Детінізація економіки в трансформаційних суспільствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

МАЗУР ІРИНА ІВАНІВНА

УДК 330.101:316.422

ДЕТІНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ В ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ СУСПІЛЬСТВАХ

08.00.01 - Економічна теорія та історія економічної думки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Київ - 2007р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економічної теорії в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки БАЗИЛЕВИЧ Віктор Дмитрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, декан економічного факультету.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік НАН України ПАХОМОВ Юрій Миколайович, Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України, директор;

доктор економічних наук, професор член-кореспондент НАН України КВАСНЮК Борис Євгенович, ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, заступник директора;

доктор економічних наук, професор член-кореспондент НАН України МУНТІЯН Валерій Іванович, Міністерство економіки України, заступник міністра.

Захист відбудеться 27 вересня 2007 р. о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022. м. Київ, вул. Васильківська, 90 - а, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 12.

Автореферат розісланий 27 серпня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Л. Осецький

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Поширення тінізації економіки, глибина її вкоріненості в трансформаційних суспільствах зумовлює макроекономічні диспропорції та структурні деформації суспільно-економічного розвитку, що призводить до різкого зниження ефективності державної політики, визнання тіньової економіки однією з загроз національним інтересам країни й національній безпеці в економічній сфері. Це зумовлює об'єктивну необхідність розробки теоретико-методологічної концепції щодо практичної реалізації шляхів і способів детінізації економіки в трансформаційних суспільствах.

Тіньова економіка, маючи об'єктивний характер, існує в будь-яких економічних системах. Проте в країнах з трансформаційною економікою проблема обсягу та динаміки розвитку тіньової економіки набуває особливої актуальності. Адже недооцінка, неврахування обсягу тіньової економіки призводять до значних помилок у визначенні макроекономічних показників, економічних і фінансових пропорцій, а відтак реалізації економічної політики в цілому. Саме тому теоретико-методологічні підходи до визначення сутності, причин існування та оцінки обсягу тіньової економіки, а також пропозицій щодо істотного її скорочення є одним із пріоритетних напрямів наукових досліджень.

Тінізація економіки істотно впливає не лише на економічну діяльність, але й на соціальні процеси, що відбуваються в трансформаційному суспільстві. В умовах ринкових перетворень тіньова економічна діяльність притаманна багатьом суб'єктам господарювання. Це пояснюється зіткненням новітніх та застарілих прав, правил і норм, готовністю суб'єктів підприємницької діяльності діяти в умовах правової невизначеності з метою задоволення власних потреб. За таких обставин поступово сформувались неформальні правила, інфраструктура, ставки й тарифи на бюрократичні послуги, а відтак - інституціоналізація тіньової економіки.

В Україні, як і в інших пострадянських країнах з перехідною економікою, тіньова економіка відрізняється від її аналогів у розвинених країнах не лише за обсягом, але й за якісними характеристиками. Так, у розвинених країнах тіньову економіку розглядають з точки зору порушення чинного законодавства, а в трансформаційних суспільствах її визначають не лише як девіантну поведінку суб'єктів економічної діяльності, але й як інституційну структуру суспільства, що виявляється в законодавчій, виконавчій і судовій владі у формі тіньових інституцій. Процес тінізації економіки гальмує процеси державотворення в країні, демократизації та побудови громадянського суспільства, інтеграції України у світове співтовариство. Тому детінізація економіки є пріоритетним завданням як для України, так і для країн, що перебувають на етапі трансформаційних процесів.

Детінізація економіки передбачає застосування державою стимулюючих методів, які не маючи репресивного характеру щодо суб'єктів тіньової економіки, створюють умови для ефективної діяльності у легальній економіці, тобто створення такого інституційного середовища, де тіньова економічна діяльність стала б неефективною. Тому важливою є не лише боротьба з тіньовою економікою, а її регламентація з боку держави на основі легалізації тих її складових, які не мають кримінального підґрунтя. Поряд з цим обов'язковими є заходи правоохоронних органів з метою викорінення кримінальної складової тіньової економіки та корупції.

Комплексний аналіз теоретичних і методологічних основ соціально-економічної природи тінізації економіки зумовив розв'язання проблеми щодо розробки концептуальних засад детінізації економіки в трансформаційних суспільствах.

Стан наукової розробки проблеми. Перші спроби осмислення гносеологічних коренів тіньової економіки мають місце вже у творах давньогрецьких мислителів (Ксенофонт, Платон, Аристотель), які вважали, що економіка, спираючись на морально-етичні та релігійні обмеження й заборони, поділяється на добросовісну та недобросовісну економіку, перетворюється на хремастику під “руйнівним” впливом грошей, що в сучасному розумінні можна трактувати як поняття “тіньова економіка”. Проте це були лише перші спроби.

Б. Мандевіль став попередником такої течії економічної теорії, як економічна теорія злочину й покарання, яку в другій половині ХХ ст. запропонував неоінституціоналіст Г.Беккер. Головна проблема, обгрунтована Б.Мандевілем - аморальність дій окремих осіб може виступати основою добробуту суспільства в цілому, згодом набула назви “парадокс Мандевіля”. Він дійшов висновку, що злочинна жага до наживи й нормальне ринкове господарство мають одне й те саме джерело походження, а тому їх викорінення є неможливим без руйнації економіки. Г.Беккер, досліджуючи економічну теорію злочину й покарання, аналізує причини, сутність і соціально-економічні наслідки підпільного (кримінального) сегменту тіньової економіки.

Значний внесок у дослідження тіньової економіки та її детінізації належить таким відомим зарубіжним ученим, як: Г.Абадінскі, Дж.Арвай, Д.Блейдс, П.Гутманн, Б.Даллаго, Е.Де Сото, Л.Ебергард, Р.Клітгаард, П.Мауро, С.Роз-Аккерман, С.Роттенберг, В.Танзі, У.Тіссен, Е.Фейг, Ф.Шнайдер та ін.

Творчий внесок у розробку проблеми детінізації економіки зробили вітчизняні науковці: В.Базилевич, О.Барановський, В.Бородюк, А.Базилюк, З.Варналій, О.Гаврилюк, А.Гальчинський, В.Геєць, П.Єщенко, Я. Жаліло, В.Засанський, Б.Кваснюк, М.Кім, Т.Ковальчук, В.Мандибура, Р.Моторин, В.Мунтіян, О.Пасхавер, Ю.Пахомов, В.Попович, Т.Приходько, О.Турчинов, С.Тютюнникова, А.Чухно та ін. Цим проблемам належну увагу приділяли російські дослідники: Л.Абалкін, С.Барсукова, С.Глінкіна, Ф.Глісін, С.Єчмаков, В.Ісправніков, Т.Корягіна, Л.Косалс, В.Куліков, Ю.Латов, В.Радаєв, Р.Ривкіна, Л.Тимофєєв, Л.Фітуні та ін.

Досліджуючи проблему тіньової економіки, мотиви та причини її виникнення, її роль і місце у сучасному ринковому господарстві, науковці висувають свої аналітичні оцінки і висновки, пропонуючи певні шляхи та способи обліку тіньових економічних явищ та механізми державної протидії їх розвитку. Незважаючи на активне вивчення науковцями проблеми тіньової економіки й до нині не існує єдиного загальноприйнятого визначення поняття “тіньова економіка”, що ускладнює дослідження цього явища, а відтак не дає можливості віднайти найефективніше вирішення проблеми щодо детінізації економіки. Певною мірою це ускладнюється ще й тим, що фахівці з таких наук як правознавство, соціологія, психологія, політологія досить по-різному трактують поняття “тіньова економіка”. Слід зазначити, що і фахівці-економісти також пропонують різні підходи щодо його визначення.

Недостатній ступінь розробки теоретико-методологічних підходів до проблеми детінізації економіки з одного боку, результатів такого дослідження для забезпечення соціально-економічного зростання країни завдяки детінізації економіки - з іншого, свідчать про об'єктивну необхідність подальшого дослідження даної проблеми. Саме цим зумовлене обрання теми дисертаційної роботи й саме це підтверджує її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою комплексних науково-дослідних держбюджетних тем: економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень” (реєстраційний номер 0101U006977 № 01БФ040-10), кафедри економічної теорії “Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя” (ТЗ НДР № 06БФ040-01). Особистий внесок автора у рамках організації і проведення досліджень зазначених тем полягає в розробленні теоретико-методологічних засад детінізації економіки України, аналізі впливу тіньової економіки на офіційну економіку та соціально-економічних наслідків такого впливу. Проведене дослідження й сформульовані висновки є певним внеском у розвиток економічної теорії.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є системно-концептуальне дослідження теоретичних і практичних основ соціально-економічної природи процесу тінізації економіки, а також визначення концептуальних засад і розробка пропозицій щодо шляхів та способів детінізації економіки у трансформаційних суспільствах.

Для досягнення поставленої мети було передбачено постановку, сформулювання та вирішення таких завдань:

- дослідити теоретичні засади та сутність тіньової економіки на основі аналізу наукових поглядів й творчого осмислення відомих наукових точок зору щодо даної проблеми;

- вдосконалити науковий інструментарій, конкретизувати економічні категорії, подати авторське визначення тіньової економіки з позицій політекономії;

- виявити й обґрунтувати причини виникнення тіньових економічних відносин у трансформаційних економіках з метою обмеження їхнього негативного впливу;

- визначити критеріальні ознаки тіньової економіки з метою її структурування та класифікації;

- проаналізувати спонукальні мотиви тіньової економіки й виявити суперечливість цього процесу;

- проаналізувати методологічні та методичні підходи щодо визначення масштабів тіньової діяльності в трансформаційних економіках;

- провести порівняльний аналіз тінізації економіки й на його основі подати характеристику особливостей тінізації економіки в розвинених країнах та в країнах з трансформаційною економікою з метою визначення загальних і особливих відмінностей тіньової економіки в різних умовах суспільного розвитку;

- проаналізувати соціально-економічні наслідки тінізації економіки на сучасному етапі розвитку трансформаційних суспільств;

- дослідити вплив ринкових перетворень на тінізацію економіки, довести необхідність створення конкурентного середовища з метою детінізації економіки;

- визначити роль, функції та методи впливу держави на процес детінізації економіки, а також фінансові важелі детінізації економіки, розробити пропозиції щодо реформування податкової системи трансформаційних суспільств як однієї з вирішальних умов для детінізації економіки;

- визначити найперспективніші антикорупційні заходи в контексті детінізації економіки;

- дослідити вплив глобалізації на процеси детінізації в трансформаційних економіках;

- розкрити фінансові джерела тіньової економіки в умовах глобалізації, з'ясувати причини та наслідки відтоку капіталу з трансформаційних суспільств;

- подати практичні рекомендації щодо шляхів та способів детінізації економіки у трансформаційних суспільствах в умовах глобалізації.

Об'єктом дослідження є сукупність економічних і соціальних відносин, які виникають між суб'єктами економічної діяльності в процесі функціонування тіньової економіки.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи тіньової економіки й концептуальні засади детінізації економіки в трансформаційних суспільствах.

Методи дослідження. Методологічною й теоретичною основою дослідження є наукове й творче осмислення досягнень зарубіжних та вітчизняних учених у галузі теорії й практики економічних відносин, теорії тіньової економіки. Методика дисертаційного дослідження ґрунтується на системному підході до теорії тіньової економіки, структурно-трансформаційних змін в економічній діяльності, глобалізаційних процесах щодо шляхів та способів детінізації економіки у трансформаційних суспільствах.

Для досягнення поставленої в роботі мети використані загальнонаукові і спеціальні методи пізнання явищ і процесів у сфері тіньових економічних відносин. Використання діалектичного методу дозволило розкрити зв'язок базових економічних відносин з політичною та правовою надбудовою та відповідними їй формами суспільної свідомості (розділи: 1, 2). Єдність загального і часткового проявляється в універсальних причинах тіньової економіки та її особливостях в трансформаційних економіках (п. 1.3, 1.4). Історико-генетичний метод дозволив прослідкувати еволюцію поглядів на тіньову економіку як відбиття закономірного процесу, що відбувається в межах ринкового господарства (п. 1.1, 1.2, 1.4). Для оцінки кількісного аналізу параметрів тіньової економічної діяльності були використані статистичні методи (п. 1.5). Метод соціального моніторингу (формальні і неформальні інтерв'ю, експертні опитування, анкетування) був використаний для тіньової економіки (п. 2.4.). На основі методу порівняльного аналізу розкрито вплив тіньової економіки на розвиток легальної економіки у розвинених країнах і в трансформаційних суспільствах (розділи: 2, 3, 4, 5). Системний підхід дав можливість розглядати тіньову економіку як емерджентність ринкового господарства (п. 2.1, 2.2). На основі синергетичного методу обґрунтовано самовідтворення і самоорганізацію тіньової економіки (розділ 2).

Завдяки методу аналізу й синтезу зроблені висновки щодо необхідності регламентації та можливості практичного обмеження тіньової економіки. (розділи: 3, 4, 5).

Інформаційну базу дослідження складають законодавчі та нормативні акти України з питань легалізації та детінізації тіньової економіки, а також антикорупційних заходів, аналітичні матеріали Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного інституту стратегічних досліджень, Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, дані Міністерства економіки України, Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України і міжнародних інституцій. У дослідженні використані монографії, збірники, дані річних звітів, інформаційних та аналітичних бюлетенів, економічних і політичних оглядів, тижневиків, ресурси Інтернету, періодичні видання вітчизняних і міжнародних організацій, неурядових інститутів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні розвитку теоретичних положень, обґрунтуванні методологічних засад і методичних підходів до аналізу проблем тінізації економіки, а також розробки концептуальних засад щодо детінізації економіки з урахуванням специфіки трансформаційних суспільств. Найвагомішими теоретичними і практичними результатами, які характеризують наукову новизну дослідження та особистий внесок автора, є такі:

вперше:

- запропоновано новий методологічний підхід щодо дослідження тіньової економіки, який ґрунтується на нелінійному мисленні, дозволяє розширити її трактування як політекономічної категорії. Тіньова економіка - складне соціально-економічне явище, представлене сукупністю неконтрольованих і нерегульованих як протиправних, так і законних, але переважно аморальних економічних відносин, що виникають між суб'єктами економічної діяльності з метою отримання надприбутку за рахунок приховування доходів і ухилення від сплати податків. Запропонований підхід дає можливість виявити закономірності розвитку тіньової економіки в трансформаційних суспільствах, а також сформулювати визначення ряду категорій: тіньові економічні відносини - відносини, що складаються між людьми в процесі використання та розпорядження офіційними правовими статусами керівника чи господарника за рахунок не притаманної цим статусам ролі ринкових з метою задоволення приватного інтересу. Обґрунтовано, що такі економічні відносини створюють умови для корупції. Корупція - в широкому розумінні - це складне соціально-економічне (насамперед асоціальне) явище, що виникає в процесі реалізації тіньових економічних відносин між посадовими особами та іншими суб'єктами з метою задоволення особистих інтересів через комерціалізацію суспільних благ і цінностей; корупція - у вузькому розумінні - це комерціалізація посадовими особами їх функціональних обов'язків. Уведено до теоретичного обігу поняття комунікаційна тінь - економічна діяльність, зумовлена новітніми технологічними досягненнями інформаційного суспільства, яка не підпадає під дію чинного законодавства та обліку офіційною статистикою, оскільки є віртуальною, але й подібно до факторів виробництва “третьої хвилі”, не може бути оцінена в межах певного механізму ціноутворення, а відтак і податкові надходження від такої діяльності складно (а іноді неможливо) визначити. Доведено, що комунікаційна тінь притаманна і трансформаційному суспільству;

- обґрунтовано концептуальні засади формування інноваційних процесів, що, як правило, розпочинаються в тіньовій економіці трансформаційних суспільств з метою ресурсного забезпечення творчої активності, джерелом яких є незаконно набуті та “відмиті” гроші через офшори або СЕЗ, отже легалізовані доходи у вигляді як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій;

- доведено, що в умовах несформованості інституційного середовища в трансформаційних економіках активізується інтитуціоналізація тіньової економіки - закріплення поведінки суб'єктів тіньового сектора в певних організаційно стійких формах, що визнаються всіма учасниками такої діяльності з метою отримання надприбутків шляхом приховування доходів. Доведено, що дія економічних законів без належних умов є неефективною, тому в трансформаційних суспільствах, де немає розвиненого інституційного середовища, вони розпочинають більш ефективно діяти в “тіні”, де відсутні необґрунтовані заборони й обмеження, окрім моральних і релігійних;

удосконалено:

- методологічні підходи щодо систематизації й доповнення визначення соціально-економічної сутності детінізації економіки, яка полягає у створенні такого інституційного середовища в країні, де тіньова економіка стала б неефективною та економічно невигідною. Запропоновані підходи на відміну від попередніх, забезпечать інституційні перетворення в трансформаційних економіках шляхом максимального врахування інтересів суб'єктів господарювання з метою створення сприятливих умов для легальної економічної діяльності;

- науковий інструментарій обґрунтування об'єктивного характеру тіньової економіки, яка виникає водночас з виникненням товарно-грошових відносин. Доведено, що недосконалості ринкової економіки, які виявляються у суперечностях та існуванні специфічних ризиків, пов'язаних із посиленням адміністративного впливу у процесі розвитку ринкових відносин, сприяють удосконаленню та самовідтворенню тіньових економічних відносин, загостренню суперечностей між легальними і тіньовими економічними відносинами;

- структурування тіньової економіки шляхом визначення трьох її складових: неформальної економіки; прихованої економіки; підпільної (кримінальної) економіки. Доведено наявність у структурі тіньової економіки нового виду - комунікаційної тіні, притаманної усім її складовим.

- класифікацію чинників формування тіньової економіки, які на відміну від уже відомих визначають мету, доповнюють і систематизують мотиви та соціально-економічні наслідки тіньової економіки;

- методичні рекомендації щодо оцінювання та визначення ефектів від легалізації та детінізації економіки шляхом застосування критеріальної ознаки спонукальних мотивів тінізації економіки. Доведено, що мотивацією суб'єктів економічної діяльності не лише у легальній економіці, але і в тіньовій є раціональна поведінка людини. До основних спонукальних мотивів суб'єктів тіньової економіки віднесено: потужний податковий прес, правова незахищеність суб'єктів економічної діяльності від зловживань, відсутність стабільного й збалансованого законодавства, яке б регламентувало економічну діяльність, правовий нігілізм представників влади й населення, відсутність інвестиційної альтернативи “тіньовим” капіталам, міждержавна інтеграція тіньового сектора й суб'єктів тіньової економічної діяльності, втрата історичних традицій, моральних і етичних норм, які лежать в основі поваги до приватної власності;

- визначення й трактування понять: “детінізація економіки” та “легалізація економіки”. Доведено, що “легалізація” - перший етап виходу з “тіні”; а “детінізація економіки” - завершальний;

- різноплановість впливу глобалізації на процеси тінізації та детінізації в трансформаційних суспільствах. Глобалізація потоків капіталу справляє неоднозначний вплив на динаміку світових господарських процесів. З одного боку, експорт капіталу сприяє транснаціоналізації виробництва, з іншого -відплив капіталу негативно позначається на національному економічному розвиткові;

набуло подальшого розвитку:

- методологічні основи щодо оцінки масштабів тіньового сектора економіки в трансформаційних суспільствах, зокрема за рахунок введення окремих самостійних підрахунків “економіки для себе”. Це “офіс”, представлений персональним комп'ютером у власній оселі. Виконання робіт у такому “офісі” має здійснюватись на підставі прозорості й контролю з урахуванням виявлення комунікаційної тіні з метою звітності перед податковими органами;

- концептуальні засади характерних особливостей тінізації економіки в розвинених країнах та в країнах з трансформаційною економікою, які полягають у такому: головною причиною переходу економічної діяльності в “тінь” у розвинених країнах світу є порушення чинного законодавства, тому тіньова економіка там представлена значною мірою кримінальною її складовою. Головною причиною поширення тінізації економіки в трансформаційних суспільствах є не лише порушення чинного законодавства, але й тінізація діяльності в межах дії Закону, оскільки він не відповідає вимогам часу;

- напрями регуляторної політики з метою детінізації економіки, поглиблені такими заходами, як: забезпечення неухильного дотримання принципів державної регуляторної політики усіма без винятку органами влади; впорядкування дозвільної системи на основі європейських стандартів; подальша оптимізація реєстраційних процедур для суб'єктів господарювання; забезпечення державного контролю та нагляду за додержанням законодавства у сфері ліцензування, реєстрації та дозвільної системи; урегулювання питань контролю та перевірок суб'єктів господарювання з боку органів влади усіх рівнів; подальше впорядкування окремих видів підприємницької діяльності з метою захисту прав як суб'єктів господарювання, так і забезпечення інтересів інших громадян;

- визначення факторів мотивації та спонук щодо відпливу капіталу з України за кордон, які полягають у загальній політичній нестабільності та постійних змінах умов господарювання, а шляхом реалізації цього процесу стають не порушення чинного законодавства, а легальні форми вивезення фінансових ресурсів за рахунок певних “прогалин” у законодавстві;

- пропозиції щодо удосконалення податкової системи як однієї з вирішальних умов детінізації економіки шляхом удосконалення законодавчої бази розширити базу оподаткування за рахунок впровадження податку на нерухомість, повернутись до прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб. Це сприятиме більш раціональному розподілу податкового тиску; удосконаленню системи спрощеного оподаткування для підприємців; формуванню й впровадженню прозорого комплексу податкових стимулів при жорсткому контролі за їх цільовим використанням; започаткуванню впровадження єдиного соціального податку та зниженню рівня оподаткування фонду оплати праці.

Практичне значення одержаних результатів. Комплексний аналіз наукових підходів щодо економічної природи тіньової економіки з метою розробки концептуальних засад і практичних рекомендацій детінізації економіки надає можливість використовувати науково-практичні висновки в економічній політиці держави у трансформаційних суспільствах для регламентації та обмеження обсягу тіньової економіки. Запропоновані методологічні та методичні підходи до оцінки обсягу і масштабів тіньової економіки сприятимуть підвищенню ефективності процесів детінізації економіки.

Основні результати дисертаційного роботи використані при підготовці проектів законів та експертно-аналітичних записок Комітетами Верховної Ради України (довідка від 07.07.2005 р. № 145/-л-к).

Наукові результати дисертаційної роботи щодо організації інформаційного забезпечення комплексу заходів, реалізація яких сприяє залученню до легальної економіки грошей, що перебувають в обігу поза банками з метою удосконалення законодавчого підґрунтя боротьби з економічними злочинами використані Комітетом з питань боротьби з організованою злочинністю й корупцією Верховної Ради України (довідка від 07.11.2006 № 06-18/12-727).

Наукові розробки та практичні пропозиції щодо теоретико-методологічних та практичних аспектів детінізації економіки впроваджені при підготовці тематичної доповіді “Стратегія детінізації української економіки” Послання Президента України до Верховної Ради України у 2003 р. та Стратегії економічного та соціального розвитку України (2004-2015 рр.) “Шляхом європейської інтеграції” (акт про впровадження від 16.05.2005 р. № 293/393).

Теоретичні розробки та практичні рекомендації дисертаційної роботи щодо аналізу основних чинників тінізації економіки України та її детінізації як однієї з першочергових дій Уряду використано Національним інститутом стратегічних досліджень та Центром антикризових досліджень при підготовці аналітичної доповіді “Економіка України в післявиборчий період та порядок денний для Уряду у 2005 - І кварталі 2006 рр.” для програмних дій Уряду, утвореного парламентською коаліцією більшості (лист від 19.06.2006 р. № 293/172-м).

Основні науково-практичні рекомендації дисертаційної роботи щодо детінізації економіки в Україні використані при розробці дослідної моделі моніторингу цінової інформації з мережі Інтернет для змістових кореляцій та цінових тенденцій і аномалій на декількох секторах товарних ринків і впроваджені у практичну діяльність Антимонопольного комітету України (довідка від 25.09.2006 р. № 10-29. 1/10 - 5840).

Науково-практичні висновки щодо залучення до легальної економіки України грошей, що перебувають в обігу поза банками, шляхом усунення недоліків монетарної, податкової та бюджетної політики, а також щодо внесення змін до ЗУ “Про банки і банківську діяльність” (в частині запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом), ЗУ “Про систему оподаткування” (щодо визначення загальних принципів побудови системи оподаткування в Україні, видів податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України, а також прав, обов'язків і відповідальності платників податків), до ЗУ “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванню тероризму”, Концепції реформування податкової системи України, Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, проекту Програми розвитку національної системи масових електронних платежів (НСМЕП) на 2006-2008 роки використані у спільній роботі Робочих груп Українського Кредитно-Банківського Союзу та Національного банку України з питань нормативно-правового забезпечення банківської діяльності при підготовці проектів внесення змін до відповідних актів чинного законодавства України (довідка від 03.10.2006 № 162).

Нові теоретичні підходи та результати дисертації використовуються в педагогічній діяльності при викладанні курсу “Економічна теорія” та спецкурсу “Тіньова економіка” для студентів економічного факультету за спеціальністю “Економічна теорія” Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка від 05.04.2007 №040/841).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням і містить авторські розробки щодо комплексного теоретичного й практичного аналізу соціально-економічної природи тіньової економіки, концептуальних засад реалізації шляхів і способів детінізації економіки в трансформаційних суспільствах, сформульованих за результатами аналізу досвіду України та розвинених країн. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Обсяг особистого внеску в роботах, опублікованих у співавторстві, наведений окремо у списку опублікованих праць. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які напрацьовані особисто автором.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри економічної теорії, а також на засіданнях Вченої ради економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка протягом 2004-2007 рр. Основні теоретичні, методологічні та методичні положення й результати дисертаційної роботи доповідались автором та отримали позитивну оцінку на міжнародних та загальнонаціональних наукових та науково-практичних конференціях і методологічних семінарах, а саме: Міжнародній науково-практичній конференції “Промислове виробництво в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку” (22.03. 2003 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Недержавне пенсійне забезпечення в контексті розвитку ринку фінансових послуг” (22.05. 2003 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Протидія відмиванню “брудних” коштів та фінансуванню тероризму: громадська підтримка та контроль” (20.06. 2003 р., м. Київ); Науково-практичній конференції “Шляхи та механізми протидії відмиванню коштів злочинного походження” (14-15.10. 2003 р., м. Київ); Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми американознавства” (25-26.03. 2004 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи розвитку внутрішнього ринку промислових товарів в Україні”(26.03. 2004 р., м. Київ); Всеукраїнській науковій конференції “Актуальні проблеми теорії та практики фінансів, грошового обігу і кредиту” (27-28.04. 2004 р., м. Київ); Науково-практичній конференції “Основні засади розвитку вищої освіти в Україні в контексті Болонського процесу” (20.10. 2004 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Україна у пост-біполярній системі міжнародних відносин” (18-19.11. 2004 р., м. Київ); Міжнародній науковій конференції “Парадигма економічної теорії: суть та протиріччя” (17.03. 2005 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи розвитку індустріального виробництва в умовах глобалізації”(15-16.04. 2005 р., м. Київ); Відеоконференції “Тіньова економіка та корупція”(09.09. 2005 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Творча спадщина М.І.Зібера: основні напрямки економічних досліджень в контексті еволюції економічного знання та сучасної економічної науки” (10-11.11. 2005 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку внутрішнього ринку в умовах глобалізації” (17-18.11. 2005 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Формування нової парадигми у страхуванні”(1-2.12. 2005 р., м. Київ); Методологічному семінарі “Капіталізація економіки України” (22.03.2006 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія інвестування промислового виробництва в Україні” (14-15.04. 2006 р., м. Київ); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Формування конкурентоспроможного страхового ринку України в умовах глобалізації” (6-7.12. 2006 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток фінансового моніторингу в умовах глобалізації світової економіки” (13.12. 2006 р. м. Київ); УІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність національної економіки” (23-24.03. 2007 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційний розвиток менеджменту в сучасних умовах” (16-17.05. 2007 р. м. Київ).

Науково-практичні результати дисертаційної роботи обговорювались на засіданнях шістнадцяти “круглих столів”: “Тінізація економіки та шляхи її подолання” (26.03. 2003 р., м. Київ); “Економіка України у 2000-2003 роках: становлення інвестиційної моделі економічного зростання” (04.02. 2004 р., м. Київ); Фахова дискусія з проблем легалізації капіталів і доходів в Україні (27.02. 2004 р., м. Київ); “Особливості та пріоритети боргової політики України” (11.11. 2004 р., м. Київ); “Адміністративно-територіальна реформа: завдання, шляхи реалізації, критерії ефективності” (16.05. 2005 р., м. Київ); “Сучасні економічні тенденції та нова парадигма економічної стратегії України” (14.06. 2005 р., м. Київ); “Проблеми та пріоритети формування інноваційної моделі розвитку економіки України” (23.11. 2005 р., м. Київ); “Проблеми та пріоритети зовнішньої політики України на сучасному етапі” (15.12. 2005 р., м. Київ); “Соціально-економічна політика держави” обговорення Доповіді Президента України “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році” (23.12. 2005 р., м. Київ); “Удосконалення податкової системи - чинник детінізації економіки” (22.03. 2006 р., м. Донецьк); “Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації” (29.03. 2006 р., м. Київ); “Економіка України у післявиборчий період та порядок денний уряду” (20.04. 2006 р., м. Київ); “Першочергові завдання соціально-економічної політики держави: пріоритети 2007 року” (19.10. 2006 р., м. Київ); “Регіональна політика та розвиток місцевого самоврядування” (15.11. 2006 р., м. Київ); “Корупція в освітній сфері: проблеми та шляхи протидії” (24.11. 2006 р., м. Львів); “Економічний діалог: партнерство заради успіху” (08.02. 2007 р., м. Київ).

Публікації. Основні результати та висновки дисертаційної роботи опубліковано в 57 наукових працях загальним обсягом 42,4 друк. арк., у тому числі в одноосібній монографії “Детінізація економіки України: теорія та практика” (19,3 обл.-вид. арк.); розділи у 3 колективних монографіях (особисто автору належить 4,9 друк. арк.); 30 статтях у провідних фахових наукових журналах і збірниках наукових праць (особисто автору належать 14,6 друк. арк.); 23 праці у наукових збірниках, тезах доповідей і виступів на міжнародних і загальнонаціональних наукових і науково-практичних конференціях, семінарах і засіданнях “круглих столів” (особисто автору належать 8,9 друк. арк.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел і 8 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 425 сторінках комп'ютерного тексту, що містять 14 таблиць, 11 рисунків, 6 формул.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми детінізації економіки в трансформаційних суспільствах, проаналізовано стан розробки проблеми, її значення для економічного розвитку України, обґрунтовано об'єктивну необхідність дослідження даної теми, сформульовано мету, завдання, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення та зв'язок роботи з науковими програмами, наведено дані про апробацію одержаних наукових результатів дослідження.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади дослідження тіньової економіки” - досліджений генезис поглядів наукових економічних шкіл на соціально-економічну природу тіньової економіки, що стало теоретичним підґрунтям аналізу сучасних тіньових економічних відносин і процесів, визначення загальних і специфічних причин виникнення й розвитку тіньової економічної діяльності, характерних її ознак і рис, а також методології оцінювання її масштабів. Узагальнено теоретико-методологічні підходи щодо прогнозування ризиків у процесі детінізації економіки трансформаційних суспільств.

За результатами проведених досліджень встановлено, що тіньова економіка виникла як прихована економічна діяльність водночас з виникненням товарно-грошових відносин. Сформувавшись як недобросовісна економічна діяльність, тіньова економіка керувалась критеріями релігійних заповітів, що трактувалося як певні обмеження й заборони; пізніше - як порушення юридичних і моральних норм.

У даній дисертаційній роботі вказано на відсутність в науковому обігу загальноприйнятого визначення поняття “тіньова економіка” як у вітчизняній науці, так і в науці інших країн з трансформаційною економікою. Проведено аналіз категоріального апарату щодо тіньової економіки, запропонованого як вітчизняними, так і зарубіжними науковцями й встановлено, що зарубіжні дослідники надають переваги так званому операційному визначенню, для якого характерне трактування тіньової економіки через види тіньової діяльності та дії щодо її виміру. Вітчизняні фахівці тяжіють до теоретичного підходу, згідно з яким тіньова економіка є економічною категорією, яка відображає складну систему соціально-економічних відносин у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ і послуг. Точка зору дисертанта є такою: тіньові економічні відносини - це відносини, що виникають між людьми у процесі використання та розпорядження ними офіційними правовими статусами керівника чи господарника за рахунок не притаманної цим статусам ролі ринкових з метою задоволення приватного інтересу. Саме такі тіньові економічні відносини зумовлюють виникнення корупції як певного явища.

Дисертантом запропонований новий методологічний підхід до розгляду тіньової економіки як політекономічної категорії, представленої підсистемою відносин в ринковому господарстві, спрямованих на досягнення надприбутків незаконним, аморальним шляхом, що суперечить загальноприйнятим принципам економічної конкуренції, яка зумовлена як економічними так і неекономічними чинниками.

Дослідження, проведені на основі загальнонаукових методів наукового пізнання (аналізу і синтезу, індукції та дедукції, формалізації та систематизації) дозволили дисертанту здійснити класифікацію тіньової економіки за характером діяльності її суб'єктів (див. таблицю).

Аналіз сутності поняття “тіньова економіка” на основі виявлених класифікаційних ознак, зумовив подальший розвиток її класифікації та структури.

Дисертантом визначена структура тіньової економіки, яка передбачає наявність трьох складових: неформальна економіка, прихована економіка, підпільна (кримінальна) економіка. Доведена наявність у кожній з трьох складових нового поняття - комунікаційна тінь - економічна діяльність, зумовлена новітніми технологічними досягненнями, яка не лише не підпадає під дію чинного законодавства та обліку офіційною статистикою, але й подібно до факторів виробництва “третьої хвилі”, не може бути оцінена за певним механізмом ціноутворення, а відтак і податкові надходження від такої діяльності складно визначити.

Таблиця

Класифікація тіньової економіки за характером діяльності її суб'єктів*

* Класифікація запропонована дисертантом

Це підтверджується процесом поширення інтелектуалізації праці, зокрема у сфері інформатизації, що виявляється у формі нелегального використання програмного забезпечення, а також купівлі-продажу через мережу Інтернет. Удосконалене теоретичне обґрунтування щодо визначення категорій: тіньова економіка - це складне соціально-економічне явище, представлене сукупністю неконтрольованих і нерегульованих як протиправних, так і законних, але аморальних економічних відносин між суб'єктами економічної діяльності, спрямованих на досягнення надприбутку за рахунок приховування доходів і ухилення від сплати податків; неформальна економіка - це сегмент тіньової економіки, що виявляється в дозволеній, але формально не зареєстрованій, а відтак і не включеній до статистичної звітності економічній діяльності. До такої категорії віднесене домашнє господарство у частині ринкового перерозподілу створеної продукції, а також легальна, але незареєстрована зайнятість населення в будь-якій галузі економіки. Ця частина тіньової економіки у трансформаційних суспільствах в окремих випадках може мати позитивний характер, тобто не є загрозою для суспільства й спрямована на виживання населення; прихована економіка - легальна економічна діяльність, результати якої частково або зовсім не фіксуються у статистичній звітності, а відтак, через приховування доходів ухиляється від сплати податків. До такої віднесена позалегальна, аморальна, але така, що не є загрозою для суспільства, має вимушений характер в трансформаційних суспільствах і зумовлена необхідністю щодо виживання й розвитку власного бізнесу; підпільна (кримінальна) економіка - це виробництво психотропних і наркотичних товарів, наркоторгівля, торгівля людьми тощо Ця частина тіньової економіки формується навмисно й спрямована на збагачення, має антисоціальний, злочинний, а відтак виключно деструктивний характер й віднесена до компетенції правознавців.

При визначенні обсягу й змісту заходів, спрямованих на детінізацію економіки в трансформаційних суспільствах слід враховувати такі теоретичні аспекти, як рівень економічної небезпеки, що супроводжується тінізацією економіки та зумовлюється погіршенням соціально-економічного становища країн. З огляду на це слід зазначити, що в трансформаційних суспільствах, де економіка має слабоінституціоналізований характер, низький рівень конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг, а також недостатній рівень захисту прав власника, неформальна і прихована економіка не досягають такого рівня небезпеки, як підпільна. Тому детінізації економіки має бути притаманним насамперед стимулюючий характер, ніж репресивний.

У результаті проведених наукових досліджень набула подальшого розвитку методологія оцінки масштабів тіньового сектора економіки в трансформаційних економіках, зокрема - це введення окремих самостійних підрахунків “економіки для себе”. Мова йде не про домогосподарство, яке вже включене до методології СНР-1993 р., а про “офіс”, представлений персональним комп'ютером у власній оселі. Виконання робіт у такому “офісі” має здійснюватись на підставі прозорості й контролю з урахуванням виявлення комунікаційної тіні з метою звітності перед податковими органами.

Враховуючи латентний характер тіньової економіки, користуючись запропонованою ООН методологією СНР-1993 р., в Україні використовують інтегральний коефіцієнт тінізації економіки, який становив 29% від ВВП у першому кварталі 2006 р.

При цьому в Україні тіньова економіка має тенденцію до зниження своїх показників у ВВП. Такі зміни можна пояснити певними заходами, що не мали комплексного підходу, й проводились державою у 2005 на початку 2006 рр.

Розрахунок здійснений на основі таких методів: фінансового, монетарного, електричного, методу порівняння витрат домогосподарств - обсягів роздрібної торгівлі. Одержані показники свідчать про наявність різних за напрямками тенденції, які при цьому не вступають у протиріччя, оскільки аналізуються різні чинники. На основі фінансового методу аналізувалась фінансова діяльність підприємств, а монетарного - частка готівки поза банками у структурі грошової маси, яка охоплює як підприємства, так і населення. Результати зазначених розрахунків зведені до середньозваженого індексу на основі інтегрального методу.

У другому розділі - “Особливості функціонування тіньової економіки в просторовому та часовому вимірі” - проаналізовано специфіку тінізації економіки в розвинених країнах і особливості тіньової економічної діяльності в трансформаційних економіках, що виявляються у наступності та набутті нею сучасних ознак і швидкому її поширенні в глобалізованому світі за умов компресії простору та часу; розкриті проблеми, пов'язані з інституціоналізацією тіньової економіки; проведено системний аналіз соціально-економічних наслідків функціонування тіньової економіки. Доведено необхідність детінізації економіки з метою економічної безпеки держави.

За результатами проведених досліджень теоретично обґрунтовано причини виникнення тіньової економіки. Виявлено, що головною причиною поширення тінізації економіки в сучасних умовах є посилення заборон і обмежень з боку держави як в розвинених країнах, так і в трансформаційних економіках. У трансформаційних суспільствах найвагомішими чинниками тінізації економіки є, по-перше, невідповідність чинного законодавства реаліям економічного життя, по-друге, надмірна зарегульованість з боку органів державної влади та місцевого самоврядування через втручання в господарську діяльність, а також незлагодженість їх дій. Дана ситуація зумовлює пошук суб'єктами економічної діяльності шляхів ухилення від оподаткування та інших обов'язкових платежів. З огляду на це запропоновані концептуальні засади детінізації економіки спрямовані на сформування системи заходів, яка включає легалізацію (амністію) тіньових доходів, що не мають кримінального походження, а також перманентні якісні зміни у законодавстві, що сприятимуть створенню конкурентного середовища, активізації інноваційно-інвестиційних процесів у підприємницькій сфері.

Доведено, що поширення й масштабність тінізації економічної діяльності в трансформаційних економіках зумовлюються відсутністю усталених норм і правил у легальній сфері економічної діяльності, їх постійними змінами та невідповідністю вимогам часу, а також швидким пристосуванням тіньової економічної діяльності до нових умов, її здатністю до самовідтворення, певною мобільністю тощо. Це дає підстави дістати висновку, що дія економічних законів в трансформаційних суспільствах в умовах слабоінституціоналізованого ринкового середовища легальної сфери економіки є менш ефективною ніж у розвинених країнах.

Визначено, що більшість соціально-економічних проблем, пов'язаних з тіньовою економікою, лежать у площині невизначеності аналізу її методологічної бази. Тому тіньова економіка повинна розглядатись з боку якісних змін - її інституціоналізації як трансформація інституцій, представлена закріпленням поведінки суб'єктів тіньового сектора в межах певних організаційно стійких форм, що визнаються всіма учасниками такої діяльності. Сучасний етап інституціоналізації тіньової економіки в Україні потребує складної та водночас виваженої соціально-економічної політики з боку держави, представленої в дисертаційній роботі у формі концептуальних засад детінізації економіки.

Результати проведених наукових досліджень засвідчили неоднозначність соціально-економічних наслідків тінізації економіки. В країнах з високим рівнем майнового розшарування населення, у нестабільних політичних, правових, економічних і соціальних умовах тіньова складова виступає тим амортизатором, який надає можливості виживати найбіднішим верствам населення й знижувати рівень соціальної напруги. Це стосується лише неформальної й певною мірою прихованої тіньової економіки. Тому доходи, що не мають кримінального походження, повинні бути легалізованими без перешкод з боку держави та виступати в якості інвестицій у вітчизняній економіці. Водночас підпільна (кримінальна) економіка, в якій криється лише соціально-економічна небезпека для суспільства, повинна викорінюватись, а не детінізуватись.

Науковий аналіз соціально-економічної природи тінізації економіки й розробка концептуальних засад детінізації економіки у трансформаційних суспільствах проводились не лише з метою оздоровлення та зростання економіки, але й для зміцнення держави в контексті її економічної та національної безпеки.

У третьому розділі - “Вплив ринкового механізму на процеси детінізації в трансформаційних економіках” - визначено мотивацію суб'єктів тіньової економічної діяльності; обґрунтовано необхідність створення конкурентного середовища з метою більш ефективної легальної економічної діяльності; доведено, що розвиток інституту банкрутства у трансформаційних економіках може стати ефективним захистом власника; виявлено, що латентний характер факторних доходів зумовлюється несформованістю інституційного середовища.

Обґрунтовано, що поведінка суб'єкта тіньової економічної діяльності зумовлена не лише девіацією від чинного законодавства, що значною мірою є притаманним розвиненим країнам світу, але й девіацією в межах Закону, що є притаманним трансформаційним економікам. Це пояснюється: по-перше, невідповідністю чинного законодавства вимогам часу; по-друге, так званими “прогалинами” у законодавстві, що виникають внаслідок лобіювання корпоративних інтересів певних груп у ході прийняття законів. Така ситуація зумовлює загострення суперечностей в трансформаційних економіках.

Проведений аналіз опортуністичної поведінки суб'єктів тіньової діяльності дає підстави дійти висновку, що такі суб'єкти поводять себе так само як і звичайний законослухняний суб'єкт. Відтак, рішення про опортуністичну поведінку суб'єкт приймає на підставі співвідношення “чисті витрати - вигоди”.

У формулі*^* Becker G.S. Crime and Punishment: An Economic Approach //Essays in the Economics of Crime and Punishment / Td. By G.S. Becker, W.L. Landes. - N.Y., 1974. - P. 10., виведеній представником економічної теорії злочину й покарання Г.Беккером, визначено очікувану корисність від здійснення порушення, (до такого ми відносимо ухилення від оподаткування).

EU = (1 -p) x U (Y) + p x U (Y - f) = U (Y - p x f)

де EU - очікувана корисність від порушення, p - вірогідність покарання правопорушника, Y - дохід від порушення чинного законодавства, U - функція корисності порушника, f - покарання за правопорушення.

Зазначена формула є універсальною, тобто вона може бути використаною при обчисленні доходу за будь-якої девіантної поведінки суб'єкта економічної діяльності. Використовуючи її потрібно знати, що головним є правильний облік втрат від покарання (f). Якщо до покарань віднести штрафи, то формула буде легше використовуватись. Але за умови, якщо покаранням стане позбавлення волі, оцінка доходу від порушення розраховуватиметься на підставі альтернативних витрат з урахуванням потенційно втрачених середніх можливостей в умовах легальної діяльності, які б суб'єкт економічної діяльності міг би отримати за період, що він перебуватиме у місцях позбавлення волі. Потім з цієї середньої величини слід відрахувати той доход, що суб'єкт може отримати під час покарання, наприклад, створюючи продукт під час ув'язнення. В підсумку ми отримаємо певну суму доходу від можливо здійсненого правопорушення. В моделі Г.Беккера розрахунку очікуваного доходу від правопорушення передбачається, що суб'єкт повинен враховувати альтернативні витрати, тобто доход, який би він отримав від такої діяльності в легальній економіці. Відтак, за умов опортуністичної поведінки EU > 1, очікувана корисність була б більшою, а в легальному секторі - EU < 1, меншою. Це дає підстави дійти висновку, що тіньова економічна діяльність, маючи менші трансакційні витрати, дає можливість отримати більшу вигоду.