Виконання та врегулювання комерційного контракту

Размещено на http://www.allbest.ru/

"Виконання та врегулювання комерційного контракту"



1.Організація міжнародних комерційних операцій

Міжнародна комерційна операція (МКО) - це комплекс дій контрагентів різної державної належності з підготовки, організації, проведення та регулювання процесу обміну товарами, послугами і результатами творчої діяльності.

Об'єктами МКО - є процеси обміну товарами, послугами та результатами творчої діяльності.

Суб'єктами МКО - є учасники, тобто сторони, які перебувають у договірних відносинах з купівлі-продажу товарів, послуг і результатів творчої діяльності та мають право здійснювати комерційну діяльність.

Таблиця. Види міжнародних комерційних операцій

№ п/п	Критерії класифікації	Класифікаційна група
1.	За предметом торгівлі	? прямі ? посередницькі
2.	За спрямованістю торгових потоків	? основні (експортні, імпортні, особливі) ? реекспортні ? реімпортні ? транзитні
3.	За об'єктом торгівлі	? товари ? послуги ? результати творчої діяльності

Проведення комерційних операцій передбачає поетапне їх виконання, де вирішуються конкретні завдання і виконуються формальності, пов'язані з підготовкою, оформленням, пересилкою та обробкою документів.

Таблиця. Основні етапи здійснення МКО

№ п/п	Назва етапу	Характер проведення робіт
1.	Підготовка МКО (підготовчий)	? маркетингове дослідження зовнішнього ринку за об'єктом торгівлі; ? пошук, вибір та встановлення контакту із закордонним партнером; ? аналіз та проробка конкурентних матеріалів, складання конкурентного листа, розрахунок експортних /імпортних цін; ? проробка базисних умов контракту; ? проробка валютно-фінансових умов контракту; ? техніко-економічне обґрунтування МКО; ? підготовка проекту контракту
2.	Укладання МКО (організаційний)	? підготовка та організація попередніх переговорів; ? складання протоколу про наміри та зміст попереднього контракту; ? складання та підписання контракту
3.	Організація контролю, виконання та припинення зовнішньоторговельного контракту (виконавчий)	? виконання контрактних зобов'язань контр. (поставка товарів, надання послуг, технічне та гарантійне обслуговування продукції, розрахунково-платіжні операції); ? контроль за виконанням контрактних зобов'язань; ? розгляд можливих претензій та рекламацій з експорту та подання таких з імпорту; ? способи та порядок припинення МКК

2.Основні ознаки та принципи міжнародних комерційних контрактів

Міжнародний комерційний контракт (МКК) - це правова форма, що відображає МКО; договір (угода, пакт, конвенція) між двома або кількома контрагентами, які знаходяться в різних країнах, про обмін товарами, послугами та результатами творчої діяльності.

Основні ознаки міжнародного комерційного контракту:

- контрагенти знаходяться в різних країнах;

- товар перетинає кордон, якщо це матеріальний об'єкт (виняток - реекспортна операція, коли товар не завозиться в країни реекспорту);

- розрахунки в іноземній валюті (виняток - товарообмінні операції);

- комерційний характер.

Основними принципами МКК є:

- свобода контракту;

- обов'язковість контракту;

- добросовісність і чесна ділова практика.

Свобода контракту - це основний принцип укладами: контрактів, який виражається в свободі регулювання відносин відповідно до законодавчих норм держави.

Свобода контракту це:

- вільне рішення про укладення чи не укладення МКК;

- вільний вибір контрагентів;

- вільне визначення змісту майбутнього МКК;

- вільне вирішення питання про спосіб і форму укладення свобода зміни контракту в цілому чи окремих його положень право вирішувати питання про розірвання контракту

Виняток з принципу - це ті випадки, коли розпорядженням може передбачатись обов'язковий вибір контрагентів, змісту, способу укладання і форми МКК.

Обов'язковість контракту визначається, коли належним чином укладений контракт є обов'язковим для сторін і повинен виконуватися до свого змісту.

Добросовісність і чесна ділова практика - це обов'язок сторін протягом чинності контракту, включаючи і процес переговорів, діяти згідно з добросовісністю і чесністю ділової практики.

Дійсність контракту

МКК можна вважати юридично дійсним за наступними умовами це:

- ділова угода осіб, що беруть участь в укладенні контракту;

- правоздатність і дієздатність осіб, які укладають контракт;

- узгодженість волі сторін;

- предмет контракту;

- основа контракту.

Воля - це усвідомлення відповідної поведінки, яка передбачає адекватні наміри, спрямовані на досягнення певної мети.

Особливості волі:

- спосіб висловлення волі (вербальний (прямий) - слова та непрямий - загальноприйняті знаки);

- свобода волі;

- серйозність;

- наявність дієздатних і правоздатних суб'єктів;

- спрямованість на досягнення можливих результатів.

Слід розрізняти такі поняття, як дійсна воля і висловлена воля. Розкриємо зміст вад волевиявлення (табл. 5.3).

Таблиця 5.3 Класифікація вад волевиявлення

№ п/п	Назва	Характеристика
1.	Загроза	залякування іншої сторони певним злом з метою примусити її до укладання контракту
2.	Омана	Неп. уявлення про факти і правові норми, які діють у момент укладання контракту
3.	Шахрайство	свідоме, навм. введення в оману іншої сторони з метою укладення з нею контракту
	Примус	спричинення моральних і фізичних страждань, а також зла іншій стороні з тим, щоб змусити її укласти контракт
	Шантаж	свідоме, навмисне намагання примусити укласти контракт
	Виявлення волі непов. та недієздатними	вади юридично значимої волі (неповнолітні, недієздатність)

3.Способи та порядок укладання контракту

Перш ніж укладати контракт сторони вступають у переговори для того, досягти згоди.

В поняття переговори вкладається:

1. Переговори жодним чином не зобов'язують їх учасників і, кожна із сторін має право перервати їх у будь-який момент за власним бажанням.

1. Сторона, що вела переговори, не маючи намірів укладення контракту, несе відповідальність за збитки, спричинені внаслідок ведення переговорів.

2. Сторона, яка вела переговори з наміром укладання контракту, але потім відмовилась від своїх намірів без достатніх на те підстав, також несе відповідальність за збитки, заподіяні іншій стороні.

3. Відшкодування збитків, заподіяних іншій стороні, внаслідок порушення обов'язку вести переговори свідомо.

4. Обов'язок конфіденційності. Якщо сторони заінтересовані в тому, щоб визначена інформація, яка передається іншій стороні, не була розголошена чи використана з тією чи іншою метою, ніж та, для якої вона передавалась, вони заявляють таку інформацію як конфіденційну. Порушення конфіденційності накладає обов'язок компенсувати можливі збитки.

5. Кожна зі сторін сплачує власні витрати на підготовку до укладання контракту. Загальні витрата сплачуються в рівних частках.

Згідно з українським законодавством діє визначений порядок укладання контракту, тобто встановлена процедура, відповідно до якої угода сторін про встановлення контрактних відносин вважається досягнутою, а контракт оформленим. Ця процедура складається з двох частин: пропозиції про укладання контракту (оферти) однієї сторони і прийняття цієї пропозиції іншою стороною (акцепт).

Пропозиція (оферта) - волевиявлення правоздатного суб'єкта МКО, яке вміщує суттєві складові майбутнього контракту, зроблена з наміром укласти контракт. Щоб пропозиція про укладання контракту вважалася дійсною, вона повинна відповідати конкретним вимогам, а саме:

- адресат пропозиції -- одна або кілька конкретних осіб;

- свобода волевиявлення;

- правоздатність і дієздатність суб'єктів;

- серйозність;

- кваліфікованість;

- вміщувати суттєві пункти майбутнього контракту.

Розрізняють два види оферти: тверду і вільну.

Тверда оферта -- це документ, в якому надається письмова репозиція на продаж визначеного товару, надісланий продавцем одному можливому покупцеві, де вказуються суттєві умови майбутнього контракту і визначено строк дії оферти.

Вільна оферта -- це документ, який може бути виданий на одну і ту саму партію товару кільком можливим покупцям; не зв'язує продавця своєю пропозицією і не встановлює строк для відповіді.

Відміна пропозиції укладання контракту. Згідно з Віденською конвенцією про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Відень, 1980 р.) і Принципів міжнародних комерційних контрактів (UNIDROIT, 1994 p.), оферта може бути відмінена, якщо повідомлення про відміну отримано адресатом оферти раніше або в той самий момент, коли оферта отримана.

Відкликання оферти. Відповідно до міжнародного права оферта може бути відкликана, якщо повідомлення про відкликання буде отримане адресатом оферти до відправки ним акцепту.

Однак пропозиція не може бути відкликана: а) при невідкликаній оферті і б) за умови, коли адресат оферти покладається на невідкликаність оферти.

Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) -- це волевиявлення одного суб'єкта.

Акцепт - заява або інша поведінка адресата оферти, яка виражає його згоду з офертою.

Форми прийняття пропозиції (оферти):

1. Безумовний акцепт оферти - пропозиція (оферта) повинна бути прийнята без жодних обмовок або обмежень.

2. Акцепт контроферти - за наявності обмежень або обмовок можна говорити про нову пропозицію, де сторони помінялись місцями: ініціатор виступає в ролі особи, що приймає пропозицію, а той, хто приймає пропозицію, перетворюється на ініціатора.

3. Прийняття пропозиції і мовчання протилежної сторони - відповідно до зальних правил, мовчання або бездіяльність самі по собі не е акцептом. Ситуація може виглядати інакше у тому разі, коли сторони узгодили між собою те, що мовчання означатиме акцепт, або коли це випливає з дійсної ділової практики чи звичаю.

Проте в будь-якому разі для оферти недостатньо в односторонньому порядку заявити в своїй пропозиції, що вона буде акцептована при мовчанні адресата. Адресат оферти вільний не тільки акцептувати чи не акцептувати оферту, але він може також «просто проігнорувати.

4. Прийняття пропозиції із запізненням - прийняття пропозиції із запізненням трактується так чи інакше в законодавстві різних країн. Наприклад, за італійським правом в ініціатора пропозиції є право затвердити запізніле прийняття оферти, причому достатньо тільки заявити контрагенту, що контракт укладеного. В деяких законодавствах прийняття пропозиції із запізненням вважається новою офертою, згоду з якою потрібно отримати від попереднього ініціатора.

5. Відміна акцепту - акцепт може бути відмінено, якщо повідомлення про це отримано оферентом раніше чи в той самий момент.

Порядок укладання МКК:

1. Переддоговірний період:

- попередні переговори;

- підготовка проекту контракту.

2. Комерційні переговори:

- узгодження умов контракту;

- парафування умов контракту;

- підписання контракту

Переддоговірний період - попередні переговори це поштове, телеграфне листування, особисті зустрічі і т.д. Проект контракту - текст контракту можуть готувати представники обох сторін, котрі мають відповідний досвід і знання в цій сфері, проект узгоджується зі службами, які відповідають за фінансову діяльність, організацію постачання, перевезення, пакування, спеціалістами міжнародних валютно-позичкових відносин, права і т.д.

Комерційні переговори - це вивчення об'єктивних аргументів сторін і знаходження на цій основі компромісних рішень. Переговори ведуться на рівні керівництва контрагентів чи призначених ними представників, які приймають рішення в межах даних їм повноважень.

При узгодженні умов контракту одна сторона відсилає іншій проект контракту. Триває вивчення і знаходження компромісних рішень і як наслідок з'являється кінцевий текст контракту.

На цьому етапі складається цілий ряд передконтрактних документів: Протокол розбіжностей, Протокол узгодження розбіжностей, Протокол про залік взаємних вимог, Угода про зміну договору, Супровідний лист до проекту договору та до самого контракту Парафування тексту контракту -- візування кожної сторінки підписами повноважних представників сторін.

Кінцевим етапом укладання контракту є його підписання

МКК може укладатися кількома способами, але вибір способу укладання залежить від особливостей і специфіки контракту та від вибору сторін.

Способи укладання МКК:

1. Підписання контракту контрагентами. МКК вважається укладеним, якщо він належним чином підписаний. Звичайно контракт підписується першими керівниками або їх заступниками, тобто особами, які вповноважені довіреністю підписаною керівниками компаній, юридичні адреси яких вказані в контракті.

Якщо контракт підписує три і більше сторін, то всі вони повинні підписати один контракт або підписати кілька двосторонніх контрактів з посиланням у тексті кожного з них на зв'язок з іншим контрактом.

Якщо сторони знаходяться в одному і тому ж місці, то вони одночасно підписують контракт, якщо в різних географічних пунктах, то спочатку всі примірники контракту підписує одна сторона і пересилає їх інший, яка потім повертає першій стороні домовлену кількість примірників з двома підписами.

2. Акцепт покупцем твердої оферти продавця. Якщо покупець згоден з усіма умовами оферти він продавцю письмове підтвердження, яке містить безумовний тобто згоду прийняти без змін усі умови твердої оферти продавця.

Акцепт має виходити лише від тієї особи, якій зроблено оферту. Коли оферту здійснено із зазначенням строку для відповіді, контракт вважається укладеним, якщо відповідь про прийняття (акцепт) пропозиції одержано протягом цього строку. Коли строк в оферті не вказано, то прийняття має юридичне значення, якщо відповідь одержано протягом нормального необхідного встановленого законодавством.

3. Акцепт продавцем контроферти покупця. Якщо покупець не згоден з умовами пропозиції, він посилає продавцеві контроферту, в якій вказує свої умови і строки для відповіді.

Якщо продавець згоден з усіма умовами контроферти, він її акцептує і письмово повідомляє про це покупця. Якщо продавець або вважає себе вільним від обов'язків щодо даної пропозиції, про що він письмово повідомляє покупця, або робить нову оферту.

4. Акцепт продавцем письмової згоди покупця з умовами вільної оферти (контроферти покупця). Цей спосіб застосовується у випадку, коли у продавця є вибір контроферт кількох покупців. Продавець акцептує контроферту того покупця, який оформив її належним чином, відіслав у встановлений строк і якому він віддає перевагу.

5. Підтвердження продавцем замовлення, зробленого покупцем. У такий спосіб укладається контракт між контрагентами, які перебувають у тривалих ділових відносинах. Це, в основному, замовлення на складне устаткування. У таких операціях покупець переважно фінансує продавця. Замовлення включає основні умови операції (товар, кількість, строк поставки, ціна). Решта умов - у раніше укладеному контракті.

6. Обмін листами на підтвердження досягнутої раніше особистої домовленості між: контрагентами. В листах підтверджуються всі основні умови контракту з поданням на відомі обом сторонам загальні умови чи попередній контракт.

4.Структура та зміст міжнародного комерційного контракту

МКК може бути укладений у письмовій (лист, телекс, факс, документ-контракт, типовий контракт), усній, змішаній (частково письмовій і частково усній формах).

Національні законодавства деяких країн вимагають обов'язкової письмової форми МКК. При цьому в письмовій формі складається не лише сам МКК, а й оферта, акцепт чи будь-яке інше висловлення намірів.

У міжнародній практиці контракти часто укладаються в усній формі - по телефону, на аукціонах, біржах та інше. Проте усна домовленість майже завжди підтверджується письмовим контрактом, підписаним обома сторонами.

В міжнародній арбітражній практиці зустрічаються випадки, коли сторони піддають сумніву юридичну чинність повідомлень, зроблених засобами електричного чи електронного зв'язку (факс, електронна пошта, телеграф тощо). Справді, в тексті телеграми чи в повідомленні телетайпом відсутній підпис особи, яка дала це повідомлення, однак тут же зазначається, що такий підпис є. Якщо ж він відсутній, то це може бути основою для того, щоб оскаржити юридичну чинність цих документів.

Контракт оформляється сторонами МКО по закінченні переговорів у необхідній кількості примірників. Кожна зі сторін отримує однакову кількість примірників МКК.

Крім оригінальних примірників підписаного контракту готується ряд копій, які використовуються службами, що виконують контракт (виконання зобов'язань з перевезень, оплати, страхування)

Оригінал МКК належить зберігати протягом тривалого часу, навіть після його виконання.

Усі проблеми з розмноженням, друкуванням, оформленням МКК розв'язує сторона, яка готує контракт, або ж сторона, на території якої контракт підписується.

Структура та зміст контракту багато в чому мають індивідуальний характер і визначаються як специфікою об'єкта МКО, так і ступенем довіри партнерів.

Розглянемо умови, які повинні бути передбачені в контракті.

Структура МКК

1. Преамбула

2. Предмет контракту та його характеристика

3. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг)

4. Базисні умови постачання товарів

5. Ціна та загальна вартість контракту

6. Умови платежів

7. Умови приймання-здавання товару

8. Гарантії, претензії

9. Пакування та маркування товару

10. Відвантаження товару

11. Санкції та рекламації

12. Страхування

13. Форс-мажорні обставини

14. Урегулювання спорів у судовому порядку

15. Інші умови контракту

16. Юридичні адреси, поштові й платіжні реквізити сторін

17. Додатки

1. Преамбула - вступна частина МКК, визначення сторін. Ця частина складається з таких основних положень:

- назва контракту (контракт купівлі-продажу, комісії, оренди тощо);

- номер контракту;

- дата підписання контракту;

- місце підписання контракту;

- повна назва кожного з партнерів, під якою він зареєстрований у реєстрі державного обліку;

- назва сторони за контрактом (наприклад, «Продавець», «Покупець», «Агент», «Постачальник» тощо);

- докладна назва посади, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка підписує контракт, а також назва документів, які засвідчують повноваження такої особи щодо підписання контракту.

2. Предмет контракту та його характеристика. Предметами МКК можуть бути купівля-продаж товарів (готова продукція, напівфабрикати), послуг (консультативного, технологічного, будівельного інжинірингу; оренди, аудиту, перевезення, транспортно-експедиційної, збереження, страхування, фінансування, посередництва тощо), результатів творчої діяльності (простого та виключного ліцензування, торгівлі ноу-хау, торгівлі об'єктами авторського права). Залежно від предмета контракту дається і його характеристика

3. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг). У цьому розділі визначається, залежно від номенклатури, одиниця виміру товару, прийнята для товарів такого виду (у тонах, кілограмах, штуках тощо), його загальна кількість та якісні характеристики.

У тексті договору (контракту) на виконання робіт (надання послуг) визначаються конкретні обсяги робіт (послуг) та термін їх виконання.

4. Базисні умови постачання товарів (прийому/здачі виконаних робіт або послуг). У цьому розділі, вказується вид транспорту та базисні умови постачання (відповідно з "Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів" у редакції 2000 p.), які визначають обов'язки контрагентів щодо постачання товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк постачання товару або окремих його партій.

У випадку укладення договору (контракту) на виконання робіт (надання послуг) у цьому розділі визначаються умови та строк виконаних робіт (послуг).

5. Ціна та загальна вартість контракту. У цьому розділі визначається ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товару або вартість виконаних робіт (наданих послуг), що поставляється згідно з контрактом, та валюта платежів. Якщо згідно з контрактом поставляються товари різної якості та асортименту, ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а окремим пунктом контракту вказується його загальна вартість. У цьому випадку цінові показники можуть бути вказані в додатках (специфікаціях), на які робиться посилання в тексті контракту.

У контракті на переробку давальницької сировини, крім того, зазначається її заставна вартість, ціна та загальна вартість готової продукції, загальна вартість переробки.

У бартерному контракті зазначається загальна вартість товарів, що експортуються, та загальна вартість товарів, що імпортуються за цим контрактом, виражені в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.

6. Умови платежів. Цей розділ визначає спосіб, порядок і строк фінансових розрахунків та гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань. Залежно від обраних сторонами умов платежу в тексті контракту вказуються:

- умови банківського переказу до (авансового платежу) та/або після відвантаження товару, або умови документарного акредитиву або інкасо (з гарантією), визначені у відповідності із спільною Постановою Кабінету міністрів України і Національного банку України від 21 червня 1995 р. за № 444 "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів(контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті";

- умови по гарантії, якщо вона є або коли вона необхідна(вид гарантії: на вимогу, умовна), умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов контракту без зміни гарантій.

7. Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг).У цьому розділі визначаються строк та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів.

Приймання-здавання проводиться за кількістю згідно з товаросупровідними документами, за якістю - згідно з документами, що засвідчують якість товару.

8. Гарантії, претензії. Більшість контрактів містить умови про надання гарантій якості товару, який поставляється. Відносно товарів, для яких не встановлюються гарантії, в контракті може вказуватися термін, протягом якого покупець має право пред'являти продавцю претензії щодо кількості та якості.

9. Пакування та маркування товару. Цей розділ містить відомості про упаковку товару (ящики, мішки, контейнери тощо), нанесене на неї відповідне маркування (найменування продавця та покупця, номер контракту, місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і транспортування та інше), а за необхідності - також умови її повернення.

10. Відвантаження товару. В цьому розділі фіксується:

- взаємні зобов'язання продавця і покупця відносно повідомлення інформації про відвантаження продукції;

- порядок виконання цих зобов'язань.

11. Санкції та рекламації. Цей розділ встановлює порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань.

При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару або суми неоплачених коштів), строки виплати штрафів (від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють або їх гарантійний розмір), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін контракту при цьому, способи врегулювання рекламацій.

12. Страхування. У зовнішній торгівлі товари страхуються від ризиків пошкодження або втрати при транспортуванні, тобто від транспортних ризиків. Страхування є добровільним актом, і його основні умови встановлюються в контракті і саме в ньому фіксуються:

- обов'язки покупця і продавця із страхування вантажу;

- тривалість та обсяг страхової гарантії;

- умови страхування;

- види ризиків, від яких має бути застрахований вантаж.

13. Форс-мажорні обставини. Цей розділ містить відомості про те, за яких випадків умови контракту можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше). При цьому сторони звільняються від виконання зобов'язань на строк дії цих обставин або можуть відмовитися від виконання контракту частково чи в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується торгово-промисловою палатою відповідної країни.

14. Урегулювання спорів у судовому порядку. У цьому розділі визначаються умови та порядок вирішення спорів у судовому порядку щодо тлумачення, невиконання та/або неналежного виконання договору (контракту) з визначенням назви суду або чітких критеріїв визначення суду будь-якою зі сторін залежно від предмета та характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке буде застосуватися цим судом, та правил процедури судового урегулювання.

15. Інші умови. Ця частина МКК об'єднує в собі такі умови:

- обов'язки та права першої сторони за контрактом;

- обов'язки та права другої сторони за контрактом;

- термін виконання зобов'язань сторонами;

- місце виконання зобов'язань кожного з партнерів;

- спосіб виконання зобов'язань контрагентами (порядок, послідовність їхніх дій та строки).

Конкретний зміст цих умов залежить від виду контракту та від конкретної ситуації його укладання.

Зазначені нижче умови не обов'язково передбачити в контракті, проте їх наявність суттєво випливає на права та обов'язки сторін, а також на порядок їх виконання.

1. Термін дії контракту.

Термін дії контракту необхідно зазначити навіть тоді, коли вказані строки виконання зобов'язань сторонами. Це зумовлюється тим, що ви повинні знати, коли контракт припиняється і можна буде висунути відповідні вимоги та претензії до контрагента за відмову від виконання контракту.

2. Відповідальність сторін.

У цій частині МКК визначаються різного роду санкції у вигляді неустойки, що сплачуються тією стороною, яка не виконала своїх зобов'язань, обумовлених контрактом. Звичайно спеціалісти пропонують проти кожного обов'язку партнерів зазначати певну відповідальність, в основному штрафну неустойку.

3. Способи забезпечення зобов'язань.

Способи забезпечення зобов'язань -- це ефективні додаткові заходи майнового впливу на контрагента.

Підстави дострокового розірвання контракту в односторонньому порядку та порядок дій сторін при односторонньому розірванні контракту.

Умови про конфіденційність інформації по МКК.

Порядок розв'язання спорів між сторонами по контракту.

У цій частині контракту зазначається право, яким регулюється даний контракт.

16. Юридичні адреси, поштові й платіжні реквізити сторін. При цьому вказуються повні юридичні адреси, повні поштові та платіжні реквізити (номер рахунку, назва банку) контрагентів контракту.

МКК повинен бути підписаним повноважною особою чи її представником власноручно. Після підписів контрагентів зазначаються їхні повні юридичні адреси та ставляться печатки.

17. Додатки. Додатки уточнюють взаємні права та обов'язки сторін. Спеціальні умови МКК, зокрема обґрунтування ціни, технічні умови, умови випробувань устаткування, специфікації товарів, порядок внесення змін і доповнень до контракту та ряд інших, включені до тексту контракту, а також оформлені у вигляді додатків до контракту, які є його невід'ємною частиною.

5.Система міжнародних комерційних контрактів

Багатокритеріальна класифікація міжнародних комерційних контрактів

В економічній теорії існує велика кількість класифікацій МКК. Наведемо узагальнену класифікацію МКК.

Класифікація МКК:

1. За створеними зобов'язаннями:

1) односторонні - це договори, де тільки одна із сторін, що домовляються між собою, зобов'язується виконати певні умови, визначені у контракті. Вони створюють обов'язки для однієї сторони і право для іншої. Тобто на одній стороні лежить обов'язок належного виконання, інша має право вимагати належного виконання обов'язку без жодної взаємності.

2) двосторонні - кілька суб'єктів на одній стороні висловлюють єдину волю, продиктовану взаємним інтересом.

3) багатосторонні контракти - кожний його учасник виступає самостійною стороною і висловлює особисту волю, захищаючи індивідуальний інтерес.

2. За відшкодуванням:

1) обтяжливі контракти - контракти на основі яких одна сторона добуває певну користь, але водночас повинна забезпечити інший стороні відповідну вигоду, подати визначене відшкодування.

2) добродійні (безоплатні) контракти - контракти, в яких сторона не надає жодного відшкодування за користь, здобуту з договору.

3. За формою:

1) формальні контракти - контракти, для укладання яких недостатньо узгодження волі контрагентів, а вимагається висловити цю угоду в особливій формі.

2) реальні контракти - контракти, для укладання яких недостатньо узгодження від контрагентів, а для виникнення контракту необхідна передача предмета контракту (наприклад, контракти купівлі-продажу послуг).

3) консенсуальні контракти - контракти, для здійснення яких не вимагається ніякої форми, крім звичайного узгодження волі контрагентів, яке може бути висловлено вербальне.

4. За змістом:

1) прості контракти - контракти, структура яких складається з елементів одного контракту.

2) складні контракти - контракти, у структурі яких є елементи різних контрактів (наприклад, контракти купівлі-продажу товарів, що включають елементи контрактів перевезення, зберігання, страхування).

5. За юридичною силою:

1) дійсні - це контракти, які відповідають нормативно-правовим вимогам, що висуваються до них.

2) недійсні:

- неістотні контракти - контракти, які суперечать конституційним принципам суспільного устрою, нормам, дотримання яких гарантується під загрозою примусу чи відповідно до моралі суспільства.

- заперечуванні контракти - контракти, які укладені з недоліками волевиявлення чи особами з обмеженнями дієздатності та правоздатності.

6. За обсягом та рівнем взаємних зобов'язань:

1) комутативні контракти - контракти, за яких на момент укладання контракту відомі обсяг, рівень і співвідношення взаємних зобов'язань сторін.

2) алеаторні контракти - ризиковані контракти, контракти честі, за яких у момент укладання невідомі рівень, обсяг і співвідношення взаємних обов'язків (наприклад, контракти страхування).

7. За законодавчим регламентуванням:

1) іменні контракти - контракти, які вказані в законодавстві під спеціальними назвами.

2) безіменні контракти - контракти, які не вказані в законодавстві (наприклад, франчайзинг).

8. За конкретизацією умов:

1) генеральні контракти - контракти, в яких сторони визначають загальні елементи співробітництва в одному великому діловому підприємстві (наприклад, будівництво великих інвестиційних об'єктів).

2) поточні контракти - конкретизація генеральних контрактів. Переважно укладаються на термін до 1 року.

9. За типовістю:

1) типові контракти - контракти, які склалися в ділових сферах та які одноманітним способом регулюють визначені відносини у певній господарській сфері чи галузі.

2) стандартні контракти - контракти, які виникли у певній діловій сфері та містять визначені елементи, характерні для такого виду операцій.

3) формулярні контракти - контракти, які передбачають усі ситуації, які могли б виникнути за певних відносин з контрагентами. Їх укладають банки, фінансові установи, складські підприємства, залізничні відомства, які мають велику клієнтуру.

10. За характером поставок:

1) контракти з разовою поставкою - передбачають поставку однією стороною іншій узгодженої між ними кількості товару до встановленої у контракті дати. Разові контракти бувають з короткими та тривалими термінами поставки.

2) контракти з періодичною поставкою - передбачають регулярну періодичну поставку узгодженої в них кількості товару протягом встановленого строку. Поділяються на:

- короткострокові (або річні) - зі строками поставки до 1 року;

- середньострокові - зі строками поставки 1-5 років;

- довгострокові - зі строками поставки 5-20 років.

11. За формою оплати:

1) контракти з оплатою в грошовій формі - передбачають розрахунки в узгодженій сторонами валюті з застосуванням обумовлених у контракті способу оплати та форми розрахунків.

2) контракти з оплатою в товарній формі - передбачають узгодження продажу одного або кількох товарів з купівлею іншого товару (товарів). Розрахунки в іноземній валюті не проводяться. Такі контракти включають товарообмінні та компенсаційні угоди.

Товарообмінні (бартерні) контракти - передбачають простий обмін узгодженої кількості одного товару на інший. В них встановлюється кількість товарів, що взаємопостачається або сума, на яку сторони зобов'язуються поставити товар.

Компенсаційні контракти (прості) - передбачають взаємну поставку товарів на однакову вартість. Крім цього, передбачається узгодження між сторонами цін таких товарів.

3) контракти з оплатою в змішаній формі - це контракти на будівництво підприємств «під ключ» на умовах цільової позики та оплати витрат частково в грошовій, а частково в товарній формі.

12. За предметом:

1) товарів

2) послуг

3) результатів творчої діяльності

6.Класифікація міжнародних комерційних контрактів за предметом

Таблиця. Класифікація купівлі-продажу товарів, послуг та результатів творчої діяльності

№ п/п	Предмет контракту	Класифікація за предметом контракту
1.	Купівлі-продажу товарів	? готової продукції ? сировини ? зустрічної торгівлі
2.	Купівлі-продажу послуг	? інжинірингові: ? консультаційні ? тендерні ? технологічні ? орендні ? аудиторні ? туристичні ? з обслуговування товарообігу ? посередницькі
3.	Купівлі-продажу результатів творчої діяльності	науково-технічних досліджень (ліцензійні, торгівлі ноу-хау, франчайзинг обігу, на спільні роботи) ? авторського права (переклад літератури, постановка театральних вистав, прокат, обмін, постановка кінофільмів, видання та виконання музичних творів)

7.Виконання міжнародних комерційних контрактів

міжнародний комерційний контракт

Загальні положення щодо виконання МКК

Виконання МКК - це процес, який включає певну систему послідовних дій, пов'язаних з реалізацією сторонами взятих на себе зобов'язань: зі сторони продавця -- щодо передачі (поставку) покупцеві предмета контракту, зі сторони покупця -- в оплаті встановленої ціни.

Зобов'язання - правові взаємовідносини контрагентів, врегульовані нормами зобов'язуючого права.

Боржник і кредитор є учасниками кожного зобов'язання, але їх кількість в одному зобов'язанні нічим не обмежується.

Види зобов'язань:

1. Зобов'язання з великою кількістю учасників - зобов'язання з кількома боржниками та кредиторами. Поділяється на:

- пайові зобов'язання - кожний боржник повинен виконати зобов'язання у відповідній частці, а кожний з кредиторів має право вимагати виконання;

- солідарні зобов'язання - при таких зобов'язань кредитор має право вимагати його виконання не тільки частково, а й повністю від будь-якого боржника чи від усіх боржників разом. Таке зобов'язання повинно бути прямо передбачено у контракті, у противному разі воно буде вважатись пайовим зобов'язанням;

- субсидіарні додаткові зобов'язання - передбачається, що згідно з контрактом у разі невиконання зобов'язання основним боржником вимоги кредитора можуть бути пред'явлені додатковому боржнику.

2. Зобов'язання за участі третіх осіб - третя особа, пов'язана правовідносинами з одним з основних учасників зобов'язання - є кредитором або з боржником. Поділяється на:

- регресні (зворотні) зобов'язання - виникають, коли боржник з основного зобов'язання виконує його замість третьої особи або ж з вини третьої особи. В цьому разі боржник з основного зобов'язання перетворюється на кредитора з регресного зобов'язання, а третя особа стає боржником;

- договірні зобов'язання на користь третіх осіб - згідно з цим зобов'язанням третя особа, яка не брала участі в укладанні контракту, має право (але не обов'язок) вимагати виконання зобов'язання. Якщо третя особа відмовляється від такого права, його може використати перший кредитор, якщо це не суперечить закону, контракту або ж суті зобов'язання;

- зобов'язання, виконувані третіми особами - в цих випадках треті особи не здобувають прав вимагати виконання по відношенню до боржника, який залишається зобов'язаним лише перед своїм кредитором.

3. Зобов'язання з двома учасниками - виникають між двома учасниками МКО.

8.Обґрунтуємо законодавчі принципи виконання зобов'язань

Таблиця. Законодавчі принципи виконання зобов'язань

№ п/п	Назва	Характеристика
1.	Належне виконання	Реалізація умов щодо предмета зобов'язання, забезпечення належної якості виконання, дотримання встановлених строків, умов щодо місця та способу виконання
2.	Реальне виконання	Здійснення зобов'язання в натурі, тобто виконання обумовлених у контракті дій і робіт
3.	Економічність виконання	Належне виконання контракту за мінімально можливих затрат
4.	Співробітництво і взаємодія контрагентів	Дотримання громадянських прав одного контрагента не повинно порушувати права та інтереси іншого контрагента

9.Процес виконання МКК

Згідно з практикою ділового обігу виконання МКК не завжди зводиться до вчинення однієї (разової) дії, як це відбувається, наприклад, при купівлі-продажу товарів в універсамі. У більшості випадків виконання МКК являє собою процес, тобто певну систему послідовних дій.

Таблиця. Процес виконання МКК

№ п/п	Назва	Характеристика
1.	Матеріальна стадія	? термін виконання ? місце виконання ? вартість виконання ? спосіб виконання
2.	Техніко-юридична стадія	? підготовка предмета МКК ? оформлення документації ? організація технічного обслуговування

Обґрунтуємо складові матеріальної стадії

1. Термін виконання контракту - узгоджені сторонами та передбачені в контракті часові періоди, протягом яких сторони повинні виконати свої зобов'язання перед партнерами; юридичний факт, з яким закон пов'язує певні юридичні наслідки.

Громадсько-правові строки дужі різноманітні, вони поділяються на:

1. Імперативні строки - строки, які не можуть бути змінені за домовленістю сторін.

2. Диспозитивні строки - передбачені законодавством, але такі, що можуть бути змінені за домовленістю сторін.

3. Визначені строки - вказуються їх початок та кінець, точна величина, який-небудь момент та інше.

4. Невизначені строки - вказуються наближені координати для визначення терміну: «розумний термін» (своєчасно).

2. Місце виконання контракту - зобов'язання виконуються в місці, яке визначене контрактом або ж законом. Якщо місце виконання контракту не визначено контрактом і його неможливо визначити з суті зобов'язання чи звичаїв ділового обігу, то згідно з українським законодавством:

- зобов'язання з передачі об'єкта нерухомості виконується в місці розташування названого об'єкта;

- зобов'язання з передачі товару або іншого майна, за необхідності його перевезення, виконується в місці здачі товару першому перевізнику для передачі його кредитору;

- зобов'язання підприємця передати товар або інше майно у місце виготовлення або зберігання товару виконується, якщо це місце відоме стороні, що купує товар;

- грошові зобов'язання виконуються в місці проживання кредитора в момент виникнення зобов'язань, а якщо кредитором є юридична особа - в місці її перебування в момент виникнення зобов'язань. Якщо кредитор до моменту виникнення зобов'язань змінив місце проживання або знаходження і сповістив про це боржника, місцем виконання зобов'язання повинно стати нове місце проживання чи знаходження кредитора з віднесенням на рахунок останнього всіх затрат, зв'язаних зі зміною місця виконання;

- всі інші зобов'язання мають бути виконані за місцем знаходження тієї сторони, що приймає виконання зобов'язання.

3. Вартість виконання контракту - кожна сторона несе затрати по виконанню своїх зобов'язань. Виконання зобов'язань дуже часто призводить до затрат, які можуть мати різний характер: затрати по перевезенню товарів, банківська комісія за здійснення грошового переказу, збори при отриманні різного роду дозволів.

Безумовно, між партнерами може діяти інша домовленість, і ніщо не заважає виконуючій стороні завчасно включити такі затрати в призначену ціну.

4. Спосіб виконання контракту - це передбачений договором порядок дії сторін у процесі виконання зобов'язань.

У двосторонніх контрактах, коли обидві сторони мають обов'язки між собою, виникає складне питання, яка із сторін повинна першою виконати своє зобов'язання. Якщо сторони прямо про це не домовились, то на практиці багато залежить від звичаїв. Потрібно також пам'ятати про те, що дуже часто одна сторона має кілька зобов'язань, які можуть бути виконані в різні строки. Щоб мати можливість врегулювати взаємовідносини сторін у цих випадках, слід сформулювати порядок виконання зобов'язань у контракті. На практиці можливе одночасне виконання зобов'язань сторонами, якщо це можливо, або ж коли виконання потребує певного періоду.

Наведемо характеристику деяким складовим техніко-юридичної стадії виконання МКК.

Підготовка товару до відправки - передбачає виконання продавцем визначених вимог до пакування та маркування товару.

Вимоги до пакування:

- кліматичні;

- транспортні;

- митні;

- законодавчі.

Маркування - це умовні позначки, зображення, написи, які розміщуються на упакованому товарі для забезпечення належного перевезення товару до покупця.

Таблиця. Процес виконання МКК

№ п/п	Назва виду маркув.	Зміст
1.	Товарне	? Назва компаній за контрактом ? Вага-нетто ? Вага-брутто ? Номер контракту ? Номер наряду ? Номер місця
2.	Вантажне	? Назва пункту відправки ? Назва пункту призначення ? Маршрут при перевантаженнях
3.	Транспортне	? Назва судна ? Номер вагону ? Номер трансу
4.	Спеціальне	? Вказує, як треба пов. з тов.. при перев.. (обережно, скло тощо)

10.Документарне забезпечення процесу виконання контракту

Основні цілі документації при виконанні МКК:

- забезпечення поставки;

- забезпечення оплати

- спрощення передачі прав власності і можливостей фінансування.

Основними функціями документації є:

1. Функція доказу - документи міжнародної торгівлі завжди є доказові або ж доказовими.

2. Функція виконання контракту - документується:

- або належне виконання контракту;

- або ж виконання особливих умов контракту.

3. Функція призупинення - тільки пред'явник документів може вимагати від боржника визначеного виконання.

4. Функція розпорядження - такі документи надають усі письмово обумовлені права тільки власнику.

5. Функція фінансування - певні документи можуть бути пред'явлені як позикове забезпечення кредитним інститутом.

Основними видами документації є:

1. Цінні документи - в яких письмово підтверджується приватне право, яке може реалізуватись тільки через Володіння документом (наприклад, коносаментом).

2. Доказові документи - ці документи використовуються для спрощеного доказу, але не потрібні для реалізації права (поштова Квитанція про відправку).

3. Документи свідчення - документи, що посвідчують особу пред'явника, та на основі яких боржник повинен виконати зобов'язання (квитанція про прийняття на зберігання).

4. Контракті документи - це документи, які підтверджують виконання контракту з іноземним партнером, тобто поставки предмета МКК, його транспортування, страхування, зберігання на складах, проходження через митницю тощо.

Усі міжнародні контрактні документи оформляються на спеціальних бланках та вміщують визначені реквізити. Загальними реквізитами для всіх документів є: назви компаній контрактів, їх адреси, номери телефонів і факсів, назва документів, дата та місце його виписки, номер контракту або замовлення та дата його підписання, номер наряду, відвантажувальної специфікації, назва та опис товару, його кількість (число, місяць, вага, нетто і брутто, кубатура), види планування та маркування.

Залежно від функцій виконання міжнародні контрактні документи можливо поділити на такі групи:

- документи для оформлення чи виробництва експортного товару;

- документи відвантаження;

- фінансові документи;

- товаросупроводжуючі документи: торгові, транспортні, транспортно-експедиторські, страхові, складські, митні.

11.Способи забезпечення виконання зобов'язань

Таблиця. Визначимо способи забезпечення виконання зобов'язань. Способи забезпечення виконання зобов'язань

№ п/п	Назва	Характеристика
1.	Неустойка	Визначена в контракті чи в законі грошова сума яку боржник зобов'язаний сплатити кредитору при невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань
2.	Завдаток	Грошова сума, що видається одним з контрагентів у рахунок майбутніх платежів за контрактом іншому контрагенту як доказ укладення контракту та забезпечення його виконання
3.	Застава	Відокремлення боржником конкретного майна, яке переходить у володіння кредитора, для забезпечення першочергового задоволення його можливих вимог
4.	Поручительство	Зобов'язання поручника відповідати перед кредитором за виконання контракту боржником при його невиконанні чи неналежному виконанні
5.	Банківська гарантія	Письмове зобов'язання банку (іншої фінансової установи), яке видається за проханням принципала сплатити кредитору принципала згідно з умовами гарантії грошову суму по надходженню письмової вимоги кредитора принципала про її сплату
6.	Резервування прав власності	У контракті робиться застереження про збереження за продавцем права власності на проданий товар до того мом., поки покупець не здійснить останній платіж згідно з контрактом (у випадках продажу товарів у кредит)

В свою чергу неустойка поділяється на наступні види:

1. За законодавчим регламентуванням:

- законна;

- контрактна;

2. За відшкодуванням збитків:

- залікова - кредитор має право вимагати від боржника крім сплати неустойки, відшкодування збитків, але лише тієї частини, що непокрита сумою неустойки;

- виключна - кредитор має право отримати з боржника тільки суму неустойки;

- штрафна - кредитор має право отримати з боржника всю суму неустойки та повне відшкодування збитків;

- альтернативна - кредитор має право на свій вибір отримати або суму неустойки, або відшкодування збитків.

12.Особливості нормативно-правового регламентування міжнародних комерційних контрактів

Наведемо основні міжнародні торговельні угоди:

- Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Відень, 1980 p.).

- Уніфіковані правила для договірних гарантій (МТП, 1978 p.).

- Конвенція про представництво в міжнародній купівлі-продажу товарів (УНІДРУА) (Женева, 1983 p.).

- Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів (редакція 1983 p.).

- Конвенція з міжнародного факторингу (Оттава, 1988 p.).

- Конвенція з міжнародного фінансового лізингу (Оттава, 1988 p.).

- Конвенція ООН про міжнародні переказні векселі і міжнародні прості векселі (Женева, 1988p.).

- Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил, що стосуються накладення арешту на морські судна (Брюссель, 10 травня 1952р.).

- Конвенція про перевезення морем пасажирів та їх багажу (Афіни, 13 грудня 1974 p.).

- Міжнародна конвенція відносно обмеження відповідальності власників морських суден (Брюссель, 10 жовтня 1957 p.).

- Міжнародна конвенція про перевезення вантажів - залізничним транспортом (МГК) (Берн, 7 лютого 1970 p.).

- Конвенція про договір міжнародного транспортного перевезення вантажів (КДПГ) (Женева, 19 травня 1956 p.).

- Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) (9 травня 1980р.).

- Уніфіковані правила щодо договору міжнародних залізничних перевезень (МГК); Доповнення до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) (Берн, 9 травня 1980 p.).

- Конвенція про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10 червня 1958 p.).

- Конвенція на доповнення до Варшавської конвенції для уніфікації деяких правил щодо міжнародних повітряних перевезень, до здійснюються недоговірним перевізником (Гвадалахара, 18 вересня 1961 p.).

- Протокол про зміни в Конвенції для уніфікації деяких правил, до стосуються міжнародних повітряних перевезень, підписаний у Варшаві 12 жовтня 1919р. (Гаага, 28 вересня 1955 p.).

- Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил, що стосуються коносаментів (Брюссель, 25 серпня 1924 p.).

- Конвенція про обмеження відповідальності за морськими вимогами 1976 р. (Лондон, 19 листопада 1986 p.).

- Конвенція Організації Об'єднаних Націй про міжнародні змішані перевезення вантажів (Женева, 1980 p.).

- Конвенція про право міжнародних договорів (Відень, 23 травня 1959 p.).

- Протокол змін, що вносяться у Міжнародну конвенцію про уніфікацію деяких правил щодо коносаментів, підписану в Брюсселі 25 серпня 1924 р. (23 лютого 1986 p.).

- Конвенція про уніфікацію деяких правил щодо міжнародних повітряних перевезень (Варшава, 12 жовтня 1929 p.).

- Стандартні торгові умови Інституту вантажних експедиторів (1984 р.) Йорк-Антверпенські правила 1974 року (Гамбург, 4 квітня 1974р.).

- Протокол (СПЗ) про зміни у Міжнародній конвенції про уніфікацію деяких правил щодо коносаментів 25 серпня 1924р., з поправками, внесеними Протоколом від 23 лютого 1968 р. (Брюссель, 21 грудня 1979р.).

- Уніфіковані правила з інкасо (МТП, 1978 p.).

- Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів (Нью-Йорк, 1974 p.).

- Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ (1976 p.).

- Конвенція ООН про морські перевезення вантажів (Гамбурзькі Правила) (Гамбург, 1978 p.).

- Узгоджувальний та арбітражний регламент МТП (1975 p.).

- Інкотермс (2000 p.).

13. Процедури врегулювання міжнародних комерційних спорів

Процедура погодження - врегулювання спорів дружнім шляхом через активну спів дію третьої сторони (посередника).

Арбітраж - врегулювання спорів шляхом прийняття рішення суддями.

Щоб справа розглядалася в третейському суді, сторони повинні про це домовитися. Для цього вони можуть включити в договір контракту арбітражне застереження або укласти арбітражний договір.

При укладенні арбітражного договору в ньому необхідно передбачити:

- місце розгляду спору;

- норми права, від яких не можна відступати;

- вибір, матеріального права, відповідно до якого буде розглядатися суперечка;

- межі дії арбітражного застереження;

- вибір арбітрів;

- оплату третейського суду по розгляду суперечки;

- мова, якою буде розглядатися суперечка;

- характер розгляду справи (ступінь відкритості, термін);

- процедуру, якої повинні дотримуватися арбітри (на основі тільки документів, усного розгляду, опитування свідків і ін.);

...