

5. Папаика А.А., Саенко В.Г., Саенко Г.В. Развитие экономических отношений в среде преобразования промышленного региона. - Донецк: ДонГУЭТ, 2003. - 720 с.

(Особистий внесок: розроблено розподільчу систему самозабезпечення виробника у промисловому регіоні. - 19,5 д.а.).

Статті у наукових фахових виданнях

6. Папаика А.А., Саенко Г.В. Распределительная экономическая система: регулирующее действие // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2001. - Вип. 100. - С. 56-68.

(Особистий внесок: класифікації розподілу діяльності праці, що впливає на виробництво. - 0,38 д.а.).

7. Папаика А.А., Саенко Г.В. Конструирование распределительной экономической системы региона // Финансы, учет, банки. - Донецк: ДонНУ. - 2001. Спецвып. - Вып. 6. - С. 96-102.

(Особистий внесок: розробка методичного підходу до побудови розподільчої економічної системи регіону. - 0,25 д.а.).

8. Папаика А.А. Обоснованность разработки концепции регулирующей деятельности государства на основе организации распределительных отношений в обществе // Финансы, учет, банки. - Донецк: ДонНУ. - 2002. - Вып. 8. - Ч.1. - С. 3-16.

9. Папаіка О.О. Про методологію дослідження впливу банківського середовища на розвиток розподільчих відносин у перехідний період // Торгівля і ринок України. - Донецьк: ДонДУЕТ. - 2004. - Вып. 16. - Т.1. - С. 119-126.

10. Папаика А.А., Гольфельд Я.А. Общий подход к выработке универсального метода распределительной экономической системы // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДонНУ. - 2004. - Ч.2. - С. 543-549.

(Особистий внесок: розробка підходів до розповсюдження методів застосування розподільчої системи в управлінні. - 0,19 д.а.).

11. Папаіка О.О. Розподіл за працею: спільність соціально-економічних устроїв // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. Сер.: Економічні науки. - 2004. - №3. - Ч. 2 (Спец. вип.). - С. 10-17.

12. Папаика А.А. Распределение - основной процесс совокупного общественного производства: схемы, классификации // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2004. - С. 399-422.

13. Папаіка О.О. Багатство та розподіл - складові суспільного відтворювання // Экономика промышленности. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2004. - С. 149-161.

14. Папаіка О.О. Розподілення в середовищі одиничного виробництва // Менеджер. - Донецьк: ДонДУУ. - 2005. - № 4. - С. 158-168.

15. Папаика А.А., Пристюк В.Н., Саенко Г.В. Внешнеэкономическая деятельность или вхождение в рынок: проблемы развития хозяйственного механизма крупного предприятия // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДонНУ. -2005. - Ч.3. - С. 851-857.

(Особистий внесок: розробка елементу, що забезпечує розподільчу економічну систему держави. - 0,24 д.а.).

16. Папаіка О.О. Зовнішньоекономічні зв'язки в процесі становлення госпо-дарського механізму підприємства // Экономика Крыма. - 2005.- № 13. - С. 64-68.

17. Папаіка О.О. Концептуальний підхід до формування національної моделі реалізації економічних розподільчих функцій держави важелями податкового менеджменту // Економіка розвитку. - Харків: ХНЕУ. - 2005. - №1. - С. 56-60.

18. Папаіка О.О. Мотивація взаємодії банківського середовища і формування розподільчих відносин у перехідній економіці // Вісник соціально-економічних досліджень. - Одеса: ОДЕУ. - 2005. - № 19. - С. 209-213.

19. Папаика А.А. Основные теоретические положения конструирования распределительной экономической системы государства // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - № 11. - С. 24-39.

20. Папаіка О.О. Створення суспільного механізму приведення системи розподілу в дію // Економіка промисловості. - 2005. - № 4. - С. 33-42.

21. Папаика А.А. Исторический опыт распределения в развитии общественной системы регулирования экономических отношений // Бизнес Информ. - 2005. - № 7-8. - С. 95-102.

22. Папаіка О.О. Конструювання розподільчої економічної системи в державі з перехідною економікою // Продуктивні сили і регіональна економіка. - К.: РВПС України НАН України. - 2005. - Ч.1. - С. 28-37.

23. Папаіка О.О. Вплив зовнішнього середовища на діяльність підприємства // Економіка промисловості України. - К.: РВПС України НАН України. - 2005. - С. 248-257.

24. Папаика А.А. Распределение в среде социально-экономического развития государства: социалистическая и переходная системы //Актуальні проблеми економіки. - 2005. - №12. - С. 20-32.

25. Папаіка О.О. Науково-методичні посилання систематизації середовища розподілу // Вісник ЖДТУ. Сер.: Економічні науки. - 2005. - № 4. - С. 292-296.

26. Папаіка О.О. Розподіл - як один з важливих процесів суспільної системи регулювання економічних відносин: деякі висновки з класичних шкіл // Вісник національного університету “Львівська політехніка”. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. - Нац. ун-т “Львівська політехніка”. - 2005. - № 547. - С. 317-322.

27. Папаика А.А., Пристюк В.Н. Становление хозяйственного механизма предприятия посредством адаптации к внешнеэкономическим связям и контактам - путь к стабилизации экономических отношений: проблемы, пути решения // Вісник Донецького університету. Сер. В: Економіка і право. - 2005. - №1. - С. 104-113.

(Особистий внесок: розробка підходів до стабілізації середовища підприємства з перехідною розподільчою системою відносин. - 0,43 д.а.).

28. Папаіка О.О. Методика розвитку економіки регіону на основі розподільчих відносин // Економіка розвитку. - 2005. - №4. - С. 41-44.

Матеріали наукових конференцій

29. Папаіка О.О. Механізм функціонування розподільчої економічної системи держави // Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Ялта, 6-8 жовт. 2005 р.). - Донецьк: ДонДУЕТ. - 2005. - Т.1. - С. 31-37.

30. Папаика А.А. Налоговый менеджмент - основная составляющая организационно - управляющего механизма распределительной экономической системы государства // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення” (Ялта, 2-3 жовт. 2003 р.) Донецьк: ДонДУЕТ, 2003. - С. 110-115.

31. Папаика А.А., Гольдфельд Я.А. Универсальность в распределительной экономической системе как методический подход поиска резервов в повышении эффективности исполнения бюджета // Материалы ІІІ Межрегиональной науч.- практ. конф. “Налогообложение в промышленном регионе: теория, практика и перспективы развития” (21-22 нояб. 2003 г.). -Донецк: ДонГУЭТ. - 2003. - С. 3-14.

(Особистий внесок: розробка методу застосування в управлінні розподільчої економічної системи. - 0,58 д.а.).

32. Папаика А.А., Саенко Г.В., Жучок Т.Н. Распределение по труду: прошлое и настоящее // Материалы ІV Межрегиональной науч.-практ. конф. “Налогообложение в промышленном регионе: теория, практика и перспективы развития” (18-19 нояб. 2004 г.). -Донецк: ДонГУЭТ. - 2004. - С. 16-31.

(Особистий внесок: розробка методу розподілу за надбанням колективістської системи управління. - 0,39 д.а.).

33. Папаика А.А., Гольфельд Я.А. К методическому подходу по управлению распределительной экономической системой // Соціально-економічні проблеми перетворення громадянського суспільства: сучасне і майбутнє: Матеріали регіональної наук.-практ. конф. (23-24 квіт. 2004 р.) - Луганськ: ЛНДІ СТВ. - 2004. - С. 263-276.

(Особистий внесок: розробка методичної основи управління процесами розподілу. - 0,82 д.а.).

34. Саенко Г.В., Папаика А.А. Поспелова Н.Н. Организация распределения богатства на основе общественно-индивидуальной собственности и индивидуального паевого фонда - основа распределенной системы управления // Розвиток господарського механізму Луганського промислового регіону: Матеріали регіонального наук.-практ. семінару. (8 жовт. 2004 р.). - Луганськ: ДУ НДІ СТВ. - 2004. - С. 181-191.

(Особистий внесок: розробка систем розподілу багатства. - 0,39 д.а.).

35. Папаика А.А. Налоговый кодекс - правовой регулятор распределительных экономических отношений государства // Податкове законодавство: проблемні питання теорії і практики його застосування господарськими судами: Матеріали наук.- практ. конф. (20-21 квіт. 2004 р.). - Донецьк: ІЕПД НАН України. - 2004. - С. 41-46.

36. Папаика А.А. Механизм распределения в государстве с переходной экономикой // Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. “Оподаткування у про-мисловому регіоні: теорія, практика та перспективи розвитку” (18 листоп. 2005 р.). - Донецк: ДонГУЭТ. - 2005. - С. 18-20.

37. Папаіка О.О. Наукові основи вибору елементів середовища розподілу // ІІІ Міжнар. наук. практ. семінар “Проблеми якості та стандартизації в автоматизованих технологіях”. - Л.: Львів. філія ДП УкрНДНЦ. - 2005. - С. 112-121.

Размещено на Allbest.ru