Інноваційна діяльність

З таблиці видно, що значення всіх показників, окрім віддачі необоротних активів має тенденцію до збільшення, що позитивно відображається на загальній фінансовій активності підприємства.

Аналіз прибутковості підприємства.

Економічна доцільність функціонування будь-якого підприємства, результативність його фінансової діяльності багато в чому оцінюється станом формування та використання прибутку.

Тому проведемо фінансову оцінку прибутковості ДП Хлібокомбінату №12 за допомогою таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Оцінка прибутковості (%):

Показник	Формула для розрахунку	Нормативне значення	Роки	Зміна за рік
			2010	2009
рентабельність операційної діяльності	Rоп.діял =	> 0 Збільшення	-3,34	-1	-2,34
рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності	Rв.к =	> 0 Збільшення	-14,6	-4,04	-10,56
рентабельність власного капіталу	Rзв.діял =	> 0 Збільшення	-50,6	-7,7	-42,9

За даними таблиці 2.5 спостерігаємо негативне зниження показників рентабельності, так як: рентабельність операційної діяльності знизилась на -2,34% в 2010 р.

Рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності також зменшилася аж на - 10,56%.

Коефіцієнт рентабельності активів підприємства порівнюють з рентабельністю власних засобів.

Їх різниця характеризує економічну доцільність залучення зовнішніх джерел фінансування. Зовнішні залучення економічно себе оправдовують тоді, коли це призводить до зростання віддачі власного капіталу.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу показує величину балансового чи чистого прибутку, одержаного підприємством протягом аналізованого періоду з кожної 1 загальної вартості майна чи скільки прибутку отримано з кожної 1 грн.

Характеризує ефективність використання інвестованого АК.

І в 2010 р. спостерігається зниження цього показника на 42,9%.

Аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства.

Однієї з найважливіших характеристик стійкості фінансового стану підприємства, його незалежності від позикових джерел засобів є коефіцієнт автономії (Ка) рівний джерел власних засобів в загальному підсумку балансу-нетто. Нормальне мінімальне значення коефіцієнта автономії оцінюється на рівні 0,5.

Значення Ка > 0,5, показує, що всі зобов'язання підприємства можуть бути покриті його власними засобами. Виконання обмеження Ка > 0,5 важливо не тільки для самого підприємства, але і для його кредиторів. Зростання коефіцієнта автономії свідчить про збільшення фінансової незалежності підприємства, зниженні ризику фінансових труднощів в майбутні періоди. Така тенденція, з погляду кредиторів, підвищує гарантії погашення підприємством своїх зобов'язань:

Ка = Власний капітал / Валюта балансу

Коефіцієнт автономії доповнює коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів (Кз/с), який є часткою від ділення власних зобов'язань запозичених до загального підсумку власних засобів.

Він вказує, скільки позикових засобів повернуло підприємство на одну гривню вкладених в активи власних засобів.

Нормальне обмеження для коефіцієнта співвідношення позикових і власних засобів:

Кз / с > 1

Кз / с = (догострокові зобов'язання + поточні зобов'язання + доходи майб. періодів) / Власний капітал

Дуже істотною характеристикою стійкості фінансового стану є коефіцієнт маневреності (Км), рівний відношенню власних оборотних коштів підприємства до загальної величини джерел власних засобів. Він показує, яка частина власних засобів підприємства знаходиться в мобільній формі, що дозволяє відносно вільно маневрувати цими засобами. Високе значення коефіцієнта маневреності позитивно характеризує фінансовий стан, проте яких-небудь що встояли в практиці нормальних значень показника не існує. Іноді в спеціальній літературі як оптимальна величина коефіцієнта рекомендується 0,5.

Таблиця 2.6 - Оцінка фінансової стійкості:

З таблиці можна зробити наступні висновки:

Км = Власний обор. капітал-необоротні активи / Власний капітал

Коефіцієнт автономії за нормативом, тому фактичні дані хлібокомбінату №12 відповідають нормативу. Коефіцієнт автономії становить 0,5 у 2009 р., і 0,14 в 2010 році підтверджує забезпеченість власним капіталом відповідно на 50%, 14% наявності активів підприємства.

Коефіцієнт співвідношення власних і позикових засобів, зріс на 4,77, причому. Одержаний фактичний коефіцієнт співвідношення залучених і власних засобів хлібокомбінату №12 в розмірі 0,99 - у 2009 році, 5,76 - в 2010 року відповідає нормі Кз > 1, підтверджує, що залучені кошти по відношенню до власного капіталу становлять відповідно 99%, 576%.

Згідно даним по цим нормативам, можна сказати, що 2010 року підприємство збільшило частку залученого капіталу порівняно з 2009 роком і зменшилась частка власного капіталу.

Коефіцієнт фінансової стійкості, норматив - 0,24 - вказує на те, що власний капітал у 0,24 рази менший за поточні зобов'язання підприємства, що підтверджує фінансову нестабільність підприємства.

Коефіцієнт фінансової незалежності характеризує частку власного капіталу в загальній сумі заборгованості підприємства Кфн. = 0,17. За нормативом коефіцієнт фінансової залежності, а за фактичними даними - 2 в 2009 році, 6,96 в 2010 році. Одержані коефіцієнти маневреності власного капіталу (-0,19 на 2009 р, -3,73 в 2010 р.), що власних оборотних активів у підприємства недостатньо для маневреності власного капіталу.

Аналіз ліквідності.

Ліквідність підприємства - це його спроможність швидко реалізувати активи та одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.

Коефіцієнти ліквідності зображені в таблиці 2.7.



Таблиця 2.7 - Аналіз ліквідності:

Коефіцієнти	Формула для розрахунку	Нормативне значення	Роки	Зміна за рік
			2009	2010
Коефіцієнт готівкової ліквідності	Кг.л =	> 0,2	0,04	0,01	-0,03
Коефіцієнт поточної ліквідності	Кпл =	> 1,0	1,04	0,54	-0,5
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Кабс.л = Грошові кошти та їх еквіваленти / Поточні зобов'язання + Доходи майбутніх періодів	> 0,7	0,04	0,01	-0,03
Коефіцієнт швидкої ліквідності	Кш.л = оборотні активи- запаси + витрати майбутніх періодів / поточні зобов'язання + доходи майбутніх періодів	> 0,2	0,29	0,2	-0,09
Чистий оборотний капітал	Ок = Па - Пп	-	574,3	-15838	-15263,7

Коефіцієнт готівкової ліквідності на початок і на кінець періоду відповідає нормі.

Коефіцієнт поточної ліквідності показує достатність ресурсів Хлібокомбінату №12, що можуть бути використанні для погашення його поточних зобов'язань.

Значення цього показника на початок періоду більше норми та становить 1,04, а на кінець періоду помітна тенденція зниження значення показника до 0,54.

Це означає, що підприємство не в змозі погасити поточні зобов'язання протягом року.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів може бути сплачена негайно. Цей показник менший норми. І він свідчить про те, що лише 1% боргів підприємство може сплатити негайно. Коефіцієнт швидкої ліквідності показує, яка частка поточних зобов'язань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але й за рахунок очікуваних фінансових надходжень. Даний показник зменшився на 0,9. Відповідає нормативному значенню.

Величина чистого оборотного капіталу в 2009 році мала додатній характер, в 2010 році - зменшилась і стала від'ємною.



3. Напрями удосконалення формування інноваційної політики на ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №12

3.1 Шляхи впровадження інноваційної політики на підприємстві ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №12

Закон України «Про інноваційну діяльність» визначає механізми стимулювання і фінансування інноваційної діяльності як для державних, так і недержавних структур, створює умови для залучення до науково-технологічної та інноваційної сфери фінансових ресурсів будь-якого походження шляхом використання прямих і непрямих інструментів економічного впливу, сприяє забезпеченню впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енергозберігаючих та ресурсозберігаючих технологій, виробництву та реалізації нових видів конкурентоспроможної продукції.

Для подолання економічних труднощів, що постають перед підприємством, необхідно:

- проводити певну роботу по суттєвому зменшенню витрат шляхом скорочення кількості вкрай збиткових відділень;

- змінювати структуру асортименту продукції;

- стимулювати збут продукції;

- зменшити ступінь зносу основних фондів, шляхом ремонту, реконструкції, модернізації, технічного переобладнання та повного оновлення зношених об'єктів;

- покращити використання обігових коштів шляхом прискорення їх обертання за рахунок скорочення запасів і реалізації надлишкових і непотрібних товарно-матеріальних цінностей, покращення матеріально-технічного постачання, економного використання матеріалів і палива. Що стосується малоцінних і швидкозношуваних предметів, то основним напрямком покращення їх використання є збільшення термінів служби;

- дуже важливим є встановлення вартісної оцінки основних фондів. Вона необхідна для визначення загального обсягу основних фондів, що складаються з різноманітніших засобів праці, їх структури і динаміки, планування їх відтворення, встановлення розміру зношування і нарахування амортизації;

- не дозволяти щоб темпи зростання оплати праці випереджали темпи зростання продуктивності праці, тому що буде відбуватися перевитрата фонду заробітної плати, підвищення собівартості продукції і, відповідно, зменшення суми прибутку;

- найважливіший засіб активізувати інноваційну діяльність - заохотити й дати можливість її реалізувати.

В умовах стабільного функціонування економіки об'єктивно підвищується роль економічної зацікавленості у результатах своєї праці.

Методи економічного стимулювання інноваційної діяльності більш складні в розробці, але зустрічають менший опір при їх застосуванні. У їх основі завжди знаходиться прагнення керівників підприємства використати зацікавленість працюючих у підвищенні свого матеріального добробуту для стимулювання виконання необхідних задач.

У своїй масі стимулюватися повинна якісна, ефективна робота персоналу. Економічне стимулювання робітників на здійснення інноваційної діяльності повинно відбуватися саме через заробітну плату, в тому числі через її змінну частину - преміювання.

Основними формами економічного стимулювання технічної творчості й інноваційної діяльності є:

- премії за підвищення індивідуальної продуктивності праці, професійні якості, ініціативність виконавця;

- премії за підвищення якості продукції і технології виробництва;

- премії за участь у розробці, впровадженні й освоєнні нової техніки, виконанні організаційно-технічних заходів, застосуванні передових заходів та методів праці.

У механізмі стимулювання інноваційної діяльності повинні бути закладені, крім позитивних, і негативні стимули, зокрема фінансові. Останні - це сукупність стимулів штрафного характеру, дія яких спрямована на тих працівників, які з суб'єктивних причин не підкоряються вимогам організації виробничого і творчого процесу.

Негативні стимули необхідні для комплексного впливу на всю сукупність інтересів працівника.

Враховуючи вище сказане, одним із заходів для поліпшення стану Хлібокомбінату №12 є проведення технічного переозброєння або реконструкцію обладнання.

При малому технічному переозброєнні проводяться модернізація діючої техніки, заміна невеликої частини застарілого обладнання, у виробництво впроваджується невелика кількість нового обладнання. При середньому технічному переозброєнні проводиться механізація й автоматизація процесу виробництва, впроваджується прогресивне обладнання, замінюються групи фізично і морально застарілого обладнання. При повному технічному переозброєнні проводиться комплексне оновлення переважної частини парку обладнання, що, звичайно, зумовлюється високою фізичною і моральною зношеністю обладнання або переходом на принципово нову технологію виготовлення продукції.

В нашому випадку відбуватиметься придбання нової машини - пакувально-фасувальний апарат.

Шляхом вирішення проблем, що виникли у роботі хлібокомбінату є купівля пакувально-фасувального апарату.

В результаті використання нового обладнання ми плануємо збільшити обсяги випуску конкурентоспроможної продукції й розширити її асортимент, розширити ринок збуту продукції, нарощувати товарообіг, нарощувати основний та оборотний капітал, підвищити продуктивність праці та матеріальної забезпеченості працівників, збільшити прибутковість діяльності. Також потрібно безперервно здійснювати роботу по поліпшення якості продукції, що виробляється, розширення асортименту, зниження собівартості то пошуки додаткових ринків збуту.

3.2 Система формування інноваційної політики на ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №12

Для поліпшення якості продукції, розширення асортименту та збільшення обсягів виробництва введемо новий вид продукції печиво “Тростинка” та “Мулаточка”.

Методом введення нових видів продукції підприємство планує зацікавити покупця та стати конкурентоспроможним підприємством на ринку торгівлі. За певними даними розрахуємо показники ефективності впровадження цього заходу.

Таблиця 3.1 - Вихідні дані:

Показники	Од. вимірювання	Дані
Добовий обсяг виробленої продукції:	т/добу
печиво "Тростинка"		8
печиво"Мулаточка"		7
Календарний фонд	днів	365
Вихідні і святкові	днів	110
Зупинки підприємства на проведення
поточного ремонту	днів	7
Технологічні зупинки	днів	4
Коефіціент використання потужності		0,75
Відпускна ціна 1т нової продукції:
печиво "Тростинка"	грн/т	5000
печиво"Мулаточка"	грн/т	4500
Норми витрат сировини на 1т нової продукції
Печиво "Тростинка":		641
борошно 1 гатунку	кг	238
цукрова пудра	кг	111
Маргарин	кг	0,09
олія соняшникова	кг	0,4
аромат кокоса	кг	4,88
Сода	кг	4,9
Сіль	кг
печиво"Мулаточка":
борошно вищого гатунку	кг	745,9
цукрова пудра	кг	111,5
Маргарин	кг	69,6
олія соняшникова	кг	0,09
Есенція	кг	5,98
Сіль	кг	5,98
Сода	кг	0,4
патока шоколадна	кг	61,41
Вартість 1т сировини:
борошно 1 гатунку	грн/т	1200
борошно вищого гатунку	грн/т	1400
цукрова пудра	грн/т	3810
олія соняшникова	грн/т	4500
Маргарин	грн/т	5000
Сода	грн/т	1600
аромат кокоса	грн/т	5500
Сіль	грн/т	390
Есенція	грн/т	35000
патока шоколадна	грн/т	2080
Норми витрат допоміжних матеріалів на 1т виробу:
Короб	шт/т	100
етикетка	шт/т	100
Пергамент	кг/т	0,7
Клей	кг/т	0,2
Стрічка	м / т	1,7
Вартість допоміжних матеріалів:
Короб	грн/шт.	2,2
етикетка	грн/шт.	0,025
Пергамент	грн/кг	4,58
Клей	грн/кг	4,32
Стрічка	грн/м	1,2
Транспортно-заготівельні витрати на сировину і матеріали
Норми витрат води на 1т виробу	куб.м	6
Вартість води	грн/куб.м	1,58
Норми витрат на 1т виробу:
паливо	куб.м/т	70
Електроенергія	кВт/т	120
Коефіціент переводу палива в умовне		1,15
Вартість енергоносіїв:
паливо	грн/1000 м	600
Електроенергія	грн/Квт	0,29
печиво "Мулаточка"	грн/т	80,1
печиво "Тростинка"	грн/т	90,5
Доплати до тарифного фонду	%	60
Нарахування в соціальні фонди	%	37,7
Амортизаційні відрахування	%	15
Витрати на поточний ремонт	%	8
Умовно-постійні витрати	тис. грн.	3800
Зміна нормативу обвгових коштів	тис. грн.	200
Обсяг виробництва до впровадження	тис. грн.	40800
Повні витрати до впровадження	тис. грн.	38000

Після введення нових даних розпочнемо розрахунок.

На І етапі розраховуємо додатковий обсяг виробництва від запровадженого заходу:

1. Фонд робочого часу = 365- 110 -7 - 4 = 244 (дні);

2. Обсяг виробництва печива “Тростинка” = 244 * 8 * 0,75 = 1464 (т.);

3. Обсяг виробництва печива “Мулаточка” = 244 * 7 * 0,75 = 1281 (т.);

4. Разом = 1464 + 1281 = 2745 (т.).

Обсяг виробництва в діючих цінах:

Печиво “Тростинка” = 1464 * 5000 = 7320 (тис. грн.);

Печиво “Мулаточка”1281 * 4500 = 5764,5 (тис. грн.).

Сума ОВ = 7320 + 5764,5 = 13084,5 (тис. грн.).

На ІІ етапі розраховуємо поточні витрати:

1) Витрати на сировину і матеріали.

1.1) Витрати сировини:

Потреби: Печиво “Тростинка”:

- Борошно 1г = 1464 * 641 = 938,424 (т.);

- Цукрова пудра = 1464 * 238 = 348,432 (т.);

- Маргарин = 1464 * 111 = 162,504 (т.);

- Олія соняшникова = 1464 * 0,09 = 0,132 (т.);

- Сода = 1464 * 4,88 = 7,144 (т.);

- Аромат кокоса = 1464 * 0,4 = 0,586 (т.);

- Сіль = 1464 * 4,9 = 7,174 (т.).

Печиво “Мулаточка”:

- Борошно в / г = 1281 * 745,9 = 955,498 (т.);

- Цукрова пудра = 1281 * 111,5 = 142,832 (т.);

- Маргарин = 1281 * 69,6 = 89,158 (т.);

- Олія соняшникова 1281 * 0,09 = 0,115 (т.);

- Сода = 1281 * 5,98 = 7,660 (т.);

- Сіль = 1281 * 5,98 = 7,66 (т.);

- Есенція = 1281 80,4 = 0,512 (т.);

- Патока шоколадна = 1281 * 6141 = 78,666 (т.).

Вартість сировини:

- Борошно 1г = 938,424 * 1200 = 1126,109 (тис. грн.);

- Борошно в / г = 955,498 * 1400 = 1337,697 (тис. грн.);

- Цукрова пудра = (348,432 + 142,832) * 3810 = 1871,716 (тис. грн.);

- Олія соняшникова = (0,132 + 0,115) * 4500 = 1,112 (тис. грн.);

- Маргарин = (162,504 + 89,458) * 5000 = 1259,81 (тис. грн.);

- Сода = (7,144 + 7,66) * 1600 = 23,686 (тис. грн.);

- Аромат кокоса = 0,586 * 5500 = 3,223 (тис. грн.);

- Сіль = (7,174 + 7,66) * 390 = 14,834 * 390 = 5,785 (тис. грн.);

- Есенція = 0,512 * 35000 = 17,920 (тис. грн.);

- Патока шоколадна = 78,666 * 2080 = 163,625 (тис. грн.).

Сума витрати на сировину = 1126,109 + 1337,697 + 1871,716 + 1,112 + 1259,81 + 23,686 + 3,223 + 5,785 + 17,92 + 163,625 = 5810,683 (тис. грн.)

1.2) Витрати допоміжних матеріалів:

Потреби: - Короб = 2745 * 100 = 274500 (шт.).

- Етикетка = 2745 * 100 = 274500 (шт.);

- Пергамент = 2745 * 0,7 = 1921,5 (кг.);

- Клей = 2745 * 0,2 = 549 (кг.);

- Стрічка = 2745 * 1,7 = 4666,5 (м.).

Вартість: - Короб = 274500 * 2,2 = 603,9 (тис. грн.):

- Етикетка = 274500 * 0,025 = 6,863 (тис. грн.);

- Пергамент = 1921,5 * 4,58 = 8,8 (тис. грн.);

- Клей = 549 * 4,32 = 2,372 (тис. грн.);

- Стрічка = 4666,5 * 1,2 = 5,6 (тис. грн.).

Сума витрат на допоміжні матеріали = 603,9 + 6,863 + 8,8 + 2,372 + 5,6 = 627,535 (тис. грн.).

Витрати на сировину і допоміжні матеріали = 5810,683 + 627,535 = 6438,218 (тис. грн.).

Транспортно-заготівельні витрати на сировину і матеріали = 6438,218 * 0,1 = 643,822 (тис. грн.).

Витрати води (вартість) = 2745 * 6 * 1,58 = 26,023 (тис. грн.).

Загальні витрати на сировину і матеріали = 6438,218 + 643,822 + 26, 023 = 7108,063 (тис. грн.).

2) Паливо та електроенергія на технологічні цілі.

2.1) Паливо = 2745 * 70 / 1,15 = 100,252 (тис. грн.);

2.2) Електроенергія = 2745 * 120 * 0,29 = 95,526 (тис. грн.).

Сума витрат на паливо та електроенергію = 100,252 + 95,526 = 195,778 (тис. грн.).

3) Витрати на утримання та експлуатацію обладнання:

- амортизаційні відрахування = 953,25 * 0,15 = 142,988 (тис. грн.);

- поточний ремонт = 953,25 * 0,08 = 76,26 (тис. грн.).

Загальні витрати по статті = 142,988 + 76,26 = 219,248 (тис. грн.).

4) Умовно постійні витрати = 3800 (тис. грн.).

Додаткові повні витрати від впровадження заходу = 7108,063 + 195,778 + 233,197 + 139,918 + 140,664 + 219,248 + 3800 = 11978 (тис. грн.).

Розрахунок економічної доцільності встановлення пакувальної машини. Конкурентоспроможність продукції визначається не лише показниками якості, але й у значній мірі залежить від, зовнішнього вигляду товару. У наш час, коли всі підприємства переходять до ринкових відносин, велике значення мають не лише якість продукції, але ї зовнішній вигляд і зручна для покупця упаковка. Пропонується у кондитерському цеху встановити лінію з встановленим пакувально-фасувальним апаратом для пакування виробів в лотки по 4 шт.

Ефективність цього заходу зобразимо у наступних розрахунках з таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Вихідні дані для розрахунку:

Показники	Одиниці	Значення до впровадження	Значення після впровадження
1	2	3	4
Вартість старого обладнання	Грн.	6500
Вартість нового обладнання	Грн.		20000
Транспортні витрати	%	5	5
Заготівельно-складські витрати	%	1,25	1,25
Витрати на монтаж	%	10	10
Витрати на демонтаж	%	5
Календарний час роботи підприємства	дні	365	365
Зупинки на ремонт	дні	21	16
Технологічні зупинки	дні	8	5
Добовий обсяг виробництва	т	0,26	0,35
Коефіцієнт використання потужності		0,85	0,92
Відпускна ціна	Грн/т	15000	15000
Плановий вихід	%	101	108
Витрати сировини на 100кг борошна
- дріжджі	кг	0,63	0,63
- сіль	Грн/т	273,2	273,2
- олія	Грн/т	3240,42	3240,42
- цукор	Грн/т	3388,05	3388,05
- плівка поліпропіленова	Грн/т		36,8
- картон	Грн/т		200
Вартість води	Грн/м.куб.	1,58	1,58
Транспортно -заготівельні витрати на сировину	%	7	7
Кількість робітників в зміну	Чол.	8	5
Денна тарифна ставка	Грн.	28,65	28,65
Доплати до тарифного фонду	%	75	75
Нарахування в соц. фонди	%	37	37
Амортизаційні відрахування	%	15	15
Норма витрат палива на 1 т. виробу	м. куб / т	114	112
Вартість палива	грн/тис. м. куб.	582,87	582,87
Коефіцієнт переведення палива в умовне	кВт/т	1,15	1,15
Норма витрат е/е на 1 т. виробу	кВт/т	154	138
Вартість е/е	Тис. грн.	0,2472	0,2427
Адміністративні витрати	% від виробн. собівартості	8	8
Витрати на утримання і експлуатацію обл.	% від ФОП	38	36
Загальновиробничі витрати	% від ФОП	71	71
Витрати на збут	% від виробн. собіварт.	12	12

Як відомо, жоден впроваджуємий на підприємстві захід не може не вплинути на собівартість продукції по відношенню до якої він проводиться, тому за даними таблиці 3.2 розрахуємо ефективність впровадження нової лінії через розрахунок калькуляції витрат.

1. Розрахунок капітальних витрат (початкових інвестицій):

Кнов. = Коб. + Кт. + Км. + Кзс. + Д

Де:

Кнов. - початкові інвестиції;

Коб. - витрати на придбання нового обладнання;

Кт. - витрати на транспортування;

Кзс. - заготівельно-складські витрати;

Км - монтажні роботи;

Д - витрати на демонтаж обладнання.

Отже, щоб знайти початкові інвестиції, необхідно розрахувати:

А) Кт. = 20000 * 0,05 = 1000 грн.

Б) Кзс. = 20000 * 0,0125 = 250 грн.

В) Км. = 20000 * 0,1 = 2000 грн.

Г) Д = 6500 * 0,05 = 325 грн.

Отже, Кнов. = 20000 + 1000 + 250 + 200 + 325 = 23575 грн.

Тепер розрахуємо витрати до і після заходу відповідно до статей калькуляції.

Але, спершу знайдемо обсяг виробництва продукції до і після впровадження за наступною формулою:

ОВ = Добова потужність * К викор. потужн. * кількість днів роботи підприємства = 0,26 * 0,85 * (365-21-8) = 74,26

2. Сировина і матеріали.

Розрахуємо спочатку витрати по сировині до модернізації.

Витрати по тій чи іншій сировині знаходяться шляхом множення необхідної кількості даної сировини на ціну цієї сировини за 1 т.

Потреба в борошні = 74,26 / 101 * 100 = 73,52 т.

Витрати на борошно = 73,52 * 1036,15 = 76182,67 грн.

Витрати на дріжджі = 73,52 * 0,63 / 100 * 2637,58 = 1221,66 грн.

Витрати на сіль = 73,52 * 1,21 / 100 * 273,2 = 243,04 грн.

Витрати на олію = 73,52 * 1,1 / 100 * 3240,42 = 2620,59 грн.

Витрати на цукор = 73,52 * 2,29 / 100 * 3388,05 = 5704,15 грн.

Витрати на воду = 73,52 * 10 / 100 * 1,58 = 11,61 грн.

? по сир. = 76182,67 + 1221,66 + 243,04 + 2620,59 + 5704,15 + 11,61 = 86003,72.

Трансп. заготів. витрати сировини = 86003,72 * 0,07 = 6020,26 грн.

Отже, сума по статті „Сировина і матеріали ” до впровадження заходу буде дорівнювати: ? = 86003,72 + 6020,26 = 92023,98 грн.

Розрахуємо витрати по статті „Сировина і матеріали” після модернізації.

Потреба в борошні = 110,77 / 108 * 100 = 102,56 т.

Витрати на борошно = 102,56 * 1036,15 = 106267,54 грн.

Витрати на дріжджі = 102,56 * 0,63 / 100 * 2637,58 = 1704,21 грн.

Витрати на сіль = 102,56 * 1,21 / 100 * 273,2 = 339,03 грн.

Витрати на олію = 102,56 * 1,1 / 100 * 3240,42 = 3655,71 грн.

Витрати на цукор = 102,56 * 2,29 / 100 * 3388,05 = 7957,26 грн.

Витрати на воду = 102,56 * 10 / 100 * 1,58 = 16,2 грн.

Витрати на плівку = 102,56 * 0,6 / 100 * 36,8 = 22,65 грн.

Витрати на картон = 102,56 * 0,4 / 100 * 200 = 82,05 грн.

?посир. = 106267,54 + 1704,21 + 339,03 + 3655,71 + 7957,26 + 16,2 + 22,65 + 82,05 = 120044,65 грн.

Трансп. заготів. витрати = 120044,65 * 0,07 = 8403,13 грн.

Отже, сума по статті „Сировина і матеріали ” після впровадження заходу буде дорівнювати: ? = 120044,65 + 8403,13 = 128447,78 грн.

Тобто можна зробити висновок, що після впровадження заходу витрати на сировину і матеріали зросли, але це відбулось внаслідок збільшення обсягів виробництва кексів. Тому дослідимо, що відбуватиметься в інших статтях.

3. Паливо та енергія.

Розрахуємо витрати по паливу та електроенергії до впровадження заходу.

Вартість палива = 114 * 69,86 / 1,15 * 0,5887 = 4036,52 грн.

Вартість е/е = 69,86 * 154 * 0,2472 = 2659,5 грн.

? по статті до = 4036,52 + 2659,5 = 6696,02 грн.

Розрахуємо витрати палива та е/е після впровадження заходу.

Вартість палива = 112 * 111,6 / 1,15 * 0,58287 = 6335,14 грн.

Вартість е/е = 111,6 * 138 * 0,2472 = 3807 грн.

? по статті після = 6335,14 + 3807 = 10142,14 грн.

4. Основна заробітна плата.

Заробітна плата до = 8 * 28,65 * 336 = 77011,2 грн.

Заробітна плата після = 5 * 28,65 * 344 = 49278 грн.

Зниження витрат відбулось за рахунок скорочення 3-ьох працівників, через те, що нова лінія є більш автоматизована і не потребує участі багатьох людей.

5. Додаткова заробітна плата:

Додаткова з/п до = 77011,2 * 0,75 = 57758,4 грн.;

Додаткова з/п після = 49278 * 0,75 = 36958,5 грн.

6. Відрахування на соціальні заходи:

Соц. заходи до = (77011,2 + 57758,4) * 0,37 = 49864,75 грн.;

Соц. заходи після = (49278 + 36958,5) * 0,37 = 31907,5 грн.

7. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання:

Витр. на утр і екс. до = 134769,6 * 0,38 = 51212,44 грн.;

Витр. на утр і екс. після = 86236,5 * 0,36 = 31045,14 грн.

7. Загальновиробничі вибрати:

ЗВВ = 134769,6 * 0,71 = 95686,42 грн.;

ЗВВ = 86236,5 * 0,71 = 61227,92 грн.

Виробнича собівартість дорівнюватиме сумі всіх статей (1-8). Отже, виробнича собівартість до впровадження заходу дорівнюватиме: СВ до = 430253,21 грн.

Виробнича собівартість після впровадження:

Вир. СВ після = 340603,85 грн.

Для знаходження повної собівартості необхідно ще розрахувати адміністративні витрати і витрати на збут:

Адм. витр. до = 430253,21 * 0,08 = 34420,26 грн.;

Витр. на збут до = 430253,21 * 0,12 = 51630,39 грн.;

Адм. витр. після = 340603,85 * 0,08 = 27248,31 грн.;

Витр. на збут після = 340603,85 * 0,12 = 40872,46 грн.

Отже, повна собівартість кексів до впровадження заходу становитиме 516303,86 грн., а після впровадження - 408724,62 грн.



Таблиця 3.3 - Калькуляція витрат на виготовлення кексів:

Статті	Витрати до впровадження	Витрати після впровадження
	Всього	На 1 т. виробу	Всього	На 1 т. виробу
Сировина і матеріали	92023,98	1239,2	128447,78	1159,59
Паливо та енергія	6696,02	90,17	10142,14	91,56
Основна заробітна плата	77011,2	1037,05	49278	444,87
Додаткова заробітна плата	57758,4	777,79	36958,5	333,65
Відрахування на соціальні фонди	49864,75	671,49	31907,5	288,05
Витрати на утримання і експлуатацію обладнання	51212,44	689,64	31045,14	280,27
Загальновиробничі витрати	95686,42	1288,53	61227,92	552,75
Адміністративні витрати	34420,26	463,51	27248,31	245,98
Витрати на збут	51630,39	695,27	40872,46	368,98
Повна собівартість	516303,86	6952,65	408724,62	3689,85

3.3 Оцінка запропонованих заходів на ефективність діяльності підприємства

Розрахуємо додатковий прибуток за результатами впровадження заходу за рахунок.

Збільшення обсягів виробництва продукції за формулою:

? Пов = (Ц- С пр) * Овпр - (Ц - Сб) * Овб

Де:

Ц - ціна одиниці продукції;

Спр та Сб - собівартість одиниці виробу після та до впровадження заходу;

ОВпр та ОВ б - обсяг виробництва після та до впровадження заходу.

? Пов = (15000 - 3689,85) * 110,77 - (15000 - 6952,65) * 74,26 = 655229.

Зниження собівартості продукції:



? Пс = (Сб - С пр) * ОВ пр = (6952,65 - 3689,85) * 110,77 = 361420,35

ДП = ? Пов + ? Пс = 655229,1 + 361420,35 = 1016649,40

ЧГП = ДП - ПП + А

Де:

ЧГП - чистий грошовий потік;

ДП - додатковий прибуток;

ПП - податок на прибуток;

А - амортизаційні відрахування капітальних вкладень.

Розрахуємо чистий грошовий потік:

ЧГП = 1016649,4 - 1016649,4 * 0,25 + (11845,5 * 0,15) = 764263,93 грн.

Для того, щоб дослідити за який термін окупиться нове обладнання, розрахуємо термін окупності.

ПО = Кзаг (ПІ) / ЧТВ = 23575 / 764263,93 = 0,031

Отже, можна зробити висновок, що впровадження нового обладнання є дуже ефективне і, крім того, воно дуже швидко окупається - за 0,031 року, що є навіть менше за місяць.

Цей захід дозволяє зменшити собівартість продукції, зменшити простої обладнання, підвищити коефіцієнт використання потужностей та збільшити вихід кексів. А також, що стосується конкурентоспроможності, то власна упаковка кексів є новинкою у виробництві кексів, вона приваблює споживача неординарністю і спонукає їх до покупки.

Таблиця 3.4 - Вплив заходу на показники діяльності підприємства:

Показники	До впровадження	Після впровадження	Відхилення
			Абсолютне	Відносне (%)
Обсяг виробництва, т.	74,6	110,77	36,51	49,20
Виручка від реалізації, тис. грн.	113,9	1661,55	547,65	49,20
Повні витрати на обсяг виробництва, тис. грн.	516,3	408,72	-107,58	20,10
Прибуток, тис. грн.	597,59	1252,83	655,24	109,60
Рентабельність, %	116	306,5	190,5	164,22

Отже, за даними таблиці 3.4 ми можемо зробити висновок, що модернізація обладнання є дуже ефективною, адже вона не лише забезпечує підвищення уваги споживачів до новинки у сфері кексів, а й дає можливість зменшити повні витрати на виробництво кексів, а також більше ніж вдвічі збільшити прибуток підприємства, а отже і його рентабельність.

Виходячи з розрахунків доцільності модернізації лінії, ми можемо розрахувати як даний захід вплинув на діяльність підприємства в цілому.

Користуючись звітом підприємства по продукції, розрахуємо обсяг виробленої продукції в тонах - 31642 т., а отже після модернізації обсяг продукції становитиме - 31642 + 36,51 = 31678,51 т.

Виручка від реалізації до впровадження заходу становила - 49097,7 тис. грн., отже після модернізації вона становитиме - 49097,7 + 547,65 = 49645,35 тис. грн.

Повні витрати виробленої продукції до впровадження становили - 48897,6 тис. грн., а після - 48897,6 - 107,58 = 48790,02 тис. грн. Отже, зведемо результати в таблицю для розрахунку прибутку та рентабельності.

Таблиця 3.5 - Вплив заходу на показники діяльності підприємства:

Показники	До впровадження	Після впровадження	Відхилення
			Абсолютне	Відносне (%)
Обсяг виробництва, т.	31642	31678,51	36,51	0,12
Виручка від реалізації, тис. грн.	49097,7	49645,35	547,65	1,12
Повні витрати на обсяг виробництва, тис. грн.	48897,6	48790,02	-107,58	-0,22
Прибуток, тис. грн.	200,1	855,33	655,23	327,50
Рентабельність, %	0,40%	1,75%	1,35%	337,50



Отже, з таблиці 3.5 можна зробити висновок, що модернізації лінії по виготовленню кексів призведе не тільки до збільшення конкурентоздатності даної продукції, а й дозволить збільшити обсяг виробництва продукції до 31678,51 т., відповідно збільшити виручку від реалізації на 547,65 грн.,тобто 1,12%. Крім цього лінія дозволяє зменшити витрати на виробництво продукції на 0,22%, що становить107,58 тис. грн.

Відповідно до цього рентабельність підприємства збільшиться більше, ніж в три рази, що свідчить про ефективну роботу підприємства, а не навпаки. Тому можна зробити остаточний висновок, що впровадження лінії сприятливо вплине не тільки на виробництво кексів, а й діяльність всього хлібокомбінату.

В результаті використання нового обладнання ми плануємо підвищити ефективність та інтенсифікацію діяльності підприємства,збільшити обсяги випуску конкурентоспроможної продукції й розширити її асортимент, розширити ринок збуту продукції, нарощувати товарообіг, нарощувати основний та оборотний капітал, підвищити продуктивність праці та матеріальної забезпеченості працівників, збільшити прибутковості діяльності. Також потрібно безперервно здійснювати роботу по поліпшення якості продукції, що виробляється, розширення асортименту, зниження собівартості то пошуки додаткових ринкiв збуту.

Впровадження нового обладнання є дуже ефективне і, крім того, воно дуже швидко окупається.

Цей захід дозволяє зменшити собівартість продукції, зменшити простої обладнання, підвищити коефіцієнт використання потужностей. А також, що стосується конкурентоспроможності, то власна упаковка є новинкою у виробництві а ринку, вона приваблює споживача неординарністю і спонукає їх до покупки. інноваційний економіка прибутковість

Модернізації лінії призвела не тільки до збільшення конкурентоздатності даної продукції, а й дозволяє збільшити обсяг виробництва продукції, відповідно збільшити виручку від реалізації. Відповідно до цього рентабельність підприємства також збільшиться. Тому можна зробити остаточний висновок, що впровадження лінії сприятливо вплине на діяльність всього хлібокомбінату.



Висновки

Підсумовуючи дипломну роботу, слід зробити наступні висновки. Сьогодні у конкурентній боротьбі виграє той, хто не тільки створює нові знання і технології, а й той, хто швидше може втілювати їх у конкурентний продукт і виходити з ним на світовий продукт. Таким чином, не викликає сумнівів той факт, що інноваційна активність все більшою мірою стає основою для сталого економічного розвитку.

Вибір на користь інноваційного шляху розвитку економіки обумовлений перш за все наступними факторами:

- інновації є одним з ключових факторів сталого соціально-економічного розвитку;

- інновації мають суттєвий вплив на конкурентоспроможність як бізнесу зокрема, так і економіки в цілому;

- інновації дозволяють вийти на існуючі світові ринки наукоємної продукції та створювати нові ринки.

Інноваційна діяльність підприємств України в період реформування економіки зазнала негативних змін, які обумовлені впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. До зовнішніх можна віднести:

- економічні (загальні кризові процеси, відсутність або недостатність державного фінансування освіти і науки);

- нормативно-правові (не впровадження в життя механізмів стимулювання інноваційної діяльності);

- соціальні (низький рівень оплати праці освітян та науковців, плинність кадрів та робота не за спеціальністю висококваліфікованих фахівців, що могли б активно працювати в академічному, науковому, інноваційному секторах за наявності такої можливості).

До внутрішніх факторів, які впливають на інноваційну діяльність, слід віднести скорочення показників зняття з виробництва застарілих видів техніки та введення в дію механізованих та автоматизованих ліній, недостатній обсяг проведених маркетингових досліджень, низький рівень інноваційної культури тощо.

Все вище наведене дає підстави стверджувати, що на сьогодні інноваційна політика повинна бути направлена на створення економічних, правових, організаційних основ для розвитку інноваційної діяльності в усіх секторах економіки, забезпечення ефективного використання результатів НТП, подолання витратного характеру виробництв та їхнє технологічне оновлення. Для цього необхідно реалізувати такі важливі заходи:

- розробка і законодавче ухвалення засад та стратегічних орієнтирів розбудови в Україні економіки знань і суспільства знань;

- створення і удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази регулювання діяльності в інноваційній сфері і формування сприятливого для інновацій бізнес-середовища;

- удосконалення системи органів управління інноваційним розвитком;

- формування ефективної інноваційної інфраструктури впровадження інновацій, створення за участі держави венчурного інноваційного фонду і системи регіональних венчурних фондів.

Таким чином, ефективне функціонування інноваційної діяльності ґрунтується на відповідному інституційному забезпеченні, передбачає виважену державну інноваційну політику, поєднану з визначеними напрямами активізації інноваційної діяльності, дозволяє досягти поставлених цілей інноваційного розвитку і зайняти вищі посади у світовому постіндустріальному економічному просторі.

Размещено на Allbest.ru

...