O_i O_c

За результатами дослідження конкурентну позицію визначено за відносною часткою цільового ринку, широтою асортименту на підставі матриці Портера; конкурентних переваг - за темпами зростання масштабів діяльності, відносним рівнем витрат, співвідношенням ціна/якість. Оцінку рівня конкурентоспроможності продукції проведено за матрицею Нільсона, де за споживними і економічними характеристиками автором запропоновано виділяти п'ять груп підприємств стосовно їх успіху на ринку, виходячи зі 100-бальної системи оцінювання. Рівень конкурентоспроможності підприємства розраховано за інтегральною оцінкою показників фінансового, виробничого, маркетингового, організаційного потенціалу та менеджменту.

Зважаючи на те, що зростання показників обсягу продукції не завжди пов'язано з підвищенням ефективності діяльності, та за результатами проведеного вивчення 20 підприємств Дніпропетровської області, що працюють у сфері виробництва споживчих товарів, в роботі окремо виділено такі фінансові показники: рівень рентабельності продажів та ефективність використання активів (оборотність коштів). Як параметри-нормативи взято середньогалузеві показники.

Запропоновано вибір стратегії забезпечення конкурентоспроможності здійснювати за взаємозв'язком стадій економічного розвитку підприємств-виробників споживчих товарів і їх стратегічних типів, використовуючи багатовимірний простір (рис.4).

1 - зона початкової стадії розвитку підприємства; 2 - зона розвиваючої стадії розвитку підприємства; 3 - зона конкурентоспроможної стадії розвитку підприємства; 4 - зона інвестиційної стадії розвитку підприємства.

Рис.4. Багатовимірний простір вибору стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємств-виробників споживчих товарів

Такий підхід є принципово важливим для обґрунтування базової стратегії та механізмів її формування і реалізації. Одним з аспектів вибору стратегії та обґрунтування напрямків і програми її реалізації є ефективне використання впливу окремих факторів на підвищення конкурентоспроможності ринкових суб'єктів сфери виробництва споживчих товарів. Ідентифікація факторів, що забезпечують конкурентоспроможність, та результати опитування керівників 36 великих підприємств легкої та харчової промисловості Дніпропетровського регіону дозволяють констатувати, що для підприємств-виробників споживчих товарів їх слід поділяти на дві групи: ринкові та інституційні.

Оцінка факторів керівниками підприємств (за п'ятибальною шкалою) дозволила визначити ті, що найбільше впливають на стратегічний розвиток підприємств. Серед ринкових факторів - це: внутрішній потенціал підприємства, запити споживачів, тиск постачальників сировини і матеріалів; інституційних: поведінка власників, дії банків-кредиторів; економічна політика уряду, стан конкуренції на цільовому ринку. До впливу ринкових факторів, які було обстежено, виробники пристосувалися і можуть знайти стратегічні альтернативи розвитку в умовах зміни конкурентного середовища. Більшість факторів інституційного напрямку, крім поведінки власників, скоріше перешкоджають розвитку підприємств, ніж сприяють йому і викликають необхідність змінювати або коригувати стратегію.

Встановлено, що для обґрунтування вибору стратегії важливим є дослідження потенційних ресурсних можливостей підприємств-виробників споживчих товарів. У загальному вигляді алгоритм оцінки ресурсного потенціалу має бути такий: визначення стратегічних цілей підприємства; відповідності ресурсного потенціалу поставленим цілям; можливостей ефективного використання ресурсного потенціалу залежно від ринкових та інституційних факторів впливу; значущості внеску кожної складової потенціалу в забезпечення конкурентоспроможності підприємства; відносної ефективності та оцінки ресурсного потенціалу для досягнення поставлених стратегічних цілей.

Оцінка ресурсного потенціалу проводиться у відносних показниках, що дає можливість використовувати методику як для оцінки досліджуваної категорії за фактичною ситуацією, що складалася за попередні періоди, так і для моделювання бажаного результату у майбутньому. Такий підхід дозволяє визначити достатність потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності, виявити його слабкі складові, встановити резерв у випадку створення ризикових ситуацій.

Апробація методичних підходів до визначення можливостей ресурсного потенціалу для досягнення стратегічних цілей ТОВ "Кондитерська фабрика "Квітень" і ТОВ фірма "Домінант" дозволила забезпечити збільшення обсягів виробництва на 40 і 11% та прибутку на 7 і 6%, відповідно, для кожного підприємства.

Успіх підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках в умовах конкуренції залежить від організованого на достатньому рівні механізму формування його конкурентоспроможності. Сукупність складових запропонованого механізму забезпечує здатність суб'єкта, господарюючого на ринку виробництва споживчих товарів, ефективно впливати на ринкову ситуацію, забезпечуючи виробництво продукції, яка задовольняє вимоги споживача, ефективність функціонування на цільовому ринку.

Встановлено, що важливим напрямком удосконалення механізму формування стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємства є моніторинг відносного конкурентного балансу зовнішнього середовища та внутрішніх можливостей суб'єкта сфери виробництва споживчих товарів. Рівень конкурентоспроможності розглядається як вектор одиниці виміру і вектор зусиль для врівноваження змін ринкової ситуації під впливом зовнішнього середовища та проактивних дій внутрішньої організації підприємства, що є основою вибору дійових інструментів розробки та засобів реалізації стратегії відповідно до нормативно-правового та інформаційно-методичного забезпечення (рис.5).

Рис. 5. Механізм формування стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємств-виробників споживчих товарів

Формування механізму здійснюється функціональними підрозділами підприємства. Ідентифікація структури управління на підприємствах-виробниках споживчих товарів передбачає створення взаємопов'язаних підсистем: виробничої, ресурсної, організаційної, соціальної, що мають власні функції, але відрізняються мінливістю і різними комбінаціями залежно від ринкової ситуації. Кожна підсистема, виконуючи свою місію, вирішує чітко визначений комплекс завдань, які забезпечують реалізацію стратегії, а отже, ефективність досліджуваного механізму.

У п'ятому розділі "Реалізація стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємств-виробників споживчих товарів" розроблено систему реалізації стратегії підприємств сфери виробництва споживчих товарів; обґрунтовано співвідношення зовнішніх передумов та внутрішніх можливостей підприємства щодо реалізації стратегії; проведено оцінку напрямків розвитку підприємства, пов'язаних з реалізацією стратегії; запропоновано методичні підходи до оцінки ситуації на цільовому ринку для цілей позиціонування продукції підприємств-виробників споживчих товарів.

Не менш вагомим порівняно із самою стратегією в системі стратегічного управління і найбільш складним етапом управління підприємством є реалізація обраної стратегії. Система реалізації стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємств-виробників споживчих товарів являє собою програму дій, яка включає такі складові: визначення переліку та змісту заходів; черговості і термінів їх здійснення; наявності потенційних ресурсів; ступеня відповідальності функціональних підсистем із зазначенням їх повноважень; контрольних показників і форм контролю. Реалізація стратегії передбачає постійний моніторинг результатів виконання програми і гнучку систему коригування залежно від зміни зовнішніх умов, в яких функціонують підприємства-виробники споживчих товарів, і рівня їхніх внутрішніх потенційних можливостей.

Для дослідження зовнішніх передумов господарювання суб'єктів сфери виробництва споживчих товарів на регіональному ринку застосовано критерії: експортного потенціалу (співвідношення експорту і валової доданої вартості, а також питома вага експорту конкретного регіону у загальному експорті України); виробництва (співвідношення імпорту до виробництва споживчих товарів); споживання (співвідношення імпорту до витрат населення на споживання). Згідно з аналізом частки імпорту у загальному обсязі споживання регіону визначається рівень залежності внутрішнього ринку від імпортних надходжень і їх роль у формуванні конкурентоспроможності. За критерієм виробництва обґрунтовується ступінь конкуренції між вітчизняними і зарубіжними виробниками. Результати дослідження регіонів України за статусом "залежні", "відносно залежні" та "практично незалежні" свідчать, що за рівнем економічного розвитку Дніпропетровська область входить у кластер "залежних" регіонів, тому підприємствам, що здійснюють діяльність в його межах, слід зважати на загострення конкуренції з пропозицією споживчих товарів, що надходять з ближнього і дальнього зарубіжжя.

Сприяючи забезпеченню конкурентоспроможності підприємств-виробників споживчих товарів, зовнішні передумови є основою набуття стійких переваг на цільовому ринку порівняно з конкурентами. Але без внутрішнього потенціалу діяльності, який є найбільш проблемним і найбільш важливим аспектом конкурентних переваг, сучасний бізнес не може керувати власним успіхом. Рівень конкурентоспроможності є рівнодіючим моментом між зовнішнім середовищем функціонування і внутрішніми можливостями підприємства щодо реалізації обраної стратегії.

Значущим є максимальна узгодженість позитивних результатів розробленої стратегії і цілей підприємства та відповідність їх цілям системного оточення. За методом аналізу ієрархій визначено вплив факторів на вибір управлінського рішення щодо напрямку дій стосовно реалізації стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємств сфери виробництва споживчих товарів. Такий аналіз дозволяє стверджувати, що для підприємств-виробників споживчих товарів Дніпропетровської області найбільше значення мають інституційні фактори, серед яких суттєвим для прийняття управлінських рішень щодо напрямків дій стосовно реалізації стратегії є вплив економічної політики уряду. Крім вказаних вище, найбільш значущими акторами (елементами системи оточення, які впливають на реалізацію стратегії підприємства) визначено внутрішній потенціал підприємства, споживачі та постачальники, вплив яких становить майже 80% серед сукупного впливу всіх ринкових факторів. Найоптимальнішим для досліджуваних підприємств є рішення щодо підвищення якості продукції та оновлення і диференціації асортименту продукції.

Зміни в програмі реалізації стратегії підприємств-виробників споживчих товарів можуть бути пов'язані зі зміною позиції їх продукції на цільовому ринку, тому оцінка ситуації на відповідному ринку через співвідношення між функціями попиту та пропозиції дозволяє прийняти управлінські рішення щодо виявлення сегментів для кращої пропозиції та позиціонування:

= f ? = f (3)

де

П_{Р -} загальна функція пропозиції;

Я - оцінка якості продукції;

Ц - ціна на продукцію;

П_{О -} загальна функція попиту;

С - оцінка платоспроможності споживачів;

Р - оцінка рівня споживання досліджуваної групи товарів;.

Вивчення кінцевих споживачів хліба і хлібобулочних виробів у м. Дніпропетровську протягом першого півріччя 2006 р., в ході якого було опитано більше 600 осіб, дозволило визначити чотири сегменти споживачів за рівнем платоспроможності та рівнем споживання ( - платоспроможність висока, рівень споживання низький (10%); - платоспроможність висока, рівень споживання високий (31%); - платоспроможність низька, рівень споживання високий (47%); - платоспроможність низька, рівень споживання низький (12%) та чотири групи пропозиції продукції за співвідношенням ціна/якість ( - якість висока, ціна низька (50%); - якість висока, ціна висока (30%); - якість низька, ціна низька (15%); - якість низька, ціна висока (5%).

На основі взаємозв'язку між позиціями товарних груп і сегментами споживачів обгрунтовується узагальнена оцінка ситуації на ринку:

+ ? +; + ? +; = - (+);

та за одержаними в результаті дослідження рівнями параметрів пропозиції і сегментів споживачів розраховується співвідношення між ними:

На підставі залежності складено карту ситуації на ринку хліба і хлібобулочних виробів у період дослідження (рис.6).

Рис. 6. Карта ситуації на ринку хліба і хлібобулочних виробів у м. Дніпропетровську у період дослідження

Згідно з цим підходом у будь-який момент часу можна скласти карту ситуації на цільовому ринку за точечними результатами дослідження, що є підставою для прийняття управлінського рішення щодо позиціонування продукції ринку або коригування структури виробничого асортименту.

Висновки

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление предприятиями. - Донецкий государственный университет экономики и торговли им.М. Туган-Барановского, Донецк, 2006.

Диссертация посвящена исследованию теоретико-методологических и практических подходов к формированию стратегии обеспечения конкурентоспособности предприятий-производителей потребительских товаров.

Исследовано место конкуренции и конкурентоспособности и их особенностей в системе современных рыночных отношений. Уточнено понятие предприятия-производителя потребительских товаров и его конкурентоспособности.

На основе анализа динамики развития предприятий сферы производства потребительских товаров выделены особенности, тенденции и периоды развития. Установлена тенденция к сохранению стабильности темпов экономического роста. Характер развития предприятий-производителей потребительских товаров свидетельствует об их стратегической конвергенции и превращении конкуренции в соревнование одинаковых способов достижения стратегических целей. В способности к более быстрому, по сравнению с конкурентами, стратегическому приспособлению и стратегической эластичности к изменениям конкурентной среды состоят устойчивые конкурентные преимущества предприятий сферы производства потребительских товаров.

Доказано, что конкурентоспособность обеспечивается формированием устойчивых конкурентных преимуществ исследуемых предприятий на разных стадиях их экономического развития: начальной, развивающейся, конкурентоспособной, инвестиционной.

Рассмотрены методологические основы оценки и прогнозирования конкурентоспособности предприятий сферы производства потребительских товаров. Оценка должна производиться по товарным и ресурсным критериям, каждому из которых соответствует система показателей, их состав определяется в зависимости от рыночной функции субъекта, который оценивает конкурентоспособность предприятия, цели исследования, методики определения конкурентоспособности.

Обоснованы методологические основы отнесения предприятий сферы производства потребительских товаров к стратегическим типам: "лидеры", конкурентные, либеральные, "начинающие", "неудачники" по детерминантам: конкурентная позиция, конкурентное преимущество, уровень конкурентоспособности продукции и самого предприятия.

Сформулированы концептуальные основы выбора стратегии развития предприятий-производителей потребительских товаров посредством системы стратегических целей и взаимосвязи между стадиями экономического развития и стратегическими типами. Такой подход позволяет обосновать стратегическое поведение предприятия, направленное на переход к новой стадии развития и избежание возвращения к предыдущей.

Усовершенствован механизм формирования стратегии обеспечения конкурентоспособности предприятий сферы производства потребительских товаров в части выделения в отдельный блок мониторинга относительного конкурентного баланса внешней среды и внутренних возможностей предприятия, что является основой выбора действенных инструментов и средств разработки и реализации стратегии обеспечения конкуренто-способности предприятий-производителей потребительских товаров.

Исследованы условия обеспечения конкурентных преимуществ предприятий в рыночной среде. Обосновано распределение факторов конкурентной среды на рыночные и институционные. Определены значимость и последствия их влияния на стратегическое развитие предприятий исследуемой сферы деятельности.

Разработана система реализации стратегии предприятий сферы производства потребительских товаров в виде программы действий. Определен алгоритм оценки стратегического ресурсного потенциала для обеспечения конкурентоспособности предприятия как стратегической цели. В процессе оценки устанавливаются потенциальные возможности предприятия, выявляются слабые стороны и резервы в случае возникновения рискованных ситуаций.

Рассмотрена конкурентоспособность как вектор единицы измерения и усилий, обеспечивающий равнодействие в создании относительного конкурентного баланса внешней среды и внутренних возможностей предприятия в обеспечении реализации стратегии. Предложены методические подходы к оценке ситуации на целевом рынке по параметрам предложения и сегментов потребителей для целей принятия управленческих решений по позиционированию продукции предприятий-производителей потребительских товаров.

Ключевые слова: конкурентоспособность: устойчивые конкурентные преимущества; стратегия обеспечения конкурентоспособности; предприятие-производитель потребительских товаров; стратегический ресурсный потенциал; рыночные и институционные факторы.

Pavlova V.A. Strategy of competitiveness guarantee of companies-consumer goods producers. - Manuscript.

Dissertation for Doctorate Degree in Economics on speciality 08.06.01 - Economics, organization and management of enterprises. - Donetsk State University of Economics and Trade named alter M. Tugan-Baranovskiy, Donetsk, 2006.

Dissertation contains the investigation of theoretical, methodological and practical approaches to the formation of strategy directed to competitiveness ensuring of companies-consumer goods producers. Methodological fundamentals for competitiveness evaluation of companies producing consumer goods have been made up.

Conceptual fundamentals of development strategy of companies-consumer goods producers performed by the system of strategic goals and the choice of strategies that guarantee their competitiveness have been examined.

The mechanism of development strategy formation applied to the companies operating in the sphere of consumer goods production has been proposed. The conditions ensuring their stable competitive advantages in market environment has been investigated. The influence of market and institutional factors and strategic resource potential on strategic development of companies-consumer goods producer has been defined.

The competitiveness as a resultant aspect of the environment and internal company strains directed to the realization of competitiveness ensuring strategy has been discussed. Target market situation modelling aimed at the changing of company-consumer goods producer competitive position has been conducted.

Key words: competitiveness; stable competitive advantages; strategy of competitiveness insurance; company-consumer goods producer; strategic resource potential; market and institutional factors.

Размещено на Allbest.ru