Основні принципи створення ТОВ

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Створення підприємства, форма власності та види діяльності

Мережа супермаркетів «Колібріс» нараховує 45 супермаркетів, які успішно працюють у Волинській, Львівській, Рівненській, Житомирській, Тернопільській, Івано-франківській, Хмельницькій, Вінницькій областях.

«Колібріс» - це класичний супермаркет торговельною площею до 1200 м2 та асортиментним рядом 8-12 тисяч найменувань продуктів харчування, товарів побутової хімії та супутньої групи. Також мережа «Колібріс» продає продукцію власного виробництва: м'ясні, кулінарні, кондитерські вироби, випічку. Розвиває напрямок швидкого харчування клієнтів в супермаркетах (кафетерії) з більшою площею торгового залу, зокрема у містах Стрий, Бердичів та Дрогобич. Кафетерій враховує потреби всіх відвідувачів супермаркету, професійні кухарі пропонують широкий вибір гарячих і холодних страв і закусок, салати, сендвічі, піцу, каву, чай, фреш-соки, різноманітні десерти, випічку.

Досвід роботи (з 1994) винятково у сфері гуртової (дистрибуційної) торгівлі продуктами харчування та промисловими товарами передував рішенню розвивати напрямок роздрібної торгівлі. Так у 2000 році започаткувала свій розвиток торговельна мережа супермаркетів «Колібріс» відкриттям першого у Луцьку магазину самообслуговування. У Львові було відкрито першу гуртівню «Маркет».

У 2001 році гуртівню «Маркет» відкрили в обласному центрі Волині. До кінця 2003 року мережа супермаркетів «Колібріс» активно розвивалися й нараховувала вже 6 об'єктів. 27 грудня 2003 року, відкривши «Колібріс» у м. Здолбунові, мережа вийшла за межі Волинської області - у регіони.

З 2004 року мережа супермаркетів «Колібріс» продовжує розвиватися й здійснюється запуск проекту мережі економних магазинів - дискаунтерів «НАШ!». товариство реклама асортимент роздрібний

Протягом наступних років продовжується інтенсивний розвиток торговельної мережі з подальшою експансією в регіони України, здебільшого західні. У 2011 році товарообіг групи компаній сягнув 360 млн. грн.

У 2010 році відбувся ребрендінг гуртівень «Маркет» у „НАШ!”. На кінець 2010 року мережа «Колібріс» становить 19 супермаркетів, мережа „НАШ!” - 3 (2 дискаунтери та 1 гуртівня) в 7 областях України: Волинська, Вінницька, Рівненська, Житомирська, Тернопільська, Івано-Франківська та Львівська.

Початок 2012 року відзначився відкриттям 2 супермаркетів «Колібріс» у Волинській та Львівській областях. Найбільш значними подіями року стало входження в групу компаній зовнішнього інвестора - фонду «Євровенчерз Україна Фанд ІІ», що фінансується ЄБРР та Урядом Нідерландів, та, як наслідок, купівля регіональної торговельної мережі Івано-Франківщини - «555». Також у 2010 році торговельна мережа супермаркетів «Колібріс» відзначила свій 10-ти річний ювілей гучним святкуванням та масштабними акціями у регіонах.

Протягом січня-березня 2013 року відкрили 4 супермаркети «Колібріс» у Волинській області: м. Луцьк, смт Голоби, смт Маневичі загальною торговельною площею у 1100 м2. У квітні 2011 відкрився супермаркет «Колібріс» у м. Вінниця. Серпень 2011 року знаменний відкриттям двох супермаркетів «Колібріс»: у м. Івано-Франківськ та в м. Острог Рівненської області. У жовтні в місті Красилів Хмельницької області відкрили супермаркет торгової мережі , в листопаді «Колібріс» відкрився в смт. Ратне та м. Новоград-Волинський Житомирської області. В грудні нові супермаркети мережі відкрились у містах Дрогобич Львівської області та Житомир (загалом - дванадцять відкритих у 2011 році магазинів мережі).

У мережі супермаркетів «Колібріс» діє дисконтна програма, проводяться подарункові акції, зниження цін на товари підвищеного попиту. Крім того покупці отримують додаткові знижки на покупки у вихідні дні та до дня народження.

Головною цінністю компанії є люди. У «Колібрісі» створені оптимальні умови праці, які дозволяють кожному співробітнику проявити себе, розкрити свій потенціал. Головний принцип комунікації в компанії - повагу один до одного, покупцям, постачальникам.«Колібріс» гарантує суворе дотримання всіх норм Трудового кодексу України: офіційне працевлаштування, стабільну виплату заробітної плати, оплачувані лікарняний і відпустку. Кожен співробітник мережі супермаркетів «Колібріс» з перших днів роботи в компанії проходить професійне навчання, а згодом щорічне підвищення кваліфікації.

Чому «Колібріс»? Насамперед Колібрі - це всюдисуща маленька, але найшвидша пташка в світі. Колібрі - це символ невгамовної працьовитості, який надихнув на створення великої торговельної мережі супермаркетів «Колібріс».

Супермаркет ТОВ „Колібріс” орієнтований на роздрібну торгівлю продуктами харчування, побутовою хімією і господарськими товарами. Територія, яку займають магазини надає покупцю широкий вибір товарів і добре відомих торгових марок.

Компанія „Колібріс” налагодила зв'язки з багатьма виробниками та постачальниками продукції, що дало змогу за короткий строк сформувати асортимент і досягти високих обсягів збуту. Асортиментна політика компанії спрямована на підтримку вітчизняних виробників, адже переважна більшість асортименту саме українського виробництва.

Мережу супермаркетів „Колібріс” не можна назвати найбільшою в Україні. Вона входить до складу найприбутковіших, проте поступається місцем іншим провідним торговим компаніям. За допомогою офіційних статистичних даних ми можемо оцінити ситуацію на ринку надання послуг з роздрібної торгівлі і переконатися, що це дійсно невелика мережа. Але, не дивлячись на невелику кількість торгових точок вони змогли досягти високих результатів.

ТОВ „Колібріс” обрало для своєї діяльності досить розповсюджену форму власності - товариство з обмеженою відповідальністю. Для того, щоб зрозуміти, чому така велика кількість приватних підприємств обирають саме таку форму функціонування, розглянемо детальніше, що собою представляю Товариство з Обмеженою Відповідальністю.

Товариством з обмеженою відповідальністю визначається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах своїх вкладів.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми 100 мінімальних заробітних плат, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення ТОВ.

Для створення підприємства необхідний певний пакет документів, також існує порядок реєстрації, що визначений для кожного виду форми власності окремо. Отже, схема створення Товариства з Обмеженою Відповідальністю (ТОВ):

Підготовка проектів установчих документів;

Взяття на облік в ДПІ і отримання довідки по формі 4-ОПП;

Допомога при відкритті розрахункового рахунку в банку;

Отримання свідоцтва про державну реєстрацію в районній державній адміністрації;

Резервування найменування;

Оплата державного мита;

Взяття на облік в Фонді обов`язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

Взяття на облік в Фонді обов`язкового соціального страхування від тимчасової втрати працездатності;

Надання юридичної адреси в різних районах м. Києва (при необхідності, за додаткові кошти - від 700 грн.);

Взяття на облік в Центрі зайнятості;

Взяття на облік в Пенсійному фонді;

Отримання довідки статистики про присвоєння кодів КВЕД;

Виготовлення печатки (і штампів по домовленості);

Взяття на облік в якості платника ПДВ або єдиного податку.

Строк реєстрації ТОВ - 10 днів. Вартість послуг по реєстрації ТОВ від 1500 гривень. З урахуванням вимог Цивільного і Господарського кодексів, для державної реєстрації ТОВ потрібні такі документи:

рішення власників майна чи уповноваженого ними органу (наприклад, протокол установчих зборів);

статут ТОВ;

документи, що свідчать про сплату засновниками не менше 30% внеску в статутний капітал товариства;

реєстраційна картка встановленого зразка;

документ, що свідчить про сплату за державну реєстрацію;

Після 10-денного терміну реєстрації ТОВ підприємство отримує свідоцтво про державну реєстрацію.

2. Характеристика асортименту продукції

Робота з формування асортименту товарів у магазинах повинна, як правило, закінчуватися розробкою для них обов'язкових асортиментних переліків, передбачених "Порядком заняття торговельною діяльністю і правилами торговельного обслуговування населення". При розробці асортиментних переліків керуються такими загальними вимогами:

- мати в магазинах якнайширший асортимент товарів, який допускається наявністю обігових коштів, обсягом товарообігу і нормативами товарних запасів, з включенням при цьому в асортимент випадкових товарів, що не відповідають призначенню і профілю магазину;

- надавати, асортименту товарів необхідну стійкість і одночасно певну гнучкість, пристосовуючи його до змін попиту населення, сезонних коливань тощо;

- забезпечувати за допомогою відповідного підбору товарів умови для зростання товарообігу і підвищення ефективності роботи магазинів.

Установлений для кожного магазину асортимент товарів піддається постійним змінам під впливом виробництва товарів і купівельного попиту населення. Тому необхідно систематично вивчати ці зміни й ураховувати їх для того щоб вчасно вносити необхідні корективи в обов'язкові асортиментні переліки магазинів. При цьому одні товари можуть бути виключені з обов'язкового асортиментного переліку, інші -- включені до нього. Ураховуючи динамічні зміни попиту населення й умов діяльності підприємств для магазинів (споживчих комплексів у великих магазинах), рекомендується розробляти поточні і довгострокові асортиментні переліки. Поточний перелік визначає асортиментний набір товарів на найближчий період виходячи з наявності обігових коштів, товарних ресурсів і асортименту товарів, що випускається промисловістю. Довгострокова модель асортименту передбачає повне задоволення попиту населення в товарах даного споживчого призначення з урахуванням розширення виробничого асортименту товарів. Проект асортиментного переліку розробляють компетентні працівники магазину -- завідувачі комплексів (відділів, секцій), товарознавці, досвідчені продавці-консультанти з залученням маркетологів. Асортиментний перелік магазину затверджує його керівництво.Розроблення для магазинів обов'язкових асортиментних переліків товарів сприяють кращому задоволенню попиту покупців, підвищенню відповідальності окремих торгових працівників за постійну наявність у продажу необхідних населенню товарів.У процесі торгівлі передбачається управління товарною номенклатурою з метою забезпечення обов'язкової повноти асортименту в межах товарних груп, стійкості і своєчасної пропозиції. Управління асортиментом товарів пов'язано з його кількісною оцінкою, яка здійснюється за допомогою коефіцієнтів повноти і стійкості (стабільності) асортименту.

Удосконалення організації торговельного обслуговування населення і підвищення економічної ефективності підприємств роздрібної торгівлі багато в чому залежать від правильного формування асортименту товарів у магазинах. Під час формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі найважливішою вимогою є максимальне задоволеній попиту покупців при найменших затратах часу на їх придбання при забезпеченні прибуткової роботи магазинів. Національне розміщення асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі досягається впровадженням таких основних принципів:

- досягнення якнайповнішої відповідності між обсягом і структурою виробництва товарів народного споживання і розумними, науково обґрунтованими потребами населення;

- забезпечення оптимальної відповідності в процесі розвитку особистості, її матеріальних і духовних запитів;

- досягнення високої економічної та соціальної ефективності виробництва і споживання товарів;

- створення у найбільш наближеній до населення торговельній мережі стійкого асортименту товарів повсякденного попиту;

- концентрація торгівлі товарами складного асортименту в торговельних центрах, універсамах і універмагах;

- формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі за споживчими комплексами;

- включення в асортимент продовольчих магазинів широкого асортименту супутніх непродовольчих товарів;

- раціональний розподіл торговельних площ під реалізацію різних груп товарів. Вихідними даними під час формування асортименту товарів у торговельній мережі «Колібріс» є: чисельність населення де розміщена торгова точка; особливості попиту; існуюча матеріально-технічна база; спеціалізація магазинів, наявність підприємств-конкурентів, їх розміщення тощо. Звичайно, в кожному магазині неможливо й економічно невигідно забезпечити наявність усього торговельного асортименту товарів. Тому для кожного магазину повинен бути підібраний оптимальний асортимент товарів, який би дозволив, з одного боку, створити найкращі умови для покупців для придбання товарів, а з другого -- забезпечити рентабельність роботи магазину.Процес формування асортименту товарів у магазинах складається з трьох етапів.На першому етапі встановлюється груповий асортимент товарів, чим визначається асортиментний профіль підприємства. Ця робота проводиться на основі маркетингових досліджень, які є основою вибору цільового ринку. Не вибравши цільового ринку, на якому здійснюватиметься торговельна діяльність, неможливо планувати асортимент товарів, технологію роботи магазину, рівень цін, засоби реклами і т. ін.Як уже зазначалося вихідними даними для визначення групового асортименту конкретного магазину є чисельність населення, його густота, особливості попиту, існуюча матеріально-технічна база, наявність магазинів-конкурентів, їх розміщення тощо. Сучасні підприємства роздрібної торгівлі, визначаючи для себе цільові ринки, мають орієнтуватися, які саме покупці будуть їх цільовими клієнтами. Так магазини ТМ «Колібіс» орієнтуються на все населення, оскільки в даних супермаркетах продаються як продукти харчування, так і товари повсякденного попиту - а саме побутова хімія, та товари для дому, а також іграшки та канцтовари. Разом з тим дуже багато роздрібних торговельних підприємств, фірм не мають чіткого уявлення про свої цільові ринки або намагаються орієнтуватися на всі категорії покупців, у результаті не задовольняючи жодної. Залежно від цього визначаються місце і роль магазину в загальній системі торговельного обслуговування населення.На другому етапі формування асортименту товарів визначається структура групового асортименту магазину, тобто встановлюється кількісне співвідношення окремих груп товарів.

Структуру групового асортименту встановлюють з урахуванням:

- типу і розміру магазину;

- його технічної оснащеності;

- умов товаропостачання;

- чисельності і складу населення, яке обслуговується підприємством;

- транспортних зв'язків;

- наявності інших підприємств торгівлі та їх спеціалізації.

На третьому етапі визначають розгорнутий асортимент товарів, тобто здійснюють підбір конкретних різновидів товарів у межах кожної товарної групи. Керівництво магазину повинне прийняти рішення про широту асортименту, його глибину, якість і ціни товарів, що пропонуються покупцям, згідно з очікуваннями споживачів вибраного цільового ринку. Саме товарний асортимент є ключовим фактором у конкурентній боротьбі роздрібних торговельних підприємств. Це найвідповідальніший етап, бо весь процес перетворення виробничого асортименту товарів у торговий завершується в магазинах.Під час формування асортименту в продовольчих магазинах необхідно враховувати особливості формування попиту на них. Так, більшість продовольчих товарів -- хліб, м'ясо, жири, молоко, цукор, овочі -- споживаються населенням щодня, тому що вони є основою раціону харчування, і для цих товарів характерні висока частота і постійність попиту. Для повного задоволення потреб населення повинна бути досягнута певна стабільність у формуванні асортименту цих товарів. Постійна наявність широкого і стійкого асортименту цих товарів у магазинах сприяє успішному та ритмічному виконанню планів товарообігу, поліпшенню показників їх діяльності.Споживання інших видів продовольчих товарів, наприклад кондитерських виробів, гастрономічних товарів, фруктів, вин, має періодичний характер, але вони також повинні постійно буде в асортименті магазинів. Поступово частина товарів періодичного попиту переходять у групу товарів постійного попиту, що пов'язано зі зростанням матеріального добробуту нашого народу. Це насамперед характерно для таких товарів, як фрукти, кондитерські вироби.Продовольчі товари мають також ряд специфічних особливостей, які виявляються в процесі їх купівлі і споживання та впливають на характер попиту і його формування. Так, важливе значення мають фактори взаємозамінності (наприклад, при відсутності в продажу олії покупець може придбати маргарин чи смалець) і взаємодоповнюваності (приміром, зі збільшенням споживання м'ясних напівфабрикатів зростає споживання харчових жирів).Попит на багато продовольчих товарів піддається коливанням, зв'язаним із сезонністю виробництва чи споживання. Наприклад, у зимовий період збільшується попит на м'ясні продукти, жири, крупи, макаронні вироби, а у весняно-літній період -- на молочні продукти, морозиво, безалкогольні напої. Виробництво овочів і фруктів має сезонний характер, тому необхідно створювати запаси цих товарів, бо вони користуються попитом протягом усього року. При формуванні асортименту продовольчих товарів ТМ «Колібріс» враховуває необхідність задоволення попиту особливих категорій покупців -- дітей і людей з різними захворюваннями. Тому в асортименті супермаркетів обов'язково є в наявності товари дитячого і дієтичного харчування, для цього обладнанні спеціальні відділи з вітринами.У результаті переходу до ринку в нашій країні утворилася досить велика частка населення з низькими доходами, що призвело до зниження купівельного попиту і стійкості продажу товарів. В зв'язку з цим під час формування асортименту товарів у супермаркетах «Колібріс» забезпечують наявність у продажу однойменних товарів з різними цінами (дешевша та дорожчі). Таким чином можна задовольняти попит різних груп і верств населення згідно з їх грошовими доходами.В асортимент товарів магазинів з продажу продовольчих товарів повинні входити також і супутні непродовольчі товари частого попиту. У найбільш розвинених капіталістичних країнах -- США, Англії, Франції та ін. -- непродовольчі товари становлять у супермаркетах 30--45 % загальної кількості реалізованих товарів. Фахівці з питань організації торгівлі відносять 80 % купівель непродовольчих товарів, придбаних у продовольчих магазинах самообслуговування, до розряду так званих імпульсивних. Дослідженнями встановлено, що частка непродовольчих товарів у загальній кількості найменувань товарів має становити в супермаркетах 25--35 %, а в інших продовольчих магазинах з універсальним асортиментом товарів -- 15--20 %. Асортимент непродовольчих товарів у продовольчих магазинах варто встановлювати згідно з попитом населення, що користується послугами цих підприємств, а також з урахуванням розміщення магазинів з торгівлі непродовольчими товарами даного профілю. Значну питому вагу в асортименті непродовольчих товарів повинні мати товари для дому і парфюмерно-косметичні товари -- приблизно 40 % обігу. Поряд з цим в асортимент продовольчих магазинів включаються також іграшки, посуд, деякі господарські товари, панчішно-шкарпеткові вироби, дрібні текстильні товари, папір, письмове приладдя та ін.

Асортимент компанії дуже різноманітний, тут ви зможете задовольнити будь-які потреби. Колібріс пропонує товари як харчового так і промислового призначення. Можна також придбати одяг, побутову техніку, товари для створення затишку в домі та ін. Супермаркет характеризується широким вибором серед різних торгових марок, продукцію будь-якого виду і призначення можна розподілити по класу та доступності.

У магазині існують такі відділи:

1) «Рибні товари» (риба морожена, солона, копчена, рибні консерви, морепродукти, олія рослинна, заморожені напівфабрикати);

2) «Гастрономія» (всі види ковбас, бита морожена птах, м'ясопродукти, м'ясні консерви, сири, маргаринова продукція);

3) «Молоко, молочні товари» (молоко, молочно-кислі товари, майонез, консервовані продукти молочні та плодово-овочеві);

4) «Бакалійні товари» (цукор, сіль, крупи, спеції, приправи, кондитерські товари);

5) «Хліб, хлібобулочні вироби» (хліб і булочні вироби, бубличні і сухарні вироби);

7) «Фототовари» (фотоплівка, фотоапарати та супутні товари);

8) «Побутова хімія» - (парфумерія, побутова хімія);

9) «Кондитерські товари» (чай, кава, шоколад, цукеркові, карамельні вироби, морозиво штучне, газовані напої, пастильно вироби);

10) «Вино-горілчаний» відділ (лікеро-горілчана продукція, тютюнові вироби, соки, мінеральні води, супутня продукція).

Така різноманітність товарів, яка є в магазині «Колібріс» дозволяє залучити до магазину більше споживачів товарів з різноманітними потребами. Це підвищує популярність магазину, його рентабельність та прибутковість.

Перевіряючи якість товарів, яка знаходиться на торгівельному підприємстві, тобто в магазині «Колібріс», перевіряють сертифікати якості та терміни реалізації продукції. Окрім ознайомлення з документами на продукцію якість товару можна перевірити за допомогою зовнішнього огляду, тобто за органолептичними ознаками.

На нашому підприємстві на формування асортименту впливають загальні чинники.

Причини формування асортименту:

· Збереження відповідності товарного асортименту характеризується особливостями попиту населення з метою найбільш його повного задоволення;

· Визначається оптимальна широта , глибина асортименту товарів для кожного магазину з урахуванням їхньої товарної специфікації, типізації, зони діяльності та величини торгівельної площі;

· Забезпечення постійної наявності у продажу сталого асортименту товарів відповідно до попиту населення;

· Максимальне наближення до покупців повсякденного попиту і простого асортименту та концентрації товарів складного асортименту у відносно невеликих кількостях спеціалізованих і універсальних магазинів, які мають можливість для показу і реалізації всього асортименту товарів;

· Економічна ефективність роботи магазину.

Є три етапи формування асортименту:

I. Здійснюється розподіл асортименту між підприємствами роздрібної торгівлі, розташованими на території села, міста, району;

II. Полягає в установці групової структури асортименту для кожного торгового підприємства з урахуванням його типу та площі торгового залу. Визначається асортиментний профіль;

III. . Полягає у формуванні внутрішньо групового асортименту в кожному магазині, тобто здійснюється добір конкретних різновидів товарів кожної групи за різними ознаками з урахуванням купівельного попиту населення та прибутковості торгівлі.

3. Основні показники роботи на підприємстві

На прикладі супермаркету Колібріс можемо ознайомитися з використанням робочого часу і проаналізувати те, наскільки доцільно сформований режим робочого дня у торговій точці.

Режим роботи магазину з 8 до 23 години щодня, без вихідних. Персонал має забезпечувати належне обслуговування за час роботи супермаркету. Для цього на кожний відділ готуються окремі продавці, які працюють в 2 зміни (7 днів через 7). Є відділи, в яких працює один продавець на три секції. Це, звичайно, стосується товарів найменш поширеного вжитку.

Основний час роботи триває близько 12 годин (з 9 до 21). Саме в ці години сконцентрована більша частка трудових ресурсів у відділах. Це обумовлене необхідністю постійного поновлення товару на полицях через високий товарооборот. Час до 9 та після 21 призначений переважно для проведення заходів щодо підготовки робочого місця на наступний робочий день. Зазвичай, залишається по одному працівнику з кожного відділу, при цьому графік відпрацювання наднормового робочого дня подається і затверджується завідуючим відділом.

Магазин не працює в нічний час. Адже це буде неефективно і призводитиме до зайвих витрат, насамперед комунальних платежів, а також виплат по заробітній платі, адже за КЗПП, робота в нічні години має оплачуватися за подвійним тарифом.

За період існування супермаркету Колібріс, магазин не мав простоїв, не було випадків довгострокового припинення роботи з тих чи інших причин. Це говорить про стабільну і налагоджену роботу структури, конструктивне розподілення навантаження на обладнання та трудові ресурси.

Для досягнення максимальних результатів за мінімальних затрат, враховуючи умови існування кризи та стрімкого скорочення персоналу, керівництво ТОВ Колібріс надає змогу додаткового навчання своїх робітників. Мається на увазі не підвищення кваліфікації в межах своєї групи товарів, а додаткове навчання всіх працівників на випадок необхідності заміни робітника в іншому відділі. Тобто, в перспективі робітники Країни повинні будуть знати практично весь асортимент магазину . Цей крок дозволяє зекономити кошти, час, а головне - знизить можливість скорочення персоналу. Матимуть місце лише звільнення через порушення трудової дисципліни.

4. Закупівельна діяльність підприємства

Підприємство «Колібріс» при закупівельній діяльності спирається на основі договору купівлі - продажу.

За договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Це сплатний, двосторонній і консенсуальний договір. Він спрямований на безповоротне відчуження продавцем майна і перехід його у власність покупця, і, отже, є юридичною підставою виникнення такого зобов'язального правовідношення, яке обумовлює в покупця абсолютне речове право.

Договір купівлі - продажу, як правило, має одноразовий характер і укладається переважно на те майно, яке є в наявності і підготовлене для відчуження. Продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна лише у грошовому вираженні. Оплата придбаного майна повинна здійснюватися у національній валюті України -- гривні, за винятком випадків, передбачених законом.

Договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника -- переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, що затверджується уповноваженим органом.

Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року на суму коштів не більше 15 відсотків вартості, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Договір про закупівлю - договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари за державні кошти

Закон встановлює незмінність умов договору (окрім випадку зменшення обсягу та ціни)

Договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника -- переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, що затверджується уповноваженим органом.

Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року на суму коштів не більше 15 відсотків вартості, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Копія укладеного договору про закупівлю подається уповноваженому органу на його вимогу.

Договір про закупівлю, укладений в період зупинення процедури закупівлі у зв'язку з поданням скарги, визнається недійсним відповідно до закону представника постачальника. Ефективність закупівельної роботи прямо залежить від правильного вибору джерел оптових закупівель і конкретних постачальників товарів.

Вибір джерел закупівель і конкретних постачальників здійснюється після складання плану надходження товарів на підприємство. В умовах ринку це -- дуже важка справа, а помилки у виборі можуть коштувати для підприємств дуже дорого. Джерелом інформації для складання списку постачальників є вивчення ринку товарів.

Надзвичайно важливе значення має одержання правдивої інформації щодо майбутніх постачальників. Її можна отримати за допомогою прямого і непрямого методів.

Одержання інформації прямо називають первинним дослідженням ринку. Його базою є такі чотири джерела:

-- контакти з постачальниками, їх конкурентами;

-- контакти з посередникам;

-- відвідування ярмарків і виставок, що надає багату інформацію щодо асортименту і якості товарів, цін на них тощо;

-- поїздки на підприємства-постачальники, їх огляд, що дозволяє зробити висновок про здатність підприємства виконувати замовлення, про його технічні можливості в частині надання послуг.

Непряме вивчення ринку (вторинне), на відміну від первинного (прямого), базується на використанні вже наявних документів. Цей метод дешевший проти первинного. Вихідними даними для вивчення ринку служать:

-- огляди стану кон'юнктури ринку, біржові бюлетені, що містять дані про зміну цін;

-- фірмові журнали, що випускаються торгово-промисловими палатами, а також постачальниками;

-- пропозиції про продаж, що містяться в спеціальних журналах і каталогах брошурах, проспектах.

Кількість постачальників, які братимуть участь у поставках кожного виду товару, залежить від необхідної кількості товарів та кон'юнктури ринку. Ці питання повинні вирішуватися комерційною службою підприємств. Якщо підприємство закуповує товари в одного постачальника, то можна налагодити тісні ділові контакти й установити взаємовигідні форми ділових відносин, пов'язаних з наданням споживачам знижок з ціни і додатковими формами обслуговування. Однак при цьому значно зростає ймовірність зриву поставок товарів (навіть з незалежних від постачальника причин).

5. Організація заробітної плати

На кожному підприємстві існує певна система оплати праці, в залежності від виду та складності робіт. Нам відомо, що існують дві форми оплати праці: погодинна та відрядна.

Для того, щоб мала місце відрядна форма оплати праці, потрібно виміряти обсяг виконаних робіт, чи то в кількісних показниках, якщо йдеться про виготовлення одиниць продукції, чи то грошових, якщо заробітна плата залежить від суми реалізованого товару.

ТОВ Колібріс використовує обидві форми оплати, окремо для певних груп працівників.

Працівники відділів, вантажники, погодинні працівники отримують заробітну плату у вигляді фіксованої ставки за заплановані для опрацювання години. Також вони мають можливість отримувати надбавки у вигляді доплат за набуту категорію, трудовий стаж, відпрацьовані наднормові дні. Від цих показників буде залежати коефіцієнт, який або збільшуватиме зарплату або зменшуватиме, оскільки отримання штрафних санкцій, попереджень за неналежне виконання трудових обов'язків призводитиме до зниження цього коефіцієнту.

Працівники касової зони мають іншу систему оплати праці. Вони також отримують фіксовану ставку, в додаток до цього вони отримують певний відсоток від проведеного через касу товару. Працівники спеціалізованих кас та кас експрес-обслуговування отримують зарплату на тій самій основі, що й звичайні продавці-консультанти, тобто погодинна.

Для того, щоб врегулювати такий розподіл касової зони, вирішили, що доцільною буде певна міграція, тобто касир загальної каси також працює на експрес, і навпаки.

Як вже згадувалося вище, надбавку до заробітної плати можна отримати за набуту категорію. Для цього, підприємство надає змогу робітникам не лише перевірити власні знання стосовно підпорядкованої йому продукції, а й вдосконалити їх, після проходження такого тренінгу йде складання іспиту у формі тестування. В разі набрання певної суми балів, робітник отримує категорію і в подальшому може її підвищувати.



6. Маркетингова діяльність підприємства

Маркетинговий комплекс - сукупність маркетингових засобів, що піддаються контролю, які компанія використовує для отримання бажаної реакції цільового ринку. Маркетингові засоби можна поділити на чотири основні групи: товар, ціна, розподіл, просування; так звані "4Ps": product (продукт, товар), price (ціна), place (місце, розподіл, збут), promotion (просування) .

Товар становить комбінацію товарів і обслуговування, які компанія пропонує цільовому ринку.

Перша група включає інструменти, які передусім націлено на задоволення потреб потенційного споживача, таких як різноманітність товарів, їхня якість, дизайн, характеристики, торгові марки, упаковка, розміри, супровідні послуги тощо.

Ціна - кількість грошей, яку повинні сплатити покупці, щоб отримати товар.

Друга група включає інструменти, які в основному визначають розмір і способи оплати в обмін на товар або послугу. Це ціни, знижки, виплати, терміни оплати тощо.

Розподіл товару - дії компанії, які роблять товар доступним цільовим споживачам.

Третя група інструментів визначає інтенсивність і спосіб представлення товару або послуги. Наприклад, вибір каналів збуту або використання наявних магазинів і їх місцезнаходження.

Просування товару - дії, за допомогою яких компанії поширюють інформацію про переваги товару та переконують цільових споживачів купувати його.

Ціна - кількість грошей, яку повинні сплатити покупці, щоб отримати товар.

Друга група включає інструменти, які в основному визначають розмір і способи оплати в обмін на товар або послугу. Це ціни, знижки, виплати, терміни оплати тощо.

Розподіл товару - дії компанії, які роблять товар доступним цільовим споживачам.

Третя група інструментів визначає інтенсивність і спосіб представлення товару або послуги. Наприклад, вибір каналів збуту або використання наявних магазинів і їх місцезнаходження.

Просування товару - дії, за допомогою яких компанії поширюють інформацію про переваги товару та переконують цільових споживачів купувати його.

Маркетингова діяльність на підприємстві являє собою систему з 3-х елементів: організаційно-управлінського, дослідницького та контрольного. Завдання організаційно-управлінського елементу - забезпечення необхідною інформацією та координування роботи з орієнтацією на вимоги ринку. Функції: збір, обробка та зберігання інформації, підготовка даних для прийняття управлінських рішень, формування попиту і стимулювання збуту продукції.

Маркетингові функції на підприємстві виконує менеджер по збуту, комерційний директор та сам генеральний директор. Основні функції маркетингу можна виділити, як:

- аналіз та прогнозування ринку збуту;

- аналіз конкуренції, попиту, цінової політики в галузі;

- оцінка конкурентоспроможності продукції;

- обґрунтування та проведення рекламних заходів.

Управління діяльністю на підприємстві розділяється на 3 рівні: стратегічний, тактичний та оперативний. Вид стратегії, тактики та оперативні рішення розробляються менеджером по збуту і затверджуються генеральним директором.

Стратегією маркетингової діяльності ПП "Колібріс" є завоювання лідируючих позицій на ринку постачання продовольчих товарів, довіри споживачів.

Відділ маркетингу вивчає і формує попит на продукцію, пристосовує до нього виробництво, вибирає оптимальний канал поставки продукції споживачам, стимулює збут продукції. Крім цього, проводить вивчення сильних і слабких сторін конкурентів; систематичне вивчення потенціалу ринку та запитів споживачів продукції. При цьому, дякуючи конкретній інформації від споживачів продукції, з врахуванням даних про стан ринку, визначає сильні та слабкі сторони підприємства, аналізує ситуацію для задоволення запитів споживачів краще від конкурентів з більш низькою ціною. Проводиться вдосконалення продукції, покращення якості, її привабливості.

Все це проводиться для того, щоб:

Визначити майбутній облік підприємства, визначення цінностей та норм і майбутніх завдань із виробництва панчох, його цілі.

Визначення процесів розвитку підприємства, готовності до адаптації в процесі розвитку, культура виробництва, яка сприяє цим процесам, вивчення економічного ризику.

Визначення сильних сторін свого підприємства та слабких сторін конкурентів, концентрація уваги на вирішенні проблем, які не можуть вирішити конкуренти або вирішують погано; визначення систем інформації про конкурентів.

Визначення проблем споживачів; визначення проблем ринку; які умови ринку підприємство може виконати краще, ніж раніше.

Визначення проблем покращення обслуговування споживачів; покращення якості та зовнішнього вигляду виробів; збереження індивідуальності підприємства та його виробів.

З метою формування попиту на продукцію відділ маркетингу організовує товарну рекламу, тобто пропаганду споживчих якостей та послуг.

Відділ маркетингу в магазині “Колібріс” представляє підприємство на оптових ярмарках, виставках, веде переговори про заключення угод, контрактів на поставку продукції на експорт, прямі поставки, бартер.

Крім того, вносить на розгляд затверджені пропозиції про ефективну організацію системи товароруху по збуту продукції, вносить рекомендації про покращення реклами, вимоги до якості.

На підприємстві цілі із завоювання частки ринку розробляє директор із питань маркетингу і збуту продукції, а розробкою маркетингового бюджету займається фінансова група підприємства.

Відділ маркетингу бере участь в управлінні науково-дослідною роботою та виробництвом за допомогою участі в розробці комплексної програми науково-дослідної роботи, складання дослідної партії зразків, аналіз якості виготовлення продукції.

Для забезпечення досягнення цілей виконання всі функції підприємства мають узгоджуватися. Однак , на практиці при їх здійсненні виникають внутрішні конфлікти. Це відбувається або через розходження у поглядах на те, що краще відповідає інтересам підприємства, або через відмінність інтересів, через стереотипи й упередження, що існують в структурних підрозділах.

На підприємстві в умовах маркетингової орієнтації кожна функція має працювати на задоволення клієнта. Тому всім підрозділам необхідно працювати спільно, щоб задовольнити потреби й очікування клієнтів. Віце-президент із маркетингу повинен, по-перше, координувати внутрішню маркетингову діяльність підприємства і, по-друге, координувати маркетинг та інші функції - фінанси, виробництво.



7. Фінансування маркетингової діяльності підприємства

Витрати на маркетинг - сукупність витрат, необхідних для здійснення маркетингової діяльності та маркетингових заходів щодо формування і відтворення попиту на товари та послуги. Основні складові витрат на маркетинг: управлінські витрати, заробітна плата персоналу служби маркетингу, амортизаційні відрахування; матеріали і ресурси для нормального функціонування служби маркетингу і відповідно витрати по розробці товарної, цінової, комунікативної, збутової та дистрибутивної політики.

Фінансування маркетингової діяльності будь-якого підприємства здійснюється в межах коштів, передбачених у бюджеті самого підприємства на поточний рік, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством України.

В ситемі маркетингової діяльності підприємства фінансування маркетингу здійснюється за окреми елементами. Так підприємства постійно здійснюють витрачання коштів на збутову діяльність, рекламу своєї продукції,

Для аналізу витрат на маркетинг використовуються наступні показники:

К1 = витрати на персонал департаменту маркетингу/ обсяг продаж

К2 = витрати на рекламу / обсяг продаж

К3 = витрати на просування продажів / обсяг продаж. [11; 235 c.]

Просування продаж варто розглядати, як сукупність видів діяльності або ряду ініціатив, що відповідно до різних потреб і наявних засобів і ресурсів забезпечують адекватний розвиток самих продаж, створюючи спонукальні причини для клієнтури придбати продукцію підприємства. Під витратами на просування продаж розуміються витрати на прямий маркетинг, зв'язки з громадськістю, що стимулює діяльність.

Зазвичай формування кошторису витрат на маркетинг здійснюється в одній із частин річного плану маркетингу. Тут фіксуються суми асигнувань на маркетинг та їх розподіл. Витрати на маркетинг включаються у собівартість продукції, підвищуючи її величину.

У цілому при розробці кошторису витрат маркетингу визначають джерела фінансування наміченого комплексу заходів таким чином, щоб собівартість продукції не була надмірно підвищена, це може призвести до зниження прибутку й підвищення цін, що, в свою чергу, зумовить падіння обсягу продажу.

Тому має бути прийняте компромісне рішення: які затрати відносити на собівартість, а які здійснювати за рахунок фондів економічного стимулювання. Не варто забувати й про те, що спостерігається така закономірність: чим більше витрачено на маркетинг, тим більші обсяги продажу й сума прибутку. Загальна величина коштів, асигнованих на маркетинг при виробленні стратегії маркетингу, визначається: [15]

1) методом фіксованого відсотка;

2) методом аналогії.

У першому випадку керівництво підприємства на основі досвіду визначає обсяг коштів на маркетинг як певний відсоток від планового обсягу продажу або прибутку.

8. Форми і методи раціонального товаропостачання, порядок організації збуту товарів, форми продажу товарів

В магазині «Колібріс» добре організована система товаропостачання. Тут завезення товарів здійснюється згідно графіку завезення товарів в магазині. При цьому організація товаропостачання в магазині включає в себе дві форми, за якими здійснюється товаропостачання: транзитна та складська.

При транзитній формі товаропостачання товари надходять безпосередньо до самого магазину оминаючи склади. При такому методі до магазину надходять товари простого асортименту, які не потребують додаткового підсортування. Транзитна форма товаропостачання сприяє прискоренню обігу товарів, зменшенню повторних перевезень і кількості завантажувально-розвантажувальних операцій, зниженню рівня витрат товарів. Окрім транзитної форми товаропостачання в магазині «Колібріс» використовують також і складську, при якій товари надходять в магазин з власних складів. При цьому саме на складі здійснюється комплектування та сортування товарів та інші операції. Складська форма товаропостачання дозволяє забезпечити концентрацію товарних запасів на складах магазину, забезпечити в магазині більш широкий асортимент товарів і безперебійну торгівлю ними з меншими поточними запасами.

Організація процесу товаропостачання суттєво залежить від того , беруть у ньому безпосередню участь працівники магазину чи процес товаропостачання в магазині здійснюється без них. З врахуванням цієї ознаки розрізняють 2 методи товаропостачання: децентралізований і централізований. Магазин «Колібріс» використовує централізований метод товаропостачання, при якому товари до магазину завозяться автотранспортом постачальника.

Ефективний збут вимагає планування та перспективу, тож таким чином, для підвищення ефективності збуту в магазині «Колібріс» підбирається цілий пакет стимулюючих заходів, включаючи рекламу, внутрішньо магазинні промоушн-акції. Раз на тиждень проводиться обговорення ходу виконання запланованих заходів для стимулювання продажу, уточнюється черговий тижневий план, а плани на наступні тижні обговорюються і коректуються. Доповнення вносять раз на місяць. Окрім всього цього для ефективного збуту в магазині з постачальниками укладають довгострокові контракти, щоб найкраще та найбільш вигідно задовольнити потреби споживачів. Відділ реклами планує спеціальні заходи заздалегідь, що теж є великим фактором під час організації системи збуту.

В магазині «Колібріс» використовується така форма продажу товарів як магазинна форма. При такій формі покупцям в магазині надається найширший асортимент товарів та можливість їх вибору, а застосування сучасного обладнання, правильної організації торгово-технологічного процесу, раціональної спрямованості потоків покупців, застосування гарної викладки товарів значно спрощують процес вибору товарів, підвищують культуру обслуговування.

9. Організація комерційної діяльності із роздрібного продажу товарів та аналіз купівельного попиту

ТзОВ «Колібріс» реалізує товари безпосередньо населенню, застосовуючи специфічні способи та методи роздрібної торгівлі. Торгове обслуговування населення проводиться в спеціально обладнаних і влаштованих торгових приміщеннях, що призначені для найкращого обслуговування населення, формування асортименту і можливості його оперативної заміни у відповідності з змінами попиту населення, постійного вивчення запитів покупців, вміння запропонувати і продати товар кожному конкретному покупцеві. Важливим елементом комерційної роботи по збуту являється формування оптимального асортименту товарів в магазинах. Він знаходиться у прямій залежності від типу та спеціалізації підприємства. При цьому важливою задачею також являється збереження торгової спеціалізації торгових точок, які обслуговують насамперед першочергові найнеобхідніші потреби населення.В ринкових умовах роздрібна торгівля в Україні орієнтується на розвиток торгівлі у країнах з процвітаючою ринковою економікою, де задіяні великі людські ресурси, залучаються значні фінансові засоби, широко застосовуються результати науково-технічного прогресу. Доля торгівлі в цих країнах в загальному числі зайнятих перевищує 20% загальної кількості працюючого населення. По кількості торгових працівників, кількості магазинів та інших показників, які характеризують рівень розвитку торгівлі, країни СНД і України значно поступаються країнам Західної Європи. Для країн заходу характерним є постійний приплив робочої сили в торгівлю при і так вже значних досягненнях в її застосуванні. Створюються спеціальні служби по вивченню та прогнозуванню споживчого попиту, по контролю за діяльністю магазинів, по аналізу та вивченню ефективності тих чи інших форм і методів торгівлі, по впровадженню стандартизації та маркування, по інформуванню покупців про споживчі якості нових товарів тощо.Розширюється і покращується післяпродажне обслуговування. На цей вид послуг припадає до 5% обігу торгової фірми. В торгівлі цих країн спостерігається процес створення великих магазинів, які створюються на нових місцях, так і за рахунок малоефективних торгових лавок. Торгівля здійснюється методом самообслуговування. Торговий процес повністю механізований. З переходом на самообслуговування змінюєтся склад зайнятих в роздрібній торгівлі. Широко застосовується в торгівлі праця архітекторів, дизайнерів, художників.

Купівельний попит -- це форма виявлення потреб людей у товарах і послугах. Він відображає потребу людей у конкретній кількості товарів певного споживчого призначення, але не всю потребу. А тільки ту, що забезпечена грошовими коштами. Отже, під попитом звичайно розуміється платоспроможна потреба, тобто забезпечена грошима частина потреб населення в товарах, а також у послугах, що реалізуються в товарній формі.Попит являє собою надзвичайно складну економічну категорію, і його необхідно розглядати тільки в поєднанні із законами та категоріями товарного виробництва й обігу. Попит виявляється там, де з'являються товарне виробництво та товарний обіг. Відповідно, купівельний попит -- це економічна категорія, що властива лише товарному виробництву, що виникло на певному етапі розвитку продуктивних сил і суспільного розподілу праці. Розвиток товарного виробництва тягне за собою розвиток товарного обігу, у сфері якого виникає купівельний попит. Ця можливість прихована у подвійному характері товару, що має вартість і споживчу вартість. Звідси витікає важливість ув'язання потреб з платоспроможним попитом.Сучасні методи вивчення та прогнозування структури споживання та платоспроможного попиту потребують аналізу закономірностей розвитку попиту на окремі товари з урахуванням факторів, що впливають на його формування. Всі основні чинники, що характеризують розмаїття причин, під впливом яких формується попит можна об'єднати у такі групи: економічні, соціальні та інші.До економічних чинників належать: рівень розвитку виробництва, його технічні та сировинні можливості;рівень грошових доходів; рівень і співвідношення цін на різні види товарів, готової продукції та послуг;величина товарних ресурсів для продажу населенню та туристам; чисельність і склад населення (контингент туристів); матеріально-технічна база та організація ресторанного господарства; реклама та інформація. Важливими соціальними чинниками є: культурно-освітній рівень; споживчі звички, обумовлені кліматичними та національно-історичними особливостями праці, побуту споживачів. Крім того, ряд чинників впливають на попит вибірково і їх вплив обумовлено певними особливостями, їх можна виділити в групу інших чинників: фізіологічні особливості організму людей; морально-психологічні чинники; інші чинники. Як видно з вищесказаного, розмір попиту залежить від значного числа чинників, що діють нерідко в різних напрямах. Від різного сполучення цих чинників у різні періоди залежить остаточна структура попиту.

10. Реклама в діяльності підприємства

Стосовно реклами існують два протилежних підходи: “широкий” і “раціональний”. При “широкому” підході підприємство витрачає гроші на рекламу, практично не враховуючи витрати, розміщує її в будь-яких виданнях, дає широку радіо і телерекламу. Природно, такий широкий підхід дає хороші результати, але не завжди, правда, пропорційні вкладеним грошам. Так і прибутки далеко кожної фірми можуть подужати такі витрати, тому більш правильно вибирати раціональний підхід до реклами.

Вибір форми раціональної реклами, в основному, залежить від цілей, які ви переслідуєте своїм рекламним оголошенням, від продукту, який ви рекламуєте, і від розміру грошових коштів, якими ви маєте в своєму розпорядженні, а також і від особливостей регіону, в якому ви працюєте. Щоб відповісти на питання: що буде в рекламі, треба вирішити якими формами реклами ми будемо користуватися.

Управління рекламою полягає головним чином в постановці цілей, плануванні заходів, направлених на досягнення цих цілей, у втілюванні планів в життя і контролі за їх здійсненням. Головним знаряддям, що забезпечує виконання всіх цих функцій, є рекламний бюджет. У деякому розумінні вся адміністративна діяльність - огляд проведених, контроль що проводяться і планування майбутніх заходів - зосереджена навколо бюджету. Розробка бюджету сприяє більш точному плануванню. Вона сприяє і найбільш вигідному розподілу ресурсів, і вона ж допомагає тримати витрати в зазделегідь певних рамках. [19; 249 c.]

...