Аналіз конкурентоспроможності продукції промислового підприємства на прикладі Донецького металургійного заводу

5. При сильному повітряному струмені, що діє разом з високим тиском у верхній частині в сучасних печах, істотна кількість енергії може бути відновлена завдяки використанню турбін розширення. Така турбіна була встановлена в сталеплавильному цеху. Генератор використовує різницю тисків газу на вході і на виході турбіни для вироблення електроенергії. Вироблена потужність дорівнює 6500 кВт, що відповідає виробленню енергії на рівні 58 кВт год на тонну виплавленого металу. Така установка може бути корисною тільки за умови, що доменна піч експлуатується при тиску у верхній частині не менш 40 psi.

6. Пропонується використовувати збагачене киснем повітря для дуття в доменних печах. Використання кисню чи збагаченого киснем повітря зробить сильний вплив на термохімічні й експлуатаційні характеристики доменної печі. При тих же характеристиках дуття буде отримана більш висока температура. При дутті киснем гази доменної печі будуть володіти більшою теплотворною здатністю, чим при дутті повітрям.

Якщо допустити, що співвідношення чадний газ/вуглекислий газ залишається постійним, то теплотворна здатність кисневого дуття газу, що виходить у результаті, буде на рівні 250 БТЕ/см³. Повна величина теплоти газу доменної печі в даних умовах буде така сама, але питома масова витрата при кисневому дутті буде на половину менше, ніж при повітряному дутті. Співвідношення вуглекислий газ/чадний газ ймовірно збільшиться, при цьому роблячи більше тепла в печі, але при цьому буде менше теплотворна здатність газів доменної печі.

З одного боку, оскільки рівень потоку газу знизиться, обсяг доменної печі і розмір повітронагрівачів і компресорів може бути зменшений. З іншого боку, через високу вартість виробництва кисню, застосування кисневого дуття може бути економічно недоцільним у даний час.

7. Позадоменна десульфурація відноситься до тих процесів і технічних прийомів, що використовуються для зниження змісту сірки в гарячому металі зовні доменної печі. У традиційній практиці вміст сірки в доменній печі цілком контролюється добавками вапняку, що сприяє утворенню шлаку з високим вмістом сірки, а також за допомогою зниження вмісту сірки в металургійному коксі. Позадоменна десульфурація розглядається як засіб для виробництва сталі зі зниженим вмістом сірки і як метод підвищення продуктивності доменної печі. За рахунок застосування позадоменної десульфурації можна замість використання палив з низьким вмістом сірки перейти до використання еквівалентів палива з високим вмістом сірки, таким чином, розширюючи діапазон використаного коксу і додаткових палив які могли б бути використані в доменній печі. Позадоменна десульфурація може забезпечити енергозбереження на рівні 0.9 млн. ВТЕ на тонну зробленого гарячого металу. Така економія дозволила б понизити величину енергії, необхідної для виробництва нерафінованої сталі і сталеливарних виробів.

Вигоди від зниження виходу шлаку доменної печі містять у собі зростання виробництва на 3-4% при зниженні обсягу шлаку на 50 кг.

Кілька матеріалів і систем для позадоменної десульфурації використовуються в даний час у США. До них відноситься занурення розтрубів, що містять просочений магнієм кокс (так називаний Mag-Coke), уведення трубок (фурми) з вапном і/чи карбідом кальцію. Більшість провідних виробників сталі використовують у даний час позадоменну десульфурацію в сполученні з різними процесами в доменній печі.

8. Впровадження безупинного лиття сталі.

Велику частину виробленої сталі одержують у вигляді злитків, дозволяючи їм остудитися, а потім їх піддають нагріванню для одержання остаточної продукції. Безупинне лиття має значний потенціал для економії палива, оскільки в ньому відсутня стадія одержання злитків у процесі виробництва сталі, а також зростає вихід продукції приблизно на 10% у порівнянні з технологічним маршрутом одержання злитків.

Існує три типи машин безупинного лиття. В усіх трьох типах рідка сталь відливається в розливочний жолоб з ковша. Шиберний затвор дозволяє рідкій сталі надходити в мульду/ливарну форму й охолоджувальну камеру. В міру просування рідкої сталі через мульду, на ній утвориться тверда оболонка. Термічна усадка призводить до того, що тверда оболонка відокремлюється від мульди, і через низький коефіцієнт температуропровідності рідкої сталі отвердіння центральної частини в мульді відбувається дуже повільно. Температура рідкої сталі в ковші і розливному жолобі повинна контролюватися з великою точністю, щоб забезпечити плинність при мінімальному використанні палива. Як правило, температура випуску плавки при безупинному литті трохи перевищує температуру для відливки зі злитків.

Безупинне лиття має значний потенціал для економії палива в технологічному процесі переробки сталі. Крім економії палива при виробництві стали можна досягти зниження споживання електроенергії за рахунок потенціалу для зростання виходу продукції в порівнянні з технологією одержання злитків. Відповідно до оцінок, за рахунок використання процесу безупинного лиття можна досягти заощадження усіх видів спожитого палива на рівні 5.5%. Хоча безупинне лиття представляється як таке, що має великі переваги, існують певні обмеження, що стримують його поширення:

для деяких сортів високолегованих сплавів сталі досить важко здійснити безупинне лиття, наприклад для кременистої сталі;

устаткування для безупинного лиття вимагає строгого контролю хімічних процесів і температури металу, а також технологічних процедур;

безупинне лиття не дозволяє гнучко змінювати асортимент продукції;

процес вимагає більш тривалого періоду часу для початку роботи устаткування і персоналу;

існуючі заводи оснащені устаткуванням для лиття злитків, що не має потреби в заміні чи його заміна буде дорого коштувати.

9. Підвищення ефективності нагрівального колодязя.

Більшість отриманих у сталеливарному виробництві злитків нагріваються до температури прокатки в нагрівальних колодязях, що використовують тепло газів, що виходять з доменної печі, коксувальної печі, спалювання природного газу і мазуту. Рекуперація теплоти може повертати велику кількість енергії від нагрівальних колодязів.

10. Використання печі повторного нагрівання

Перед прокаткою листових заготовок, квадратних заготовок і брусків потрібно попереднє нагрівання. Існує безліч типів печей повторного нагрівання, наприклад такі, як зі штовхальником безупинної дії, періодично безупинної дії і т.п. Кількість необхідної для повторного нагрівання енергії залежить від типу печі і від таких факторів, як ізоляція, коефіцієнт завантаженості і т.п. Головні шляхи для енергозбереження - використання систем рекуперації тепла, попереднє нагрівання заготовок, а також підігрів повітря для горіння. Можна чекати енергозбереження на рівні 30%.

11. Основні методи енергозбереження в печах для термічної обробки такі:

рекуперація тепла від гарячих газів, що відходять;

заміна печей періодичної дії;

перехід на використання підігрітого повітря для горіння замість холодного - економія 20%;

використання системи рециркуляції гарячих газів.

13. Ще одним перспективним напрямом енергозбереження може бути підвищення рівня автоматизації управління з використанням експертних систем і нейронних мереж зі штучним інтелектом для оптимізації роботи заводу і мінімізації експлуатаційних витрат.

Таким чином, задача підвищення конкурентоспроможності продукції ДМЗ за рахунок енергозбереження має досить широкий спектр напрямів свого вирішення. В сучасних умовах основну увагу доцільно сконцентрувати на формуванні довгострокової програми енергозбереження на ДМЗ, в рамках якої необхідно на базі детального аналізу існуючого технологічного процесу та резервів енергозбереження, які було визначено вище, розробити систему заходів щодо послідовного впровадження на підприємстві енергозберігаючих технологій. Результатом реалізації такої програми буде підвищення конкурентноспроможності продукції не тільки за рахунок зниження енергоємної складової її собівартості, але й за рахунок зростання загальної культури виробництва, формування іміджу підприємства як впроваджувача нових технологій і захисника навколишнього середовища.

3.3 Застосування стратегічного маркетингу як напрям підвищення конкурентоспроможності продукції

Ринковий успіх підприємств значною мірою залежить від своєчасного і ефективного застосування стратегічного маркетингу як найефективнішого засобу вирішення ринкових проблем.

Маркетинг у широкому розумінні - це система управління, яка оперативно досліджує вимоги ринку і відповідає ним. На перших етапах функціонування ринкової економіки позитивні результати давав вже так званий тактичний маркетинг - організація просування і реалізації на ринку конкретного товару (продукції). В сучасних умовах все більшого значення набуває стратегічний маркетинг, який є інструментом прогнозування майбутніх параметрів складних виробничих систем [14]. Система стратегічного маркетингу будується на таких основних принципах:

1. Врахування потреб, стану та динаміки попиту, ринкових тенденцій та кон'юнктури в процесі приймання господарських рішень. Одна з головних задач маркетингу - зрозуміти, чого бажають споживачі. З цього випливає важливість дослідницько-аналітичної функції стратегічного маркетингу.

2. Створення умов щодо максимального пристосування виробництва до вимог ринку, структури й характеру попиту, переслідуючи вигоду не цієї ж хвилини, а прагнучи до довгострокової роботи. Сучасна концепція стратегічного маркетингу базується на тому, що діяльність підприємства (проектно-конструкторська, виробнича, в галузі капітальних вкладень, збуту, сервісу і тощо) заснована на вивченні споживчого попиту і його змін у перспективі. При реалізації концепції маркетингу центр ваги прийняття рішень зміщується від виробничих ланок підприємства до ланок, які відчувають "пульс" ринку.

3. Активний вплив на ринок, та на покупця за допомогою широкого набору заходів, передусім - з метою створення сприятливіших умов для ринкової і в цілому господарської діяльності підприємства, зміни переваг покупця на користь його товарів.

Отже, маркетинг - це така організація управління діяльністю товаровиробників, за якої в основі прийняття господарських рішень лежать не можливості виробництва (істотно, дуже важливі), а вимоги ринку, існуючі й потенційні запити споживачів.

Основні функції стратегічного маркетингу і їх зміст полягають в такому:

- комплексне визначення поточного і прогнозування перспективного ринку і всього зовнішнього середовища підприємства;

- об'єктивна і самокритична оцінка підприємством своїх можливостей, сильних і слабких сторін, виявлення вразливих місць;

- обгрунтування в рамках моделі загальногосподарської діяльності підприємства ринкової стратегії з визначенням її цілей, задач і необхідних для їх досягнення ресурсів і механізмів;

- планування товарної політики, формування й управління товарним асортиментом, виходячи з вимог перспективного ринку та своїх можливостей;

- розробка цінової політики, спрямованої на забезпечення прибутку від реалізації товарів з урахуванням очікуваних вимог споживачів до ціни та вартості споживання товарів і передбачуваного рівня цінової конкуренції;

- формування попиту і заходи щодо стимулювання збуту;

- планування і здійснення збутових операцій;

- управління самою маркетинговою діяльністю.

Кожна з цих функцій важлива сама по собі, однак саме взяті у своїй єдності, у взаємозв'язку та взаємообумовленості, а також у контексті загальної цільової спрямованості вони забезпечують необхідні умови для успішної господарської діяльності підприємства.

Інакше кажучи, стратегічний маркетинг, який розглядається як генеральна господарська функція підприємства, - це системний підхід до виробничо-збутової діяльності з чітко поставленою метою і задачами, що нею визначаються, ретельно розробленими заходами щодо її досягнення, з відповідними організаційно-управлінськими, фінансовими, матеріальними, технологічними, кадровими та іншими засобами для здійснення цих заходів.

Варто підкреслити: оскільки стратегічний маркетинг являє собою певну систему, вивчати і впроваджувати його в практику необхідно лише як щось цілісне. Система маркетингу - це свого роду "управлінський алфавіт". Не можна використовувати алфавіт з цілями, для яких його призначено, усунувши з нього ті або інші літери - в ньому мають бути присутні вони всі - від "А" до "Я" [15].

Послідовне і повномасштабне застосування стратегічного маркетингу, яке передбачає докорінні зміни в характері роботи підприємства, вимагає великої підготовчої роботи, в яку залучається практично весь колектив. Ця робота включає:

а) усвідомлення усіма членами колективу підприємства маркетингу як філософії ділового мислення, що зорієнтована на споживача, його потреби й запити (таким чином створюється єдиний тип мислення, що визначає загальну орієнтованість);

б) чітке усвідомлення керівниками усіх рівнів того, що "може" маркетинг і за яких умов;

в) усвідомлення найвищим керівництвом місця й ролі служби (відділу) маркетингу як засобу підвищення ефективності господарської діяльності підприємства взагалі і ринкової особливо.

Тільки після завершення такого роду аналітико-виховної роботи доцільним є прийняття принципових практичних рішень. При цьому необхідно виходити з того, що чим повніше у задачах маркетингової служби будуть відображені її функції як інтегратора, тим ефективніше будуть застосовані можливості стратегічного маркетингу.

У зв'язку з проблемами конкурентоспроможності особливої уваги заслуговують стадії використання продукції. Найважливішою перевагою, якою може володіти підприємство, повинно стати розпізнавання на ранньому етапі потреб, зовнішніх сил та тенденцій, які для інших залишились непоміченими, проте з часом набудуть важливого значення. Для цього необхідно:

- розпізнавати й обслуговувати тих покупців, чиї потреби випереджують потреби інших;

- досліджувати усіх нових покупців або посередників з метою виявлення змін у конкуренції;

- відшукувати місцевості, де жорстке регулювання споживчих якостей випереджує те, що пізніше буде введене в інших місцях;

- виявляти тенденції у вартості виробничих факторів;

- підтримувати стосунки з дослідницькими центрами;

- вивчати усіх конкурентів, особливо нових і незвичайних з метою протистояння їм.

Розуміючи важливість застосування сучасних ринкових інструментів, на ВАТ “ДМЗ” проведено велику роботу щодо впровадження системи стратегічного планування, створено відділ маркетингу, розроблено Програму стратегічного розвитку і технічного переозброєння, як одну із складових усього комплексу заходів, спрямованих на виживання і розвиток заводу. Вона включена в регіональну Програму науково-технічного розвитку Донбасу як її складова частина. Завершення програми планується до 2010 року. Її реалізація забезпечить річні виробничі потужності в наступному обсязі: але чавуну - 1300 тис.т., по сталі - 1500 тис.т., у т.ч. по безупинно литий слябовій заготівлі - 650 тис.т., по безупинно литий сортовій заготовці -1000 тис.т., по листовому прокату більш 400 тис.т, сортового прокату більш 450 тис.т.

Збільшення обсягів виробництва чавуна і мартенівської сталі, дозволить знизити їхню собівартість, збільшити завантаження наявних потужностей прокатного виробництва, ускладнити сортамент виплавлюваних сталей, у тому числі високолегованих і профілів, що прокочуються. Підвищення обсягу і якості продукції, що випускається, здійснюється за рахунок упровадження сучасних способів виплавки і розливання чавуна, сталі і сертифікації технологічного процесу для забезпечення конкурентспромож-ності на ринку.

Збільшення обсягів виплавки чавуна, поліпшення його якості і зниження собівартості намічене одержати за рахунок реконструкції і модернізації устаткування доменних печей, застосування сучасних технологічних процесів. Прикладом може служити вдмухування пиловугільного палива, збагачення дуття киснем і ін. Управління таким процесом передбачено на базі сучасних електронних засобів ведучих світових виробників. Обов'язковою умовою є устаткування доменних печей сучасними системами аспірації і газоочистки.

Збільшити виробничу потужність мартенівського цеху по рідкій сталі, планується за рахунок застосування сталерозливних ковшів із системою перемішування металу інертними газами, установки шиберних затворів типу Z - 21, реалізації високотемпературного нагрівання сталековшів, модернізації існуючої установки безупинного розливання стали для одержання слябів (далі УНРС), модернізації мартенівських печей, установки піч-ківш (далі ПК), будівництва комбінованої сортової машини безупинного лиття заготівель (далі МНЛЗ), дугової електросталеплавильної печі з газоочисними спорудженнями (далі ДСП), сучасних систем водопостачання для охолодження технологічних агрегатів.

Програму намічено виконувати поетапно з метою виключення зниження існуючого рівня виробництва при освоєнні нових технологій і навчання персоналу. Це дозволить контролювати результати впровадження окремого етапу, порівнювати відповідність отриманих економічних результатів розрахунковим даним і в цій залежності розподіляти темп і обсяг наступних капвкладень.

Мартенівські печі модернізуються з метою поліпшення умов організації технологічного процесу в цеху й узгодження роботи разом з установкою піч-ківш, що дозволить збільшити виробництво цеху в 2003 році до 1150тис. т/рік стали, знизивши витрату вогнетривких матеріалів і енергоносіїв. Газоочисні спорудження для установки піч-ківш дозволять скоротити викиди пилу і забезпечити дотримання необхідних санітарних вимог.

Реконструкція слябової УНРС проводиться шляхом відновлення вузлів і механізмів цього агрегату з метою підвищення якості злитка, збільшення продуктивності і збільшення потужності машини до 650 тис.т. на рік. Реконструкція УНРС почата у вересні 2001р. і проводиться разом з реконструкцією листопрокатного виробництва (стан 2300).

Будівництво експрес-лабораторії для хімічного аналізу стали, буде завершено до моменту пуску в роботу установки піч-ківш. Лабораторія повинна забезпечити швидке і своєчасне проведення хімічного аналізу стали при інтенсивній роботі печі-ковша. Основна мета цього заходу скоротити час від узяття проби до одержання хімічного аналізу, що не повинний перевищувати трьох хвилин.

Будівництво сортової комбінованої МНЛЗ виконується для виробництва квадратної заготівлі перетином від 100Ч100 до 160Ч160мм і можливістю її застосування для виробництва трубної заготівки діаметром 120-180мм. МНЛЗ буде робити квадратну заготівку для сортових станів і товарну круглу заготівку для реалізації в обсязі близько 300 тис. т./рік.

Сортова МНЛЗ дозволить збільшити вихід придатного металу на 15% за рахунок скорочення видаткового коефіцієнта, у порівнянні з розливанням стали в ізложниці. Крім того, скоротяться витрати на переділ злитка в сортову заготівку на обтискному стані 950/900.

Будівництво дугової електропечі для виплавки стали, дозволить вивести з експлуатації всі мартенівські печей. Сучасна електродугова піч ємністю 145тонн забезпечить випуск 120-130тонн рідкого металу у виді напівпродукту, для обробки його на установці піч-ківш і одержанні стали з заданими властивостями. ДСП намічено установити в мартенівському цеху недалеко від міксерного відділення. Передбачено роботу як із застосуванням рідкого чавуна (до 40% від ваги плавки), так і з твердою завалкою (металобрухт). У першому випадку продуктивність цеху буде складати 1500тис.т. у рік, а в другому -1150 тис.т. у рік.

Слід зазначити, що експлуатаційні витрати при виплавці стали на ДСП істотно скорочуються, а організація виробничого процесу спрощується. Заміна мартенівського виробництва на електросталеплавильне дозволить цілком вирішити проблему пилових викидів і забруднення навколишнього середовища, тому що будівництво нової електропечі проводиться в комплексі з пилогазоочисними спорудженнями.

Установка вакууматора для виробництва якісних марок сталей потужністю 400 тис.т. стали в рік не збільшує продуктивність цеху, але дозволяє виплавляти якісні і дорогі марки стали (наприклад, сталь ШХ-15 СВ і ін.). Вакуумування стали перед розливанням на МНЛЗ забезпечить високу якість трубних заготівель і дозволить робити сортовий прокат з високоякісних марок із собівартістю на 10% нижче, ніж з обтиснутої заготівки.

Програма передбачає скорочення експлуатаційних витрат на утримування устаткування на 30%, скорочення витрат на енергоносії (природний газ, вода, електроенергія) на 20%, зниження викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище і забезпечення санітарних вимог. При цьому забезпечується достатнє зниження собівартості продукції (по чавуні на 30%, по сталі на 26%) і забезпечення рентабельності підприємства на рівні 8-10%. Це підвищить конкурентноздатність продукції ВАТ «ДМЗ» на внутрішньому і зовнішньому ринках металопродукції.

Сьогодні можна сказати, що Програма виконується і досягнуті перші успіхи: введений в експлуатацію перша черга доменної печі №2 після капітального ремонту і реконструкції. Введена в експлуатацію ДП-№2 має кращі техніко-економічні показники в Україні. Виробництво чавуна складає більш 1800 тонн у добу і передбачається постійне нарощування виробництва в наступні роки. Доменна піч №2 обладнана новим ливарним двором, газоочисткою, що забезпечать дотримання санітарних норм по забрудненню навколишнього середовища.

У сталеплавильному виробництві розробляється модернізація мартенівських печей, УНРС, сталерозливарних ковшів і іншого устаткування. Цього року вже дві мартенівські печі, при співробітництві з фірмою «Techcom Gmb» (Німеччина), переведені на систему схованої донної продувки ванни рідкого металу інертним газом по системі VVS із застосуванням нових вогнетривких матеріалів. До кінця року планується обладнати інші печі цією системою.

Випробувано і впроваджується новий тип проміжних ковшів з установками нагрівання, ремонту й обслуговування, у результаті отримані гарні результати на слябах УНРС. Продовжується впровадження багатьох інших заходів, що дозволяють у наступному році перетворити УНРС у сучасний агрегат.

У прокатних цехах досить високими темпами впроваджуються намічені заходи щодо модернізації і реконструкції прокатних станів, при цьому постійно нарощується обсяг виробництва, підвищується якість продукції, що випускається, розширюється її сортамент.

Реконструкція основних металургійних агрегатів обумовлює модернізацію і реконструкцію інфраструктури заводу, усіх допоміжних цехів і служб. Робота з удосконалювання техніки і технології виробництва проводиться як силами заводських фахівців, так і в співробітництві з багатьма проектними і будівельно-монтажними організаціями Донбасу, з якими в ВАТ «ДМЗ» зав'язалося багаторічне співробітництво.

Відзначаючи величезний обсяг проведеної на ВАТ “ДМЗ” роботи щодо впровадження стратегічного планування і маркетингу, варто звернути увагу на те, що основну увагу в стратегічних планах підприємства приділено технічним аспектам виробництва. Втім, визначальною рисою сучасного стратегічного маркетингу є посилення його соціальної спрямованості, визнання важливості не тільки технічних і економічних заходів, а й соціальних, нефінансових засобів підвищення конкурентоспроможності підприємства.

ВАТ “ДМЗ”, як вже було відзначено вище в дипломній роботі, є найстарішим підприємством міста Донецька, своєрідним “винуватцем” його виникнення як міста. Проте в останні роки підприємство частково втратило свої позиції як “візитної картки міста Донецьк”, поступившись більш економічно потужним сучасним структурам. Але помітне місце в регіоні, сильна соціальна позиція дає багато економічних переваг підприємству, таких як підтримка місцевої влади і населення, можливість залучення кращих трудових ресурсів, підвищення престижності торгової марки, допомогу у знаходженні нових споживачів, виході на нові ринки, що в кінцевому рахунку поліпшує конкурентні позиції підприємства. Тому ВАТ “ДМЗ” варто було б активізувати PR-політику підприємства, організовувати іміджеві рекламні кампанії, брати більшу участь в житті міста, ширше висвітлювати в засобах масової інформації діяльність підприємства, тим паче, що прогресивні зміни, що відбуваються на підприємстві, дають таку підставу.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження свідчить, що в сучасних умовах найважливішою проблемою розвитку економіки України є підвищення росту та ефективності суспільного виробництва за рахунок випуску конкурентноспроможної продукції, і дозволяє зробити ряд висновків і пропозицій.

1. Категорія конкурентоспроможності є однією з головних у ринковій системі господарювання через те, що в ній концентровано відображаються економічні, науково-технічні, виробничі, організаційно-управлінські, маркетингові та інші можливості не лише окремого підприємства, а й у цілому економіки країни. Ці можливості реалізуються у товарах і послугах, що протистоять конкуруючим аналогам як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. В світлі цього під конкурентоспроможністю продукції слід розуміти таку її характеристику, яка відображає її відмінність від товару-конкуренту як за ступенем відповідності конкретній суспільній потребі, так і за витратами на її задоволення

Конкурентоспроможність - це найважливіший показник рівня розвитку економіки (національної, галузевої, регіональної, підприємств), своєрідний рейтинг її у співвідношенні з лідерами світовими, національними, регіональними, який у кінцевому рахунку характеризує всі сторони соціально-економічного функціонування суспільства.

2. Головними складовими конкурентоспроможності продукції на зовнішньому і внутрішньому ринку є технічний рівень і рівень якості її виготовлення; відповідність продукції вимогам і стандартам країн-імпортерів, фірм-покупців тощо.

Більшість з проаналізованих в дипломній роботі підходів до оцінки конкурентоспроможності продукції потребують зіставлення її параметрів з тим їх рівнем, який задається потребами покупця, а також оцінки відмінності даної продукції від товару-конкуренту як за ступенем відповідності конкретній потребі, так і за затратами на її задоволення. Для такої оцінки потрібна об'єктивна інформація про технічний рівень, якість і ціну цієї продукції і її конкурентів, а також - про насиченість ринку товарами даного виду. Така інформація в більшості випадків є досить важкодоступною, тому що її формування вимагає цілеспрямованих дій, значних витрат, і поки ще не регламентується необхідними документами.

Такий стан справ примушує використовувати скісні, доступніші підходи до вирішення цієї задачі. В дипломній роботі доведено, що найбільш прийнятним є підхід, що скісно характеризує конкурентоспроможність не тільки окремих видів продукції, а й товаровиробників у цілому шляхом аналізу інформації про технічний рівень продукції; її експортабельність; сертифікацію.

3. Чорна металургія України в сучасних умовах є головною базовою і експортоутворюючою галуззю країни, виробляючи близько чверті всієї промислової продукції і понад 40% її експорту.

Визначальним є те, що сьогодні вітчизняна металургія функціонує в загальній системі світових господарських зв'язків, і її стан значною мірою залежить від тенденцій розвитку світової металургії.

Найважливішою перевагою чорної металургії України є її забезпеченість власними запасами залізних і марганцевих руд і коксівного вугілля світового значення, розвідані запаси яких забезпечують на доступний для огляду період не тільки потреби країни, але й експорт значного обсягу продукції.

Разом з металоспоживаючими галузями чорна металургія має стати основою економічної незалежності і базою створення і розвитку власних наукомістких і високотехнологічних виробництв і ефективної економіки. За таких умов задача підвищення конкурентоспроможності продукції металургії є важливою державною задачею і потребує пошуку всіх можливих резервів у цій сфері, об'єднання зусиль держави і окремих виробників металургійної продукції.

4. ВАТ "ДМЗ", яке є базовим для дипломного дослідження, - одне з найстаріших металургійних підприємств України. Завод заснований створеним в Англії в 1869 році акціонерним "Новоросийским обществом каменоугольного, железоделательного и рельсового производств". Днем народження заводу вважається дата початку регулярної виплавки сталі - 24.01.1872 року.

Донецький металургійний завод має славетну історію свого становлення і розвитку, його трудовий колектив вносив значний вклад в економіку країни в мирні і воєнні роки. За успішну роботу по відбудові виробничих агрегатів і забезпеченню фронтів Великої Вітчизняної війни металом колективу Донецького металургійного заводу десять разів присуджувався перехідний Червоний Прапор Державного комітету оборони СРСР, який залишено заводу на постійне зберігання.

У 1996 році Донецький металургійний завод ім. Леніна перетворено у відкрите акціонерне товариство «Донецький металургійний завод». З вересня 1998 року підприємство почало функціонувати в рамках дії Закону України «Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області».

Початок ХХІ століття завод зустрів як сучасне підприємство повного циклу. Це здійснилося завдяки реструктуризації заводу та залученню значних інвестицій. Внаслідок реструктуризації було створено цілий ряд незалежних підприємств, які працюють у комплексі на договірних умовах.

5. Основний напрямок діяльності підприємства - це освоєння і випуск якісної металопродукції, обсяги виробництва якої зростають протягом останніх років.

Сировину для виробництва основної продукції підприємство отримує переважно з України.

На регіональному ринку споживачами сортового прокату є Дружковський метизний завод, Артемівський завод "Перемога Праці" та інші машинобудівні та металообробні підприємства. Основними споживачами на українському ринку по трубній заготівці є Нікопольський ЮТЗ, Нижньодніпровський трубопрокатний завод ім. К Лібкнехта, Дніпропетровський трубний завод ім. Леніна.

63% від загального відвантаження на експорт ВАТ “ДМЗ” відправляє в Росію, 18% - в Білорусію, 7% складає експорт в країни дальнього зарубіжжя.

6. Аналіз виробничо-господарської діяльності та фінансового стану ВАТ «ДМЗ» свідчить про те, що в складних умовах ринку підприємство змогло не тільки вижити, а й досить успішно функціонувати.

Серед негативних особливостей сучасного стану підприємства слід відзначити:

високий ступінь зносу основних засобів виробничого призначення (60,5% на кінець 2002 року), причому цей показник має тенденцію до зростання;

значну частку (понад 80%) матеріальних затрат у собівартості продукції;

нестачу грошових коштів у результаті операційної діяльності, що стримує інвестування в оновлення основних виробничих засобів за рахунок власних коштів та ставить підприємство у фінансову залежність від банківських установ, призводить до значних витрат на сплату відсотків на банківські позики.

Серед позитивних рис сучасного стану справ на підприємстві варто відзначити досить високий рівень менеджменту, розуміння керівництвом важливості застосування сучасних технологій, в тому числі й управлінських.

7. Незважаючи на складні умови конкуренції на внутрішньому і зовнішньому ринках, ВАТ "ДМЗ" займає пріоритетне місце в рейтинговій оцінці діяльності металургійних заводів України і по окремих номенклатурних позиціях успішно конкурує з ними.

Серед факторів, що впливають на діяльність ВАТ “ДМЗ”, найбільш значний вплив мають за оцінками фахівців фінансово-економічні (нестача обігових коштів, зріст цін на енергоносії, низька платоспроможність підприємств-споживачів металопродукції) та виробнично-технологічні фактори (необхідність удосконалення технології, систем управління виробництва, заміна застарілого та морально зношеного обладнання).

Основними конкурентами ВАТ "ДМЗ", які перевищують його по рейтингу є "Азовсталь", "Криворіжсталь", "Дніпроспецсталь".

Ключовими перевагами ВАТ "ДМЗ" перед конкурентами є гнучкість виробництва, що виражається в можливості виконання дрібних замовлень із легованих марок сталі, у силу специфіки виробництва і невеличких обсягів сталеплавильних агрегатів та гнучка політика по термінах виконання замовлень і умов постачань, що свідчить про використання сучасних методів управління і дотриманні зобов'язань перед партнерами.

8. Жорстка конкурентна боротьба на ринку продукції чорної металургії обумовлює той факт, що сьогодні достойно конкурувати може тільки високоякісна продукція. Це добре розуміється керівництвом і всім трудовим колективом ВАТ “ДМЗ”. Особливе значення при цьому приділено впровадженню на підприємстві заходів щодо відповідності продукції і всього виробничого процесу вимогам міжнародних стандартів якості.

В умовах, коли продукції металургії України не підлягає обов'язковій сертифікації, підприємство успішно пройшло добровільну сертифікацію листової судосталі такими сертифікаційними органами, як Англійський Ллойд, Російський Морський Регістр Судноплавства, сертифікувало суднову сталь за Правилами Німецького Ллойда, Французького Бюро Веритас і Дет Норске Веритас (Норвегія).

В березні 2003 року відбулася офіційна церемонія вручення ВАТ «ДМЗ» сертифіката відповідності Системи менеджменту якості за вимогами ISO 9001:2000 сертифікаційного суспільства TUV NORD.

Політика в області якості має розвиватися за рахунок ефективних механізмів управління матеріально-технічним постачанням, виготовленням продукції з використанням ефективних технологічних процесів, атестованих засобів вимірювальної техніки і персоналу, зайнятого контролем якості сировини і готової продукції.

9. Підприємства чорної металургії є фактично найбільшими споживачами енергії з розрахунку на тонну виробленої продукції у порівнянні з багатьма іншими промисловими підприємствами. Затрати на енергоспоживання є вагомою складовою собівартості їхньої продукції і суттєвим чином впливають на її конкурентоспроможність. Тому для металургійних підприємств задача впровадження заходів щодо енергозбереження є вельми актуальною.

Задача підвищення конкурентоспроможності продукції ДМЗ за рахунок енергозбереження має досить широкий спектр напрямів свого вирішення. Дослідження, проведене в ході виконання дипломної роботи, показало, що в сучасних умовах основну увагу доцільно сконцентрувати на формуванні довгострокової програми енергозбереження на ВАТ “ДМЗ”, в рамках якої необхідно на базі детального аналізу існуючого технологічного процесу та резервів енергозбереження, запропонованих в дипломній роботі, розробити систему заходів щодо послідовного впровадження на підприємстві енергозберігаючих технологій. Результатом реалізації такої програми може бути економія близько 30% енергоспоживання, а також підвищення конкурентоспроможності продукції не тільки за рахунок зниження енергоємної складової її собівартості, але й за рахунок зростання загальної культури виробництва, формування іміджу підприємства як впроваджувача нових технологій і захисника навколишнього середовища.

10. В ринковій економіці успіх підприємства значною мірою залежить від своєчасного і ефективного застосування стратегічного маркетингу як найефективнішого засобу вирішення проблем виробництва і збуту продукції.

Маркетинг у широкому розумінні - це система управління, яка оперативно досліджує вимоги ринку і відповідає ним. Стратегічний маркетинг, який розглядається як генеральна господарська функція підприємства, - це системний підхід до виробничо-збутової діяльності з чітко поставленою метою і задачами, що нею визначаються, ретельно розробленими заходами щодо її досягнення, з відповідними організаційно-управлінськими, фінансовими, матеріальними, технологічними, кадровими та іншими засобами для здійснення цих заходів.

В дипломній роботі зазначено, що на ВАТ “ДМЗ” проведено велику роботу щодо впровадження системи стратегічного планування, створено відділ маркетингу, розроблено Програму стратегічного розвитку і технічного переозброєння, як одну із складових усього комплексу заходів, спрямованих на виживання і розвиток заводу. Вона включена в регіональну Програму науково-технічного розвитку Донбасу як її складова частина.

В якості заходів, спрямованих на удосконалення маркетингової діяльності, ВАТ “ДМЗ” варто було б активізувати PR-політику підприємства, організовувати іміджеві рекламні кампанії, брати більшу участь в житті міста, ширше висвітлювати в засобах масової інформації діяльність підприємства, тим паче, що прогресивні зміни, що відбуваються на підприємстві, дають таку підставу. Адже Донецький металургійний завод обрав правильний напрямок свого розвитку. Методичне здійснення обраного курсу дозволяє з упевненістю дивитися в майбутнє, додає сили і впевненість трудовому колективу в завтрашньому дні, що дуже важливо в сучасних умовах.

конкурентоспроможність економічна стратегічний маркетинг

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” від 24.12.1998 № 356-XIV // Відомості Верховної Ради. - 1999. - № 7. - ст.50.

2. Закон України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 року № 2210-III // Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 12. - ст.64.

3. Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Послідовність. Ефективність. Відповідальність".

4. Авдашева С.Б., Розанова Н.М. Теория организации отраслевых рынков: Учебник / Ин-т "Открытое о-во". - М.: Магистр, 1998. - 311 с.

5. Адлер Ю.П., Липкина В.В. Лидерство как механизм постоянного обеспечения конкурентоспособности // Стандарты и качество. - 2000. - № 10. - С.14-22.

6. Андрійчук В. Конкурентоспроможність української продукції // Віче. - 1995. - №2. - С. 90-92.

7. Блохин В.П., Дружинин И.В. Глобализация, технология и конкурентоспособность производственных систем. - Ростов-на-Дону: Издат. центр ДГТУ, 2002. - 308 с.

8. Васьковский А.С. Роль конкуренции в становлении рыночной экономики. - М.: РАГС, 2000. - 46 с.

9. Воронов А. Конкуренция в XXI веке // Маркетинг. - 2001. - N 5(60). - С. 16-24.

10. Гельвановский М., Жуковская В., Трофимова И. Конкуренто-способность в микро- мезо- и макроуровневом измерении. // Российский зкономический журнал. - 1998. - № 3. - С. 23-36.

11. Гончаров Н.П. Роль маркетинга в конкурентных отношениях // Актуальные проблемы экономики - 2001. - № 11. - С. 44 - 49.

12. Градов А. П. Экономическая стратегия фирмы. - СПб.: Спец-литература, 1995. - 354 с.

13. Губанов С. Конкурентоспособность экономики - функция системы воспроизводства // Экономист. - 2003. - № 4. - С.9-20.

14. Долинская М.Г., Соловьев И.А. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. - М.: Изд-во стандартов. - 1991.- 246 с.

15. Еленева Ю.Я. Обеспечение конкурентоспособности промышленных предприятий. - М.: "Янус-К", 2001. - 296 с.

16. Емельянов С.В. Международная конкурентоспособность американских производителей: политика фирм и конкурентные преимущества // Вестн. Моск. ун-та. Сер.6. Экономика. - 2001. - № 6. - С.60-73.

17. Завьялов П.С., Демидов В.Е. Формула успеха: маркетинг (сто вопросов - сто ответов). - М.: Международные отношения, 1991. - 415 с.

18. Засядьвовк Л. Конкурентоспособность экономики Украины // Бизнес-информ. - 1997. - №24. - С. 27-29.

19. Игольников Г., Патрушева Е. Что понимать под конкурентоспособностью, инвестиционной привлекательностью й зкономичностью производства // Российский зкономический журнал. - 1995. - №11. - С. 108-111.

20. Иноземцев Ю. Взаимосвязь факторов конкурентоспособности // Экономист. - 2000. - № 10. - С.92-94.

21. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. - К.: МАУП, 2000. - 152 с.

22. Кредісов А., Дерев'янко О. Конкурентоспроможність країни та стратегія просування її експорту на світовому ринку // Економіка України. - 1997. - № 5. - С. 35-45.

23. Куликов Г.В. Японский менеджмент и теория международной конкурентоспособности. - М.: ОАО НПО Изд-во "Экономика", 2000. - 267 с.

24. Михайлов О.В. Основы мировой конкурентоспособности. - М.: Изд-во "Познавательная книга плюс", 1999. - 592 с.

25. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі / Пахомов Ю.М., Лук'яненко Д.Г., Губський Б.В. - К.: Україна, 1997. - 237 с.

26. Портер М. Международная конкуренция: конкурентные преимущества стран: Пер. с англ. - М.: Международные отношения, 1993. - 896 с.

27. Рибаков І.Н. Якість та конкурентоспроможність продукції при ринкових відносинах // Стандарты и качество. - 1995. - № 12. - С. 43- 47.

28. Савчук А.В. Конкурентоспособность отраслей промышленного производства: Методологические вопросы оценки и анализа // Економіка промисловості. - 2001. - № 2. - С. 61-66.

29. Статистичний щорічник України за 1995 рік / Міністерство статистики України. - К.: Техніка, 1996. - 576 с.

30. Статистичний щорічник України за 2002 рік / Держкомстат України. - К.: Консультант, 2003. - 663 с.

31. Сухова Л.Ф., Чернова Н.А. Практикум по разработке бизнес-плана и финансовому анализу предприятия: Учеб. пособие. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 160 с.

32. Тіхонов Р. М. Конкурентоспроможність промислової продукції. - К.: Вид-во стандартів. - 1995. - 276 с.

33. Унтура Г.А. Регион как эпицентр зарождения конкурентоспособности // Регион: экономика и социология. - 2002. - № 1. - С.3-16.

34. Ухачевич Д. Роль государства в обеспечении конкурентоспособности продукции // Экономика Украины. - 1999. - № 8. - С.82-83.

35. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 312 с.

36. Филькевич И.А. Основные тенденции развития мировой экономики // Прометей: Регіональна зб. наук. праць з економіки. - Донецк: Юго-Восток, 2001. - Вип. 4. - С. 81-88.

37. Целикова Л.В. Конкурентоспособность субъектов рынка и механизм ее оценки // Вестн. Моск. ун-та. Сер.6. Экономика. - 2000. - № 2. - С. 57-67.

38. Цой В.Е. Методические решения формирования механизма демонополизации в условиях рыночной трансформации. - СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2001. - 20 с.

39. Чернов А.В. Конкурентоспособность как экономическая категория // Сб. науч. тр. аспирантов и соискателей Курган. гос. ун-та (естеств., техн. и экон. науки). - Курган: Изд-во Курган. гос. ун-та, 1999. - С.123-126.

40. Чертко Н.Т. Инвестиции - важнейший фактор национальной конкурентоспособности // Вопросы статистики. - 2000. - № 7. - С.50-57.

41. Чухров Г.А. Использование лизинга для обновления основных производственных фондов и повышения конкурентоспособности отечественных товаропроизводителей // Науч. зап. НГАЭиУ. - Новосибирск, 2001. - Вып.4. - С.63-67.

42. Шакуров Ф.Р. Историко-экономический аспект теории конкуренции // Методол. пробл. науки: Матер. науч. конф. - Казань: Изд-во Казан. гос. технол. ун-та, 1998. - С.40-41.

43. Шевченко И.В., Булгаков О.В., Булгаков В.И. Государственное регулирование и методы управления конкурентоспособностью промышленных предприятий региона в условиях кризиса // Дайджест-Финансы. - 2000. - № 6(66). - С.2-6.

44. Шевченко Л.Е. Монополия или конкуренция? Антитрестовский аспект политики Г.Трумэна // Американский ежегодник, 1990. - М., 1991. - С.47-59.

45. Шибанова Л.И., Попко К.А. Управление конкурентоспособностью предприятия // Вестн. Ижевск. гос. тех. ун-та. - 1999. - № 2. - С.12-14.

46. Щербаковский Г.З., Самущенкова А.В. Теоретические аспекты конкурентных отношений в условиях экономики России. - СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2001. - 38 с.

47. Экономика и управление в зарубежных странах (по материалам зарубежной печати) / ВИНИТИ: Информац. бюл. № 4. - М.:ВИНИТИ, 2003. - 59 с.

48. Экономика для руководителей: проблемы и практика. Кн.1. Рыночная экономика. Т.3. Ч.3. Конкуренция и власть на рынке. Ч.4. Оценка конкуренции / М.Макинтош, В.Браун, Н.Костелло и др. - Жуковский: Изд-во МИМ ЛИНК, 2000. - 162 с.

49. Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика: Учеб.-практ. пособие. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: ГНОМ и Д, 2001. - 304 с.

50. Яновский А.М. Поведение фирмы в конкурентном пространстве // Электрон. пром-сть: Экономика и коммерция. - 2000. - № 3. - С.103-110.

Размещено на Allbest.ru

...