Бюджет та податки як інструменти державного регулювання економіки

Податкова система є різновидом відкритої динамічної системи, Це сукупність встановлених у країні податків. Її відкритість означає необхідність аналізу, передусім зовнішніх чинників, під впливом яких відбувається її становлення. Вимога системності полягає в тому, що податки мають бути взаємопов'язані, органічно доповнювати один одного, не суперечити системі в цілому та її елементам. Системний підхід означає, що мають реалізовуватися обидві функції податків. З позиції фіскальної функції податкова система має забезпечити гарантоване і стабільне надходження доходів до бюджету, з позиції регулюючої забезпечувати державі можливість впливу на всі сторони соціально-економічного розвитку суспільства. Податкова система повинна включати досить широке коло податків різної цілеспрямованості, оскільки практично неможливо щоб одночасно в одному податку цілком реалізувалися обидві функції.

Оскільки податки - це по суті продукт еволюції економіки і держави, то податкова система формується перш за все під впливом об'єктивних чинників. У той же час у сучасній демократичній правовій державі запровадження тих чи інших форм оподаткування є результатом волевиявлення членів парламенту, компромісу інтересів різних політичних груп, які у свою чергу представляють інтереси різних верств суспільства.

Становлення відносин між органами державної влади і місцевого самоврядування з приводу розподілу податкових доходів між державним і місцевим бюджетами в Україні має свої особливості:

- нерозвиненість системи місцевих податків і зборів та як наслідок - відсутність у місцевих бюджетів власної доходної бази;

- постійний перегляд переліку і пропорцій розподілу загальнодержавних податків і зборів між державним і місцевими бюджетами;

- відсутність ефективної системи фінансового вирівнювання при великих розбіжностях у податкоспроможності регіонів, що зумовлює великі розриви в обсягах суспільних послуг на душу населення між регіонами.

Щодо складу податкової системи України, то її основу створюють податки, аналогічні тим, які становлять ядро податкових систем більшості сучасних розвинутих країн, що свідчить про загальну закономірність уніфікації оподаткування.

Слід зауважити, що, на відміну від основних податків, які становлять серцевину податкової системи України і склад яких не змінюється, склад решти обов'язкових платежів періодично зазнає змін. Законом УРСР "Про систему оподаткування" в редакції від 25 червня 1991 р. до загальнореспубліканських віднесено 16 податків, зборів та обов'язкових платежів. Згідно з Законом України "Про систему оподаткування" в редакції від 18 лютого 1997 р. (зі змінами, внесеними в наступні роки), податкова система включає 23 загальнодержавні податки і збори. Цей перелік був розширений за рахунок включення: рентних платежів; збору до Державного інноваційного фонду; плати за торговий патент за деякі види підприємницької діяльності; фіксованого сільськогосподарського податку; збору на розвиток виноградарства; єдиний митний збір; гербовий збір. Деякі з цих зборів вже скасовані. В той же час цей перелік включає податки і збори, які на території України ще не справляються (наприклад, податок на нерухомість ще не запроваджено).

Вищезазначене дає можливість зробити висновок про існування в Україні тенденції до розширення переліку податків і зборів, що входять до її податкової системи. Також є тенденція до поєднання у системі особистих та реальних податків. Крім того, простежується тенденція до диференційованого оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності, що працюють без створення юридичної особи, а також зі створенням юридичної особи, а серед останніх - до диференційованого оподаткування, з одного боку, великих і середніх за розмірами підприємств, а з іншого - суб'єктів малого підприємництва. Наслідком такої диференціації стало поєднання в межах однієї податкової системи двох підсистем оподаткування - звичайної для одного виду платників і спрощеної для іншого.

Слід зауважити, що суб'єкти малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, не є платниками багатьох видів податків і зборів, зокрема податку на додану вартість (за винятком, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів єдиним податком за ставкою 6%), прибуткового податку тощо.

Крім обумовлених об'єктивними причинами тенденцій, у розвитку податкової системи України спостерігається така особливість, як обмежене застосування майнових податків, що повинні бути доповненням до особистих. Крім податку на нерухомість до складу податкової системи України поки не входить ще один з поширених у країнах з розвинутою ринковою економікою податків - податок на спадщину і дарування (хоч згідно з законопроектом, що перебуває з 2002 р. на розгляді у парламенті, планується справляти прибутковий податок з громадян зі спадщини та дарування).

Розробляючи податкову політику та впроваджуючи її у життя, органи державної влади повинні базуватися також на методології оподаткування. Методологія оподаткування - це теоретичне, науково-практичне і концептуально-правове обґрунтування сутності поняття "податок" - одночасне дослідження податку як об'єктивної економічної категорії та конкретної форми правових взаємовідносин платників податків з державою.

Органічним елементом методології оподаткування є сфера його методичного забезпечення. Методичні основи оподаткування - це вибір податкових форм й наповнення їх конкретним змістом (прийняття організаційно-правового порядку обчислення і стягнення податків), встановлення прав та обов'язків сторін податкових правовідносин. Створення методик оподаткування, які адекватно відображають стан економіки і політики є логічним завершенням методологічних досліджень податкових проблем у межах кожного етапу податкового реформування.

2.3 Бюджетна та податкова політика України

Бюджетна політика -- це сукупність державних заходів спрямованих на зміцнення доходної частини державного бюджету, посилення соціальної направленості видатків бюджету, створення умов макроекономічної стабілізації. Стратегічною ж метою бюджетної політики є створення державою необхідних економічних, правових та організаційних засад щодо підвищення ролі бюджету як інструменту формування і оптимального розподілу фінансових ресурсів між різними ланками бюджетної системи для ефективного її розвитку, спрямованого на економічне зростання та підвищення життєвого рівня населення. За цих умов активний вплив бюджетної системи на фінансові зв'язки і потоки між різними секторами економіки виступає необхідною умовою для забезпечення економічного росту. Таким чином, бюджетна система повинна бути визначальною формою відносин, що реалізують фінансові інтереси і цілі держави. Звідси головним пріоритетним напрямком бюджетної політики України має стати фінансове оздоровлення підприємств реального сектора шляхом створення сприятливих макроекономічних умов і проведення зваженої податкової реформ

Держава має у своєму розпорядженні цілий ряд інструментів для вирішення протиріч, які виникають у суспільстві. Але провідне місце серед таких інструментів посідають саме податки.

Податкова політика - це діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері встановлення та збирання податків і зборів (обов'язкових платежів) (далі - податків), яка реалізується через визначення платників податків та інших обов'язкових платежів, об'єктів оподаткування і ставок податків; видів податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що справляються на території України, місцевих податків, зборів та інших обов'язкових платежів; основних принципів надання пільг та звільнення від оподаткування.

Податкова політика є основним напрямком здійснення фінансової політики держави.

Загальні засади податкової політики викладено в "Основних положеннях податкової політики в Україні", затверджених постановою Верховної Ради України від 4 грудня 1996 р. Згідно з Основними положеннями система оподаткування в Україні має будуватися на засадах:

стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва; обов'язковості - впровадження норм щодо сплати податків, визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, і встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства; рівнозначності й пропорційності - справляння податків з юридичних осіб у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків на рівні прибутку і пропорційно більших податків на більші доходи; рівності, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включно з нерезидентами) за визначення обов'язків щодо сплати податків; соціальної справедливості - забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення через запровадження економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи; стабільності - забезпечення незмінності податків та їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року; економічної обґрунтованості - встановлення податків на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей, з огляду на необхідність досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами; рівномірності сплати - встановлення строків податків із метою забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування видатків; компетенції - встановлення і скасування податків, а також пільг їх платникам здійснюється відповідно до чинного законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і місцевими радами; єдиного підходу до розроблення податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку, об'єкта оподаткування, джерела сплати податку, податкового періоду, ставок податку, строків і порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг; доступності податкового законодавства для платників податків.

Стабільні, загальновідомі та єдині для всіх принципи податкової політики забезпечують нормальні умови господарювання і поступовий розвиток ринкових відносин. [10, с.607].

Податкова політика забезпечує державі можливість впливу на всі сторони соціально-економічного розвитку суспільства. Ось чому держава й маневрує податками залежно від ситуацій, які складаються в суспільстві, впливаючи на різні сторони діяльності платників податків. Водночас на податкову політику постійно здійснюється тиск з боку платників податків, які зацікавлені у зменшенні податкового навантаження, адже вони здебільшого розглядають податки як засіб зменшення їхніх особистих доходів.

Через податки, пільги та фінансові санкції, а також обов'язки щодо сплати податків і відповідальність за порушення норм податкового законодавства, які виступають невід'ємною частиною системи оподаткування, українська держава висуває єдині вимоги до ефективного ведення господарства в країні. Адже якщо податки економічно не обґрунтовані, вони стримують і розвиток підприємств, і стимули до праці та стають причиною несправедливого перерозподілу доходів між соціальними групами.

Найважливішою функцією податкової політики є забезпечення гарантованого та стабільного надходження доходів до бюджету України.

Податки можуть бути не лише джерелом наповнення бюджетів різних рівнів, а й інструментом стимулювання окремих видів господарської діяльності та обмеження розвитку інших тощо. Свідоме використання державою податків для досягнення певної мети відбувається у рамках податкової політики. Суть, структура та роль системи оподаткування визначаються саме податковою політикою, яка виходить із завдань соціально-економічного розвитку і є виключним правом держави.

Податкова політика має передбачати систему заходів, які проводяться урядом держави, з метою вирішення певних короткострокових та довгострокових завдань, які стоять перед суспільством. До довгострокових завдань належать досягнення економічного зростання, максимального рівня зайнятості населення країни, підвищення рівня його добробуту. Короткостроковими цілями можуть бути: наповнення державного бюджету, досягнення його збалансованості, стимулювання інвестиційної діяльності тощо.

Система оподаткування є одним із найважливіших факторів, які впливають на рішення про інвестування, особливо на прямі, в тому числі іноземні інвестиції. Загальний рівень оподаткування є важливим показником відносної економічної ефективності, який впливає на інвестиції іноземних інвесторів.

В Україні створено податкову систему, яка за своїм складом та структурою подібна до податкових систем розвинутих європейських країн. Але на відміну від ЄС податкова система України не в повній мірі є інструментом підвищення конкурентоспроможності держави та майже не сприяє зростанню економічної активності суб'єктів господарювання. Існуюча система формування державних доходів відображає недосконалість перехідної економіки.

Основними завданнями реформування податкової системи України є зниження податкового навантаження на економіку. У результаті здійснення послідовних заходів, спрямованих на виконання цього завдання, зменшено ставки таких основних податків, як на додану вартість - з 28% до 20%, на прибуток підприємств - з 30% до 25%, запроваджено плоску шкалу оподаткування громадян за ставкою у розмірі 15% (раніше - 13%) і зменшено нарахування на фонд заробітної плати. [19, c. 36]

Цілями податкової політики, а відтак - орієнтирами стратегії податкової політики в Україні є:

- стимулювання динамічного розвитку економіки на принципах економічного зростання;

- забезпечення оптимального наповнення бюджетів та стабільності у сфері державних фінансів;

- структурна перебудова економіки, заохочення інвестиційної та інноваційної діяльності;

- стимулювання розвитку зайнятості та самозайнятості;

- підвищення добробуту населення та розвитку людського капіталу.

Отже, податкова політика повинна неодмінно містити стимулюючі складові, які безпосередньо сприяли би пожвавленню економічного зростання та компенсації втрат податкових надходжень за рахунок зростання податкової бази. Проблема податкової політики української держави на сучасному етапі полягає в оптимізації величини фінансових ресурсів, які мобілізуються до доходів бюджетів різних рівнів і тих грошових засобів, що залишаються в розпорядженні підприємницьких структур.

Урядом України прийнято рішення про істотне зниження податкового навантаження на економіку та перегляд співвідношення діючих податкових регуляторів. Реформування податкової системи України проводитиметься виходячи із стратегічних цілей - побудови соціально-орієнтованої конкурентоспроможної ринкової економіки та інтеграції у європейське співтовариство.

Висновки

Бюджет займає дуже важливе місце у фінансовій системі країни, а значить, має основне значення для розвитку економічної і політичної ситуації в державі. Саме бюджет, показуючи розміри необхідних державі фінансових ресурсів і реально наявних резервів, визначає податковий клімат країни, саме бюджет, фіксуючи конкретні напрями витрачання коштів, процентне співвідношення витрат і доходів по галузях і територіям, є конкретним виразом економічної політики держави. Через бюджет відбувається перерозподіл національного доходу і внутрішнього валового продукту. Бюджет виступає інструментом регулювання і стимулювання економіки, інвестиційної активності, підвищення ефективності виробництва, саме через бюджет здійснюється соціальна політика.

Таким чином, бюджет, об'єднуючи в собі основні фінансові категорії (податки, державні кредити, державні витрати та ін) є провідною ланкою фінансової системи будь-якої держави і грає як важливу економічну, так і політичну роль в будь-якому сучасному товариств, відображає результати макроекономічної політики уряду , а станом сальдо бюджету можна аналізувати стан економіки країни, зазвичай при спаді економії присутній дефіцит бюджету, а при підйомі профіцит.

3 В заключенні необхідно підвести підсумки роботи. По-перше, треба сказати, що саме механізм оподаткування дуже складний і потребує деталізованого розгляду.

Податки - це обов'язкові платежі, які стягуються до бюджетів усіх рівнів з фізичних та юридичних осіб у безспірному порядку. Виходячи із сутності категорійного поняття, податки - це фінансові відносини між державою і платниками податків з приводу відчуження частини знову створеної вартості з метою формування централізованих фондів грошових ресурсів, необхідних для виконання державою її функцій. Таким чином, податки відображають складні економічні відносини і тому мають бути адекватними цим відносинам. В іншому разі вони не зможуть повною мірою виконувати покладені на них функції.

Сутність податків як економічної категорії відображається в їх функціях. В основному податки виконують дві функції: фіскальну та розподільчо-регулюючу. Суть фіскальної функції полягає в тому, що саме за допомогою податків і зборів забезпечується наповнення бюджетів усіх рівнів і відповідно джерел формування доходів держави. Суть розподільчо-регулюючої функції полягає у можливості держави через діяльність податкового механізму забезпечувати процес регулювання соціально-економічних відносин.

Політика податкового регулювання є інструментом державної економічної політики. Від неї напряму залежить ефективність розв'язання економічних та соціальних проблем у державі. Політика податкового регулювання повинна здійснюватися чітким урахуванням фази економічного циклу та рівня економіки.

Одними з найбільш поширених механізмів сучасного оподаткування є податкові пільги та штрафні санкції. Надання пільг стимулює окремі види діяльності, які є пріоритетними для держави на даному етапі її розвитку.

Незважаючи на існування різних способів регулювання, податкова політика в Україні досі не змогла наростити свою ефективність. Через недостатню мобілізацію всіх можливостей та ресурсів країни, регуляторна функція податків не є дієвим регулятором економічних процесів.

Сьогодні податки використовуються як переважний інструмент реалізації фіскальних інтересів, що провокує руйнування економічного потенціалу країни. Основними складовими податкових надходжень до Державного бюджету України є прибутковий податок з громадян (25%), податок на прибуток підприємств (24%), податок на додану вартість (23%), та акцизний збір (10%).

Податкова система України складається із загальнодержавних та місцевих податків і зборів. Склад податкової системи України передбачено Законом «Про систему оподаткування», прийнятим з доповненнями і поправками в редакції 1997р.

Ефективність податкової системи в державі в значній мірі залежить від податкової політики, яку проводить держава. Останнім часом в Україні зафіксовано зростання надходження податків до бюджетів усіх рівнів, але це не є ознакою ефективного проведення податкової політики. Навпаки, податкова політика України не забезпечує підвищення конкурентоспроможності держави та майже не сприяє зростанню економічної активності суб'єктів господарювання. Існуюча система формування державних доходів відображає недосконалість перехідної економіки та потребує реформування.

Список використаної літератури

1. Бєчко П.К. Податкова система. Навч. посібник - К.: Центр навч.. літератури, 2006 - 368с.

2. Василик О.Д. В-Податкова система Украіни: Навч.посіб.-К.:ВАТ "Поліграфкнига".-2004.- 478 с.

3. Вісник Податкової служби України / Офіційне видання Державної податкової адміністрації України // - Січень 2011 року - № 2, - c. 35.

4. Державна фінансова політика та прогнозування доходів бюджету України / М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, Т.І. Єфименко та ін. - К.: НДФІ, 2004. -712 с.

5. Довгалюк В.І., Ярмоленко Ю.Ю. Податкова система: Навч. посібник. - К.: Цент учбової літератури, 2007. - 360 с.

6. Єдина база податкових знань / Державна податкова адміністрація України // - Режим доступу - http://www.sta.gov.ua

7. Закон України "Про систему оподаткування" у редакції від 18 лютого 1997р.

8. Золотока І.А. Податкова система: Навч.посіб.-К.:КНЕУ,2004.-204c .

9. Іванов Ю.Б., Тищенко А.Н. Сучасні проблеми податкової політики: Навч.посіб.-Х.:ВД "ІНЖЕК",2006-328 с.

10. Копєйчиков В.В. Правознавство: Підручник, К.: Юрінком Інтер, 2006,- 736с.

11. Крисоватий А. І. Оподаткування і ринок: умови та можливості поєднання: Монографія. - Тернопіль: Видавництво Карп'ка, 2000. - 246 с.

12. Лекарь С.І. / Особливості розвитку податкової політики в Україні на сучасному етапі // Економіст. - 2010-. - № 2. - с. 30.

13. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. - 362 с.

14. Орлюк О.П. Фінансове право: Навчальний посібник, К.: Юрінком Інтер, 2003,-528с.

15. Олійник О.В., Філон І.В. Податкова система: Навч.посіб.-Київ:Центр навчальної літератури,2006-456 с.

16. Податковий кодекс України - Затверджений ВРУ вiд 02.12.2010 № 2755-VI., та введений в дію з 1 січня 2011 року

17. Податкова система: Підручник / Іванов Ю.Б., Крисоватий А.І., Десятнюк О.М. - К.: Атака, 2006. - 920 с.

18. Податкова система України : Підручник / В.М.Федосов , В.М.Опарін, Г.О. П'ятаченко та ін.; за ред. В.М. Федосова.- К.: Либідь, 2002-216 с.

19. Распоряжение кабинета министров Украины от 19 февраля2007 г. № 56-р. Про схвалення Концепції реформування податкової системи // Вестник налоговой службы. - 2007. №9. - с. 35-45.

20. Система оподаткування та податкова політика: Навч. посібник / Захожай В.Б., Литвиненко Я.В., Захожай К.В., Литвиненко Р.Я. - К.: Центр навчальної літератури; 2006. - 468 с.

21. Система оподаткування та податкова політика: Навч. посібник / Захожай В.Б., Литвиненко Я.В., Захожай К.В., Литвиненко Р.Я. - К.: Центр навчальної літератури; 2006. - 468 с.

22. Скворцов М.М. Все про податки в Україні.- К.: Конкорд, - 2000 .-315 с.

Размещено на Allbest.ru