Основні принципи створення ТОВ

Незастосування в наших ринкових умовах західної рекламної практики часто перебільшується. Психологія покупки більшості товарів, особливо масового споживання, в наших покупців такі ж, як у американців або європейців. Тому практично будь-яка рекламна стратегія може бути розроблена по західних методиках.

Рекламно-інформаційна робота оптового підприємства «Колібріс» є трудомісткою та потребує великих затрат праці. Основними елементами реклами , які використовує «Колібріс» є зовнішня та внутрішня реклама. До засобів зовнішньої реклами відносять щити з плакатами і афішами, вивіски, зовнішнє оформлення оптового підприємства, вітрини. Основними засобами внутрішньої реклами «Колібріс» є інтер'єр торгівельного залу, викладання і показ товарів, плакати та афіші.

На оптовому підприємстві особливу роль відводять віконним вітринам як головним засобам реклами товарів. При необхідності широкої реклами окремих видів і груп товарів у вітринах розміщують максимальну кількість товарних зразків.

Інформаційні системи на оптовому підприємстві «Колібріс» подані у вигляді текстових оголошень. Зміст таких оголошень швидко сприймається покупцями завдяки їх короткому тексту. А також до рекламних засобів, які використовуються на оптовому підприємстві та швидко сприймаються покупцями відносять і: зниження цін, торгові купони, які дають право на зниження цін при покупці.

Для того щоб досягнути бажаного рекламного впливу оптове підприємство «Колібріс» готує також платні рекламні оголошення, які публікує у газеті, а також рекламні листівки і проспекти, які є засобом інформації широких мас споживачів про товари, ціни, послуги, які можна одержати на оптову підприємстві.

Щодо вивчення попиту, то на оптовому підприємстві «Колібріс» збирають, обробляють та аналізують інформацію, яка необхідна для прийняття управлінських рішень щодо розвитку комерційних рішень закупівлі та продажу товарів. Перед тим як приступити до роботи з вивчення купівельного попиту перед собою потрібно виділити такі завдання вивчення попиту, а саме виявлення тенденцій і закономірностей розвитку:

- загального обсягу попиту на окремі групи товарів. внутрішньо групової асортиментної структури попиту за розмірами, ростами, кольорами, фасонами;

- структури попиту на однойменні товари, що різняться за видами упаковки й розфасуванням;

- сезонних коливань попиту на окремі товари;

- можливостей збільшення попиту на товари, запаси, яких значно перевищують нормативи;

- вимоги покупців до якості й оформлення товарів.

Окрім всього цього на підприємстві «Колібріс» вивчається асортиментна структура попиту населення, пов'язана з формуванням товарного асортименту в торгівельній мережі, організацією постачання мережі товарами, утворенням і регулюванням товарних запасів, системою замовлень на поставку товарів.

Вивчаючи попит на підприємстві «Колібріс» користуються також аналізами опитування споживачів, торгівельних працівників, експертів із торгівлі. За допомогою опитування отримується таку інформацію як: структуру попиту на окремі товари, який не задовольнили, думку покупців відносно споживчих властивостей і якостей товару та інше.

11. Форми та методи комерційних розрахунків

Магазин «Колібріс» використовує готівкову форму розрахунку та безготівкову.

Готівкові розрахунки слід розуміти як платежі готівкою підприємств і фізичних осіб за реалізовану продукцію, а також за операціями, що безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна. (Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637, затверджене НБУ від 15.12.2004 р.).

Готівкові розрахунки передбачають розрахунки не лише за реалізовану продукцію, а й за позареалізаційними операціями. До позареалізаційних належать надходження від таких операцій: погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позичками, безплатно отримані кошти, відшкодування матеріальної допомоги, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг майно, роялті, дохід від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум та інші надходження.

Підприємства всіх форм власності, які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках власні кошти, можуть здійснювати розрахунки за грошовими зобов'язаннями у готівковій формі у порядку, встановленому законодавством України. Слід зазначити, що підприємства, які відкрили такі рахунки в установах банків також мають право застосовувати готівкові розрахунки між собою та з іншими підприємцями і фізичними особами як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки з каси підприємства.

При цьому готівкові розрахунки здійснюються через:

- реєстратори розрахункових операцій (РРО) або з використанням розрахункових квитанцій (РК);

- касу підприємства - з оформленням прибуткових касових ордерів;

- установи банків - шляхом внесення готівки на відповідні рахунки.

Більшість операцій з отримання готівкових грошових коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг потребують застосування РРО чи РК.

Готівкова форма розрахунків має свої позитивні та негативні сторони.

Перевагами готівкової форми розрахунків є такі:

* повна гарантія платежів;

* висока швидкість платежів;

* неможливість виникнення дебіторської заборгованості.

Водночас слід визначити такі основні недоліки готівкової форми розрахунків: висока вартість обслуговування, зокрема, здійснення касових операцій, необхідність інкасування, збереження тощо;

* необхідність особистої присутності продавця і покупця;

* обов'язковий збіг моменту відпуску товару та його оплати;

* незручність здійснення розрахунків;

* розрахунки готівкою можуть застосовуватись у міжгосподарських взаємовідносинах, якщо це невеликі за сумою платежі.

Для приймання, зберігання та витрачання готівки підприємства повинні мати касу. Відповідальною особою в касі підприємства є касир. Він несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей.

Розрахунки готівкою здійснюють із застосуванням прибуткових і видаткових касових ордерів, касових і товарних чеків, інших розрахункових документів, які підтверджують факт продажу товарів або надання послуг.

Згідно з чинним законодавством України підприємство має самостійно встановлювати ліміт залишку готівки в касі, тобто граничний розмір готівки, який може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня.

При розрахунку ліміту каси підприємство повинно враховувати режим і специфіку роботи, віддаленість від банку, обсяг касових оборотів за всіма рахунками, тривалість операційного часу банку, наявність домовленості підприємства з банком про інкасацію.

Ліміт каси підприємство встановлює на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника підприємства. Підприємствам дано право вибору методу розрахунку розміру ліміту, крім підприємств торгівлі, громадського харчування та послуг, які мають розраховувати ліміт за показником середньоденного надходження готівки до каси.

Основою розрахунку показника середньоденного надходження готівки до каси є обсяги готівки як сума фактично одержаних грошових коштів від реалізації продукції та позареалізаційних надходжень, до складу яких належать внески готівкою до статутного капіталу.

Розрахунок ліміту каси за показником середньоденної видачі готівки з каси здійснюють на основі виплат готівкою на різні потреби, а також на відрядження (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів).

Усі безготівкові форми розрахунків здійснюються за допомогою таких основних принципів:

- збереження підприємствами грошових коштів в установах банків;

- самостійність вибору підприємством установи банку;

- самостійність вибору підприємством виду і форми розрахунків;

- самостійність розпорядження підприємства своїми коштами в межах чинного законодавства;

- максимальне наближення моменту грошових розрахунків до моменту реалізації продукції;

- здійснення грошових розрахунків у межах коштів на рахунках підприємства.

Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають вище наведені платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладання договорів. Усі текстові елементи бланків мають бути виконані українською мовою.

Пластикові картка - це пластина з нанесеною на ній магнітною смугою або вмонтованою мікросхемою, яка містить ключ до спеціального карткового розрахунку в банку.

За економічним змістом можна виділити кредитні та дебетні картки. Кредитні картки пов'язані з відкриттям кредитної лінії у банку, що дає можливість власникам користуватися кредитом при купівлі товарів і отриманні касових позик. Дебетні картки призначені для одержання готівкових коштів у банківських автоматах або покупки товарів з розрахунком через електронні термінали. Кошти при цьому списуються з рахунка власника банку.

12. Показники ефективності КД підприємства

Основними учасниками комерційної діяльності є не тільки підприємницькі структури, але і споживачі (участь яких у лімітно-розподільчій економіці було незначним). Це твердження засноване на тому, що для підприємців найважливішим фактором при укладанні угод є доход (економічна вигода), а для споживачів вигодою є потрібний йому товар (послуга), якщо він більшою мірою задовольняє його потреби (споживчі інтереси). Споживач - не пасивний покупець, а повноправний учасник комерційної діяльності, її регулятор. Таким чином, найважливішим суб'єктом ділових відносин між постачальниками товарів і роздрібним ланкою є саме споживач.

Робота зі закупівель товарів є основною комерційною діяльністю в магазині «Колібріс». Правильно організовані закупівлі дають можливість сформувати оптимальний асортимент для постачання організацій-покупців, здійснювати вплив на виробників товарів відповідно до вимог купівельного попиту, а також забезпечувати ефективну роботу організації торгівлі.

Комерційна робота по закупкам в магазині «Колібріс» складається з наступних етапів:

вивчення і прогнозування попиту;

дослідження ринку постачальників;

вибір оптимального постачальника;

встановлення господарських зв'язків.

Для вирішення поставлених завдань та забезпечення процесу закупівель товарів першим етапом комерційної роботи є вивчення та прогнозування купівельного попиту покупців.

Основними джерелами інформації про попит покупців ТОВ «Domo», є:

- статистична звітність: структура товарообігу, по окремих видах товару, структура товарних запасів;

- дані оперативного і бухгалтерського обліку: відомості інвентаризацій, облік запасів товарів і т.д.;

- матеріали анкетування, проведених ТОВ «Domo» з вивчення попиту.

Важливою складовою комерційної роботи з роздрібним закупівель товарів в досліджуваній організації є виявлення і вивчення постачальників товарів.

Найбільш часто використовувані джерела інформації про постачальників в ТОВ «Domo» є:

- реклама в засобах масової інформації;

- контакти з представниками виробників, які самі приїжджають в ТОВ «Domo»;

- пропозиції постачальників, що направляються за допомогою телефонного зв'язку;

- комерційна інформація, що розміщується на сайтах мережі Інтернет.

Надходить інформація про потреби і постачальників дозволяє формувати банк даних, який необхідно проаналізувати на підставі спеціальних критеріїв, що дозволяють здійснити відбір прийнятних постачальників. Кількість спеціальних критеріїв може варіюватися від одного до кількох десятків. Все залежить від самої організації.

У магазині «Колібріс», використовують такі критерії вибору постачальника товарів: ціна, якість, умови поставки і надійність партнерів. При отриманні однакових критеріїв у кількох постачальників для виявлення найбільш вигідних умов поставок в магазині «Колібріс» використовуються додаткові критерії:

- фінансове становище постачальника;

- ціна за одиницю товару;

- наявність резервних потужностей:

- терміни виконання екстрених замовлень;

- організація управління якістю;

- віддаленість постачальника від організації.

Размещено на Allbest.ru