Державне регулювання підприємницької діяльності, економічні функції податків

Тому, формуючи податкову політику, вдосконалюючи податкове законодавство, потрібно дотримуватися принципу соціальної справедливості. Між величиною рівня оподаткування та розміром повернення раніше сплачених податків існує певна залежність. Причому збільшення норми оподаткування в державі приводить до абсолютного зростання розміру трансфертних платежів із бюджету. Але темпи зростання фінансованих із бюджету суспільних благ відстають від темпів зростання рівня оподаткування [21. 18].

Сплата податків має носити обов'язковий характер. Система штрафів і санкцій, громадська думка у країні мають бути сформовані таким чином, щоб несплата або несвоєчасна сплата податків були менш вигідні платникові, ніж вчасне і чесне виконання зобов'язань перед бюджетом.

А це означає, що. реформуючи систему оподаткування, слід прагнути до оптимального поєднання інтересів платників і держави. Найоптимальнішою та ефективною в умовах України була б. напевно, така податкова система, яка б відповідала соціальне орієнтованій моделі економіки. У цілому, податкову систему потрібно вдосконалювати у напрямку її уніфікації щодо джерел податків і забезпечення зацікавленості суб'єктів господарювання у підвищенні ефективності виробництва [21. 19].

2.2 Фінансово-інвестиційні важелі державного впливу на розвиток підприємництва

Зміцнення фінансової бази державної підтримки підприємництва може здійснюватися за рахунок чотирьох головних джерел:

- цільових коштів із бюджетів відповідного рівня (не менше 5% дохідної частини відповідного бюджету);

- фінансової діяльності регіональних фондів підтримки підприємництва, зокрема малого (доходи від надання кредитів, а також доходи від випуску та розміщення цінних паперів, у тому числі регіональних позик);

- пайової участі державних органів фінансової підтримки підприємництва у фінансуванні регіональних програм та інвестиційних проектів;

- іноземної допомоги, яка може здійснюватися у різних формах [7. 206].

Основними формами та методами державної фінансово-інвестиційної підтримки прямого впливу на розвиток підприємництва є:

- застосування дотацій, субсидій, субвенцій;

- державні й місцеві замовлення;

- надання позик і гарантій державними та регіональними органами;

- сприяння розвитку фінансово-промислових груп;

- фінансова підтримка загальнодержавних фондів та регіональних фінансових інститутів [7. 206].

Фінансова підтримка підприємництва в Україні з боку держави здійснюється здебільшого через такі фонди: Український фонд підтримки підприємництва. Державний інноваційний фонд. Фонд підтримки фермерських (сільських) господарств.

Фінансова підтримка в різних її формах має надаватися на засаді селективної структурної і фінансової політики. Перевагу матимуть суб'єкти господарювання, які працюють у пріоритетних напрямках економіки, зайняті випуском експортної або імпортозамінної продукції; агропромислові утворення нового типу; інноваційні підприємства та підприємства, які створюють нові робочі місця.

Особливе місце серед фінансових важелів належить державному кредитуванню підприємництва, що має цільовий та пільговий характер. Насамперед державний кредит надається на конкретні цілі, визначені в державних економічних програмах, і є значно вигіднішим проти приватних кредитів для підприємницьких структур і за величиною процентної ставки, і за вимогами щодо забезпечення кредитів, і за термінами та порядком їх повернення.

У світовій практиці державного кредитування підприємництва використовуються такі основні форми позик:

- позики, що повертаються у разі успіху і надаються як допомога на впровадження інновацій;

- пільгові позики, коли держава як активний посередник між підприємством та фінансовою установою бере на себе значну частину виплати процентів, полегшуючи тим самим для підприємств умови одержання банківських кредитів;

- позики, що видаються на створення підприємства або на започаткування бізнесу, фізичним та юридичним особам, котрі вперше розпочинають підприємницьку діяльність;

- позики цільового спрямування на виконання підприємницьких проектів;

позики на закупівлю необхідного обладнання та устаткування;

позики лізингового характеру тощо [7. 207].

Поряд із державним кредитуванням підприємництва існує ще одна форма його підтримки державою - надання гарантій.

Деякі державні органи стають гарантами приватних фірм, тобто ручаються за них на певну суму коштів. На цю суму фірми й можуть отримати кредит у комерційних банків.

Для стимулювання підприємництва в Україні необхідно внести суттєві зміни в порядок надання державних кредитів та гарантій, розширити форми кредитування, забезпечити їх доступність використати зарубіжний досвід.

Відтак основними заходами держави у сфері фінансово-кредитної підтримки мають стати:

- надання допомоги підприємцям у формі стартового капіталу;

- лібералізація процедур надання позик;

- стимулювання комерційних банків, інших кредитних установ і організацій щодо фінансування підприємництва;

- запровадження системи гарантованих цільових позик під підприємницькі проекти. Позики можуть видавати місцеві комерційні банки під гарантію існуючих і створюваних фондів підтримки бізнесу [7. 207].

Отже, податки і механізм фінансового регулювання підприємництва відіграють свою певну роль у державному регулюванні підприємницької діяльності.

Висновки

Отже, підприємництво - це багатопланове явище, що його можна характеризувати з різних поглядів: економічного, правового, психологічного та ін. У зв'язку з цим Закон України "Про підприємництво" визначає підприємництво як самостійну ініціативу, систематичну, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також торгову діяльність з метою одержання прибутку.

На нинішньому етапі розвитку України, коли трансформаційний спад поступово змінюється структурною перебудовою, паралельно з процесами становлення підприємницького сектору відбувається формування механізму його державного регулювання. Тобто державна підприємницька політика ще перебуває в зародковому стані і є так само недосконалою, як і всі інші інструменти регулювання.

Важливою складовою механізму державного регулювання підприємництва має стати система його державної підтримки, створення якої нині проголошується як запорука поліпшення стану в усіх сферах соціально-економічного життя суспільства.

Економічний зміст державної підтримки полягає в розробці та реалізації системи державних програм науково-технічного, ресурсного, фінансового, консультативного, кадрового та іншого сприяння розвитку підприємництва.

Державні програми підтримки можуть виконуватись центральною чи місцевою владою, суспільними (некомерційними) структурами або через приватні організації, яким для цієї мети надаються державні субсидії.

Податки є частиною загальної фінансової системи як держави в цілому, так і окремих її суб'єктів. Крім того, вони виступають однією з категорій ринкової економіки.

Виділяють три головні функції податків: фіскальну, яка в свою чергу поділяється на контрольну та розподільчу, регулюючу, до складу якої входять стимулюючий та стримуючий напрямки, та соціальну.

Податок встановлюється тільки державою і є тільки її атрибутом.

Список літератури

1. Барр Р. Политическая зкономия: В 2-х т. - М.: Международные отношения. 1995. - Т.1 - 608 с. Т.2 -- 750 с.

2. Башнянин Г.І. та ін. Політична економія: Підручник для вузів / Г.І. Башнянин. П.Ю. Лазур. B.C. Медведєв. - К.: Ніка-Центр. Ельга. 2000. - 442 с.

3. Бусьігин А.В. Предпринимательство. Основной курс: Учеб. для вузов. - М.: ИНФРА-М. 1997. - 608 с.

4. Варналій З.С. Основи підприємництва: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес. 2002. - 239 с.

5. Державне регулювання економіки: Навч. посібник / CM. Чистов. А.Є. Никифоров. Т.Ф. Куценко та ін. - К.: КНЕУ. 2000. - 316 с.

6. Дідківська Л.І. Головко Л.С. Опорний конспект лекцій з курсу "Державне регулювання економіки". - К.: КДТЕУ. 2000.

7. Доллан 3. Дж Линдсей Д.Е. Микрозкономика: Пер. с англ. - СПб.: Санкт-Петербург оркестр. 1994. - 448 с.

8. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання-Прес. 2001. - 581 с.

9. Загальна економіка: Підручник / За ред. І.Ф. Радіонової. - К.: Знання. 1995. - 234 с.

10. Крутик А.Б Пилянова А.А. Введение в предпринимательство: Учеб. пособ. - СПб.: Политехника. 1995. - 583 с.

11. Литвиненко Я. В. Податкова політика: Навч. посіб. - К.: МАУП. 2003. - 224 с.

12. Макконнелл P Брю С.Л. Зкономикс. - К.: Хагор-Демос. 1993.

13. Михасюк І Мельник А Крупка М Залога 3. Державне регулювання економіки / За ред. І.Р. Михасюка. - Львівський національний університет ім. І. Франка. Підручник. Друге вид., виправлене і доповнене. - К.: Атіка. Ельга-Н. 2000. - 592 с.

14. Орищак Я.О Стебло М.І. Основи економіки: Навч. посіб. - Тернопіль: Підручники і посібники. 2000. - 112 с.

15. Основи економічної теорії / За ред. С.В. Мочерного. - К.: Академія. 1998. - 464 с.

16. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / За ред. Г.Н. Климка. В.П. Нестеренка. - К.: Вища школа - Знання. 1997. - 743 с.

17. Основи підприємницької діяльності / За ред. С.В. Мочерного. - К.: Академія. 1998.

18. Основьі предпринимательской деятельности/Под ред. Ю.Осипова-М.: Прогресе 1992. - 432 с.

19. Панасюк В.М. Ковальчук Е.К. Бобрівець С.В. Податковий облік. - Тернопіль: Карт-бланш. 2003. - 260 с.

20. Покропивний С.Ф Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність. - К.: КНЕУ. 1998. - 352 с.

21. Радіонова І. Макроекономіка та економічна політика: Підручник - К.: Таксон. 1996. - 240 с.

22. Селезнев В.В. Основьі рьіночной зкономики Украиньї: Учеб. пособ. - К.: А.С.К 1999. - 448 с.

23. Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації: Підручник. - К.: ЕУІФІСМБ. 2000.

Размещено на Allbest.ru