Фіскальна політика

3.2 Шляхи удосконалення фіскальної політики української держави

Фінансова криза, що охопила економіку провідних країн світу, зачепила й Україну. Сподівання на те, що порівняно низький рівень нашої інтегрованості у світові фінансові ринки може слугувати своєрідним амортизатором, буфером щодо розвитку негативних процесів, не виправдалися. Зараз гостро стоїть питання протидії їм, інакше країні в черговий раз доведеться сплатити надвисоку соціальну ціну за порятунок національного господарства. Провідна роль у реалізації необхідних заходів належить державі. А оскільки криза за своєю природою кваліфікується як фінансова, то саме фінансові інструменти економічної політики уряду й мають бути максимально задіяні, і насамперед фіскальні важелі впливу.

Передусім слід звернутися до стандартних положень економічної теорії, що стосуються фіскальної політики, щодо яких окремі представники російської науки справедливо зазначають: "Багато в чому розпливчасті формулювання не дають цілісного уявлення про економічну політику, ефективність якої визначається використовуваною моделлю. Єдине, що потрібно одразу ж підкреслити, не слабкість економічної теорії в наданні політичних рекомендацій".І хоча ми погоджуємося з цією думкою, загальні поради економістів-теоретиків (зокрема, кейнсіанського напрямку) на етапах подолання економічних криз зводяться до наступного [33]:

? проведення державою динамічної податкової політики, орієнтованої на своєчасне реагування на зміни в економіці;

? реалізація заходів податкового регулювання, спрямованих на створення стимулів для максимального використання факторів виробництва та умов економічного зростання;

? стимулювання сукупного попиту шляхом створення умов для інвестування та збільшення державних закупівель;

? мінімізація податкового тиску на економіку до настання фази піднесення.

Для забезпечення довгострокового економічного зростання економіки, Україні, разом із відновленням макроекономічної рівноваги, необхідно забезпечити впровадження структурних реформ. На порядку денному все ще багато невирішених питань. Основний фокус має бути на покращенні бізнес клімату та конкурентного середовища, залученні інвестицій та створенні нових робочих місць задля підвищення якості життя населення. В цьому контексті важливо продовжувати реформи, спрямовані на зростання стійкості фінансового сектору до зовнішніх шоків та поліпшення фінансового посередництва. У сфері фіскальної політики, підвищення ефективності бюджетних видатків може бути досягнуто за рахунок зниження фіскальних та квазі-фіскальних дефіцитів, які спричинені невідповідністю тарифів на газ та тепло. Підвищення тарифів має відбуватися паралельно із покращенням адресної соціальної допомоги для найбідніших верств населення. Покращення ефективності може також відбутися за допомогою реформування процесів управління державними інвестиціями - необхідної передумови для ефективного задоволення інфраструктурних потреб в Україні.

Фіскальна політика, на мою думку, потребує ще удосконалення. Було б доцільно:

надати їй оптимального, гнучкого і рівно напруженого характеру, не допускати довільного трактування, зробити її зрозумілою для всіх;

при зміні системи оподаткування брати до уваги специфічні завдання кожного етапу переходу економіки України до ринку і здійснення реформ;

при розробці системи оподаткування брати до уваги історичні та соціально-культурні традиції українського народу щодо певних видів податків;

вважати необхідним елементом процесу розробки нових податків наукову експертизу проектів законодавчих актів; розробити чіткий механізм, щоб запобігти ігноруванню висновків експертизи щодо змін в оподаткуванні;

провести потрібні глибокі якісні зміни у відносинах між урядом та головними розпорядниками бюджетних коштів;

удосконалити єдину комп'ютерну мережу в Україні з метою збору даних про сукупний доход фізичних осіб;

провести перереєстрацію всіх законних та підзаконних актів, що регулюють податкове законодавство стосовно їх взаємовідповідності (найдоцільнішим є прийняття Податкового і Бюджетних кодексів);

впорядкувати існуючі податки та скоротити їх кількість;

вдосконалити систему пільг на податки(пільги повинні бути прозорими і конкретними, повинна існувати система контролю за наданням пільг);

посилити захист платників податку;

вдосконалити напрямки видатків;

реформувати систему пенсійного забезпечення,

удосконалити систему соціального захисту населення;

раціонально використовувати фінансові ресурси державного бюджету на утримання армії та воєнізованих формувань;

посилити економічні санкції та кримінальну відповідальність за нецільове використання державних коштів;

змінити напрямки інвестування державних коштів.

вилучені кошти від продажу державних облігацій необхідно спрямувати на розвиток інноваційних підприємств, а не на поточне споживання чи фінансування збиткових підприємств. Що у майбутньому збільшить реальний дохід держави;

внутрішні і зовнішні запозичення можуть бути і надалі, але держава повинна дотримуватися встановленої межі;

необхідно застосовувати механізми грошової приватизації;

Україна повинна витрачати кошти на реформи, бо саме вони можуть стимулювати зростання ВВП.

Висновки та пропозиції

Фіскальна політика - вид економічної політики. Фіскальна політика містить досить простий інструмент впливу на економіку, а саме видатки і податки. Змінюючи податки і видатки можна досягти важливих змін у макроекономічних процесах. Фіскальна політика - це заходи уряду спрямовані на зниження безробіття чи інфляції та досягнення природного виробництва. Виділяють два види фіскальної політики: дискреційну і недискреційну. В межах дискреційної виділяють ще два підвиди фіскальної політики: стимулювальну та стримувальну. Стимулювальну фіскальну політику проводить уряд з метою зниження рівня безробіття і зростання ВВП. Стримувальна фіскальна політика передбачена для зниження рівня інфляції. Основним завданням для України повинно стати формування такої фіскальної політики, що дасть поштовх до зростання національної економіки, та можливість вирішення соціальних проблем.

В даний час висвічується необхідність вдосконалення і оптимізації інструментів державного регулювання економіки. В умовах, коли державні фінанси знаходяться в кризовому стані, а рівновага між доходами і витратами держбюджету украй нестабільно, слід активно шукати шляхи скорочення бюджетного дефіциту, і, перш за все, за рахунок витратної його частини. Виділення фінансових ресурсів під національні загальнодержавні програми повинне визначатися принципом раціональності.

Реформування діючої податкової системи повинне здійснюватися у напрямі створення сприятливих умов для товаровиробників, стимулювання вкладення зароблених засобів в інвестиційні програми, забезпечення пільгового податкового режиму для іноземних капіталів, що привертаються з метою рішення пріоритетних задач розвитку української економіки. Головний упор слід робити на непрямі, а не прямі податки. При цьому важливим може опинитися світовий досвід у області фіскальної політики, який необхідно ретельно вивчити і застосувати з урахуванням сучасних реалій України.

Фіскальна політика формується на політичній арені, і це багато в чому утрудняє її застосування для стабілізації економіки. Деякі економісти навіть стверджують, що переслідувана політиками мета - це зовсім не захист інтересів національної економіки, а швидше власне переобрання на новий термін.

Але навіть при тих обставинах, що в реальній економіці існують деякі моменти, що знижують ефективність фіскальної політики, її застосування дозволяє в тій чи іншій мірі згладити коливання економічних циклів. Позитивний ефект від застосування фіскальної політики може бути досягнутий тільки, якщо на чолі уряду знаходяться справжні професіонали, аси своєї справи.

З викладеної інформації я можу зробити висновок, що податковий механізм в Україні потребує деякої корекції і змін. На теперішній час, враховуючи специфічні особливості економіки та традицій, Україні необхідно провести глибоку податкову реформу, створити таку податкову систему, яка реально стимулювала б економічну діяльність,а захищала б інтереси держави - це не тільки захист бюджету, але й захист інтересів підприємств.

Для цього, на мою думку, треба налагодити, в першу чергу, економічну систему - щоб вона була “прозорою ”, тобто, щоб не було ніяких можливостей зловживань (на рівні державного бюджету) та “перекачування ” капіталу за межі країни. В інакшому разі, зміцненню економіки не допоможе навіть і податкова реформа. Поступлення в бюджет тільки зменшується, бо підприємства, навіть при низьких ставках податку, не будуть виходити з тіньової економіки через недовіру непостійному та незрозумілому податковому законодавству. Треба діяти таким чином, щоб викликати довіру у людей. А люди, в свою чергу, вкладали б капітал в українську, а не зарубіжну економіку, і фіскальна політика України стане основним джерелом наповнення бюджету.

Тому дана політика є ефективним інструментом в стабілізації економіки, Усунення безробіття та стриманя інфляції, а з іншого - вона може викликати бюджетний дефіцит і породжувати державну заборгованість та інфляцію. Тому вважаю, що розглянута сфера економіки держави повинна бути строго регульована і здійснювати своє функціонування в розрахунку пропорційного співвідношення до загального суспільного середньосоціального рівня життя населення.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про державний бюджет на 2013 рік»- Київ, 2012р.

2. Закон України „Про державний бюджет на 2012 рік”, -Київ, 2012р.

3. Статистичний щорічник України за 2010 рік

4. Агапова Т. А., Серегина С. Ф. Макроэкономика: Учебник/ Под общ. ред. д. э. н., проф. Сидоровича А. М.; МГУ им. Ломоносова - 5-е изд., перерараб. и доп. - М: «Дело и сервис», 2005.

5. Алєксєєв І. В., Ярошевич Н. Б., Чушак-Голобородько А. М. «Бюджетна система» К.: Хай-Тек Пресс, 2007- с. 376

6. Аптекар С., Краснова В. Про формування місцевих бюджетів. // Економіка України.- 2009.-№8.- с. 42-47.

7. Бабійчук А.Б. Напрямки вдосконалення системи оподаткування в Україні. // Фінанси України.-2009. - №12 - С.54

8. Базилевич В. Д., Базилевич К. С., Баластрик Л. О. Макроекономіка: Підручник/ За ред. В. Д. Базилевича. - К: Знання, 2007.-703 с.

9. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси - Київ-Атка: - 2007. - 197 с..

10. Баликоев В. З. Общая экономическая теория. - Новосибирск: ООО «Издательство ЮКЭА», 2004.

11. Баранецька О. Оцінка стану фіскальної безпеки України// Світ фінансів- Тернопіль: КНЕУ 2012 №3

12. Батура О. В., Іващина О. Ф., Новікова Л. Ф. Макроекономіка: Навч. посібник. - К: Центр учбової літератури, 2007.

13. Блажевич В. Проблеми формування місцевих бюджетів та перспективи їх вирішення // Право України.- 2008.- № 5. - с.116 - 120

14. Бойцун Н.Є. Адаптація європейського досвіду управління місцевими фінансами в Україні: // Фінанси України //- 2005. - №5 - ст.6-11.

15. Бровкова Е. Г. Фінансово-кредитная система государства: Учеб. пособие для вузов. - К.: Сирин, 2007.

16. Буряк Л.Ю. Міжбюджетні відносини та перспективи формування місцевих бюджетів // Фінанси України.- 2009.- № 6. - с. 21 - 23.

17. Бутук А. И. Экономическая теорія: Учеб. Пособие. - К.: Вікар, 2007.

18. Геєць В.М., Панченко Є.Г., Лібанова Е.М. Перехідна економіка:підручник-К.:Вища шк., 2003.-591 с.: іл.-ст. 309-312

19. Ємельяненко В. Податковий кодекс // Бізнес - 2008 №38(401)

20. Лагутін В.Д., Соколовська І.М., Уманців Ю.М.- Макроекономіка: опорний конспект- Київ: КНТЕУ, 2010 103С.

21. Плескач В.Л. Підходи до розробки структурно-функціональної моделі фіскального простору в Україні/ «Фінанси України »- Київ 2011 №11(192)

22. Пилипів В.- Проблеми забезпечення бюджетної самодостатності регіонів// Економіка України - Київ: Преса України ,2011 - №3(592)

23. Савченко А.Г Бюджет повної зайнятості та фіскальна політика

24. Самура Ю.О. Регулювання фіскальних систем в економіках перехідного типу.-Львів: видавництво Львівської комерційної академії, 2003.-200 с.

25. Журнал «Місячний Економічний Моніторинг України» Випуск: №5 (151) травень 2013

Додатки

Додаток А

Динаміка заборгованості сектору державного управління та органів грошово-кредитного регулювання України в розрізі фінансових інструментів

Додаток Б

Динаміка структури валового зовнішнього боргу України

Додаток В

Динаміка поведінки реального ВВП

Додаток Г

Ключові макроекономічні показники

Размещено на Allbest.ur