Аналіз господарської діяльності ПрАТ "Київмлин"

Таблиця 2.4

Показники прибутковості ПрАТ «Київмлин»протягом 2009 - 2011 рр.

Так, рентабельність виробництва ПрАТ «Київмлин»в 2009 р. склала -3,27, протягом періоду спостерігається її зростання та в 2011 р. даний показник становить 9,63, що є позитивною тенденцією.

Рентабельність продажу показує, скільки прибутку припадає на одиницю реалізованої продукції. Збільшення на кінець досліджуваного періоду на 211% в порівнянні з початком досліджуваного періоду свідчить про зменшення собівартості продукції та оптимізацію роботи підприємства та зростання прибутку на одиницю реалізованої продукції.

Динаміка показників рентабельності ПрАТ «Київмлин»наведена на рис. 2.5

Коефіцієнт рентабельності активів характеризує ефективність використання активів підприємства. На кінець поточного досліджуваного періоду на 1 грн. середньої вартості активів підприємство отримало чистий прибутокв розмірі 16,93 грн.

Рис. 2.5 Динаміка показників прибутковості ПрАТ «Київмлин»протягом 2009 - 2011 рр.

Коефіцієнт рентабельності сукупного капіталу характеризує ефективність використання укупного капіталу підприємства. На кінець досліджуваного періоду на 1 грн. середньої вартості сукупного капіталу підприємство отримало чистий прибуток в розмірі 10,27 грн.

Отже, фінансовий стан підприємства ПрАТ «Київмлин»оцінюється з метою виявлення тенденцій щодо динаміки основних показників ефективності управління фінансовими ресурсами підприємства .

Баланс ПрАТ «Київмлин»малоліквідний, оскільки не всі з визначених умов виконуються, а саме - перша і найголовніша, це указує на те, що фактична ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.

ПрАТ «Київмлин»в 2009 р. перебуває в незадовiльному фiнансовому станi, що характеризувався неефективним розмiщенням ресурсiв i неефективним їхнiм використанням, незадовiльною платоспроможнiстю пiдприємства, наявнiстю простроченої кредиторскої заборгованостi, недостатньою фiнансовою стабiльнiстю у зв'язку з несприятливими тенденцiями розвитку виробництва й збуту продукдiї досліджуваного підприємства.

ПрАТ «Київмлин»в даних умовах не здатне розрахуватися за своїми поточними зобов'язаннями без реалiзацiї основних засобiв i запасiв, оскiльки не має джерел поповнення оборотних коштiв через від'ємну рентабельнiсть основної дiяльностi, що може поставить пiд сумнiв можливiсть подальшого iснування пiдприємства.

Так подальше продовження дiяльностi без вживання заходів з фінансового оздоровлення пiдприємства ПрАТ «Київмлин»буде приводити до нагромадження боргів, пені, штрафних санкцій і, відповідно, до подальшого поглиблення фінансової кризи досліджуваного підприємства.

Основними причинами, які привели пiдприємство ПрАТ «Київмлин»до незадовільного фінансового стану в 2009 р. стало неефективне використання власних ресурсів.

2.3 Оцінка проведення ремонтних робіт на підприємстві

На ПрАТ «Київмлин» діє змішана система організації ремонтного обслуговування, тобто ремонти виконуються як господарським, так і підрядним способом інших підприємств. Тому спочатку варто проаналізувати обсяги ремонтного обслуговування з точки зору участі різних виконавців в ремонтних роботах (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Структура витрат коштів на ремонти в залежності від виконавців, тис.грн.

Як видно з таблиці 3.2. об'єм робіт, які виконують персонал підрядних підприємств майже в 5 разів більше, ніж той, якій виконують ремонтні служби підриємства. Це пов'язано з тим, що немає коштів на утримання великої ремонтної бази при ПрАТ «Київмлин», яка б виконувала всі необхідні ремонти. Проте з роками питома вага останніх зростає до 19,2% в 2011р. від загальних обсягів ремонтів.

Варто також відмітити, що майже 93% всі капітальних ремонтів виконують саме підрядні організації, в той час, як обсяг їх діяльності по поточних ремонтах складає лише 70%. Це пов'язано з тим, що КР потребують більш кваліфікаційного складу персоналу, ніж поточні ремонти.

Якщо б на ПрАТ «Київмлин» були створені свої комплексні ремонтні бригади із висококваліфікованих спеціалістів,то це дозволило значно покращити якість комплексного ремонту , ремонтних робіт обладнання, технічного обслуговування , скоротити простої обладнання в ремонті, зекономити значну суму коштів, що дозволило б і надалі розвивати свою ремонтну базу. Для аналізу обсягів ремонтного обслуговування на підприємстві з точки зору об'єктів ремонтів використаємо дані таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Обяги виконаних ремонтних робіт

Питома вага робочого часу, що припадає на ремонт обладнання в середньому складає біля 5% від загального фонду робочого часу , також значну частку цього фонду становить час, протягом якого частина обладнання знаходиться в резерві.

Оскільки витрати на капітальні ремонти основних фондів займають біля 2/3 від загальних витрат на ремонтні роботи, то додатково варто розглянути дані по капітальних ремонтах конкретних об'єктів в кількісному виразі (табл.2.7.)

Таблиця 2.7

Кількість капітальних ремонтів по об'єктах.

Аналізуюючи динаміку ремонтних робіт за період 2009-2010 років можна сказати, що за один рік обсяги ремонтів зменшилися на 13,8%, що у вартісному вираженні становить 62,34 тис. грн. Це явище відбулося за рахунок зменшення ремонтів як промислово-виробничих ОФ так і непромислових ОФ, причому майже в одинаковій мірі. Їх темпи росту однакові і становлять 86,2 %. Що ж стосується капітальних ремонтів, в 2010 році загальна кількість об'єктів, які потребували капітальних ремонтів склала 169 шт., що на 9,7% менше, ніж в попередньому році. Це зумовлено деякими організаційно-технічними заходами, які були направлені на підвищення надійності, довговічності і економічності роботи об'єктів. Але кількість ремонтів по тістоподільних машинах збільшилась на 4. Також поступово збільшуються ремонти ротаційних печей, кожного року на 12%, в основному через недостатній контроль за їх станом.

З таблиці 2.7 видно, що обсяг робіт по капітальному ремонту тунельних печей скоротився до 8 в 2010 році. В 2010 році зменшились обсяги ремонтів тістомісильних машин на 2,4% (на 1,05 тис.грн).

Проте зовсім іншу картину спостерігаємо в 2011 році. Обсяг ремонтних робіт по всіх видах ОФ зростає. Зміна загальної вартості ремонтів складає 159,6% порівняно з 2010 і 137,6% порівняно з базовим 2009 роком. Ця зміна відбувається в основному за рахунок збільшення ремонтів непромислових ОФ майже в 5 раз, а за рахунок промислово-виробничих фондів на 114,8 % порівняно з 2009 роком . Особливо відчутно зріс обсяг ремонтів по транспортних засобах, ремонтом яких займається механічна майстерня. Також зросли обсяги ремонтів по силових машинах і обладнанню - на 26,2% порівняно з 2010 роком і по будівлях і спорудах - на 30,91%.

Отже, ПрАТ «Київмлин» необхідно провести роботи по покращенню ремонтного обслуговування. Для зменшення числа ремонтів необхідно забезпечити кращий догляд за обладнанням, дотримуватись вимог по експлуатації, застосовувати профілактичні заходи. Крім того, збільшення ремонтних робіт проходило через те, що обладнання поступово зношується, а через недостатність коштів підприємство замість закупки нового примушене проводити ремонт наявного обладнання.

РОЗДІЛ 3.РОЗРОБКА ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

3.1 Обґрунтування доцільності ремонту на ПрАТ «Київмлин»

Реконструкція булочного цеху хлібозаводу передбачає заміну морально та фізично застарілих печей ФТЛ -2 на одну тунельну піч та пекарню з двома ротаційними печами, та часткову заміну обладнання для приготування та оброблення тіста на більш сучасне обладнання Словацької фірми Гостол.

Оскільки на підприємстві досить старе обладнання, а у відповідності з нормами технологічного проектування підприємств харчової промисловості термін використання обладнання 8 - 10 років, і остання реконструкція булочного цеху, а саме , першого поверху, проводилася у 1973 році, то було б, на мій погляд, доцільно зробити саме цю реконструкцію. Тому що обладнання вже використало свій потенціал і не відповідає сучасним вимогам виробництва . Ще одним недоліком даного обладнання є високий рівень енерговитрат. Оскільки ціна на електроенергію постійно збільшується, тому доцільно використовувати сучасне обладнання, яке є менш енергоємним, оскільки не використовуються витрати на постійне підтримання температури - в сучасних печах передбачається швидке нагрівання, що значно скорочує енерговитрати.

Капітальні вкладення на реконструкцію підприємства включають в себе вартість будівельних робіт та обладнання, що встановлюється, об'єктів, що реконструюються. Вартість обладнання визначається за цінами заводів - виробників. У вартість обладнання включаються всі витрати на транспортування. Для визначення капітальних вкладень на придбання, доставку та монтаж обладнання складають кошторисно - фінансовий розрахунок за формою. Розрахунок вартості обладнання поданий у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Вартість неврахованого обладнання становить 20 % його вартості. Транспортні витрати становлять 5 %, заготівельно-складські витрати - 1,25%, витрати на монтаж - 8...10% первісної вартості обладнання. Вартість контрольно-вимірювальних пристроїв береться на рівні 10...15 % вартості обладнання; спеціальних робіт ( встановлення фундаменту під обладнання, антикорозійні роботи, ізолювання тощо) - 1% вартості обладнання; вартість внутрішньоцехового транспорту - 20...25% балансової вартості обладнання.

Після розрахунку вартості обладнання складаємо кошторисно - фінансовий розрахунок витрат на демонтаж обладнання, що реалізується іншим підприємствам та того що здається в брухт.

Кошторисно-фінансовий розрахунок демонтажу обладнання, що реалізується іншим підприємствам у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Кошторисно-фінансовий розрахунок витрат на демонтаж обладнання, що здається в брухт поданий у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Із загальної суми витрат на реконструкцію відраховуємо суми, одержані за реалізацію обладнання, та суми, одержані за брухт. Отже, додаткові капітальні вкладення, пов'язані із реконструкцією підприємства, розраховуються за формулою:

К_дод = К_нов + Д + В_зал - В_бр - В_реал + Об,

Де К_нов - витрати на придбання нового обладнання; Д - витрати на демонтаж обладнання; В_зал - залишкова вартість обладнання, що здається в брухт; В_реал - вартість реалізованого обладнання; В_бр - сума, виручена підприємством за зданий брухт; Об - зміна нормативу обігових коштів, у разі зростання обсягів виробництва.

Кдод = 762,3 + 2,13 + 2,7 + 13,5 - 15,3 - 5,8 + 44,45 = 803,98 тис.грн.