Організаційно-економічні основи управління охороною праці у вугільній промисловості

де - частина поточних витрат в загальній сумі витрат на аварійно-відновлювальні роботи.

Для базового варіанту очікувані збитки визначаються за формулою:

M(U₁)=P₁₁ (U₁₁)+P₂₁(U₂₁)+P₃₁(U₃₁)+P₄₁(U₄₁), (17)

де P₁₁, P₂₁, P₃₁, P₄₁ - імовірність виникнення пожежі відповідної категорії; U₁₁, U₂₁, U₃₁, U₄₁ - очікувані збитки від пожежі відповідної категорії.

Вхідні дані для розрахунку M(U₁) приймаються за результатами аналізу матеріальних наслідків аварій.

Варіант, прийнятий для порівняння в якості базового, повинен задовольняти вимогам ПБ в частині повного насичення об'єктів, що захищаються базовою технікою. Якщо встановлено, що не всі об'єкти, що захищаються оснащені базовою технікою, виконується умовне перерахування до повного насичення, при цьому перераховується M(U₁) за рахунок перерозподілу імовірностей в сторону збільшення імовірності гасіння пожежі на ранній стадії в зв'язку з додатковим умовним збільшенням засобів пожежного захисту до рівня, відповідного ПБ. Очікувані збитки від однієї пожежі, що скориговані з урахуванням вимог ПБ, приймаються як база для розрахунку економічного ефекту і мають вигляд

(18)

Значення визначається з виразу

, (19)

де - коефіцієнт, що характеризує фактичний рівень насичення розглянутих об'єктів базовою технікою.

Очікувані збитки від пожежі з урахуванням застосування нової техніки визначаються за формулою

M(U₂)=P₁₂U₁₂+P₂₂U₂₂+P₃₂U₃₂+P₄₂U_42, (20)

Скорочення збитків відбувається за рахунок перерозподілу імовірностей гасіння пожеж між ранньою стадією і стадіями розвинутої пожежі. Значення величини очікуваних збитків при використанні нової техніки на початковій стадії гасіння пожежі M(U₂) визначається за формулою

(21)

де - імовірність події, що пожежа, яка переходить в II-IV категорію при використанні базової техніки, у випадку впровадження нової техніки тушиться в ранній стадії.

Значення M(U₂) при використанні нової техніки для гасіння розвинутої пожежі розраховується з врахуванням, що

, (22)

де - імовірності подій, при яких пожежа, що раніше приводила до ущербу III і IV категорії тяжкості не виходить за межі II категорії і відповідно, що приводила до ущербу IV категорії, не виходить за межі III категорії.

Імовірності гасіння розвинених пожеж визначаються за формулами

, (23)

, (24)

(25)

При цьому . Величини визначаються для конкретних видів техніки з урахуванням області їхнього можливого застосування, а також показників призначення і організаційних чинників.

Розрахунок річного економічного ефекту від заміни горючих матеріалів (виробів) менш горючими

(26)

де () - коефіцієнт, що характеризує зменшення середньорічного числа пожеж в результаті застосування нового матеріалу; Ц₁, Ц₂ - відповідно ціна нового і старого матеріалу, розрахованого за оптовими цінами з урахуванням транспортних і інших видатків в розрахунку на 1 п. м. виробки або інший вимірник, грн.; С_2, С₁ - відповідно, собівартість робіт по новому і базовому варіантах в розрахунку на 1 п. м. виробки, грн.; Q_Г - річний обсяг робіт по заміні старого матеріалу (виробу) новим, в натуральних одиницях.

Очікувані збитки від однієї екзогенної пожежі в результаті насичення на протязі L років об'єктів, що захищаються, новою пожежною технікою для шахтних засобів захисту визначається за формулою

(27)

а для засобів захисту, призначених для гасіння розвиненої підземної пожежі

+, (28)

Теорія сумірності витрат і результатів для класу рідких подій може бути застосована і до ендогенних пожеж. Як і для екзогенних пожеж, в основі визначення економічного ефекту лежить перерозподіл імовірностей гасіння пожеж по їхнім категоріям. Оскільки статистичні засоби прогнозу початку, розвитку і ліквідації ендогенної пожежі не відрізняються від аналогічних засобів, характерних для екзогенних пожеж, то їх також можна умовно поділити на чотири категорії, маючи на увазі, що кожна пожежа, з певною імовірністю, може в будь-який момент свого розвитку знаходитися тільки в одному з станів, якому відповідає певний метод його ліквідації.

По аналогії з екзогенними пожежами, при впровадженні нової техніки, призначеної для виявлення і гасіння ендогенних пожеж, економічний ефект виникає в результаті перерозподілу категорій пожеж при незмінному, прийнятому в базі, середньорічному значенні числа фактично виниклих пожеж.

При впровадженні нової техніки, призначеної для профілактики ендогенних пожеж, економічний ефект отримують в результаті зменшення середньорічного числа пожеж в регіоні, що досліджується при незмінному фактичному значенні збитків на даному об'єкті, що захищається.

Основною умовою правильності виконання розрахунків є повне умовне насичення новою технікою шахт, де передбачується її впровадження. Розміщення нової техніки по об'єктам, що підлягають захисту, виконується в точній відповідності з ПБ або вимогами проекту. Таким чином, тут враховується як зменшення середніх збитків від пожежі, так і зниження їхнього числа.

Значним чинником, що впливає на число пожеж є кількість об'єктів (діючих очисних вибоїв, відпрацьованих дільниць і підготовчих виробок). Тому концентрація робіт за рахунок зростання швидкості руху очисної лінії вибоїв і відповідного зменшення числа об'єктів є основною передумовою зниження імовірності виникнення ендогенних пожеж і збитків від них.

Розрахунок економічного ефекту від виробництва і використання нових засобів виявлення, оповіщення і ліквідації ендогенних пожеж за весь термін їхньої експлуатації здійснюється за формулою

(29)

Розрахунок економічного ефекту від виробництва і використання нового серійно обладнання призначеного для попередження самозаймання вугілля за весь термін його експлуатації при відпрацюванні пластових родовищ вугілля визначається за формулою

(30)

де - економічний ефект, від очікуваного скорочення кількості ендогенних пожеж в результаті застосування нової захисної техніки (технології), грн.

 (31)

де N, N₁ - середньорічна кількість пожеж до і після впровадження нової захисної техніки (технології), M_i(U) - середнє значення збитків від однієї пожежі в регіоні, де застосовується нова захисна техніка (технологія), тис. грн.

Розробці методів системного управлінні витратами на охорону праці присвяченій шостий розділ.

Процес розподілу засобів захисту в певній мірі регулюється правилами безпеки. Однак цих засобів як правило недостатньо для повного насичення всіх шахт водночас, а особливо нині, при різкому занепаді виробництва. Тому виникає необхідність в розробці методу ефективного розподілу засобів аварійного захисту при неповному оснащенні ними всіх споживачів. Основний недолік існуючого розподілу засобів захисту є відсутність будь-якої оцінки його результатів. При дослідженні цього питання враховується заміна існуючих видів захисту на більш ефективні і насичення шахт наявними засобами захисту до рівня передбаченого ПБ.

Для оптимізації розподілу обмежених засобів захисту серед М різноманітних об'єктів при L кількості груп шахт, однорідних по певному признаку необхідно знайти таку матрицю, щоб

. (32)

При обмеженнях

, (33)

де кількість одиниць засобів даного виду, необхідних по ПБ для захисту об'єктів j-го виду i-ї групи шахт; кількість наявних засобів на об'єкті, що захищається; R - кількість засобів, що підлягають розподілу.

Задача розподілу відноситься до класу задач нелінійного програмування і її рішення виконується з використанням сучасних програмних засобів на ЕОМ.

Для врахування впливу комплексу організаційно-економічних процесів на умови і охорону праці на шахті ім. Бажанова ГХК «Макієввугілля» були виконані розрахунки, зв'язані з аналізом, прогнозом і економічним обґрунтуванням рішень в області охорони праці. На підставі вивчення відповідних чинників і показників виробництва розроблені економіко-математичні моделі, які включають моделі трудомісткості по основним процесам (очисним і підготовчим роботам, підземному транспорту, ремонту і підтриманню виробок), а також по основним показникам роботи шахти в цілому (собівартості видобутку і продуктивності праці робітників по видобутку вугілля). Була прийнята ланцюгова схема побудови моделей для великого числа значимих чинників. Далі аналізувався вплив структури штату по стажу роботи на рівень продуктивності праці і травматизму. В результаті отримані статистичні значущі оцінки для груп: від 1 до5 років, від 5 до 10 років і більш 15 років.

Отримані моделі свідчать про те, що по групі гірників зі стажем роботи від 1 до 5 років продуктивність праці знижується на 0.48% при збільшенні питомої ваги робітничих даної групи на 1%, що, в свою чергу, призводить до зростання частоти травматизму на 1.81%. В групі гірників зі стажем роботи від 5 до 10 років продуктивність праці зростає на 0.44% при зростанні частки робітників цієї групи на 1%, що приводить до зниження частоти травматизму на 1.05%.

Аналіз частоти травматизму по всім чинникам, що приводять до травм (без врахування травматизму, зв'язаного з аваріями) дозволив встановити залежність

(34)

де - число випадків травматизму на 1000 підземних робітників; V - середня швидкість руху лінії очисних вибоїв, м/міс; - середнє значення долі виробок з незадовільним перетином, %.

Виконані дослідження дозволили розробити нові методи управління поточними і капітальними витратами на створення безпечних умов праці засновані на алгоритмі планування витрат на підтримання рівня техніки безпеки, що полягає в реалізації послідовності розрахунків і формуванні матриць базового і прогнозного періодів.

Алгоритм планування витрат на підтримку рівня техніки безпеки полягає в реалізації послідовності розрахунків та формування матриць базового і прогнозного періодів і включає етапи:

1) По кожній шахті об'єднання формується базова матриця небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

2) В клітини матриці заносяться значення економічних оцінок небезпечних та шкідливих виробничих факторів і визначається відповідний ранг.

3) Кожна сторона матриці А відповідає певній технічній одиниці, всього m строчок; кожен стовпець матриці А відповідає певному виду небезпечних та шкідливих виробничих факторів, всього n стовпців. Таким чином, базова m_*n матриця A[a_ij] є матрицею економічних оцінок небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

5) Аналогічні матриці складаються на кожен рік планового періоду, виходячи з прийнятого порядку відробки запасів.

6) По кожній шахті, з врахуванням конкретного складу небезпечних та шкідливих виробничих факторів, визначаються питомі витрати по кожному виду на одиницю економічної оцінки цих факторів

7) Формується матриця питомих витрат Q=[q_ij] такої ж розмірності, що і матриця небезпечних та шкідливих виробничих факторів, і визначається прямий добуток матриць

, (35)

який є матрицею загальних базових витрат на охорону праці в розрахунку на 1 т добутку, де результат строчки є загальні питомі витрати по i-й шахті, а стовпця - загальні витрати по j-му виду небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Будується матриця небезпечних та шкідливих виробничих факторів в t-м році планового періоду , елементи якої також перемножуються на Q, що дозволяє сформувати матрицю загальних планових питомих витрат. Ці витрати будуть пропорційні величині економічної оцінки небезпечних та шкідливих виробничих факторів

. (36

Порівнюючи планові і базові витрати, визначають їх приріст за роками, по шахтам та за видами профілактичних заходів.

Таким чином послідовність побудови матриць наступна

. (37)

Можливість рангування шахт в базовому році та по рокам планового періоду за усіма видами небезпечних і шкідливих виробничих чинників створює об'єктивні передумови раціонального розподілу обмежених ресурсів з метою докорінного поліпшення охорони праці. Це доцільно здійснювати запропонованим методом укрупненого розподілу наявних ресурсів на захист від наявних небезпечних та шкідливих виробничих факторів, суть якого полягає в виділенні ресурсів пропорційно рангу небезпечного чи шкідливого фактору.

Висновки

В дисертаційній роботі наведені наукове обґрунтування, узагальнення та створені методологічні основи для використання одержаних теоретичних рішень щодо економічного оцінювання фактичних і проектних заходів та засобів захисту працюючих від шкідливих та небезпечних виробничих факторів у вугільних шахтах, які сприяють підвищенню надійності систем захисту і зниженню соціально-економічного збитку від аварійних явищ, що вирішує актуальну науково-технічну проблему збереження життя і здоров'я працюючих в умовах вугільних шахт.

Найбільш важливі наукові та практичні результати, висновки і рекомендації полягають в наступному:

1. Виявлені та досліджені фактори, які визначають соціально-економічні особливості формування системи управління охороною праці на вугільних шахтах. Показано, що існуючі нормативні принципи і методологічні підходи до оцінювання шкідливих та небезпечних виробничих факторів технологічних процесів і систем захисту від них орієнтовані тільки на синтез технічних систем, не забезпечують прийнятні характеристики системи охорони праці і тому не сприяють підвищенню її ефективності.

2. Досліджені процеси, що впливають на зміну рівня небезпечності праці в умовах вугільних шахт. Встановлено, що між параметрами аварійних процесів і гірничотехнічними параметрами існують функціональні зв'язки, неврахування яких приводить до значущої похибки оцінок параметрів фактичних і прогнозованих станів охорони праці. Виявлено різний характер матеріальних наслідків аварійних і шкідливих явищ, що виникають на вугільних шахтах, в залежності від гірничо-геологічних умов, стану охорони праці на них та розподілення коштів на заходи по захисту робітників від шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що дало можливість класифікувати вугільні шахти, в залежності від потенційної небезпеці виникнення аварій.

3. Доведено, що оцінювання шкідливих і небезпечних виробничих факторів технологічних процесів та систем захисту від них є багатоцільовим, кожна ціль досягається у своїй області параметричних рішень. Як пріоритетні, виділені оцінювання параметрів шкідливих і небезпечних виробничих явищ за соціально економічним збитком і оцінювання ефективності заходів і систем захисту працюючих від шкідливих та небезпечних виробничих факторів - за економічним та соціальним ефектом від їх впровадження.

4. Вперше розроблені принципи, методологія й алгоритми оцінювання шкідливих і небезпечних виробничих явищ та ефективності заходів і систем захисту від них. Встановлено, що оцінювання параметрів шкідливих та небезпечних виробничих явищ за соціально-економічним збитком повинно здійснюватися з врахуванням фактичних функціональних зв'язків між параметрами аварійних процесів і такими гірничотехнічними параметрами як потужність вугільних пластів, глибина розробки, технологія видобутку вугілля, рівень концентрації гірничих робіт та структура об'єктів.

Розроблений метод оцінки професійної шкідливості технологічних процесів, заснований на рангуванні по рівню шкідливості об'єктів, який враховує постійну дію шкідливих факторів виробництва на працюючих, чисельність працюючих в зоні дії шкідливих факторів, тяжкість роботи та другі показники, що характеризують умови праці. В основу побудування рангу шкідливості об'єктів по запиленості покладена величина гранично допустимого часу перебування працюючих в контакті з пилом, яка визначає, на протязі якого часу в легенях робітника накопичується критична маса пилу, що виключає імовірність захворювання пневмоконіозом.

5. Розроблено універсальний метод економічного оцінювання умов праці на вугільних шахтах, що заснований на інтегральних показниках небезпечності і шкідливості технологічного процесу, який дозволяє коректно оцінити ефективність організаційної структури і техніко-економічних показників системи охорони праці та надійності систем захисту працюючих від шкідливих і небезпечних виробничих явищ. Економічна оцінка є інтегральною мірою небезпечності і шкідливості об'єкта чи технологічного процесу, вона забезпечує перехід від окремих до приведених узагальнених характеристик стану охорони праці на вугільних шахтах і виступає як діагностична база для перерозподілу витрат на заходи та засоби з охорони праці.

6. Показано, що аварії, які виникають на вугільних шахтах, підкорюються закону Пуассона і для вирішення задач зв'язаних із спорадичними нерегулярними явищами, якими є ці аварії, доцільно використання імовірних моделей, що дозволяє враховувати імовірну природу гірничо-геологічних процесів, а для врахування динаміки явищ, при побудові економіко-математичних моделей оцінок шкідливих та небезпечних виробничих факторів, необхідно використовувати гіпотези про диференціально-адитивне уявлення економічних наслідків аварій і стохастичну залежність між стадіями розвитку аварій, засобами та способами їх ліквідації.

Запропоновані нові принципи формування бази даних для виконання коректного оцінювання небезпечності шахт по екзогенним та ендогенним пожежам, вибухам і викидам вугільного пилу та газу, що засновані на використані методів математичної статистики малих вибірок і врахуванні горно-технічних особливостей об'єктів при виділені їх в однорідні групи.

7. Розроблені принципи, методологія і алгоритми, на базі яких побудовані економіко-математичні моделі оцінок ефективності витрат на системи захисту від шкідливих та небезпечних явищ. Встановлені закономірності розподілу збитку від аварій на вугільних шахтах в залежності від місця виникнення пожежі, горючості матеріалу і насичення об'єкту засобами захисту, на основі яких розроблена методика розрахунку економічної ефективності використання нової техніки і засобів призначених для профілактики та гасіння пожеж;

8. Розроблені нові принципи вирішення задачі оптимального розподілу обмежених ресурсів, що виділяються на захист працюючих від небезпечних явищ, які дозволяють врахувати багаточинність задачі. Обгрунтовано неприпустимість застосування методів класичної теорії математичної оптимізації для її розв'язування, розроблена методологія щодо управління поточними та капітальними витратами на створення безпечних умов праці з використанням матричного методу планування і з врахуванням економічних оцінок шкідливих та небезпечних виробничих факторів.

9. Наукові результати досліджень та розробок були використані при оцінюванні стану охорони праці на шахтах Донбасу; в роботах науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості (МакНДІ) при розробці нормативних документів та рекомендацій, в тому числі «Руководства по выбору горнотехнических способов нормализации климатических условий на выемочных участках глубоких шахт» та «Методических рекомендаций по профилактике производственного травматизма на шахтах Украины» (Затверджені Мінвуглепромом України) та при проектуванні систем та заходів з охорони праці в проектах інститутів Донгіпрошахт і Дніпрогіпрошахт.

Наукові положення стосовно оцінки небезпечних та шкідливих виробничих факторів, закономірностей аварійних процесів, які мають місце в підземних умовах, а також результати аналітичних досліджень доцільно використати для подальшого розвитку науково обгрунтованих методів управління охороною праці в вугільній промисловості. Розроблені нормативні документи рекомендуються для впровадження на всіх вугледобувних підприємствах Мінвуглепрому України, з метою поліпшення якості планування робіт та підвищення ефективності витрат на охорону праці. Перспективним напрямком є створення на базі результатів досліджень, запропонованих підходів до економічної оцінки аварійності, небезпечних та шкідливих виробничих факторів єдиної автоматизованої системи управління охороною праці у вугільній промисловості.

Основні положення і результати роботи викладені в наступних публікаціях

Кучеба П.К. Организационно-экономический механизм управления охраной труда на шахтах. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1997. - 288 с.

Осипов С.Н., Кучеба П.К., Кессарийский Ю.В. Упругие свойства горных пород и безопасность подземной разработки. - К.: Техніка, 1979. - 159 с.

Кучеба П.К. Прогнозирование инженерно-геологических условий глубоких горизонтов Донбасса. - Донецк: Донбасс, 1975. - 110 с.

Кучеба П.К. Проблемы охраны труда в новых условиях хозяйствования. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. - 180 с.

Перспективные методы интенсификации производства / В.А. Кузин, В.И. Силаев, П.К. Кучеба и др. - Донецк: Изд-во «ПС», 1997. - 178 с.

Сойфер П.А., Кучеба П.К. Пособие машиниста подземных установок. К.: Техніка, 1985. - 180 с.

Кучеба П.К., Фесенко Н.А. Пособие мастеру-взрывнику угольных шахт. - Киев: Техніка, 1990. - 165 с.

Кучеба П.К. Экономические методы управления охраной труда. - Донецк: ДонГАУ, 1996. - 29 с.

Техника и технология важнейших отраслей топливно-энергетического комплекса / Г.Г. Цыбровский, С.Ф. Поважный П.К. Кучеба и др. - Донецк: ДонГАУ «ПС», 1998. - 204 с.

Кучеба П.К., Глушко В.Г., Кущ А.М. Ультразвук в разведочном бурении. - Донецк: Донбасс, 1974. - 68 с.

Кучеба П.К., Платонов В.А., Шульга В.Г. О задачах по дальнейшему совершенствованию работы учебно-курсовой сети и обеспечению безопасных условий труда в угольной промышленности. - Донецк: ЦБНТИ, Минуглепром, 1973. - 22 с.

Кучеба П.К., Спицин Г.А., Шульга В.Г. Программа краткосрочных курсов по изучению рабочими и инженерно - техническим персоналом шахт безопасных приемов крепления лав с узкозахватными комбайнами. - Донецк: ЦБНТИ, Минуглепром, 1973. - 26 с.

Уголь лав-тысячниц / П.К. Кучеба, В.Г. Шульга, В.А. Дубоделов и др. - Донецк: Донбасс, 1997. - 72 с.

Осипов С.Н., Кучеба П.К., Сенченко И.С. Борьба со стрелянием угольных пластов на шахтах Донбасса. Экспресс-информация. - Донецк: Донбасс, 1977. - 22 с.

Кучеба П.К. Опыт проведения горизонтальных и наклонных горных выработок. - М.: ЦНИЭИуголь, 1985. - 40 с.

Кучеба П.К., Фабричный О.И. Ремонт и восстановление горных выработок. - М.: ИПК Минуглепрома СССР, 1990. - 47 с.

Повышение эффективности угольного производства / Ю.И. Рудницкий, П.К. Кучеба, С.Ф. Поважный и др. - Донецк: Донбасс, 1990. - 90 с.

Опыт, результаты использования гидравлической закладки и область их применения на тонких крутых пластах Донбасса / Э.И. Гайко, С.С. Гребенкин, П.К. Кучеба и др. - Донецк: ЦБНТИ, Госуглепром Украины, 1993. - 107 с.

Руководство по выбору горнотехнических способов нормализации климатических условий на выемочных участках глубоких шахт / В.А. Кузин, П.К. Кучеба, В.Р. Алабьев и др. - Макеевка: Донбасс, 1995. - 44 с.

Кучеба П.К., Сенченко И.С. Предупреждение стреляний угольных пластов // Безопасность труда в промышленности. - 1976. №36. - С. 23-28.

Кучеба П.К. Прогнозирование стреляний на угольных пластах крутого падения // Безопасность труда в промышленности. - 1976. №8. - С. 12-13.

Кучеба П.К. Исследование процесса стреляния угля на крутых пластах Донбасса // Уголь Украины. - 1976. №10. - С. 8-10.

Кучеба П.К., Иванов В.Г., Левина Б.М. Влияние обнажения кровли за комбайном на ее устойчивость // Уголь Украины. - 1981. №8. С. 16-17.

Левина Б.М., Кучеба П.К., Иванов В.Г. Обрушаемость кровли в лавах с индивидуальной крепью // Уголь Украины. - 1981. №2. - С. 13-15.

Кучеба П.К. Влияние процессов сдвижения на безопасность труда // Техника безопасности, охрана труда и горноспасательное дело. - М., 1986. - Вып. 5. - С. 54-59.

Квасник О.И., Кучеба П.К. Совершенствование системы подготовки и обучения кадров // Уголь Украины. - 1988. №7 - С. 13-15.

Поважный С.Ф., Кучеба П.К. К науке управления в угольной промышленности // Уголь Украины. - 1994. №5 - С. 16-17.

Кучеба П.К. Шахтерские забастовки и роль руководителя // Уголь Украины. - 1996. №8. - С. 31-32.

Кучеба П.К. Возможности экономического управления охраной труда // Безопасность труда в промышленности. - 1996. №10. - С. 5-9.

Кучеба П.К., Кузьменков Н.В., Батченко Л.В. Упорядочение горных работ - основа безопасности на шахтах // Сб. научн. тр. ДГМИ, 1996. - Вып. 81. - С. 13-16.

Кучеба П.К. Основные экономические аспекты управления охраной труда // Охрана труда. - 1997. №7. - С. 17-19.

Смолько А.Д., Поважный С.Ф., Кучеба П.К. Комплексный подход к управлению жизнедеятельности шахтерских городов // Уголь Украины. - 1997. №6. - С. 27-28.

Кучеба П.К., Овчаренко Л.Д. О проблеме управления профессиональным риском в угольной промышленности // Охрана труда. -1998. №4. - С. 16-18.

Ющенко А.Ю., Кучеба П.К. Методика определения экономического эффекта очистки шахтных трубопроводов // Горноспасательное дело. Тр. НИИГД - Донецк, 1998. - С. 24-28.

Кучеба П.К. Організаційно-економічний механізм регулювання безпеки праці // Експрес-новини (техніка, виробництво). - 1999. №3-4. - С. 14-15.

Кучеба П.К., Севостьянова С.И., Босюк А.А. Оперативное управление безопасностью труда в производственных процессах шахт // Економічний вісник НГА України, Т. 1. - Дніпропетровськ, 1999. - С. 179-182.

Кучеба П.К. Научные основы экономического управления условиями труда // Економічний вісник НГА України, Т.2. - Дніпропетровськ, 1999. - С. 84-87.

Silaev V.I., Kutseba P.K. Safety work increase by means of a the automation of production processes // Mine Planning and Equipment Selection 1999 & Mine Environmental and Economical Issues 1999. - Dnepropetrowsk, 1999. - S.84-87.

Кучеба П.К., Босюк А.А. Экономические аспекты охраны труда на предприятиях различных форм собственности // Тез. докл. междунар. конф. молодых ученых экономистов «Менеджмент в экономике переходного периода», г. Донецк, 4-5 декабря 1997 г. - Донецк, 1997. - С. 132-134.

Кучеба П.К., Севостьянова С.И., Босюк А.А. Система обработки информации при управлении производством // Тез. докл. междунар. научн.-практич. конф. 13-th International Committee on Futovftion in Mining Conference, Donetsk, September 8-11, 1998. Доклад №87, секция 5 ICAMC - 98. - 4 с.

Кучеба П.К. Економічні аспекти управління охороною праці у вугільній промисловостi // Збірник доповідей міжнар. науково-практич. конф. «Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку», м. Хмельницький ТУП, 1997. - С. 102-103.

А.с. 1357580 CCCР, МКИ E21-D19/04. Временная передвижная крепь для подготовительных выработок / П.К. Кучеба, М.В. Чурадзе, А.Ф. Губин /СССР/. - №3884977/22-03. Заявлено 31.01.86. Опубл. 07.12.87 г. Бюл. №45 // Открытия. Изобретения. - 1987. №45. С. 115.

А.с. 1763660 СССР, МКИ Е21-С41/18, ил. Способ разработки мощных самовозгорающихся угольных пластов. / В.Н. Канистеров, П.К. Кучеба, Л.С. Смирнов /СССР/. - №4863403/03. Заявлено 14.05.80. Опубл. 23.09.92 г. Бюл. №35 // Открытия. Изобретения. - 1992. - №35. - С. 129.

А.с. 1763659 СССР, МКИ Е21-С41/18. Способ разработки мощных пластов / В.Н. Канистеров, П.К. Кучеба, Ф.М. Киржнер и др. /СССР/. - №4860201/03. Заявлено 15.06.90. Опубл. 23.09.92 г. Бюл. №35 // Открытия. Изобретения. - 1992. - №35. - С. 129.

Размещено на Allbest.ru