Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів

3.1 Методичні рекомендації з економічного обґрунтування заходів щодо поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства в часі

Підвищення ефективності використання річного робочого часу

Величина робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства залежить від їх технічного стану протягом року, забезпеченості підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами, організації виробництва, від попиту на продукцію тощо.

Ефективність використання робочого часу основних виробничих фондів характеризує коефіцієнт використання річного робочого часу. Щоб підвищити його рівень і, відповідно, забезпечити підвищення ефективності використання основних виробничих фондів, необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на підвищення їх технічного стану, особливо активної частини (технічне обслуговування, ремонт тощо) та поліпшити забезпеченість підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами за умови, що буде забезпечуватися збут продукції підприємства. Ці заходи дозволяють збільшити тривалість використання основних виробничих фондів в межах 5-30 відсотків, що вплине на рівень ефективності виробництва.

1. Визначаємо загальна величина збільшення робочого часу використання основних виробничих фондів у плановому році

(3.1)

де Р_ч - приріст робочого часу використання ОВФ, днів;

Р_чб - фактичний робочий час використання ОВФ у базовому році, днів;

Д_рч - величина збільшення річного робочого часу використання ОВФ у плановому році, відсотків від величини базового року.

днів.

2. Визначаємо коефіцієнт використання робочого часу у плановому році:

(3.2)

де Р_чпл - плановий (можливий) робочий час використання ОВФ.

2. Визначаємо збільшення числа змін використання ОВФ підприємства у плановому році за рахунок збільшення робочого часу:

(3.3)

де Зм_пл - приріст числа змін використання ОВФ, змін;

К_змб - коефіцієнт змінності використання ОВФ у базовому році.

зміни

4. Визначається загальне число змін використання ОВФ при базовому рівні змінності їх використання:

(3.4)

де Зм_пл - величина змін використання ОВФ у плановому році.

зміни

5. Визначаємо приріст обсягу виробництва продукції підприємства за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ:



(3.5)

де О_рчпл-приріст обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ;

О_б - обсяг виробництва продукції у базовому році;

Зм_б - число змін використання ОВФ у базовому році.

тис. грн.

6. Визначаємо додаткові витрати підприємства, пов'язані із збільшенням величини річного робочого часу, виходячи із нормативу додаткових витрат на 1 тис. грн. активної частини ОВФ - 0,1 грн. у додаткову зміну:

(3.6)

де Д_рч - додаткові витрати, пов'язані із збільшенням річного робочого часу використання ОВФ;

Б_ва - балансова (первісна) вартість активної частини ОВФ;

С_зм - додаткові витрати, в грн. на 1 тис. грн. балансової вартості активної частини ОВФ у додаткову зміну.

тис. грн.

7. Визначаємо зниження собівартості продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості (вартості) продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. обсягу продукції.

Долю цих витрат визначаємо за формулою:

(3.7)



де Да/ві - доля амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції і-го року;

Б_ві - балансова вартість ОВФ в і-му році;

а - норма річних амортизаційних відрахувань;

О_і - обсяг виробництва продукції в і-му році.

Доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції становить:

а) у базовому році

грн./грн.

б) у плановому році

грн./грн.

Економія витрат виробництва за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань становитиме:

(3.8)

де А/в_пл - економія річних амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції;

О_пл - річний обсяг виробництва продукції у плановому році.

тис. грн.

Економія собівартості продукції підприємства у плановому році становитиме:

(3.9)

де С_рч - зниження собівартості продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ.

тис. грн.

Підвищення ефективності використання внутрішньозмінного часу.

В процесі виробництва продукції на підприємстві можливі втрати робочого часу протягом зміни використання ОВФ. Основними причинами втрат цього часу є простій обладнання через його технічний стан, що можна характеризувати коефіцієнтом технічної готовності, та через інші організаційно-господарські причини. Внутрішньозмінні втрати робочого часу використання ОВФ призводять до зменшення обсягу виробництва продукції - пропорційно втратам внутрішньозмінного часу.

Щоб зменшити внутрішньозмінні втрати робочого часу використання ОВФ на підприємстві, а відповідно, підвищити коефіцієнт використання внутрішньозмінного робочого часу, необхідно здійснювати додаткове їх технічне обслуговування, поточний ремонт обладнання та інші організаційно-господарські заходи. Проведення комплексу заходів щодо підвищення коефіцієнта використання внутрішньозмінного часу дозволяє зменшити втрати внутрішньозмінного робочого часу в межах 5-20 відсотків. Проте проведення комплексу заходів щодо підвищення ефективності використання внутрішньозмінного робочого часу потребує додаткових витрат підприємства.

1.Визначаємо загальна величина зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу використання ОВФ підприємства у плановому році:

(3.10)

де Взрч_пл - загальна величина зменшення втрат внутрішньозмінного часу в плановому році;

Ввзч_б - втрати внутрішньозмінного часу використання ОВФ у базовому році, год.;

Взч_пл - величина зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу використання ОВФ у плановому році, відсотків;

К_зм - коефіцієнт змінності.

години

По відношенню до робочого часу в годинах зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу у відсотках становитиме:

%

2. Визначаємо збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зменшення втрат внутрішньозмінного часу використання ОВФ підприємства. Це збільшення відбувається, як свідчить виробничий досвід, прямо пропорційно зменшенню втрат внутрішньозмінного часу:

(3.11)

де О_взч - збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу використання ОВФ;

О_б - обсяг виробництва продукції у базовому році;

Взрч_пл - величина зменшення втрат внутрішньозмінного часу в плановому році, відсотків.

тис. грн.

3. Визначаємо додаткові витрати підприємства, пов'язані із зменшенням втрат внутрішньозмінного робочого часу використання ОВФ. Розрахунок ведеться виходячи із нормативу витрат на 1 тис. грн. активної частини ОВФ на кожен відсоток зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу - 0,4 гривні:

(3.12)

де Д_взрч - додаткові витрати підприємства, пов'язані із зниженням втрат внутрішньозмінного робочого часу;

С_взрч - додаткові витрати з розрахунку на 1 тис. грн. активної частини ОВФ на 1 відсоток зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу.

тис. грн.

4. Визначається зниження витрат виробництва продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. обсягу продукції.

Доля цих витрат визначається за формулою:

(3.13)

де Да/в_і - доля амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці обсягу продукції і-го року;

Б_ві - балансова вартість ОВФ підприємства в і-му році;

а - норма річних амортизаційних відрахувань;

О_і - обсяг виробництва продукції в і-му році.

Доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці вартості продукції становитиме:

а) у базовому році

грн./грн.

б) у плановому році

грн./грн.

Економія амортизаційних відрахувань в одиниці вартості продукції становитиме:

(3.14)



тис. грн.

Зниження собівартості продукції підприємства за рахунок зменшення втрат внутрішньозмінного часу буде становити:

(3.15)

де С_взрч- величина зниження собівартості продукції за рахунок зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу використання ОВФ.

тис. грн.

5. Визначається коефіцієнт використання внутрішньозмінного часу у плановому році:

(3.16)

де Т_зм- тривалість зміни;

В_з - втрати внутрішньозмінного часу.

Підвищення ефективності збільшення змінності використання ОВФ.

Змінність використання ОВФ характеризується коефіцієнтом змінності. Підвищення коефіцієнта змінності використання ОВФ забезпечує збільшення тривалості роботи цих фондів, особливо їх активної частини, що впливає на збільшення обсягу виробництва продукції підприємством.

Досягти збільшення коефіцієнта змінності використання ОВФ можливо на основі впровадження комплексу технічних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на підвищення рівня технічного стану ОВФ, забезпечення процесу виробництва матеріально-технічними та трудовими ресурсами, поліпшення організації виробництва і праці тощо. Як свідчить виробничий досвід, запроектовані заходи дозволяють збільшити змінність використання ОВФ на 5-30 відсотків. На практиці збільшення змінності використання ОВФ відбувається в першу, другу та третю зміни роботи підприємства. Проте впровадження запроектованих заходів щодо збільшення змінності використання ОВФ потребує додаткових витрат, які необхідно враховувати при визначенні ефективності використання цих фондів.

1. Визначаємо величина збільшення змінності використання ОВФ на підприємстві. Виходячи із вихідних даних, збільшення коефіцієнта змінності використання ОВФ становитиме:

(3.17)

де К_зм - збільшення коефіцієнта змінності використання ОВФ;

Б_ві - балансова вартість приросту ОВФ, що будуть додатково використовуватися в і-ту зміну;

Б_впл - балансова вартість ОВФ підприємства в плановому році:

2. Визначаємо коефіцієнт змінності використання ОВФ у плановому році:

(3.18)

де Кзм_б і Кзм_пл - коефіцієнти змінності використання основних виробничих фондів відповідно у плановому і базовому роках.

Коефіцієнт змінності використання ОВФ підприємства можна визначити і за такою залежністю:



(3.19)

де Б_ві - балансова вартість ОВФ підприємства, що використовуються у і-ті зміни;

n - кількість змін;

Б_впл - балансова вартість ОВФ підприємства у плановому році.

3. Визначаємо число змін використання ОВФ у плановому році у зв'язку із збільшенням коефіцієнта змінності:

(3.20)

де З_мпл - число змін використання ОВФ у плановому році;

Рч_пл - робочий час використання ОВФ у плановому році;

Кзм_пл - коефіцієнт змінності використання ОВФ у плановому році.

зміни

4. Визначаємо збільшення обсягу виробництва продукції у зв'язку із збільшенням коефіцієнта змінності використання ОВФ підприємства виходячи із обсягу виробництва продукції в одну зміну в базовому році:

(3.21)

де Озм_пл - збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення коефіцієнта змінності;

О_пл - обсяг виробництва продукції у плановому році;

З_мпл - число змін використання ОВФ у плановому році;

З_мпл - приріст числа змін використання ОВФ у плановому році ().

тис. грн.

5. Визначаються додаткові витрати підприємства, пов'язані із збільшенням коефіцієнта змінності використання ОВФ. До них відносяться витрати на технічне обслуговування і ремонти обладнання, на організацію робіт при багатозмінній роботі обладнання, організаційно-господарські витрати тощо. Величину цих витрат можна визначити на основі нормативу витрат, які необхідні для організації робіт при багатозмінній роботі підприємств - 1,0 тис. грн. на одну зміну в рік:

(3.22)

де Д_зм - додаткові витрати, пов'язані із збільшенням коефіцієнта змінності використання ОВФ;

С_зм - норма витрат з розрахунку на одну зміну використання ОВФ підприємства в рік.

тис. грн.

6. Визначається величина зниження витрат на виробництво продукції за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань у вартості (собівартості) продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. продукції:

(3.23)

де Да/в_і - доля амортизаційних відрахувань у вартості одиниці продукції і-го року;

Б_ві - балансова вартість ОВФ підприємства в і-му році;

а - середньозважена річна норма амортизаційних відрахувань;

О_і - обсяг виробництва продукції в і-му році.

Доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці вартості продукції становитиме:

а) у базовому році

грн./грн.

б) у плановому році

грн./грн.

Зменшення річних амортизаційних відрахувань на плановий обсяг виробництва продукції становитиме:

(3.24)

тис. грн.

Економія собівартості річного обсягу виробництва продукції підприємства у плановому році буде становити:

(3.25)

тис. грн.

7. Визначається величина додаткових робочих місць у зв'язку із збільшенням змінності використання ОВФ підприємства.

Збільшення змінності використання ОВФ призводить до збільшення робочих місць, а відповідно, до збільшення чисельності працівників підприємства. Потребу в додатковій чисельності працівників підприємства у зв'язку із збільшенням коефіцієнта змінності використання ОВФ підприємства можна визначити виходячи із балансової вартості ОВФ, що будуть додатково залучатися до використання в першу, другу та третю зміни роботи підприємства і фондоозброєності праці працівників:



(3.26)

де Ч_п - додаткова потреба підприємства у працівниках, чол.; Б_ві - балансова вартість ОВФ, що додатково залучаються до використання в і-ту зміну, грн.; Ф_п- фондоозброєність праці працівників підприємства, грн.

чол.

в тому числі:

в першу зміну: чол.

в другу зміну: чол.

в третю зміну: чол.

Підвищення ефективності використання календарного часу.

Тривалість використання ОВФ підприємства протягом року характеризується коефіцієнтом використання календарного часу. У додатку 1 наводяться вихідні дані, що визначають тривалість використання ОВФ підприємства протягом року виходячи із конкретних виробничих умов. За умови, коли підприємство не в змозі забезпечити необхідний обсяг виробництва продукції за рахунок поліпшення використання фонду робочого часу, внутрішньозмінного часу та змінності використання ОВФ, передбачаються заходи щодо підвищення коефіцієнта використання календарного часу, тобто збільшення фонду робочого часу. Це слід здійснювати за умови, коли будуть досягнуті показники використання фонду робочого часу в межах 0,92 - 0,95; внутрішньозмінного часу - 0,90 - 0,95 і змінності 2,2 - 2,5.

Підвищення коефіцієнта використання календарного часу ОВФ на підприємстві може досягатися за рахунок скорочення тривалості технічного обслуговування та ремонтів; здійснення частини технічного обслуговування та ремонтів у вихідні дні; впровадження системи планово-попереджувального ремонту ОВФ тощо.

За даними виробничої практики, застосування вищенаведених заходів дозволяє збільшити фонд робочого часу на 5-12 відсотків. Проте впровадження заходів щодо підвищення коефіцієнта використання календарного часу потребує додаткових витрат підприємства.

1. Визначаємо величина збільшення фонду робочого часу використання ОВФ

(3.27)

де Р_ч - збільшення фонду робочого часу використання ОВФ, днів;

Рч_пл - розрахований фонд робочого часу на плановий період, днів;

Д_вч - величина збільшення планового фонду робочого часу за рахунок запроектованих заходів, відсотків.

днів

2. Визначається число додаткових змін використання ОВФ підприємства:

(3.28)

зміни

3. Визначається збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення коефіцієнта використання календарного часу, тобто збільшення числа змін у плановому році:

(3.29)



тис. грн.

4. Визначаються додаткові витрати підприємства, пов'язані із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу. Їх величина розраховується виходячи із нормативу витрат на ці цілі - 600,0 грн. в кожну зміну за рік.

(3.30)

де Д_кч - додаткові витрати, пов'язані із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу, грн.;

С_кч - додаткові витрати з розрахунку на одну зміну в рік, грн.

тис. грн.

5. Визначається зниження собівартості продукції за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. продукції.

(3.31)

де Да/в_і - доля амортизаційних відрахувань у вартості одиниці продукції і-го року;

Б_ві - балансова вартість ОВФ підприємства в і-му році; а - середньозважена річна норма амортизаційних відрахувань;

О_і - обсяг виробництва продукції в і-му році.

Доля цих витрат визначається за формулою:

а) у базовому році

грн./грн.

б) у плановому році

грн./грн.

Зменшення річних амортизаційних відрахувань на плановий обсяг виробництва продукції становитиме:

(3.32)

тис. грн.

Економія собівартості річного обсягу виробництва продукції підприємства у плановому році буде становити:

(3.33)

тис. грн.

Визначаємо коефіцієнт використання календарного часу ОВФ:

6. Визначається потреба підприємства у додатковому персоналі у зв'язку із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу, тобто фонду робочого часу використання ОВФ підприємства.

Ця потреба в додатковому персоналі для забезпечення використання ОВФ у зв'язку із збільшенням тривалості їх використання протягом року визначається виходячи із фондоозброєності праці на підприємстві, балансової вартості ОВФ, що використовуються у різні зміни, та числа додаткових змін роботи цих фондів у зв'язку із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу:



(3.34)

де Б_ві- балансова вартість ОВФ, що використовуються в і-ту зміну, грн.; Ф_пб - фондоозброєність праці в базовому році, грн.; Зм_кч - число додаткових змін використання ОВФ у зв'язку із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу, змін; Зм_пл - число змін використання ОВФ у плановому році, змін

чол.

3.2 Аналіз одержаних результатів

Аналізуючи проведенні нами заходи щодо підвищення ефективності використання ОВФ, можна помітити, що збільшення обсягів виробництва відбулося без будь-яких капіталовкладень. Тож дані заходи мають право на існування в підприємницький діяльності.

Зведемо дані в таблицю для зручності аналізу та порівняння

Таблиця 3.5.1 Ефективність запроектованих заходів по поліпшенню використання основних виробничих фондів підприємства.

Показники	Величина коефіцієнтів	Збільшення коефіцієнтів	Додаткові витрати, тис. грн	Результати
	Базовий рік	Плановий рік			Збільшення обсягу продукції, тис. грн	Зниження собівартості продукції, тис грн	Збільшення робочих місць, чол
1. Підвищення коефіцієнта використання фонду робочого часу	0,5160	0,5676	0,0516	6,92	780	33,88	-
2.Підвищення коефіцієнта використання внутрішньозмінного часу	0,7750	0,8200	0,0450	5,40	386,1	14,37	-
3. Підвищення коефіцієнта змінності	2,0408	2,2449	0,2041	48,43	1883	51,26	33
4. Підвищення коефіцієнта використання календарного фонду часу	0,3096	0,3705	0,0610	14,75	596,69	16,26	29
Разом:	-	-	-	75,50	3645,674955	115,77	62

Таким чином, поліпшення використання основних виробничих фондів забезпечує економію капітальних вкладень підприємства, величину якої можна визначити виходячи із обсягу виробництва додаткової продукції у плановому році і фондовіддачі у базовому році

(3.35)

де К - економія капітальних вкладень;

О_пл - обсяг виробництва додаткової продукції в плановому році;

Фв_б - фондовіддача у базовому році.

тис. грн.



3.3 Вплив підвищення ефективності використання основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства

Основні виробничі фонди підприємства складають основу його матеріально-технічної бази, від рівня її використання залежать результати господарської діяльності підприємства.

Насамперед від рівня використання основних виробничих фондів підприємства залежить обсяг виробництва продукції, який обумовлює результати показників господарської діяльності підприємства: собівартість продукції, продуктивність праці, прибуток тощо. Тому в таблиці 2 показано вплив підвищення ефективності використання основних виробничих фондів.

Таблиця 2. Вплив підвищення ефективності використання основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства

Показники	Одиниця виміру	Базовий рік	Приріст	Плановий рік
			абсолютний	відносний
1. Проект на потужність підприємства	млн. грн.	14	-	-	14
2. Обсяг реалізації продукції	млн. грн.	7,8	3,65	46,74%	11,45
3. Освоєння проектної потужності	%	55,71%	26,04%	-	81,75%
4. Балансова вартість основних виробничих фондів	млн. грн.	4,9	0,01	0,20%	4,91
5. Фондовіддача	грн/грн	1,59	0,7440	46,74%	2,3359
6. Коефіцієнт віддачі спожитих фондів		18,727	8,7531	46,74%	27,4806
7. Коефіцієнт фондозйому		0,077	0,001	1,38%	0,0779
8. Чисельність працівників	чол.	330	62	18,64%	392
9. Продуктивність праці	тис.грн.	23,636	5,598	23,68%	29,23
10. Собівартість продукції	млн. грн.	5,8	2,60	44,74%	8,40
11. Витрати на 1 грн. реалізованої продукції	грн.	0,74	-0,01	-1,36%	0,73
12. Середня заробітна плата	грн.	3016,13	1005,98	33,35%	4022,12
13. Прибуток	млн. грн.	2	1,05	52,53%	3,05
14. Рентабельність виробництва	%	34%	2%	-	36%

Робимо аналіз по проведених нами заходів. Прибуток підприємства зріс 52,53%, це досить позитивна риса. Рентабельність підприємства також зросла, тепер вона становить 36%, що є на 2% більше базового року. Витрати на 1 грн. Виготовленої продукції зменшилися на 10 тис.грн.. Детальніший аналіз проведемо у висновку.



Висновок

Під час написання курсової роботи на тему «Підвищення ефективності використання ОВФ у часі» було проведено ряд заходів, що зробили свій вплив на роботу підприємства.

Було проведено заходи щодо підвищення коефіцієнта використання робочого часу. Збільшивши робочий час на 10%, отримано збільшення обсягу реалізації на 780 тис. грн. та зменшено собівартість на 33,88 тис. грн..

Заходи щодо підвищення коефіцієнта використання внутрішнього часу( було збільшено на 5%)принесли збільшення обсягу реалізації на 386,1 тис. грн. та зменшення собівартості продукції на 14,37 тис.грн.

Наступний захід, що був проведений, це - підвищення коефіцієнта змінності. Це дало підприємству збільшення обсягу продукції на 1883 тис. грн. та зменшення собівартості та 51,26 тис. грн.

Підвищення коефіцієнта використання календарного фонду часу дало збільшення обсягу продукції на 596,69 тис. грн.. та зменшення собівартості на 16,26 тис.грн.

Взагалі проведенні заходи принесли збільшення обсягу реалізації продукції на 46,74%. Збільшення робочих місць на 62 чол. Прибутку на 52,53% більше, ніж у базовому році. Все це сприяло збільшенню рентабельності на 2%, що досить хороша риса.

Також позитивною рисою в роботі підприємства є зростання продуктивності праці на 23,68%. Також зросли і заробітні плати працівників на 33,35%.

Размещено на Allbest.ru

...