Аналіз стану виплати заробітної плати найманим працівникам за видами економічної діяльності

Існує й інша категорія витрат, пов'язаних з плинністю робочої сили. Облік трудових ресурсів не може бути зведений лише до обчислення втрат робочого часу і збитку внаслідок зниження продуктивності праці. Виникає проблема обліку трудових ресурсів як трудового потенціалу працівників, їх здатності реалізувати свої функції в процесі виробництва.

Проте трудові ресурси, які виступають як сукупність працівників з їх здатністю до продуктивної праці, до цього часу не є об'єктом фінансового обліку, але вони є об'єктом управлінського обліку, що оперує не тільки грошовими вимірниками.

Оцінити трудові ресурси у вартісній формі все ж можна. Існують два основних способи оцінки трудових ресурсів:

- виходячи з заробітної плати (окладів) працівників, тобто вартості їх відтворення

- виходячи з усіх витрат на загальну і спеціальну освіту працівників, включаючи витрати на післядипломне навчання і перепідготовку (інститути, факультети і курси підвищення кваліфікації).

Перший спосіб, не дивлячись на його простоту, достатньо обґрунтований. Кількість та якість праці прямо пов'язані з рівнем кваліфікації працівників, рівнем загальної і спеціальної освіти.

Другий спосіб оцінки ґрунтується на сумуванні всіх витрат на отримання загальної і спеціальної освіти, а також на підвищення кваліфікації. Цей спосіб більш трудомісткий, але й більш точний за попередній.

Схема управління персоналом здійснюється в контексті організаційної структури. Визначним повинен стати підхід, оснований на максимальному використанні людських ресурсів і орієнтований на досягненні мети підприємства. Це повинно бути досягнуто за рахунок:

- делегування відповідальності і спрощення взаємодії між керівниками і працівниками;

- об'єднання співпрацівників для досягнення головної мети - клієнти, якість, прибуток;

- постійне підвищення кваліфікації і освіченості персоналу шляхом підвищення рівня працівників чи їх заміни більш компетентними людьми;

- зменшення чисельності персоналу шляхом скидання "баласту" і заміни деяких безвідповідальних працівників одним відповідальним.

5. Відображення витрат на робочу силу на рахунках бухгалтерського обліку

Для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за звітний період призначений рахунок 81 "Витрати на оплату праці", за дебетом якого відображається сума визнаних витрат на оплату праці, за кредитом - списання на рахунок 23 "Виробництво" витрат, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до витрат допоміжних (підсобних) виробництв; на рахунки дев'ятого класу - витрат, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних та збутових витрат, або на рахунок 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки дев'ятого класу.

Рахунки восьмого класу дають можливість виділити на субрахунках виплати за окладами та тарифами, премії та заохочення, компенсаційні витрати, оплату відпусток, оплату іншого не відпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці. Групування витрат за елементами необхідно для визначення обсягу використаних підприємством матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на виконання програми виробництва і реалізації продукції. Воно необхідно для визначення планових і фактичних витрат для всієї виробничо-господарської діяльності підприємства незалежно від того, з якою метою було здійснено витрати (випуск продукції або на інші цілі), а також незалежно від місця виникнення і напрямку витрат.

Суми відрахувань на соціальні заходи збираються по дебету рахунку 82 "Відрахування на соціальні заходи".

Групування за елементами не може задовольнити потреби підприємства в інформації про витрати за їх цільовим призначенням, місцем виникнення з поділом за окремими видами продукції, а також при здійсненні контролю за раціональним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Таке групування не передбачене і для визначення собівартості окремих видів продукції. Тому витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, при плануванні, обліку та калькулюванні собівартості продукції, групуються ще й за статтями калькуляції.

6. Аудит звітності з праці

У додатку Б наведено таблицю арифметичного контролю звітів № 1-ПВ (міс), № 1-ПВ (кв.). Скориставшись цією таблицею, аудитор може переконатися, що звіт складено без арифметичних помилок.

Рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці" призначений для розрахунку за заробітною платою і з розрахунків з депонентами. При цьому розрахунки ведуться за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо. За кредитом цього рахунка відображається нарахована, за дебетом - виплачена заробітна плата і суми утримань податків, платежів за виконавчими документами тощо.

Перевіряючи розрахунки з оплати праці, аудитор керується Законом України "Про оплату праці", затвердженим Постановою Верховної Ради України від 20 квітня 1995 р. № 144/95-ВР (зі змінами і доповненнями до нього відповідно до Постанови Верховної Ради України від 6 лютого 1997 р. № 50/97-ВР), а також Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 № 323 та Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженою наказом Мінстату № 171 від 07.07.95.

Для перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати аудитору насамперед слід ретельно ознайомитися зі встановленими нормами для різних видів оплат.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, розміри надбавок, доплат, премій підприємства встановлюють самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством і угодами. Конкретні розміри ставок, окладів, розцінок, надбавок, премій власник встановлює з урахуванням закону. Особи, що працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Робота в надурочний час оплачується у подвійному розмірі годинної ставки.

Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади (за штатним розкладом), присвоєні розряди (на підставі наказів по підприємству), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період (місяць).

При нарахуванні основної заробітної плати працівникам, яким встановлена відрядна оплата праці, крім табеля необхідно мати відомості про виробіток і розцінки за виконані роботи.

Для розрахунку заробітної плати спеціаліста за тарифом годинну тарифну ставку треба помножити на кількість годин зміни.

Аудитор насамперед перевіряє чисельність працівників підприємства і правильність її відображення у звітності згідно з Інструкцією зі статистики чисельності працівників від 07.07.1995 р.

Вибірково перевіряють наявність трудових книжок працівників. Відтак перевіряють правильність оформлення табеля обліку часу.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.02.1998 р. № 21-466 і відповідно до Кодексу законів про працю України тривалість робочого дня при шестиденному робочому тижні - 7 годин і 5 годин перед вихідними днями - не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Дотримання тарифних сіток і ставок, посадових окладів встановлюють шляхом їх порівняння зі штатним розкладом і перевіркою даних розрахунково-платіжних відомостей, табелів обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати.

Під час аудиту встановлюють правильність окладів і ставок з погляду віднесення підприємства до відповідної групи щодо оплати праці.

Перевірку розрахунків з робітниками і службовцями із заробітної плати доцільно починати із встановлення ідентичності даних аналітичного обліку щодо оплати праці показникам синтетичного обліку з рахунка 66 "Розрахунки оплати праці" у Головній книзі й балансі на однакову дату.

Для цього звіряють сальдо на перше число відповідного місяця у Головній книзі й балансі з підсумковими сумами (сумами до видачі) розрахунково-платіжних відомостей. Причинами розходжень можуть бути: перекручення даних внаслідок зловживань (виключень виплат, утримань); неповного утримання авансів; повторного списання грошових документів із віднесенням виплат у дебет рахунка 66 "Розрахунки з оплати праці"; зменшення дебіторської заборгованості або збільшення кредиторської заборгованості під час перенесення сальдо з одної розрахункової відомості в іншу тощо. Потім слід перевірити достовірність первинних документів (табелів обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати, особових рахунків, розрахункових і розрахунково-платіжних відомостей).

При почасовій оплаті праці перевіряють правильність тарифних ставок, умов контракту, а при відрядній - виконання кількісних і якісних показників роботи, правильність норм і розцінок. Перевіряють, чи не включено в табелі обліку використання часу вигаданих (підставних) осіб, чи заведено на таку особу особову справу у відділі кадрів.

Правильність нарахування заробітної плати визначають так:

- перевіряється правильність застосування розцінок шляхом зіставлення з документом, де вони передбачені, а також уточнюється, чи відповідає стаж працівника, його розряд, тип підприємства, сезон, асортимент продукції застосовуваним розцінкам;

- уточнюється, чи правильно визначено обсяг виконаної роботи і кількість відпрацьованого часу шляхом їхнього зіставлення з обліковими листками, подорожніми листками, табелем виходу на роботу, системами приймання виконаних робіт за актами приймання-здавання робіт;

- арифметичне перевіряється правильність нарахування суми шляхом множення розцінки на кількість днів роботи, на суму товарообороту, на кількість виробленої продукції тощо.

Під час перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати слід встановити:

- чи відповідають дані відомостей на виплату заробітної плати тарифікаційним спискам працівників;

- наявність у відомості печатки, підписів керівника та бухгалтера;

- чи немає у відомостях підчисток і необумовлених виправлень; чи вказані дати виплати і підписи працівників про отримання заробітної плати;

- правильність підрахунків платіжної відомості;

- чи правильно пораховані суми утриманих і перерахованих податків із заробітної плати працівників;

- ідентичність підписів у відомості й особовій справі.

Заробітна плата за період відпустки нараховується у такому порядку. Середній заробіток для оплати відпустки розраховують, виходячи із заробітку за дванадцять останніх місяців (календарних), що передували місяцю виходу у відпустку. Ця сума ділиться на 12 (або 11 за перший рік роботи). Отриманий середньомісячний заробіток ділиться на середньомісячну кількість робочих днів протягом року (з урахуванням вихідних і святкових днів). Отриманий середньоденний заробіток перемножується на число робочих днів відпустки. На суму вирахованих відпускних дають запис: дебет рахунка 81 "Витрати на оплату праці", кредит рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці".

Премії та заохочування, пов'язані з трудовою діяльністю, визначають на основі положення, яке розробляється на підприємстві відповідно до типового.

Під час перевірки виплати премій слід встановити:

- чи виконано умови, згідно з якими премія виплачується шляхом перевірки усіх показників за даними бухгалтерського і статистичного облік

- чи дотримано порядку зниження розміру або позбавлення премій тощо.

Згідно зі статтею 127 Кодексу законів про працю України утримання із заробітної плати можуть здійснюватися тільки у випадках, передбачених законодавством України.

СПИСОК ВИКОРСИТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Конституція України. - 1996.

2. Кодекс Законів про Працю України від 25.03.2006 р.

3. Про зайнятість населення. Закон України від 01.03.91. - Зібрання законодавства України - т.1, 1(3)13. - Із змін. від 17.12.99; 08.06.2000; 21.12.2000; 26.04.2001; 07.02.2002.

4. Про оплату праці: Закон України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

5. Навчальний посібник «Економіка праці та соціально-трудові відносини» - Акулов М.Г. Видавництво 2012 р.

6. Безтелесна Л. Методологічно-інформаційні аспекти прогнозування зайнятості населення // Україна: аспекти праці. - 2006. - № 7. - С. 13-15.

7. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навчальний посібник. - К.: Знання-Прес, 2000. - 313 с.

8. Бойченко Е. Вплив демографічних чинників на функціонування ринку праці // Україна: аспекти праці. - 2007. - №8. - С. 24-29.

9 . Буряк П.Ю. Економіка праці та соціально-трудові відносини. - К.: Центр навч. літ., 2004.- 440 с.

10. Вітвіцький В., Метельська З. Стан, проблеми та можливі шляхи підвищення рівня оплати праці в сільсь кому господарстві // Україна: аспекти праці. - 2007. - №7. - С. 13-20.

11. Гнибіденко І. Трудова зайнятість - важлива складова соціальної політики// Праця і зарплата.-2007. - №47. - С. 4-5,7.

1. Факторами зростання продуктивності праці є:

а) соціально-ергономічні;

б) матеріалістичні;

в) органолептично-економічні;

г) варіаційні;

д) матеріально-технічні.+

2. Ринок праці - це:

а) механізм, за допомогою якого відбувається об'єднання та взаємодія покупців та продавців конкретного товару;

б) суперництво між роботодавцями;

в) система суспільних відносин, пов'язаних з наймом та пропозицією праці;+

г) суперництво між працівниками;

д) конкуренція на міжнародних ринках.

3. Поняття «людський капітал» використовується на рівні:

а) особливому, матеріальному;

б) економному, соціальному;

в) макропотенційному, мікроспеціалізованому;

г) підприємницькому;

д)особистому, мікро-, макро-.+

4. Трудовий колектив - це є:

а) сукупність малих груп, що є безпосереднім соціальним оточенням співробітника;

б) органічним поєднанням здібностей кожного в єдиному трудовому процесі;

в) трудова діяльність населення;

г) спільна діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих і суспільних потреб;+

д) довгострокові взаємовідносини між роботодавцем і найманим працівником.

5. Трудодефіцитний тип кон'юнктури ринку праці виникає, коли:

а) попит перевищує пропозицію;+

б) пропозиція перевищує попит;

в) попит відповідає пропозиції;

г) пропозиція відповідає попиту;

д) є узгодження інтересів підприємців.

6. При відрядній формі заробітної плати мірою праці є:

а) час, затрачений на виробництво продукції;

б) вироблена працівником продукція; +

в) кількість працівників, що брали участь у виготовленні продукції;

г) якість виробленої продукції;

д) терміни виготовлення продукції.

7. Зміст колективного договору визначається і затверджується:

а) керівником чи власником підприємства одноосібно;

б) на зборах трудового колективу як результат домовленості між адміністрацією підприємства, яка представляє роботодавця, і профспілковим комітетом, який виступає від найманих працівників; +

в) представниками трудового колективу підприємства;

г) державою і затверджується відповідним міністерством;

д) має довільний характер і не контролюється жодною державною структурою.

8. Інноваційна, творча праця - це:

а) концентрація уваги вчених на дослідженні проблем людини;

б) праця, що передбачає залучення творчого потенціалу людини, розробку і впровадження нових ідей у будь-якій сфері трудової діяльності;+

в) діяльність, за якої працівник зайнятий лише створенням нового в науці, техніці, мистецтві, економіці;

г) здатність протягом певного періоду створювати певний продукт і доход;

д) процес зростання людських можливостей, що забезпечується політичною свободою, правами людини, суспільною повагою до особистості.

9. Розмір оплати праці працівника встановлюється :

а) у генеральній угоді;

б) у регіональній угоді;

в) у колективному договорі;+

г) у галузевій угоді;

д) у трудовому договорі.

10. Процес перетворення наявних ресурсів у необхідні цінності та блага, що здійснюється і керується людиною - це:

а) трудовий прийом;

б) трудовий процес;+

в) трудова дія;

г) трудовий рух;

д) трудовий режим.

Варіант 16

Задача.

Визначити суму доплат за перерви матерям-годувальницям, якщо їх кількість на підприємстві 200 робітників, середньогодинна заробітна плата - 5,5 грн., перерви матерям-годувальницям складають 252 години на рік у розрахунку на одного робітника.

Размещено на Allbest.ru