Організаційно-економічні основи управління охороною праці у вугільній промисловості
Фактори, які визначають соціально-економічні особливості формування системи управління охороною праці на вугільних шахтах. Процеси, що впливають на зміну рівня її небезпечності. Головні методи системного управління поточними і капітальними витратами.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.11.2013 |
| Размер файла | 131,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Організаційно-економічні основи управління охороною праці у вугільній промисловості
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук
Загальна характеристика роботи
Актуальність проблеми. Вугільна промисловість України є основною галуззю, що забезпечує країну енергоносіями і постачає на паливний ринок всі види вугілля. Гірничо-геологічні умови більшості вугільних родовищ відрізняються складністю і спорадичністю протікання глибинних процесів, в зв'язку з чим умови праці на вугільних шахтах характеризуються великою кількістю небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які суттєво впливають на життя і здоров'я працюючих і обумовлюють високий рівень травматизму та профзахворювань в галузі. Крім того, ці фактори знижують економічні показники роботи галузі. Тільки аварій на підприємствах Мінвуглепрому України відбувається щорічно в середньому більш 100, основними з них є: підземні пожежі, обвалення порід, вибухи газу і вугільного пилу, раптові викиди вугілля і газу, гірські удари. В більшості випадків ці явища супроводжуються гибеллю і травмуванням гірників, а щорічні матеріальні збитки при цьому складають біля 150 млн. грн., що призводить до подорожчання собівартості вуглевидобутку на 15 і більше відсотків.
Витрати на реалізацію заходів по охороні праці на вугільних шахтах в 2-3 рази вищі, ніж в інших галузях промисловості, однак і вони не вирішують проблему в цілому.
Створення ефективного захисту гірників від дії шкідливих і небезпечних факторів при роботі в підземних умовах є складною організаційно-технічною і економічною задачею, що нині в достатній мірі не вирішена. Заходи з охорони праці часто виявляються недостатньо ефективними, а інколи і економічно недоцільними, бо багато з них в повній мірі не враховують як негативні природні явища, так і зміни в суспільних відношеннях, що відбуваються в останні роки. Низька ефективність згаданих заходів зумовлена також зміною механізму управління національною економікою, необхідністю реорганізації вугільної галузі і відмови від традиційної практики дотацій підприємств.
Економічно виправданим є такий підхід до рішення задач захисту працюючих, коли структура витрат на охорону праці відповідає фактичному рівню небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Головними причинами, що стримують широке застосування оптимальної структури витрат на охорону праці, є відсутність методів оцінки ефективності заходів та засобів поліпшення умов праці гірників і підвищення її безпеки та недостатня надійність прогнозу параметрів системи охорони праці.
Враховуючи, що особливо важкі умови праці виникають при великій кількості та різноманітності дії на працюючих шкідливих та небезпечних факторів в умовах вугільних шахт, розробка та обґрунтування методів оцінок ефективності заходів захисту працюючих та поліпшення на їх базі системи управління охороною праці дозволить вирішити важливу науково-практичну та актуальну для вугільної промисловості проблему збереження життя і здоров'я працюючих в умовах вугільних шахт.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота виконана відповідно до Національної програми поліпшення охорони праці на 1996-2000 рр., прийнятою Кабінетом Міністрів України від 02.11.96 р. №1345 за тематичними планами науково-дослідних робіт Донецької державної академії управління.
Мета та задачі досліджень. Метою роботи є наукове обґрунтування організаційно-економічних методів управління охороною праці у вугільній промисловості, які забезпечують поліпшення умов праці працюючих і їх надійний захист від шкідливих та небезпечних виробничих явищ на вугільних шахтах.
Для досягнення зазначеної мети у дисертаційній роботі сформульовані такі задачі досліджень:
- виявити та дослідити фактори, які визначають соціально-економічні особливості формування системи управління охороною праці на вугільних шахтах;
- дослідити процеси, що впливають на зміну рівня небезпечності праці в умовах вугільних шахт;
- провести комплексну економічну та соціальну оцінку шкідливих і небезпечних виробничих явищ і засобів захисту від них працюючих;
- розробити методи економічної оцінки витрат на охорону праці та визначення економічної ефективності використання нових засобів та систем захисту працюючих від аварій, шкідливих і небезпечних виробничих факторів.
- розробити та впровадити методи системного управління поточними і капітальними витратами для забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці.
Ідея роботи полягає в тому, що створення безпечних і нешкідливих умов праці у вугільній промисловості можливе шляхом диференційованої і послідовної реалізації регулятивних заходів у системі управління охороною праці, які вибираються на основі економічних інтегральних показників і забезпечують оптимальний розподіл коштів на охорону праці, поліпшення умов праці та захист робітників при аваріях.
На основі виконаних досліджень сформульовані такі наукові положення:
- економічна оцінка виробничої небезпеки і професійної шкідливості є інтегральною мірою небезпечності і шкідливості об'єкта чи технологічного процесу, вона забезпечує перехід від окремих до приведених узагальнених характеристик стану охорони праці на вугільних шахтах і виступає як діагностична база для перерозподілу витрат на заходи та засоби з охорони праці;
- найвища ефективність використання наявних обмежених ресурсів, що виділяються на захист працюючих від небезпечних та шкідливих факторів, досягається при розподілі цих ресурсів пропорційно величині економічної оцінки виробничої небезпеки і професійної шкідливості об'єктів;
- коректність оцінювання ефективності організаційної структури і техніко-економічних показників системи охорони праці та надійності систем захисту працюючих від шкідливих і небезпечних виробничих явищ не забезпечується методами класичної математичної оптимізації, а досягається при імітаційному детермінованому моделюванні системи комплексного захисту на основі матриць базових значень економічної оцінки небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
- аварії, які виникають на вугільних шахтах, підкорюються закону Пуассона і для вирішення задач зв'язаних із спорадичними нерегулярними явищами, якими є ці аварії, доцільно використання імовірних моделей, що дозволяє враховувати імовірну природу гірничо-геологічних процесів, а для врахування динаміки явищ, при побудові економіко-математичних моделей оцінок шкідливих та небезпечних виробничих факторів, необхідно використовувати гіпотези про диференціально-адитивне уявлення економічних наслідків аварій і стохастичну залежність між стадіями розвитку аварій, засобами та способами їх ліквідації.
Наукова новизна результатів досліджень:
1. Теоретично обгрунтовані принципи формування і розвитку організаційно-економічних процесів в сфері охорони праці на вугільних шахтах, на базі яких розроблені економіко-математичні моделі і методи розрахунку оцінок ефективності систем захисту працюючих від небезпечних та шкідливих виробничих явищ, що відрізняються систематизацією вугільних шахт за гірничо-геологічними умовами, урахуванням впливу комплексу організаційно-економічних процесів на стан охорони праці і дозволяють прогнозувати витрати на заходи по охороні праці з мінімальними збитками.
2. Вперше установлені залежності параметрів аварійних процесів від потужності вугільних пластів, глибини розробки, технології видобутку вугілля, рівня концентрації гірничих робіт, структури об'єктів (по виду транспортних засобів, виду матеріалу кріплення, виду енергії), використання яких дає можливість поліпшити умови праці і підвищити ефективність розподілу коштів на охорону праці.
3. Розроблені та науково обґрунтовані методи економічної оцінки шкідливих і небезпечних явищ на вугільних шахтах з використанням математичних моделей, які відрізняються врахуванням імовірної природи дії небезпечних факторів, виникнення пожеж, вибухів та викидів вугілля і газу, а також законів взаємодії гірничо-геологічних і гірничотехнічних факторів та їх впливу на рівень безпеки шахт
4. Уперше, на основі узагальнення та дослідження з застосуванням методів теорії імовірності та математичної статистики показників небезпечних і шкідливих явищ та приведених характеристик економічного збитку від аварій на вугільних шахтах, дана інтегральна оцінка умов праці на вугільних шахтах яка є діагностичною базою стану охорони праці і на основі перерозподілу витрат не на окремі заходи по охороні праці, а на їх комплекс, забезпечує перехід від окремих до приведених узагальнених характеристик стану охорони праці на вугільних шахтах.
5. Розроблені економіко-математичні моделі оцінок ефективності нових технічних рішень з охорони праці, що відрізняються урахуванням економічної оцінки шкідливих і небезпечних явищ на вугільних шахтах.
6. Розроблені організаційно-економічні методи управління охороною праці у вугільній промисловості, які відрізняються врахуванням рівня безпеки об'єктів через розподіл їх по рангам, ефективності засобів захисту від шкідливих та небезпечних виробничих факторів і розподілу коштів на заходи та засоби з охорони праці пропорційно економічним оцінкам небезпечності та шкідливості об'єктів та технологій, що дозволяє створити надійну систему управління охороною праці на вугільних шахтах в умовах ринкових відносин.
Наукове значення роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні принципів оцінювання небезпечності шахт по екзогенним та ендогенним пожежам, вибухам і викидам вугільного пилу та газу, що засновані на використані методів математичної статистики малих вибірок і врахуванні горно-технічних особливостей об'єктів при виділені їх в однорідні групи; розробленні універсального методу оцінювання умов праці на вугільних шахтах, який дозволяє оцінити ефективність організаційної структури і техніко-економічних показників системи охорони праці та надійності систем захисту працюючих від шкідливих виробничих явищ; теоретичному обґрунтуванні рішення задачі оптимального розподілу обмежених ресурсів на системи захисту працюючих від небезпечних явищ (з урахуванням багатофакторності задачі) та розробленні на його підставі методології щодо управління поточними та капітальними витратами на створення безпечних умов праці з використанням матричного методу планування і врахуванням економічних оцінок шкідливих та небезпечних виробничих явищ.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що виконані теоретичні дослідження та встановлені нові закономірності дозволили розробити нові методи економічної оцінки шкідливих і небезпечних виробничих явищ, прогнозування витрат на охорону праці, та ряд нормативних документів, що діють у вугледобувній галузі, в їх числі:
- «Методические рекомендации по профилактике производственного травматизма на шахтах Украины» (затверджені Мінвуглепромом України);
- «Руководство по выбору горнотехнических способов нормализации климатических условий на выемочных участках глубоких шахт» (затверджене Мінвуглепромом України).
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно сформульовані мета й задачі досліджень, ідея роботи, висновки та рекомендації, розроблені концепція роботи та її головні науково-технічні принципи, обґрунтовані методи та проведені в широкому діапазоні умов шахт Донбас імовірно-статистичні дослідження, оброблені їх результати і на їх основі сформовані наукові положення та вихідні дані для науково-технічного обґрунтування і розробки методів управління охороною праці, поставлена аналітична задача, обґрунтовані методи управління поточними та капітальними витратами на створення безпечних умов праці для забезпечення надійного захисту працюючих в умовах шкідливих і небезпечних виробничих факторів вугільних шахт.
Впровадження результатів дисертації в практику вугільних шахт Донбасу здійснювалось за особистої участі автора.
Зміст дисертації викладено автором особисто.
Апробація роботи. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідались і одержали схвалення на міжнародній конференції по боротьбі з пилом у вугільних шахтах (м. Алушта, 1996 р.), міжнародній конференції молодих вчених-економістів з менеджменту в економіці перехідного періоду (м. Донецьк, 1997 р.), міжнародній науково-практичній конференції з управління трудовими ресурсами (м. Хмельницький, 1997 р.), I-й Міжнародній науково-практичній конференції з проблем становлення ринкової економіки (м. Севастополь, 1998 р.), міжнародному симпозіумі «Mine Planning and Equipment Selection 1999 & Mine Environmental and Economical Issues 1999» (м. Дніпропетровськ, 1999 р.), міжнародній науково-практичній конференції з проблем та перспектив розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації (м. Дніпропетровськ, 1999 р.), на технічних нарадах Мінвуглепрому України та наукових семінарах Донецької державної академії управління.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 56 робіт, в тому числі 5 монографій (з них три самостійні), 6 навчальних посібників, 10 брошур, 5 авторських свідоцтв на винаходи та 30 статей і доповідей.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, шести розділів, висновків, переліку літературних джерел із 192 назв, додатка, має 273 сторінки машинописного тексту, 25 рисунків на 23 сторінках, 61 таблиця на 42 сторінках, 2 додатки на 25 сторінках. Загальний обсяг - 363 сторінки.
Основний зміст роботи
витрати економічний праця шахта
В першому розділі виконано аналіз літературних джерел та стану охорони праці на шахтах вугледобувної галузі, який показав, що гірничо-геологічні і гірничотехнічні умови і безпека праці практично на всіх шахтах суттєво погіршились. Кошти, що виділяються на охорону праці є недостатніми і використовуються неефективно. Відсутній єдиний методологічний підхід в оцінці стану охорони праці, наслідків аварій, травматизму і професійної захворюваності. В галузі не розроблена цілісна система управління наявними ресурсами, направлена на підтримку рівня охорони праці на досягнутому рівні та корінне поліпшення умов праці на вугільних шахтах.
Показано, що ефективність заходів з охорони праці визначається їх відповідність рівню безпеки технологічного процесу. Для забезпечення такої відповідності необхідно мати кількісну і якісну оцінку шкідливих і небезпечних виробничих явищ, що характерні для шахти. Прогнозування витрат на систему захисту працюючих від них пропорційно цим оцінкам, дозволяє уникнути великих витрат на охорону праці, зменшити величину необґрунтованого розподілу коштів, чим підвищити економічність та надійність експлуатації засобів і заходів захисту життя і здоров'я робітників шахт вугільної промисловості. Для оцінювання небезпечності і шкідливості процесу або виробництва нині використовується багато різноманітних показників і критеріїв, жоден з яких, окремо не дає повної вичерпної оцінки.
Другий розділ присвячений розробці основних положень теорії економічної оцінки небезпечних та шкідливих виробничих чинників.
Умови праці на конкретному виробництві визначаються сукупністю значного числа небезпечних і шкідливих чинників, які неможливо об'єднати і зіставити між собою з допомогою фізичних показників. В цій ситуації, єдиним рішенням може бути їхнє об'єднання через економічні показники. Тому, як методологічна основа при оцінці небезпеки і шкідливості виробництва прийняте наступне положення: інтегральною мірою небезпеки і шкідливості технологічного процесу або виробництва є економічна оцінка виробничої небезпеки і професійної шкідливості характерних для даного процесу або виробництва. Враховуючи те, що виникнення аварій і нещасних випадків, зумовлених впливом небезпечних виробничих чинників, носить імовірний характер, економічна оцінка цих явищ повинна бути єдиною і враховувати очікувані економічні збитки при виникненні нещасних випадків та аварій М(Ui) і імовірну природу виникнення цих явищ. Для одного об'єкту
Пi=pi M(Ui), (1)
де pi - імовірність виникнення аварії на об'єкті.
Для групи об'єктів одного типу
[(pi) k]Ui), (2)
де k - кількість об'єктів одного типу
Кожна аварія що виникла на об'єкті приносить соціально-економічні збитки, що диференціюються по причинам, пожежо - або вибухонебезпечним речовинам або матеріалам, засобам ліквідації аварій, для яких час ліквідації сумірний з часом розвитку аварії. Конкретним же причині, матеріалу, речовині або засобу може бути поставлене в відповідність значення імовірності p і економічних збитків U таким чином, що
= p1 U1+p2 U2+… +pn Un, (3)
де 1.2… j - номер матеріалу, причини або засобу.
В зв'язку з тим, що такі явища як пожежа, вибух і раптовий викид, окрім небезпечного впливу на людину, знищують або пошкоджують матеріальні цінності, очікувані економічні збитки М(U) складаються з прямих збитків, витрат на ремонт і відновлення об'єктів, матеріальних збитків від травматизму за весь період виплат в відповідності з чинним законодавством.
Нормативна соціально-економічна оцінка небезпечності однотипних об'єктів або процесів шахти, на яких зайняті робітники складає
Пн= [1 - (1-рн) k] M(U), (4)
де рн - нормативна імовірність виникнення аварії на об'єкті.
Фактичне значення соціально-економічної оцінки відрізняється від нормативної, бо для даного виробництва частота виникнення пожеж, вибухів, викидів р як правило, більше рн. Значення М(U) для даного виробництва і даного вигляду аварії залишиться незмінним.
Аналогічно отримана модель нормативної оцінки небезпеки виробництва по відношенню до працюючих.
Соціально-економічна оцінка небезпеки є водночас і критерієм безпеки праці. Модель оцінки володіє необхідними і достатніми властивостями критеріальної функції: керована за рахунок з змінних р, М(U), приймає нормативне (мінімальне з можливих) значення при р=рн, легко обчислюється на базі існуючої статистичної і відомчої звітності, дозволяє здійснювати агрегування і рангування об'єктів (процесів) по рівню небезпеки і використати це рангування для планово-прогнозних розрахунків, зв'язаних з можливістю управляти витратами на захист пріоритетних об'єктів. Значення М(U) наведене в аддитивній формі
М(U)= p1 U1+p2 U2+… +pn Un (5)
дозволяє впливати на величину оцінки, впливаючи на матеріальну субстанцію самого процесу, усуваючи ті або інші вузли, що генерують небезпеку пожежі, вибуху, викиду. Тому економічні ефективні рішення в техніці, технології і організації виробництва неминуче скажуться на зниженні оцінки небезпеки, зменшивши її величину. Звідси висновок - кращому рішенню відповідає мінімальна, а як межа - нормативна оцінка небезпеки. Ані нормативна, ані тим більше фактична оцінки небезпеки, ніколи не приймають нульове значення.
Управління витратами і розробка цільових програм по безпеці базуються на соціально-економічних оцінках небезпечних і шкідливих виробничих чинників, розрахованих на планово-прогнозний період, з урахуванням змін в техніці, технології, організації виробництва, структурі штату по стажу, віку тощо.
Поряд з поняттям безпеки, з яким зв'язана величина витрат на профілактику, існує поняття небезпеки, що зв'язане з поняттям про імовірні збитки або взагалі матеріальні втрати. Витрати на профілактику і захист відносяться до економіко-управлінської категорії і тому їм властиві операції порівняння, вибору, співставлення поточних і капітальних витрат, інвестування, дисконтування, припинення фінансування і тощо. Втрати - категорія соціальна. Якщо втрати проявляються як необхідні витрати на відновлення технології або об'єкту, то вони не відрізняються від витрат. І тоді такі втрати сумірні з витратами. Якщо, в силу будь-яких обставин, матеріальні втрати в результаті аварії або взагалі дії небезпечного чинника невіддільні від впливу цих чинників, то втрати від таких аварій порівнювати з витратами неприпустимо. Так, втрати, зв'язані з травматизмом, не володіють властивістю, характерною для витрат і не можуть брати участь в економічних операціях. Для такого роду подій економічна і соціальна оцінка небезпечних чинників невіддільні.
В результаті проведених досліджень встановлено, що кількість аварій всіх видів, що виникають на одній шахті на протязі року, розподіляється за законом Пуассона з параметром =0.1288, при рівні значимості за критерієм згоди Пірсона =0.05.
Оцінка аварійної небезпеки всієї шахти визначається за формулою
(6)
де vij - частка виду аварій.
Оцінка аварійної небезпеки є керованою і при її розрахунку може бути враховане насичення потенційно небезпечних об'єктів новими засобами аварійного захисту.
Оцінка професійної шкідливості повинна враховувати факт постійного (тривалого) впливу шкідливих чинників виробництва на працюючих, чисельність працюючих в зоні впливу шкідливих чинників, тяжкість роботи і інші показники, що характеризують умови роботи, тому на відміну від оцінки виробничої небезпеки вона побудована на принципах, в основі яких лежать причині, а не імовірні зв'язки.
Модель оцінки шкідливості технологічних об'єктів побудована нами на прикладі самого розповсюдженого шкідливого виробничого фактору - запиленості повітря. Всі об'єкти мають ранг за рівнем запиленості на них. Економічна оцінка враховує особливості процесів пилоутворення і час перебування в контакті з пилом. Вона дозволяє прогнозувати рівень шкідливості і встановлює ранг об'єкту або процесу по цьому рівню, який залежить від остаточної загальної запиленості повітря, масової частки дрібнодисперсного пилу, тяжкості роботи, що визначається середнім обсягом легеневої вентиляції. Окрім цих чинників, що характеризують об'єкт, істотне значення має кількість людей, працюючих на даному об'єкті. Чим більше людей працює на об'єкті, тим більше уваги повинно бути приділено боротьбі з пилом на ньому. Цінність розподілу за рангами підвищується, якщо ранг має цілком певний фізичний сенс.
В основу побудови рангу покладена величина гранично допустимого часу перебування в контакті з пилом працюючих на даному об'єкті людей, що визначає, по закінченні якого терміну в легенях робітника накопичується критична маса пилу, яка виключає імовірність захворювання. По цьому показнику встановлюється період часу повної заміни складу робітників цього об'єкту. Ранг підземного об'єкту вугільної шахти за фактором запиленості повітря визначається за формулою
, (7)
де N - кількість робітників на об'єкті; - коефіцієнт, що враховує тяжкість роботи і дисперсний склад пилу; С - концентрація пилу, мг/мз.
Таким чином, ранг об'єкту вугільної шахти по чиннику запиленості, являє собою середньорічне число робітників, виведених з запилених умов у зв'язку з обмеженням часу контакту з пилом для відвертання захворювання. Величина рангу тим вище, чим більше робітників зайняті на об'єкті, чим вище рівень остаточної запиленості як по всім фракціям, так і по дрібнодисперсному пилу, особливо, чим більшу кількість змін в середньому за рік відпрацьовують робітники на цьому об'єкті і чим важчу роботу вони виконують.
В третьому розділі здійснена економічна оцінка аварійної небезпеки шахт. Небезпека пожежі об'єктів, зумовлена наявністю горючих матеріалів як природного (вугілля, метан), так і виробничого характеру (дерево кріплення, стрічка конвейєра, горюче-змащувальні матеріали тощо). Висока концентрація енергетичних потужностей вугільних шахт створює передумови для виникнення теплового імпульсу - джерела екзогенних пожеж.
Виникнення екзогенних і ендогенних пожеж хоча і носить випадковий характер, однак значення імовірності виникнення пожеж і характер їх розвитку не однакові для різноманітних умов видобутку вугілля. Це зумовлене відмінностями в гірничо-геологічних, технологічних і організаційних умов роботи шахт, оснащення відповідними засобами протипожежного захисту.
Чинні нормативні положення по протипожежному захисту шахт орієнтовані на окремі об'єкти. Однак шахти відрізняються кількістю і складом об'єктів, та й самі об'єкти нерівноцінні як по виробничій потужності, так і по вартості основних фондів, тому дві шахти з однаковим складом об'єктів і захищені в відповідності з ПБ можуть мати різноманітні значення пожежної небезпеки хоча б тому, що енергетична потужність і вартість об'єктів різна. Крім того, відмінність в пожежній небезпеці об'єктів визначається структурою горючих матеріалів і джерел теплових імпульсів. Імовірність виникнення пожежі характеризується наявністю можливих теплових імпульсів. Імовірність розвитку залежить від наявності в виробках горючих матеріалів і труднощі гасіння пожежі.
Очікувані збитки від екзогенної пожежі є характеристикою, що відображає як імовірність розвитку пожежі до різних категорій, так і відповідні цим категоріям матеріальні втрати. Можливість уявити очікувані збитки через горючі матеріали дозволяє врахувати вплив пожежного «навантаження», не звертаючись до необхідності виміру вагових характеристик.
Для оцінки небезпеки пожежі вугільних шахт був досліджений вплив таких чинників як кут нахилу виробки, вид енергії, вид кріплення, тип обладнання, а при визначенні категорії тяжкості пожеж вивчався вплив потужності пласта (отримано коефіцієнт значимості 0.0), кут падіння пласта (0.129), відносна газовість шахти (0.226), небезпека по вибуху вугільного пилу (0.0), глибина розробки (0.15), вид кріплення (0.0), наявність чинників, що ускладнюють гасіння пожежі (0.495). Таким чином було відібрано чотири основних чинника для наступного розподілу об'єктів на однорідні групи. Це вид енергії, газовість, глибина розробки і кут падіння пласта. При розбивці на групи спочатку була визначена ієрархія чинників в послідовності їх значимості, а після цього кожний чинник розбивався на непересічні інтервали, що визначають приналежність шахти до конкретної групи.
Метод виділення однорідних груп шахт по виду енергії, газовісті, глибині і куту падіння пласта дав можливість перейти до вивчення основних характеристик, що впливають на екзогенну небезпеку пожежі без врахування впливу гірничо-геологічних і гірничотехнічних чинників.
Для вивчення вибрані: статистичний матеріал по екзогенній аварійності (економічні збитки від пожежі, час ліквідації аварії, абсолютна газовість, кут падіння пласту, розподіл по матеріалам первинного горіння), вхідні дані за станом пожежного захисту, «завантаження» шахт горючими матеріалами, виконання правив безпеки, оснащення засобами пожежогасіння і ступінь горючості матеріалів. По кожному показнику визначалася кількість, загальна сума, дисперсія, мінімальне середнє, і максимальне значення.
Економічна оцінка екзогенної небезпеки пожежі об'єкту визначається як проведення імовірності виникнення екзогенної пожежі на математичне очікування збитків від екзогенної пожежі М(U) за умови, що її виникнення є вірогідна подія.
Повна модель визначення економічної оцінки екзогенної небезпеки пожежі має наступний вигляд
Пэкз. = j [1 - (1 - рj)] Mj (U) (8)
де j - частка пожеж; j - індекс об'єкту; m - кількість різноманітних видів об'єктів на шахті; pj - імовірність пожежі на одному j-ом об'єкті, kj - кількість розглядуваних об'єктів j-го виду.
В загальних збитках від аварій ендогенні пожежі складають найбільшу питому вагу - 45%. Вони виникають не тільки на пластах схильних до самозаймання. Це свідчить про те, що при віднесенні пластів до самозаймистих по існуючим методикам, в основі яких лежить величина імовірності самозаймання вугілля, дане явище характеризується однобічно і пояснюється тільки гірничо-геологічними умовами.
На частоту виникнення ендогенних пожеж і економічні наслідки від них істотний вплив мають такі чинники, як схильність вугілля до самозаймання, система розробки, кут залягання пласта, потужність пласта і його газовість.
Для визначення однорідних з точки зору гірничо-геологічних і гірничотехнічних чинників груп шахт достатньо використати потужність і кут падіння пласта, як найбільш характерні чинники, що додатково і підтверджує аналіз ендогенних пожеж. Критерієм відбору цих чинників є ступінь їхнього впливу на частоту ендогенних пожеж і величину економічних збитків від них. При цьому, розподіл збитків будувався по прийнятим в практиці інтервалам значень даного чинника з допомогою t - критерію і визначалась ступінь відмінності групових середніх значень збитків. Вибір t - критерію зумовлений тим, що він вказує на відмінність між середніми значеннями двох вибірок, використовуючи як значення самого чинника, що входить в вибірки, так і обсяг цих вибірок. Він дозволяє встановити відмінність між двома вибірками, як по величині середніх збитків, так і по кількості ендогенних пожеж. По потужності і куту залягання пласта всі шахти поділені на вісім груп. Вся множина шахт ділиться на дві частини: шахти з кутом залягання пласту до 35о і шахти з кутом залягання пласта понад 35о. В кожній частині, в залежності від потужності пластів виділяються по чотири групи.
Використання t критерію показало істотну відміну (з рівнем значимості не менше 90%) цих груп шахт по частоті і середнім збиткам і дозволило встановити відмінності збитків на один потенційно небезпечний об'єкт по різноманітним групам шахт, а також зростаючу з збільшенням кута залягання і потужності пласта частоту ендогенних пожеж.
Блок-схема розрахунку економічної оцінки об'єктів шахти по екзогенній пожежній небезпеці
Вплив глибини розробки пласта на частоту і збитки від ендогенних пожеж, у порівнянні з впливом цього чинника на частоту і збитки від екзогенних пожеж, незначний. З збільшенням газовісті пласта, зменшується імовірність виникнення ендогенних пожеж. Це пов'язане з тим, що підвищена газовість пласта зумовлює понижений вміст кисню, що перешкоджає самозайманню вугілля. Однак, як показує статистика, тяжкість пожеж не зв'язана з газовістю таким же співвідношенням. Це пояснюється тим, що ендогенні пожежі на газових шахтах, хоч і відбуваються рідше, але вимагають більших витрат при гасінні, зв'язаних з додатковими заходами по дегазації і обмеженою свободи вибору вентиляційних режимів, що зумовлює більш істотні збитки в зв'язку з ускладненнями газової обстановки.
Економічна оцінка ендогенної пожежонебезпечності сукупності об'єктів i-ї шахти, що відносяться до j-ї групи
(9)
де m - індекс, що визначає тип об'єктів шахти, небезпечних по ендогенним пожежам; - кількість об'єктів m-го типу, що відносяться до j-ї групи, на i-й шахті, - очікувані збитки від однієї пожежі, що трапилася на об'єкті m-го типу j-ї групи, - доля пожеж, що виникають на об'єктах m-го типу j-ї групи в загальному числі пожеж на об'єктах j-ї групи.
Залежність економічної оцінки ендогенної пожежної небезпеки, яка включає частотні і економічні характеристики ендогенних пожеж, дозволяє оцінити небезпеку вугільної шахти по даному виду аварій, кількісно оцінити економічні наслідки можливих ендогенних пожеж, оптимально розподіляти між шахтами сили і засоби на ендогенний пожежний захист, а також при порівнянні варіантів технології робіт і схем вентиляції, під час проектування підготовчих і очисних робіт на пластах схильних до самозаймання, враховувати значення імовірних збитків шляхом розрахунку економічної оцінки небезпеки пожежі для кожного варіанту.
Визначення імовірності виникнення і очікуваних при цьому матеріальних збитків дозволяє достатньо обгрунтовано приймати рішення по зниженню числа пожеж з допомогою направлення сил і засобів на їхню профілактику.
Для визначення економічної оцінки збитків від небезпеки вибуху всі шахти були поділені на групи, виходячи з гірничо-геологічних і гірничотехнічних чинників, що в найбільшій мірі впливають на імовірність виникнення вибухів. Для категорійних шахт, при одних і тих же технологічних і організаційних умовах, характерна різна швидкість утворення метано-повітряної суміші вибухової концентрації.
Серед чинників, що впливають на імовірність вибуху метано-повітряної суміші вибухової концентрації, особливе місце займає вид енергії, що використовується на шахті. Імовірність виникнення на протязі року вибуху на шахті, що належить j-й групі визначається аналогічно імовірності пожежі.
Значення імовірності вибуху на об'єкті і імовірності впливу небезпечних чинників вибуху на працюючих в шахті не тотожні, бо для шахти при оцінці небезпеки вибуху, поняття дільниці і шахти нероздільні із-за миттєвого розповсюдження вибуху і його продуктів по переважній більшості виробок. Масштаби аварій залежать від наявності зон небезпечних скупчень метано-повітряної суміші в виробках шахти, обсягів цих зон, пилової небезпеки виробок тощо.
Виділення груп шахт по признаку імовірної швидкості утворення вибухонебезпечної метано-повітряної суміші, підтверджується статистичними даними про середні збитки. Шахті з меншою кількістю об'єктів буде відповідати менша імовірність вибуху. Означені особливості вимагають самостійного розгляду і розробки нормативної імовірності впливу небезпечних чинників вибуху на людей, працюючих в шахті. Порівняння фактичних і заново розроблених нормативних значень імовірностей дозволить з більшою імовірністю оцінювати шахти по рівню небезпеки вибуху і цілеспрямовано розподіляти засоби на попередження цього виду аварій.
Економічна оцінка небезпеки вибуху у шахті визначається з виразу
(10)
де - очікуваний збиток від вибуху на об'єкті i-го типу j-ї групи шахт; (i=l - очисні вибої, i=2 - вибої підготовчих виробіток, i=3 - інші виробітки), pij - імовірність вибуху на об'єкті i-го типу j-ї групи шахт на протязі року; кi - середньорічна кількість об'єкті i-го типу на шахті.
Аналіз частоти виникнення та величини збитків від раптових викидів дозволяє побудувати економічну оцінку викидонебезпечності шахти і здійснити рангування шахт по рівню небезпеки.
Визначення економічної оцінки викидонебезпечності шахти базується на детальному аналізі даних про раптові викиди, які відбулися на шахтах Центрального і Донецько-Макіївського районів Донбасу. При цьому враховувалося те, що викидонебезпечність залежить від кількості очисних і підготовчих забоїв на кожному пласті небезпечному по викидам.
Встановлено, що збитки від викидів практично не залежать від характеристики пласта, а залежать від місця його прояву (в очисному або підготовчому вибої).
Економічна оцінка викидонебезпечності шахти має вигляд
(11)
де Sl - кількість викидонебезпечних пластів в l-м районі; хjl - доля викидів на j-м пласті l-го району в загальній кількості викидів по цьому району; - доля викидів на об'єктах і-го типу l-го району в загальній кількості викидів по цьому району; Kij - кількість об'єктів і-го типу на j-м пласті.
Наслідки раптових викидів, що супроводжуються важким і смертельним травматизмом, істотно відрізняються від наслідків раптових викидів, які принесли тільки матеріальні втрати, по їхній тяжкості і частоті виникнення, тому змішувати інформацію про них в економічній оцінці викидонебезпечності не доцільно. Зважаючи на це, для раптових викидів введені дві економічні оцінки небезпеки, що обчислюються по однаковій схемі, але з використанням різної інформації. Для прийняття остаточного рішення слід користуватися тією оцінкою, що більше відповідає суті задачі.
Розробці методів оцінки ефективності використання засобів захисту працюючих та способів і засобів боротьби з пожежами присвячені відповідно четвертий і п'ятий розділ. При сумірності витрат і результатів в області охорони праці необхідно дотримуватися двох основних умов - комплексності мір і забезпеченості виконання нормативних вимог по безпеці і нешкідливості праці. Порівнювати ефективність тих або інших технічних рішень в області охорони праці не можна, якщо вони забезпечують різні рівні гранично допустимих концентрацій (ГДК) чи рівнів (ГДР) або інших нормативних вимог, так само, як і однакові, але не нормативні рівні. Виняток складають тільки ті системи, що фактично забезпечують нормативні вимоги по впливу небезпечних чинників на людину. Для цих систем вибір і обгрунтування варіантів технічних рішень не відрізняється від традиційних підходів, прийнятих для нової техніки.
Якщо науково-технічні рішення, що визначаються як «нова техніка» і зв'язані з захистом від шкідливих виробничих факторів, по яких встановлені ГДК чи ГДР, не задовольняють указаним вимогам, то їх співставлення можливе за умови досягнення рівності соціальних кінцевих результатів, що досягається шляхом додаткового впровадження організаційних чи лікувально-профілактичних заходів.
При оцінці економічної ефективності заходів та засобів, направлених на захист працюючих від дії небезпечних виробничих чинників, необхідною і достатньою умовою повинно бути забезпечення, в усіх варіантах, що порівнюються, нормативних імовірностей дії небезпечних чинників на людей (в відповідності з вимогами нормативних документів з охорони праці). Невиконання цієї вимоги при порівнянні варіантів не дозволяє говорити про економічну ефективність. В цьому випадку мова може йти тільки про економію коштів на оплату днів непрацездатності, регресних позовів тощо.
Системний підхід вимагає додаткових досліджень ефективності нових науково-технічних рішень з позицій всього технологічного процесу. В зв'язку з цим, заходи з охорони праці повинні оцінюватися не тільки з економічних, але і з соціальних позицій. Тому ці оцінки розповсюджуються практично на всі ті вимоги, що характерні для інших видів техніки або технології і, додатково, на вимоги соціальної ефективності.
Перехід підприємств на нову систему господарювання, вимога серійного освоєння тільки високоефективних виробів, впровадження замовлення-нарядів і оцінки нових рішень з урахуванням економічного ефекту в наукових підрозділах визначили необхідність економічного обгрунтування створення нових засобів і систем захисту працюючих від шкідливих виробничих чинників. Суть економічної проблеми сумірності витрат і результатів в області охорони праці полягає в знаходженні методів порівняння технічно доцільних варіантів захисту і в гарантованому економічному виборі найбільш ефективного варіанту за умови, що реалізація його забезпечує вимогам діючих норм.
Розроблена в дисертаційній роботі методика визначення економічної ефективності використання нових засобів і систем захисту працюючих від впливу шкідливих виробничих чинників дозволяє порівнювати витрати і очікувані результати і формує, при цьому, єдину адекватну, з економічних позицій, міру боротьби з професійною шкідливістю процесу і визначає суспільно необхідні витрати на усунення конкретного шкідливого виробничого чинника.
Економічний ефект від використання нових засобів боротьби з запиленістю повітря за період їхнього використання визначається як
+ (12)
де - економія витрат виробництва (без амортизаційних відрахувань) за період Т, грн; - зміна величини капітальних витрат на придбання засобів боротьби з пилом по новому і базовому варіантам, грн; - додаткові одноразові витрати зв'язані з впровадженням нових засобів, грн; - зміна ліквідаційної вартості засобів по новому і базовому варіантам, грн; - зміна відрахувань з прибутку в результаті впровадження нових засобів, грн; Соб. - витрати на навчання одного працюючого нової спеціальності або його перекваліфікації, які зв'язані з обмеженням часу роботи в запилених умовах, грн.; - частка заміни робітників, або перекваліфікації при використанні відповідно базових і нових засобів боротьби з запиленістю повітря; Ср.м. - вартість робочого місця, грн.; n - число працюючих по списку; N - кількість об'єктів, що захищаються, розрахована, виходячи з річного випуску нових засобів боротьби з запиленістю повітря. КП - коефіцієнт зниження продуктивності праці, що показує умовну кількість працюючих з розрахунку на одне робоче місце при використанні базових засобів боротьби з запиленістю повітря. Коефіцієнт КП вводиться в зв'язку з тим, що недопущення захворювання при контакті з підвищеною запиленістю і вчасний, в зв'язку з цим, вивід робітників з вибою, тягне збільшення частки працюючих, що заново приймаються зі стажем від 1 до 5 років. Це, як показав аналіз, викликає певне зниження продуктивності праці. Тому факт зниження продуктивності праці враховується шляхом умовного збільшення числа працюючих при збереженні планового обсягу видобутку вугілля.
При розгляді об'єктів нової техніки, зв'язаних з виявленням, оповіщенням і гасінням підземних пожеж, основна увага приділялася питанням оцінки імовірності виконання цільової функції, скорочення економічних збитків під впливом нових технічних рішень, використаних в конструкції виробу, відповідності базової і нової техніки по рівню насичення об'єктів, що захищаються, і області ефективного застосування в залежності від категорії пожежі.
Для розрахунку економічної ефективності протипожежного захисту шахти розроблені спеціальні класифікатори місць і безпосередніх причин екзогенних пожеж.
Для оцінки ефективності пасивного протипожежного захисту, що зменшує пожежне завантаження виробок, використані статистичні дані про горіння різноманітних матеріалів. Для обробки цієї інформації на ЕОМ розроблений спеціальний літерний класифікатор горючих матеріалів.
Всі вугільні шахти були поділені по групам чинників, однорідних з точки зору пожежної безпеки. Приналежність шахти до тієї або іншої групи визначається по виду енергії, що застосовується, газовісті і глибині розробки. Основними наслідками пожежі є нанесені збитки в вигляді прямих втрат, збитків від травматизму і витрат на ліквідацію пожежі і відновлення об'єкту. По цим показникам екзогенні пожежі були поділені на категорії. Першим етапом до цього є класифікація місць і причин. Розподіл пожеж по цьому принципу забезпечує однорідність аналізу по таким чинникам, як місце і причина пожежі, газовість і вид енергії, що застосовується. Екзогенні пожежі віднесені до однієї з чотирьох категорій з урахуванням тактико-технічних і техніко-економічних чинників в наступному порядку: категорія - пожежі ліквідовані автоматичними засобами пожежогасіння або членами ВГК і гірниками з допомогою ручних засобів; II категорія - пожежі ліквідовані підрозділами ДВГРС активним засобом з застосуванням як засобів ДВГРС так і шахтних засобів; III категорія - це пожежі ліквідовані підрозділами ДВГРС засобом ізоляції або комбінованим засобом; IV категорія - це пожежі особливо великих розмірів, в результаті яких об'єкт або значна його частина знищена.
На підставі джерел вхідної інформації був сформований інформаційний масив PROHISTORY. При оцінці економічної ефективності пожежного захисту середнє значення збитків від однієї пожежі в кожній категорії вважається постійним при переході від базисної до нової техніки. Це спрощує розрахунок економічної ефективності і водночас поглиблює його.
Економічну ефективність заходу, вплив якого на розподіл пожеж по категоріям визначити важко але є можливість оцінити зменшення часу ліквідації аварії після впровадження заходу, пропонується розраховувати по регресивній моделі, що зв'язує величину збитку з часом ліквідації пожежі.
При роботі з масивом вхідної інформації, з метою отримання прийнятних помилок оцінки, пожежі, що ліквідувалися активним засобом, розглядалися окремо від інших. Отримані результати представляють регресивні моделі для основних місць виникнення екзогенних пожеж.
Якщо в результаті нових технічних або тактичних рішень стане можливим скорочення часу, зв'язане з ефективним гасінням або прискориться сам процес гасіння, то розмір зниження збитків можна визначити як
, (13)
де - середня для даного місця тривалість ліквідації аварій; - те ж саме, але з урахуванням нового проектного рішення.
При розрахунках за цією формулою зниження збитків за рахунок прийняття тактичних рішень слід мати на увазі наступне: в базовому і новому варіантах техніка повинна бути однаковою за якістю і кількістю, значення повинні визначати критичні характеристики, тобто скорочення тривалості ліквідації аварії повинно розраховуватися для критичного шляху сітьового графіка, величину скорочення збитків слід вважати значущою, якщо вона задовольняє нерівності , де - середньоквадратична помилка оцінки.
Залежність, яка встановлена між збитками і часом запізнення, поширює область застосування методики розрахунку економічної ефективності в гірничорятувальній справі. Для проведення регресивного аналізу з вхідного масиву були відібрані 64 спостереження. Аналіз цих даних дозволив побудувати таку регресивну модель
, (13)
де - час запізнення в хвилинах, збитки виражені в тис. грн.
На підставі аналізу законів розподілу встановлено, що найбільш прийнятною є гіпотеза про логарифмічно-нормальний розподіл збитків при рівні значимості .
Економічна ефективність процесу попередження і ліквідації пожежі шахтними засобами на ранній стадії виникнення визначається співвідношенням витрат на захист і імовірних збитків від аварій при існуючій (базовій) і новій техніці. Ефективність нової пожежної техніки визначається для кожного її виду з урахуванням показників призначення і вартості техніки по базовому і новому варіантам.
Розрахунок економічного ефекту від використання нових засобів пожежного захисту за весь період їхнього використання здійснюється за формулою
, (14)
де зміна експлуатаційних витрат виробництва споживача при заміні базових засобів на нові в розрахунку на один об'єкт, грн; відповідно, витрати по базовій і новій техніці зв'язані з її впровадженням, в розрахунку на один виріб, грн; - відповідно, капітальні витрати по базовій і новій техніці, в розрахунку на один виріб, грн; - відповідно кількість, засобів по базовому і новому варіантам з урахуванням насичення об'єкту, що захищається, грн; - економія поточних і капітальних витрат, зв'язаних з аварійно-відновлювальними роботами в розрахунку на одну аварію; N - середньорічне число пожеж на S об'єктах, що підлягають захисту у відповідності з ПБ.
Якщо насичення здійснюється на протязі кількох років то витрати по базовій і новій техніці в розрахунку на довгострокові заходи визначаються з урахуванням чинника часу шляхом приведення майбутніх капітальних і поточних витрат до нинішньої вартості шляхом дисконтування.
Економія поточних і капітальних витрат, зв'язана з аварійно-відновлювальними роботами, в розрахунку на одну аварію визначається як
(15)
тут - очікувані поточні витрати, зв'язані з аварійно-відновлювальними роботами при використанні базової і нової техніки в розрахунку на одну аварію; - те ж для капітальних витрат.
Розглянуті засоби і системи захисту приводять до зниження збитків за рахунок їх впливу на пожежу в ранній стадії розвитку і за рахунок ефективного гасіння розвинутої пожежі.
Розподіл загальних витрат на аварійно-відновлювальні роботи - M(U) на поточні і капітальні здійснюється згідно рівняння
=1.031 - 0.00031M(U), (16)
...Подобные документы
Основи управління сільськогосподарським підприємством в сучасних умовах, особливості формування стратегії управління у кризовий період. Напрямки вдосконалення системи управління на основі комплексної реструктуризації державного підприємства "Новатор".
дипломная работа [774,4 K], добавлен 12.02.2013Особливості структури та елементи Управління з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області, його основні завдання та функції. Аналіз кошторисів даної установи за 2007, 2008 та 2009 роки, формування висновків за даними кошторису.
контрольная работа [52,2 K], добавлен 10.11.2010Витрати як економічна категорія. система управління витратами. Виявлення чинників, що впливають на економію усіх видів ресурсів. Аналіз управління витратами на підприємстві ВАТ "Гайсинський маслосирзавод". Шляхи використання інформаційних технологій.
курсовая работа [83,8 K], добавлен 22.02.2009Прийняття управлінських рішень, спрямованих на аналіз ринкової кон’юнктури - одна з умов успішного функціонування підприємств машинобудівної промисловості. Принципи організаційно-економічного механізму управління раціональним використанням ресурсів.
статья [45,7 K], добавлен 19.09.2017Зміст та роль зовнішньоекономічної діяльності, характеристика її системи управління та показники ефективності. Організаційно-економічна характеристика підприємства. Аналіз фінансового стану організації. Шляхи підвищення рівня управління ЗЕД компанії.
курсовая работа [258,6 K], добавлен 19.09.2014Теоретичні аспекти формування, розподілу і управління прибутком підприємства. Аналіз фінансово-економічних показників підприємства вугільної промисловості. Політика оперативного управління фінансовими ресурсами підприємства, охорона праці та безпека.
дипломная работа [606,4 K], добавлен 05.11.2011Основні напрямки підвищення ефективності використання основних виробничих фондів. Аналіз забезпеченості підприємства ОВФ і аналіз ефективності їх використання. Характеристика системи управління охороною праці, як підсистеми загальної системи управління.
курсовая работа [116,5 K], добавлен 11.09.2010Соціально-економічна сутність зайнятості. Правові та економічні фактори формування зайнятості населення. Попит та пропозиція робочої сили. Управління зайнятістю на державному та регіональному рівнях. Методологія аналізу та оцінки зайнятості населення.
курсовая работа [124,2 K], добавлен 24.09.2011Сутність оплати праці на підприємстві, її головні функції та нормативне забезпечення. Види, форми та системи оплати праці. Особливості економічного механізму нарахування оплати праці в АПК. Методичні основи оплати праці у ЗАТ "Житомирські ласощі".
дипломная работа [3,0 M], добавлен 08.12.2010Поняття ціни на ринку праці та процес її формування. Ринок праці, його основні особливості, функції, елементи, механізм функціонування. Зайнятість населення та її регулювання. Безробіття: сутність, види, класифкація та соціально-економічні наслідки.
презентация [2,8 M], добавлен 10.11.2015Сутність, функції і принципи організації заробітної плати. Договірне регулювання, тарифна система оплати праці та її призначення. Аналіз основних техніко-економічних показників Мушкетівської дистанції, шляхи удосконалення управління системою оплати праці.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 29.03.2013Економічні показники рівня витрат на оплату праці персоналу підприємства. Статистика галузевого рівня оплати праці в Україні в 1995-2007 рр. Характеристика інфраструктури АКБ "Приватбанк". Удосконалення системи оплати праці персоналу АКБ "Приватбанк".
курсовая работа [732,1 K], добавлен 11.07.2010Основи аналізу оплати праці на підприємстві. Елементи і принципи організації оплати праці. Форми і системи оплати праці. Заробітна платня в умовах ринкової економіки. Формування і використання коштів на оплату праці. Чинники які впливають на оплату праці.
курсовая работа [74,3 K], добавлен 08.12.2008Варіанти класифікації населення в економіці праці. Ринок праці як однин з основних і найскладніших елементів ринкової економіки. Трактування персоналу як суб'єкта управління виробничо-господарською організацією. Організаційні структури управління.
контрольная работа [38,3 K], добавлен 19.10.2012Сутність витрат, їх види. Управління витратами на гірничо-збагачувальних комбінатах. Організаційно-економічна характеристика господарської діяльності ПАТ "Північний ГЗК". Організаційно-технічні заходи, спрямовані на зниження собівартості продукції.
дипломная работа [233,0 K], добавлен 09.06.2014Сутність та значення системи менеджменту на підприємстві. Особливості управління маркетинговою діяльністю, виробництвом, персоналом, фінансами та логістичними процесами. Аналіз асортименту продукції та структури ринку. Організація управлінської праці.
дипломная работа [113,0 K], добавлен 28.05.2013Типи, причини, чинники зростання і формули розрахунку рівня безробіття, його соціально-економічні наслідки. Моделі динаміки робочої сили і чинники, що визначають природний рівень безробіття. Аналіз ситуації на ринку праці США і динаміка рівня безробіття.
курсовая работа [104,2 K], добавлен 19.04.2009Сутність економічної безпеки підприємства, її структура та компоненти, фактори, що впливають на формування. Оцінка діяльності по підтримці економічної безпеки на підприємстві, що вивчається, розробка шляхів оптимізації управління даною категорією.
курсовая работа [76,7 K], добавлен 14.09.2016Визначення проблем фірми, її слабкі та сильні сторони, місце фірми на ринку та серед конкурентів. Економічні методи управління персоналом. Техніко-економічний аналіз та планування, встановлення економічних норм та нормативів управління виробництвом.
контрольная работа [30,5 K], добавлен 15.05.2008Економічний зміст продуктивності праці, її показники та методи вимірювання. Нормативно-правове регулювання процесів управління продуктивністю праці. Аналіз стану продуктивності праці на СТО "Гавань", резерви її підвищення. Оцінка трудового потенціалу.
курсовая работа [307,3 K], добавлен 19.10.2013
