Економічний механізм формування та функціонування ринку зерна в Україні

Розділ ІV. Прогноз конюнктури зернових ринків України на 1998/99-2005/06 маркетингові роки. Враховуючи високий ступінь інерційності процесів в АПК, для прийняття ефективних рішень на будь-якому рівні - державному, галузевому, підприємницькому важливо не тільки добре знати сучасний стан ринків, але і прогноз ситуацій, які з достатньою вірогідністю можуть відбуватися на зернових, зернопродуктових та суміжних з ними ринках у найближчий чи більш далекій перспективі.

Ми вбачаємо сутність та основну мету прогнозування розвитку національних ринків зерна і зернопродуктів у тому, щоб визначити, що може відбутися з економічною кон'юнктурою на тих чи інших етапах розвитку ринку, враховуючи пануючі тенденції на внутрішньому і зовнішньому ринках. В подальшому з урахуванням цих прогнозів нами опрацьовувалась тактика і стратегія розвитку національних ринків продовольчого, фуражного, насіннєвого та зерна для промислової переробки і здійснювалась диференціація методів управління цими ринками.

Прогноз розвитку зернових ринків базувався на:

оцінці стану ринків зерна і зернопродуктів на національному рівні;

встановленні тенденцій, що мають місце в даний час і, вірогідно, очікуватимуться в перспективі;

виявленні внутрішньо- і міжгалузевих диспропорцій, які можуть впливати на формування ринку;

виборі найбільш вірогідних варіантів розвитку ситуацій на ринку.

Прогноз конюнктури ринку включає:

визначення ємності ринку зерна на базі сумарного попиту;

визначення сумарної пропозиції;

встановлення коефіцієнта співвідношення кінцевих запасів і сумарного споживання як індикатора очікуваної цінової кон'юнктури на конкретних ринках;

визначення тенденцій розвитку цінової конюнктури і величини цін внутрішнього ринку.

В основу прогнозування кон'юнктури ринків на короткострокову і на більш віддалену перспективу нами покладено метод розрахунку матеріальних балансів по кожному окремому зерновому ринку. Це на даному етапі один з найбільш застосовуваних у світі методів моделювання ситуацій на ринках. Оскільки цінова кон'юнктура є похідною від співвідношення сумарного попиту і пропозиції, то маючи їх розрахунок, можна прогнозувати тенденції і самі рівні цін на перспективу.

Прогнози конюнктури ринків на різну перспективу допускають різний ступінь точності. Найбільш точним має бути прогноз на найближчі роки. Для розробки механізмів регулювання на більш далеку перспективу може бути достатньо і тенденцій цінової конюнктури по відношенню до попередніх років.

Баланси попиту і пропозиції автором розроблялись з урахуванням споживчої якості зерна (сегментація виконана за базовий період на основі даних Державної хлібної інспекції). Автор вважає такий підхід доцільним для підвищення точності прогнозу, оскільки товари, що формуватимуть ринкову пропозицію, будуть замінниками з близькою споживчою цінністю.

Стан ринку продовольчого зерна в 1995/96-1996/97 рр. характеризувався по співвідношенню попиту і пропозиції як врівноважений. З 1997/98 р. за умови, що якість зерна суттєво покращуватиметься, ринок може знову стати перенасиченим, бо можливості нарощування внутрішнього попиту обмежені, а експорт росте мляво. В подальшому при активізації експорту ринок врівноважиться але на новому, більш високому рівні попиту і пропозиції. Нижче наводиться баланс продовольчого зерна на перспективу до 2000-2005 рр. (табл. 4).

Розвиток виробництва потребує конструктивного вирішення проблеми збуту. Виходом може стати суттєве збільшення експорту високоякісного продовольчого зерна (до 5 млн т у 2000 р. і до 9 млн т у 2005 р.), часткове використання пшениці ІV класу на фураж (що також практикується і в країнах Західної Європи). При цьому ємність ринку в 2000 р. складатиме 24 млн т, у 2005 р. - майже 29 млн т.

Таблиця 4. Прогнозний баланс продовольчого зерна в Україні

	Маркетингові роки
Показники	1993/94	1994/95	1995/96	1996/97	1997/98	1998/99	1999/00	2000/01	2005/06
Площі під продовольчими зерновими культурами, тис.га	6701	5477	6553	6940	7674	7188	8287	8657	8144
Урожайність, т/га	3,52	2,78	2,73	2,16	2,63	2,41	2,83	2,96	3,34
Валовий збір зернових суто про-довольчого призначення, тис.т	23607	15219	17902	15022	20220	17330	23490	25640	27220
Виробництво всіх видів зерна, що відповідають продовольчим стандартам	19253	13427	11729	6742	10175	12367	20020	23200	25525
Поповнення зерном непродовольчих запасів	-	-	-	2597	200	-	-	-	-
Імпорт	170	60	41	40	50	50	100	150	620
Запаси на початок року	1920	5769	5522	946	600	1743	2107	2373	4300
Загальна ринкова пропозиція	21343	19256	17292	10325	11025	14160	22227	25723	30445
Використання на продовольство	9701	9093	8635	8359	8273	8367	8317	8266	8748
непродовольче (на корм, промпереробку)	4780	3810	6842	-	-	-	7037	9650	9672
Втрати	963	671	586	337	509	686	1000	1160	1276
Внутрішній попит	15444	13574	16063	8696	8782	9053	16354	19076	19696
Експорт	130	160	283	1029	500	3000	3500	5000	9200
Загальний попит	15574	13734	16346	9725	9282	12053	19854	24076	28896
Залишок на кінець року	5769	5522	946	600	1743	2107	2373	1647	1549
Коефіцієнт відношення залишку до попиту	0,37	0,40	0,06	0,06	0,19	0,17	0,12	0,07	0,05

Специфікою ринку насіння зернових є те, що ринок обслуговує потреби і самої галузі насінництва, і товарного виробництва зерна. Він складається з трьох субринків: оригінального насіння, елітного і репродуктивного. Конюнктурна ситуація у перспективі на всіх них різна.

Субринок оригінального насіння - врівноважений за рахунок внутрішнього попиту і державного регулювання. Його ємність оціночно 20-30 тис. т. Через зменшення бюджетного фінансування науково-дослідних центрів обсяги пропозиції нових сортів під загрозою зниження.

Субринок елітного насіння по більшості зернових культур перенасичений. Ємність його 100-150 тис. т і лише нарощування експорту може збільшити її без зниження внутрішньої ціни.

Субринок репродукційного насіння, що має ємність близько 4-4,5 млн т, відносно врівноважений, він меншою мірою чутливий до конкуренції, бо ресурси використовуються в межах окремих господарств чи шляхом міжгосподарського обміну. Серйозні зміни у ціновій конюнктурі для нього навряд чи будуть характерні. Стимулювати розвиток цього ринку може оживлення платоспроможного попиту товаровиробників зерна.

Ємність фуражного ринку, а разом з нею і пропозиція, зростатимуть по мірі збільшення попиту на тваринницьку продукцію, а відповідно і на комбікорми. Передбачається, що ринок фуражного зерна за межами 2000 р. може скласти 22 млн т, а в 2005 р. - 26 млн т. Цінова конюнктура на цьому ринку впродовж останніх років характеризується надзвичайною нестійкістю (коефіцієнт співвідношення кінцевих запасів до сумарного попиту складав у 1995/96 маркетинговому році 0,16, у 1996/97 - 0,03, у 1997/98 - 0,33, у 1998/99 прогнозується на рівні 0,13, в послідуючі роки на рівні 0,16-0,17 та 0,20. Це означає, що суттєвого зростання цін на цьому ринку очікувати не доводиться, хоч коригувати прогноз можуть погодні умови. Проте при внесенні підвищених доз добрив в перспективі негативний вплив погодних умов суттєво знизиться, а відтак цінова конюнктура стабілізується.

Розділ V. Особливості економічних механізмів функціонування зернових ринків України на перспективу до 2000-2005 рр. В розділі розглядаються загальні для всіх ринків заходи щодо формування повноцінного ринкового середовища і специфічні механізми для кожного зернового ринку. Як свідчать результати наших досліджень, всі зернові ринки України знаходяться у стадії динамічного становлення, але серед них поки що немає жодного, який би можна було вважати досконалим. Механізми функціонування цих ринків, принаймні на найближчу перспективу, будуть включати як елементи ринкового саморегулювання, так і державного регулювання попиту і пропозиції. У найближчі роки, на етапі формування ринків, питома вага заходів державного управління буде значною. Однак з обширної гами останніх при конструюванні механізмів слід надавати перевагу, в першу чергу, тим заходам, які не здійснюють прямого впливу на ринкові ціни, не спотворюють конюнктуру, а забезпечують:

розробку загальних правил поведінки ринкових субєктів і законодавчу підтримку цих правил у процесі функціонування ринків;

сприяння розвитку всіх складових ринкової інфраструктури;

захист конкуренції від монополій;

створення такої законодавчо-правової бази і умов, які б формували сприятливий клімат для надходження інвестицій вітчизняних та закордонних підприємницьких структур у зерновиробництво і суміжні з ним галузі переробки, стимулюючи цим зростання пропозиції і виробничого попиту;

підтримку за рахунок коштів, що передбачатимуться в Державних програмах, платоспроможності тих груп ринкових субєктів, які опиняються через несприятливу конюнктуру у найгірших умовах і стримують подальший розвиток ринку.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про подальший розвиток ринку зерна в Україні” від 24 вересня 1997 р. № 1062, активним розробником якої була автор даної роботи, передбачила прискорення заходів, спрямованих саме на формування повноцінного ринкового середовища для товаровиробників, посередників, оптових і роздрібних покупців при мінімальних витратах бюджету, оскільки значна їх частина після 8 років перебудови все ще знаходиться на початковому етапі розвитку.

В роботі викладені авторські пропозиції по розвитку всіх основних систем інфраструктури зернових ринків. Перш за все, необхідно створити ринкову інфраструктуру збуту в регіонах, відтворити і зміцнити оптову ланку торгівлі зерном з тим, щоб товаровиробники і покупці мали можливість нормально контактувати, могли повною мірою скористатися сприятливою кон'юнктурою на внутрішньому і зовнішньому ринках, вибрати найкращі строки реалізації зерна, профінансувати свої майбутні витрати. Особливе значення відводиться розвитку біржової торгівлі і реалізації зерна через районні агроторгові доми.

Поки що система діючих бірж і торгових домів працює неефективно, бо це - інструменти виключно легальної торгівлі, результати якої контролюються через розрахункові рахунки підприємств. Саме тому останні уникають її. До того ж торгівля переважно спотовими контрактами не вирішує проблем авансування товаровиробника. Потрібно розширювати торгівлю форвардними і фючерсними контрактами на поставку зерна, запроваджувати операції по хеджуванню, які вносять елемент страхування від ризику втрати доходів.

Як інструмент коригування в екстремальних ситуаціях, коли біржі працюють неналежним чином, в дисертації пропонується створення Державного інтервенційного фонду стабілізації зернового ринку (принаймні тимчасово - на найближчі роки до стабілізації біржового ринку). Автором розроблені принципи функціонування такого Фонду, які є ринковими і здійснюють коригування цін лише через зміну попиту і пропозиції на регіональних ринках. Це досить економічний інструмент для регулювання ринку у порівнянні з іншими відомими автору (ТКК, Агенство по регулюванню сільськогосподарських ринків).

Введення різних видів торгівлі за стандартизованими контрактами, а також розширення експортної торгівлі потребують прискорення переходу на стандарти, гармонізовані із світовими чи із стандартами провідних країн-експертів. Пошукувачем не ставилось за мету розробити нові стандарти якості, але проаналізувавши вітчизняні і закордонні стандарти, визначено напрями узгодження основних положень для того, щоб наші стандарти були зрозумілими для потенційних експортерів, а товаровиробники не втрачали коштів на якості та обезціненні товару.

Не менш актуальною є і проблема сертифікації якості продукції, особливо тієї, що направляється на експорт. Правилом повинна стати для торговців відправка зерна на експорт лише за наявності сертифікату Державної хлібної інспекції України або інших служб, яким може бути доручена державою ця функція. Опитування трейдерів зерна засвідчило, що відсутність такого сертифікату при вивозі зерна за межі України, як правило, зменшує шанси торговців продати його за відповідною якістю. Ні в ближчій, ні в більш далекій перспективі вважаємо неприпустимим скорочення служб Державної хлібної інспекції в областях, оскільки ця інфраструктура обслуговування ринку зерна має бути гранично наближеною до товаровиробників і регіональних трейдерів. У випадку складнощів із бюджетним фінансуванням вона може бути переведена на госпрозрахункові умови. Як свідчать результати вивчення досвіду інших країн, це є нормальним вирішенням проблеми.

Перспективи зовнішньоекономічних операцій обов'язково повинні ув'язуватись із станом і перспективами розвитку транспортної інфраструктури. Авторські розрахунки показують, що з урахуванням транзитних перевезень зерна (близько 4 млн т), експортно-імпортні операції становитимуть 11 млн т, з яких половина здійснюватиметься через порти України, а решта - через залізницю. Необхідно буде мати у 2005 р. потужності портових терміналів лише для зерна не менше як на 6 млн т, а залізниці - 8 млн т. На даний час потужності українських портів обмежені 4 млн т, що не задовільняє потреб зростаючого експорту зерна, насіння соняшнику та ін., створює проблеми в процесі реалізації.

Ще одна надзвичайно важлива проблема при формуванні повноцінного ринкового середовища - це проблема інформаційного забезпечення субєктів ринку. Жоден ринок не здатен нормально формуватися і існувати в умовах інформаційного вакууму.

Процес створення інформаційної системи для умов ринкової економіки має бути керованим з боку державних органів і відповідним чином профінансованим з бюджету, а система інформації передбачається багаторівнева за побудовою (район-область-Україна). Це та інформація, яка, в більшості своїй, мала б з певною періодичністю безкоштовно надаватися користувачам, як це робиться у розвинених країнах, де автор вивчала досвід. Важливим заходом має стати створення єдиної інформаційної мережі агроторгових домів, аналогічної біржовій.

Поряд з інформацією про поточну кон'юнктуру ринку в Україні має бути задіяна система забезпечення всіх контрагентів ринку зерна, керівництва галузі, Зернової спілки та Державної комісії з питань ринку продовольства інформацією щодо прогнозу кон'юнктури зернових ринків на коротку і середньострокову перспективу для прийняття ними виважених тактичних і стратегічних рішень. На даному етапі підготовка короткострокових аналітико- прогнозних матеріалів регулярно здійснюється на базі Інституту аграрної економіки УААН. Автор є експертом Міністерства АПК України з аналізу і прогнозування кон'юнктури зернового ринку і, починаючи з 1996 р., двічі на рік надає свої прогнози всім заінтересованим відомствам.

Ринкова інфраструктура законодавчо має також доповнюватися заходами захисту права власності товаровиробників на свою продукцію, на вільний вибір переробників і покупців сільськогосподарської продукції, права на вільне переміщення зерна вітчизняного виробництва по території України, забороною на встановлення мінімальних цін, обмеження максимальних цін. Ці заходи запобігають створенню штучних дефіцитів і штучному зростанню чи падінню цін в регіонах.

Вищевказані заходи з нашим науково-методичним обгрунтуванням протягом останніх років поступово знаходять своє законодавче закріплення. Всі вони стосуються формування цивілізованого ринкового середовища і за класифікацією ГАТТ/СОТ можуть бути умовно віднесені до заходів “зеленого світла”.

Ці спільні для всіх зернових ринків заходи створюють передумови для функціонування ринків у перспективі переважно в режимі саморегулювання.Окрім них на кожному конкретному зерновому ринку будуть запроваджуватися свої механізми, які регулюватимуть конюнктуру в напрямку динамічного розвитку ринків.

Механізм формування та функціонування продовольчого зерна на середньострокову перспективу для динамічного свого розвитку має, перш за все, передбачати стимулювання сукупного попиту на зерно. Внутрішній попит може стимулюватися лише за рахунок натуральних або грошових субсидій найбіднішим верствам населення (пенсіонерам, студентам та ін.). При цьому відпаде необхідність регулювати ціни на хлібопродукти, тобто вирішувати соціальну проблему за рахунок товаровиробників. Другий аспект проблеми - стимулювання експорту повязується з проведенням експортоорієнтованої політики держави, яка передбачає: підготовку правових засад щодо експортно-імпортних операцій з зерном і зернопродуктами; максимальне зняття всіх адміністративних обмежень по регулюванню експорту (квот, ліцензій, митних зборів); входження у міжнародні організації, які дають право бути повноправними експортерами і мати доступ до їх баз даних; відкриття і активізацію діяльності торговельних представництв в країнах-потенціальних імпортерах нашого зерна; відкриття брокерських контор на найкрупніших біржах світу (і в першу чергу на європейських) і т.ін.

Лише вирішивши проблеми збуту, можна нарощувати пропозицію, спрямовуючи заходи підтримки на її одночасне здешевлення, як гарантію її прибутковості і конкурентоспроможності.

У коротко- і середньостроковій перспективі нарощування пропозиції зерна стримуватиметься, головним чином, низькою платоспроможністю господарств. Зростання попиту останніх повязано із підвищенням їх доходів.

Досягатися це може різними способами: частково - за рахунок бюджетної підтримки, державного регулювання процесу перерозподілу прибутків різних груп ринкових субєктів на користь товаровиробника, а в умовах обмеженості бюджетних асигнувань також за рахунок запровадження нових форм взаємовідносин між ринковими субєктами. Державні стимули по підвищенню доходів товаровиробників:

створення умов для стабілізації економічної ситуації і поліпшення кредитування через:

- санацію підприємств, зменшення взаємозаборгованостей;

- удосконалення механізму застави;

- запровадження факторингових операцій;

-активізацію діяльності лізингового фонду;

підтримка через систему пільгового страхування;

антимонопольний контроль за діяльністю регіональних монополістів (хлібоприймальних, переробних, транспортних підприємств), які прагнуть перерозподілити значну частину доходів на свою користь.

На рис. 4 показано, яким чином перерозподілялась кінцева ціна на зерно продовольчої пшениці на шляху від товаровиробника зерна до світового ринку в Україні і США.

Рис. 4 Питома вага окремих ланок ланцюга товаропросування зерна у ціні на продовольчу пшеницю в Україні і США

При розкладанні експортної ціни озимої мякої пшениці ІІІ класу (відповідає за якістю американській HRW), питома вага обслуговуючої інфраструктури (елеваторної системи, всіх видів транспорту) в Україні була досить високою - 51 % проти 24 % у США. Саме завдяки низькій питомій вазі товаровиробника фактична ціна його значно нижча тієї, яку він міг би потенційно отримати. А, отже, прибуток на тонні реалізованої продукції виявився для нього суттєво заниженим. Радикально поліпшити положення виробника могло б поширення вексельної форми розрахунків, скорочення обсягів товарообмінних операцій, зниження рівня кредитних ставок комерційних банків і т.ін. Ці проблеми макроекономічного рівня в перспективі, вірогідно все-таки найдуть вирішення в Україні.

Найближчим часом реально можна орієнтуватися на короткострокові кредити комерційних банків для закупівлі засобів захисту, мінеральних добрив, насіння для забезпечення прискореного сортопоновлення і сортозаміни під гарантію зерна як ліквідної продукції. Як аванси пільгові кредити могли б надходити товаровиробникам зерна через агросервісні, переробні та хлібоприймальні підприємства, через торгові доми, асоціації в рахунок укладених угод під закупівлю зерна. Цим підприємствам було б простіше отримати кредитні ресурси в банку, враховуючи, наприклад, що серед хлібоприймальних і борошномельних заводів практично немає збиткових, а великі обсяги зерна і борошна, що зберігаються на складах цих підприємств, мають досить високий ступінь ліквідності.

На думку, автора частково проблему отримання кредитів під заставу зерна, що тимчасово не знаходить збуту можна було б вирішувати за схемою застосовуваною Товарно-кредитною корпорацією (ТКК) США.

Та оскільки така система, на нашу думку, не може повністю вважатися позитивною, так як приводить до затоварювання і потребує великих бюджетних витрат, то автор пропонує застосовувати її в дещо модифікованому вигляді. Роль ТКК у перспективі у нас могли б виконувати крупні акціонерні компанії, що утворяться в процесі приватизації хлібоприймальних підприємств, борошномельних заводів. Під заставу наявної на елеваторах високоліквідної продукції їм простіше буде отримати кредит в банку для видачі його як пільгового товаровиробникам. Реалізація невибраного зерна в другій половині року по підвищеній ціні на зовнішньому чи внутрішньому ринках, значною мірою, компенсувала б втрати від кредитування залогових операцій.

Таким чином, у механізмі формування і функціонування ринку зерна на складному етапі формування можуть поєднуватися і заходи суто ринкові, і державного регулювання.

Механізм формування ринку насіння. Частка покупного кондиційного насіння в господарствах поступово зменшується через низьку платоспроможність сільськогосподарського товаровиробника: із 25 % - у 1985 р. до 10 % - у 1997 р. Основа здешевлення і підвищення якості насіння - спеціалізоване виробництво і післязбиральна доробка насіння поступово втрачається. Без стимулювання кінцевого попиту на насіння "запустити" цей ринок надзвичайно складно, хоч можливості розширення пропозиції і зовнішнього попиту, безсумнівно, є. Тож перш за все, зусилля слід було б спрямовувати на підтримку попиту вітчизняних товаровиробників зерна на насіння високих репродукцій. Здійснювати це було б слід через механізми державної підтримки:

збереження системи компенсації за сортонадбавки по еліті;

створення Насіннєво-кредитного фонду;

Державні програми допомоги товаровиробникам насіння і зерна у виборі районованих сортів і гібридів (через діяльність системи сортовипробування і охорони сортів рослин;

створення інформаційно-маркетологічної служби на базі Мін АПК.

Сумарний попит на насіння зернових має підтримуватися за рахунок збільшення експортних поставок. Стимулювання попиту на насіння може відбуватися і безпосередньо насінницькими асоціаціями, компаніями, які займаються товаропросуванням їх продукції на ринок.

Особливої уваги і підтримки держави потребує ринок оригінального насіння і його субєкти-селекціонери. Процеси у світовій селекційній справі в останні десятиріччя надзвичайно інтенсифікувалися і без бюджетного фінансування вітчизняним селекціонерам не вистояти у конкурентній боротьбі. Втрачаючи пріоритети у селекції, втрачаємо їх і в насінництві.

Автор вважає, що в умовах хронічної нестачі бюджетних коштів радикальним заходом підтримки і захисту інтересів селекціонерів і селекцентрів в Україні повинно стати законодавче введення системи збору роялті (плата за використання інтелектуальної власності на сорти). Пошукувачем розроблені методичні підходи до розрахунку роялтних платежів, диференціації їх по платниках. Доречним було б також зняття податку на додану вартість з продажу оригінального насіння.

Для експансії насіння на зовнішній ринок компанії-трейдери могли б приймати на себе витрати по сортовипробуванню нових сортів за кордоном в обмін на ексклюзивне право продажу такого насіння в послідуючі роки.

Механізм формування та функціонування ринку фуражного зерна.

Найближчі роки для розвитку ринку фуражного зерна в Україні будуть характеризуватися зниженим попитом внутрішнього ринку зерна та малосприятливою ціновою кон'юнктурою світового ринку. Через це можна очікувати погіршення економічного стану товаровиробників зерна, якщо не внести певних коригувань у механізм функціонування цього ринку.

Щоб зняти тиск надлишкової пропозиції на фоні низького споживчого попиту на ринку фуражного зерна, державі необхідно:

точково стимулювати підвищення платоспроможності внутрішнього споживача (тваринницьких комплексів і спецгоспів по виробництву продукції тваринництва);

сприяти пільговому режиму імпорту і встановити більш жорсткий режим експорту білково-вітамінних добавок та високобілкової сировини як добавок до кормового зерна при виготовленні комбікормів;

Таблиця 5. Прогноз маркетингових витрат і ціни виробника фуражного ячменю, що експортуватиметься з України у перспективі

	1997/98 р.	2000/01 р.	2005/06 р.
Показники	дол. США за 1 т	%	дол. США за 1 т	%	дол. США за 1 т	%
Ціна CIF	108,00		110,00		127,00
Ціна FOB	93,00	100,0	95,00	100,0	114,00	100,0
Митні збори (вартість оформлення товару - 0,15% вартості товару)	0,14	0,2	0,14	0,2	0,17	0,2
Портові збори (державні і місцеві - 7% вартості товару)	6,51	7,0	6,65	7,0	8,89	7,8
Витрати по транспортуванню від переробного підприємства до кордону	8,00	8,6	15,00	15,8	13,00	11,3
Вартість витрат елеватора	37,00	39,8	30,00	31,5	27,00	23,7
Транспортування від господарств до елеватора	3,00	3,2	2,50	2,6	2,50	2,2
Ціна господарства	38,35	41,2	40,71	42,9	62,44	54,8

проводити активну політику щодо розширення експорту фуражного зерна, проводячи при цьому антимонопольний контроль за діяльністю обслуговуючих підприємств.

Якщо витрати маркетингового ланцюга поступово привести у відповідність до того, якими вони є у експортоорієнтованих країнах (в даному розрахунку - у США), то українське фуражне зерно залишиться конкурентоспроможним і прибутковим (табл. 5).

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

1. Зерновий ринок України, який існував до 1990 року, в послідуючі роки зазнав істотних перетворень:

процес реалізації поступово вивільняється від жорсткої опіки та контролю державних заготівельних структур, які забирали на себе значну частину товарного продукту;

система хлібоприймальних підприємств перетворена на Державну акціонерну компанію Хліб України та акціоновані структури в регіонах;

продекларовано право товаровиробників зерна розпоряджатися продукцією на власний розсуд, вибирати напрямки збуту, узгоджувати з партнерами по товарообміну ціни продукту, строки поставок і т.п.;

розширилась мережа каналів збуту зерна, змінилась структура розподілу продукції по них в бік збільшення обсягів продажу безпосередньо населенню та на умовах бартерного обміну;

відбувалося поступове зменшення обсягів, а з 1998 р. і повна відмова від держзамовлення, як обовязкових поставок зерна в держресурси;

відмінена система зонально-диференційованих цін на зерно та різних видів надбавок на них, натомість запроваджена система вільних ринкових єдиних цін на території держави.

2. Реформування зернового ринку і галузі зерновиробництва відбувалося в руслі загальноекономічних перетворень в агропромисловому комплексі та переходу економіки України до ринкових відносин. Процес здійснювався безсистемно, без належного науково-методичного і економічного обгрунтування та прогнозу наслідків, без стратегічного плану, здебільшого, з посиланням на автоматизм дії ринку або на можливість його регулювання старими адміністративними методами.

3. Наслідки 8-річного перехідного періоду виявилися негативними як з позиції розвитку галузі зерновиробництва, так із загально-державних позицій. Значно погіршились загально-економічні параметри зерновиробництва, зокрема зросла трудомісткість та собівартість продукції, знизилась рентабельність, ринкові ціни не стимулюють достатньою мірою виробника. Обсяги валового збору і товарних ресурсів зерна значно скоротилось. Експорт зростає повільно.

4. Дослідження свідчать, що на етапі формування національної ринкової економіки стає доцільним цілеспрямоване регулювання процесів розвитку ринків сільськогосподарської продукції, зокрема зернових. Державне управління має спрямовуватись в напрямку створення таких економічних механізмів, які б стимулювали розвиток повноцінних ринків, ініціативу товаровиробника і були б максимально ефективними. Такі механізми мають поєднувати в оптимальних співвідношеннях елементи ринкового саморегулювання з заходами державного управління конюнктурою ринку. В міру удосконалення ринкових відносин співвідношення дії елементів саморегулювання і державного управління в економічному механізмі ринку зерна поступово збільшуватиметься на користь першого.

5. Сутність економічного механізму державного регулювання зернових ринків в Україні полягає в тому, щоб підтримувати зростаючий рівень попиту, а також стимулювати стабільний, високоефективний розвиток галузі на основі підвищення науково-технологічного рівня, здешевлення і покращення споживних якостей продукції, нарощування її експортного потенціалу в інтересах виробників, споживачів та суспільства в цілому.

Заходи державної підтримки, в першу чергу, мають бути направлені на створення повноцінного ринкового середовища шляхом:

розробки законодавчих основ діяльності ринкових субєктів;

сприяння розвитку оптово-збутової та обслуговуючої торгівлю мережі;

створення на регіональному рівні інформаційної, стандартизаційної, сертифікаційної систем;

забезпечення антимонопольного захисту товаровиробника;

запровадження Державного інтервенційного фонду стабілізації зернового ринку;

створення сприятливих умов для надходження і цільового спрямування інвестицій у галузь для підвищення конкурентоспроможності зернопродукції на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Оскільки ці заходи розраховані на довгострокову дію і супроводжуються підвищенням ефективності реалізації зерна, то вони мають бути високоокупними.

6. Авторські конюнктурні прогнози на перспективу до 2000-2005 рр. свідчать про те, що ринки продовольчого, фуражного зерна і насіння матимуть різний ступінь насиченості, а конюнктура, що встановлюватиметься на них, як результат співвідношення попиту і пропозиції, буде не в однаковій мірі задовільняти різні групи ринкових субєктів. В цих умовах, щоб уникнути згортання ринків може стати потрібною державна підтримка певних груп ринкових субєктів у специфічних формах. Вибір механізмів державного управління і визначення ступеню регульованості різних ринків значною мірою залежатиме від того, які суми коштів можуть бути виділені в бюджеті на ці цілі, кому вони адресуватимуться, в якій мірі законодавство дозволятиме здійснювати перерозподіл доходів ринкових субєктів і т. ін.

7. Найбільш ефективними напрямками державної підтримки для субєктів всіх зернових ринків, на думку автора, можуть бути:

надання цільових пільгових кредитів під оновлення матеріально-технічної бази та під поліпшення забезпеченості оборотними коштами за точковим принципом;

пільгове страхування товаровиробника;

запровадження інтервенційної торгівлі;

полегшення податкового пресу;

стабілізація курсу гривні;

проведення антимонопольної політики по відношенню до сфери, обслуговуючої товаровиробника зерна.

зерновий промисловий комплекс

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

І. Монографії, брошури, посібники

1. Худолій Л.М. Економічний механізм формування та функціонування ринку зерна в Україні (одноосібна монографія), - К.: ІАЕ УААН, 1998. - 204 с. (18,13 др. арк.).

2. Ціноутворення в умовах формування ринкових відносин в АПК /П.Т.Саблук, В.П.Ситник, О.М.Шпичак, Л.М.Худолій, В.Ю.Протасов, В.Н.Зимовець, З.П.Ніколаєва, Є.О.Маслюков, Т.В.Ярославська, Г.С.Лисогор, Г.О.Шевченко. - К.: ВІПОЛ, 1997. - 503с. (колективна монографія 29,52 др. арк.), в т.ч. автора розділ 2.1, 2.4, 3.4 с. 91-92, 98-104, 121-123, 136-140, 147, 209-217 (принципи ціноутворення в перехідному періоді, обгрунтування норми та маси прибутку на зерно, стартові закупівельні ціни, методичні принципи визначення витрат в умовах інфляції, ринковий звіт по зерну).

3. Худолій Л.М., Горьовий В.П. Торгові доми // Товарні біржі в Україні: аналіз діяльності, законодавче поле, перспективи розвитку /За ред. П.Т.Саблука, О.М.Шпичака - К.: ВІПОЛ 1997. - 427 с. (колективна монографія 25,11 др. арк.), в т.ч. автора с. 140-147 (історія розвитку торгових домів, основні завдання, функції).

4. Ніколаєва З.П., Худолій Л.М. Зернопродуктовий комплекс //Фінансовий і ціновий механізм АПК в умовах переходу до ринку /П.Т.Саблук, М.Я.Демяненко, Л.М.Худолій та ін. / За ред. П.Т.Саблука, М.Я.Демяненка, О.М.Шпичака, Д.В.Полозенка. - К.: Урожай, 1993. - 352 с. (колективна монографія 20,46 др. арк.), в т.ч. автора - с. 249-253 (ціни і собівартість продукції зернопереробки, формування цін на хліб).

5. Худолій Л.М., Романенко М.Є., Орел Є.М. Проблеми реалізації продукції //Фінансовий і ціновий механізм /П.Т.Саблук, М.Я.Демяненко, О.М.Шпичак та ін. / За ред. П.Т.Саблука, М.Я.Демяненка, О.М.Шпичака, Д.В.Полозенка. - К.: Урожай, 1993. - 352 с. (колективна монографія 20,46 др. арк.), в т.ч. автора - с. 303, 305-307 (проблеми реалізації сільськогосподарської продукції, розвиток каналів реалізації).

6. Худолій Л.М. Скорочення втрат зерна при транспортуванні та первинній обробці в господарствах. Раціональна організація заготівель зерна в держресурси. Матеріальне стимулювання за зниження втрат і підвищення якості рослинницької продукції: зернові культури, соняшник //Резерви скорочення втрат у рослинництві /М.Є. Романенко, В.І.Грушко, Л.М.Худолій та ін. /За ред. М.Є. Романенка. - К.: Урожай, 1990. - 312 с. (колективна монографія 12,68 др. арк.), в т.ч. автора с. 44-45, 45-53, 280-283, 283-287.

7. Худолій Л.М., Щур М.І., Курило Л.І. Ринок зерна //Ринок продовольства /За ред. П.Т.Саблука, В.І.Бойка. - К.: ВІПОЛ, 1996. - 279 с. (колективна монографія 16,27 др. арк.), в т.ч. автора с. 47-53 (товарна пропозиція зерна).

8. Що треба знати про маркетинг? /П.Т.Саблук, Л.М.Худолій, В.О.Рибінцев, А.М.Бузні. - К.: ІАЕ УААН, 1995. - 85 с. (5,6 др. арк.), в т.ч. автора розд. Х, додатки 1-21 с. 39-74 (маркетингове дослідження продовольчих ринків України за 1990-1994 рр.).

9. Про стан реформування і створення умов для стабілізації та економічного розвитку агропромислового комплексу України. Худолій Л.М., Шпичак О.М., Маслюков Є.О., Зимовець В.Н., Ніколаєва З.П., Перегуда В.Л. / За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Месель-Веселяка, Ю.Я.Лузана, Л.М.Подоленюка. - К.: ІАЕ УААН. 1998. - 118 с. (7,5 др. арк.), в т.ч. автора с. 60-67, 76-78, 83-84 (організація ринкової інфраструктури, вихід з кризового стану, бартерні операції).

10. Посібник по формуванню ринкового середовища підприємств АПК. Худолій Л.М., Саблук П.Т., Шпичак О.М., Маслюков Є.О., Шевченко Г.О., Ніколаєва З.П., Зимовець В.Н., Гапусенко Ю.Я., Ярославська Т.В., Вітковський М.П., Ярмоленко Т.М., Сеперович Н.В., Кобута І.В. / За ред. П.Т.Саблука, М.Я.Демяненка. - К.: ІАЕ УААН, 1997 . - 600 с. (колективне видання 40,02 др. арк.), в т.ч. автора с. 250-257, 273 (типове положення про міжрегіональний та районний агроторговий дім, нормативна собівартість і закупівельна ціна пшениці).

11. Худолій Л.М., Ігнатченко Л.У. Державне замовлення як важіль регулювання ринку продовольства //Ринок продовольства, інфраструктура і механізм ринкових відносин (доповідь-аналіз) /За ред. П.Т.Саблука, - К.: ІАЕ УААН, 1994. - 127 с. (колективна праця 8 др. арк.), в т.ч. автора 114-115, 117 (стимулювання держзамовлення).

12. Посібник для практичної роботи щодо прискорення формування і розвитку ринкового середовища в АПК України /П.Т.Саблук, О.М.Шпичак, Є.О.Маслюков, Г.О.Шевченко, Л.М.Худолій, З.П.Ніколаєва, В.Н.Зимовець, Ю.Я.Гапусенко, Н.В.Сеперович, М.П.Вітковський, В.С.Дієсперов, А.І.Шумейко, І.В.Кобута, Т.В.Ярославська. - К.: ІАЕ УААН. 1997 . - 123 с. (4,3 др. арк.), в т.ч. автора с. 15-16 (агроторговий дім).

2. Методичні рекомендації, рекомендації, концепції

13. Методологія та методика формування і функціонування цінового механізму АПК в перехідний період до ринкової економіки /О.М.Шпичак, П.Т.Саблук, Л.М.Худолій, В.П.Ситник, В.Ю.Протасов, В.Н.Зимовець, З.П.Ніколаєва, В.В.Ситих, Є.О.Маслюков, Т.В.Ярославська, Р.Л.Бойко, В.П.Білаш, Є.М.Орел. - К.: ІАЕ УААН, 1993 . - 63 с., в т.ч. автора с. 51-57 (регулювання обсягів виробництва та заготівель, формування цін по каналах)

14. Концепція ціноутворення на продукцію АПК в перехідний період до ринкової економіки /О.М.Шпичак, П.Т.Саблук, Л.М.Худолій, В.П.Ситник, В.Ю.Протасов, В.Н.Зимовець, З.П.Ніколаєва, В.В.Ситих, Є.О.Маслюков, Т.В.Ярославська, В.О.Москаленко. - К.: 1993 . - 23 с. (2,0 др. арк.), в т.ч. автора с. 20-22 (економічне регулювання заготівель, формування цін по різних каналах).

15. Контрактна система формування продовольчих і сировинних ресурсів /Л.М.Худолій, Я.К.Білоусько, В.О.Пітулько, М.Д.Дідук. - К.: ІАЕ УААН, 1995 . - 33 с. (2,3 др. арк.), в т.ч. автора с. 3-6, 12-15, 27-32 (основні принципи формування продовольчих і сировинних ресурсів на контрактній основі,контракти та правила купівлі-продажу).

16. Методичні рекомендації оперативного визначення витрат виробництва та формування цін на продукцію сільського господарства і переробної промисловості в умовах інфляції /О.М.Шпичак, Л.М.Худолій, Є.О.Маслюков, Г.С.Лисогор, В.Ю.Протасов, Т.В.Ярославська, З.П.Ніколаєва, В.Н.Зимовець, Р.Л.Бойко, В.П.Білаш, В.Л.Перегуда, Г.О.Шевченко, Н.В.Сеперович, О.О.Лукяненко, Л.В.Федорова, В.П.Печко, Т.М.Ярмоленко, Л.У.Ігнатченко, І.В.Кобута. - К.: ІАЕ УААН. 1995. - 58 с. (4,7 др. арк.), в т.ч. автора с. 4-9, 12-23, 44 (методичні принципи визначення витрат виробництва на рослинницьку продукцію в умовах інфляції, методика розрахунку статей витрат по елементах)

17. Рекомендації по створенню і функціонуванню ринку зерна і хлібопродуктів /Л.М.Худолій, М.І.Щур, В.Л.Перегуда, І.П.Пазій, В.О.Омельченко, С.С.Бакай, А.С.Лісецький. - К.: ІАЕ УААН. 1994 . - 65 с. (3,5 др. арк.), в т.ч. автора с. 41-49, 51-54 (аналіз і прогноз товарної пропозиції на 1995 р., структура каналів реалізації, біржова торгівля, еластичність попиту на хлібопродукти, виробничий попит на зерно).

18. Формування витрат виробництва та цін в комбікормовій промисловості при переході до ринкових відносин (методичні положення) /Худолій Л.М., Шпичак О.М., Перегуда В.Л., Маслюков Є.О., Скупий В.М., Стретович О.А., Ярославська Т.В., Шаповаленко О.І., Олендій Г.Г., Гапонюк І.І. - К.: ІАЕ УААН. 1997 . - 34 с. (2,2 др. арк., в т.ч. автора с. 24-33 (методика оперативного визначення собівартості і цін на зернову сировину).

19. Методичні рекомендації по організації і функціонуванню системи цінового моніторингу в агропромисловому комплексі України /О.М.Шпичак, Л.М.Худолій, В.П.Ситник, Є.О.Маслюков, Г.О.Шевченко, В.Н.Зимовець, З.П.Ніколаєва, Т.В.Ярославська, Т.М.Слєсар, Н.В.Сеперович, Л.У.Ігнатченко, І.В.Кобута, В.П.Печко, Ю.Д.Білик, Г.С.Лисогор, А.І.Городній, В.Л.Перегуда. - К.: ІАЕ УААН. 1998. - 69 с. (3,0 др. арк., в т.ч. автора с. 7-11 (стан інформаційної інфраструктури, обгрунтована необхідність системи цінового моніторингу в Україні).

20. Рекомендації по визначенню вартості сортодослідів і організації ринку послуг в системі сортовипробування та охорони сортів рослин в Україні /Л.М.Худолій, В.В.Вовкодав, В.П.Жовнір, А.М.Горнісевич. - К.: ДОП Державної Комісії України по випробуванню та охороні сортів рослин, 1998. - 18 с. (1,22 др. арк.), в т.ч. автора с. 4-11, 14-15 (загальні положення, методика розрахунку вартості сортодосліду та розцінок на сортодосліди по культурах).

21. Сокращение потерь продукции растениеводства в процессе производства, заготовок, хранения и переработки (научный доклад-анализ) /Л.М.Худолий, В.Е.Протасов. В.И.Грушко, Н.Е.Романенко, Н.И.Толкач. - К.: ППП УкрНИИНТИ, 1988. - 49 с. (3,02 др. арк.), в т.ч. автора с. 3-14 (анализ и предложения по сокращению потерь зерна).

22. Методические рекомендации по сокращению потерь зерна колосовых, крупяных и зернобобовых культур /Л.М.Худолий, М.Д.Галенко, Е.С.Гончаров, А.И.Пилипченко, Т.И.Власюк, В.М.Костромитин, И.Ф.Пазий, В.А.Омельченко, Л.П.Рукавченко /Под ред. Л.М.Худолий. - К.: ППП УкрНИИНТИ, 1988. - 58 с. (3,49 др. арк.), в т.ч. автора с. 1-3, 48-51, 53-57 (виды, источники, причины потерь, послеуборочная обработка и хранение.

23. Худолий Л.М., Шовкалюк В. Рекомендации о порядке расчета тарифов на работы хлебоприемных предприятий по сушке и очистке зерна и семян масличных культур с повышенной влажностью и засоренностью. - К.: ЦУОП Госагропрома УССР. - 1987. - с. (2,0 др. арк.), в т.ч. автора с. 1-30 (методика расчета тарифов хлебоприемных предприятий на работы по сушке и очистке, тарифы на зерно).

24. Методические рекомендации по сокращению потерь зерна кукурузы /Л.М.Худолий, Н.В.Тудель, В.И.Кифоренко, М.И.Есипчук, А.И.Науменко, Н.Я.Кирпа, Б.Г.Гурьев, Н.И.Кисиль, Р.Л.Бойко, Н.А.Беседин / Под ред. Л.М.Худолий. - К.: ППП УкрНИИНТИ, 1988. - 35 с. (2,09 др. арк.), в т.ч. автора с. 1-2, 21-27 (стимулирование за сокращение потерь кукурузы, сокращение потерь при послеуборочной обработке и хранении).

25. Методические рекомендации по сокращению потерь кормов в процессе их производства, заготовки, хранения и использования /П.Т.Саблук, Л.М.Худолий, Н.Я.Кушвид, Н.И.Толкач, Е.А.Бузовский, Т.И.Власюк, В.В.Коврига, А.В.Шатько, Л.Н.Куринная, М.Ф.Кулик, С.И.Ольшинский, В.В.Химич, Л.С.Прокопенко, А.Н.Курнаев. - К.: ППП УкрНИИНТИ, 1988. - 36 с. (2,09 др. арк.), в т.ч. автора с. 1-5 (методические основы определения экономической эффективности мероприятий по сокращению потерь).

26. Методичні рекомендації оперативного визначення витрат виробництва та формування цін на сільськогосподарську продукцію /О.М.Шпичак, П.Т.Саблук, Л.М.Худолій, В.Ю.Протасов, З.П.Ніколаєва, Т.В.Ярославська, Є.О.Маслюков, Г.С.Лисогор, В.Н.Зимовець, Р.Л.Бойко, В.П.Білаш, Л.В.Федорова, Г.О.Шевченко, Н.В.Сеперович, В.Л.Перегуда, Т.М.Ярмоленко, В.П.Печко, І.В.Кобута. - К.: ІАЕ УААН. 1994. - 42 с. (2,5 др. арк.), в т.ч. автора с. 5-9, 12-14, 28 (методика розрахунку собівартості рослинницької продукції в т.ч. зерна).

3. Статті в наукових і науково-популярних журналах

27. Худолій Л.М. Розвиток ринку зерна в Україні // Економіка АПК. - 1997. - № 9. - С. 64-70.

28. Худолій Л.М. Зерновий ринок України: тенденції і прогноз конюнктури на 1998/99 маркетинговий рік // Агроінком. - 1998. - № 9.-10. С. 22-26.

29. Худолій Л.М. Держава і сільськогосподарський товаровиробник: поєднання інтересів // Економіка АПК. - 1995. - № 3. - С. 10-15.

30. Худолій Л.М. Формування ринку зерна в Україні // Економіка і організація сільського господарства. - К.: Урожай, 1992. - Вип. 91.- С. 49-53.

31. Худолій Л.М. Формування інфраструктури продовольчого ринку // Ціноутворення в умовах формування ринкових відносин в АПК. - К.: ВІПОЛ, 1997. - С. 168-179.

32.Рильська Н., Худолій Л.М. Маркетингові дослідження ринку насіння зернових колосових культур України: функціональний підхід // Економіка АПК. - 1994. - № 2-3. - С. 35-37 (суть функціонального підходу до аналізу ринку насіння).

33. Худолій Л.М. Ціноутворення та проблеми протекціонізму /І.В.Кобута, Т.В.Ярославська, В.П.Білаш, Н.В.Сеперович, Г.О.Шевченко, В.П.Печко // Ціноутворення в умовах формування ринкових відносин в АПК /За ред. П.Т.Саблука, В.П.Ситника, О.М.Шпичака. - К.: ВІПОЛ, 1997. - 501 с., в т.ч. автора - розд. 3.4.1, с. 254-266 (Зерно пшениці ІІІ класу).

34. Худолій Л.М., Орел Є.М. Роль товарних бірж у розвитку ринку продовольства // Економіка України. - 1992. - № 9. - С. 61-64 (специфіка формування українських бірж, законодавство).

35. Худолій Л.М. Буде конкурентоспроможне українське зерно? // Сільські обрії. - 1997. - №10-12. - С. 10-12.

36. Худолий Л.М. Зерновой рынок Украины: анализ и прогноз развития //Порты Украины. - 1998. - № 3. - С. 68-69.

37. Худолий Л.М. Перспективы рынка зерна Украины // Порты Украины. - 1997. - № 2. - С. 47.

38. Hudoliy L.M. Market condition for world grain market: what should Ukrainian market operators expect from it? // Agrovisnyk. - 1998. - # 21. - p. 23-24.

39. Hudoliy L.M. Grain market Development in Ukraine and Forecasting of Market Condition for 1998/99 Marketing year // Agrovisnyk. - 1998. - # 20. - p. 20-23.

40. Худолій Л.М. Украинский зерновой рынок в 1998/99 маркетинговом году // Агровестник. - 1998. - № 24. - С. 19.

41. Худолій Л.М., Погорілець Є.Ф., Петрина Л.В., Тимошенко Л.М. Поточний стан і прогноз ринку зерна в Україні на 1996/97 рр. /Оглядовий звіт ринків основних видів агропромислових товарів України. - К.: ІАЕ УААН. 1997. - 88 с. (5,5 др. арк.), в т.ч. автора с.9-13 (споживання цінова ситуація).

42. Худолій Л.М., Кобута І.В. Ринок зернових в Україні: поточна конюнктура і прогноз на 1997/98 маркетинговий рік /Ринок сільськогосподарської продукції в Україні: поточна конюнктура і прогноз. Другий випуск. - К.: МСГП України, ІАЕ УААН. 1997. (10,2 др. арк.), в т.ч. автора с. 6-12 (пропозиція і попит на зерновому ринку).

43. Худолій Л.М., Кобута І.В. Ринок зернових в Україні: поточна конюнктура і прогноз на 1997/98 маркетинговий рік //Ринок сільськогосподарської продукції в Україні: поточна конюнктура і прогноз. Третій випуск. Листопад 1997 р. - К.: МСГП України, ІАЕ УААН. 1997. - 152 с. (10,2 др. арк.), в т.ч. автора с. 6-15 (пропозиція і попит на ринку зернових).

44. Худолій Л.М., Кобута І.В., Ніколаєва З.П. Ринок зернових в Україні: поточна конюнктура і прогноз на 1998/99 маркетинговий рік //Ринок сільськогосподарської продукції в Україні: поточна конюнктура і прогноз. Четвертий випуск. Липень 1998 р. - К.: МСГП України, ІАЕ УААН. 1998. - 124 с. (10,2 др. арк.), в т.ч. автора с. 10-15 (попит, торгівля зерном і цінова ситуація).

45. Худолій Л.М., Кобута І.В., Погорілець Є.Ф. Ринок зернових в Україні: поточна конюнктура і прогноз. //Огляд біржового сільськогосподарського ринку за перше півріччя 1997 року. - К.: НАБУ - Кемонікс Інтернешнл. 1997. - 41 с. (3,04 др. арк.), в т.ч. автора с. 28-37, 41 (пропозиція, попит, маркетингові канали реалізації, прогноз цін на ячмінь і кукурудзу).

46. Перегуда В.Л., Худолій Л.М., Панасенко Л.І. Ринок кормів в Україні: поточна конюнктура і прогноз на 1997/98 маркетинговий рік //Ринок сільськогосподарської продукції в Україні: поточна конюнктура і прогноз. Другий випуск. - К.: МСГП України, ІАЕ УААН. 1997. - С.79-80 (цінова конюнктура на зерно фуражних культур).

47. Худолій Л.М., Погорілець Є.Ф., Петрина Л.В.,Тимошенко Л.В. Ринковий звіт: Поточний стан і прогноз ринку зерна в Україні на 1996/97 рік // Пропозиція. - 1996. - № 8. - С. 12-14 (споживання, цінова ситуація).

48. Худолій Л.М. О порядке удержания с колхозов и совхозов за сушку и очистку зерна и семян масличных культур // Закупки сельскохозяйственных продуктов. - 1987. - № 12. - С. 53-54.

Размещено на Allbest.ru

...