Управління розвитком інфраструктури великого промислового регіону

Проблема своєчасного і якісного удосконалювання законодавства України стає усе більш актуальною, науково і практично значущою. Без її належного вирішення неможливо буде оптимізувати механізм правового регулювання, настроїти українську правову систему на соціально орієнтовану економіку. Регіональні органи влади і управління повинні бути наділені повноваженнями, що дадуть їм можливість вирішувати соціально-економічні проблеми з урахуванням регіональної специфіки. У цьому зв'язку особливого значення набуває також власна правотворча діяльність регіональних органів влади. Регіональні органи повинні забезпечити глибоке вивчення і повну реалізацію наданих їм законом прав.

Великого значення в останні роки набула проблема передачі відомчих об'єктів соціальної інфраструктури в комунальну власність. Багато промислових підприємств, що мають соціальні об'єкти, у теперішніх економічних умовах, виявилися неспроможними фінансово підтримувати соціальну сферу. У той же час місцеві Ради не завжди можуть на належному рівні утримувати вже наявні в комунальній власності соціальні об'єкти, а прийняти без належного фінансування відомчі соціальні об'єкти для багатьох із них просто нереально. Передача відомчої соціальної інфраструктури в комунальну власність пов'язана з великою кількістю соціальних питань і протиріч. По-перше, витрати на відомчі соціальні об'єкти будуть вищими за середні через велику занедбаність і необхідність термінових і масових ремонтів переданих будинків, споруд і т.п. Це пов'язано з тим, що на першому етапі передачу соціальних об'єктів здійснюють або підприємства, що ліквідуються, або найменш рентабельні, що не мають перспектив подальшого розвитку в умовах ринку. По-друге, при передачі у власність місцевих Рад об'єктів соціальної інфраструктури бюджетне фінансування буде меншим за ті суми, що витрачалися на утримання об'єктів соціальної інфраструктури до їх передачі. Ідея передачі об'єктів соціальної інфраструктури в комунальну власність у багатьох випадках не одержує підтримки з боку трудових колективів як самих соціальних об'єктів, так і промислових підприємств, на балансі яких перебувають ці об'єкти. По-третє, із передачею відомчої соціальної сфери місцевим органам самоврядування зменшується загальна сума коштів, що осідають на території населених пунктів і витрачаються на задоволення потреб жителів міст і селищ.

Передача повинна здійснюватися з дотриманням принципів добровільності, поступовості (виходячи з можливостей бюджетів), індивідуального підходу в питанні зміни балансодержателів, обгрунтованості витрат на обслуговування й експлуатацію переданих об'єктів, пріоритетності передачі в залежності від значущості об'єкта, фінансового стану власників балансодержателів і розміру збитків від експлуатації об'єкта.

Розвиток самоврядування відповідно до Закону “Про місцеве самоврядування в Україні” призводить до зростання ролі місцевих бюджетів, що здійснюють фінансування економічних, соціальних і культурних заходів місцевого значення. Місцеві органи влади повинні самостійно визначати такі напрямки використання бюджетних коштів: на утримання і розвиток невиробничої сфери місцевого значення; на благоустрій населених пунктів, капітальні вкладення в житлово-комунальний комплекс та інші економічні заходи; на створення резервних, цільових фондів місцевого значення і т.д.

У дисертації обгрунтовується такий підхід до вирішення проблем, пов'язаних із передачею об'єктів соціальної інфраструктури в комунальну власність, який дозволить перейти від чисто бюджетного до змішаних форм фінансування, а також до самофінансування окремих об'єктів соціально-культурного призначення. Запропоновані заходи повинні зняти навантаження з бюджету, сприяти розвитку і раціональному використанню об'єктів соціальної інфраструктури регіону.

Розділ 7. Визначення перспектив соціально-економічного розвитку регіону. Розв'язання соціальних проблем у регіонах переходить в категорію стратегічно важливих. Це пов'язане з різким падінням за останні роки рівня та якості життя населення, що стає гальмом соціально-економічних перетворень, суттєво заважає повноцінному входженню України до міжнародного співтовариства. Подальша відстрочка вирішення соціальних питань може призвести до докорінної зміни не лише економічної, а й політичної ситуації в Україні.

Реальне досягнення поставленої мети - підвищення рівня та якості життєдіяльності населення, залежить від багатьох факторів: об'єктивних та суб'єктивних, зовнішніх і внутрішніх, політичних та економічних. Врахування їх впливу можливе тільки на основі забезпечення системного підходу, розробки та реалізації довгострокових і короткострокових програм соціально-економічного розвитку країни в цілому і кожного регіону, обгрунтування відповідних принципів досягнення мети. До таких принципів слід віднести: першочергове використання внутрішніх ресурсів регіону із залученням зовнішніх джерел; підвищення ефективності виробництва замість зростання його обсягу; пріоритет вітчизняного товаровиробника перед зарубіжним; адресне, поетапне вирішення соціальних питань для конкретних категорій населення; максимальна передача функцій управління та реформування соціально-економічного життя безпосередньо у регіони, міста, райони.

Конкретні соціальні задачі, що вимагають негайного вирішення, виділені у мети Програми “Донецька область - 2010”, що має просторий соціальний розділ, який включає в себе пропозиції по розвитку і вдосконаленню охорони здоров'я, освіти, культури, спорту, поліпшення пенсійного забезпечення та інших форм соціального захисту населення. До соціальних задач також віднесено: поетапне підвищення рівня реальних прибутків населення, і, в першу чергу, осіб, що мають прибутки нижче прожиткового мінімуму; ліквідація заборгованості по заробітній платі, пенсіям, регресам, іншим соціальним виплатам; здійснення комплексу мір по задоволенню потреб населення в продуктах харчування, предметах культурно-побутового і господарського призначення, житлі та ін. Слід відзначити, що підвищення прибутків населення, які нижче прожиткового мінімуму, не відбиваються на рівні інфляції, а, навпаки, будуть сприяти розвитку вітчизняного виробництва.

Особливість Програми “Донецька область - 2010” в тому, що вона містить мінімум конкретних цифр, разом з цим позначає напрямки і механізм досягнення наміченого. Цей документ повинен стати основою для розробки генеральної схеми розвитку продуктивних сил області, а також галузевих, цільових і територіальних програм.

Стосовно Донецької області показані джерела економічного зростання, на основі яких вирішуються соціальні проблеми. В їх числі: комплексне та ефективне використання природних ресурсів, по інтегральному показнику якого регіон займає перше місце в Україні; підвищення ефективності використання виробничого потенціалу; підтримка вітчизняного товаровиробника; практична реалізація Закону України “Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області”; розвиток міжрегіонального співробітництва.

Здобувачем означені проблеми, котрі не можуть бути вирішені регіональними структурами самостійно. Так, відсутність науково-обгрунтованих прогнозів і планів розвитку і розміщення продуктивних сил України (особливо регіональних аспектів) в умовах незалежної держави, ускладнює виконання аналогічної роботи по Донецькій області. З боку ряду комерційних структур простежується достатньо висока активність з організації продажу на зовнішньому ринку мінеральних і сировинних ресурсів, що не підкріплюється відповідною роботою з організації випуску готових виробів з цієї сировини. Не вирішені до кінця проблеми кадрового забезпечення адміністрацій і виконкомів різноманітних рівнів. Висококваліфіковані фахівці підприємств і організацій часто відмовляються працювати в цих структурах. У дисертації подані пропозиції щодо вирішення цих проблем.

ВИСНОВКИ

1. Проведене дослідження переконує в тому, що управління розвитком інфраструктури регіону - важлива частина регіональної економіки, регіонального управління. Аналіз і узагальнення практичного досвіду управління розвитком інфраструктури на прикладі великої промислової області дозволяє вважати, що на перший план у розвитку всієї інфраструктури повинно бути поставлене забезпечення її соціальної орієнтованості. Забезпечення соціальної орієнтованості в управлінні й у процесі реструктуризації регіональної економіки потребує розробки і реалізації комплексних програм соціально-економічного розвитку області, міст, районів. Необхідно в цій справі використовувати як накопичений вітчизняний досвід соціально-економічного планування, так і сучасний досвід, що існує в зарубіжних країнах.

2. Найважливіше значення при цьому має фінансове забезпечення планів, хоча б відносна визначеність тієї частки прибутків бюджету, на яку можуть розраховувати місцеві органи, стабільність порядку формування бюджетів області, районів, міст. Доки що дискусіями з цього приводу проблему не вирішено. Для того, щоб змінити сформовану несприятливу ситуацію у фінансовому забезпеченні діяльності органів місцевого самоврядування, необхідно ввести процедуру упорядкування бюджетів, засновану на обов'язковому попередньому затвердженні квот відрахувань від загальнодержавних податків і зборів у всі ланки бюджетної системи. Встановлювані нормативи прибутків повинні забезпечувати регулярну мобілізацію фінансових ресурсів у розпорядження місцевих рад у встановленому обсязі. При цьому податкові джерела, що закріплюються за різноманітними рівнями територіального управління, доцільно планувати таким чином, щоб була залежність між ними і функціями відповідної ланки місцевого самоврядування.

3. Неприпустимо, що в умовах розвинутого промислового регіону, яким виступає Донецька область, соціальна сфера знаходиться на одному з останніх місць в Україні. У міжнародному аспекті порівняння сфера обслуговування регіону знаходиться на рівні слаборозвинених країн світу. Теоретично це означає, що необхідно здійснення докорінної реструктуризації всього господарського комплексу регіону, при якій хоча б зрівнялась питома вага зайнятого працездатного населення у сфері матеріального виробництва і соціального обслуговування. А для цього будуть потрібні істотні капітальні вкладення у виробництво і значне підвищення продуктивності праці.

4. Характеристика ситуації, що склалася у сфері соціального обслуговування свідчить про вкрай несприятливий стан і необхідність прийняття радикальних рішень по її удосконалюванню. Це стосується всіх галузей сфери обслуговування. На особливу увагу заслуговує вирішення проблем малого і середнього бізнесу. Прискорений розвиток галузей соціальної інфраструктури повинний бути одним із регіональних пріоритетів на найближчу перспективу. Варто особливо відзначити необхідність розробки Концепції розвитку економіки і соціальної сфери територій пріоритетного розвитку. У зв'язку з наявністю декількох десятків пропозицій про створення СЕЗ і ТПР в Україні доцільно розробити загальнодержавну стратегію їх створення і розвитку, передбачивши в ній постійний моніторинг процесу створення і функціонування вже існуючих СЕЗ і ТПР. У дисертації обгрунтовані теоретичні і науково-методичні основи процесу становлення спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку з урахуванням регіональної специфіки. На відміну від інших регіонів України ця сфера економічних відносин у Донбасі подана широкомасштабно. Багато положень дісертації увійшло до складу нормативно-правових актів вищих органів влади і рішень місцевих органів влади. Даний досвід може бути використаний і в інших регіонах.

5. Проведений порівняльний аналіз дозволив визначити, що соціальна інфраструктура перебуває в особливо складному стані в шахтарських містах. Вирішення завдання по виведенню з кризи шахтарських міст повинно полягати насамперед у підвищенні ефективності роботи усієї вугільної галузі. Вугільні підприємства є головним джерелом формування бюджетів шахтарських міст. Тільки при високорентабельній роботі шахт можна сформувати нормальні міські бюджети. У зв'язку із збереженням на прогнозований відрізок часу державної приналежності вугільної галузі і галузевого принципу управління доцільно в найближчі роки, поряд із наданням шахтарським містам статусу територій пріоритетного розвитку, здійснити у вугільну промисловість достатні державні дотації для виводу її з кризи.

6. Видається доцільним перерозподіл функцій управління соціальною інфраструктурою між центральними, регіональними і місцевими органами влади на користь останніх. Відповідно до основних принципів управління задачі повинний вирішувати в першу чергу той орган, якому ці задачі ближчі. У даному випадку ближче усього до них міські влади. Їм і повинні бути передані ці функції з відповідними фінансовими ресурсами, власністю. Вирішення проблем структурної перебудови промисловості, починаючи від виведення з експлуатації збиткових підприємств, необхідно здійснювати в комплексі з вирішенням усіх соціальних питань і вимог екологічної безпеки, що буде служити найважливішою умовою розв'язання проблем соціальної інфраструктури міст. Однією з необхідних передумов удосконалювання управління на регіональному рівні є більш чітке законодавче закріплення статусу області, певне розширення компетенції облради й облдержадміністрації у вирішенні фінансово-господарських питань. У дисертації сформульовано основоположні принципи управління економікою регіону.

7. До числа найважливіших проблем реструктуризації господарського комплексу регіону належать питання передачі галузевих об'єктів соціального призначення в комунальну власність. По даному питанню здобувачем обгрунтовані конкретні пропозиції щодо порядку передачі об'єктів соціального призначення. Проведене автором дослідження дозволило зробити висновок про те, що джерелами фінансування переданих органам місцевого самоврядування підприємств і установ можуть виступати крім місцевого бюджету також кошти: позабюджетних фондів місцевого самоврядування; фондів, утворених за участю органів місцевого самоврядування; незалежних фондів (утворених без участі органів місцевого самоврядування); фінансово-кредитних організацій; комунальних підприємств (взаємне фінансування); інших юридичних осіб. Водночас дисертант пропонує розробити і впровадити такий фінансово-економічний механізм, який забезпечував би надалі самофінансування об'єктів соціально-культурного призначення.

8. Дослідження проблем економіко-правового забезпечення управління інфраструктурою регіону, що дає підставу для висновку про те, що єдине правове поле управління регіональною економікою поки що відсутнє. Необхідно чітке визначення в законі статусу області і господарської компетенції облдержадміністрації. Закон повинний закріпити розмежування прав і обов'язків між обласними і центральними державними органами, а також між обласними і місцевими органами, зокрема, у сфері управління землями і у сфері комунальної власності; першорядне місце в законі повинно бути приділено правам областей у сфері управління не тільки інфраструктурою, але і матеріальними об'єктами загальнодержавної власності; необхідно посилення правотворчої діяльності регіональних органів влади. База правотворчої діяльності регіональних органів створена в ряді зарубіжних країн і необхідна нашій державі.

9. Як теорія, так і практика регіонального управління свідчать про необхідність і доцільність розробки короткострокових та довгострокових комплексних програм соціально-економічного розвитку кожного регіону, фінансового і організаційного забезпечення їх реалізації. Реальна їх доля буде залежати від повсякденної роботи численних колективів і керівників різноманітних рівнів для досягнення поставленої мети.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, статті, брошури

Янукович В.Ф. Инфраструктура промышленного региона: теория, практика, перспективы. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины. - Донеччина, 1999. - 168 с.

Семенов В.И., Мохаммад Нахро Али, Янукович В.Ф. Менеджмент инвестиционного проектирования и планирования. Том II, книга первая. - Донецк: Министерство образования Украины, Донецкий экономико-гуманитарный институт, Юго-Восток, 1996.- 344 с. (Особистий внесок автора: менеджмент проектування інвестиційних процесів).

Янукович В.Ф. Функционирование крупных формирований в инфраструктуре региона и антимонопольная политика // Экономико-правовые проблемы антимонопольной политики.- Донецк: ИЭПИ НАН Украины.- 1996.- С. 37-44.

Семенов В.И., Мохаммад Нахро Али, Янукович В.Ф. Менеджмент инвестиционного проектирования и планирования. Том II, книга вторая. - Донецк: Донецкий научно-исследовательский центр “Маркетинг и менеджмент плюс”, Юго-Восток, 1997. - 314 с. (Особистий внесок автора: концепція інвестиційного маркетингу як економіко-управлінської категорії).

Семенов В.И., Мохаммад Нахро Али, Янукович В.Ф. Менеджмент инвестиционного проектирования и планирования. Том II, книга третья. - Донецк: Донецкий научно-исследовательский центр “Маркетинг и менеджмент плюс”, Юго-Восток, 1998. - 375 с.

(Особистий внесок автора: планування здійснення інвестиційних проектів).

Янукович В. Состояние и проблемы деятельности банков в Донецкой области // Экономика Украины.- 1998.- № 12.- С. 25-29.

Янукович В.Ф. Пути к стабилизации // Регион: проблемы и перспективы.- 1998.- № 1.- С. 40-43.

Янукович В. Роль специального режима инвестирования в развитии шахтерских городов // Все о планете Донбасс.- 1998.- № 3.- С. 2-4.

Янукович В.Ф. Совершенствование деятельности акционерных обществ в регионе // Хозяйственно-правовые проблемы формирования и функционирования акционерных обществ.- Донецк: ИЭПИ НАН Украины.- 1998. - С. 4-10.

Янукович В.Ф. Возрождение Украины начнется с Донбасса // Все о планете Донбасс.- 1998.- № 2. - С.10-12.

Янукович В. Статус обласної ланки управління соціально-економічним розвитком // Регіональна економіка.- 1998.- №4. - С.18-25.

Янукович В.Ф. Особенности управления территориями со специальным режимом инвестиционной деятельности в Донецкой области // Региональные перспективы. - 1999. - № 1.- С. 11-13.

Янукович В.Ф. Угольная промышленность в системе рыночных преобразований базовых отраслей региона // Уголь Украины. - 1999. - № 6.- С. 3-6.

Янукович В. Регіональні проблеми формування і використання трудових ресурсів // Схід.- 1999.- № 6. - С.3-9.

Янукович В. Возрождение экономической мощи Донбасса становится реальностью // Людина і влада.- 1999.- № 4-5.- С. 42-45.

Янукович В. В единстве - наша сила // Все о планете Донбасс. - 1999. - № 2. - С. 2-5.

Янукович В. Ф. Доброчесність - проблема економічна // Урядовий кур'єр, 12 січня 1999 р.

Янукович В.Ф. Пути преодоления негативных последствий процессов реструктуризации // Вестник Донецкого государственного университета экономики и торговли. - 1999. - № 3. - С. 4-7.

Янукович В.Ф., Дробышевская Т.В. Социальная инфраструктура: отраслевые проблемы и региональные приоритеты // Актуальные проблемы стабилизации и развития экономики.- Донецк: ИЭПИ НАН Украины. - 1999. С.4-20. (Особистий внесок автора: оцінка тенденції розвитку старопромислового регіону, житлово-комунального господарства, пасажирського транспорту, зв'язку).

Янукович В.Ф. Украинско-российские экономические отношения в региональном аспекте: тенденции, особенности развития // Стратегічна панорама.- 1999.- № 3.- С. 60-65.

Янукович В.Ф., Макогон Ю.В. Проблемы развития внешних экономических связей Донецкой области // Стратегічна панорама.- 1999.- № 4.- С.60-65. (Особистий внесок автора: пропозиції щодо розвитку зовнішньоторговельної діяльності з врахуванням особливостей регіону).

Янукович В.Ф., Попов Н.А. Шахтерские города Донецкой области: проблемы и пути решения.- Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 1999. - 58 с. (Особистий внесок автора: рекомендації по вирішенню соціальних проблем шахтарських міст регіону).

Янукович В.Ф., Кавыршина В.А. Проблемы реструктуризации хозяйственного комплекса промышленного региона. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 1999.- 32 с. (Особистий внесок автора: вплив галузевих перетворень на структуру територіальних господарських комплексів).

Янукович В.Ф. Методология системного подхода к формированию СЭЗ // Материалы междунар. науч.-практ. семинара “Специальные экономические зоны и их влияние на социально-экономическое развитие региона”. - Донецк.- 1998. - С. 7-10.

Янукович В.Ф. О деятельности Донецкой областной администрации по возрождению греческой культуры и образования: опыт и перспективы // Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції “Україна-Греція: історична спадщина і перспективи співробітництва”. - Маріуполь: МГІ ДонДУ.- 1999.- С.18-23.

Янукович В.Ф. Проблемы и перспективы социально-экономического развития Донецкой области // Материалы региональной науч.-практ. конференции “Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года (Донецкая область - 2010)”.- Донецк: Юго-Восток.- 1999.- С.3-10.

Публікації у республіканській та обласній пресі

Янукович В. Ф. Черное золото идет за породой // Голос Украины, 12 июня 1997 г.

Янукович В. Возродим былую славу Донбасса // Жизнь, 23 августа 1997 г.

Янукович В. Сто дней в поисках “свежей струи” // Независимость, 25 августа 1997 г.

Янукович В. Глава области встречается с журналистами // Жизнь, 26 сентября 1997 г.

Янукович В. Неделя расписана по минутам // Жизнь, 30 сентября 1997 г.

Янукович В. Специальные экономические зоны существуют пока на бумаге // Донбасс, 28 декабря 1997 г.

Янукович В. Донбасс не утратил своей инвестиционной привлекательности // Жизнь, 20 июня 1998 г.

Янукович В. Мы искали выход и нашли его: донецкие СЭЗ - шанс для региона // Негоциант. - 1998. - № 1 (291), 13-19 января, с.6.

Янукович В. Приоритеты возрождения Донбасса // Меркурий. Вестник Донецкой торгово-промышленной палаты. - 1998. - № 9-10. - С. 6-7.

Янукович В. СЭЗ - реальная перспектива возрождения Донбасса // Деловые вести. - 1998. - № 13-14.

Янукович В. Донбасс - клондайк для Украины // Содружество, еженедельник. - 1999. -№ 3.

Янукович В. Дело нашей чести обеспечить людям лучшую жизнь // Донецкие новости. - 1999. № 19, 13-19 мая.

Янукович В. С тревогой и надеждой // Газета в газете. - 1999.- №1.

Янукович В. Донбасс работает на будущее // Правда Украины, 24 декабря 1999 г.

АНОТАЦІЯ

Янукович В.Ф. Управління розвитком інфраструктури великого промислового регіону. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.10. 01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2000.

У дисертації розглянуті основні проблеми формування і розвитку інфраструктури промислового регіону, управління інфраструктурою. Обгрунтовуються поняття “промислового регіону” та “інфраструктури регіону” як сукупності галузей невиробничої, головним чином соціальної сфери, що обслуговують галузі матеріального виробництва, забезпечують задоволення матеріально-побутових і культурних потреб населення. Визначені принципи регіонального управління економікою, напрямки реструктуризації господарського комплексу регіону. Розкривається галузевий склад інфраструктури. Інфраструктура регіону - визнаний об'єкт управління з боку регіональних і місцевих органів, за стан і розвиток якого передусім саме вони несуть відповідальність перед суспільством. Проаналізовано стан і обгрунтовуються принципи управління інфраструктурою регіону, розкриваються окремі напрямки і форми управління. Аналізуються наслідки реструктуризації господарських комплексів, обгрунтовуються шляхи подолання негативних соціальних наслідків реструктуризації. На основі реального досвіду розглянуті теорія і практика створення спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку. Розкривається поняття “територій пріоритетного розвитку” як однієї з форм вирішення питання забезпечення зайнятості, залучення інвестицій у міста і райони, які потребують їх. Розглянуті проблеми й обгрунтовані рекомендації, спрямовані на адекватне правове забезпечення управління інфраструктурою регіону.

Ключові слова: великий промисловий регіон, інфраструктура, регіональна економіка, регіональне управління, реструктуризація, ринкові перетворення, спеціальні економічні зони, території пріоритетного розвитку, соціальна сфера.

SUMMARY

Viktor F. Yanukovych. Managing the Development of Large Industrial Regional Infrastructure. - Manuscript.

Thesis for the completion of Academic Degree of the Doctor of Economics, speciality 08.10.01 - Location of Productive Forces and Regional Economy. - Institute for Economic and Legal Research, Ukrainian National Academy of Sciences, Donetsk, 2000.

The thesis is focused on the basic problems of forming and developing the infrastructure of industrial region, problems of its management. The author elaborates concepts of industrial region and infrastructure as a totality of economic non-producing branches (mainly of the social sector) that serve the needs of the producing branches (sectors), and provide social and cultural services to the population. Thesis defines the principles of the regional economic management, dimensions of the regional economic restructuring. Sectored composition of the infrastructure is analyzed in details. Regional infrastructure is recognized as an object of regional and local administration policies (management). Regional administration and local self-government are main agents responsible for the state and development of infrastructure before the society. Thesis analyses current state of regional infrastructure and justifies main principles in its management, extensively describes selected forms and directions of the policy. Analyzing the consequences of the economic sectors' restructuring and adjustment, the dissertation suggests ways and means to eliminate negative social consequences of the reforms. Theory and practice of establishing special economic zones and advanced development territories is examined from the real experience viewpoint. The author elaborates concept of the advanced development territories as a means to secure the employment, attract the investments to the cities and districts in need. Thesis uncovers problems and recommends measures to provide an adequate legal supervision in the regional infrastructure's management.

Key words: large industrial region, infrastructure, regional economy, regional administration, restructuring, market reforms, special economic zones, advanced development territories, social sector.

АННОТАЦИЯ

Янукович В.Ф. Управление развитием инфраструктуры крупного промышленного региона. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика. Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2000.

В диссертации рассмотрены основные проблемы регионального управления экономикой, формирования и развития инфраструктуры промышленного региона. Обосновываются понятия “промышленного региона” и “инфраструктуры региона” как совокупности отраслей непроизводственной, главным образом социальной сферы, обслуживающих отрасли материально-вещественного производства, обеспечивающих удовлетворение материально-бытовых и культурных потребностей населения. Определены принципы регионального управления экономикой. Раскрывается отраслевой состав инфраструктуры. Инфраструктура региона - признанный объект управления со стороны региональных и местных органов, за состояние и развитие которого прежде всего именно они несут ответственность перед обществом. Проанализировано состояние и обосновываются принципы управления инфраструктурой региона, раскрываются отдельные направления и формы управления.

Эффективность управления инфраструктурой региона требует постоянного анализа и оценки ее состояния, определения на этой основе проблем, требующих решения, направлений воздействия со стороны региональных органов, форм и методов стимулирования позитивной деятельности региона. Анализируются проблемы обеспечения реструктуризации хозяйственного комплекса региона, обосновываются направления реструктуризации и пути преодоления ее негативных социальных последствий. На основе реального опыта рассмотрены теория и практика создания специальных экономических зон и территорий приоритетного развития. В диссертации доказывается, что формирование территорий со специальным режимом экономической деятельности это не частный вопрос, а вопрос стратегии социально-экономического развития регионов. Раскрывается понятие территорий приоритетного развития как одной из форм решения вопроса обеспечения занятости, привлечения инвестиций в нуждающиеся в этом города и районы.

Среди рассмотренных диссертантом проблем, с решением которых связано совершенствование управления инфраструктурой региона, важное место уделено экономико-правовым вопросам. С обретением Украиной независимости возникла необходимость формирования нового законодательства, в том числе, регулирующего вопросы компетенции областного звена управления. В диссертации обоснованы рекомендации, направленные на адекватное правовое обеспечение управления инфраструктурой региона.

Ключевые слова: крупный промышленный регион, инфраструктура, региональная экономика, региональное управление, реструктуризация, рыночные преобразования, специальные экономические зоны, территории приоритетного развития, социальная сфера.

Размещено на Allbest.ru