Економічні проблеми розвитку харчової промисловості України та її регіонів
Узагальнення теоретико-методологічних та практичних проблем розвитку харчової промисловості в Україні та її регіонах в ринкових умовах господарювання. Оцінка природно-ресурсного та виробничого потенціалу харчової промисловості країни та її регіонів.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.01.2014 |
| Размер файла | 196,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук
Спеціальність 08.10.01. - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка
ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ
ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ ТА ЇЇ РЕГІОНІВ
ДЕЙНЕКО ЛЮДМИЛА ВІКТОРІВНА
Київ - 2000
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В сучасних умовах, коли в Україні та усіх її регіонах йде структурна перебудова народного господарства, промислових, агропромислових та інших виробничих і невиробничих комплексів, значно посилюється орієнтація їх діяльності на всебічне і повне задоволення потреб населення в товарах народного споживання, у першу чергу в недорогих продовольчих товарах високої якості, пріоритетного значення набувають проблеми розвитку і функціонування харчової промисловості, її галузей, підгалузей і виробництв, ефективність діяльності яких значною мірою визначає ефективність функціонування народного господарства, промислових та агропромислових комплексів країни та її регіонів.
Забезпечення сталого, ефективного, збалансованого і пропорційного розвитку харчової промисловості є одним з головних завдань державної економічної політики, реалізація якого виступає основною умовою не тільки задоволення потреб внутрішнього ринку в продовольчих товарах, але й за наявності відповідних можливостей - формування потужного їх експортного потенціалу. Водночас, радикальні трансформації, що відбуваються в економіці України зумовлюють необхідність максимального використання всіх резервів підвищення ефективності розвитку харчової промисловості. Нові економічні умови, що полягають в формуванні і становленні ринкової системи господарювання, наданні господарської самостійності підприємствам і регіонам, призводять до усвідомлення об'єктивної необхідності подолання галузевого, відомчого підходу до розвитку харчової індустрії, зумовлюють необхідність більш глибокої уваги і врахування економічних можливостей і інтересів розвитку харчової промисловості в окремих регіонах України.
Дослідженню проблем теорії та практики територіальної організації народногосподарського, агропромислового і промислового комплексів країни та регіонів, питанням оцінки рівня та ефективності їх розвитку присвячені праці вітчизняних та зарубіжних учених О.М.Алимова, Н.Глікмана, Б.М.Данилишина, С.І.Дорогунцова, М.І.Долішнього, У.Ізарда, В.В.Кистанова, А.С.Лисецького, І.І.Лукінова, М.М.Некрасова, П.Т.Саблука, М.М.Паламарчука, О.М.Паламарчука, О.М.Онищенка, Б.Я.Панасюка, А.Ю.Пробста, П.П.Руснака, Я.Г.Фейгіна, П.Хейне, М.Г.Чумаченка та ін, а також розробки науково-дослідних колективів РВПС України НАН України, Інституту регіональних досліджень НАН України, Інституту економіки НАН України, Інституту аграрної економіки УААН, НДЕІ Мінекономіки України та ін.
Науковим дослідженнями економічних проблем розвитку і територіальної організації харчової промисловості присвячені наукові праці відомих учених І.Д.Блажа, В.І.Бойка, П.П.Борщевського, О.Б.Бутніка-Сіверського, А.Ф.Гончара, В.Д.Гончарова, Д.В.Гака, В.І.Грушка, С.Л.Дусановського, А.О.Заїнчковського, Й.О.Ладижанського, Ю.П.Лебединського, М.А.Лєндела, Л.О.Мармуль, М.Г.Ісаєвої, Я.Б.Олійника Л.В.Опацького, В.Ф.Семенова, І.О.Сингаївського, Г.М.Сінгура, В.Д.Слюсаря, Л.Г.Чернюк та ін. Слід також додати, що проблеми розвитку харчової промисловості України досліджувались у ряді докторських дисертаційних робіт, які були присвячені різноманітним аспектам економіки цієї важливої галузі народного господарства, зокрема в дисертаціях О.Б.Бутніка-Сіверського, А.Ф.Гончара, І.О.Сингаївського, О.І.Стефанюка, Л.Г.Чернюк та інших авторів.
В наукових дослідженнях цих учених вивчалися та узагальнювалися різні проблеми й аспекти розвитку харчової промисловості в різні історичні періоди (1960-1990 рр.), пропонувалися рекомендації і шляхи вирішення тих чи інших економічних проблем забезпечення ефективного функціонування цієї провідної галузі народногосподарського комплексу. Водночас, в цих наукових працях не знайшли всебічного вивчення, узагальнення та вирішення економічні проблеми функціонування харчової промисловості країни та її регіонів в умовах ринкових трансформацій на новому етапі історичного розвитку України як незалежної держави.
Це зумовлює нагальну потребу дослідження методологічних, методичних та практичних проблем розвитку харчової промисловості країни та її регіонів з урахуванням змін в геополітичному становищі України, особливостей перехідного періоду та сучасних світових тенденцій розвитку цієї галузі, їх системного вивчення та узагальнення, розробки рекомендацій і пропозицій щодо їх вирішення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційного дослідження тісно пов'язаний з планами наукових досліджень Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, що проводилися у 1993-1999 роки, зокрема з такими плановими науково-дослідними роботами, як “Прогноз (Схема) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів” (шифр теми 4.1.2.5), “Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на тривалу перспективу (комплексне фундаментальне дослідження)” (шифр теми 3.1.5.58), дослідження природно-ресурсного потенціалу та перспектив економічного і соціального розвитку України (регіональний розріз) (шифр теми 3.1.5.59), “Структурно-динамічні проблеми модернізації економіки України”, ”Державна програма соціально-економічного розвитку Полісся України на період до 2010 року”(на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.94 № 252); темами наукових досліджень по лінії Державного фонду фундаментальних досліджень України: “Наукові основи економічної оцінки раціонального використання, відтворення та охорони земельних ресурсів в агропромисловому комплексі”(шифр теми 8.4/116), “Розробка моделі сталого екологічно збалансованого розвитку продовольчого комплексу” (договір 2/996-97) та Фонду державного майна України: “Соціальна ефективність акціонерних товариств і підприємств різних форм власності в харчовій промисловості”(договір 7/823-97), а також темами на замовлення Державного комітету України по харчовій промисловості: “Секторний аналіз економіки харчової промисловості системи Держхарчопрому України в умовах здійснення роздержавлення й приватизації державного майна”, “Наукові основи формування регіональної структури харчової промисловості України в умовах переходу до ринкових відносин”, “Формування продовольчого ринку в Україні”, “Аналіз сучасного монопольного стану харчової промисловості та шляхи економічно обгрунтованої демонополізації її економіки”, “Маркетинговий моніторинг ринку основних харчових продуктів”, “Шляхи подолання тінізації економіки харчової промисловості”.
Дисертаційне дослідження тісно зв'язане з виконанням завдань проектів Національної програми “Україна 2010” та Національної програми розвитку агропромислового виробництва і соціального відродження села на період до 2010 року.
Мета і задачі дослідження. Головною метою пропонованого дисертаційного дослідження є всебічне узагальнення теоретико-методологічних, методичних та практичних проблем розвитку харчової промисловості в Україні та її регіонах в умовах формування розвинених ринкових відносин, розробка рекомендацій і пропозицій щодо їх вирішення з урахуванням наявного вітчизняного й зарубіжного досвіду і формування на цій основі науково обгрунтованої парадигми розвитку галузі в ринкових умовах господарювання.
Для досягнення визначеної мети наукового дослідження автор ставив перед собою вирішення наступних основних завдань:
узагальнення і обгрунтування теоретико-методологічних засад розвитку харчової промисловості як провідної виробничої структури народногосподарського комплексу, визначення її ролі і значення в економічному і соціальному розвитку суспільства;
визначення та узагальнення методологічних засад оцінки ефективності розвитку харчової промисловості - її суті, змісту, класифікації видів, методичних підходів її кількісного та якісного виміру;
обгрунтування висновків, рекомендацій і пропозицій щодо забезпечення раціонального використання природного ресурсного потенціалу України та її регіонів у створенні сучасної розвиненої харчової промисловості, підвищення екологічної ефективності розвитку галузі;
вивчення та узагальнення особливостей, тенденцій і закономірностей розвитку харчової промисловості та її регіонів в період формування ринкових відносин, попиту і пропозиції її продукції, сировинної ресурсної та матеріально-технічної баз, структурно-динамічних та регіональних змін в її розвитку;
оцінка та узагальнення світовимірних особливостей, тенденцій та закономірностей розвитку харчової промисловості в Україні та її регіонах, визначення місця і ролі харчової промисловості України у сучасному світовому територіальному поділі праці;
вивчення загальної та регіональної ефективності функціонування харчової промисловості, визначення основних напрямів і шляхів її підвищення в Україні та її регіонах на основі розробки і впровадження інноваційної моделі функціонування галузі й формування ринкового організаційно-економічного механізму управління нею.
Інформаційну базу дослідження складають закони України, нормативно-правові документи Кабінету Міністрів України щодо економічних реформ, аналітичні документи, доповіді, економічні огляди, статистичні публікації міністерств та відомств, науково-дослідних інститутів, центрів і фондів, монографії та науково-аналітичні статті вітчизняних та зарубіжних авторів, інформаційні матеріали, опубліковані в періодичних виданнях.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна сформульованих та обгрунтованих в дисертації основних положень, висновків і рекомендацій дослідження полягає в тому, що їх сукупність являє собою розв'язання важливої наукової проблеми формування ринкової моделі ефективного розвитку харчової промисловості в країні та її регіонах в умовах перехідної економіки, яка має суттєве значення для економічної науки, зокрема для такого її напрямку, як розміщення продуктивних сил і регіональна економіка.
Найбільш значущими науковими результатами дисертаційного дослідження, які одержані вперше, є наступні: науковий апарат поповнений розкриттям сутності та змісту економічних категорій розвитку харчової промисловості та потенціалу розвитку галузі; уточнені і дістали подальшого розвитку категорії загальної та регіональної ефективності розвитку харчової промисловості; систематизовані основні економічні проблеми ринкового розвитку галузі, запропоновані основні напрями та шляхи їх розв'язання для формування розвиненого внутрішнього ринку продовольчих товарів за рахунок вітчизняних джерел їх виробництва, створення розвинутих сировинної та матеріально-технічної бази галузі, формування потужного експортного потенціалу харчових продуктів; запропоновані та обгрунтовані методологічні засади визначення загального і регіонального кількісного та якісного виміру розвитку харчової промисловості в умовах перехідної економіки, систематизовані і пропоновані його критерії і показники; обгрунтована система критеріїв та показників для визначення і оцінки загальної та регіональної ефективності розвитку харчової промисловості в умовах ринкових трансформацій; подано кількісну та якісну оцінку природно-ресурсного та виробничого потенціалів розвитку харчової промисловості країни та її регіонів на сучасному етапі та визначені резерви і шляхи підвищення ефективності їх використання; на засадах системного підходу оцінено рівень та ефективність розвитку харчової промисловості в Україні та її регіонах, узагальнені тенденції і закономірності загального та регіонального розвитку харчової промисловості України в умовах ринкових перетворень; здійснена оцінка розвитку харчової промисловості України та її регіонів з точки зору вимог світового та регіональних ринків продовольчих товарів, запропоновано основні напрями та обгрунтовані шляхи забезпечення абсолютних, порівняльних і конкурентних переваг України та її регіонів у територіальному поділі праці по виробництву продукції харчової промисловості; обгрунтована інноваційна модель розвитку харчової промисловості країни, що визначає основні напрями створення розвиненої наукової та матеріально-технічної бази галузі, фінансові джерела її формування, напрямки і шляхи прискорення науково-технологічного прогресу в галузі як вирішального фактора забезпечення ефективного її розвитку, а також система організаційно-економічних важелів реалізації такої моделі; сформульовані та обгрунтовані рекомендації та пропозиції щодо формування ефективного ринкового організаційно-економічного механізму управління розвитком харчової промисловості на державному та регіональному рівнях, зокрема удосконалення управління національним та регіональними ринками продовольчих товарів, формування дієвих фінансово-економічних важелів та стимулів функціонування галузі, розвитку міжгалузевих інтеграційних відносин.
Відмінність одержаних наукових результатів від наявних методологічних, методичних підходів і розробок полягає в системному вирішенні економічних проблем розвитку харчової промисловості в умовах перехідної економіки на державному, галузевому і регіональному рівнях.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані та обгрунтовані в дисертації наукові положення, висновки і пропозиції мають практичне значення, яке полягає в наступному: по-перше, вони збагачують практику управління розвитком окремих галузей народного господарства, промисловості та агропромислового комплексу конкретними методологічними і методичними підходами щодо вивчення, узагальнення та вирішення актуальних проблем ефективності їх функціонування в ринкових умовах господарювання; по-друге, вони містять системний аналіз і оцінку сучасних тенденцій динаміки розвитку та ефективності функціонування харчової промисловості країни та її регіонів, значення яких є вихідною основою для прогнозування, програмування та планування розвитку цієї галузі в довгостроковій, короткостроковій і найближчій перспективі; по-третє, вони озброюють органи управління харчової промисловості, керівних працівників та спеціалістів конкретними механізмами підвищення ефективності її розвитку і функціонування, використання яких сприяє збільшенню виробництва високоякісних, конкурентноспроможних харчових продуктів, задоволенню потреб внутрішнього ринку у них, формуванню потужного експортного потенціалу продовольчих товарів, виходу й зайняття Україною провідних позицій на світовому й регіональних ринках продовольства.
Здобуті особисто дисертантом наукові результати, висновки і пропозиції, зокрема сформульовані та обгрунтовані теоретико-методологічні та методичні положення визначення рівня і ефективності розвитку харчової промисловості України та її регіонів, територіальної організації виробництва і реалізації харчових продуктів, формування ефективної моделі розвитку цієї галузі в умовах ринкових трансформацій, комплексна регіональна оцінка тенденцій і закономірностей розвитку харчової промисловості в ретроспективі та в короткостроковій, середньо- і довгостроковій перспективі та ін., увійшли складовою частиною до наукових результатів виконаних РВПС України НАН України фундаментальних і прикладних науково-дослідних робіт в 1993-1999 роках, використані у наукових доповідях, аналітичних матеріалах, практичних рекомендаціях, підготовлених і направлених до Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства агропромислового комплексу України, Спілки економістів України, регіональних органів управління (довідка РВПС України НАН України № 25/717-4-12 від 16.12.99)
Наукові розробки автора, що стосуються визначення рівня і ефективності розвитку харчової промисловості України та її регіонів (економічних районів та областей), методології і методики оцінки тенденцій і закономірностей їх динаміки в умовах ринкових трансформацій, удосконалення регіональної спеціалізації і оптимізації територіальної організації галузі, формування і реалізації інноваційної моделі її розвитку, оцінки ефективності інституційних зрушень, розвитку внутрішніх регіональних ринків промислових харчових продуктів, формування потужного їх експортного потенціалу, вдосконалення зовнішньо-економічних зв'язків харчової промисловості використовуються в практиці управління розвитком харчової промисловості в Україні та її регіонах, що підтверджується відповідними листами (довідками), зокрема, листами Мінекономіки України (№ 15-41/418 від 18.11.99р.), Держхарчопрому України (№ 07/286 від 03.11.99р.), Спілки економістів України (№ 16-01 від 16.12.99р.).
Результати дисертаційного дослідження впроваджуються також в навчальний процес в Українському державному університеті харчових технологій (довідка № 1/3 від 24.12.99р.), Українському фінансово-економічному інституті (довідка № 2635 відл 11.11.99р.), Буковинському державному фінансово-економічному інституті (лист № 942 від 11.11.99р), Сумському державному аграрному університеті (довідка № 1194 від 24.11.99р.) та інших вищих закладах освіти.
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих в співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи здобувача. Конкретний внесок здобувача у ці праці вказаний у авторефераті в переліку основних публікацій по темі дисертації.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження апробовані в доповідях та повідомленнях на 19 міжнародних, національних та регіональних наукових і науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема: Українсько-французькому семінарі з проблем регіонального управління розвитком продуктивних сил в умовах технологічного прогресу (м. Київ, вересень, 1993 р.); республіканській науково-практичній конференції “Еколого-економічні проблеми розвитку агропромислового виробництва в Україні в умовах формування ринкових відносин” (м. Мелітополь, 28-29 вересня 1993 р.); науково-практичній конференції “Сучасний стан та шляхи вирішення екологічних проблем Чернігівської області” (м.Чернігів, лютий 1996 р.); науково-практичній конференції “Економіка Закарпаття сьогодні і завтра: шляхи виходу з кризи” (м. Ужгород, 12-14 березня 1997 р.); всеукраїнській конференції “Науково-технічні проблеми інвестиційної та інноваційної політики держави” (м. Київ, 5-6 червня 1997 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Трансформаційні процеси в структурі економіки і соціальної сфери в Україні та державах Центральної і Східної Європи /регіональні відміни, результати і напрями розвитку/" (м. Ірпінь 10-12 вересня 1997 р.); республіканській науково-практичній конференції “Еколого-економічні проблеми водогосподарського комплексу Причорноморського регіону і напрямки підвищення його розвитку” (м. Херсон, 25-27 листопада 1997 р.); всеукраїнській науковій конференції “Регіон в системі нових економічних і правових відносин” (м. Івано-Франківськ, 7-10 жовтня 1997 р.); міжнародній науково-практичній конференції ”Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми” (м. Львів, 21-23 травня 1998 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Реформа фінансово-кредитної системи перехідної економіки України: довід, проблеми і перспективи” (м. Луцьк, 26-27 травня 1998 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції ”Проблеми та шляхи розвитку податкової системи”(м.Ірпінь16-18 травня 1998 р.); науково-практичній конференції ”Сучасний стан, напрями відновлення та перспективи розвитку переробної і харчової промисловості” (м. Ужгород, 7 липня 1998 р.); науково-практичній конференції “Проблеми розвитку міст в Україні” (м. Тернопіль, 18-19 вересня 1998 р.); міжнародній науковій конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (м. Київ, 17-18 травня 1999 р.); міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку фінансової політики в Україні в умовах ринкової економіки” (м. Чернівці, 17-18 травня 1999 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Роль фінансово-кредитної системи у стимулюванні економічного зростання в Україні” (м. Луцьк, 2-3 червня 1999 р.); науково-практичній конференції “Реформа міжбюджетних відносин і проблеми розвитку податкової системи” (м. Ірпінь, 14-15 жовтня 1999 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції АПК” (м. Суми, 24-26 листопада 1999 р.); науково-практичній конференції “Шляхи реформування економіки України на сучасному етапі”( м. Київ, 9 грудня 1999 р.).
Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційної роботи були апробовані у доповідях на засіданнях методологічних семінарів в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України з проблем розвитку і розміщення харчової промисловості України.
За досягнуті наукові результати здобувач є лауреатом стипендії Президента України для молодих учених (постанова Президії Комітету по Державних преміях України в галузі науки і техніки від 02 жовтня 1996 р.). За цикл наукових робіт “Наукові засади оцінки розвитку харчової промисловості” постановою Президії НАН України від 10 березня 1999 р. автору була присуджена премія Національної академії наук України для молодих учених.
Публікації. Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційної роботи опубліковані в 56 наукових працях загальним обсягом 105,7 друк. арк. (42,3 авторських), в тому числі в одній індивідуальній монографії обсягом 22,1 друк.арк. Результати наукових досліджень за темою дисертації опубліковані у фахових наукових виданнях України та інших країн, зокрема в журналах “Економіка України”, “Регіональна економіка”, “Економіка АПК”, “Вісник Національної академії наук”, “Вісник аграрної науки”, ”Харчова і переробна промисловість”, тематичних періодичних виданнях та наукових збірниках Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, Інституту аграрної економіки Української академії аграрних наук, Інституту регіональних досліджень НАН України, Київського університету ім.Т. Шевченка, Волинського державного університету ім. Л. Українки, Прикарпатського державного університету ім. В.Стефаника, Буковинського фінансово-економічного інституту, Українського фінансово-економічного інституту ДПА, Сумського державного аграрного університету, Херсонського державного аграрного університету та ін.
Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, восьми розділів, висновків, списку використаних літературних джерел з 350 найменувань і включає 62 таблиці, 24 рисунки, 3 картосхеми, 4 додатки. Повний обсяг дисертації становить 440 сторінок машинописного тексту, у тому числі таблиць - 47, рисунків і картосхем - 23, списку використаних літературних джерел -29, додатків - 30.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
харчовий ринковий природний ресурсний
У першому розділі “Наукові основи визначення розвитку харчової промисловості” висвітлюються та узагальнюються теоретико-методологічні засади розвитку харчової промисловості, зокрема обгрунтовуються теоретичні й методологічні основи визначення розвитку цієї провідної галузі, формуються та узагальнюються критерії і показники загальнодержавного та регіонального її розвитку в країні, систематизуються економічні проблеми ефективного розвитку і функціонування харчової промисловості, визначені місце, роль і значення галузі в розвитку продуктивних сил країни та її регіонів.
Розвиток харчової промисловості як сукупності підприємств, виробництв, підгалузей і галузей з виробництва однорідної за економічним призначенням продукції, головним чином предметів споживання, слід розглядати, у сутнісно-змістовному плані, як процес кількісних і якісних перетворень у виробництві і доведенні до споживача продуктів харчування, які відбуваються в часовому та просторовому вимірі у світовому масштабі, масштабі міждержавних об'єднань і союзів, окремих країн і їх регіонів, спрямованих на збільшення виробництва і споживання продовольчих товарів високої якості у відповідності з науково обгрунтованими фізіологічними нормами. Його доцільно розглядати в декількох аспектах, серед яких найбільш значущими є наступні: просторовий, часовий, функціональний, комплексоформуючий, інституційний, інноваційний та ін.
Основними економічними проблемами розвитку харчової промисловості в умовах перехідної економіки, вирішення яких має першочергове значення для забезпечення стабільного ефективного функціонування цієї комплексної галузі, є наступні: 1) обгрунтування наукових засад розвитку харчової промисловості, зокрема методологічних і методичних основ оцінки рівня та ефективності її розвитку в різних вимірах - глобальному, державному та регіональному; 2) визначення, кількісний і якісний вимір ринку продукції харчової промисловості, обгрунтування стратегічних напрямів його розвитку з урахуванням специфічних особливостей його функціонування в країні та окремих її регіонах; 3) своєчасне забезпечення розробки і реалізації системи довгострокових, середньострокових і короткострокових прогнозів, програм і планів її розвитку, які повинні визначати магістральні напрями збалансування суспільних потреб і ресурсів виробництва та споживання продовольчих товарів, їх науково-технологічного, організаційно-управлінського, сировинного й матеріально-технічного забезпечення у відповідності з конкретними умовами і вимогами соціально-економічного розвитку країни та її регіонів; 4) забезпечення формування сталої, розвиненої сировинної бази розвитку харчової промисловості, продуктових підкомплексів і підприємств; 5) створення розвиненої, що відповідає теперішнім вимогам науково-технологічного прогресу, матеріально-технічної бази її підприємств і виробництв, яка дозволить докорінно підвищити ефективність виробництва продовольчих товарів, їх конкурентоспроможність, посісти передові позиції на світових і регіональних ринках продовольства; 6) розвиток суспільних форм організації виробництва в галузевих господарських ланках харчової промисловості, зокрема, таких із них, як концентрація, спеціалізація, диверсифікація, кооперування та комбінування виробництва; 7) оптимізації її територіальної організації, вирішення якої потребує наукового обгрунтування забезпечення ефективної регіональної спеціалізації виробництва харчових продуктів; 8) формування ефективної організаційної структури управління харчовою промисловістю та її складовими ланками; 9) створення ефективного економічного механізму управління розвитком харчової промисловості, її галузями, підгалузями і підприємствами.
Регіональний розвиток харчової промисловості являє собою трансформацію територіальної організації виробництва продуктів харчування, спрямовану на забезпечення задоволення потреб населення країни і окремих її регіонів у них у відповідності з науково обгрунтованими фізіологічними нормами їх споживання і формування потужного експортного потенціалу продовольчих товарів на основі раціонального використання природно-ресурсного та виробничого потенціалу, переваг територіального поділу праці.
Важливим узагальнюючим критеріальним показником регіонального розвитку харчової промисловості є узагальнюючий показник розвитку галузі, кількісна величина якого визначається за формулою:
Ірг =/Іт+І н/:2, (1)
де Ірг - узагальнюючий показник регіонального розвитку харчової промисловості; Іт - співвідношення виробництва продукції харчової промисловості в розрахунку на одиницю території в окремому регіоні і в країні в цілому; І н - співвідношення виробництва продукції харчової промисловості в розрахунку на душу населення в окремому регіоні і в країні в цілому.
Цей показник є легким для обрахунку і є корисним на початковій стадії дослідження, або в комплексі з іншими показниками, оскільки кількісне співвідношення окремих, хоч і важливих показників, не дозволяє отримати достатньо обгрунтовану оцінку рівня розвитку харчової промисловості в регіоні, реальні розміри якого можуть бути визначені тільки з урахуванням всієї різноманітності передумов та чинників регіонального розвитку харчової промисловості.
Одним з варіантів вирішення цієї проблеми може бути використання інтегрального показника потенціалу регіонального розвитку харчової промисловості. під яким розуміється сукупна продуктивність чинників та факторів, що визначають рівень промислового виробництва продуктів харчування в регіоні і відбивають об`єктивні відносини між складовими продуктивних сил харчової промисловості і регіоном як об`єктом господарювання.
Для здійснення комплексної оцінки потенціалу регіонального розвитку харчової промисловості доцільно використовувати систему показників, які умовно можна поділити на три групи: 1) загальні економічні показники (територія, населення, кількість міського населення); 2) показники розвитку сировинної бази харчової промисловості (площа сільськогосподарських угідь, чисельність зайнятих у сільському господарстві, обсяг виробленої продукції, тощо); 3) техніко-економічні показники виробництва основних видів промислової харчової продукції (кількість підприємств, чисельність зайнятих працівників, обсяг виробленої продукції, вартість основних виробничих фондів, прибуток та рентабельність підприємств галузі). Запропонована система показників може бути розширена в залежності від мети дослідження і специфіки факторів і чинників розвитку та розміщення окремих галузей харчової промисловості, а інтегральний показник потенціалу регіонального розвитку харчової промисловості в узагальненому вигляді визначатиметься за формулою:
П = 1/nУ( Pij / Kj ) * 100, (2)
де П - інтегральний показник потенціалу регіонального розвитку харчової промисловості; Pij - j-й показник в і-му регіоні, [j=1,2,3…n; i=1,2,3… m]; Kj - j-й показник по країні.
Для поглиблення оцінки регіонального розвитку харчової промисловості, одночасно з цими показниками необхідно використовувати ряд додаткових показників задля повнішої характеристики роботи галузі. Зокрема, особливої уваги заслуговують показники: частка харчової промисловості в чисельності працівників, вартості основних виробничих фондів, обсязі продукції прибутку; частка харчової промисловості у формуванні продовольчого фонду країни та окремих регіонів; обсяги імпорту та експорту продукції харчової промисловості; задоволення потреб населення у споживанні основних видів продуктів харчування; частка харчової промисловості окремих регіонів у загально-державних, континентальному та світових обсягах виробництва і реалізації основних видів продовольчих товарів.
У другому розділі “Теоретико-методологічні основи визначення ефективності розвитку харчової промисловості” досліджуються та узагальнюються методологічні і методичні засади визначення загальної та регіональної ефективності розвитку харчової промисловості, розкриваються сутність і зміст ефективності розвитку харчової промисловості в соціальному, економічному та екологічному аспектах і вимірах, обгрунтовуються системи критеріїв і показників щодо їх кількісної та якісної оцінки.
Ефективність розвитку харчової промисловості як економічна категорія характеризує виробничі відносини з приводу максимального задоволення суспільних потреб в продовольчих товарах за умов економії живої та уречевленої праці (ресурсів) при їх виробництві. Вона відображає кінцеву результативність виробництва харчових продуктів у відповідності із суспільними потребами в кількісному та якісному відношенні.
Ефективність розвитку харчової промисловості, так само як і загальна ефективність виробництва, має різноманітні види прояву, кожен з яких характеризується своїм специфічним змістом, формами відображення та методичними прийомами кількісного виміру. З огляду на особливості харчової промисловості як галузі народного господарства, які полягають, перш за все, у високій матеріаломісткості та виключній соціальній значущості її кінцевої продукції, основними видами ефективності розвитку харчової промисловості в залежності від отриманих ефектів (результатів) є економічна, соціальна і екологічна ефективність.
Економічна ефективність являє собою результативність економічної діяльності підприємств харчової промисловості, яка характеризується співвідношенням отриманого економічного ефекту (чистої, товарної, валової продукції, прибутку) до витрат факторів та ресурсів, які викликали цей результат.
Соціальний ефект від результатів підвищення ефективності розвитку харчової промисловості виявляється в поліпшенні здоров'я, підвищенні працездатності та тривалості життя населення, а також в рівні загального професійного розвитку робітників галузі, більш якісному змісті праці, тощо. С точки зору суспільних інтересів соціальна ефективність розвитку харчової промисловості характеризує рівень задоволення потреб населення в продуктах харчування в кількісному і якісному відношенні, який може бути визначений шляхом порівняння фактичного рівня споживання продуктів харчування з науково обгрунтованими нормами за загальним обсягом споживання в кілокалоріях та в розрізі основних продуктів харчування.
Екологічна ефективність розвитку харчової промисловості характеризує спроможність галузі забезпечити раціональне використання та відтворення природно-ресурсного потенціалу, а також нормальне відтворення життєдіяльності і працездатності населення завдяки виробництву нешкідливих для здоров'я, екологічно чистих продуктів харчування і продуктів, які підвищують резистентність людського організму до негативних факторів навколишнього середовища. Рівень екологічної ефективності розвитку харчової промисловості зумовлюється техніко-економічними показниками підприємств, особливостями їх територіальної організації, характером діючих очисних споруд, специфікою технологічних процесів виробництва.
Регіональну ефективність розвитку харчової промисловості можна визначити як рівень доцільності і раціональності її розвитку в певних регіонах, який забезпечує повну і досконалу переробку сировинних ресурсів з максимальним виходом високоякісної кінцевої продукції при найменших виробничих видатках і мінімізації навантажень на природно-ресурсний потенціал і навколишнє природне середовище, а також задовольняє потреби населення в основних продуктах харчування місцевого виробництва, забезпечує її міжрегіональний обмін у відповідності до наявних переваг в територіальному розподілі праці. Вона формується під впливом ряду природно-географічних, соціально-економічних і науково-технологічних факторів, вплив яких на ефективність розвитку і розміщення виробництва здійснюється не відособлено, а завжди зумовлюється їхнім взаємозв'язком на регіональному рівні, внаслідок чого і відбувається диференціація витрат та результатів виробничих процесів. Тому ефективність розвитку галузі в регіоні повинна визначатися шляхом взаємопов'язаної кількісної та якісної оцінки усієї сукупності викладених вище факторів.
Найважливішими показниками для постановки завдань територіальної організації харчової промисловості є витрати, пов`язані з виробництвом сировини, її транспортуванням та промисловою переробкою. Чинник високої матеріаломісткості, а також рівень транспортабельності сировини та продукції визначають особливості різних галузей харчової промисловості, які необхідно враховувати при побудові економіко-математичних моделей для вибору варіанту подальшого розвитку і розміщення харчових виробництв в регіоні.
У третьому розділі “Закономірності і особливості розвитку ресурсного потенціалу харчової промисловості” розкриваються особливості і закономірності розвитку природно-ресурсного потенціалу та сировинної бази харчової промисловості України, її регіонів та областей, визначаються основні напрямки і шляхи створення розвиненого ресурсного потенціалу та екологізації розвитку галузі.
Важливою умовою створення розвиненого природно-ресурсного потенціалу харчової промисловості є дотримання при його використанні наступних принципів: єдності використання і охорони природних ресурсів; комплексності використання природно-ресурсного потенціалу; оптимальність норм природокористування, дотримання балансу між використанням і відтворенням природних ресурсів; збільшення обороту природних ресурсів, що використовуються; зниження природомісткості готової продукції. Необхідним кроком до реалізації цих принципів є усвідомлення негативних наслідків господарської діяльності підприємств сільського господарства і харчової промисловості відносно природного ресурсного потенціалу, особливо земельних і водних ресурсів, екстенсивного характеру їх використання.
Основу сировинної бази харчової промисловості складає сільськогосподарська сировина рослинного та тваринного походження. Узагальнення тенденцій і закономірностей розвитку вітчизняного сировинного ресурсного потенціалу харчової промисловості дозволяє зробити висновок про те, що в 1991-1998 роках відбулося значне скорочення його обсягів, що призвело до середньорічного зниження його, порівняно з 1990 р., в розрізі окремих видів сировинних ресурсів у таких розмірах: зернових культур на 31,7 %; цукрових буряків (фабричних) - на 40, соняшнику -або на 14,3, сої - на 53,5, овочів - на 17,5 %, плодів і ягід -на 33,6, винограду - на 41,2, м'яса у живій вазі - на 37,3, молока - на 29,4, яєць - на 34,5 %. Виявлені тенденції розвитку сировинної бази харчової промисловості були характерними також для економічних районів і областей.
В аналізованому періоді мали місце зміни в територіальних пропорціях виробництва валової продукції сільського господарства, спостерігалось зростання частки Донецького, Карпатського та Подільського економічних районів і областей, що входять до їх складу, у виробництві валової продукції сільського господарства, та зниження в ньому питомої ваги Поліського, Придніпровського, Причорноморського, Східного і Центрального економічних районів і областей, що входять до їх складу (за винятком Дніпропетровської, Одеської та Харківської областей, частка яких у загальному виробництві сільськогосподарської продукції зросла).
Всебічне вивчення та узагальнення сучасного стану, тенденцій і закономірностей розвитку виробництва продукції рослинництва і тваринництва, аналіз передових вітчизняних та зарубіжних досягнень в розвитку цих галузей сільського господарства дали підстави зробити висновок про те, що в діючих трансформаційних умовах функціонування сільськогосподарських підприємств різних форм власності і господарювання є наявні значні можливості і резерви для створення розвиненої високоефективної вітчизняної сировинної бази підприємств харчової промисловості, використання яких є важливою передумовою формування потужного продовольчого потенціалу країни.
Серед основних резервів та напрямів створення розвиненої сировинної бази харчової промисловості слід виділити: підвищення урожайності рослинницьких культур; зміцнення кормової бази тваринництва; розвиток матеріально-технічної бази сільського господарства; забезпечення збереження виробленої сировини, скорочення її невиправданих витрат при зберіганні і транспортуванні; раціональне використання сировинних ресурсів, впровадження маловідходних та безвідходних технологій виробництва, харчових продуктів та ін.
Створення розвиненого ресурсного потенціалу неможливе без впровадження досягнень науково-технічного прогресу, який забезпечує: застосування адаптивної системи землеробства, що включає комплекс технічних, технологічних, біологічних, організаційно-економічних заходів, орієнтованих на максимальне пристосування до конкретних умов того чи іншого регіону; розширення ареалів виробництва певних видів сільськогосподарської сировини шляхом освоєння нових культур та сортів, виведення нових порід тварин; використання для виробництва того чи іншого виду сільськогосподарської сировини та продовольчих товарів нових видів ресурсів.
У четвертому розділі “Закономірності і особливості розвитку харчової промисловості на сучасному етапі” досліджуються та узагальнюються особливості розвитку трудового ресурсного потенціалу та матеріально-технічної бази харчової промисловості, висвітлюються основні проблеми та обгрунтовуються шляхи інвестиційного забезпечення відтворення промислово-виробничого потенціалу галузі.
Для раціонального використання трудового ресурсного потенціалу харчової промисловості необхідно створення ефективного механізму мотивації праці промислово-виробничого персоналу галузі. Реформування відносин власності в харчовій промисловості має відбуватись з урахуванням необхідності формування у працівників галузі відчуття власника і своєї конкретної міри відповідальності за загальні результати. Організація оплати праці також повинна вписуватись в загальну систему виробничих відносин, які реформуються. Має бути відновлена стимулююча роль оплати праці, яка повинна заохочувати працівників до покращання своїх виробничих показників, підвищувати їхню зацікавленість у застосуванні новітніх, економічно ефективних і екологічно чистих технологій виробництва, поліпшенні збуту продукції.
Виробничий апарат харчової промисловості та її галузей характеризується наявністю великої кількості застарілого і зношеного технологічного устаткування, відбувається його абсолютне скорочення. Спрацьованість активної частини основних фондів по різних галузях становить від 50 до 70 відсотків, а коефіцієнт відновлення протягом останніх п'яти років має тенденцію до зниження і не перевищує 2 % при нормативному рівні 12-15 %. Інвестиції в галузь не покривають зносу основного капіталу. Вибуття застарілих промислово-виробничих основних фондів відбувалось більш повільними темпами, ніж введення нових, що є свідченням екстенсивного характеру розвитку матеріально-технічної бази галузі. Негативною динамікою характеризується коефіцієнт використання потужностей.
...Подобные документы
Місце і значення харчової промисловості в господарському комплексі України. Передумови і фактори розвитку та розміщення харчової промисловості в Україні. Сучасний стан і структурні особливості харчової промисловості в Україні. Перспективи розвитку і розмі
курсовая работа [128,0 K], добавлен 15.02.2004Аналіз процесів концентрації виробництва як чинника конкурентоспроможності за видами економічної діяльності харчової промисловості України. Основні стадії консолідації. Шляхи підвищення рівня конкурентоспроможності харчової промисловості України.
реферат [99,2 K], добавлен 10.04.2013Аналіз динаміки галузей харчової промисловості України. Обсяг реалізації переробної промисловості. Відображення функціонування національної економіки в моделі народногосподарського обігу. Спільна рівновага на ринках благ, грошей і капіталу (IS-LM модель).
контрольная работа [187,0 K], добавлен 11.04.2014Теоретичні засади формування стратегії розвитку підприємства. Класифікації стратегій. Загальна характеристика кондитерської галузі як стратегічно важливої ланки харчової промисловості. Діагностика діяльності провідних виробників кондитерської продукції.
дипломная работа [570,4 K], добавлен 22.04.2013Питання сезонності деяких галузей харчової промисловості. Основні проблеми підприємств. Нерівномірність вироблення продукції. Шляхи вирішення проблеми сезонності. Особливості сировинної бази та попиту на продукцію. Раціональне використання сировини.
статья [20,6 K], добавлен 20.04.2011Загальна характеристика харчової промисловості України. Поняття конкурентоспроможності галузі, вплив глобалізації на її рівень. Підвищення рівня конкурентоспроможності продукції та обґрунтування напрямів інтеграції до світового продовольчого ринку.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 24.08.2014Історія розвитку харчової промисловості. Її сучасний стан, структура та фактори розміщення. Специфіка управління нею. Аналіз динаміки обсягів виробництва основних видів продукції і конкурентоспроможності галузі. Проблеми та перспектив її розвитку.
курсовая работа [290,7 K], добавлен 16.12.2013Місце легкої промисловості в структурі промисловості й народного господарства України. Техніко-економічні особливості галузі (матеріаловміскість, технічна складність, екологічна безпечність). Проблеми в підгалузях легкої промисловості, шляхи їх подолання.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 30.08.2014Аналіз структурних змін, які відбулися за останні роки в харчовій галузі регіону. Досліджено особливості харчової промисловості в розрізі окремих територіальних одиниць. Розроблено рекомендації щодо напрямів підвищення ефективності діяльності підприємств.
статья [251,4 K], добавлен 24.11.2017Оцінка інноваційного розвитку в промисловості України. Аналіз сучасного стану інноваційного розвитку за різними галузями промисловості та регіонами. Основні проблеми і їх актуальність на сьогоднішній день, перспективні напрямки інноваційного розвитку.
научная работа [49,8 K], добавлен 16.12.2014Місце м’ясомолочної промисловості в економіці України. Передумови регіональних відмінностей у розвитку і розміщенні м’ясомолочної промисловості. Перспективи та умови розвитку і розміщення м’ясомолочної промисловості в умовах ринкової економіки.
курсовая работа [76,8 K], добавлен 16.08.2008Оцінка сучасного стану ринку харчової промисловості. Основні аспекти проблеми продовольчої безпеки України на сучасному етапі розвитку. Запропоновано шляхи покращання ситуації. Виявлено умови забезпечення рівня достатності споживання харчових продуктів.
статья [1,3 M], добавлен 21.09.2017Статистичний аналіз кондитерської промисловості в Україні. Характеристика підприємства ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика", техніко-економічні показники його діяльності. Аналіз структури та ефективності використання оборотних коштів підприємства.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 28.04.2013Теоретичні аспекти інноваційного потенціалу промисловості. Сучасний стан інноваційного потенціалу промисловості України. Проблеми впровадження інновацій на підприємствах, шляхи їх вирішення. Формування механізму використання інноваційного потенціалу.
курсовая работа [84,4 K], добавлен 06.03.2014Сутність, структура і значення пивоварної промисловості. Основні передумови розвитку і фактор розміщення пивоварної промисловості території, що досліджуються. Сучасні особливості пивоварної промисловості. Територіальна організація пивоварної промисловості
курсовая работа [138,6 K], добавлен 30.03.2007Закономірності, принципи та фактори формування конкурентоспроможності регіонів України. Сучасні тенденції розвитку підприємств в умовах ринкових відносин. Проблеми української регіональної політики та завдання в сфері реалізації євроінтеграційного курсу.
курсовая работа [362,9 K], добавлен 28.01.2014Трикотажна промисловість як галузь текстильної промисловості. Структурні зрушення в трикотажній промисловості України, історія її розвитку - від ручного в'язання до високотехнологічного виробництва. Основні напрямки розвитку техніки й технології.
доклад [15,3 K], добавлен 15.02.2014Значення Придніпровського регіону для економіки України, його природно-ресурсний потенціал та демографічна ситуація. Стан промисловості, сільського господарства, транспорту та зовнішньої торгівлі. Проблеми та перспективи економічного розвитку регіону.
курсовая работа [449,2 K], добавлен 05.01.2014Сільське господарство - галузь матеріального виробництва, сировинна база легкої і харчової промисловості; поняття, сутність, структура. Особливості і тенденції функціонування галузі в Україні; дослідження сучасних проблем і основних шляхів її піднесення.
реферат [496,0 K], добавлен 06.06.2011Особливості цукрової промисловості України. Вплив цінових та нецінових чинників на еластичність попиту на цукор. Перспективи розвитку цукрової промисловості. Система показників ефективності виробництва у цукровій галузі, динаміка валової продукції.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 12.10.2019
