Основи формування та використання прибутку підприємства

Значний вплив на збільшення прибутку має оновлення основних фондів. Технічне переозброєння виробництва покращує економічні показники роботи підприємств. Однак введення нових підприємств і об'єктів у багатьох випадках викликає підвищення собівартості продукції. Однією з причин такого стану є подорожчання одиниці потужностей, що вводяться. Вартість основних фондів, а відповідно й вартість амортизації залежить від затрачених коштів на проектування будівельних об'єктів, від його якості, тривалості і вартості будівництва, а також вартості обладнання і строків опанування проектних потужностей.

Збільшення прибутку є одним з напрямків підвищення продуктивності праці, економії трудових витрат на виробництво. Значний вплив на підвищення продуктивності праці і, відповідно ріст прибутку, має скорочення застосування ручної праці, подальше впровадження механізації і автоматизації виробничих процесів. Розрахунки спеціалістів показують, що при механізації робіт продуктивність праці збільшується у 1,5-2 рази.

Основою збільшення прибутку є впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу. Саме науково-технічний прогрес та його ресурсозберігаючий характер забезпечують різкий поворот до інтенсифікації.

Резервом росту прибутку промислових підприємств є підвищення якості виробляємої продукції і ліквідація втрат від браку. Проблема якості продукції в ряді галузей промисловості пов'язана із підвищенням надійності і тривалості використання виробів. Багато підприємств випускають продукцію з гарантією. Практика показує, що деякі підприємства забезпечують гарантований строк служби виробів за рахунок оплати витрат по передчасному ремонту бракованої продукції, реалізованої споживачу в майстернях гарантійного ремонту. Це призводить до зниження якості продукції і збільшенню її собівартості, так як в плановій собівартості вже передбачені витрати на гарантійний ремонт, що наносить як моральний, так і матеріальний збиток і покупцю і виробнику.

Резервом росту прибутку промислових підприємств є підвищення цін.

Ціни відображають кон'юнктуру ринку, протиставляючи виробника споживачу товару, і навпаки.

Для збільшення обсягу отримуваного прибутку промисловим підприємствам необхідно застосовувати правильну тактику в області встановлення цін. При встановленні ціни товару слід використовувати спеціальну методику розрахунку вихідної ціни.

У цінах повинні відображатись суспільно-необхідні витрати на виробництво і реалізацію продукції, її споживчі властивості, якість, платоспроможний попит.

Від правильності розрахунку ціни багато в чому залежить обсяг отримуваного прибутку, ліквідність і платоспроможність підприємства, його фінансовий стан.

Промислові підприємства можуть підвищити прибуток, використавши послуги банків по факторинговому обслуговуванню. Факторингове обслуговування спрямоване на ліквідацію несвоєчасних платежів клієнтів.

Правильний розрахунок резервів росту прибутку є необхідним для його планування на майбутній період. Знаючи перспективну суму прибутку підприємства можна правильно спрогнозувати інвестиційну політику, а також витрати на соціально-культурні заходи та матеріальні заохочення працівників.

Досвід роботи промислових підприємств в сучасних умовах господарювання підтверджує велике значення повного виявлення в ході фінансового планування внутрігосподарських резервів росту грошових накопичень. Виявлення резервів росту впливає на вдосконалення комерційного розрахунку, розвиток ринкових відносин, сприяє ліквідації кризових явищ в економіці [9, с.85-89].

За спеціально розробленою політикою підприємство здійснює розробку однієї з найважчих задач - це управління прибутком.

Ця політика покликана відображати вимоги загальної стратегії розвитку підприємства, забезпечувати підвищення його вартості на ринку, формувати необхідний обсяг фінансових ресурсів, задовольняти матеріальні інтереси власників і персоналу. В процесі управління формуванням прибутку вирішуються дві основні задачі:

- підвищення загального розміру прибутку в процесі його формування;

- ефективний розподіл отриманого прибутку за окремими напрямками його використання.

Серед цих задач найвагомішою є перша, тому що від її вирішення залежать форми та пропорції розподілу прибутку на торговельному підприємстві.

Механізм управління формуванням прибутку від реалізації товарів (робіт,послуг) будується на тісному взаємозв'язку цього показника з показниками обсягу товарообороту, доходів і витрат обігу торговельного підприємства.

Система цього взаємозв'язку дозволяє виявити роль окремих факторів, які впливають на формування прибутку від реалізації товарів (робіт, послуг) та забезпечити ефективне управління цим процесом.

Стратегія управління підприємством пов'язана з визначенням головної мети його функціонування. Найчастіше ця головна мета формулюється як досягнення певного рівня рентабельності на вкладений капітал і, відповідно, одержання певної маси чистого прибутку.

Маса прибутку підприємства залежить від величини доходів, що одержує підприємство та від розмірів витрат обігу. Формування доходів і витрат підприємства обумовлюються передусім обсягами його діяльності, а також асортиментною і ціновою політикою.

На першому етапі визначають цільову суму прибутку підприємства, величина якої залежить від стадії життєвого циклу підприємства, стратегічних завдань, які стоять перед підприємством в майбутньому періоді, тактики їх вирішення. При цьому величина прибутку може знаходитися в інтервалі від точки беззбитковості до точки рівноваги, яка відповідає одержанню максимального прибутку.

На другому етапі обґрунтування стратегій визначають обсяг виробництва, який забезпечує одержання цільової суми прибутку. Для цього розраховують необхідний обсяг виробництва продукції, який відповідає попиту на товари і ресурсозабезпеченості підприємства.

Розробка асортиментної політики підприємства (третій етап) має бути спрямована на оптимальну товарно-групову структуру відповідно до структури попиту населення.

Обґрунтування цінової політики (четвертий етап) має бути спрямоване на визначення оптимальних цін реалізацій товарів, при яких досягається оптимальний обсяг виробництва, а як наслідок - максимальний прибуток.

Формування ресурсної політики підприємства, яка здійснюється в ході п'ятого етапу обґрунтування стратегій управління прибутком, має передбачати залучення ресурсів, які забезпечують досягнення необхідного обсягу виробництва із найменшими затратами.

Шостий та сьомий етапи розробки стратегій пов'язані з розв'язанням завдань управління валовим доходом та поточними витратами торговельного підприємства. Результатом розробки стратегії є визначення можливого (реального) обсягу отримання доходів та здійснення поточних витрат на плановий період, порівняння яких дозволить оцінити можливий обсяг прибутку підприємства.

На восьмому етапі можливий обсяг отримання прибутку необхідно порівняти з його цільовим розміром. Якщо відповідність досягнута, тобто можливий прибуток більше або дорівнює цільовому прибутку, стратегічний план приймається до виконання (дев'ятий етап), здійснюються заходи контролю за ходом його реалізації. Якщо відповідність не досягається, необхідно виявити можливі резерви збільшення прибутку за рахунок раціонального використання ресурсів, зниження витрат та збільшення доходів, або ж варто відкоригувати (зменшити) цільову суму прибутку [21, с. 123-127].

Щоб прибуток підприємства зростав, воно повинне:

- нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг;

- розширювати, орієнтуючись на ринок, асортимент і якість продукції;

- впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників;

- зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) продукції (тобто її собівартість);

- з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, у тому числі фінансові ресурси;

- зі знанням справи вести цінову політику, бо на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;

- грамотно будувати договірні відносини з постачальниками і покупцями;

- вміти найбільш доцільно розміщати (вкладати) одержаний раніше прибуток з точки зору досягнення оптимального ефекту.

На кожному підприємстві повинні передбачатися планові заходи по збільшенню прибутку. У загальному плані ці заходи можуть бути наступного характеру [15, с. 93-96]:

- нарощення обсягів виробництва і реалізації товарів;

- здійснення заходів щодо підвищення продуктивності праці своїх

працівників;

- зменшення витрат на виробництво продукції;

- кваліфікованого здійснення цінової політики, оскільки на ринку діють

переважно вільні (договірні) ціни;

- грамотної побудови договірних відносин з постачальниками,

посередниками, покупцями;

- покращення системи маркетингу на підприємстві, тобто виробляти тільки те, що безумовно буде купуватися, тому потрібно згрупувати свою продукцію за ознакою рентабельності і зосередити увагу на тій продукції, яка є високорентабельною;

- удосконалення продукції з середнім рівнем рентабельності, а

низькорентабельну зняти з виробництва;

- організації виробничого процесу таким чином, щоб він був пристосований до швидкої переналадки;

- постійного проведення наукових досліджень аналізу ринку, поведінки споживачів і конкурентів;

- збільшення випуску продукції;

- поліпшення якості продукції;

- продаж зайвого устаткування та іншого майна або здача його в оренду;

- зниження собівартості продукції за рахунок більш раціонального використання матеріальних ресурсів, виробничих потужностей і площ, робочої сили і робочого часу;

- диверсифікація виробництва;

- розширення ринку продажів і інші.

З цього переліку заходів випливає, що вони тісно пов'язані з іншими заходами на підприємстві, спрямованими на зниження витрат.

В умовах ринкових відносин підприємство повинне прагнути не тільки до одержання максимального прибутку, але й до раціонального, оптимального використання вже отриманого прибутку. Це дозволить не тільки утримувати свої позиції на ринку, але й забезпечити динамічний розвиток його виробництва в умовах конкуренції [12].

Отже, найпоширенішими шляхами оптимізації прибутку підприємства є зменшення витрат на виробництво продукції, покращення системи маркетингу на виробництві та диверсифікація виробництва.

Висновки

У курсовій роботі на підставі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення механізму формування, розподілу та використання прибутку підприємства та розробка практичних рекомендацій щодо його оптимізації. Основні висновки і результати, які одержані в ході досліджень, зводяться до такого:

1. Прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Максимізація прибутку при мінімізації затрат завжди була, є і буде основною ціллю, метою створення та функціонування підприємства;

2. У науковій та економічній літературі викладено велику кількість видів прибутку, основним з яких є: чистий прибуток, адже він виражає апріорі дійсну картину діяльності підприємства. Чистий прибуток - це сума, яку підприємство може використати на власний розсуд, чим він більший - тим більша перспектива подальшої успішної роботи підприємства. Хоча на противагу сказаному, іноді виникає потреба працювати або у збиток, або «у нуль», але це повинно бути тимчасове явище, після якого обов'язково підприємство повинно отримати прибуток, у іншому разі його діяльність втрачає будь-який комерційний сенс;

3. Джерелами отримання прибутку (збитку) є різні види діяльності, що забезпечують доход, - це звичайна діяльність і надзвичайні події. Звичайна діяльність підрозділяється на операційну та фінансову. Кожен вид діяльності повинен забезпечувати прибуток. Але результатом економічної діяльності може бути збиток. Тому на кожному етапі виробництва повинен проводитись аналіз та моніторинг його здійснення, за допомогою цих процесів підприємство може бачити подальший розвиток подій, що дасть можливість ухилитися від негативних наслідків та виправити ситуацію ще на ранніх етапах виробництва;

4. Слід дуже раціонально розподіляти прибуток: підприємство повинно працювати на перспективу, якщо весь прибуток використовувати на виплату дивідендів, не закладаючи кошти хоча б на модернізацію виробництва, то в зв'язку зі зношеністю устаткування продукція буде ставати менш якіснішою, її попит впаде, що призведе до зменшення прибутку, отже вбачається прямо пропорційна залежність розподілу коштів від прибутку на подальше його отримання. На підприємстві слід побудувати правильну податкову політику: з прийняттям Податкового кодексу назріла тенденція зменшення податкового тиску та ставок податку, що у свою чергу призведе до збільшення прибутку, не докладаючи жодних власних зусиль. Це в свою чергу призведе до посилення податкового контролю фіскальними органами, тому податкова політика повинна бути прозорою, яка не примусить отримувати штрафні санкції, що негативно вплинуть на подальшу діяльність підприємства;

5. Підприємства розподіляють прибуток, що залишається у їх розпорядженні, за напрямами використання на власний розсуд. У процесі розподілу чистого прибутку формуються грошові фонди цільового призначення: фонд коштів, які спрямовуються на розвиток та вдосконалення виробництва; фонд коштів, які спрямовуються на соціальні потреби; фонд коштів для матеріального заохочення; резервний (страховий) капітал; фонд коштів, які спрямовуються на фінансові інвестиції; фонд коштів, які використовуються на інші цілі. Раціональне використання в подальшому вплине на збільшення чи зменшення прибутку, адже, якщо всі кошти використати на виплату дивідендів і не використати хоча б частину на модернізацію виробництва, - це обов'язково негативно відобразиться на показниках підприємства;

6. На даний час існує величезна кількість шляхів підвищення прибутковості підприємств, але слід пам'ятати, що будь-яке підприємство по своєму індивідуальне, не схоже на інше, і та економічна формула, що бездоганно працює на, нібито абсолютно схожому підприємстві, може у жодній мірі не вплинути на оптимізацію прибутку відповідного підприємства

Отже, прибуток підприємства, який з першого погляду являється простою економічною категорією, являє собою складний багатогранний процес, що має свій механізм, свої правила, свої закони та винятки. Правильне планування та здійснення діяльності підприємства при позитивній податковій політиці неодмінно призведе до отримання жаданого, приємного та, особливо, закономірного прибутку.

Список використаних джерел

1. Аналіз та управління діяльністю підприємтсв: [навч. посібн.] / за ред. д. е. н. проф. Г.Г. Кірейцева - Київ: ЦУЛ, 2005. - 302 с.

2. Бердар М.М. Формування механізму управління прибутком підприємства: [електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua

3. Бойчик І. М. Економіка підприємства: [навч. посібник] / І. М. Бойчик, М. І. Хопчан, П. С. Харів, Ю. В. Піча. - К.: «Каравела»; Львів: «Новий світ -2000», 2001. - 298 с.

4. Верхоглядова Н.І. Зміст та значення прибутку як головної рушійної сили ринкової економіки / Н.І. Верхоглядова, В.П. Шило, С.Б. Ільіна // Економічний простір - 2008. - №18. - С. 237-245.

5. Власенко О.С. Економіка і фінанси підприємства: [навч. посібник] / О.С. Власенко - О.: Астропринт, 2009. - 200 с.

6. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. - 2003. - № 11. - 303 - 458 с.

7. Гриньова В.М. Економіка підприємства: [навч. посібн.] / В.М. Гриньова - Київ: «Центр навчальної літератури», 2006. - 268 с.

8. Грицюк Е. О. Економіка підприємства: [навч. посібник] / Е. О. Грицюк - К. : Дакор, 2009. - 304 с.

9. Економіка підприємства: [навч. посіб.] / За ред. А.В. Шегди. - К.: Знання, 2005. - 431 с.

10. Економіка підприємства: [підручник] / За загал. ред. С. Ф. Покропивного - К.: КНЕУ, 2006. - 528 с.

11. Економічний аналіз: [підручник] / Н.В. Тарасенко - Л.: Навчальний світ, 2006. - 168 с.

12. Іщенко Н.А. Факторний аналіз формування прибутку підприємства. / Н.А. Іщенко // Економічні науки. - 2010. - №17. - С. 11-15.

13. Коровкіна С.І. Аналіз прибутковості підприємства / С.І. Коровкіна // Вісник ДНУ - №1 - 2011. - С. 22-26.

14. Макаровська Т.П. Економіка підприємства / Т.П. Макаровська, Н.М. Бондар - К.: МАУП, 2003. - 299 с.

15. Мец О.В. Фінансово-економісний аналіз результатів діяльності підприємтсва [навч. посібн.] / О.В. Мец - Суми: ВТД «Універсальна книга», К:. Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005. - 256 с.

16. Павлишенко М.М. Значення прибутку підприємства в ринковій економіці / М.М. Павлишенко, Л.А. Сивуля // Науковий вісник. - 2007. - №17.4. - С. 172-174.

17. Податковий кодекс України: [електронний ресур]. - Режим доступу: www.liga.net

18. Серединська І.В. Економічний аналіз: [навч. посібн.] / І.В. Серединська - К.: ЦУЛ, 2005. - 431 с.

19. Федонін О. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка / О. С. Федонін - К.: КНЕУ, 2005. - 234 с.

20. Фінанси підприємств: [підручник] / Керівник авт. і наук. ред проф. А.М. Поддєрьогін. 6-те вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2006. - 552 с.

21. Черевко Г.В. Економіка підприємств: [навчальний посібник] / За заг. ред. Г.В. Черевко. - Львів: Апріорі, 2004. - 384 с.

22. Экономическая энциклопедия / Науч.-ред. совет из-ва «Экономика»; Гл. ред. Л.И. Абалкин. - М.: Из-во «Экономика», 1999. - 1055 с.

Додаток А

Таблиця 1.1. Формування та використання прибутку підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на Allbest.ru