Обґрунтування господарських рішень щодо досягнення прибутковості діяльності підприємства з урахуванням ризику

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

прибутковість господарський ризик

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методичні засади обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства

1.1 Теоретичні основи процесу прийняття та обґрунтування господарських рішень

1.2 Система показників та вимірювання ефективності

1.3 Оцінка ефективності прийняття господарських рішень

1.4 Шляхи підвищення та чинники зростання прибутковості діяльності підприємства

Розділ 2. Економічне обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства

2.1 Аналіз результатів діяльності підприємства

2.2 Визначення величини резервів підвищення ефективності діяльності підприємства

2.3 Економічне обґрунтування господарського рішення щодо підвищення ефективності діяльності підприємства

2.4 Оцінювання ефективності господарського рішення

2.5 Оцінка впливу запропонованого рішення на результати діяльності підприємства

Розділ 3. Обґрунтування заходів щодо зниження господарського ризику

3.1 Оцінювання ступеня ризику

3.2 Обґрунтування зниження ризику за рахунок вилучення (елімінування) продукції

Висновки

Список використаних літератури

Вступ

В умовах становлення ринкових форм господарювання великого значення набуває розвиток підприємницької діяльності. Підприємництво як форма господарювання є невід'ємною складовою ринкової економіки, її самостійним сектором.

Ефективність діяльності підприємства та його економічне та конкурентне становище на ринку обумовлюється результатами виробничої діяльності та її ефективністю.

Прибутковість виробництва являє собою комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу при виробництві різноманітних товарів та послуг.

Актуальність теми. В умовах трансформації економічних відносин, значного спаду обсягів виробництва однією із головних проблем переходу до соціально орієнтованої конкурентоздатної економіки є підвищення ефективності (прибутковості) діяльності підприємств як первинної народногосподарської ланки. Підвищення ефективності діяльності підприємства є провідним завданням економіки кожного підприємства, підкомплексу, комплексу, галузі, регіону.

Мета роботи: є виявлення резервів і розробка науково обгрунтованих теоретико-методичних і практичних напрямів досягнення прибутковості функціонування підприємства.

Завдання роботи є: розкрити поняття прибутковості діяльності підприємства; дослідити результати господарської діяльності підприємства; обґрунтувати критерії і показники ефективності роботи підприємства; економічно обґрунтувати запропоноване господарське рішення щодо досягнення прибутковості діяльності підприємства; обґрунтувати заходи щодо зниження господарського ризику.

У роботі досліджуються: теоретична й практична основа аналізу й оцінки ефективності виробництва, методи оцінки, фактори підвищення ефективності виробництва, господарські рішення та аналіз їх ефективності. У курсовій роботі, на основі проведених досліджень і аналізу виробничої діяльності суб'єкта господарської діяльності, виявляються причини низької прибутковості виробництва підприємства і визначаються спрямованість діяльності й заходи щодо підвищення ефективності виробництва суб'єкта ринкових відносин. Результатом проведення заходів щодо досягнення прибутковості діяльності є ефект, що виражається в підвищенні продуктивності праці, зниженні собівартості й підвищенні конкурентоздатності продукції на ринку.

Об'єктом дослідження обрано підприємство - ТзОВ «Гощанський сортонасінневий завод», розташоване: смт Гоща, Рівненська область, яке здійснює господарську діяльність у такій галузі сільського господарства - перероблення, протруювання та затарювання в мішки зернових культур.

Предмет роботи - є теоретичні і методичні засади прибутковості функціонування підприємства.

Для проведення аналізу прибутку слід використовувати такі джерела інформації:

«Баланс підприємства» (форма №1) ;

«Звіт про фінансові результати та їх використання» (форма №2) ;

Звіт з праці

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні довгострокових перспективних напрямів розвитку підприємства з метою досягнення прибутковості діяльності їх виробничо-господарської діяльності.

Побудова і зміст роботи різнопланова і різноманітна, що дозволяє розглядати питання формування й ухвалення управлінського рішення на високому рівні.

Розділ 1. Теоретико-методичні засади обґрунтування господарських рішень щодо досягнення прибутковості діяльності підприємства

1.1 Теоретичні основи процесу прийняття та обґрунтування господарських рішень

Рішення - це неминучий предмет інтеграції й предмет вибору, коли з багатьох можливостей вибирається одна, яка дозволяє отримати найбільшої ефективності.

Від прийняття господарських рішень, їх якості, раціональності й обґрунтованості в багатьох випадках залежать реальні можливості досягнення цілей організації, її ефективна діяльність. Звідси випливає необхідність розуміння сутності господарських рішень, вивчення основних правил, прийомів і наукових методів їх розробки.

Господарське рішення (ГР) - це результат аналізу, прогнозування, оптимізації економічного обґрунтування та вибору альтернативи із сукупності варіантів досягнення конкретної мети підприємства.

Господарські рішення мають місце в управлінні процесами всередині організації, процесами взаємодії організації із зовнішнім середовищем, в безпосередньому управлінні організацією.

На сучасному етапі розвитку економіка України характеризується нестабільністю, відсутністю обґрунтованих макроекономічних прогнозів, нестачею статистичної інформації та її певною недостовірністю, що ускладнює розробку господарських рішень на окремому підприємстві. Від якості прийняття господарських рішень в першу чергу залежить чи буде прибутковою діяльність підприємства. В Україні присутня значна кількість збиткових підприємств, зокрема, в сільському господарстві. [1, с 115]

Україна має значні можливості для розвитку аграрного сектору та перетворення його у високоефективну сферу економіки. У ринкових умовах господарювання для підприємств аграрного сектору економіки України однією з головних проблем є залучення інвестиційних ресурсів та впровадження нових провідних технологій. Необхідні ефективні сучасні рішення щодо оптимізації та підвищення ефективності діяльності підприємств. При цьому продуктивність аграрного сектора України, на думку фахівців, має колосальний потенціал.

За даними про стан сільськогосподарського виробництва у період 2000-2009 р. р. рентабельність у цьому секторі збільшилася на 14, 8%.

В умовах обмеженості виробничих ресурсів актуальності набирає питання оптимізації їх розмірів та підвищення ефективності їх використання. Оцінка та аналіз альтернативних шляхів використання матеріальних ресурсів займає центральне місце в управлінні підприємством. Таким чином основна проблема розвитку будь-якого підприємства зводиться до неефективної системи управління та низької якості господарських рішень, що потребують детального вивчення та обґрунтування.

Поняття «рішення» в науковій літературі трактується по-різному. Найчастіше воно розуміється як процес, як акт вибору чи як результат вибору. [4, с 54] Рішення як процес характеризується тим, що, відбуваючись у часі, здійснюється в декілька етапів (підготовка, формування, прийняття й реалізація). Рішення як результат вибору являє собою розпорядження до дії (план роботи, варіант проекту). Загалом управлінське рішення носить комплексний характер.

Господарське рішення має бути оптимальним, ефективним і результативним. Його оптимальність - це властивість бути найкращим відповідно до критерію (системи критеріїв) оптимальності. [5, с 87] Ефективним є рішення, що приводить до потрібних і дієвих результатів. Результативним можна назвати рішення, реалізація якого приводить до підвищення рентабельності підприємства, оскільки під ним розуміється відношення, в чисельнику якого завжди фігурує прибуток.

Формування господарського рішення це передусім процес, трудовий процес керівного складу й усього колективу працівників підприємства, спрямований на підвищення ефективності господарської діяльності, формування і раціональне використання ресурсів, збільшення виробництва продукції, зниження собівартості та підвищення рентабельності, збільшення доходів і прибутку тощо.

Для кожного підприємства повинен індивідуально розроблятися механізм формування та прийняття господарських рішень. Ефективність же цього процесу великою мірою залежить від методів, які використовують менеджери в ході виконання всіх видів управлінських робіт.

Використання механізму передбачає правильний діагноз проблеми, згідно до обраної моделі прийняття рішення розробляються альтернативні варіанти, що оцінюються за критеріями оптимальності рішення. Цей етап вважається найважливішим та най відповідальним моментом у процесі формування рішення. Далі обирається найкращий варіант та розробляється план реалізації рішення. На цьому етапі важливу роль відіграє контроль виконання рішення. Формування бази інформації з виявлених проблеми, що у майбутньому дозволить спрогнозувати розвиток події при виникненні подібної ситуації.

Поняття рішення займає центральне місце в процесі управління ефективністю підприємства, тому суб'єкт господарювання повинен забезпечувати постійне вдосконалення механізму формування останнього. Для підвищення ефективності діяльності підприємств необхідний розвиток теоретичних положень обґрунтування господарських рішень

Під час розробки господарського рішення найбільш точний результат можна дістати, застосовуючи математичні методи на основі формалізації завдання, хоча цей шлях і складний. Дуже непросто точно побудувати модель досліджуваного об'єкта за обраним критерієм; навіть точне математичне розв'язання завдання може не враховувати можливі наслідки найбільш оптимальних рішень соціального, екологічного, ергономічного і т. п. характеру. Методи обґрунтування рішення, як правило, використовуються комплексно.

Математичні методи прискорюють проведення економічного аналізу, сприяють найповнішому урахуванню впливу різноманітних чинників на результати діяльності, підвищенню точності обчислень. Оскільки математичні методи не можуть застосовуватися безпосередньо до досліджуваного об'єкта, необхідною є побудова адекватної цьому об'єкту математичної моделі. Загальна модель постановки задачі математичного програмування має такий вигляд:

(1)

Лінійне програмування є однією із найрозвинутишіх галузей математичного програмування та теорії оптимізації. Підсумком прийняття раціонального управлінського рішення з ресурсозбереження є підвищення показників ефективності використання ресурсів і, взагалі, ефективності діяльності підприємства. Задача лінійного програмування у багатьох випадках спрямована саме на пошук найбільш вигідного способу розподілу обмежених ресурсів.

В умовах обмеженості ресурсів, як зазначалося вище, перед суспільством і окремими виробниками виникає проблема вибору, пошуку альтернативних варіантів використання ресурсів. Вибір альтернативних варіантів полягає у пошуках найефективнішої комбінації ресурсів, а отже, і найраціональнішого їх використання.

Існує багато методів оптимізації виробничих ресурсів. Найголовнішими серед них є рішення «ресурс-продукт», «ресурс-ресурс», «продукт-продукт». Дуже важливим є також рішення, що дає відповідь на запитання «скільки виробляти?». З насиченням ринку сільськогосподарською продукцією це рішення стає одним із ключових і вимагає врахування не лише економічних факторів, але й того факту, що за таких умов ускладнюється проблема збуту.

Із всіх методів математичного програмування найбільш розповсюдженими є методи лінійного програмування. Методи математичного програмування в сільському господарстві дають змогу практично без особливих зусиль знаходити резерви економії. Застосування їх дозволяє найбільш правильно і повно використати наявні в аграрному господарстві ресурси, і на цій основі збільшити за мінімальних затрат виробництво різноманітних видів сільськогосподарської продукції.

Таким чином, господарське рішення представляє собою результат складної системної діяльності людей за допомогою послідовних ітераційних процесів і повинно відповідати функціям організації за розв'язуваними нею завданнями.

1.2 Система показників та вимірювання ефективності

Кількісне вираження підвищення ефективності відображається через систему показників виробництва. Ця система містить такі групи показників:

Узагальнюючі показники економічної ефективності виробництва (рівень задоволення потреб ринку, виробництво продукції на одиницю витрат ресурсів, витрати на одиницю товарної продукції, прибуток на одиницю загальних витрат, рентабельність виробництва, народногосподарський ефект від використання одиниці продукції).

Показники ефективності використання живої праці (трудомісткість одиниці продукції, відносне вивільнення працівників, темпи росту продуктивності праці, частка приросту продукції за рахунок росту продуктивності праці, коефіцієнт ефективності використання робочого часу, економія фонду оплати праці, випуск продукції на 1 грн. фонду оплати праці).

Показники ефективності використання основних виробничих фондів (фондовіддача основних фондів, фондомісткість продукції, рентабельність основних фондів, фондовіддача активної частини основних фондів).

Показники ефективності використання матеріальних ресурсів (матеріаломісткість продукції, матеріаловіддача, коефіцієнт використання найважливіших видів сировини і матеріалів, витрати палива і енергії на 1 грн. чистої продукції, економія матеріальних витрат, коефіцієнт вилучення корисних компонентів із сировини) [1. с. 96].

Показники ефективності використання фінансових коштів (коефіцієнт оборотності оборотних коштів, тривалість одного обороту нормованих оборотних коштів, відносне вивільнення оборотних коштів, питомі капіталовкладення, капіталовкладення на одиницю введених потужностей, рентабельність інвестицій, строк окупності інвестицій).

Показники якості продукції (економічний ефект від поліпшення якості продукції, частка продукції, яка відповідає кращим світовим і вітчизняним зразкам тощо).

Крім того економічна ефективність підприємства може бути оцінена за допомогою групи таких показників, як показники ліквідності; показники платоспроможності; показники прибутковості; показники ефективності використання активів.

Показники ліквідності характеризують здатність фірми виконувати свої поточні (короткострокові) зобов'язання за рахунок поточних активів.

Платоспроможність підприємства - це здатність виконувати свої короткі та довгострокові зобов'язання за рахунок власних активів. Цей показник вимірює рівень фінансового ризику, тобто ймовірність банкрутства підприємства. Нормальним вважається значення показника 0, 5. [3. c. 156]

Показники прибутковості характеризують ефективність використання всіх видів ресурсів, які забезпечили одержання певного валового доходу [16. с. 143].

Прибуток - це частина доходу, що залишається підприємству після відшкодування усіх витрат, пов'язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності. В умовах ринку прибуток є джерелом усіх фінансових ресурсів підприємства та відображає основну мету існування підприємства на ринку та профіль діяльності.

Прибуток від реалізації визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (без врахування податку на додану вартість і акцизного збору) та повною собівартістю продукції.

Прибуток від продажу майна включає прибуток від продажу матеріальних (основних фондів) і нематеріальних активів, цінних паперів інших підприємств тощо; визначається як різниця між ціною продажу та балансовою (залишковою) вартістю об'єкта, який продається.

Прибуток від позареалізаційних операцій - це прибуток від спільної діяльності підприємств, проценти по реалізації акцій, облігацій та інших цінних паперів, штрафи, що сплачуються іншими підприємствами за порушення договірних зобов'язань, доходи від володіння борговими зобов'язаннями.

Показником прибутковості є також рентабельність.

Рентабельність - це відносний показник, що характеризує рівень ефективності (доходності) роботи підприємства.

Показники ефективності використання активів характеризують оборотність фіксованих активів - фондовіддача, оборотність всіх активів, оборотність матеріальних ресурсів. Чим вищим є значення цього показника, тим краще використовуються основні і оборотні фонди підприємства [6. с. 148].

1.3 Оцінка ефективності прийняття господарських рішень

В основу оцінки ефективності прийнятих рішень покладений системний підхід як найбільш розроблений і апробований на практиці: Виходячи з такого підходу, виділяють наступні основні принципи оцінки ефективності системи управлінських рішень:

* пріоритету загальної кінцевої мети підприємства на даний період (всі інші цілі і завдання, у тому числі специфічні і функціональні, носять підтримуючий характер) ;

* ієрархія (всі елементи системи розробки, прийняття і реалізації прийнятих рішень знаходяться в ієрархічному взаємозв'язку підпорядкування і відповідальності) ;

* єдності і зв'язаності (всі елементи системи керування, розробки і реалізації рішень знаходяться в єдиному зв'язку не тільки між собою, але й у взаємозв'язку із зовнішнім середовищем) ;

* функціональності і розвитку (спільний розгляд структури керування реалізації рішень і функцій структурних підрозділів з їхнім пріоритетом над структурою фірми з урахуванням її розвитку) ;

* невизначеності і надійності (облік у прийнято і реалізації рішень факторів невизначеності і випадковості; прийняті рішення повинні носити випереджаючий характер, стосовно можливих спадів і криз) ;

* прогнозованості (прийняті рішення повинні носити прогнозний характер можливих наслідків реалізації рішень економічних, соціальних, екологічних і т. п.) [9, с. 82].

Результат, що оцінює роботу системи управлінських рішень, (СУР) кількісно одержати важко, тому що вона не робить продукції і не робить послуг. Отже, виникає необхідність оцінювати цей результат за допомогою відносної ефективності СУР можна оцінювати такими показниками:

* трудозатратами ЛПР і персоналу керування на розробку, прийняття і реалізацію рішень;

* витратами часу на цикл реалізації управлінського рішення;

* організованістю функціонування (наявністю збоїв і неузгоджених дій між розроблювачами) ;

* співвідношенням ЛПР і персоналу, що входить в апарат керування;

* установленням залежності прийнятих рішень від прогнозованих економічних, екологічних, соціально-політичних й інших наслідків.

Оцінка ефективності СУР передбачає аналіз і розрахунок її внутрішньої і зовнішньої ефективності.

Показники внутрішньої ефективності дозволяють оцінити СУР як інструмент керування, системи діяльності персоналу керування. Показники зовнішньої ефективності СУР відбивають її вплив на організацію досягнення кінцевого результату, мети керування і є пріоритетними.

Ефективність прийнятих рішень можна оцінювати ретроспективно, тобто раніше прийнятих, котрі можна буде використовувати в майбутньому, хоча цілком зрозумілим є та обставина, що однакових рішень не буває. Ефективність можна оцінювати і прогнозуванням (завчасним визначенням необхідного результату ухвалення рішення і СУР, на основі вибору найбільш прийнятного варіанта системної діяльності персоналу по розробці рішення).

Найбільш ефективними методами вирішення цього завдання в даному випадку є моделювання і комплексні розрахунки. В результаті можуть бути отримані показники внутрішньої і зовнішньої ефективності СУР, а також порівняльні оцінки різних варіантів рішення обраної альтернативи.

Розрахункові методи оцінки служать для одержання числових значень показників результативності прийнятих рішень чи функціонування СУР. Наприклад, найбільш розповсюдженим методом одержання показників, що характеризують взаємозв'язок між розташовуваним і необхідним часом вирішення різних завдань ЛПР, є метод побудови і розрахунку сіткових графіків робіт.

Порівняльні методи оцінки базуються, в основному, на експертних методах. А ефективність роботи ЛПР і персоналу керування в СУР може бути розрахована по різних методиках, апробованих на практиці [10, с. 118].

Аналіз наукових концепцій з оцінкою ефективності прийняття рішень дозволяє виділити наступні підходи:

1. Персонал керування і ЛПР є сукупним суспільним працівником, безпосередньо взаємодіючим на виробництво, тому кінцеві результати його діяльності повинні служити критеріальним показником ефективності. Такі показники приймаються числові значення кінцевих результатів діяльності: прибуток, витрати, обсяг товарної продукції, обсяг реалізованої продукції, строк окупності.

2. Критеріальні показники повинні відбивати результативність, якість і складність «живої» праці. Такими показниками оцінки персоналу є: продуктивність праці, питома вага заробітної плати, втрати робочого часу, якість праці робітників, фондозабезпеченість праці, трудомісткість і т. п.

3. Ефективність праці персоналу в значній мірі визначається його організацією, мотивацією, соціально-психологічним кліматом у колективі. Критеріальними показниками ефективності праці служать плинність персоналу, рівень його кваліфікації, дисципліна і т. п.

Дослідження й аналіз теорії і практики прийняття управлінських рішень показує, що в рамках того чи іншого механізму менеджменту можна застосовувати відповідні методи і засоби, однак ЛПР, як правило, змушений дотримуватись писаних і неписаних законів організації і керування, що відповідають визначеним цілям. Це означає, що менеджери, володіючи сучасними методами керування й ухвалення рішення, далеко не завжди можуть застосовувати їх на практиці [7. с. 126].

1.4 Шляхи підвищення та чинники зростання прибутковості діяльності підприємства

Під резервами підвищення економічної ефективності виробництва розуміють невикористані можливості збільшення випуску продукції в розрахунку на одиницю сукупних витрат завдяки більш раціональному використанню усіх видів ресурсів підприємства.

Основні фактори підвищення ефективності виробництва - це підвищення його технічного рівня, вдосконалення управління, організації виробництва і праці, зміна обсягу і структури виробництва, поліпшення якості природних ресурсів та інші.

Серед основних шляхів підвищення ефективності діяльності підприємства можна виділити два напрямки підвищення вище згаданих показників - організаційний, технологічний та ресурсний.

В межах організаційного напрямку здійснюється пошук можливостей підвищення ефективності тих процесів, що відбуваються на підприємстві. При цьому насамперед увага звертається на ефективність управління [. 6 с. 167].

Важливою складовою ефективності підприємства, а отже, і значним резервом її підвищення, є організація виробничого процесу. У конкретних умовах підприємства слід проаналізувати всі аспекти, що визначають ефективність організації робіт - від рівня робочого місця окремого робітника чи спеціаліста до рівня підприємства в цілому. Для виробничих підприємств, ураховуючи, звичайно, специфіку їх діяльності, особливу увагу треба звертати на можливості застосування більш ефективних типів виробництва (масового, великосерійного).

В межах технологічного напрямку основним є вирішення проблеми технологічного відставання особливо актуальне для українських підприємств. Причому проблема ця є комплексною і має, принаймні, два компоненти: матеріальний та нематеріальний. Перший з них - це удосконалення технічної бази, а другий - організаційно-правові проблеми. На думку багатьох економістів, подолання технічного і технологічного відставання потребує не просто переходу на сучасні технології, а впровадження комплексу відносин, що називається корпоративною культурою. Така культура має запозичуватись, звичайно, у найпередовіших компаній з тривалим досвідом роботи в ринковому середовищі.

Ресурсний напрямок відображає першочергову необхідність аналізу ефективності використання наявної матеріальної бази виробництва та живої праці. При цьому слід враховувати рівень завантаження обладнання в часі, структуру собівартості продукції, що виготовляється, з точки зору співвідношення в ній часток амортизації, матеріальних витрат, витрат на оплату праці.

Крім того, слід звернути увагу і на інші напрямки раціоналізації використання матеріальних ресурсів: проаналізувати основні причини втрат та нераціонального використання ресурсів; забезпечити обґрунтоване нормування витрат матеріалів; організувати використання вторинних ресурсів; створити систему заохочення за економію сировини, енергії та матеріалів й відпрацювати її дійовість; акцентувати увагу на використанні сучасних високотехнологічних матеріалів.

Щодо аналізу ефективності використання трудового потенціалу підприємства, то тут слід зосередити увагу на таких аспектах: внутрішньозмінні втрати робочого часу; втрати робочого часу внаслідок плинності кадрів; рівень використання засобів механізації, автоматизації праці та комп'ютерної техніки; аналіз системи стимулювання працюючих; визначення професійно-кваліфікаційної структури працюючих. [8. c. 256]

Розділ 2. Економічне обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства

2.1 Аналіз результатів діяльності підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю ТзОВ «Гощанський сортонасінневий завод» знаходиться в смт. Гоща, Рівненської області. Географічне розташування підприємства є надзвичайно вдалим, оскільки воно розміщене на окраїні районного центру, неподалік від автотраси Київ - Чоп.

ТзОВ «Гощанський сортонасінневий завод» його основною діяльністю є надання послуг з переробки зерна та доведення його до насіннєвих кондицій, а також протруювання та затарювання насіння в мішки.

Потреби, які може задовольнити підприємство, носить характер самореалізації. Адже послуги, що надаються (переробка сільськогосподарських, зернобобових та технічних культур і доведення їх до кондиційного насіння, а також протруювання та затарювання в мішки) необхідні кожному підприємству, що займається вирощування сільськогосподарських та технічних культур. Поряд з наданням основного виду послуг, підприємство надає супутні послуги з обробки зерна тощо. Процес реалізації, послуг, яке надає ТзОВ «Гощанський сортонасінневий завод» займає певну частку реалізаційного ринку області, а саме 3, 1%. Такий показник є досить незначним, а отже має перспективи для збільшення.

Гощанський район є районом, в якому розміщено багато сільськогосподарських підприємств, що займаються вирощуванням зернових, зернобобових та технічних культур, які необхідні для ефективного функціонування та для здійснення основного виду діяльності ТзОВ «Гощанський сортонасінневий завод»

Користувачами послуг досліджуваного підприємства є широке коло як великих так і малих сільськогосподарських підприємств. Потреби у послугах постійні, не залежні від змін ринку, серед таких потреб можна назвати: забезпечення насінням сільськогосподарських господарств, зберігання насіння. Надання послуг має, в деякій мірі, сезонний характер (окрім деяких видів), є відносно стійким.

Користувачів послуг підприємства можна розподілити за ознакою на великі сільськогосподарські підприємства, середні та невеликі фермерські господарства. Великі сільськогосподарські підприємства мають дещо інші, модернізовані погляди та пріоритети тому й потреби їх відрізняються. Взагалі послуги, які надає підприємство є необхідними та доступними для всіх форм сільськогосподарських підприємств, та тим самим здатне задовольнити їх потреби у тому чи іншому виді послуг і є необхідними для підприємств, що займаються вирощуванням зернових та технічних культур.

Таблиця 2.1.1

Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства ТзОВ «Гощанський сортонасінневий завод»

№п. п	Показники	Од. вим.	Роки	Відхилення
			2008 р	2009 р	2010 р	Абс, +/-	Відн, %
						2009/ 2008	2010/ 2009	2009/ 2008	2010/ 2009
1.	Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	тис. грн.	576, 0	361, 4	491, 0	-214, 6	57, 6	-37, 2	35, 8
2.	Середньорічна вартість основних виробничих фондів	тис. грн.	696, 4	719, 2	721, 2	23, 5	1, 3	3, 4	0, 2
3.	Середньорічний залишок оборотних коштів	тис. грн.	996, 95	148, 9	184, 45	51, 95	35, 55	53, 58	23, 87
4.	Коефіцієнт обіговості оборотних коштів	оборотів	9, 4	5, 1	4, 6	-4, 3	-0, 5	-45, 7	-9, 8
5.	Середньорічна вартість активів	тис. грн.	699	749, 6	788, 45	50, 6	38, 85	7, 2	5, 18
6.	Коефіцієнт обіговості активів	оборотів	0, 82	0, 48	0, 63	-0, 34	0, 15	-41, 46	31, 2
7.	Середньоспискова чисельність працівників	осіб	25	25	24	-	-1	-	-4
8	Фонд оплати праці	тис. грн.	282, 4	292, 0	292, 0	9, 6	-	3, 39	-
9.	Середньорічний виробіток одного працівника	тис. грн. /особу	23, 04	14, 45	20, 46	-8, 59	6, 01	-37, 28	41, 59
10.	Середньомісячна заробітна плата одного працівника	грн.	905, 13	935, 89	973, 34	30, 76	37, 45	3, 39	4, 01
11.	Фондозабезпеченість	грн. /грн.	1, 21	1, 99	1, 46	0, 78	0, 53	64, 5	-26, 63
12.	Фондовіддача	грн. /грн.	0, 83	0, 51	0, 58	-0, 32	0, 07	-38, 6	13, 7
13.	Фондоозброєність праці	тис. грн. /особу	27, 85	28, 79	30, 05	0, 94	1, 26	3, 37	4, 4
14.	Витрати виробництва	тис. грн.	647, 0	675, 7	788, 7	28, 7	113	4, 4	16, 7
15.	Питомі витрати	грн. /грн.	1, 12	1, 87	1, 61	0, 75	-0, 26	66, 9	-13, 9
16.	Прибуток від реалізації	тис. грн.	-71	-234, 4	-195, 2	-163, 4	39, 2	-23, 01	-16, 7
17.	Рентабельність витрат	%	-10, 9	-34, 68	-24, 75	23, 78	-9, 83	-218, 2	-28, 63
20.	Рентабельність продукції	%	-12,, 4	-64, 8	-466	52, 4	-18, 2	-422, 5	-28, 08

Розглянувши таблицю № 2. 1. 1 можна проаналізувати що протягом 2008-2009 рр. обсяг надання послуг зменшився на 214, 6 тис. грн або 62, 7%. Проте, в наступному році обсяг реалізації різко зріс на 57, 6 тис. грн (35, 8%) порівняно з попереднім. Зростання обсягів було спричинене збільшенням кількості замовлень.

Щодо витрат на 1 грн. надання послуг, то вони збільшуються в 2008 році становили 1, 12 грн, 2009 - 1, 86 грн а у 2010 році знизилися до 1, 61 грн. Витрати на 1 грн. чистого доходу від обсягу надання послуг є досить високими. Операційні витрати протягом досліджуваного періоду зростають, а обсяги надання послуг скорочуються відповідно підприємство отримує збиток, який в 2009 році зріс на 163, 4 тис. грн, а у 2010 скоротився на 39, 2 тис. грн.

Для більш детального аналізу діяльності підприємства ТзОВ «Гощанський сортонасінневий завод» проаналізуємо забезпеченість підприємства основними засобами та ефективність їх використання

Таблиця 2.1.2

Аналіз руху і фізичного стану основних засобів

Показники	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відхилення
				Від 2008	Від 2009
				абс	Відн, %	абс	Відн, %
1	2	3	4	5	6	7	8
1. Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	696, 4	719, 9	721, 2	23, 5	103, 4	1, 3	100, 2
2. Вартість основних засобів на початок року, тис. грн.	674, 2	718, 6	721, 2	44, 4	106, 6	2, 6	100, 4
3. Сума зносу основних засобів, тис. Грн	215, 6	245, 6	277, 4	30	113, 9	31, 8	112, 9
4. Коефіцієнт зносу	0, 32	0, 34	0, 38	0, 02	106, 2	0, 04	111, 7
5. Коефіцієнт придатності	0, 68	0, 66	0, 62	-0, 02	97, 1	-0, 04	93, 9

Для обчислення коефіцієнтів використовуємо відношення:

; (2. 1. 1)

де - коефіцієнт спрацювання, - сума зносу основних засобів.

; (2. 1. 2)

де - коефіцієнт придатності.

Рисунок 2. 1. 1 Динаміка стану основних засобів.

На основі аналізу стану основних засобів можна зробити такі висновки: на початок 2009 року вартість основних засобів зросла порівняно з початком 2008 року зросла на 44, 4 тис. грн. або на 6, 6%, а у 2010 році їх вартість зросла на 2, 6 тис. грн або 0, 4% порівняно з 2009 роком. Така динаміка оцінюється як позитивна і свідчить про виділення додаткових основних засобів ТзОВ «Гощанський сортонасінневий завод» чи заміну зношених на нові. Досліджуючи значення первісної вартості основних засобів на початок року 2008, 2009, 2010 років, а також значень середньорічної вартості основних засобів та сум їх зносу, можна зробити висновок про значення коефіцієнту зносу основних засобів, який у 2008 році становив 0, 32, 2009 - 0, 35, 2010 - 0, 38. Зростання коефіцієнту зносу у 2009 році порівняно з 2008 роком на 0, 02 або на 6, 2%, та 2010 році на 0, 04 або 11, 7%, що оцінюється негативно тому, що це зростання незначне і на кінець 2010 року основні засоби зносяться на 38%, а отже не вимагають негайного оновлення. Відповідно коефіцієнт придатності має значне числове значення, а саме у 2008 році 0, 68 та у 2009 році - 0, 66, 2010 році - 0, 62. При цьому основні засоби підприємства придатні для подальшого використання.

Наступним етапом аналізу є вивчення забезпеченості підприємства основними виробничими фондами. Забезпеченість підприємства основними фондами характеризується показниками фондоозброєності праці.

Таблиця 2. 1. 3

Аналіз використання основних засобів

Показники	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відхилення
				Від 2008	Від 2009
				абс	Відн, %	абс	Відн, %
1	2	3	4	5	6	7	8
1. Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	696, 4	719, 9	721, 2	23, 5	103, 4	1, 3	100, 2
2. Обсяг виготовленої продукції (робіт, послуг), тис. грн.	576, 0	361, 4	419, 0	-214, 6	62, 7	57, 6	135, 8
3. Фондовіддача основних засобів, грн. /грн.	0, 83	0, 51	0, 58	-0, 32	61, 4	0, 07	113, 7
4. Фондоємність виробництва, грн. /грн.	1, 21	1, 99	1, 72	0, 78	164, 5	-0, 27	86, 4
5. Середньоспискова чисельність працюючих, осіб	25	25	24	-	100	-1	96
6. Фондоозброєність праці, грн. /особу.	27, 8	28, 8	30, 1	1	103, 5	1, 3	104, 5

Розрахункові показники до таблиці 2. 6. 12 обчислюються за формулами:

; (2. 1. 3)

де - фондовіддача, - обсяг виготовленої продукції (робіт, послуг), - середньорічна вартість основних засобів.

; (2. 1. 4)

де - фондоємність виробництва.

; (2. 1. 5)

де - фондоозброєність праці, - середньоспискова чисельність працюючих.

На основі аналізу використання основних засобів досліджуваного підприємства можна зробити такі висновки: середньорічна вартість ОЗ у 2009 році збільшилась на 23, 5 тис. грн. або на 3, 4% порівняно з 2008 роком, в 2010 році збільшилось на 1, 3 тис. грн або на 0, 2%, такі зміни оцінюються позитивно, так як означають залучення додаткових основних засобів. У 2009 році відбулося зменшення обсягу наданих послуг на 214, 6 тис. грн. або на 37, 3% у порівнянні з 2008 роком, а у 2010 році збільшення 57, 6 тис. грн або 35, 8%. Фондовіддача у 2009 році порівняно з 2008 роком зменшилась на 0, 32 або на 28, 6%, що оцінюється як негативне явище, а у 2010 році вона збільшилась на 0, 07 або 13, 7%, тому що при зміні фондовіддачі змінюється рентабельність. У 2009 році відбулося збільшення фондоємності виробництва підприємства на 0, 78 або на 64, 5%, що оцінюється позитивно, а у 2010 році вона зменшилась на 0, 27 або на 13, 6%, що оцінюється негативно. Забезпеченість підприємства основними засобами 2009 року відповідно у порівнянні з 2008 роком зросла на 1, 0 або на 3, 5%, в 2010 році зросла 1, 3 або на 4, 5% що являє собою позитивне явище, яке спричинене збільшенням середньорічної вартості основних засобів.

Нематеріальні активи в ТзОВ «Гощанський сортонасінневий завод» на балансі відсутні.

Для подальшого дослідження проводимо аналіз трудових ресурсів відображено в табличній формі в таблицях 2. 1. 4, 2. 1. 5, 2. 1. 6

Таблиця 2. 1. 4

Аналіз руху та плинності кадрів

Назва показника	2008 рік	2009 рік.	2010 рік.	Відхилення
				Від 2008	Від 2009
				абс.	відн.	абс	відн
1	2	3	4	5	6	7	8
Середньоспискова чисельність працюючих, осіб	25	25	24	-	-	-1	96
Чисельність прийнятих, осіб	3	5	-	2	166, 7	-	-
Чисельність звільнених, осіб, всього:	6	2	-	-4	33, 4	-	-
з них: - за власним бажанням	-	2	-	2	-	-	-
Коефіцієнт обороту по прийому, %	0, 12	0, 20	-	0, 08	166, 7	-	-
Коефіцієнт обороту по звільненню, %	0, 24	0, 08	-	-0, 16	33, 4	-	-
Коефіцієнт плинності, %	0, 24	0, 08	-	-0, 16	33, 4	-	-

; (2. 1. 6)

де - коефіцієнт обороту по прийому, - чисельність прийнятих працівників.

(2. 1. 7)

Чзвіл- чисельність звільнених.

На основі аналізу руху трудових ресурсів підприємства можна зробити такі висновки: середньооблікова чисельність працюючих у 2009 році порівняно з 2008 роком не змінилася, а у 2010 році порівняно з 2008 роком зменшилась на 1 особу або на 4, 0%, а отже було звільнено 1 особу. Коефіцієнт обороту по прийому зменшився на 0, 16 у 2009 році порівняно з 2008 роком, а коефіцієнт обороту по звільненню зріс на 0, 08 у 2009 році порівняно з попереднім. А коефіцієнт плинності кадрів буде рівний з коефіцієнтом обороту по прийому.

Таблиця 2. 1. 5

Аналіз динаміки продуктивності праці

Назва показника	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відхилення від
				Від 2008	Від 2009
				абс.	%	абс.	%
1	2	3	4	5	6	7	8
Обсяг надання послуг, тис. грн.	576, 0	361, 4	419	-214, 6	62, 7	576	135, 8
Середньоспискова чисельність персоналу, осіб	25	25	24	-	-	-1	96
Середньорічна продуктивність праці працівника, грн.	23040	14456...

Подобные документы

• Підвищення продуктивності праці персоналу на прикладі ТзОВ "Хлібодар"

  Методичні аспекти підвищення продуктивності праці персоналу. Економічне обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства. Обґрунтування ефективності зниження ризику за рахунок продуктивності праці персоналу.
  
  курсовая работа [99,3 K], добавлен 07.12.2012
  

• Прибутковість діяльності підприємства

  Система показників та вимірювання ефективності. Оцінка ефективності прийняття господарських рішень. Шляхи підвищення та чинники зростання прибутковості діяльності підприємства. Визначення величини резервів підвищення ефективності діяльності підприємства.
  
  курсовая работа [152,4 K], добавлен 09.01.2014
  

• Обґрунтування господарського рішення щодо підвищення прибутковості підприємства (на прикладі ПАТ "ТНТ")

  Теоретичні основи формування стратегії прибутковості підприємства. Загальна характеристика діяльності ПАТ "ТНТ". Оцінка впливу внутрішнього та зовнішнього середовища на економічний розвиток. Оцінка ризику. Шляхи ефективного використання стратегії.
  
  курсовая работа [390,7 K], добавлен 17.01.2015
  

• Обґрунтування стратегії підвищення рентабельності діяльності підприємства (за матеріалами ТОВ "СП Профіпласт")

  Прибутковість функціонування підприємства: поняття, основні параметри, фактори формування. Обґрунтування комплексу заходів щодо підвищення прибутковості діяльності підприємства. Розробка стратегії підвищення рентабельності діяльності ТОВ "СП "Профіпласт".
  
  дипломная работа [2,3 M], добавлен 07.07.2011
  

• Збільшення прибутку підприємства за рахунок впровадження нової технології обробки деревини (на прикладі ДП "Рокитнівське лісове господарство")

  Обгрунтування господарських рішень щодо збільшення прибутку підприємства. Сутність інвестиційної діяльності організації. Характеристика рішення щодо впровадження нового виробничого обладнання. Обгрунтування заходів щодо зниження господарського ризику.
  
  курсовая работа [480,4 K], добавлен 28.05.2014
  

• Обґрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків

  Основні методи розробки рішень господарської діяльності на прикладі ТОВ "Актіо". Обґрунтування, прогнозування та аналіз господарських рішень. Організаційно-економічна діяльність. Графічний метод обґрунтування господарського рішення на підприємстві.
  
  курсовая работа [138,0 K], добавлен 13.05.2015
  

• Заходи щодо підвищення ефективності діяльності підприємства

  Оцінка техніко-економічних показників ТОВ "Київ". Аналіз устаткування поточної лінії по виготовленню деталі "Втулка". Оцінка виробничої потужності підприємства, розробка заходів щодо її підвищення. Розрахунок ефективності запропонованих заходів.
  
  курсовая работа [276,1 K], добавлен 09.06.2014
  

• Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків

  Господарське рішення як результат економічного обґрунтування. Ознаки господарських рішень. Основні методи та принципи аналізу господарських рішень. Сутнісно-змістова характеристика економічного ризику. Розрахунок глобальних або загальних пріоритетів.
  
  контрольная работа [100,5 K], добавлен 06.05.2011
  

• Шляхи підвищення рентабельності підприємства

  Поняття та суть рентабельності підприємства. Характеристика показників рентабельності. Основні заходи щодо підвищення прибутку підприємства. Напрямки зниження витрат підприємства. Аналіз діяльності та рентабельності підприємства ВАТ "М’ясокомбінат".
  
  курсовая работа [51,9 K], добавлен 09.10.2012
  

• Рентабельність підприємства та шляхи її підвищення

  Економічна сутність рентабельності, огляд системи її базових показників. Особливості аналізу економічної діяльності зарубіжних підприємств. Огляд показників рентабельності вітчизняного підприємства. Пропозиції щодо підвищення прибутковості підприємства.
  
  реферат [238,0 K], добавлен 23.05.2014
  

• Аналіз прибутковості підприємства з метою покращення ефективності його діяльності

  Система показників прибутковості підприємства, особливості їх оцінки. Комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності суб’єкту господарювання. Економетричне моделювання прибутковості. Пошук резервів зниження витрат та собівартості продукції.
  
  дипломная работа [1,0 M], добавлен 14.01.2016
  

• Прийняття рішень в інноваційній діяльності

  Сутність інноваційного рішення в діяльності сучасного підприємства. Характеристика та аналіз фінансово-економічних показників ПАТ "Житомирський маслозавод". Пропозиції щодо вдосконалення процесу прийняття рішень в інноваційній діяльності підприємства.
  
  дипломная работа [362,1 K], добавлен 16.02.2014
  

• Аналіз і оцінка інноваційної діяльності підприємства

  Обґрунтування теоретико-методичних підходів до аналізу інноваційних процесів. Практичні рекомендації щодо формування аналітичного забезпечення як інформаційної системи управління інноваційною діяльністю підприємства. Оцінка ефективності та послідовності.
  
  реферат [86,2 K], добавлен 28.02.2011
  

• Дослідження функціональних стратегій сучасного підприємства

  Основи функціональних стратегій підприємства. Методи аналізу управлінських рішень, їх економічного обґрунтування. SWOT-аналіз діяльності підприємства. Опис загальної діяльності підприємства, розрахунок інтегральної оцінки його інвестиційної привабливості.
  
  курсовая работа [563,8 K], добавлен 22.11.2013
  

• Виробничий процес та принципи його організації

  Структура виробничого процесу. Принципи організації виробничих процесів. Планування потреби в матеріалах. План щодо праці і заробітної плати. Планування прибутковості підприємства. Техніко–економічне обґрунтування господарської діяльності підприємства.
  
  курсовая работа [107,2 K], добавлен 19.11.2012
  

• Теоретичні аспекти ефективності діяльності підприємства

  Ефективність як економічна категорія. Фактори підвищення ефективності діяльності підприємства. Організаційно-економічна характеристика ТОВ "Панда". Розрахунок економічної ефективності впроваджених заходів та їх вплив на результати діяльності підприємства.
  
  курсовая работа [92,4 K], добавлен 03.06.2010
  

• Шляхи підвищення прибутковості підприємства

  Значення фінансового обліку доходів і витрат. Поняття і облік надзвичайних доходів і витрат. Класифікація витрат в управлінському обліку. Аналіз господарської діяльності на прикладі СВК ім. Котовського. Шляхи підвищення прибутковості підприємства.
  
  курсовая работа [841,1 K], добавлен 20.10.2012
  

• Ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства та шляхи її підвищення

  Теоретико-методичні аспекти визначення ефективності роботи підприємства. Оцінка господарської діяльності та діагностика її результативності. Аналіз динаміки складу активів та пасивів балансу і платоспроможності фірми, показників її ділової активності.
  
  курсовая работа [3,7 M], добавлен 12.07.2010
  

• Економічне обґрунтування проектних рішень з підвищення рентабельності виробництва ДУВО "ЛУЧ" УТОС

  Загальна характеристика діяльності ДУВО "ЛУЧ" УТОС, аналіз його показників рентабельності виробництва, рекомендації щодо їх вдосконалення. Факторний аналіз як методичний інструмент обґрунтування можливих шляхів підвищення рентабельності виробництва.
  
  дипломная работа [4,1 M], добавлен 19.09.2010
  

• Підприємство, як головна структурна ланка підприємницької діяльності

  Сутність та основні ознаки підприємства. Класифікація підприємств. Соціально-економічні цілі підприємства. Особливості функціонування підприємства в умовах ринкової економіки. Банкрутство. Шляхи підвищення ефективності діяльності підприємства.
  
  курсовая работа [40,4 K], добавлен 16.06.2004
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам