Економічне регулювання рекультивації земель, порушуваних діяльністю підприємств вугільної промисловості
Аналіз економіко-правових проблем проведення рекультивації земель у контексті приватизації вугільної галузі в Україні. Основні еколого-економічні проблеми гірничодобувних регіонів, що виникають у процесі господарської діяльності гірничих підприємств.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.09.2013 |
| Размер файла | 81,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Спеціальність: 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища
Економічне регулювання рекультивації земель, порушуваних діяльністю підприємств вугільної промисловості
МАНДРИК ВАСИЛЬ ОЛЕГОВИЧ
Львів - 2008
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Значна частина земельних ресурсів України перебуває в незадовільному стані, зокрема площа порушених земель станом на 2005 р., становить 160,04 тис.га. Інтенсивне добування корисних копалин в Україні, активізація геологорозвідувальних робіт, промислове та житлове будівництво зумовили порушення земель, виникнення і використання яких призводить до небажаних екологічних, економічних та соціальних наслідків. Наявність земель, порушених промисловою діяльністю, завдає величезної економічної шкоди, дестабілізує екосистеми і погіршує соціальні умови життя людей. Такі землі є екологічно небезпечним об'єктом, оскільки вони перестають виконувати природно-господарські функції і можуть започатковувати процеси подальшої загальної деградації земної поверхні і природно-кліматичних умов. Тому зростання площ порушених земель, зумовлює загострення екологічної небезпеки.
Інтенсифікація виробничої діяльності в сучасних умовах розвитку суспільства зумовлює надмірну експлуатацію природних ресурсів, посилення впливу виробництва на природні ландшафти, погіршення стану довкілля. Внаслідок безпосереднього та побічного впливу промислових розробок порушуються динамічна рівновага екосистем та сформовані біогеоценотичні зв'язки, гідрогеологічний режим місцевості, змінюється рельєф земної поверхні, знищується ґрунтовий і рослинний покриви, збіднюється біорізноманіття і дестабілізується екологія ландшафтів.
Підтримання функціонування екосистем неможливе без оптимізації структури землекористування, обов'язковою ланкою якої повинно стати відтворення природно-ресурсного потенціалу порушених територій з метою відновлення продуктивності, господарської і естетичної цінності земель.
Метою комплексного підходу до планування і раціонального використання земельних ресурсів, як зазначено у “Програмі дій”, ухваленій Конференцією ООН з довкілля і розвитку Ріо-92, є спрощення процедури виділення земель для тих видів використання, які забезпечують стале отримання позитивних результатів при переході до раціонального, комплексного й еколого-безпечного використання земельних ресурсів.
На сьогодні у світі, та зокрема в Україні, нагромаджено значний досвід рекультивації земель, які вивільняються після промислових розробок. Шляхи рекультивації, залежно від природно-господарських особливостей території та інших чинників, можуть бути різними. Проте, обираючи напрям рекультивації порушених територій, необхідно враховувати комплекс економічних, екологічних та соціальних вимог, що у підсумку сприятиме раціональному перерозподілу територій між різними видами господарського використання.
У дисертаційній роботі викладено результати досліджень актуальних еколого-економічних проблем, використання земель, порушених гірничодобувною промисловістю, запропоновано економічні інструменти екологічної політики, спрямовані на планування сталого землекористування на території гірничопромислових регіонів.
Актуальність дослідження пов'язана з реструктуризацією гірничодобувної промисловості України, зокрема реалізацією “Програми закриття неперспективних вугільних шахт”, потребою дотримання екологічних та соціальних вимог при закритті шахт, а також необхідністю врахування у державній екологічній, промисловій, земельній, енергетичній та інших галузевих політиках сучасних тенденцій їх інтеграції на міжнародному рівні.
Теоретико-методологічні засади сталого розвитку землекористування закладені у працях Данилишина Б.М., Добряка Д.С., Дорогунцова С.І., Генсірука С.А., Лавейкіна М.І., Мельника Л.М., Соловія І.П., Сохнича А.Я., Третяка А.М., Другака В.М., Тихонова А.Г., Трегобчука В.М., Ван Куттена, Ван Ліера, Лаксими С.Ф., Юрченса С.Р., Лункха Г. Проблемам відтворення порушених земель присвячено праці Пасько Т.О., Сухіної О.М., Кириченко О.О., Юровського Р.І., Дриженка А.Ю., Моториної Л.В., Овчинникова В.А., Дороненка Е.П., Панаса Р.Н., Зайцева Г.А. та інших авторів.
Водночас необхідно зазначити, що окремі аспекти проблеми відтворення порушених земель та повернення їх у господарський обіг із забезпеченням при цьому мінімального негативного впливу на довкілля залишаються недостатньо вивченими. Йдеться, насамперед, про ефективне використання системи економічних інструментів екологічної політики як засобу стимулювання досягнення цілей сталого землекористування.
Наведені вище міркування зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, спрямованого на економічне регулювання процесів відтворення природно-ресурсного потенціалу земель у гірничопромислових регіонах України.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати дисертаційної роботи використовуються при виконанні науково-дослідної роботи на тему: “Концепція екологізації розвитку та зміцнення екологічної безпеки України” (ДБ 08.27-02-06).
Результати досліджень використовуються у навчальному процесі під час викладання дисципліни “Економіка землекористування” магістерської програми “Економіка довкілля і природних ресурсів” на кафедрі екологічної економіки Національного лісотехнічного університету України.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вдосконалення механізму економічного регулювання процесів відтворення порушуваних земель.
Досягнення мети дисертаційного дослідження вимагає виконання таких завдань:
систематизувати теоретико-методологічні підходи до сталого розвитку землекористування в межах територій гірничопромислових об'єктів;
проаналізувати нормативно-правові аспекти забезпечення рекультивації порушених земель у контексті приватизації вугільної галузі України;
удосконалити організаційно-економічний механізм рекультивації земель та систему економічних інструментів екологічної політики, спрямованих на забезпечення її проведення;
дослідити екологічні, економічні та соціальні аспекти проблеми безпечного закриття шахт;
обґрунтувати наукові підходи до формування системи екологічного менеджменту гірничодобувних підприємств.
Об'єктом дослідження є процеси відтворення земель, порушених вугільною промисловістю в гірничопромислових регіонах України.
Предметом дослідження є економічний механізм відтворення природно-ресурсного потенціалу порушених земель.
Методи дослідження. Методологічною та методичною основою дисертаційної роботи послужили праці вітчизняних і зарубіжних вчених, в яких досліджуються проблеми охорони навколишнього середовища, теоретичні та методологічні розробки з економіки землекористування, проблем формування системи інструментів екологічної політики, а також загалом збереження і відтворення природних ресурсів та забезпечення сталого розвитку.
Дослідження виконувались на основі використання загальнонаукових методів і прийомів: системного аналізу - для вивчення сучасного стану гірничодобувної промисловості; методів економіко-статистичного аналізу - для вивчення динаміки показників, визначення еколого-економічних проблем гірничодобувної промисловості та напрямів їх вирішення; економіко-математичного - для еколого-економічної оцінки реабілітаційних заходів та збитків, завданих довкіллю; абстрактно-логічного - для обґрунтування висновків; метод умовного оцінювання - для дослідження готовності населення платити за відтворення порушених земель.
Інформаційною базою дисертаційного дослідження є законодавчі та нормативні акти Верховної ради України, Президента України і Кабінету Міністрів України, матеріали Державного комітету статистики України, а також матеріали Міністерства вугільної промисловості України, Державної компанії “Укрвуглереструктуризація”, матеріали досліджень міжнародних організацій з проблем екологічної політики щодо гірничодобувних територій.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна отриманих у дисертаційному дослідженні результатів визначається сукупністю теоретичних, методичних і прикладних положень, висновків і рекомендацій щодо вирішення еколого-економічних завдань відтворення порушених земель гірничопромислових регіонів в умовах реструктуризації гірничодобувної галузі та становлення ринкової економіки.
Основні результати дисертаційного дослідження, які визначають його новизну, такі:
вперше
запропоновано систему економічних інструментів екологічної політики, спрямованих на покращення рекультивації земель, порушених гірничодобувною промисловістю України у розрізі різних форм власності на землю та в залежності від стану порушуваних земель;
поглиблено
теоретико-методологічні підходи до сталого розвитку землекористування при відтворенні порушених територій, що на відміну від чинних інтегрують соціальні, екологічні і економічні аспекти в усі добувні операції від відкриття родовищ до їх розробки, використання, закриття і функціонування після закриття;
нормативно-правові аспекти забезпечення рекультивації порушених земель у контексті приватизації вугільної галузі України;
екологічні, економічні та соціальні аспекти завдань безпечного закриття шахт із застосуванням фінансових гарантій;
удосконалено
організаційно-економічний механізм рекультивації земель за рахунок додаткового введення попереднього та моніторингового етапів рекультивації порушених земель з метою забезпечення фінансування та проведення комплексу робіт;
підходи до формування системи екологічного менеджменту гірничодобувних об'єктів в яких додатково інтегровано аспекти, властиві вугільній промисловості, що знайшло своє відображення у запропонованій структурі плану екологічного менеджменту для вугледобувних підприємств;
отримали подальший розвиток
дослідження готовності населення платити за відтворення деградованих ландшафтів гірничопромислового регіону;
еколого-економічне обґрунтування напрямків землекористування після закриття гірничодобувного підприємства на основі порівняння вигід від альтернативних землекористувань;
економічні підходи до збереження біорізноманіття в межах гірничодобувних територій в частині економічного регулювання процесу прийняття рішень щодо добувних операцій;
науково-практичні підходи до екологічно безпечного закриття вугільних шахт і визначення розміру фінансових внесків, що гарантують відтворення деградованих ландшафтів.
На основі наукових підходів, викладених у дисертації, розроблено пропозиції для виробництва щодо удосконалення рекультивації порушених земель в умовах різних форм власності на підприємствах вугільної галузі України.
Сформульовані і обґрунтовані в дисертації основні положення, висновки та рекомендації запропоновано дисертантом вперше з метою вирішення еколого-економічних завдань відтворення порушених земель гірничопромислових регіонів України.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані та обґрунтовані у дисертації наукові положення та рекомендації можуть бути застосовані в державних програмах розвитку гірничодобувних територій, у законодавстві з питань охорони земель, практиці проектування та визначення системи реабілітаційних заходів у гірничопромислових регіонах, зокрема при вдосконаленні процедури та змісту оцінки впливу на навколишнє середовище.
Висновки і рекомендації можуть також бути використані для наукового обґрунтування системи природоохоронних заходів у гірничопромислових регіонах а також нормативній та організаційній діяльності органів виконавчої влади пов'язаної із їх плануванням.
Висновки і рекомендації, що містяться в дисертації, мають важливе практичне значення для визначення системи природоохоронно-реабілітаційних заходів у гірничопромислових регіонах. Вони можуть бути основою для обґрунтування регіональних екологічних програм.
Результати дисертаційного дослідження використовує державне підприємство “Львіввугілля” з метою удосконалення системи планування землекористування на території шахт та механізму забезпечення дотримання екологічних вимог у випадку їх закриття (довідка №1/1861 від 12.09.2007р.), а також відокремлений підрозділ “Червоноградського спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель” для планування сталого землекористування і збереження біорізноманіття під час проведення рекультивації порушених земель (довідка №316 від 12.09.2007р.). Також результати дисертаційного дослідження використовуються для забезпечення навчального процесу в рамках магістерського курсу “Економіка довкілля і природних ресурсів” Інституту екологічної економіки Національного лісотехнічного університету, що підтверджено актом від 24.09.2007р.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, яка має наукове і практичне значення, у ній дисертант особисто розробив наукові положення, методичні підходи та практичні рекомендації щодо удосконалення економічного механізму відтворення порушених земель гірничопромислових регіонів України.
Викладені в дисертації результати досліджень належать особисто авторові і є його внеском у розвиток теорії та практики економіки природокористування й охорони навколишнього середовища, економіки землекористування, зокрема, екологічної реабілітації гірничопромислових регіонів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і рекомендації, що сформульовані в дисертації та виносяться на захист, доповідались та обговорювались на наукових конференціях та семінарах, а саме: Науково-практичній конференції “Ефективне використання природно-ресурсного потенціалу як чинник оптимізації просторового розвитку регіонів” (м. Луцьк, 2004р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища” (м. Львів, 2005р.); IV міжнародній науковій конференції “Проблеми сучасної економіки та інституційна теорія” (м. Донецьк, 2006р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах” (м. Київ, 2007р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток земельних відносин в умовах ринкової економіки” (м. Львів, 2007р.)
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом - 3,7 друк. арк., з них 9 статей у провідних наукових фахових виданнях загальним обсягом - 3,1 друк. арк., в т.ч. 5 одноосібних публікацій загальним обсягом - 1,6 друк. арк.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та рекомендацій, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 236 сторінок комп'ютерного тексту, з яких основний текст - 190 сторінок, який містить 18 таблиць, 24 рисунки, список використаних джерел (202 найменування) на 13 сторінках, додатки на 22 сторінках.
Основний зміст дисертації
У вступі викладено актуальність теми, сформульовано мету і завдання досліджень, конкретизовано об'єкт, предмет та методи дослідження, обґрунтовано наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі “Еколого-економічні аспекти утворення і рекультивації порушених земель” здійснено комплексне дослідження теоретичних основ організації рекультивації порушених земель. Подано класифікацію порушених земель, визначено основні небезпеки для довкілля та населення, пов'язані з їх виникненням і подальші напрями їх раціонального використання.
У дисертаційній роботі проаналізовано вітчизняний та зарубіжний досвід рекультивації порушених земель, зокрема в таких країнах як Австралія, Великобританія, Китай, Німеччина, США, Франція, Чехія та ін., звернено особливу увагу на правові та фінансові аспекти рекультивації земель. У колишньому СРСР питанням рекультивації земель гірничими підприємствами не приділяли належної уваги, фінансування проводилось за залишковим принципом. На законодавчому рівні було створено необхідну правову базу, однак на практиці рекультивація земель мала епізодичний характер. У промислово розвинених країнах в умовах приватної власності на землю, просторової обмеженості та високої вартості земель, гірничодобувні компанії під тиском громадськості та державних природоохоронних структур були вимушені своєчасно здійснювати рекультивацію. Чинні правові та фінансові механізми забезпечення рекультивації в цих країнах адаптовані до вимог ринкової економіки, зростаючих соціально-екологічних потреб суспільства та дають змогу забезпечити відтворення і повторне ефективне використання порушених земель.
Правова база гірництва у багатьох країнах внаслідок політичних та економічних змін була переглянута за останні роки. З середини 1980-х років понад 75 країн прийняли нові закони з гірництва. Відстеження нових тенденцій у законодавстві дає підстави стверджувати, що тенденція до посилення фінансових гарантій безпечного закриття шахт набуває поширення, а форми забезпечення проведення рекультивації удосконалюються. Проведений нами аналіз законодавчої бази багатьох країн дає змогу констатувати, що у технічних стандартах закриття шахт та вимогах гарантій щодо їх дотримання є багато спільного, проте існують відмінності у підходах та процедурах забезпечення фінансових гарантій.
Одним з основних завдань урядових структур є встановлення балансу між охороною довкілля та економічним розвитком. Вони повинні створити умови, за яких підприємства вугільної промисловості отримуватимуть прибутки, та водночас здійснюватимуть конструктивний вклад у реалізацію національних та міжнародних ініціатив з охорони довкілля.
З метою теоретичного обґрунтування еколого-економічної ролі земельних ресурсів у контексті прикладних проблем, що досліджуються, в дисертації здійснено огляд розвитку економічної теорії у сфері просторового планування землекористування.
Розвиток сучасних тенденцій просторового планування землекористування гірничодобувних територій зумовлений такими особливостями: по-перше, гірництво вимагає відведення значних за площею ділянок земель, на яких виявлено поклади корисних копалин; по-друге, існують невеликі можливості вибору земельних ділянок, придатних для добувної діяльності, оскільки вони просторово обмежені наявністю мінеральних ресурсів; по-третє, інвестиції в геологорозвідувальні і добувні роботи в умовах ринкової економіки вимагають дотримання прав власності на землю чи умов оренди землі. Для вирішення цих питань запропоновано здійснювати планування землекористування на двох рівнях: макро- та мікрорівні. Планування на макрорівні спрямоване на розвиток регіону (чи району) в цілому шляхом створення плану багатоцільового його розвитку, а на мікрорівні зосереджується на дотриманні існуючих вимог і стандартів та повинно узгоджуватись із планом на макрорівні. Послідовність процесу планування землекористування гірничодобувних територій схематично зображено на рис.1.
У другому розділі “Актуальні проблеми землекористування гірничо-видобувних регіонів” проаналізовано правові аспекти організації проведення рекультивації порушених земель у контексті приватизації вугільної галузі в Україні. Правовий аспект та нормативно-технічні вимоги до здійснення рекультивації земель є законодавчо визначеними, однак регламентований Земельним кодексом і Законом “Про охорону земель” обов'язок із здійснення рекультивації не забезпечується відповідною системою економічних інструментів, спрямованих на створення фінансових гарантій та дотримання екологічних вимог щодо охорони довкілля.
Під час приватизації підприємств вугільної промисловості (шахт, розрізів), вимога, яка передбачає майбутнє проведення рекультивації порушених земель та таких, які будуть порушені в процесі подальшої виробничої діяльності, закладена в Типовому договорі купівлі-продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства шахти (розрізу) за конкурсом (затвердженого наказом Фонду державного майна України від 29.03.2002р. за №573). Так, у додатку 5 Типового договору передбачено формування фонду фінансових резервів для закриття шахти (розрізу), в якому визначають джерела формування фонду, напрями використання коштів та періоди їх надходження. Однак у договорі залишається невирішеним питання напряму рекультивації земель, адже за різних напрямів рекультивації сума коштів на її проведення істотно відрізняється. Крім цього, в договорі не визначено, хто здійснюватиме контроль за використанням цих коштів.
В дисертації запропоновано, щоб однією з передумов приватизації підприємств вугільної промисловості (шахт, розрізів) було розроблення та схвалення детального плану закриття підприємства та проведення рекультивації земель із передбаченими необхідними коштами. Майбутній власник гірничого підприємства зобов'язаний використати один з гарантійних інструментів (екологічний бон, або акредитив). Використання цих інструментів забезпечить в майбутньому належне фінансування ліквідації гірничого підприємства та проведення рекультивації земель, що матиме стимулюючий вплив на оздоровлення довкілля та раціональне використання природних ресурсів.
Враховуючи те, що прогнозовані запаси вугілля в Україні є достатньо великими - 117,5 млрд. тонн, а також подорожчання енергоносіїв на міжнародному ринку, питання економічного регулювання рекультивації земель, порушуваних діяльністю підприємств вугільної промисловості набуває особливої актуальності. Оскільки як вітчизняні, так і іноземні енергетичні та металургійні компанії зацікавлені в набутті прав власності на гірничодобувні підприємства, а також зважаючи на обмежені ресурси держави у фінансуванні переоснащення основних фондів підприємств та позитивні результати діяльності приватизованих гірничодобувних підприємств, варто очікувати продовження процесу приватизації вугільних підприємств.
Реалізація програми закриття неперспективних вугільних шахт та розрізів, що здійснюється в межах реструктуризації галузі, зумовила загострення еколого-економічних та соціальних проблем. Зокрема, наслідком закриття шахт стала активізація процесів забруднення поверхневих вод та осідання поверхні.
...Подобные документы
Значення вугільної галузі для країни. Розвиток вугільної промисловості України. Динаміка видобутку вугілля. Проблема відносин власності у вугільній галузі та її техніко-технологічний стан. Діяльність нелегальних підприємств. Імпорт вугільної сировини.
контрольная работа [382,2 K], добавлен 23.11.2011Енергетична криза виявила актуальність питання реструктуризації підприємств вугільної промисловості. Результати санацій, реструктуризації вугледобувних підприємств. Сучасний стан і головні проблеми розвитку вугільної галузі. Схеми бюджетного фінансування.
контрольная работа [231,9 K], добавлен 27.10.2008Сутність вугільної промисловості та її місце в господарському комплексі. Територіальна організація вугільної промисловості в Україні. Сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку шахтного фонду. Ринок постачання обладнання та матеріалів.
курсовая работа [518,1 K], добавлен 16.05.2013Стан вугільної промисловості України. Оплата праці гірняків. Збитки від випуску товарної продукції державними вугільними підприємствами. Прогноз видобутку імпорту та експорту вугілля. Показники, що визначають ефективність роботи вугільних підприємств.
курсовая работа [2,8 M], добавлен 12.11.2013Основні засади державного регулювання господарською діяльністю в Україні. Господарський Кодекс України. Дозвільна система у сфері господарської діяльності. Основні регуляторні дії вищих органів управління господарською діяльністю підприємств в Україні.
курсовая работа [70,5 K], добавлен 10.07.2010Сутністно-типологічні засади функціонування сучасних підприємств в ринкових умовах. Особливості роздержавлення, приватизації й функціонування українських підприємств. Сучасні проблеми роздержавлення і приватизації підприємств та шляхи їх вирішення.
курсовая работа [43,9 K], добавлен 05.12.2007Стратегія розвитку вугільної промисловості України, характеристика її поточного стану. Споживацьке призначення енергетичного вугілля. Оцінка попиту на вугілля та баланс ринку вугілля. Державне регулювання та структура власності у вугільній галузі.
курсовая работа [570,1 K], добавлен 14.04.2016Загальна характеристика організаційно-правових форм об’єднань підприємств. Нормативно-правові акти в галузі діяльності асоціацій. Особливості діяльності асоціацій підприємств та органи управління об’єднання. Функції та компетенція господарських об’єднань.
реферат [56,1 K], добавлен 22.09.2013Статистичний аналіз кондитерської промисловості в Україні. Характеристика підприємства ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика", техніко-економічні показники його діяльності. Аналіз структури та ефективності використання оборотних коштів підприємства.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 28.04.2013Сутність, мета та принципи зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Показники ефективності та методи оцінки фінансово-господарської діяльності. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності сучасних підприємств, як важливого фактора підвищення виробництва.
дипломная работа [136,8 K], добавлен 30.01.2012Роль і місце малих підприємств в національній економіці, їх державна підтримка. Аналіз показників функціонування малих підприємств в Україні, проблеми і перспективи їх розвитку. Характеристика та оцінка діяльності малих підприємств Миколаївської області.
курсовая работа [692,6 K], добавлен 06.09.2015Поширення нововведень у різних галузях економіки України. Розподіл джерел фінансування суб’єктів господарювання. Проведення державного статистичного спостереження щодо інноваційної діяльності вітчизняної промисловості. Вдосконалення методів логістики.
статья [449,8 K], добавлен 31.08.2017Наявність особливого підходу до ціноутворення послуг, що надаються - одна з найбільш характерних рис господарської діяльності комунальних підприємств в Україні. Дослідження техніко-економічних показників діяльності КП "Харківські теплові мережі".
статья [16,4 K], добавлен 24.11.2017Аналіз впливу законодавчого регулювання діяльності малих підприємств та його наслідків. Етапи формування малого підприємництва в Україні. Основні проблеми процесу розвитку малого підприємництва та шляхи їх подолання. Малі підприємства в сфері обігу.
статья [203,7 K], добавлен 22.02.2018Спільне підприємство як форма інвестування в економіку. Правовий статус спільного підприємства в Україні. Загальна характеристика еволюції у сфері іноземних інвестицій та діяльності спільних підприємств. Проблеми розвитку спільних підприємств в Україні.
курсовая работа [275,9 K], добавлен 10.11.2014Розвиток та підтримка малих підприємств на світовому рівні та в Україні. Обсяги отриманих малими підприємствами прибутків, інвестицій та банківських кредитів у динаміці. Обґрунтування вибору імовірнісних моделей для оцінки факторів діяльності МП.
дипломная работа [444,5 K], добавлен 29.03.2011Спільне підприємство як суб’єкт господарської діяльності в Україні й форма інвестування в її економіку. Зарубіжний досвід формування та функціонування спільних підприємств. Перспективи подальшого створення та функціонування спільних підприємств в Україні.
курсовая работа [715,7 K], добавлен 07.11.2014Питання сезонності деяких галузей харчової промисловості. Основні проблеми підприємств. Нерівномірність вироблення продукції. Шляхи вирішення проблеми сезонності. Особливості сировинної бази та попиту на продукцію. Раціональне використання сировини.
статья [20,6 K], добавлен 20.04.2011Місце легкої промисловості в структурі промисловості й народного господарства України. Техніко-економічні особливості галузі (матеріаловміскість, технічна складність, екологічна безпечність). Проблеми в підгалузях легкої промисловості, шляхи їх подолання.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 30.08.2014Законодавчо-нормативне забезпечення грошової оцінки земель в Україні. Методичні основи грошової оцінки. Визначення середньої (базової) вартості земель населеного пункту. Економіко-планувальне зонування території. Коефіцієнт функціонального використання.
дипломная работа [224,2 K], добавлен 24.06.2013
