Державне регулювання інноваційної діяльності: економічний механізм і його вдосконалення

По-перше, всі заходи по ресурсозбереженню поділяються на заходи громадського контролю (ревізія і санація приміщень, організація позитивної громадської думки щодо впровадження новітніх досягнень тощо), організаційні (більша увага - обслуговуванню вже впровадженого, а не виробництву нового; реклама вже впроваджених досягнень) і технічні (розробка нових конструкцій, технологій, освоєння виробництва нової продукції, тощо). Перші з них знаходять більш широке застосування, оскільки вони вимагають менших витрат матеріальних ресурсів і дають суттєвий ефект в досить стислі терміни.

По-друге, всі інноваційні проекти націлені не на вирішення глобальних проблем протягом тривалого часу, а на регіональні проблеми прикладного характеру, розв'язання яких дає майже відразу віддачу у вигляді економічного ефекту. Тільки під такі проекти держава виділяє пільгове фінансування, обмежуючи термін реалізації проекту.

По-третє, результати від впровадження ресурсозберігаючих проектів наочні і зрозумілі. Вони охоплюють велику кількість людей і знаходять підтримку серед широких мас населення. Це положення є особливо важливим за умов, що організатором багатьох даних заходів є держава.

По-четверте, всі вони націлені на покращення умов життя і побуту населення, тобто мають великий соціальний ефект. Зрозуміло, що вони знаходять розуміння і підтримку населення.

По-п'яте, населення і, відповідно, держава будуть користуватися результатами впровадження даних проектів тривалий час, відчуваючи взаємну вигоду. Тому держава особливо контролює якісні характеристики заходів, які вона фінансує або впроваджує.

По-шосте, всі дані іноваційні проекти повинні бути сучасними, тобто націленими на перспективу. Держава економить свої кошти і не хоче розпорошувати їх на фінансування морально застарілих програм.

По-сьоме, вони повинні бути екологічними, тобто націленими на економію енергії і ресурсів у всіх сферах використання, по можливості безвідходними або з можливим повторним використанням.

Враховуючи важливість розв'язання проблеми енергозбереження в Україні, необхідно визнати її головним пріоритетним напрямом інноваційної діяльності на державному рівні. Програма енергозбереження затверджується на державному рівні і доводиться до регіонів, де і деталізується на регіональному рівні. Вона повинна охоплювати три напрями: житлово-комунальний сектор, промисловість та паливно-енергетичний комплекс.

Щоб ця програма знайшла підтримку в широких колах населення і підприємств, вона повинна грунтуватися на наступних принципах:

- бути зрозумілою, наочною, прозорою;

- ефект від її реалізації повинен лишатися в регіоні, де вона впроваджується;

- першочергові заходи повинні забезпечувати економію на перспективу (лічильники, регулюючі системи тощо);

- забезпечувати 100% охоплення населення, підприємств;

- економічно влаштовувати всіх, хто бере участь в її реалізації.

В житлово-комунальному секторі програма енергозбереження повинна охоплювати такі напрями: встановлення лічильників теплової енергії, води, електроенергії та природного газу; реалізація мало- та середньовитратних енергозберігаючих проектів з використання сучасних ізоляційних матеріалів, зниження тепловтрат; раціональне використання води; утеплення діючого житлового фонду; покращення використання палива в котельнях та ТЕЦ; перегляд та подальший контроль за діючими тарифами на тепло- та електроенергію.

Інтенсифікація виробництва зумовила цілий ряд практичних і, відповідно, теоретичних проблем, серед яких особливе місце займає вплив технологічних процесів на довкілля. В дисертації розглянуто взаємозв'язок інноваційних процесів та процесів екологізації.

Досить довго забруднення довкілля розглядалося як позаекономічна проблема, однак спроби розв'язати це дуже важливе питання призвели до необхідності використання економічних важелів його вирішення. Особливо інтенсивно процеси екологізації інноваційної діяльності проходять в країнах, які прийняли за основу інноваційний тип розвитку економіки, що базується на засадах екологізації. Екологічні процеси стали предметом досліджень багатьох вчених, серед яких особливо слід виділити роботи, що базуються на економіко-математичному моделюванні процесів, які досліджуються, і серед них відома модель В.Леонтьєва «витрати - випуск». Саме вона в даному контексті потребує деякого уточнення.

Як правило, в моделях типу «витрати - випуск» технології виробництва не враховуються або ж вважаються фіксованими, тобто заздалегідь визначеними. До першого випадку, як правило, належать традиційні балансові моделі, що не враховують впливу технологічних процесів на довкілля. В запропонованій В.Леонтьєвим моделі передбачено, що технології виробництва незмінні, тому з точки зору планування інноваційної стратегії ця модель є обмеженою: вона не враховує можливості вибору тієї чи іншої технології виробництва і пов'язаних з цим змін у впливі на довкілля.

Розглянемо інноваційний проект виробництва n видів продукції, при якому виникає m різних видів забруднення, причому i -й вид продукта виробляється по одній з технологій, утворюючих множину T_i. Для оцінки введемо векторні складники:

^t_i = ( ^t_i1, ^t_i2, ..., ^t_in),

де ^t_ij - частина одиниці продукції j-го виду, що використовується для виробництва продукції i-го виду у відповідності з технологією t ;

^t_i = (^t_i1, ^t_i2, ..., ^t_im),

де ^t_ik - кількість шкідливого k - го продукту на одиницю і-го продукту за технологією t;

^t_i = (^t_i1, ^t_i2, ..., ^t_im)

де ^t_ik - кількість переробленого шкідливого k-го продукту, яку можна використати для виробництва одиниці продукції i-го виду;

^t_i(x₁, x₂, ..., x_n)

функція, що задає чисельне значення збитків від руйнування довкілля, пов'язаного з впровадженням даної технології, де x_i - валовий випуск і-го продукту.

Значення останньої функції можна оцінити за допомогою величини w^t_i - кількості продукції і, яка йде на відшкодування збитків. При цьому будемо вважати, що значення w^t_i зростає при зростанні величини y_i - кількості і-ї продукції, що йде на кінцеве споживання. Тоді для кожної технології t існує залежність

t = t (^t_i, ^t_i, ^t_i, ^t_i).

Балансові співвідношення моделі В.Леонтьєва записані з врахуванням тільки ^t_i, що завдає технологію t. Вони мають звичайний вигляд і являють собою класичні балансові співвідношення, представлені із зазначенням фіксованої технології:

x_i - ^t(i)_ij x_j = y_i , i = 1, 2, ..., n

Оскільки при складанні балансу «виробництво» та «переробка» шкідливих речовин розглядаються як виробничі процеси, то з урахуванням складових ^t_i та ^t_i можна побудувати співвідношення:

x_i - ^t(i)_ij x_j - ^t(i)_ik z_k = y_i , i = 1, 2, ..., n

^t(i)_ik x_i - z_k = u_k ,k = 1, 2, ..., m

де z_k - загальна величина переробленого шкідливого k - го продукту;

u_k - загальна величина непереробленого шкідливого k - го продукту.

Вказані співвідношення охоплюють не один, як в (1), а m видів шкідливих продуктів. При цьому витрати на виробництво продукту i більші, ніж враховується в моделі (1), за рахунок необхідності переробки шкідливих продуктів.

Якщо доповнити співвідношення (2)- (3) критеріями вибору найкращої технології, то отримаємо модель, яку ми назвали ---моделлю. Тут ми не уточнюємо вид критеріїв, які, взагалі кажучи, можуть бути і нефориальними.

Відзначимо, що модель В.Леонтьєва може бути віднесена до ---моделей при кількості технологій, що дорівнює одиниці. На основі

--- моделей може бути обрана найменш шкідлива технологія випуску продукції, а також можуть розв'язуватися питання контролю над завбрудненням довкілля.

Додаткове врахування збитків ^t_i,, яке оцінюється за допомогою w^t_і, приводить до таких співвідношень:

x_i - ^t(i)_ij x_j - ^t(i)_ik z_k - w^t(i)_i = y_i , i = 1, 2, ..., n

^t(i)_ik x_i - z_k = u_k , k = 1, 2, ..., m

Як і в попередньому випадку, визначення тих чи інших критеріїв вибору технологій створює модель, яка є суттєвим уточненням підходу, розглянутого В.Леонтьєвим.

Аналіз впливу екологічного фактору на інноваційну діяльність, а також їх взаємозв'язку, дозволив зробити висновки щодо вдосконалення методів державної підтримки інновацій в екологічній сфері. Для акумулювання коштів на проведенні природоохоронних заходів запропоновано механізм встановлення «екологічної ціни продукції» в процентному співвідношенні до оптової ціни продукції шкідливих підприємств. Після реалізації продукції за рахунок цих коштів формується спеціальний екологічний фонд, причому 80% коштів лишається в регіоні, а 20% надходить в державний бюджет.

У п'ятому розділі «Реформування системи управління інноваційною діяльністю в регіонах» досліджується використання науково-інноваційного потенціалу регіону (і в тому числі - кадрового потенціалу) та визначаються шляхи його активізації. Для стимулювання закріплення висококваліфікованих наукових кадрів за державними науковими установами запропоновано надати їм статус державних службовців, забезпечивши відповідні пільги. На прикладі розгляду інноваційної сфери Прикарпатського регіону проаналізовано механізм організації фінансової підтримки інноваційного підприємництва. Як важливий інноваційний захід запропоновано створення в умовах Прикарпаття локальної зони вільного підприємництва в м.Івано-Франківську в районі Івано-Франківського аеропорту, який має статус міжнародного. Це могла б бути зовнішньоторгівельна безмитна зона з подальшою орієнтацією на експортно-виробничу, створення якої було б продовженням стратегії розвитку України як транзитної держави. Її основою повинно стати спорудження вантажно-пасажирського авіатерміналу, який дозволить піднести на новий рівень використання зручного геополітичного становища місцевого аеропорту.

Механізм дії зони грунтується на пільгах та преференціях в системі митних податків та сплат, спрощеному режимі експортно-імпортного контролю товарів, що надходять в зону та реекспортуються з неї, звільненні від сплати частини податків в місцевий бюджет. Крім того, створення відповідної соціально-побутової інфраструктури дозволить приймати туристичні рейси з пасажирами, які прибуватимуть на відпочинок у Карпати. Це сприятиме перетворенню Прикарпаття на центр туризму. Економічними стимулами, що сприятимуть розвитку туризму, може стати надання деяких пільг туристам (особливо представникам діаспори).

Реалізація концепції створення зони вільного підприємництва має на меті активізацію виробничо-господарської діяльності в Івано-Франківській області, а саме: розширення її експортного потенціалу, формування місцевого валютного фонду та часткове насичення ринку імпортозаміняючою продукцією; залучення іноземного та вітчизняного капіталів, техніки, технології, кадрів для розв'язання проблем науково-технічного, соціально-економічного та екологічного розвитку регіону; створення нових робочих місць як в зоні, так і поза її межами; підготовка висококваліфікованих кадрів для управління зоною та роботи на авіатерміналі; розвиток міжнародного співробітництва з іншими країнами світу.

ВИСНОВКИ

Сучасний етап світового розвитку характеризується новими рисами, які необхідно враховувати при управлінні інноваційною діяльністю: виникнення єдиного світового ринку науково-технічних знань та новітніх технологій як нового економічного ресурсу інтернаціоналізація та екологізація інноваційної сфери, що вимагає об`єднаних інноваційних і фінансових зусиль різних країн, спільних проектів для їх вирішення, швидкого реагування на впровадження інновацій.

Стратегія державного управління інноваційною діяльністю в Україні повинна грунтуватися на обмеженні пріоритетних напрямів інноваційної діяльності на основі локалізації, зосередження інноваційних процесів на розв'язанні декількох найважливіших державних і регіональних проблем (або розвитку певних територій), їх кількість обмежується фінансовими можливостями держави та регіонів.

В умовах дефіциту інвестиційних ресурсів особливу роль повинні відігравати організаційно-управлінські інновації, серед яких головним пріоритетним напрямом повинна стати державна програма енергозбереження.

Концептуальний підхід до масштабів державної підтримки підприємств, які здійснюють інноваційну діяльність, необхідно будувати на основі структури їх інноваційного циклу та питомої ваги науково-інноваційної діяльності в фонді робочого часу.

Серед фінансових джерел стимулювання інноваційної активності підприємств важливу роль повинні відігравати кошти Державного інноваційного фонду та амортизаційні ресурси, механізм утворення та використання яких потребує вдосконалення.

З метою заохочення підприємств вкладати свої вільні кошти у вирішення важливих регіональних проблем необхідно передбачити створення венчурних фондів для фінансування таких інноваційних проектів із запровадженням економічного механізму вилучення реінвестованих коштів з системи оподаткування.

Для збереження кадрового потенціалу інноваційної сфери необхідно надати провідним науковцям державних установ інноваційної сфери правовий статус державних службовців України, забезпечивши для них відповідні пільги.

Основою відродження економіки України повинна стати екологізація економічного розвитку - перехід до біосферосумісного типу технологічного розвитку на основі комплексного використання природних ресурсів, зниження ресурсомісткості виробництва, створення замкнутих матеріально-енергетичних циклів, орієнтації на відновні та екологічно чисті джерела енергії.

Для акумулювання коштів на проведення природоохоронних заходів необхідно ввести «екологічну ціну продукції» екологічно шкідливих підприємств в процентному співвідношенні до оптової ціни їх продукції, за рахунок якої треба формувати спеціальний екологічний фонд з подальшим розподілом коштів між регіонами та державним бюджетом у співвідношенні 80% до 20% на користь регіонів.

При виборі найкращого з екологічної точки зору інноваційного проекту необхідно удосконалити економіко-математичну модель В.Леонтьєва «витрати-випуск» через врахування фактору впливу на довкілля конкретної із запропонованих технологій.

Створення локальної зони вільного підприємництва на базі Івано-Франківського аеропорту дасть можливість організувати потужний вантажо-пасажирський термінал на Прикарпатті, використовуючи надзвичайно вигідні геополітичні умови міста та наявні потужності місцевого аеропорту міжнародного значення, що призведе до відродження економіки регіону з орієнтацією на екологічно сприятливий туристично-рекреаційний комплекс, а також дозволить краще організувати транспорт товаропотоків через Україну, розвантаживши при цьому центральні аєропорти.

Реалізація запропонованих заходів сприятиме створенню дієвого економічного механізму державної підтримки інноваційної активності, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, що призведе до соціально-економічного піднесення регіонів, підвищення добробуту населення, адже вирішення проблем розвитку науково-інноваційної сфери в напрямку розкриття потенціалу регіонів треба вважати однією з необхідним передумов виходу України з кризи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лапко О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання. Монографія. - Київ, Інститут економічного прогнозування НАН України, 1999. - 253 с. - 16,0 д.а. (рецензія на монографію - Козоріз М.А. Важлива книга про інновації//Регіональна економіка.- 1999.- №3. - С.186-187).

2. Лапко О. Інноваційна діяльність як фактор підвищення ефективності вітчизняної економіки// Фінанси України.- 1998.-№6. - С. 31-36. - 0,4 д.а.

3. Лапко О. Екологічний фактор в інноваційній діяльності // Економіка України.- 1998. -№ 8. - С. 69-75. - 0,8 д.а.

4. Лапко О. Реформування системи управління інноваційною діяльністю в регіонах// Регіональна економіка.-1999.- №1.- С. 65-74. - 0,6 д.а.

5. Лапко О. Державне регулювання економіки та інноваційна діяльність. // Економіст. -1999.- № 7.- С.42-45. - 0,6 д.а.

6. Лапко О. Проблеми інноваційної діяльності // Економіка України.- 1999. - №8. - С.93-94. - 0,3 д.а.

7. Лапко О. Інновації як предмет економічного дослідження //Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. -1999.- № 4. - С. 186 - 190. - 0,5 д.а.

8. Лапко О. Вдосконалення методів економічного стимулювання інноваційної діяльності //Економіка, фінанси, право.- 1999.- №6. - 0,5 д.а.

9. Лапко О., Худяк О. Про стан науково-інноваційної сфери в Івано-Франківській області //Регіональна економіка. - 1999.- №4. - С. 267 - 273. - 0,7 д.а. - (особисто автору належить 60% - 0,4 д.а.). Особистий внесок автора: аналіз наявного науково-інноваційного потенціалу області та розробка шляхів покращення його використання.

10. Лапко Е.А. Методы оценки проектов в области инновационной деятельности// Экономические проблемы становления рыночных отношений. - Санкт-Петербург. - 1995. - С.39 - 41. - 0,3 д.а.

11. Лапко О.О. Інноваційне підприємництво на сучасному етапі//Зб. наук. праць Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу (серія - економіка підприємства і організація виробництва). -1997. - №34.- т. 7. - С.28-34. - 0,4 д.а.

12. Лапко О.О., Корнєва О.В. Інвестиційна політика підприємства при впровадженні інновацій//Зб. наук. праць Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу (серія - економіка підприємства і організація виробництва). - № 34.-т.7.-С.3-8. - 0,3 д.а. (особисто автору належить 50% - 0,15 д.а.). Особистий внесок автора: визначення підходів до побудови інвестиційної політики підприємства з урахуванням фінансових ускладнень в умовах перехідного періоду при впровадженні інновацій.

13. Лапко О.О. Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності продукції на підприємствах машинобудування// Зб. наук. праць Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу (серія - економіка підприємства і організація виробництва). - 1997. -№34.- т.7. - С.94-105. - 0,6 д.а.

14. Лапко О.О. Методи економічного стимулювання інноваційної діяльності// Проблеми економіки та управління: Вісник Державного університету «Львівська політехніка. -1998.-№ 353.-С.202- 205. -0,4 д.а.

15. Лапко О.О., Орлова В.К., Кулик Т.П. Дослідження ринку кредитних послуг інноваційного фонду//Проблеми економіки та управління:Вісник Державного університету «Львівська політехніка». 1998. -№353.-С.205-207. - 0,4 д.а.(особисто автору належить 50%-0,2 д.а.). Особистий внесок автора: визначення причин втрати фондом інвестиційних позицій і шляхів удосконалення та активізації стимулюючої дії пільгового кредитування.

16. Орлова В.К., Лапко О.О., Негрич І.М. Аналіз структури цін в нафтовидобувній промисловості// Проблеми економіки та управління: Вісник Державного університету «Львівська політехніка».- 1998. - № 353. - С. 84а-86.-0,3 д.а.(особисто автору належить 35% - 0,1 д.а.). Особистий внесок автора: аналіз структури ціни на нафту, податкового навантаження підприємств галузі в контексті удосконалення системи економічного стимулювання підприємств в умовах діючої системи оподаткування.

17. Лапко О. Прогнозування динаміки інноваційного розвитку в Україні//Зб. наук. праць Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу (серія - економіка підприємства і організація виробництва).- 1998.- №35.- т.7.- С. 124-131.- 0,7 д.а.

18. Лапко О.О., Дехтяр Р.Б. Забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних газових лічильників як засіб енергозбереження//Зб. наук. праць Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу (серія - економіка підприємства і організація виробництва).- 1998.- №35.- т.7.- С.124-131.-0,35 д.а. (особисто автору належить 55% - 0,2 д.а.). Особистий внесок автора: визначення факторів конкурентоспроможності та розробка шляхів її підвищення на приладобудівних підприємствах та шляхів підвищення конкурентоспроможності.

19. Лапко О. Інноваційний процес як умова розвитку економіки// Ефективність реформування української економіки: Зб. наук. праць Інституту економіки НАН України - Київ: 1999.- С.131-135. - 0,4 д.а.

20. Колбушкін Ю.П., Ковалко О.М., Лапко О.О. Вдосконалення економічного механізму державного регулювання інноваційної діяльності в нафтогазовидобувній галузі//Зб. наук. праць Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу (серія - економіка підприємства і організація виробництва). 1999.-№ 36.- т.7.- С.43-47. -0,5 д.а. -(особисто автору належить 40% - 0,2 д.а.). Особистий внесок автора: висвітлення проблеми економічного стимулювання інноваційної діяльності в нафтогазовидобувному комплексі та визначення шляхів її розв'язання.

21. Будіщева І.О., Домарадзька Г.С., Лапко О.О. Дивідендна політика як фактор прискорення розвитку акціонерних структур// Проблеми економіки та управління: Вісник Державного університету «Львівська політехніка».- 1999. - №363-0,4 д.а.- С.10-15. (особисто автору належить 35% - 0,15 д.а.). Особистий внесок автора: визначення ролі дивідендної політики для обгрунтування ціни власного капіталу фірми при виборі різнах варіантів інвестицій з урахуванням пріоритетів інтересів різних акціонерів.

22. Лапко Е. Международная экономика и инновационные процессы// Современная российская экономика (проблемы и перспективы: Сб. научных трудов Санкт-Петербургского государственного университета экономики и финансов.- 1999.-ч.5.- 0,25 д.а.

23. Лапко О. Державна політика регулювання інновацій// Вісник Тернопільської академії народного господарства.- 2000.-№1.- 0,8 д.а.

Лапко О.О. Оцінка технічного рівня інновацій в області розробки і проектування приладів і систем//Зб. матеріалів ХІІ міжнародного міжвузівського семінару МО України. - Івано-Франківський держ. техн. ун-т нафти і газу.- 1995.-С.218-220. - 0,25 д.а.

Лапко О.О., Євчук Я.Й., Корнєва О.В. Функціонально-вартісний аналіз як засіб зниження собівартості на стадіях проектування приладів//Зб. матеріалів ХІІ міжнародного міжвузівського семінару МО України. - Івано-Франківський держ. техн. ун-т нафти і газу.- 1995. - С.213-215.-0,3 д.а. (особисто автору належить 35% - 0,1 д.а.). Особистий внесок автора: визначення етапів функціонально-вартісного аналізу.

Лапко О. Інноваційна діяльність в області енергозбереження// Нетрадиційні енергоресурси та екологія України - К.: Манускрипт, 1996. - С. 222-225. - 0,5 д.а.

Лапко О.О., Кулик Т.П. Маркетингові дослідження в системі техніко-економічного обгрунтування інноваційних проектів// Наукові доповіді міжнародної науково-практичної конференції «Маркетинг та логістика в системі менеджменту». - Львів: 1996. - С.40-43.-0,4 д.а. (особисто автору належать 50% - 0,2 д.а.). Особистий внесок автора: підходи до техніко-економічного обгрунтування інноваційних проектів та їх вибір при організації просування товарів на ринок.

Лапко О., Акульшин О. Економічна ефективність інновацій в екології і енергозбереженні// Нетрадиційні енергоресурси та екологія України - К.: Манускрипт, 1996. - С. 221-222. - 0,2 д.а. (особисто автору належать50% - 0,1 д.а.). Особистий внесок автора: визначення факторів, що впливають на економічну ефективність інновацій.

Лапко О.О. Зони вільного підприємництва як фактор пожвавлення інноваційної діяльності//Наукові доповіді міжнародної науково-практичної конференції «Організаційно-економічне забезпечення функціонування локальних (точкових) вільних економічних зон в Україні».- Чернівці.- 1996. - Ч. 2.: - С. 10-14.- 0,4 д.а.

Лапко О. Політика фінансування інноваційної діяльності// Матеріали міжнародної наукової конференції «Ринкові реформи та економічний розвиток перехідних суспільств: приклад України». - Київ.- 1997.- С.33-37. - 0,4 д.а.

Лапко О.О. Проблеми активізації державної інноваційної політики//Зб. наукових доповідей міжнародної науково-практичної конференції «Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання.- Чернівці.- 1997. -Ч.І. - С.136-138.- 0,3 д.а.

Лапко О. Інноваційна діяльність держави по енергозбереженню (досвід капіталістичних країн)//Сб. материалов 2-й международной конференции по управлению использованием энергии.- Львов.-1997.- С. 7.1-7.5. 0,6 д.а.

Лапко О.О., Корнєва О.В. Формування інвестиційної політики підприємства//Зб. наукових доповідей міжнародної науково-практичної конференції «Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання. - Чернівці.-1997.- Ч.ІІ. - С.146-150.- 0,4 д.а. (особисто автору належать 50% - 0,2 д.а.). Особистий внесок автора: визначення принципових підходів до інвестиційної політики.

Лапко О. Фінансовий механізм стимулювання інновацій в умовах ринку// Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції «Валютно-фінансові проблеми ринкової трансформації (приклад України)». - Київ. - 1998. - С.148-150. - 0,4 д.а.

Лапко О.О. Екологізація інноваційних процесів//Зб. наукових доповідей міжнародної науково-практичної конференції «Реструктуризація економіки та інвестиції в Україні». - Чернівці.- 1998.- Ч.ІІ. - С.13 -18. - 0.4 д.а.

Лапко О. Інноваційні процеси в енергозбереженні. - Вісник Українського Будинку економічних та науково-технічних знань, № 5, 1998.- Сс.15-18. - 0,4 д.а.

Лапко О. Державна служба в Україні: економіко-психологічний аспект проблеми// Актуальні проблеми державного управління: зб. наукових праць Української академії державного управління при Президентові України - 1999.- № 4. - 0,5 д.а.

Лапко О.О. Механізм фінансування інноваційної діяльності в енергетиці// Енергетика та ринок. -1999. - №1(9)-2(10). - С.30-33. - 0,45 д.а.

Лапко О. Проблеми економічного стимулювання інноваційної діяльності в умовах ринку//Зб. наукових праць «Нафта і газ України»:Матеріали 5-ї Міжнародної конференції «Нафта-газ України - 98»). - Полтава, 15-17 вересня 1998 р.- Том 2. - С. 353-354. - 0,25 д.а.

О.Лапко. Проблеми ресурсного забезпечення інноваційної діяльності підприємств//Зб. матеріалів V Міжнародної науково-практичної конференції «Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність».-Київ-Трускавець-Дрогобич.-1999.- Ч.ІІ.- С.284-287. - 0,3 д.а.

Лапко О.О. Забезпечення конкурентоспроможності підприємств через інноваційну діяльність//Зб. матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Маркетинг: теорія і практика». - Київ - Ялта.- 1999.- С. 129-130. - 0,2 д.а.

Лапко О.О. Державна інноваційна політика України: принципи і пріоритети//Зб. наукових доповідей Х Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасна інноваційно-промислова політика України: інвестиційні пріоритети та інфраструктура». - Чернівці. -1999. - С. 224-230. - 0,4 д.а.

Крижанівський Є.І., Лапко О.О. Організаційно-економічні проблеми створення та функціонування Івано-Франківського науково-технологічного парку нафтогазового спрямування//Зб. наук. праць Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу (серія - економіка підприємства і організація виробництва).- 1999.- №36- Т.7. - С. 51-53. - 0,3 д.а. - (особисто автору належать50% - 0,15 д.а.). Особистий внесок автора: завдання та економічний механізм функціонування технопарку.

Шкутяк З.В., Шкрібляк М.В., Лапко О.О. Локальні зони вільного підприємництва і розвиток Прикарпатського регіону //Зб. наук. праць Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу (серія - економіка підприємства і організація виробництва).- 1999.- №36- Т.7. - С. 54-57. - 0,3 д.а. - (особисто автору належать50% - 0,15 д.а.). Особистий внесок автора: розробка концепціі розвитку зони вільного підприємництва на базі Івано-Франківського аеропорту.

О.Лапко, О.Корнєва. Управління якістю продукції в інноваційних проектах як фактор забезпечення її конкурентоспроможності//Зб. матеріалів V Міжнародної науково-практичної конференції «Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність». - Київ-Трускавець - 1999. - С.305-307.-0,2 д.а. (особисто автору належать50% - 0,1 д.а.). Особистий внесок автора : дослідження конкурентоспроможності інноваційної продукції та впливу на неї запровадження міжнародної системи стандартів.

Лапко О.О., Кулик Т.П. Роль маркетингової політики у венчурному підприємництві//Зб. матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Маркетинг: теорія і практика». - Київ - Ялта. - 1999. -С.131-132. - 0,2 д.а. (особисто автору належить50% - 0,1 д.а.). Особистий внесок автора : венчурне підприємництво, тенденції розвитку на засадах маркетингової стратегії.

Лапко О., Ковтун П., Молодейшев В. Інноваційна політика в енергозбереженні: регіональні проблеми та їх вирішення//Зб. матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Інноваційна діяльність в системі державного регулювання».- Івано-Франківськ.- 1999. - Част. 2. - 0,2 д.а. (особисто автору належить 50% - 0,1 д.а.). Особистий внесок автора : варіанти інноваційного впливу на технічне оновлення тепло- та енергомереж.

Лапко О.О., Тарасенко Н.В., Никифорук В.Д. Проблеми науково-технологічного потенціалу (соціально-психологічний аспект)//Зб. матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Інноваційна діяльність в системі державного регулювання», част.1.- Івано-Франківськ, 1999. - 0,2 д.а. (особисто автору належить 50% -0,1 д.а.). Особистий внесок автора : соціально-економічні проблеми використання інтелектуального потенціалу та іх розв'язання.

Лапко О.О. Економіко-організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності//Зб. матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Інноваційна діяльність в системі державного регулювання» - Івано-Франківськ. - 1999. - С. 161-163.- 0,2 д.а.

Лапко О., Краснецька А. Проблеми фінансування інноваційної діяльності на регіональному рівні//Зб. матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Інноваційна діяльність в системі державного регулювання». - Івано-Франківськ - 1999.- С. 179-181.- 0,25 д.а. (особисто автору належить 55% - 0,15 д.а.). Особистий внесок автора: шляхи удосконалення використання коштів Держіннофонду в Україні.

О.Лапко. Проблеми організації управління інноваціями// Тези наукових доповідей на І-й міжнародній науковій конференції «Економіка України та світовий досвід». - Івано-Франківськ.- 1994.- С. 135-136. - 0,1 д.а.

О.Лапко. Принципи інноваційної діяльності//Тези науково-технічної конференції професорсько-викладацького складу Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу. - Івано-Франківськ. - 1996. - С.44. - 0,1 д.а.

О.Лапко. Проблеми інноваційного ринку в Україні на сучасному етапі// Тези науково-технічної конференції професорсько-викладацького складу Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу. - Івано-Франківськ. - 1997. - С.44. - 0,1 д.а.

Размещено на Allbest.ru